Аналіз чинників суспільної стійкості Запорізької області в контексті повномасштабного вторгнення Рф

Размещено на http://www.allbest.ru

Аналіз чинників суспільної стійкості запорізької області в контексті повномасштабного вторгнення Рф

Дмитро Арабаджиєв

завідувач кафедри загальноправових та політичних наук Національного університету «Запорізька політехніка», доктор політичних наук, професор

Каріна ВАЖНЕНКО

студентка спеціальності 052 «Політологія»

Національного університету «Запорізька політехніка»

Вранці 24 лютого 2022 р. глава рф оголосив про початок так званої «спеціальної військової операції» проти України. Своєю метою він назвав «демілітаризацію» України. Цей напад ворога за своїм масштабом та характером виявився найбільшим із часів Другої світової війни актом військової агресії не тільки у Європі, а й в усьому світі. Внаслідок агресії рф було порушено базові принципи ООН, систему міжнародних відносин, що вибудовувалася десятиліттями, права людей, підірвано засади регіональної та глобальної безпеки у світі.

Події, що почалися в цей жахливий день - 24 лютого, торкнулися всіх громадян України, російська агресія вплинула на життя кожної української родини, порушивши військовий баланс сил як у регіоні, так і за його межами [1]. Як військові, так і цивільні українці продемонстрували всьому світові приклад боротьби, опору, соціальної згуртованості та суспільної стійкості [2]. Стійкість стала своєрідним «брендом» сучасного українства.

Військові дії значною мірою вплинули на життя Запорізької області (у тимчасовій окупації станом на 15 листопада 2022 р. знаходилося 71,83% території області, на момент підготовки цього матеріалу ситуація майже не змінилася). Захисники Запорізького краю продовжують утримувати рубежі та дають гідну відсіч ворогу, лінія оборони є майже статичною з початку військового вторгнення, ворогу так і не вдалося захопити обласний центр. Попри спроби зовнішнього та внутрішнього ворога дестабілізувати ситуацію, Запорізька область продовжує з початку повномасштабного вторгнення являти собою приклад зґуртованості, кооперування зусиль та єдності, залишається унікальним кейсом дослідницького аналізу, перебуваючи одночасно в умовах окупації, військових дій та управління підконтрольною територією. Яскравим прикладом такої співпраці та єдності є функціонування мережі різноманітних хабів, від волонтерських до освітніх - у вересні запрацювали всі районні хаби для вимушено переміщених осіб за територіальним принципом та принципом «свій до свого по своє», хаби «Я - Херсон», «Я - Маріуполь», спеціальні освітні районовані хаби у ЗВО області, в яких забезпечено роботу вчителів з тимчасово окупованих територій, які за українською програмою дистанційно навчають школярів.

Під стійкістю традиційно розуміють стале функціонування системи, її адаптивність, гнучкість в умовах зовнішніх та внутрішніх викликів, ризиків. Феномен української стійкості полягає ще й у тому, що суспільство перебуває у стані постійного ризику і викликів, спричинених широкомасштабним вторгненням і змушене миттєво на них реагувати, протидіяти ним. Стійкість розуміється як сукупність соціальних процесів, відносин, практик на національному, регіональному та локальному рівнях (громади), що сприяють адаптивності суспільства в цілому у відповідь на виклики, створюють можливості для подолання та трансформації викликів [3].

На думку представників Національної платформи стійкості та згуртованості (далі - Національна платформа) О. Саакяна, В. Лупація та Ю. Тищенко, суспільна стійкість виявляється у [4]:

Адаптації соціальних систем та інститутів до криз і раптових змін;

Активізації, мобілізації громадян, установ для вирішення різноманітних гуманітарних, соціальних та безпекових завдань у співпраці;

Формуванні та розвитку моделей взаємодії влади, бізнесу та громадянського суспільства, що сприяють підвищенню рівня міжсекторальної довіри, створюють можливості для адаптації, трансформації викликів та інноваційних підходів.

Соціальна згуртованість - це наявність міцних соціальних зв'язків у суспільстві, де існують кризи та соціальна напруженість. Є вертикальна та горизонтальна згуртованість - зв'язки всередині суспільства між собою, зв'язки між владою та суспільством.

Стійкість і соціальна згуртованість базуються на спільних підходах і цінностях, різних моделях взаємодії всередині суспільства, між суспільством і владою. Для розвитку стійкості моделі міжсекторальної співпраці мають бути ефективними, гнучкими, адаптивними, результативними та недекларативними, має розвиватися горизонтальна та вертикальна співпраця, її компоненти мають бути зрозумілими та прозорими.

