Моделювання загальносвітових трендів міграційних намірів серед молоді: висновки для державної політики збереження людського потенціалу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Моделювання загальносвітових трендів міграційних намірів серед молоді: висновки для державної політики збереження людського потенціалу України

Флейчук Марія, Іванюк Уляна

1 Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

Національний університет «Львівська політехніка»

У статті проаналізовано загальносвітові тенденції міжнародної міграції. Окреслено низку інструментів дослідження міграційних трендів. На основі багатофакторної регресії виокремлено чинники і фактори міжнародних міграційних намірів молоді з використанням даних 134 країн світу. З використанням інструментарію системно-динамічного моделювання виявлено взаємозв'язки між основними чинниками міграційних намірів та безпосередньо фактом еміграції, а також між структурою населення, рівнем продуктивності праці в країні-донорі, структурою зайнятості емігрантів в країні-реципієнті, інструментарієм трансферу технологій чи фактом повернення в країну походження емігрантів, які були зайняті у секторі НДДКР за кордоном).

Ключові слова: міжнародна міграція, трудова міграція молоді, чинники та наслідки міграції для країни-донора та країни- реципієнта.

MODELLING OF MIGRATION INTENTIONS AMONG YOUTH GLOBAL TRENDS FLEYCHUK Maria1, IVANIUK Ulyana2

1 Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S. Z. Gzhitskyi

2 Lviv Polytechnic National University

The article analyzes global trends in international migration. A number of tools for the study of migration trends are outlined. On the basis of multifactorial regression, the factors of international migration intentions of young people are singled out using data from 134 countries of the world. Using the tools of system-dynamic modeling, the relationships between the main factors of migration attitudes and the fact of emigration were revealed, as well as between the structure of the population, the level of labor productivity in the donor country, the structure of employment of emigrants in the recipient country, the tools of technology transfer or the fact of returning to the country of origin of emigrants who were employed in the R&D sector abroad. The study was carried out within the framework of the National Research Fund of Ukraine grant "Youth migration losses: simulation modeling and scenario forecasting in the context of preserving human potential for the post-war reconstruction of Ukraine" (Project registration number: 2022.01/0074).

Key words: international migration, youth labor migration, factors and consequences of migration for the donor country and the recipient country.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОКІ З ВАЖЛИВИМИ НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ ЗАВДАННЯМИ

моделювання міжнародна міграція молодь

Дослідження міграційного процесу, який, як відомо, є організацією населення в просторі, стає актуальним завданням на різних стадіях розвитку суспільства. У сучасних умовах глобалізації науковий аналіз міграції населення повинен бути зорієнтованим, насамперед, на посилення безпеки та врахування різних чинників, таких як соціально-демографічні особливості та просторовий контекст, а також вплив міграції на різні сфери функціонування держави. Особливо важливим в цих умовах для соціально-економічного розвитку будь-якої країни є моделювання міграційних намірів молоді, що здійснює істотний вплив як на країну-донора, так і країну- реципієнта.

АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПУБЛІКАЦІЙ

Аналізу передумов та наслідків міграційних процесів для соціально-економічного розвитку на макрорівні особливу увагу приділяли як вітчизняні, так і зарубіжні вчені. Зокрема, О. Журба, В. Кабай, Е. Лібанова, Л. Мосора, В. Оленюк, О. П'ятковська, Н. Короленко, О. Малиновська, У. Садова, Фергю Ф., Фттенбері, Туфіс П., Санду Д, Палаліч Р., Фер'єра М. та ін. Проте потребують більш глибокого вивчення чинники та фактори міграційних намірів молоді. Вказане є передумовою для соціально-економічного та сценарного моделювання розвитку окремих країн та підставою використання конкурентних переваг різними сторонами міграційних процесів.

ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ

Моделювання чинників та факторів інтенсифікації міграційних намірів молоді на основі даних 134 країн світу.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

У сучасних умовах зростання масштабів та значення міжнародної трудової міграції молоді, дослідження причин та наслідків цього явища для глобальної економіки стає особливо важливим завданням для української держави, насамперед в умовах російсько-української війни, наслідком чого є масова еміграція молодих громадян України за кордон. Ця тема привертає увагу вчених з різних наукових галузей [1; 2; 3]. Очевидно, що сучасна глобалізація та низка кризових тенденцій у розвитку глобального суспільства (зокрема й нівелювання усталеного світового порядку)

Публікація містить результати досліджень, проведених за грантом Національного фонду досліджень України «Міграційні втрати молоді: імітаційне моделювання та сценарне прогнозування у контексті збереження людського потенціалу для повоєнної відбудови України» із реєстраційним номером 2022.01/0074 призводять до посилення масштабів міграційних потоків, які породжують нові проблеми і виклики, що є не лише важливими для самих мігрантів, але й для країн-донорів й країн-реципієнтів [4].

Підкреслимо, міграція молоді є актуальною проблемою в умовах глобалізації різноманітних кризових явищ та, особливо, загострення військових конфліктів у різних куточках планети (російсько-українська війна, палестино-ізраїльська війна, М'янма, Ємен та ін.). Ці процеси вимагають пильного наукового аналізу і розуміння їх впливу на різні аспекти політичного існування націй та соціально-економічного розвитку країн. Аналіз наявних досліджень стосовно міграції молоді та наслідків цього процесу на різних рівня ієрархії управління дає підстави для висновків про наявність певних ключових аспектів та напрямків подальших досліджень. Підсумуємо ключові з них.

1. Поліпредментість дослідження процесів міграції молоді. Дослідження розкривають різноманітні аспекти міграції молоді, включно з демографічними, економічними, соціальними, освітніми та культурними передумовами й наслідками цього процесу. Це вказує на необхідність комплексного аналізу цього багатовимірного процесу у тому числі в контексті концепції сталого розвитку ООН [5; 6].

2. Проблеми гарантування національної безпеки. Міграція молоді вимагає посиленої уваги до питань безпеки, як для самого мігранта, так і для країн-донорів й краш-реципієнтів [8]. Ця проблема стає дедалі актуальнішою в умовах збільшення обсягів міграційних потоків у різних макрорегіонах світу.

3. Наслідки міграції. Дослідження підкреслюють важливість розуміння наслідків міграції молоді для майбутнього стратегічного розвитку усіх сторін міграційного процесу. Загострюється увага на відпливі інтелекту, зниженні потенціалу до народжуваності та самовідтворення нації, соціальних проблемах в країнах-донорах та низці як позитивних, так і деструктивних проявів для краш-реципієнтів (від покращення якості людського капіталу та структури ринку праці - до загроз національній безпеці з політичної, соціальної, культурної точки зору) [9]. Детальний аналіз цих наслідків є важливим завданням для розробки ефективних політичних рішень на різних щаблях ієрархії управління.

4. Зростання масштабів. Істотне зростання масштабів міграційних потоків, особливо в контексті поточної глобальної геополітичної кризи та фактичного нівелювання сучасної системи світового порядку, породжує нові виклики, загрози та ризики [10], які потребують подальшого дослідження та розробки ефективних стратегій управління міграційними потоками.

Досліджуваний процес, як зазначено вище, вимагає комплексного підходу та урахування різних аспектів для гарантування безпечності розвитку суспільства. В результаті проведеного дослідження наведемо основні чинники й фактори, що впливають на динаміку міграційних потоків молоді й супроводжують можливі соціально-економічні наслідки, зокрема: (1) економічні (наявність робочих місць та рівень заробітної плати в країні призначення; можливості підвищення рівня добробуту домогосподарств; економічна стабільність та перспективи кар'єрного зростання); (2) соціальні (демографічні чинники; культурна та мовна близькість чи відмінність між країнами; якість життя в країні походження; рівень розвитку медичної, соціальної, культурної інфраструктури; (3) освітні (можливості для отримання вищої освіти та професійного розвитку в інших країнах; наявність стипендій, грантів та інших фінансових мотивацій для молодих мігрантів; (4) політичні (політична стабільність та якість правової (у тому числі судової) системи в країні призначення; можливість отримання статусу біженця або іншого статусу для легального перебування в країш-реципієнті, що супроводжується соціальною підтримкою вказаних категорій мігрантів.

