Напрями зміцнення соціальної безпеки України в умовах цифрової трансформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Напрями зміцнення соціальної безпеки України в умовах цифрової трансформації

Світлана Петькун

кандидат філософських наук, доцент

завідувач кафедри публічного управління

та адміністрування

Державного університету

інформаційно-комунікаційних технологій

м. Київ, Україна

Анотація

цифровий безпека соціальний послуга

У статті зазначається, що традиційно національна держава завжди розглядалася як класичний постачальник безпеки та базового добробуту в обмін на податки та лояльність громадян. Висока вартість розвинених в західних країнах моделей державного управління соціальним захистом з високими податками та високими пільгами, опиняється під дедалі більшою загрозою, спричиненою глобальною цифровізацією. Наразі, Україна прагне створити імідж новатора цифровізації і займати перші позиції в цих «цифрових перегонах».

У дослідженні розглянуто безпеку цифрових грошей, безпеку цифрових транзакцій, диверсифікацію соціальних послуг, страхування соціальної безпеки, громадську безпеку і безпеку життєдіяльності, захист інформації та особистих даних, дистанційну зайнятість населення.

Підкреслено, що з впровадженням цифрових технологій компанії почали активніше вдаватися до більш різноманітних практик найму, щоб усунути існуючу системну нерівність і створити більш інклюзивну культуру виробничої співпраці. Як засвідчив досвід ковідного карантину і війни, навіть державні службовці, за умови належного технологічного забезпечення комунікації, можуть достатньо ефективно працювати в дистанційних умовах. Державні й приватні інвестиції в дистанційну зайнятість виявляються незрівнянно меншими, ніж витрати на утримання величезної кількості управлінських та багатьох інших інфраструктурних об'єктів у їхньому фізичному стані.

Впровадження нових механізмів публічного управління у сфери занятості вимагає від держави, насамперед, унормування в законодавстві про працю стандартів віддаленої (дистанційної) роботи та встановити стандарти цифрового забезпечення трудової зайнятості громадян іншими нормативно-правовими актами. В тому числі потрібно якомога швидше запровадити цифрові трудові книжки, що вже передбачено законодавством України.

Цифровізація вищої освіти також усуває існуючу нині чітку грань між освітою і роботою, що дозволить громадянинові ефективно суміщати свою трудову й навчальну діяльність. Попередня практика заочної освіти не могла бути достатньо продуктивною в силу своєї дискретності, епізодичності. Але сучасні цифрові технології дозволяють зробити її безперервною.

Ключові слова: соціальна безпека, диджиталізація, публічне управління, цифрове громадянство, суспільство добробуту.

Svitlana Petkun, Candidate in Philosophical, Associate Professor, Head of the Department of Public Management and Administration, State University of Information and Communication Technologies, Kyiv, Ukraine,

Directions for strengthening social security of Ukraine in the context of digital transformation

Abstract

The article notes that traditionally, the nation-state has always been viewed as a classic provider of security and basic welfare in exchange for taxes and citizen loyalty. The high cost of the social welfare state management models developed in Western countries with high taxes and high benefits is under increasing threat from global digitalization. Currently, Ukraine is striving to create an image of a digitalization innovator and to take the lead in this «digital race».

The study examines digital money security, digital transaction security, diversification of social services, social security insurance, public safety and life safety, information and personal data protection, and remote employment.

It is emphasized that with the introduction of digital technologies, companies have begun to actively resort to more diverse hiring practices to eliminate existing systemic inequalities and create a more inclusive culture of industrial cooperation. As the experience of covid quarantine and the war has shown, even civil servants can work quite effectively remotely, provided they have the proper technological support for communication. Public and private investments in remote employment are incomparably less than the costs of maintaining a huge number of administrative and many other infrastructure facilities in their physical condition.

The introduction of new mechanisms of public administration in the field of employment requires the state, first of all, to regulate the standards of remote work in labor legislation and to establish standards for digital support of labor employment of citizens by other regulatory legal acts. In particular, it is necessary to introduce digital labor records as soon as possible, which is already provided for by Ukrainian legislation.