Національною платформою стійкості та згуртованості запропоновано варіант української формули стійкості: здатність системи до адаптації, опору та самовідновлення, що спирається на культуру самоорганізації, самооборони, суспільного діалогу, мереж партнерства на горизонтальному та вертикальному рівнях, делегування частини державних функцій громадському сектору та приводить до зростання рівня соціальної згуртованості й опірності в умовах необхідності подолання загроз та викликів для суспільства та держави.

Наріжними елементами української формули стійкості є: 1) самоорганізація; 2) згуртованість; 3) опір та самооборона; 4) спільна дія; 5) суспільний діалог. суспільна стійкість повномасштабне вторгнення

Таким чином, поточними ризиками та системними викликами для суспільної стійкості можуть бути: соціальна неузгодженість дій, відсутність міжсекторального діалогу, концептуальна невизначеність та відсутність наративів щодо необхідності стабільності українського суспільства. У цьому контексті Національною платформою виділено декілька каталізаторів зазначених ризиків:

1. Зниження рівня взаємної довіри всередині суспільства, що може призвести до відсутності ефективної взаємодії для вирішення нагальних проблем та подолання гуманітарних і соціальних викликів; 2. Підрив потенціалу опору російській агресії з боку українського суспільства та владних інститутів; 3. Збільшення кількості гуманітарних викликів для цивільного населення, яке постраждало і страждає в конфлікті, війні; 4. Підрив зусиль влади та суспільства щодо практики відновлення та діалогу під час спільної роботи з ліквідації наслідків конфлікту та протистояння актуальним соціально-гуманітарним викликам; 5. Децентралізація зусиль щодо реінтеграції українського суспільства в цілому для вирішення різних соціальних і гуманітарних проблем постконфліктного відновлення та подальшого розвитку України.

В умовах війни та післявоєнної відбудови на Україну також очікують системні виклики у сфері національної стабільності, такі як:

1. Збереження єдності військово-політичного керівництва держави; 2. Соціальна згуртованість, національна єдність і здатність підтримувати режим соціальної мобілізації; 3. Організація міжнародної підтримки дій України щодо забезпечення державного суверенітету та територіальної цілісності, додана вартість України для відновлення безпеки та дії норм міжнародного права на європейському континенті; 4. Підтримка керованості державою та критичною інфраструктурою, забезпечення функціонування та перезапуску економіки в умовах війни та постконфліктного відновлення; 5. Збереження демографічного потенціалу та скорочення відтоку людського капіталу в умовах війни та постконфліктного відновлення.

У перші місяці війни запоріжці стикнулися з масштабними проблемами, що їх спричинила війна :

1. Руйнування житла та об'єктів інфраструктури, постійна загроза життю та здоров'ю мешканців; 2. Загроза ядерної катастрофи у зв'язку з окупацією ворогом та безпосередніми військовими діями на ЗАЕС; 3. Часткове безробіття [5]; припинення роботи промислових підприємств; 4. Нестача їжі та ліків на територіях «сірої зони»; 5. Велика кількість ВПО; 6. Виклики інформаційній гігієні та безпеці [6].

Війна, особливо захисна, зазвичай об'єднує суспільство, змушує людей забувати про соціальні та політичні конфлікти [7, с. 14]. Наведемо тільки деякі кейси соціальної згуртованості у прифронтовому Запоріжжі з-поміж їхньої великої різноманітності:

1. У середині березня 2023 р. деякі промислові гіганти Запоріжжя почали відновлювати свою діяльність; 2. Організація «Мережа 100 відсотків життя. Запоріжжя» організовувала збір медикаментів для військових та прийом вимушених переселенців; 3. «Спільнота Волонтерів Об'єднаних Ідеєю» спільно із Запорізьким обласним молодіжним центром розгорнули волонтерський штаб гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам та всім, хто потребує безпеки; 4. БФ «Карітас Запоріжжя» працює з переселенцями, незахищеними категоріями населення, які постраждали від війни, такими як інваліди, пенсіонери, малозабезпечені; 5. Найбільший волонтерський центр Запоріжжя «Паляниця» фокусується на допомозі військовим; окрім головного штабу, центр має й 7 районних [8]; 6. Запорізька обласна організація Товариства Червоного Хреста України організовує збір та доставку гуманітарних вантажів на території, збір речей для військових; 7. «Союз вірмен» (Р. Акопян) виготовляв протитанкові їжаки, заряджав шини для барикад; 8. У місті Запоріжжі роботу з прийому внутрішньо переміщених осіб взяли на себе заклади розміщення, гуртожитки та дитячі садки.

З початку війни Запорізька область постійно демонструє, що для вирішення проблемних питань і підтримки сталого розвитку необхідні згуртованість, єдність, кооперація зусиль і зміцнення горизонтальних/вертикальних зв ' язків.

