Вплив інтернету як соціокультурного інституту на трансформаційні процеси в культурі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив інтернету як соціокультурного інституту на трансформаційні процеси в культурі

Головач Наталія, кандидат філософських наук, доцент кафедри артменеджменту та івент-технологій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Наприкінці минулого століття виник такий новий соціокультурний інститут як інтернет, який досить динамічно розвинувся, а завдяки великим ресурсам задоволення індивідуальних потреб проник у повсякденне життя суспільства, залучив у свій контекст величезну кількість людей різного віку, особливо підлітків і молодь. Як зазначає І. Литовченко, що поява і розвиток у суспільстві нових соціальних інститутів може призвести до певних перетворень у його підсистемах та їх функціональності. Наприклад, розвиток у сучасному суспільстві інформаційно -комунікаційної сфери певною мірою сприяє формуванню такого явища, як електронна культура, що зумовила зміни в структурі та функціях соціальних інститутів, а саме освіти, культури тощо [ 3].

Що стосується культурного розвитку, то, перебуваючи у Всесвітній мережі, людина отримує практично необмежені можливості для знайомства зі скарбницями світової та вітчизняної культури, віртуального відвідування будь-яких музеїв, картинних галерей, різноманітних унікальних природних об'єктів, місць, що мають культурно-історичне значення тощо.

Інтернет відповідає одному з важливих критеріїв соціального інституту, а саме задоволенню соціальної потреби за рахунок різноманітних функцій, які він виконує. Серед провідних функцій є комунікативна, через яку реалізуються інші функції, зокрема сприяння зміцненню соціальних відносин за рахунок трансляції у всі верстви суспільства моделей поведінки та діяльності в економічній, політичній, культурній та інших сферах.

На думку Ж. Денисюк, інтернет-середовище поступово перетворюється на універсальний комунікативний та культурний простір, де завдяки механізмам віртуалізації, феномену гіпертексту, мережевим комунікаціям соціальність набуває нової якості в умовах нових комунікаційних технологій [1, 180]. На інформаційній трансформації в культурі наголошує О. Копієвська, яка виокремлює визначальну роль інтернет-ресурсів [2]. І. Литовченко ж зазначає, що новітні інформаційні технології в системі засобів масової інформації створюють особливе комунікативне середовище, в межах якого відбувається трансформація традиційної системи цінностей і формування нових форм взаємодій, зв'язків, норм та правил поведінки в суспільстві [ 3]. Дослідники зауважують, що людина завдяки інтернет-комунікаціям багаторазово розширює систему соціальних зв'язків, знаходить референтів, які у його безпосередньому оточенні не представлені, може реалізувати низку соціальних ролей, які насправді вона "програти" не може тощо. Втім безмежність інтернет- середовища зумовлює постійне відчуття людиною неповноти свого соціального досвіду, розуміння нереалізованості своїх потенціалів, тим самим виникає бажання повніше увійти в середовище, опанувати ресурси. Відповідно інтернет можна розглядати як джерело та середовище соціалізації особистості впродовж усього життя, але наразі це питання вивчено недостатньо.

Інтернет-комунікації замінюють традиційні форми, у яких відбувалася століттями соціалізація, а саме спілкування, гра, навчання тощо, а також обмежують ці види діяльності в реальному житті, оскільки людина обирає спілкуватися не особисто, а за допомогою інтернет-пошти, грає в інтернет- ігри. Також інтернет, як й інші традиційні соціальні інститути, впливає на особистість, соціальну групу, суспільство загалом, тим самим формує поведінку людей у конкретних ситуаціях, надає способи задоволення певних потреб. Наприклад, людина починає шукати в інтернет-просторі можливості задовольнити потреби в соціальних відносинах, зокрема любові, дружбі, визнанні, як наслідок - виникає розрив із культурною традицією, формується особистість нового типу. інтернет соціальний комунікативний

Проте людина в інтернет-просторі починає засвоювати норми, цілі, цінності, правила, прийняті не в тому конкретному суспільстві, у якому вона живе, а в тій чи іншій мережевій спільноті, де домінують норми та цінності, що не мають міцних історико -культурних коренів, не пов'язаних із життям цього соціуму, з його цінностями. Розбіжність мережевих цінностей із цінностями суспільства може призвести до конфлікту між особистістю, яка засвоїла "мережеву культуру" з тим суспільством, у якому вона живе. Слід звернути увагу й на те, що традиційно процес соціалізації носив цілеспрямований і регульований характер, утім соціалізація в інтернет-просторі має переважно стихійний характер. Людина сама вибирає варіанти свого існування в мережі, визначає обсяги та способи існування в інтернет-спільноті, що породжує низку дефектів соціалізації, зокрема відбувається практично повна деформація самого процесу соціалізації.

