Динаміка розповсюдження соціально небезпечних хвороб в умовах воєнного стану в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Динаміка розповсюдження соціально небезпечних хвороб в умовах воєнного стану в Україні

Олена Клименко

Здоров'я населення є важливою складовою розвитку суспільства, потенційним стратегічним потенціалом для держави та одним із ключових чинників національної безпеки. Прийнято вважати, що з активним розвитком фармакології та медицини у ХХ ст. було завершено історичний період масового розповсюдження гострих інфекційних захворювань. Однак поява у ХХІ ст. COVID-19 внесла корективи в розуміння значущості соціально небезпечних хвороб, актуалізувавши дослідження в галузі соціології здоров'я та привернувши увагу не тільки науковців, але й світової громадськості до необхідності розробки наукових програм організованого комплексного впливу на здоров'я населення з метою запобігання масового розповсюдження епідемій.

Слід звернути увагу на той факт, що останні 20 років в Україні спостерігається негативна тенденція до збільшення зареєстрованих нових випадків захворювання на соціально небезпечні хвороби. За офіційними даними Центру громадського здоров'я МОЗ України, на 1 жовтня 2022 р. в країні нараховувалося 245 тис. ВІЛ-позитивних громадян, протягом минулого 2022 р. було виявлено 11 871 новий випадок інфікування, що на 18% менше за попередній довоєнний рік (14 556 хворих на ВІЛ у 2021 р.), водночас кількість тестувань загалом зменшилася на 26% (1,4 млн проб), що обумовлено веденням активних бойових дій та припиненням діяльності профільних медичних закладів на тимчасово непідконтрольних уряду України територіях [1]. Однак за тих самих обставин за аналогічний період на 2,5% збільшилася кількість уперше зареєстрованих захворювань на туберкульоз (далі - ТБ) та його рецидивів, що на 1 жовтня 2022 р. становило 18 510 випадків (18 241 інфікований за аналогічний період 2021 р.) [6]. Водночас Україна продовжує утримувати статус країни із середнім рівнем розповсюдження вірусних гепатитів, захворюваність на які коливається в діапазоні 2,2% (880 тис.) - гепатит В та 3 % (1,2 млн людей) - гепатит С [2]. На жаль, статистична інформація щодо поширення вірусних гепатитів після початку російської агресії Центром громадського здоров'я МОЗ України не надається. Велика кількість залучених до епідемічного процесу громадян та низький рівень соціальної адаптації інфікованих, поглиблений складними умовами війни, потребують ґрунтовного наукового аналізу та створення на базі соціології здоров'я підґрунтя для розробки програм із протидії поширенню соціально небезпечних хвороб.

Високий рівень статистичних показників в сучасних складних умовах вимагає консолідації зусиль держави і громадянського суспільства, зміни стереотипів у поведінці хворих та ставленні до них оточуючих із метою розробки програм щодо більш ефективної боротьби з розповсюдженням ВІЛ, туберкульозу, гепатитів та інфекційних хвороб, що передаються переважно статевим шляхом. Проте, не розкривши наукової основи особливостей поведінкових стратегій носіїв зазначених захворювань, не встановивши справжніх причин масового їх розповсюдження, не можна розраховувати на кардинальний успіх у боротьбі з ними. Складність і різноманітність соціальних умов та ключових і опосередкованих чинників, що активно змінюються під час війни, вимагають детального вивчення особливостей життєвої активності людей з певним соціально небезпечним діагнозом. Дієвим кроком у цьому сенсі може стати вивчення соціальних нерівностей та стратегій носіїв соціально небезпечних хвороб.

Війна радикально змінила життя всіх українців, негативно вплинувши на державну політику з попередження розповсюдження соціально небезпечних хвороб. Станом на 1 лютого 2023 р. від початку повномасштабної російської агресії в Україні повністю зруйновано 173 медичні установи, 540 - зазнали масштабних пошкоджень і потребують відбудови, 1218 закладів охорони здоров'я пошкоджено [3]. За приблизними підрахунками, 129 тис. ВІЛ-інфікованих внаслідок бойових дій залишилися без антиретровірусної підтримуючої терапії [4]. Паралельно з цим на окупованих та деокупованих територіях і в регіонах, що межують із лінією фронту, припинили свою роботу профільні медичні заклади, що здійснювали тестування з виявлення первинних соціально небезпечних захворювань. Окрім того, в областях, що приймають внутрішньо переміщених осіб. мережа установ охорони здоров'я, котра в результаті проведеного у 2020 р. другого етапу медичної реформи була переведена на фінансування за рахунок коштів місцевих бюджетів, не може надавати безкоштовну підтримуючу терапію переселенцям - носіям соціально небезпечних хвороб, які звертаються за допомогою. На думку опитаних нами експертів, війна мала радикальний вплив на епідемічну ситуацію на рівні 70% на захворюваність туберкульозом, 66% - вірусними гепатитами, 64% - ІПСШ (інфекціями, що передаються статевим шляхом) та 50 % - ВІЛ (див. рис. 1).

