Стратегії адаптації української культури та креативних індустрій до умов війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегії адаптації української культури та креативних індустрій до умов війни

Кожекіна Людмила Юріївна,

кандидат соціологічних наук, завідувач сектору аналітичної роботи Українського культурного фонду

Самчук Тарас Володимирович, доктор філософії, провідний фахівець сектору аналітичної роботи Українського культурного фонду

Повномасштабна російська військова агресія завдала потужного руйнівного удару по всіх сферах життя українського суспільства. Серйозних втрат зазнала сфера культури та креативних індустрій України. Вже нині відомо про сотні зруйнованих пам'яток історико- культурної спадщини, знищені та розграбовані архівні й музейні колекції. Тисячі діячів культури та мистецтва вимушено припинили роботу, а деякі загинули внаслідок бойових дій. Мільйони українців тимчасово втратили доступ до культурних послуг або суттєво обмежені в їх отриманні [1, 72-73].

Незважаючи на деструктивні фактори, які впливають на українську культуру, робота у сфері не припинилася і значна частина культурних діячів та інституцій знайшли спосіб та ресурси для продовження професійної діяльності. Культурна сфера продемонструвала стійкість та є перспективним полем для підготовки й підтримки післявоєнної відбудови України. Відповідно фактори, які сприяли пристосуванню до кризових умов потребують всебічного та детального розгляду. Водночас варто звернути увагу на ті причини, які перешкодили українським митцям та інституціям адаптуватися до умов війни. Аналіз зазначеної теми має важливе прикладне значення, адже може показати здобутки та проблеми української культури й слугувати джерелом для майбутньої стратегії відновлення української культури та повоєнної відбудови України.

Для детального висвітлення подробиць адаптації української сфери культури до умов війни Український культурний фонд у листопаді 2022 року провів опитування фахівців сфери культури та креативних індустрій (638 респондентів), у реалізації якого автори тез брали безпосередню участь.

Матеріали опитування показали, що понад половина респондентів вважала стан української культури добрим або задовільним на листопад 2022 року. Традиційними проблемами для розвитку сфери культури, окрім війни, респонденти називали відсутність фінансової підтримки з боку держави та низький рівень оплати праці персоналу у сфері культури.

Близько половини опитаних загалом позитивно оцінювали стан справ у своїх організаціях наприкінці 2022 року. Водночас трохи більше третини респондентів відповіли, що ситуація переважно негативна. Серед недержавних організацій та ФОПів рівень негативної оцінки був вищим. Понад половина опитаних ФОПів називала стан справ у своїх організаціях поганим.

Ключовими зовнішніми чинниками, які вплинули на те, що респонденти продовжили працювати, стало незмінне місце проживання після 24 лютого, а також робота в державній чи комунальній організації. Натомість найвищий відсоток тимчасово непрацюючих був серед тих, хто виїхав за кордон або (й) був самозайнятою особою.

Основними заходами успішної адаптації організацій стали: економія витрат, створення нових продуктів та послуг і залучення додаткових джерел фінансування (грантів, стипендій тощо). Значно підвищили рівень адаптованості наявність кризового плану, а також використання можливостей державної підтримки. Водночас проблемним питанням і надалі залишалася відсутність кризового плану в близько половини організацій, що значно знижує можливості їх пристосування у випадку погіршення ситуації.

Головними перешкодами адаптації організацій, на думку респондентів, були невизначеність загальної ситуації в Україні та недостатність фінансування. При цьому брак фінансів був найбільшим демотиватором. Найгірший показник адаптованості зафіксований серед ФОПів.

Загальний рівень підтримки сфери культури та креативних індустрій респонденти визначили як невисокий. Проте найбільш відчутну допомогу, на думку опитаних, надавали міжнародні організації, волонтери та громадські організації. Натомість бізнес та держава, згідно з відповідями респондентів, мало допомагали сфері культури. Здебільшого ця допомога стосувалася інформаційної підтримки, компенсації зарплат та різних освітніх можливостей. Вочевидь, респонденти очікували більшої допомоги з боку держави та бізнесу, а та, яка була надана, була малопомітною. Тому перспективними напрямами в майбутньому можуть бути партнерські проєкти із залученням бізнесу, державних установ та недержавних організацій.

Щодо майбутнього своїх організацій респонденти давали стримано позитивні оцінки, однак очікування стосовно післявоєнної відбудови сфери культури та креативних індустрій України загалом більш позитивні. Так, більше 80% опитаних очікують поступового або швидкого відновлення сфери культури. Водночас помітна група опитаних працівників культури та креативних індустрій (близько 20%) перебувала в стані невизначеності щодо майбутнього своїх організацій, що свідчить про потребу всебічної підтримки для продовження професійної діяльності.

Абсолютна більшість респондентів готова долучитися до проєктів з відбудови української культури. Вочевидь, різноманітні проєкти з відновлення української культури можуть стати перспективним полем залучення високомотивованих, але менш адаптованих спеціалістів сфери культури, зокрема ФОПів.

У післявоєнній відбудові, на думку опитаних, ключовими заходами підтримки мають бути гранти на культурно-мистецьку діяльність, державна стратегія з відбудови української культурної сфери та промоція української культури за кордоном. При цьому, з огляду на проблеми з фінансуванням сфери культури, значна частина респондентів відзначає необхідність пошуку додаткових джерел фінансування сфери. Водночас є великий запит на створення окремої програми для відновлення територій, які зазнали руйнувань. адаптація український війна культура

Підсумовуючи викладене вище, зазначимо, що на кінець 2022 року сфера культури та креативних індустрій України загалом адаптувалася до умов війни і в жодному із секторів культурних індустрій критичної ситуації не спостерігалося. Однак була помічена гостра потреба в розробці стратегії відновлення української культури із залученням до процесу відбудови та створенням нових проектів широкого кола кваліфікованих спеціалістів і додаткових джерел фінансування. Це дасть змогу, з одного боку, культурним та креативним фахівцям застосувати свої професійні знання та навички на користь повоенної відбудови українського суспільства, а з іншого - допомогти їм знайти можливості для підтримки й розширення своєї діяльності. Ключовими заходами процесу відновлення мають стати гранти на культурно-мистецьку діяльність, державна підтримка культурної сфери та промоція української культури за кордоном.

Література

1. Українське суспільство в умовах війни. 2022 : колективна монографія / С. Дембіцький, О. Злобіна, Н. Костенко та ін. ; за ред. Є. Головахи, С. Макеева. Київ : Інститут соціології НАН України, 2022. 410 с.

Размещено на Allbest.ru