Ці фактори тісно взаємопов'язані і мають різне значення для різноманітних категорій осіб та конкретних ситуацій. Детальніше дослідження таких реляцій та взаємовпливів стосовно міграції молоді є важливим завданням для розуміння й управління цим складним соціальним явищем. Зауважимо, що у світовому контексті, станом на кінець 2022 р. спостерігалися рекордно високі темпи міграції у країни ОЕСР (рис. 1). Ці обсяги становили близько 6 млн перманентних мігрантів щорічно (це без урахування українських біженців). Після вторгнення рф в Україну у 2022 р. міграційна криза, пов'язана з українськими біженцями стала наймасштабнішою у країнах ОЕСР після ІІ Світової війни. У цей період згадані країни прихистили близько 5 млн українських біженців. Зауважимо, що різке зростання обсягів трудової міграції крім військових конфліктів пов'язане також з істотним надлишком робочої сили в багатьох країнах світу через рецесію, якій передувала криза Covid-19. У 2022 р. трудова міграція яка зросла на 36% в загальній структурі міграційних потоків становила 21 %. При цьому, обсяги сімейної міграції зросли на 15 % [7].

Рис. 1. Глобальні тенденції в міжнародних обсягах міграції, 2016-2022 рр.

Узагальнюючи поточні тенденції відповідно до дослідження «Migration and human mobility: key global figures», опублікованого станом на 1 вересня 2023 р. відзначалися такі тренди щодо міжнародної міграції [26]:

- обсяги: чисельність міжнародних мігрантів на середину 2020 р. оцінювалася близько 281 млн осіб;

гендерна структура: приблизно 48 % від загальної чисельності міжнародних мігрантів складають дівчата та жінки.

міграція неповнолітніх: орієнтовно 13% - діти до 18 років;

міграція молоді: молодь у віці від 15 до 24 років становить близько 11%;

міграція робочої сили: близько 62% (169 млн осіб) - складають трудові мігранти працездатного віку;

обсяги грошових переказів (приватні трансферти): у 2022 р. грошові перекази мігрантів походженням із країн із низьким та середнім рівнем доходу зросли на 8% і становили близько 647 млрд дол. США, продовжуючи часто перевищувати обсяги прямих іноземних інвестицій та офіційних міжнародних трансфертів призначених для розвитку цих країн зі сторони міжнародних організацій та зовнішніх інвесторів;

смертність серед мігрантів: у період 2014-2022 рр. близько 54,4 тис. осіб загинуло під час міжнародної міграції. Станом на початок жовтня 2023 р. зафіксовано смерть чи зникнення ще 4,4 тис. мігрантів;

торгівля людьми та сучасне рабство: представниками організації «Counter Trafficking Data Collaborative» було зафіксовано 156, 3 тис. випадків торгівлі людьми упродовж 2002 - 2021рр. [22];

біженці та шукачі притулку: станом на кінець 2022 р. у світі було зафіксовано близько 35,3 млн біженців і 5,4 млн шукачів притулку;

розміщення біженців: згідно даних офіційної статистики 114,3 тис. одержали помешкання у 2022 р, що на 7% більше порівняно з 2021 р.;

внутрішньо переміщені особи: на кінець 2022 р. близько 71,1 млн осіб набули статусу внутрішньо переміщених осіб - 62,5 млн в результаті збройних конфліктів та насильства і 8,7 млн - внаслідок природніх катастроф.