Однак залишається значною й частка експертів, які вважають, що вплив російської агресії на поширення соціально небезпечних хвороб відсутній або мінімальний - 20%. На наш погляд, така думка є помилковою. За даними міжнародної громадської організації «Альянс громадського здоров'я», станом на 10.06.2022 в 5 областях України (Донецька, Миколаївська, Чернігівська, Харківська, Херсонська) надання медичних послуг людям, які живуть із соціально небезпечними хворобами, скоротилося в 2,2 рази, здебільшого за рахунок припинення курсів терапевтичного лікування, при цьому лише 60% хворим вдалося евакуюватися з окупованих територій. Гострий дефіцит препаратів прямої противірусної дії зафіксовано у Житомирській, Львівській, Хмельницькій, Київській, Херсонській, Донецькій та Чернігівській областях [5, с. 1-7].

Рис. 1. Оцінка респондентами міри впливу війни на поширення соціально небезпечних хвороб (у %) (результати авторського експертного опитування, проведеного працівниками відділу соціальної експертизи Інституту соціології НАН України).

Війна змінила й сам характер звернень пацієнтів, багато з яких були змушені перервати курси лікування через відсутність препаратів, а тому гостро потребували дообстеження та коректного коригування терапевтичних протоколів, що створило додаткове навантаження на профільні медичні установи. Зокрема, у Дніпропетровській області воно збільшилося в 3,6 разів, в Одеській - у 2,8 рази.

Рис. 2. Оцінка респондентами ключових тенденцій щодо масштабів розповсюдження соціально небезпечних хвороб, що у 2022 р. спостерігаються в Україні (у %) (результати авторського експертного опитування, проведеного працівниками відділу соціальної експертизи Інституту соціології НАН України).

Погіршення якості медичних послуг у сфері лікування соціально небезпечних хвороб, безумовно, вплинуло на динаміку їх розповсюдження в Україні. На думку опитаних нами експертів, 74% впевнені в поширенні вірусних гепатитів, 62% - ІПСШ, 48% - ТБ і ВІЛ. Однак 44% фахівців вважають, що інфікування туберкульозом залишилося на довоєнному рівні, а 40% респондентів стверджують, що розповсюдження ВІЛ не зазнало змін під впливом війни (див. рис. 2). Така впевненість є хибною, оскільки офіційна статистика Міністерства охорони здоров'я України наочно демонструє зворотні процеси, фіксуючи збільшення випадків захворювання на соціально небезпечні хвороби. громадянське суспільство інфекційний поведінка

На думку експертів, найбільшими проблемами, що створила війна для системи охорони здоров'я в галузі попередження, діагностування та лікування зазначених хвороб, посприявши їх поширенню, стали: вимушена міграція значної частини населення, в тому числі й уразливих груп - 90%, зміна життєвих пріоритетів внаслідок війни та неготовність громадян займатися власним здоров'ям - 88%, обмежений доступ до медичних послуг - 84%.

Таким чином, із початком російської військової агресії ситуація з розповсюдженням соціально небезпечних хвороб суттєво погіршилася, цьому сприяло закриття профільних медичних установ на окупованих та деокупованих територіях, масове руйнування закладів охорони здоров'я внаслідок обстрілів та бомбардувань, стихійне переміщення великих мас населення, перебої з отриманням препаратів для терапії, дефіцит медичного персоналу та відсутність вільного доступу до безкоштовного тестування.

Список використаних джерел

1. Оперативна інформація про офіційно зареєстровані випадки ВІЛ-інфекції, СНІДу

та кількість смертей, зумовлених СНІДом. Центр громадського здоров 'я МОЗ України. URL :https://www.phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/vilsnid/statistika-z-vilsnidu/statistichni-

dovidki-pro-vilsnid.

2. Кількість смертей від вірусних гепатитів у світі перевищує смертність від ВІЛ/СНІД. Центр громадського здоров'я МОЗ України. URL : https://phc.org.ua/news/kilkist- smertey-vid-virusnikh-gepatitiv-u-sviti-perevischue-smertnist-vid-vilsnid.

3. Віктор Ляшко, міністр охорони здоров'я України: Система охорони здоров'я впевнено тримає медичний фронт. УКРІНФОРМ. URL : https://www.ukrinform.ua/rubric- society/3668211-viktor-lasko-ministr-ohoroni-zdorova- ukraini.html?fbclid=IwAR10OAIXLSlWEQE1NcbCAPrSSWr8TQIZ- OIxHL7IfCmtW0h71 xR01 Wvx90w.

4. Рівера Х. Як повномасштабне вторгнення вплинуло на допомогу людям, які

живутьзВІЛ.LB.ua.URL:

https://lb.ua/blog/abramovska/537733_yak_povnomasshtabne_vtorgnennya.html.

5. Ситуаційний звіт станом на 10.06.2022. Альянс громадського здоров'я. URL : https://aph.org.ua/wp-

content/uploads/2022/06/APH_WarSitRep_IDP_hepatitis_10.06.2022_ukr.pdf.

6. Статистика з туберкульозу. Центр громадського здоров 'я МОЗ України. URL : https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/tuberkuloz/statistika-z-tb.

7. Статистичний щорічник України за 2021 рік. Державна служба статистики України. URL : https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/11/Yearbook_2021.pdf.

Размещено на Allbest.ru