The digitalization of higher education also eliminates the current clear line between education and work, which will allow citizens to effectively combine their work and study activities. The previous practice of part-time education could not be sufficiently productive due to its discrete and episodic nature. But modern digital technologies make it possible to make it continuous.

Keywords: social security, digitalization, public administration, digital citizenship, welfare society.

Постановка проблеми

У наш час двома найпоширенішими вимогами споживачів послуг є «доступність» та «індивідуалізація», будь то послуги, що надаються приватним чи державним секторами. А Інтернет, смартфони та інші цифрові технології, допомагають людям отримати краще розуміння та усвідомлення того, чого вони очікують від постачальника послуг. У цій мірі сектор соціального забезпечення, так само як інші галузі також отримав переваги від нових технологій і цифрових інновацій, що дозволило відчутно покращити повсякденне життя та сприяти створенню більш стійких суспільних відносин.

Однак цифрові рішення часто важко масштабувати в сектор соціального забезпечення саме з міркувань підтримання належного рівня соціальної безпеки. Це пояснюється тим, що традиційний спосіб цифровізації соціальної держави шляхом створення різноманітних електронних баз даних призводить до виникнення загроз, які можуть перешкоджати цифровому розвитку. Швидкий розвиток цифрових технологій ставить державу, яка прагне надати громадянам нові можливості в сфері соціальних послуг, перед певними проблемами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематику напрямів соціальної безпеки України в умовах цифрової трансформації у сфері соціальної сфери досліджували ряд науковців, зокрема Данилевський, І., Світличний В., Верба В., Нікітін Ю., Богуцький П., Шахматова Т., Гошовська В., Новікова О., Радзієвська О., Іляш О., Єгорова-Луценко Т., Гриценко, А., Бурлай, Т., Чукут С., Ціпцюра Т. та інші.

Мета статті - зазначити стратегічних напрямів зміцнення соціальної безпеки у інформаційному просторі України.

Виклад основного матеріалу

Сучасні технологічні досягнення вже викликають запитання щодо майбутньої ролі національної держави в повністю цифровому світі. Традиційно національна держава завжди розглядалася як класичний постачальник безпеки та базового добробуту в обмін на податки та лояльність громадян. Проте, що відбудеться, коли в глобалізованому інформаційному просторі з'являться нові види лояльності (йдеться про лояльність споріднених ідентичностей, заснованих на спільних комерційних, політичних або інших інтересах) та нові асоціації, які спираючись на цю лояльність почнуть заперечувати традиційну роль держави. Наприклад, багато громадян, особливо в розвинених країнах, працюють в диджитальних комерційних організаціях, які майже не звертають уваги на державні податки та регуляторні органи або утримують у них свої активи. Таким чином, висока вартість розвинених в західних країнах моделей державного управління соціальним захистом з високими податками та високими пільгами, опиняється під дедалі більшою загрозою, спричиненою глобальною цифровізацією. Наразі, Україна прагне створити імідж новатора цифровізації і займати перші позиції в цих «цифрових перегонах».

У наш час готівка, мабуть, є одним із найвитонченіших винаходів у світі. Людство уклало колективний договір про те, що паперові банкноти та металеві монети мають особливу цінність, яку ми можемо обмінювати між собою на товари та послуги. Понад три тисячі років, готівка була легальним платіжним засобом, але тепер її все частіше замінюють цифрові гроші. Ще кілька десятиліть тому вартість грошової маси в національних країнах була забезпечена еквівалентною вартістю якогось активу, наприклад, «золотого стандарту». Контролювали пропозицію грошей виключно уповноважені державні фінансові регулятори які, відповідно до законодавства, випускали в обіг і погашали банкноти і монети. Однак донедавна в цьому процесі не відбувалося врахування цифрових грошей, і кількість твердої готівки сьогодні надзвичайно мала порівняно з цифровою готівкою (Деякі оцінки показують, що лише приблизно 5 -10 відсотків усієї грошової маси існує у фізичній формі, тоді як решта є електронні [1]). А віднедавна до цього процесу почали активно залучатися ще й крипто-гроші.

