Міжкультурна комунікація в період кризових станів суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-реабілітаційний заклад вищої освіти «Кам'янець-Подільський державний інститут»

Міжкультурна комунікація в період кризових станів суспільства

Марина Борисівна Волощук,

Анастасія Володимирівна Ткачук,

здобувач першого рівня вищої освіти спеціальність 051 Економіка (спеціалізація: «Економічна кібернетика»)

Анотація

В статті розглядається сутність міжкультурної комунікації. В статті розглядаються наступні аспекти: лінгвістичний, культурологічний, психологічний, професійно-прикладний, етичний, соціально-комунікативний. Міжкультурна комунікація в кризових умовах виконує функції, важливі для об'єднання й згуртованості членів суспільства, побудові та налагодженні каналів спілкування та подоланні бар'єрів взаємодії та співпраці. У розвитку українського суспільства, у зв'язку з трагічними подіями, пов'язаними з війною, спостерігаються інтенсивне згуртування та об'єднання, міжкультурна комунікація, яка відбувається постійно, сприяє розвитку взаємоповаги та взаємопідтримки українців.

Ключові слова: міжкультурна комунікація, суспільство, українське суспільство, інформаційна війна.

Основна частина

Українське суспільство уже другий рік як живе в стані повномасштабної війни. Комунікація зазнає змін масовими, підривними, транскордонними і персоналізованими технологіями. У даний час важливо висвітлити сутність міжкультурної комунікації, яка формується на основі вербального та невербального спілкування. В наукових дослідженнях існують різні трактування щодо поняття міжкультурної комунікації.

Міжкультурна комунікація у контексті філософського осмислення є об'єктом та предметом дослідження у роботах науковців, а саме: Л. Буєва, І. Зимньої, О. Потебні та ін. Вивчення міжкультурної комунікації в контексті дослідження культурології, а також психологічних складових міжкультурної комунікації втілюється в роботах А. Асмолова, Ф. Бацевич, В. Біблер, Н. Бідюк, Л. та ін.

Міжкультурна комунікація - це обмін почуттями, думками та інформацією різних культур. Цей феномен з'явився внаслідок інтеграційних та міграційних процесів, які відбувалися та відбуваються на різних рівнях суспільного життя. Мета міжкультурної комунікації базується на двох пріоритетах - дотримання інтересів партнера в його культурі та дотримання своїх інтересів у своїй культурі [[1]]. У міжкультурній комунікації важливо орієнтуватися на майбутнє, а не залишатися у минулому. Розуміння минулого, історії власного та інших народів, їх культури, мистецтва, літератури і взаємин є необхідним для початку міжкультурного спілкування. Проте головним має бути спрямованість на перспективи та можливості майбутнього.

Вперше термін міжкультурної комунікації був введений Едвардом Холлом - американським культурним антропологом, у рамках програми адаптації ділових людей та американських дипломатів за кордоном. Поняття міжкультурної комунікації було згадано у 1970-х роках у праці Р. Портера та Л. Самовара «Комунікація між культурами». Предмет дослідження даної проблематики висвітлено у працях В. Вундта, Й. Гердера, Г. Ляйбниця, О. Потебні, В. фон Гумбольдта й інших.

Міжкультурна комунікація є надзвичайно складним і багатовимірним явищем, який реалізується як на особистісному, так і на груповому рівнях. Серед аспектів міжкультурної комунікації виділяють такі [2]:

- Лінгвістичний аспект. Передбачає вивчення мовних відмінностей, що здатні впливати на комунікацію між носіями різних мов.

- Культурологічний аспект. У міжкультурній комунікації являється ключовим.

- Психологічний аспект. В умовах спілкування з представниками етносів та іноземних держав передбачає вивчення психологічної реакції людей.

- Професійно-прикладний аспект. До якого належать сфери застосування знань із міжкультурної комунікації.

- Етичний аспект. Спрямований на розуміння відмінностей етичних норм, які є притаманними різним країнам і націям.

- Соціально-комунікативний аспект. До цього аспекту належать прийняті суспільством норми, правила та моделі спілкування, підтримання та налагодження контактів загалом.

Міжкультурна комунікація в кризових умовах може виконувати кілька функцій [[1]]:

• Забезпечення розуміння. Допомагає уникнути стереотипів, передбачень та неправильних уявлень про інші культури. Комунікація може допомогти виявити та зрозуміти справжні причини конфлікту, а також визначити спільні цінності та цілі.

• Побудова спільності. Сприяння формуванню спільних цілей та колективних зусиль для подолання кризи. Тобто, це може включати: спільні обговорення, консультації та спільну діяльність з представниками різних культур.

• Розбудова довіри. Сприяння розбудові довіри між різними культурами та спроможністю працювати разом для подолання кризи. Це може бути досягнуто шляхом відкритого діалогу, взаємного слухання, враховуючи потреби та переживання інших.