Серед загальносвітових та європейських трендів щодо міграції власне молоді, які були актуальні й до війни в Україні слід підкреслити наступні:

молодіжна міграція стала набагато різноманітнішою з точки зору походження мігрантів;

як у всьому світі, так і в Європі більшість міграційних потоків є внутрішньоконтинентальними;

кількість біженців у всьому світі істотно зростає. Більшість біженців шукають притулку в сусідніх країнах. Починаючи з 2015 р. у межах так званої «кризи біженців і мігрантів» Європа також зіштовхується з істотним збільшенням кількості шукачів притулку. Станом на кінець 2018 р. спостерігалося 2,4 млн біженців і осіб, які перебували у ситуаціях, подібних до біженців, і 860 тис. шукачів притулку (кількість справ, що очікували на офіційний розгляд) були розміщені в країнах- членах ЄС-27.

Понад 160 000 мігрантів, які нелегально перебувають у ЄС, щорічно повертаються до країн походження через примусове чи добровільне повернення; набагато більше повертаються добровільно, коли обставини змінюються (наприклад, припинення військового конфлікту у країні походження, завершення навчання, сімейні обставини, робота тощо).

Загалом Міжнародна організація з міграції допомогла повернутися з Європейської економічної зони (ЄЕЗ) у 2019 р. 28.3 тис. мігрантів, що становило 43,6 % від загальної кількості справ на розгляді. Німеччина була найбільшою країною-реципієнтом молодих мігрантів в ЄЕЗ з найбільшою кількістю бенефіціарів, які отримали допомогу (загалом 13,1 тис. мігрантів) [27].

Конкуренція за таланти стала глобальною. У цьому контексті Європа працює над низкою ініціатив для залучення більшої кількості висококваліфікованих та креативних молодих мігрантів.

У західних країнах посилюються соціальні негативні наслідки, пов'язані зі збільшенням обсягів міграційних процесів.

МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Для стохастичного моделювання міграційних процесів та їх наслідків й розгляду можливості застосування методу випадкових/ фіксованих величин для оцінювання впливу різних факторів на міграцію та соціально-економічний розвиток країни можливе використання різноманітних підходів та методів. Наведемо окремі з них. Зокрема стохастичні моделі регресії, які дозволяють включити різні фактори, такі як економічні, демографічні, освітні та інші у формі незалежних змінних в регресійні моделі. Вони дають можливість оцінки впливу кожного фактора на динаміку міграції та її наслідки. Високо ефективними у цьому контексті є також моделі VAR (Vector Autoregression). Ці моделі використовуються для аналізу взаємодії між різними змінними у межах часових рядів, таких як міграційні потоки та різноманітні макро- і мікроекономічні показники. Вони дозволяють вивчити динаміку взаємозв'язків між цими змінними та вплив факторів на обсяг міграції (у тому числі застосування тесту Гренджера дає можливість виявити напрям такого впливу, а не лише наявність кореляції між змінними). Моделювання з використанням агент-базованих підходів також дає широкі можливості для аналізу міграційних процесі. В таких моделях агенти (індивіди або групи) моделюються як окремі сутності, які приймають рішення щодо міграції на основі різноманітних факторів. Цей підхід дозволяє моделювати поведінку окремих мігрантів та їх взаємодію в середовищі перебування. У контексті цього методу можна також застосувати системно- динамічне моделювання. Цікавими та функціональними є також методи випадкових та фіксованих величин. Ці методи дозволяють включити невипадкові, важко вимірювані фактори, такі як індивідуальні характеристики, в модель. Фіксовані величини враховують фактори, які не змінюються з часом, такі як регіональні характеристики. Обидва підходи дозволяють оцінювати вплив цих факторів на міграцію та соціально-економічний розвиток країни. Ефективними у контексті предмета нашого дослідження є моделі симуляції, які дозволяють відтворити різні сценарії міграції та її наслідків на основі вхідних даних та обраних параметрів. Це дозволяє проводити експерименти та аналізувати можливі напрямки розвитку подій в різних умовах. До сучасних інструментів аналізу слід віднести моделі нечіткої логіки, що дають можливість враховувати нечіткість та амбігвітет у даних та взаємозв'язках між окресленими факторами та динамікою міграційних потоків. Вони придані зокрема й для аналізу взаємозв'язків в умовах невизначеності.