З широким переходом до цифрових платежів і швидким скороченням касового обслуговування в банках у всій країні обіг готівки в українському суспільстві швидко скорочується. Так, Закон «Про платіжні послуги», ухвалений у 2021 році та введений в дію 1 серпня 2022 року, ввів до українського законодавства поняття «цифрові гроші» як електронну форму грошової одиниці України, емітентом якої є НБУ [2]. Отже, «Е-гривня» вже є законним платіжним засобом на території України і приймається фізичними та юридичними особами для проведення платіжних операцій і розрахунків. У недалекій перспективі, деякі політики пророкують Україні абсолютно безготівкове суспільство. Так, наприклад міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров в січні 2023 р. у швейцарському Давосі, де проходив Всесвітній економічний форум, заявив, що планує стати одним із перших користувачів електронної гривні, тобто отримувати в е-гривні заробітну плату [3]. Проте зараз багато хто запитує, чи принесе цифрова трансформація грошей користь суспільству в цілому чи лише прибутки великим банкам. Зростає загроза, що з переходом на цифрові гроші банківська система може миттєво збанкрутувати, якщо з якихось причин довіра до них буде порушена.

Одним з варіантів відповіді на це могло би бути забезпечення на рівні механізмів публічного управління такого громадського моніторингу національної платіжної системи, щоб розвиток безготівкового суспільства в Україні став «колективним благом» тобто, його фактичний результат і його наслідки стали б позитивно відчутними для загального добробуту.

Виникає все більше число організацій, які значною мірою, а подекуди повністю інтегрувалися в ІТ-системи, що передбачає утворення їх віртуальних філій в різних частинах світу, формування нескінченних ланцюгів субпідрядників та накопичення інформації на різних хмарних сервісах. Хоча цей механізм ефективний, коли він працює, він також робить наше суспільство надзвичайно вразливим. Основні частини нашої критичної інфраструктури, тобто енергетика, транспорт, водопостачання, платіжні системи, охорона здоров'я тощо - міцно стоять у кіберпросторі, що вкрай ускладнює проведення меж між внутрішньою та зовнішньою безпекою. Успішні кібератаки вже не раз виконувалися натисканням клавіш на комп'ютері. Так, протягом 2022 року Україна стикнулася більш як з сімома тисячами кібератак на інформаційну інфраструктуру. За цей рік в Україні було зареєстровано у 2,8 рази більше кіберінцидентів, ніж у 2021-му [4].

Питання у який спосіб цифрова держава може гарантувати своїм громадянам достатній рівень захищеності взаємних з ними цифрових транзакцій, досі лишається відкритим навіть у високо технологічно розвинених країнах. Цілком можливо, що одним із механізмів публічного управління у вирішенні цього питання стане поява нового громадянського стану - «цифрове громадянство» [5].

Сучасна система соціального забезпечення дозволяє всім громадянам брати участь у навчанні та охороні здоров'я в безпечному суспільстві, де установам загалом можна довіряти. Ці послуги соціального забезпечення поступово розвиваються, але в останні роки вони не сильно змінилися порівняно з розвитком у приватного сектору. По мірі цифрової трансформації суспільства державний сектор стикається із серйозними змінами, які змушують і його трансформувати основу системи соціального забезпечення.

З точки зору громадян, як клієнтів, різниця між послугами, які надає державна установа, і послугами, які надає приватна компанія, стає нечіткою. Отже, клієнти будуть вибирати послугу, яка найбільше відповідає їхнім потребам.

Таким прикладом можуть бути онлайн-цифрові лікарі разом із телемедициною загалом. Цифровізація процесів медичного обслуговування, які є неефективними у фізичному світі призводить до відсутності необхідності витрачати дорогоцінний час в поліклініці для отримання швидких порад та ліків. В Україні зазвичай такі послуги в приватному секторі доступніші, але дорожчі, в державному - навпаки. Подібна ситуація спостерігається в інших напрямах сфери соціальних послуг - дошкільне виховання, освіта, послуги соціальних працівників тощо. Той факт, що державі досі не вдається ефективно розподілити соціальні кошти частково пояснюється і тим, що усі соціальні сфери, які частково або повністю належать державному/ комунальному сектору, зазнають лобіювання, конкуренції та тиску з боку приватного сектора.