* Медіація та посередництво: Міжкультурна комунікація може використовуватись для вирішення конфліктів та сприяти медіації між різними сторонами.

Українське суспільство, через трагічні події під час війни, об'єдналося матеріально, духовно та морально. У зв'язку з повномасштабною війною яку розпочала рф, міжкультурна комунікація відбувається постійно, що сприяє адекватній та швидкій взаємоповазі українців. Початок повномасштабної війни в Україні став об'єднуючим досвідом для багатьох людей. У такий важкий час, важливу роль відіграють відчуття єдності та причетності, спілкування та можливість бути разом з іншими людьми [[3]]. Жахливі події останніх місяців підштовхнули багатьох написати давнім знайомим і розпочати спілкування заново. У більшості українців життя змінилося, особливо в частинах країни з активними бойовими діями або окупацією, у інших також не бракує новин, усі ці зміни формують необхідність бути на зв'язку більше.

Комунікація виконує важливі функції, які в змозі допомогти кожній людині, а саме: допомагає стабілізуватися; отримати та надати підтримку; відреагувати власні почуття та дати таку можливість іншому; знизити тривогу.

Змінилася вага різних засобів отримання інформації у міжкультурній комунікації суспільства. За останній рік, значно збільшилася популярність груп та каналів у месенджерах, які зросли з 13% до 42%. Це пояснюється їх швидкістю та великою кількістю публікацій. Умови воєнного конфлікту створюють високу потребу в постійному інформуванні, і саме месенджери найкраще задовольняють ці потреби - їх можна читати будь-де і в будь-який час, достатньо мати смартфон і доступ до Інтернету.

У той же час, відсоток використання соціальних мереж знизився з 49% до 37%, ймовірно, частково їх замінили групи та канали у месенджерах [[5]]. Це пояснюється тим, що соціальні мережі втрачають свою значимість як джерело інформації і перетворюються на платформи для спілкування та обміну інформацією.

За результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг» українське суспільство стало комунікувати значно більше. До прикладу, у квітні 2022 року порівняно з 2020 роком, кількість людей які постійно на зв'язку з рідними та друзями зросла майже втричі. З близькими та рідними на даний час постійно спілкується 72% громадян, 48% - з друзями, 38% з сусідами і 28% з колегами по роботі [3]. Відчуття єднання проявилося не лише у стосунках з рідними чи друзями, але і з малознайомими людьми і навіть незнайомцями.

В умовах сьогодення, українське суспільство надало урок світу, як треба будувати комунікації під час війни. «Ми дуже себе недооцінювали багато років - якщо не у всьому, то багато в чому. Ми вважали, що Україна у глобальному масштабі програє інформаційну війну Росії та не здатна побудувати правильні комунікації всередині нашої країни. Проте з перших хвилин війни все змінилося, і стало ясно, що Україна не просто мобілізувалась на військовому фронті - виявилося, що вона була готова до цього. І вона була готова до інформаційної війни» - Денис Денисенко, генеральний директор комунікаційної компанії «Центр політичного консалтингу» [[4]].

Уже в перші дні війни виникла немало сусідських та районних добровольчих організацій, які взяли на себе обов'язок надавати допомогу літнім людям, забезпечувати покупки їжі та ліків тим, хто мешкає поруч. Дослідники раніше вже звертали увагу на те, що під час воєнного конфлікту люди частіше взаємодіють зі своїми сусідами, спілкуються між собою, часто ходять у гості та позичають один в одного побутові речі. Крім того, в умовах війни люди ставляться позитивніше до такого спілкування, ніж у мирний час.

Список використаних джерел

міжкультурний комунікація суспільство соціальний

[1] Культурологія. (2023). Підручник. Одеса: Університет Ушинського. 433 с.

[2] Національний університет біоресурсів і природокористування України. (2023). Вилучено зhttps://nubip.edu.ua/sites/default/files/u166/osnovni_kategoriyi_mk.pdf

[3] Сьомий місяць війни: як змінилося спілкування та ухвалення рішень. (2023). LB.ua. Вилучено зhttps://lb.ua/blog/cedos/532374_somiy_misyats_viyni_yak_zminilosya.html

[4] Україна надала урок світу, як треба будувати комунікації під час війни. LB.ua. Вилучено з https://lb.ua/blog/denys_denysenko/509844_ukraina_nadala_urok_svitu_yak_treba.html

[5] Шосте загальнонаціональне опитування: адаптація українців до умов війни (19 березня 2022). Соціологічна група Рейтинг. Вилучено з https://ratinggroup.ua/research/ukraine/shestoy_obschenacionalnyy_opros_adaptaciya_ukraincev_k_usloviyam_voyny_19_marta_2022.html

Размещено на Allbest.ru