Обираючи метод моделювання, необхідно враховувати специфіку даних та досліджуваної проблеми. Очевидно, що комбінація різних підходів та методів може найкращим чином відобразити складність та різноманіття міграційних процесів та їх наслідків. Наприклад, на рисунку 1 наведено дані результатів системно-динамічного моделювання щодо взаємозв'язків між основними чинниками міграційних настроїв та безпосередньо фактом еміграції. Як бачимо з результатів аналізу істотний вплив на досліджувані процеси здійснюють середня заробітна плата у країні-донорі та країні реципієнті, загальний обсяг доходу домогосподарства, схильність до споживання, до заощадження та до приватних трансфертів. Нагадаємо, що еміграція може здійснювати й домінуючий вплив на інноваційний розвиток держави (як позитивний, так і негативний). На рисунку 2 також з використанням системно-динамічного моделювання подано напрями взаємозв'язків між структурою населення, рівнем продуктивності праці в країні-донорі, структурою зайнятості емігрантів в країні-реципієнті, інструментарієм трансферу технологій чи фактом повернення емігрантів, які були зайняті у секторі НДДКР за кордоном в країну походження.

Таким чином, якщо емігранти зайняті в інноваційних високотехнологічних сферах це може мати істотний позитивний вплив на рівень продуктивності праці й розвитку загалом за умови їх повернення в країну походження чи контактах з країною-донором в межах трудових відносин.

Під час аналізу впливу міграційних потоків та макроекономічні показники України варто також враховувати обсяги приватних трансфертів (рис. 3). Як можна зробити висновок, навіть до початку війни зростання обсягу еміграції в Україні було пов'язане з істотним припливом валютних активів у формі приватних трансфертів, які часто були порівнювані з потоками прямих іноземних інвестицій в нашу державу.

Рис. 1. Діаграма потоків та запасів формування грошових переказів мігрантів (інструментарій системно-динамічного моделювання)

Проте небезпечним у цьому плані є напрями використання цих коштів. За умови їх вкладення у реальний сектор економіки (для прикладу, через розвиток малого та середнього підприємництва) очевидно це матиме істотні позитивні наслідки для національної економіки. Проте в Україні переважна частка згаданих активів використовується для споживання (часто імпортних товарів та послуг). Тому виникає необхідність активізації державної політики щодо стимулювання процесу внутрішнього інвестування. При цьому очевидно, що це можливо лише після завершення російсько-української війни через істотні військові, економічні та соціальні ризики. Для оцінки основних чинників та факторів міграційних намірів молоді використаємо дані досліджень Міжнародної організації міграції у різних країнах світу. У дослідженні використано панельні дані за 2022 р. (табл.1).

Рис. 2. Вплив міграції на продуктивність праці та макроекономічні показники країни-донора (інструментарій системно-динамічного моделювання)

Рис. 3. Кумулятивний рівень чистої еміграції та обсяги переказів мігрантів в Україну, 1990 -- 2020 рр. [28]

Підсумовуючи наголосимо, що найактивніші міграційні настрої притаманні наступній категорії населення країн світу: молодь у віці 18-25 років (причому у цей життєвий період жінки більш схильні до міграції); громадяни після завершення вищих навчальних закладів та з науковими ступенями; неодружені, розлучені або одинаки; з міської місцевості; активні у трудовій діяльності, при цьому власники бізнесу та фрілансери більш схильні до еміграції за несприятливих в країні- донорі обставин; особи з «хорошим» здоров'ям (відповідно до власної оцінки); середнім рівнем добробуту; активні у громадському та політичному житті.

Таким чином, бачимо, що вказані вище характеристики притаманні переважно особам з високим рівнем людського капіталу. Очевидно якщо йдеться про стихійні лиха та військові дії в країні-донорі, то структура населення готового до еміграції дещо змінюється і практично переважна більшість людей готові тимчасово покинути власну країну до владнання форс- мажорних обставин.