Насправді, вирішення цієї проблеми, якому у значній мірі сприяє цифровізація, вже винайдено і викладено формулою: «гроші мають ходити за громадянином, а не громадянин за грошима» (приклад див. [6]). Механізм публічного управління у сфері диверсифікації надання соціальних послуг таким чином має полягати у двох компонентах:

держава надає кожному громадянинові оптимальний пакет соціальних гарантій, визначений у грошовому еквіваленті, який у разі обґрунтованої потреби може збільшуватися. Ці гроші щомісячно нараховуються на особистий соціальний рахунок громадянина і можуть на ньому накопичуватися;

громадянин (або його законний опікун) витрачає ці кошти, обираючи надавача соціальних послуг на власний розсуд, але виключно в межах визначеного державою переліку послуг.

Застосування цього механізму, окрім політичної волі й належного фінансового забезпечення додатково потребуватиме від держави: сприяння у досягненні належного рівня цифровізації територіальних громад та пошуку засобів залучення до процесу диверсифікації соціальних послуг суб'єктів громадянського суспільства.

Загрози, що виникають на цьому шляху:

громадяни, виховані патерналістською системою, не вміють самостійно планувати й розпоряджатися коштами соціального призначення;

виникає можливість втрати громадянами цих коштів внаслідок недобросовісної поведінки суб'єктів ринкової економіки.

Для запобігання цим загрозам в систему диверсифікації соціальних послуг мають бути включені дієві механізми державного і громадського контролю.

Комерційні страхові компанії і фонди в умовах цифрової трансформації можуть взяти на набагато більш активну роль у сприянні діяльності, яка веде до «суспільства добробуту». Припускаючи, що персональні кошти й дані використовуються страховиками надійним чином, споживачі не тільки готові ділитися персональними коштами і даними, але також сподіваються отримати кращі послуги від страхових компаній. Наприклад, сьогодні споживачі змушені самостійно справлятися зі своїми потребами в охороні здоров'я, шукати інформацію, знаходити необхідні послуги, дізнайтеся, до кого звертатися з різних питань і куди звертатися - на кожному кроці у так званій «історії хвороби».

Механізми публічного управління у цій сфері передбачають з боку держави - всіляке заохочення та сприяння добровільному соціальному страхуванню громадян у якомога ширшому спектрі їх соціального забезпечення, з одного боку, та суворий державний і громадський контроль за діяльністю приватних страхових компаній і фондів, з іншого. Що не виключає класичних механізмів обов'язкового соціального страхування (соцстрах), які цифровізуються державою у тому ж порядку, що й інші (наприклад, «цифрова служба зайнятості» за прикладом carrer.gov.ua [7]).

Проблема безпеки життєдіяльності людини - одна з найактуальніших проблем людства, безпосередньо пов'язана з його виживанням в умовах науково-технічного прогресу. Наразі громадяни в усьому світі відчувають себе більш незахищеними та мають підвищену потребу та вимогу до безпеки, незважаючи на те, що фактичний рівень громадської безпеки та безпеки життєдіяльності вищий, ніж будь-коли раніше. Зокрема, міжнародні та місцеві прояви терористичних загроз змушують нас сприймати світ небезпечнішим. Насильство над людиною на сьогоднішній день сприймається як більш розповсюджене явище, ймовірно тому, що ми маємо доступ до інформації зовсім іншим способом, ніж раніше, і ми схильні приділяти більше уваги поганим новинам, ніж хорошим.

Навіть економічно розвиненим державам не вистачає ресурсів для надійного, з погляду сучасних громадян, захисту їх громадської і особистої безпеки, тому громадяни починають цю безпеку «купувати», інвестуючи в продукти та послуги безпеки, для прикладу, в домашню сигналізацію та інше цифрове обладнання, або в послуги приватної охорони.