Ж. Денисюк наголошує, що електронна мережева комунікація інтернету не лише змінила усталені формати соціокультурних взаємовідносин, світоглядних засад пізнання і діяльності, але й привнесла розуміння інших вимірів ціннісних відношень, формування суспільних ідеалів [1, 181]. Дослідниця вказує на факт формування в мережевому просторі унікальних, з погляду класичних інституційних моделей, побутових практик, що мають досить чітку структуру, а ці норми та правила "дисциплінують" суспільні відносини в межах середовища, лімітують та мінімізують випадки девіантної поведінки. Тобто спостерігається оформлена стійка організація спільної прикладної діяльності людей, яка спрямована на задоволення соціальних потреб.

Також інтернет виконує інтеграційну функцію, що реалізується в таких аспектах, як-от:

-- сприяння прогресу - інтернет не лише поширює інновації, але й готує свідомість різних верств та груп населення до майбутніх змін, формуючи бажання наблизити ці інновації;

— інтеграція в суспільство - інтернет має значні ресурси у сфері трансляції текстів культури, моделей поведінки, сприяє подоланню соціальної диференціації, створює власний соціальний світ тощо;

— соціалізація - завдяки інтернету особистість набагато швидше і ефективніше інтерпретує знання про наявні в соціумі норми, цінності, моделі поведінки.

Як соціальний інститут інтернет має власну структуру, внутрішню організацію, ролі, норми, правила, цінності, а також виконує важливі функції. Він є відносно стійкою формою організації суспільного життя, забезпечує інтеграцію взаємодії людей, сприяє обміну та накопиченню інформації тощо, а також певною мірою забезпечує відносний контроль за соціальними процесами [2]. Для соціального інституту важливим є його зовнішнє, організаційне оформлення, а в структурі інтернету можна виділити:

-- ISOC, Internet Society - організація, що визначає напрями розвитку інтернету та форми сприяння глобальному інформаційному обміну на основі світової мережі;

— консорціум WWW, що координує діяльність різних дослідницьких установ з удосконалення технологій World Wide Web;

— організації, що реєструють доменні імена в кожній країні;

— національні окремі комп'ютерні мережі, що входять до складу інтернету;

— провайдери, які забезпечують доступ користувачів до інтернету;

— користувачі інтернету, яких сьогодні у світі налічують приблизно 2,27 млрд людей.

Також дослідники виділяють такі ознаки, що властиві середовищу інтернету як інституту та агенту соціалізації, а це:

— наявність рольової системи, що містить норми та статуси;

— сукупність звичаїв, традицій та правил поведінки;

— сукупність норм і установ, що регулюють цю сферу суспільних відносин;

— наявність відокремленого комплексу соціальних дій тощо.

Проте слід звернути увагу на те, що інтернет не є традиційним соціальним інститутом, адже процес інституціоналізації глобальної мережі, а саме поява норм, цінностей, правил, приписів, специфічної мови, що регулюють взаємодію користувачів, розпоч алася порівняно недавно. Поява нового інформаційного соціального інституту сприяла певним трансформаціям у суспільному житті [3]. Отже, інтернет-простір є складною системою комунікативних та культурних відношень, що як засіб масової комунікації утворює особливий соціальний інститут у структурі суспільства.

Література

1. Денисюк Ж.З. Культурне середовище інтернету у функціонуванні аксіосфери суспільства. Культура України. Культурологія. 2017. Вип. 58. С. 177-184. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kukl_2017_58_22 (дата звернення: 05.10.2022).

2. Копієвська О.Р. Трансформаційні процеси в культурних практиках України: глобальний, глокальний контекст та локальні особливості (кінець ХХ - початок ХХІ ст.) : дис. ... д-ра культурології : 26.00.06. Київ, 2018. 487 с.

3. Литовченко І. В. Трансформація інститутів соціалізації в сучасному українському суспільстві. URL: https://er.nau.edu.ua > bitstream > NAU > Литовч... (дата звернення: вересень 2022).

Размещено на Allbest.ru