Таблиця 1

Результати панельного регресійного моделювання чинників та факторів міграційних намірів молоді (осіб віком від 18 до 30 років) у 134 країнах світу - залежна змінна, 2022 р.

Хоча у випадку України після початку широкомасштабного вторгнення рф Україну покинули переважно особи працездатного та репродуктивного віку з високим рівнем освітніх та креативних (у тому числі підприємницьких) характеристик й трудових навичок.

ВИСНОВКИ З ДАНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК У ДАНОМУ НАПРЯМІ

Узагальнюючи результати нашого дослідження, можемо зробити наступні висновки для державної політики збереження людського потенціалу України. Загострення глобальних викликів та фактичне нівелювання системи світового порядку істотно інтенсифікувало міжнародні міграційні потоки, особливо серед молоді. Очевидно такі процес мають як позитивний, так і негативний вплив на усі сторони міграційного процесу. Після широкомасштабного нападу рф на Україну, українській владі необхідно застосувати дієву міграційну політику з метою мінімізацц негативних наслідків для національної безпеки стосовно безпрецедентної масової еміграції української молоді (з високими характеристиками людського капіталу) за кордон. Такі дії необхідні насамперед для використання потенціалу людського капіталу України з метою побудови ефективної соціально-економічної моделі стратегічного розвитку нашої держави.

У ході нашого майбутнього масштабного анкетного дослідження та з використанням штучного інтелекту ми маємо намір окреслити міграційні наміри тих, хто покинув Україну чи залишається у нашій державі, а також механізми посилення мотивації молодих українців у процес залучення до відбудови України після завершення війни.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Журба О.В. Поняття та сутність праці за кордоном та сучасної української трудової міграції. Форум права. 2008. № 1. С. 130-133. URL: www.nbuv.gov.ua (дата звернення: 07.11.2023).

2. Лібанова Е. М. Зовнішні трудові міграції Українців: масштаби, причини, наслідки. Демографія та соціальна економіка. 2018. № 2 (33). С. 11-26.

3. Мосора Л. С., Оленюк В. В. Пріоритети реалізації державної міграційної політики в Україні. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування. 2023. № 8. URL: https://reicst.com.ua/ pmtl/issue/view/issue_8_2023 (дата звернення: 8.08.2023).

4. World migration report 2022. IOM. https://publications.iom.int/system/files/pdf/wmr- 2022_0.pdf. (дата звернення: 06.08.2023).

5. Policy coherence and integration to achieve the sustainable development goals. https://www.millennium-institute.org/isdg-simulator?utm source=adwords&hsa tgt=kwd-296973301161 (дата звернення: 07.08.2023).

6. SDG targets and indicators relevant to migration.

https://www.un.org/development/desa/pd/sites/www.un.org.development.desa.pd/files/201802 un

pd cm16 chen sdg indicators.pdf (дата звернення: 07.08.2023).

7. International Migration Outlook 2023. https://www.oecd.org/migration/mig/international- migration-outlook-1999124x.htm (дата звернення: 08.08.2023)..

8. Addressing the situation of migrants in countries in crisis. https://www.iom.int/sites/g/files/tmzbdl486/files/our work/ODG/GCM/IOM-Thematic-Paper-Migrants-in-Countries-in-Crisis.pdf (дата звернення: 05.08.2023).

9. Брензович К. С., Глодан М. П. Аналіз міграційних потоків молоді України. Науковий вісник Ужгородського національного університету. http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/16 1 2017 ua/8.pdf (дата звернення: 07.08.2023)..

10. New Migration Data: Challenges and Opportunities.

https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-031-16624-2_18.

11. Eurostat. https:// commission.europa.eu/about-european-commission/departments-and- executive-agencies/eurostat-european-statistics en (дата звернення: 05.08.2023).

12. П'ятковська О. Р. Механізми регулювання міжнародної трудової міграції: визначення операційного поняття. Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. № 8. С. 66-70.

13. Короленко Н. В. Міжнародна міграція робочої сили: причини та наслідки. Ефективна економіка. 2021. № 1. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2021.1.85 (дата звернення: 08.08.2023)..