Противагою закритим спільнотам безпеки може стати відкрита національна спільнота, яка технічно базується на можливостях сучасних цифрових технологій.

Як повідомляють ЗМІ, Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, яким пропонується зробити номер «112» єдиним для надання екстреної допомоги громадянам [8]. Закон передбачає:

створення єдиного центру прийняття та обробки екстрених викликів, що дозволить забезпечити належний рівень надання екстреної допомоги населенню у разі загрози виникнення екстрених ситуацій;

організація прийому звернень до екстрених служб за принципом «єдиного вікна», що дозволить особі використовувати для виклику єдиний телефонний номер 112;

забезпечення Служби 112 та оперативно-диспетчерських служб (101, 102, 103, 104), цілодобовим онлайн-доступом до відповідних фактичних даних з результатами фіксації технічними засобами громадських місць та метаданих до них;

- надання екстреним службам права автоматично отримувати інформацію про місцезнаходження абонента (дані геолокації) та запровадження обов'язку постачальників електронних комунікацій надавати екстреним службам таку інформацію.

Як зазначається в записці пояснення до проєкту [9], з 24 лютого навантаження на служби екстреної допомоги населенню різко зросло. Так, середня кількість щоденних екстрених викликів до служб 101 та 102 з моменту введення в Україні військового стану зросла на 45%.

Очевидно є те, що в демократичній соціальній державі з розвиненою ринковою економікою цифровізація власної безпеки громадянина має бути питанням вільного вибору кожного. Відтак, запровадження єдиної національної служби надання екстреної допомоги громадянам має передбачати виключно добровільне приєднання громадян до відповідної електронної бази даних, в тому числі з прив'язкою не лише до геолокації, а можливо й до онлайн-моніторингу деяких особистих біометричних даних (під час виклику), як це подекуди робиться в сучасній медицині. В інших випадках екстрений виклик громадянин може здійснювати у традиційний спосіб.

Основними напрями удосконалення механізмів публічного управління у сфері громадської безпеки і безпеки життєдіяльності в умовах цифрової трансформації на найближчу перспективу також є: створення надійних гарантій безпечної життєдіяльності людей, технологічної та техногенної безпеки, запобігання виникнення надзвичайних ситуацій шляхом реалізації механізмів цифрового моніторингу ситуацій; цифровізація професійних сил реагування на надзвичайні ситуації та розвиток і вдосконалення відповідної нормативно-правової бази.

У сучасному комерційному середовищі продавці продуктів і послуг, включаючи уряд, прагнуть ефективніше охопити своїх цільових клієнтів за допомогою вишуканої реклами. Для цього їм потрібні точні та конкретні особисті дані, зокрема звички та минулі транзакції, щоб змінити та налаштувати свої пропозиції відповідно до мінливих потреб клієнтів. У цифровому світі таку інформацію, включно з відомостями про місцезнаходження, можна отримати від т. зв. «брокерів даних», які вишукують і накопичують персональну інформацію клієнтів, розділену за різними атрибутами, і продають її компаніям цифрової реклами. Такий продаж даних громадян або споживачів набув і політичного характеру під час виборів, а брокери даних отримали вплив на законодавців, щоб забезпечити продовження надання своїх послуг.

Персональна інформація - це дані, за якими можна однозначно ідентифікувати особу: ім'я, дата народження, місце народження, адреса, номер соціального страхування, номер водійського посвідчення, номер паспорта, номер мобільного телефону, адреса електронної пошти, номери банківських рахунків, номери кредитних карток, статус тощо [10].

Порушення конфіденційності робить персональну інформацію особи доступною для громадськості. На сьогодні існує чимало способів захисту особистої інформації. Особи можуть переконатися, що вони надають персональну інформацію лише за необхідності довіреним організаціям, за наявності явної згоди. Однак це не забезпечує повного захисту. Очікується, що довірені організації захищатимуть персональну інформацію осіб за допомогою відповідних технологій, як-от шифрування даних, безпечне зберігання даних і збір лише мінімальної необхідної персональної інформації, а також нададуть особам можливість дозволу та відмови.