Проте коли війна триває довше, ніж усі очікували, і не припиняється, настає внутрішня втома як із боку агресора, так і з боку захисника. Тоді замість згуртованості в суспільстві починають формуватися окремі замкнуті групи, що дезінтегрують суспільство. Причинами дезінтеграції можуть бути: криза громадянської ідентичності; цивілізаційні відмінності; вплив інших країн; розкол політичної еліти та корупція; розкол суспільства та низький рівень довіри до влади. Це, у свою чергу, призводить до появи груп людей, які не відрізняються особливою толерантністю одне до одного, як-от: група палких патріотів; група тих, хто вірить, що співпраця з ворогом дозволить припинити війну і поліпшити своє становище; і третя група, котра не може зрозуміти своє місце в цій ситуації і залежно від обставин може схилятися до різних варіантів.

На жаль, у Запорізькій області не обійшлося без кейсів «відкату», котрі можна вважати негативними чинниками формування стійкості, наприклад:

1. Колабораціонізм і державна зрада; 2. Корупційні скандали на рівні обласної та міської влади; 3. Ворожі диверсії зі знищення об'єктів інфраструктури та опірних пунктів ЗСУ; 4. Звинувачення у розкраданні гуманітарної допомоги тощо.

Тому головне завдання сьогодні - не допустити розколу суспільства всередині держави, подолати ворога, зупинити вторгнення російської федерації, зберегти нашу державність і незалежність. А для того, щоб підвищити рівень згуртованості, необхідно працювати у сфері інформаційної стійкості [9], пропонувати нові шляхи формування ідентичності [10, с. 27].

Масова свідомість за відсутності чітких ідентифікацій неспроможна впоратися зі спотворенням інформаційних потоків [11, с. 120], що активно сьогодні використовуються ворогом у вигляді заходів маніпулятивного впливу на свідомість людини в ідеологічному та емоційному сенсах [12, с. 40]. А ще важливо пам'ятати, що в першу чергу стоїть за українською стійкістю та згуртованістю - неймовірні люди, їхня культура, незламність духу та воля до перемоги.

Список використаних джерел

Економіка війни та повоєнний економічний розвиток України: проблеми, пріоритети, завдання. Громадський простір. URL : https://www.prostir.ua/?news=ekonomika- vij ny-ta-povoj ennyj -ekonomichnyj -rozvytok-ukraj iny-problemy-priorytety-zavdannya.

Фрідріх Ю., Люткефенд Т. Довга тінь Донбасу: Реінтеграція ветеранів та

зміцнення суспільної єдності в Україні. 2021. 61 с. URL :

https://www.gppi.net/media/GPPi_2021_Friedrich_Luetkefend_Long-Shadow-of- Donbas_ukr.pdf.

Petrillo A. S., Prosperi D. C. Metaphors from the Resilience Literature: Guidance for Planners // REAL CORP 2011: CHANGE FOR STABILITY: Lifecycles of Cities and Regions ; edit. : M. Schrenk, V. V. Popovich, P. Zeile. Essen, 2011. Р. 601-611. URL : https://www.corp.at/archive/CORP2011_99.pdf.

Національна платформа стійкості та згуртованості. URL : http://national- platform.org/.

Обласна влада вживає заходи щодо врегулювання ситуації з масовим вивільненням працівників. Запорізька обласна державна адміністрація. URL : https://www.zoda.gov.ua/.

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 року «Про Стратегію інформаційної безпеки» : Указ Президента України від 28.12.2021 № 685/2021. URL : https://www.president.gov.ua/documents/6852021-41069.

Арабаджиєв Д. Ю., Сергієнко Т. І. Маніпулювання свідомістю суспільства в умовах інформаційної та гібридної війни в Україні. Гілея: науковий вісник. 2019. Вип. 146(7). Ч. 3. Політичні науки. С. 12-15.

Паляниця волонтерський центр. URL : https://palyanycia.com/.

Горбулін В. П., Биченок М. М. Проблеми захисту інформаційного простору України : монографія. Київ : Інтертехнологія, 2009. 136 с.

Кіндратець О. М., Сергієнко Т. І. Образ «чужого» в радянський та пострадянський періоди історії України: політичні аспекти проблеми. Регіональні студії. 2021. № 24. С. 24-29.

Арабаджиєв Д. Ю., Сергієнко Т. І. Інформаційно-психологічна війна як спосіб впливу на громадянське суспільство. Тиждень науки-2020. Юридичний факультет : тези доп. наук.-практ. конф. (м. Запоріжжя, 13-17 квіт. 2020 р.). Запоріжжя, 2020. С. 120-122.

Арабаджиєв Д. Ю., Сергієнко Т. І. Політична маніпуляція та інформаційно- психологічна безпека в політичних відносинах. Політикус. 2020. № 2. С. 36-43.

Размещено на Allbest.ru