14. Етнополітика та міграційна політика: до питання взаємозв'язку і взаємовпливу. О Малиновська. Політичні дослідження 1 (5), 178-198, 2023.

15. Садова. У., Рісна Р. Рееміграція як механізм соціальної політики у справах внутрішньо переміщених осіб в Україні. Регіональна економіка. 2015. № 2. С. 55-64.

16. Worldwide Immigration Trends Report. https://www.fragomen.com/trending/worldwide- immigration-trends-reports/index.html?gclid=CjwKCAiA3aeqBhBzEiwAxFiOBl7V95mDyXdiz3Ic- YBhvemQhmlxslZFiMD9hRQZ8rqiZau8tPBGQxoC9ykQAvD_BwE (дата звернення: 05.08.2023)..

17. Fargues Philippe. International Migration and Education - A Web of Mutual Causation. United nations. 2017. - 41 p.

18. Purwatiningsih Sri. International Migration and Aspirations among Young People: Who Desires to Migrate? December 2021. Populasi 29(2):31. DOI:10.22146/jp.71689 (дата звернення: 07.08.2023)

19. Attenberry. A.L. Children and Youths' Migration in a Global Landscape. ISBN: 978-1-80117539-5, eISBN: 978-1-80117-538-8. ISSN: 1537-4661. Publication date: 24 May 2022.

20. Tufis P.A., Sandu D. Motivation in the dynamics of European youth migration. https://doi.org/10.1080/14616696.2023.2183231(дата звернення: 05.08.2023).

21. Palalic R., Ferriera M. Human capital and youth emigration in the "new normal" https://doi.org/10.1002/tie.22250 (дата звернення: 08.08.2023).

22. The global synthetic dataset. https://www.ctdatacollaborative.org/page/global-synthetic- dataset (дата звернення: 05.08.2023).

23. https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/2618ecef-afd9-4512-94cd- cb0eb4702c38/content (дата звернення: 09.08.2023).

24. International monetary fund. https://www.imf.org/en/Home (дата звернення: 05.08.2023).

25. World bank. https://data.worldbank.org/country (дата звернення: 05.08.2023).

26. https://www.migrationdataportal.org/sites/g/files/tmzbdl251/files/2023-09/EN- September2023-KeyFactsFigures.pdf (дата звернення: 05.08.2023)..

27. International Organization for Migration. https:// www.iom.int/ (дата звернення: 05.08.2023).

28. Державна служба статистики України https://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 05.08.2023) .

REFERENCES:

1. Zhurba O. V. Poniattia ta sutnist pratsi za kordonom ta suchasnoi ukrainskoi trudovoi mihratsii. Forum prava. 2008. № 1. S. 130-133. URL: www.nbuv.gov.ua (data zvernennia: 07.11.2023).

2. Libanova E. M. Zovnishni trudovi mihratsii Ukraintsiv: masshtaby, prychyny, naslidky. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika. 2018. № 2 (33). S. 11-26.

3. Mosora L. S., Oleniuk V. V. Priorytety realizatsii derzhavnoi mihratsiinoi polityky v Ukraini. Problemy suchasnykh transformatsii. Seriia: pravo, publichne upravlinnia ta administruvannia. 2023. № 8. URL: https://reicst.com.ua/ pmtl/issue/view/issue_8_2023 (data zvernennia: 8.08.2023).

4. World migration report 2022. IOM. https://publications.iom.int/system/files/pdf/wmr-2022_0.pdf. (data zvernennia: 06.08.2023).

5. Policy coherence and integration to achieve the sustainable development goals. https://www.millennium- institute.org/isdg-simulator?utm_source=adwords&hsa_tgt=kwd-296973301161 (data zvernennia: 07.08.2023).

6. SDG targets and indicators relevant to migration.

https://www.un.org/development/desa/pd/sites/www.un.org.development.desa.pd/files/201802_unpd_cm16_chen_sdg_indic ators.pdf (data zvernennia: 07.08.2023).