Тут ефективним підходом було б відповідне законодавство щодо захисту персональних даних громадян, - варто на законодавчому рівні обмежити можливості приватних суб'єктів використовувати особисті дані клієнтів в рекламних цілях, а також покарання відповідальних осіб та винних у разі порушення.

Зі стиранням фізичних кордонів країн у цифровому світі закони та процедури впровадження захисту конфіденційності в міжнародному масштабі стануть великою проблемою, особливо в час, коли персональні дані зростають у ціні. Але кожна особа може і повинна взяти на себе ініціативу в захисті своїх персональних даних від можливого зловживання. Зберігаючи ефективний контроль над персональною інформацією, люди можуть мінімізувати ризик порушення.

У 2020 році на робочих місцях відбувся зсув у бік більшої гнучкості та автономії для працівників. Віддалена робота стала нормою, і багато компаній перейшли на гібридну модель особистої та віддаленої роботи. Ця зміна була ініційована пандемією COVID-19, але стала надалі підтримана зростаючим визнанням переваг віддаленої роботи, таких як підвищення продуктивності та задоволення від роботи. Проте 2022 рік приніс низку нових викликів для світової економіки, включаючи початок війни в Україні. Ця подія мала для нашої країни критичний вплив на робочу силу, що призвело до низки змін у тому, як люди працювали та жили.

З початком війни в Україні багато компаній зіткнулися не лише з перебоями в ланцюгах поставок і зростанням витрат внаслідок тарифів і торгових обмежень, а й з величезною загрозою самому життю і здоров'ю працівників, в наслідок ворожих повітряних атак, вже не кажучи про тимчасову окупацію агресором частини українських територій. Це призвело до масової втрати робочих місць, оскільки компанії намагалися втриматися на плаву перед лицем цих екзістенційних проблем. Крім того, ця агресивна війна спричинила масове переміщення та порушення життя людей, ускладнюючи багатьом проблему знайти та зберегти роботу. Інфляція, з іншого боку, спричинила зниження купівельної спроможності, що ускладнило людям доступ до основних потреб. Тому гнучкі варіанти трудової зайнятості населення, безсумнівно, залишаться в тренді в 2023 році.

Разом з тим, прискорений розвиток і успішне використання цифрових технологій організації робочого місця та інструментів віртуальної співпраці заклали необхідну основу для того, щоб віддалена робота залишалася ефективною. Багато компаній усвідомили переваги більш гнучких варіантів трудової зайнятості своїх співробітників, які включають підвищення задоволеності роботою, баланс між роботою та особистим життям, продуктивність і економію коштів для роботодавця. У такий спосіб нелінійні кар'єрні шляхи, коли люди переходять між різними ролями та галузями протягом усього трудового життя, стають більш нормалізованими.

Це дозволяє людям брати на себе різноманітні ролі та здобувати різноманітний досвід. Крім того, цифрові технології та автоматизація змінюють навички, які користуються попитом, роблячи для людей більш важливим вдосконалення своїх навичок спілкування, які дозволяють їм постійно навчатися та адаптуватися протягом усієї кар'єри. Соціальні медіа та інші цифрові інструменти також полегшують людям налагодження контактів і пошук потенційних роботодавців. Ці фактори сприяють утворенню більш динамічного ринку праці та відходу від традиційних кар'єрних шляхів.

Штучний інтелект і автоматизація, ймовірно, будуть прийняті ще більшою кількістю компаній для підвищення ефективності та продуктивності. Ці технології можна використовувати для автоматизації повторюваних завдань, обробки великих обсягів даних і створення більш точних прогнозів. Це матиме додаткову перевагу, оскільки звільнить співробітників, щоб зосередитися на більш складних і творчих завданнях.

Приміром, у сфері кадрової політики ймовірно очікується збільшення використання штучного інтелекту в процесі найму, пошуку кандидатів і перевірки резюме. Штучний інтелект також успішно усуває упередженість у процесі найму та покращує прийняття рішень фахівцями з персоналу та менеджерами з найму.

