Соціокультурні практики в сучасних бібліотеках: стан наукової розробленості проблеми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Соціокультурні практики в сучасних бібліотеках: стан наукової розробленості проблеми

Кузьменко Даниіл Олегович, здобувач

На сучасному етапі розвитку суспільства науковці часто називають бібліотеку найважливішим соціально-культурним центром, що викликано певними закономірностями розвитку суспільства. Сьогодні бібліотеки виконують загальну соціально-культурну функцію у суспільстві, що спонукає їх переглянути стереотипи і по-новому будувати соціокультурну діяльність.

В умовах постійних трансформаційних змін на перший план виходять саме соціокультурні практики як засіб адаптації громадян до навколишнього середовища та комунікації, регуляції та трансляції національної і загальнолюдської культури в її різноманітних проявах.

Так, у своєму дисертаційному дослідженні О. Р. Копієвська розглядає еволюцію осмислення трансформаційних процесів у культурних практиках, виокремлює моделі трансформаційних процесів, що відбуваються в Україні в кінці ХХ-на початку ХХІ ст. [4]. Культурні практики та проблеми їхньої модернізації в культурному просторі досліджує В. М. Судакова, яка зауважує, що у реальному культурному просторі культурні практики змінюються відповідно до історичних, економічних і соціокультурних змін і, одночасно, зберігають основні сутнісні властивості, тобто мають транскультурну природу й смислові прогностичні проєкції [10].

О. Ю. Шмаюн соціокультурні практики пов'язує з культурою дозвілля [11]. Культурно- дозвіллєві практики сучасної України в своїх дослідженнях також розглядає І. В. Петрова [7] та ін.

На нашу думку, соціокультурні практики в сучасних умовах трансформаційних змін переважно орієнтовані на практичний результат, а саме, на задоволення конкретних запитів і потреб користувачів, на практичну реалізацію споживчих інтересів, адаптованих до сучасних умов цифрового суспільства.

В цьому контексті заслуговують на увагу публікації В. В. Загуменної та О. І. Кузьменко стосовно ролі та можливостей бібліотек у задоволенні постійно зростаючих інформаційних потреб користувачів, а також відповідність бібліотечно-інформаційної діяльності новим викликам сучасного інформаційного суспільства. Сьогодні бібліотека не просто забезпечує доступ до необхідної інформації - це важливий соціокультурний центр, серед основних завдань якого є формування світогляду, сприяння інтелектуальному та морально-естетичному розвитку суспільства, і загалом, підвищення рівня життя громадян різних соціальних груп [5].

Питання трансформації функцій наукових бібліотек, зокрема соціальної та культурно- інформаційної функції, аналізує в своїх публікаціях Н. Б. Захарова; вона розглядає їх як складову соціокультурної функції в сучасних умовах. Також заслуговують на увагу наукові публікації авторки, в яких висвітлюється цілий ряд питань, пов'язаних з реалізацією культурно-просвітницької функції, зокрема, на прикладі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) [3]. Н. Г. Солонська простежує культурно-просвітницьку діяльність НБУВ, якою займається Культурно-просвітницький центр бібліотеки в контексті сприяння поліпшенню іміджу установи. [9]. соціокультурний комунікація медійний інформаційний

Концептуальну модель культурно-просвітницької діяльності публічної бібліотеки запропоновано у статті Т. Сидоренко, яка зазначає, що «під концептуальною моделлю культурно-просвітницької діяльності публічної бібліотеки розуміється система цілей, завдань, стратегій, підходів, напрямів, форм, засобів і ресурсів цієї діяльності; діагностичний аналіз культурно-просвітницької діяльності..; оцінка результатів, що передбачає виявлення ступеня ефективності досягнення суб'єктом поставлених мети і завдання та формування перспективних напрямів і форм культурно-просвітницької діяльності» [8].

Питанням визначення поняття «соціокультурна діяльність» в своїх працях приділяє Оксана Матвійчук, яка дає розгорнуте визначення соціокультурної діяльності бібліотек і зауважує, що соціокультурну діяльність бібліотек можна розглядати як продуманий процес долучення людини до різноманітних культурних надбань людства, компонент соціокультурної системи українського суспільства, один із важливих елементів реалізації державної політики у сфері культури [6].

Л. Віжічаніна наголошує, що метою соціокультурної діяльності бібліотек є організація раціонального і змістовного дозвілля читачів (користувачів), задоволення і розвиток їх культурних потреб, створення умов для самореалізації і самоосвіти кожного індивідуума, розкриття його здібностей, самовдосконалення і аматорської творчості в рамках вільного часу [2].

Фахівці у своїх публікаціях підкреслюють актуальність функціонування бібліотеки як соціокультурного центру. Також бібліотеки виконують функцію навчальних центрів, допомагаючи користувачам розвивати інформаційні та медійні навички та поєднують у собі функції культурного центру та інформаційного хабу, надаючи інтегровані послуги для задоволення різних потреб громади [1] та ін.

Отже, узагальнення широкого кола публікацій та інтернет-ресурсів дає змогу відтворити цілісну картину розвитку сучасних соціокультурних практик в бібліотеках. Аналізований комплекс наукових джерел обґрунтовує соціокультурний підхід в діяльності сучасної бібліотеки як соціальне явище.

Література

1. Бібліотеки - Хаби цифрової освіти : практичний посібник / автори-укладачі: О. Бруй, Т. Козицька, Г. Мацієвська, С. Моісєєва, І. Шевченко ; заг. ред. Я. Сошинської ; ВГО Українська бібліотечна асоціація ; Проєкт підтримки Дія. -- Електрон. вид. -- Київ : ВГО Українська бібліотечна

2. Віжічаніна Л. Сучасні тенденції розвитку бібліотек як соціокультурних центрів. Віртуальний бібліограф. ХОУНБ ім. О. Гончара: сайт від. наук. інформації та бібліогр. / Херсон. обл. універс. наук. б-ка ім. Олеся Гончара.

3. Захарова Н. Культурно-просвітницька функція національної бібліотеки в умовах державотворення 2010. Бібліотечний вісник № 4 С. 49-54.

4. Копієвська О.Р. Трансформаційні процеси в культурних практиках України: глобальний, глокальний контекст та локальні особливості (кінець ХХ -початок ХХІ ст.) : дис. на здоб. наук. ступеня д-ра культурології : 26.00.06 - прикладна культурологія / О. Р. Копієвська ; М-во культури України. НАКККіМ. Київ, 2018. 487 с.

5. Кузьменко О. І., Загуменна В. В. Бібліотека як соціокультурний публічний простір: трансформаційні зміни // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2020. № 4. С. 24-31.

6. Матвійчук О. Є. Соціокультурна діяльність бібліотек.

7. Петрова І. В. Культурно-дозвіллєві практики населення сучасної України: тенденції та пріоритети. Культура і сучасність. 2011. №1. С. 108-112.

8. Сидоренко Т. Концептуальна модель культурно-просвітницької діяльності публічної бібліотеки. Образ. 2017. Вип. 1. С. 34-40.

9. Солонська Н. Г. Імідж і культурно-просвітницька діяльність сучасної бібліотеки.

10. Судакова В. М. Культурні практики та проблеми їхньої модернізації в культурному просторі сучасних суспільств. Культурологічна думка. 2020. № 17. С. 165-177.

11. Шмаюн О. Ю. Феномен культурно-дозвіллєвої діяльності: концептуалізація проблеми. Питання культурології. 2021. №38. C. 354-362.

Размещено на Allbest.ru