7. International Migration Outlook 2023. https://www.oecd.org/migration/mig/international-migration-outlook- 1999124x.htm (data zvernennia: 08.08.2023)..

8. Addressing the situation of migrants in countries in crisis.

https://www.iom.int/ sites/ g/fiIes/tmzbdI486/files/our_work/ODG/GCM/ IOM-Thematic-Paper-Migrants-in-Countries-in- Crisis.pdf (data zvernennia: 05.08.2023).

9. Brenzovych K. S., Hlodan M. P. Analiz mihratsiinykh potokiv molodi Ukrainy. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/16_1_2017 ua/8.pdf (data zvernennia: 07.08.2023)..

10. New Migration Data: Challenges and Opportunities. https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-031- 16624-2_18.

11. Eurostat. https://commission.europa.eu/about-european-commission/departments-and-executive-

agencies/eurostat-european-statistics_en (data zvernennia: 05.08.2023).

12. Piatkovska O. R. Mekhanizmy rehuliuvannia mizhnarodnoi trudovoi mihratsii: vyznachennia operatsiinoho poniattia. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky. 2015. № 8. S. 66-70.

13. Korolenko N. V. Mizhnarodna mihratsiia robochoi syly: prychyny ta naslidky. Efektyvna ekonomika. 2021. № 1. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2021.L85 (data zvernennia: 08.08.2023)..

14. Etnopolityka ta mihratsiina polityka: do pytannia vzaiemozviazku i vzaiemovplyvu. O Malynovska. Politychni doslidzhennia 1 (5), 178-198, 2023.

15. Sadova. U., Risna R. Reemihratsiia yak mekhanizm sotsialnoi polityky u spravakh vnutrishno peremishchenykh osib v Ukraini. Rehionalna ekonomika. 2015. № 2. S. 55-64.

16. Worldwide Immigration Trends Report. https://www.fragomen.com/trending/worldwide-immigration- trends-reports/index.html?gclid=CjwKCAiA3aeqBhBzEiwAxFiOBl7V95mDyXdiz3Ic- YBhvemQhmlxslZFiMD9hRQZ8rqiZau8tPBGQxoC9ykQAvD_BwE (data zvernennia: 05.08.2023)..

17. Fargues Philippe. International Migration and Education - A Web of Mutual Causation. United nations. 2017. - 41 p.

18. Purwatiningsih Sri. International Migration and Aspirations among Young People: Who Desires to Migrate? December 2021. Populasi 29(2):31. DOI:10.22146/jp.71689 (data zvernennia: 07.08.2023)..

19. Attenberry. A.L. Children and Youths Migration in a Global Landscape. ISBN: 978-1-80117-539-5, eISBN: 978-180117-538-8. ISSN: 1537-4661. Publication date: 24 May 2022.

20. Tufis P.A., Sandu D. Motivation in the dynamics of European youth migration.

https://doi.org/10.1080/14616696.2023.2183231(data zvernennia: 05.08.2023).

21. Palalic R., Ferriera M. Human capital and youth emigration in the "new normal" https://doi.org/10.1002/tie.22250 (data zvernennia: 08.08.2023).

22. The global synthetic dataset. https://www.ctdatacollaborative.org/page/global-synthetic-dataset (data

zvernennia: 05.08.2023).

23. https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/2618ecef-afd9-4512-94cd-cb0eb4702c38/content (data zvernennia: 09.08.2023).

24. International monetary fund. https://www.imf.org/en/Home (data zvernennia: 05.08.2023).

25. World bank. https://data.worldbank.org/country (data zvernennia: 05.08.2023)..

26. https://www.migrationdataportal.org/sites/g/files/tmzbdl251/files/2023-09/EN-September2023- KeyFactsFigures.pdf (data zvernennia: 05.08.2023)..

27. International Organization for Migration. https://www.iom.int/ (data zvernennia: 05.08.2023).

28. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy https://www.ukrstat.gov.ua/ (data zvernennia: 05.08.2023).

Размещено на Allbest.ru