Висновки

З впровадженням цифрових технологій компанії почали активніше вдаватися до більш різноманітні практики найму, щоб усунути існуючу системну нерівність і створити більш інклюзивну культуру виробничої співпраці. Як засвідчив досвід ковідного карантину і війни, навіть державні службовці, за умови належного технологічного забезпечення комунікації, можуть достатньо ефективно працювати в дистанційних умовах.

Таким чином, державні й приватні інвестиції в дистанційну зайнятість виявляються незрівнянно меншими, ніж витрати на утримання величезної кількості управлінських та багатьох інших інфраструктурних об'єктів у їхньому фізичному стані.

Впровадження нових механізмів публічного управління у сфері занятості вимагає від держави, насамперед, унормування в законодавстві про працю стандартів віддаленої (дистанційної) роботи та встановити стандартів цифрового забезпечення трудової зайнятості громадян іншими нормативно-правовими актами. В тому числі потрібно якомога швидше запровадити цифрові трудові книжки, що вже передбачено законодавством України.

Що стосується освіти, як форми зайнятості громадян, то сучасна система також стикається з великими викликами цифрової трансформації. Тут треба по новому оцінити роль вчителів та викладачів вишів і те, як вони взаємодіють з новими цифровими технологіями в освіті та покращують їх адаптацію. Для цього потрібна належна національна технологічна інфраструктура, створення якої в сучасних умовах під силу лише державі. Правове унормування і подальший розвиток технологій дистанційної освіти, зокрема, дозволить вирішити багато питань фізичного функціонування і розташування закладів освіти, скорочення витрат на їх утримання та, з рештою, зробить освіту більш доступною не лише для молодого покоління, а й для всіх громадян протягом життя.

Цифровізація вищої освіти також усуває існуючу нині чітку грань між освітою і роботою. Дозволяє громадянинові ефективно сполучати свою трудову й навчальну діяльність. Попередня практика заочної освіти не могла бути достатньо продуктивною в силу своєї дискретності, епізодичності. Але сучасні цифрові технології дозволяють зробити її безперервною.

Механізми публічного управління, які держава має задіяти вже зараз на шляху диджиталізації освіти, це:

законодавче унормування дистанційної освіти всіх рівнів;

створення єдиного державного освітнього порталу не лише для школярів, а для викладачів і студентів вищої школи;

подальше створення державних просвітніх онлайн-порталів для населення (приклад - освітній хаб міста Києва [11]) та державне сприяння у створення таких порталів просвітницькими організаціями громадянського суспільства і місцевими громадами.

Що з рештою сприятиме не лише поширенню освіти серед громадян, а й формуванню нової цифрової культури суспільства.

Література

1. Buntinx, J.P. Around 8% of the money supply exists in cash, the rest is just faithbased currency. News BTC. Available, 2017. URL.: https://newsbtc.com/2017/04/17/around-8-money-supply-exists-cash-rest-just-faith-based-currency.

2. Про платіжні послуги. Закон України. URL.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text.

3. Впровадження електронних грошей в Україні з 1-го квітня 2023 року: фейк чи реальність? URL.: https://law.chnu.edu.ua/vprovadzhennia-e-hroshei-v-ukraini-z-01-04-2023/.

4. У 2022 році кількість кібератак на Україну зросла майже втричі. 90% хакерських груп з РФ контролюють силовики. URL.: https://forbes.ua/news/v-2022-rotsi-kilkist-kiberatak-na-ukrainu-zrosla-mayzhe-vtrichi-90-khakerskikh-grup-z-rf-kontrolyuyut-siloviki-04052023-13454.

5. Що таке цифрове громадянство і чому це важливо? URL.: https://kidslox.com/ua/guide-to/digital-citizenship-for-kids.

6. Чому ми платимо за «безкоштовну» медицину двічі, а живемо на 11 років менше за європейців. URL.: https://life.pravda.com.ua/columns/2016/03/22/209752.carrer.gov.ua (тимчасово, на період воєнного стану, не працює).

7. В Україні створили єдиний номер телефону для надання екстреної допомоги URL.: https://visitukraine.today/ru/blog/836/v-ukraine-sozdali-edinyi-nomer-telefona-dlya-okazaniya-ekstrennoi-pomoshhi.

8. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112. URL.: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40073.

9. Comparative Table of Personal Information Protection Laws. URL.: https://iapp.org/media/pdf/resource_center/Comparative_Table of Personal Information_Protection_Laws_Englis.pdf.

10. Освітній хаб міста Києва. URL.: https://eduhub.in.ua.

References

1. Buntinx, J.P. (2017). Around 8% of the money supply exists in cash, the rest is just faithbased currency. newsbtc.com Retrieved from https://newsbtc.com/2017/04/17/around-8-money-supply-exists-cash-rest-just-faith-based-currency [in English].

2. Zakon Ukrani “Pro platizhrn poslugi” [The Law of Ukraine “About payment services”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text [in Ukrainian].

3. Vprovadzhennja elektronnih groshej v Ukra'i'm z 1-go kvrinja 2023 roku: fejk chi rearmst'? [Introduction of electronic money in Ukraine from April 1, 2023: fake or reality?]. law.chnu.edu.ua Retrieved from https://law.chnu.edu.ua/vprovadzhennia-e-hroshei-v-ukraini-z-01-04-2023/ [in Ukrainian].

4. U 2022 rod kіl'kіst' kkeratak na Ukramu zrosla majzhe vtrichk 90% hakers'kih grup z RF kontroljujut' siloviki [In 2022, the number of cyber attacks on Ukraine will increase almost threefold. 90% of hacker groups from the Russian Federation are controlled by security forces/forbes.ua Retrieved from https://forbes.ua/news/v-2022-rotsi-kilkist-kiberatak-na-ukrainu-zrosla-mayzhe-vtrichi-90-khakerskikh-grup-z-rf-kontrolyuyut-siloviki-04052023-13454 [in Ukrainian].

5. Shho take cifrove gromadjanstvo і chomu ce vazhlivo? [What is digital citizenship and why is it important?]. kidslox.com Retrieved from https://kidslox.com/ua/guide-to/digital-citizenship-for-kids [in Ukrainian].

6. Chomu mi platimo za «bezkoshtovnu» medicinu dvmM, a zhivemo na 11 rokw menshe za єvropejcіv [Why do we pay for "free" medicine twice, and live 11 years less than European]. life.pravda.com.ua Retrieved from https://life.pravda.com.ua/columns/2016/03/22/209752 [in Ukrainian].

7. carrer.gov.ua (timchasovo, na period voєnnogo stanu, ne pracj^) [in Ukrainian].

8. V Ukra'i'm stvorili єdinij nomer telefonu dlja nadannja ekstreno'i' dopomogi [Ukraine has created a single phone number for providing emergency assistance]. visitukraine.today Retrieved from https://visitukraine.today/ru/blog/836/v-ukraine-sozdali-edinyi-nomer-telefona-dlya-okazaniya-ekstrennoi-pomoshhi [in Ukrainian].

9. Proekt Zakonu pro vnesennja zmm do dejakih zakomv Ukrami shhodo vdoskonalennja sistemi ekstreno'].' dopomogi naselennju za єdinim telefonnim nomerom 112 [Draft Law on Amendments to Certain Laws of Ukraine on Improving the System of Emergency Assistance to the Population at the Unified Telephone Number 112]. itd.rada.gov.ua Retrieved from https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40073 [in Ukrainian].

10. Comparative Table of Personal Information Protection Laws. iapp.org Retrieved from https://iapp.org/media/pdf/resource_center/Comparative_Table_of_Personal_Information_Protec tion_Laws_Englis.pdf.

11. Osvіtnіj hab mkta Kkva [Educational hub of the city of Kyiv]. eduhub.in.uaRetrieved from https://eduhub.in.ua. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru