Українські біженці в Італії (на прикладі м. Губбіо, регіону Умбрія): надання державної та волонтерської допомоги

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українські біженці в Італії (на прикладі м. Губбіо, регіону Умбрія): надання державної та волонтерської допомоги

Королик-Бойко Леся Євстахіївна, заслужений діяч естрадного мистецтва України, співачка, диригент, викладач, громадський діяч, волонтер, голова асоціації «Mist-Ilponte», учасник «Мистецького Братства», неодноразова володарка Гран-Прі, лауреат міжнародних та всеукраїнських фестивалів-конкурсів, володарка Всесвітнього Ордену «Золотої Зірки Культурної дипломатії», нагороджена медаллю «За служіння мистецтву» та знаком народної пошани - ювілейною медаллю «30 років Незалежності України»; Головко Лілія Василівна, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України

Визначено тенденції формування потоків українських біженців внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію незалежної України. Акцентовано увагу на особливостях надання тимчасового захисту вимушено переселеним особам в Італії. Висвітлено діяльність органів місцевої влади, благодійної організації «Карітас» (Carita), асоціацій «Mist-Il ponte», «Maggio Eugubino» та «Gemelaggi», активної діяльності волонтерів щодо надання допомоги українським біженцям у м. Губбіо регіону Умбрія. Відзначено колосальну діяльність голови асоціації «Mist-Il ponte» з метою створення комфортних умов тимчасового перебування, відновлення психологічного стану дітей-біженців за рахунок проведення різносторонніх тематичних заходів, екскурсій, надання можливостей долучитись до участі національних свят, вивчення італійської культури, звичаїв, традицій. Висвітлено результати українсько-італійської співпраці у рамках дружнього візиту до міста Губбіо Уляни Басараб-Ганчак - начальника управління міжнародних зв'язків, туризму та промоціїміста Івано-Франківська (Україна).

Ключові слова: війна, біженці, тимчасовий захист, співпраця, місцева влада, асоціації, волонтерська допомога, заходи.

Ukrainian refugees in Italy (on the example of gubbio in the region of umbria): provision of state and volunteer assistance

Lesya Korolyk-Boyko, the Honored Modern Music Artist of Ukraine, a singer, conductor, teacher, public figure, volunteer, head of the association «Mist -Il ponte» (Gubbio, Italy), a member of the «Fraternal Artists Association», a multiple winner of the Grand Prix, a laureate of international and Ukrainian festivals and competitions, a winner of the World Medal «Golden Star of Cultural Diplomacy», awarded with the medal «For Serving Art» and the Badge of Honor - the jubilee medal dedicated to 30 years of Ukrainian Independence; Lilia Holovko, (PhD (Economics), Senior Research Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Science of Ukraine

The trends in the formation of incoming Ukrainian refugees as a result of the full-scale invasion of the Russian Federation into the territory of independent Ukraine are determined. Attention is focused on the specifics ofproviding temporary protection to people who were displaced and forced to find a new home. Local authorities such as the charitable organization «Caritas», associations «Mist-Il ponte», «Maggio Eugubino» and «Gemelaggi» and volunteers are actively involved in providing assistance to Ukrainian refugees in the city of Gubbio, Umbria region. The chairman of the «Mist-Il ponte» has been distinguished for creating comfortable conditions for their temporary stay, restoration of children's mental health through multifaceted thematic activities, excursions, as well as providing opportunities to participate in national holidays and study Italian culture, customs, and traditions. The community saw tremendous results of Ukrainian-Italian cooperation within the framework of a friendly visit to the city of Gubbio by Ulyana Basarab-Hanchak, the head of the department of international relations, tourism and promotion of the city of Ivano-Frankivsk, Ukraine.

The following key concepts were discussed: the war, refugees, temporary protection, cooperation, local government, associations, volunteer assistance, and measures.

Повномасштабне вторгнення російських військ на територію незалежної України 24 лютого 2022 року стало вагомою причиною зростання кількості біженців за межі країни впродовж лютого-травня поточного року. Тривалість активних бойових дій у більшості регіонів сформувала тенденцію виїзду значної частини українців у різні країни світу. За даними УВКБ ООН, Агентства ООН у справах біженців, нині понад 100 мільйонів людей у світі є вимушено переміщеними особами через війну в Україні, і ця тенденція є найстрімкішою за останній час.

Станом на 2 травня 2022 року з України виїхало понад 5,5 млн осіб. Основними напрямами переміщення з України стали: Польща (більше 3,07 млн), Румунія (понад 836,1 тис. осіб), Угорщина (534,8 тис.), Молдова (понад 448,1 тис.), Словаччина (382 тис.) [1]. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), кількість біженців з України, зареєстрованих для тимчасового захисту або в аналогічних національних схемах захисту в Європі, станом на 16 червня 2022 року становила 3,207 млн осіб. Порівняно з даними від 1 червня, зростання становило майже 0,5 млн осіб [2].

Найбільше біженців зі статусом тимчасового захисту в Польщі - 1 млн 169,5 тис. осіб, це при тому, що з України, за даними польської прикордонної служби, з початку війни до 18 червня прибуло 4,166 млн осіб, а у зворотному напрямку відбуло в Україну 2,195 млн. У Німеччині та Чехії кількість зареєстрованих для тимчасового захисту біженців з України становила відповідно 641,39 тис. і 373,82 тис.осіб. За даними ООН, загалом у Німеччині, де українцям дозволено перебувати без реєстрації до кінця серпня, було зафіксовано 780 тис. біженців з України, тобто значна частина з них ще не зверталася за статусом тимчасового захисту в цій країні.

У Чехії за статусом захисту звернулися майже всі прибулі - 373,82 тис. з 373,97 тис. осіб. У переважній більшості інших країн статистика зафіксованих біженців повністю або майже повністю відповідає статистиці тих, хто звернувся за статусом захисту, що, ймовірно, пов'язано з особливістю їхнього обліку. Винятком, подібним Німеччині, є тільки Румунія - 37,83 тис., зі статусом з 90,30 тис. зафіксованих в країні біженців, Естонія - 27,49 тис. з 42,26 тис. та Італія - 97,31 тис. з 129,62 тис. осіб [2].

Метою цієї статті є показати особливості надання тимчасового захисту українським біженцям в Італії та потужну волонтерську діяльність громадськості, особливо ряду асоціацій.

З початку війни із загальної кількості біженців, які приїхали до Італії, більшість - жінки (понад 60 тис. осіб) та діти (40 тис. осіб).

Основними містами, які прийняли українських біженців, є Мілан, Болонія, Рим та Неаполь [3]. Люди залишали постійне місце проживання і приїжджали до знайомих та рідних, які вже не один рік живуть та працюють в Італії.

З 4,5 мільйонів українців, які покинули свою країну з початку російського вторгнення 24 лютого, 2 %, або 88 593 українських біженців, прибуло до Італії. Загалом уряд Італії виділив близько 500 мільйонів євро на їхню підтримку та 110 мільйонів євро - на допомогу українському уряду та сусіднім державам через Міжнародний Червоний Хрест та інші організації. За результатами опитування, проведеного компанією «Іпсос» на онлайн-платформі Global Advisor у 28 країнах, упродовж 22 квітня - 6 травня 2022 р. (в якому взяло участь понад 20 тис. осіб віком до 74 років), більшість респондентів вважають, що війна в Україні підвищила ступінь відкритості суспільства до біженців [4]. Доброзичливе ставлення місцевого населення, допомога зі сторони держави, яка приймає вимушено переселених осіб, має надзвичайно велике значення у згуртованості більшості країн світу, у розумінні глобальності масштабної загрози. Надання можливостей для безпечного проживання дозволяє українським біженцям убезпечити життєдіяльність і психологічно реабілітуватись. Зокрема, в Італії вимушено переселені особи отримали дозвіл на проживання терміном на рік з мотивів «тимчасового захисту» (permesso per «protezione temporanea»), який з 4 березня 2022 року може бути продовжений максимум двічі.

Це забезпечує дорослим доступ до освіти, ринку праці, медичних послуг та деяких соціальних пільг, а дітям - навчання у місцевих школах. Відповідний указ підписав прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі. Рішення Італії слідує за рішенням саміту Європейської ради стосовно режиму тимчасового захисту. Йдеться про громадян України та третіх країн, які користуються міжнародним захистом, а також членів їх сімей.

Українців, що живуть в країні за програмою тимчасового захисту, включають у національну систему охорони здоров'я, і таким чином вони можуть отримати рецепти на ліки, записатися на прийом до широких та вузьких спеціалістів, лікувати гострі чи хронічні хвороби.

У відділенні медичної служби (ASL) за місцем проживання/перебування можна зробити запит на отримання тимчасової картки медичного обслуговування (codice STP).

Відповідно до італійського законодавства, кожен громадянин, який прибув з України, у термін до 8 днів повинен обов'язково звернутися до Комісаріату чи Головного управління поліції (Questura), щоб подати заяву про свою присутність на території Італії (dichiarazione di presenza). Тут вони можуть отримати і інформацію щодо дозволу на проживання (Permesso di Soggiorno), на політичний притулок, гуманітарний захист/возз'єднання сім'ї тощо. Щоб отримати дозвіл на проживання, слід звернутися у відділ імміграції поліції (Questura) у місці перебування біженців. Дозвіл на проживання видають спеціально для українських переселенців, які приїхали до Італії після 24 лютого 2022 року.

Однак, враховуючи той факт, що основна частина вимушено переселених осіб - це жінки з дітьми дошкільного віку, тільки незначній частині біженців вдається працевлаштуватись.

Українські переселенці, які отримали чи очікують на отримання документу «тимчасового захисту» в Італії, можуть офіційно бути прийняті на роботу за наймом, на сезонну роботу або почати власну справу. Їм дозволено працювати уже на підставі заяви про дозвіл на проживання.

З питань вирішення працевлаштування вони мають право звертатись до Центру зайнятості (CPI) та приватних агентств зайнятості (APL), уповноважених надавати такі послуги. Центри зайнятості в Італії покликані сприяти узгодженню попиту та пропозиції робочої сили. Також можна отримати допомогу щодо складання резюме, консультацію стосовно можливості для стажування й відкриття власної справи. У разі відсутності закордонного паспорта, документів у дітей (оскільки чимало осіб, виїжджали за надзвичайно критичних обставин з України, під час ведення активних бойових дій), можна звертатися у консульство України в Римі, Мілані і Неаполі для отримання сертифікату, що засвідчує особу та українське громадянство. Після подачі документів видають квитанцію та (у більшості регіонів) податковий код.

У свою чергу, сім'я, яка приймає біженця, повинна оформити у комісаріаті поліції Декларацію про гостинність. Надзвичайно велика увага приділяється дітям. Якщо діти приїхали у країну без батьків чи законних опікунів, вони вважаються «дітьми без супроводу». У цьому випадку суд у справах неповнолітніх призначає їм опікуна. Ними можуть бути родичі дитини, які проживають в Італії. Діти отримують освітні послуги нарівні з місцевим населенням у дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладах.

Для створення максимально комфортних умов перебування українських біженців в країні, у деяких регіонах надають безкоштовний проїзд майже на всі види транспорту у межах регіону. Адміністрація регіону забезпечує біженців абонементом на міський транспорт. Для безкоштовного проїзду на всіх видах громадського транспорту (автобус, метро, приміські поїзди), необхідно пред'явити індивідуальну регіональну карту STP/ENI або інші проїзні документи, видані операторами центрів прийому біженців.

Навчання в Італії біженців з України. З метою мінімізації мовного бар'єру, у кожному регіоні для українських біженців організовані і діють безкоштовні курси з вивчення італійської мови. Ці курси проводять вчителі-волонтери при Карітасі та при релігійних структурах.

Житло. Для отримання житла слід звернутися у благодійні організації та адміністрацію регіону перебування. Очікуючи розміщення у структурах, наданих муніципалітетами, можна подати заяву про тимчасове розміщення до служби Цивільного захисту (Protezione civile) регіону, де проживають. Якщо українські біженці живуть в одній зі структур, наданих регіоном чи муніципалітетом, їх забезпечують предметами першої необхідності (одягом, продуктами харчування, засобами особистої гігієни для дорослих та дітей тощо). Якщо вони живуть у приватному житлі, то слід звернутися у муніципалітет або службу допомоги для біженців.

Біженці отримують допомогу від держави упродовж трьох місяців: 300 євро на дорослого і 150 - на дитину на місяць. Отримати її мають право всі, хто знайшов житло самостійно (у родичів, друзів чи знайомих), а не живе у наданому державою (готелі, агротуризмі тощо) [3].

Оскільки Італія стала однією з тих країн, що прийняла чимало українців, соціальних виплат не завжди вистачає, тому українці шукають інші можливості, наприклад, обміняти гривні на євро. За даними Національного банку України, з кінця червня така послуга тепер доступна і в Італії на підставі домовленостей між Національними банками України та Італії.

Українці, які отримали дозвіл на тимчасовий захист в Італії, зможуть обміняти до 10 000 гривень на євро. Звертатися для цього необхідно в місцеві філіали Нацбанку та відділення основних комерційних фінансових закладів. До цієї програми обміну мають приєднатися близько 400 відділень, і на сайті Нацбанку Італії буде опубліковано їх список, а також актуальний курс обміну. Крім того, програма обміну поширюється і на дітей. Від їхнього імені обміняти готівку зможуть батьки або законні опікуни. Таку послугу раніше запропонувала Польща та Бельгія. Також до цього доєдналася й Німеччина. Очікується, що багато інших країн невдовзі приєднаються до такої практики.

Біженці з України в Італії мають ряд прав і обов'язків. На початку війни в Україні, після приїзду в Італію, біженці протягом 48 годин повинні були зробити тест на коронавірус. Ця послуга надавалася в одному з пунктів прийому біженців безкоштовно або у міських аптеках (вартість 15 Євро). Якщо результат тесту був негативний, приїжджі повинні були перебувати на карантині протягом 5 днів і обов'язковим було носити маски FFP2. А якщо позитивний, то приїжджі повинні були ізолюватися у спеціально відведеному місці, і медичний працівник майже щодня перевіряв стан пацієнта та давав відповідні інструкції.

Усім особам віком від 5 років, які не були вакциновані або не мали документів, що підтверджували вакцинацію, було запропоновано вакцинацію проти SARS-CoV-2 згідно з діючими в Італії рекомендаціями. А також усім українським дітям, які приїхали в Італію, перед тим, як записатися в школу, робили в залежності від віку ті щеплення, які є обов'язковими на території Італії згідно з чинним законодавством.

Захист дітей і молоді. Усі діти шкільного віку, які прибули в Італію, зобов'язані ходити до школи. Запис проводять через оператора центру захисту біженців, або батьки звертаються у найближчу школу і слідують інструкціям адміністрації.

Вирішення питання захисту прав вимушено переміщених українських дітей до Італії (імплементація Стамбульської конвенції) стало ключовим під час зустрічі 21 червня 2022 р. Міністра соціальної політики України Марини Лазебної та Міністра рівних можливостей та сім'ї Італійської республіки Єленою Бонетті.

Зокрема акцентована увага на:

- прийнятті відповідних заходів щодо узгодженості дій тимчасово призначених італійських представників із законними українськими представниками таких дітей;

- організації відпочинку та оздоровленні неповнолітніх, в тому числі дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування. Основний акцент зроблений на влаштуванні даної категорії осіб лише у дитячих закладах і за наявності у них листа від органів державної влади приймаючої країни, у якому підтверджуються їхні повноваження;

- обмін досвідом щодо іпмлементації Стамбульської конвенції задля ефективного попередження та протидії насильству щодо жінок та домашнього насильства, а також дієвого захисту та допомоги постраждалим.

Вагомим чинником у створенні комфортних умов для біженців, процесу їх соціалізації є наявність та допомога української діаспори. Біженцям дуже допомагають благодійні організації, релігійні центри, волонтери та просто малознайомі люди: влаштовують обіди та вечері, приносять продукти харчування, купують одяг і взуття, організовують розваги для дітей.

2018 року у м. Бергамо (регіон Ломбардія) українською діаспорою створена асоціація «Злагода». Основним напрямом її діяльності є культурно-просвітницька робота, яка включає в себе: популяризацію української культури, зокрема традицій, звичаїв, обрядів, вивчення мови, ознайомлення з українською кухнею тощо. Упродовж діяльності асоціацією розроблено і реалізовано ряд проєктів, зокрема «Дерево для майбутнього» (висадження дубової алеї), організація різних тематичних заходів, флешмобу «Діаспора колядує», благодійних різдвяних вечорів та багато іншого. Асоціація брала участь у мистецьких фестивалях «UKRO 2016» і «Нашого цвіту - по всьому світу».

З 24 лютого 2022 року, у зв'язку з війною на території України, організація внесла корективи у напрями своєї діяльності, скерувавши свої зусилля на волонтерство. Трансформаційні зміни згуртували українську діаспору та об'єднали її з місцевим населенням. У співпраці з державною владою забезпечено організацію і надання гуманітарної допомоги Україні, створено логістику, проведено збір благодійних коштів та переказів для потерпілих від війни.

Дуже велику роль відіграла асоціація у наданні допомоги маленьким українським дітям-сиротам з м. Бердянська Запорізької області. За підтримки місцевої влади організували їх перевезення з України в Італію та надали житло, медичну допомогу, освітні послуги. Асоціація, яку очолює Ярослава Вишневська, організовує навчання та дозвілля цих дітей-сиріт.

У центрі Італії, у м. Губбіо (регіоні Умбрія), станом на кінець червня знайшли прихисток 288 біженців з України, половина з них - діти. За даними радника із соціальної політики, третина з них приїхала до своїх знайомих та родичів у перші дні війни. Уже в березні їх було 147 осіб, 80 % - жінки та діти, серед них були і літні люди.

Умбрія поділена на дві провінції - Перуджа і Терні. Площа 8456 км², населення 910 285 осіб [5]. Місто Губбіо - у провінції Перуджі. Загальна площа міста 525 км2, населення - 31 939 осіб.

У це невеличке місто, шукаючи прихистку, приїхали біженці з Київської (м. Гостомель, м. Київ), Луганської (м. Рубіжне), Житомирської (м. Коростень, м. Ігнатпіль), Волинської (м. Нововолинськ),

Дніпропетровської (м. Дніпро), Тернопільської та Івано-Франківської областей. Найменшій - 5 років, найстаршому - 85. Переважна більшість осіб - жінки віком від 30 до 45 років, у кожної - одна-дві дитини дошкільного віку.

Більшість переселенців їхали до родичів та знайомих, тільки незначна частина їх приїхала наосліп. Завдяки діяльності Карітасу [6] їм було надано житло у релігійних структурах при місцевих римо- католицьких храмах. Крім послуг розміщення, переселенці отримали тут їжу, одяг та необхідні кошти.

Щоб віч-на-віч побачитись і з перших уст почути, що таке війна і які наслідки вона несе, вчителі місцевої середньої школи організували для учнів 6-7 класів кілька зустрічей з біженцями з міст Гостомеля, Рубіжного та Нововолинська. Сучасні діти не вірять на слово, вони шукають приклади, які змушували б їх відчувати та замислюватися над певними речами. Ці зустрічі з біженцями були спрямовані на те, щоб італійські діти, почувши з перших уст про всі жахіття війни, розділили з українцями їхній біль та горе, зростали чуйними, доброзичливими та милосердними людьми. Бо дуже важливо з раннього віку вкладати зернятка цінностей і моральних чеснот у душі дітей, щоби сформувати та виростити з них справжніх людей. Для цього потрібні спільні зусилля батьків, викладачів та держави.

З перших днів надзвичайної ситуації в Україні італійці разом з українцями, що проживають і працюють у місті Губбіо, організовували центри збору речей першої необхідності, зокрема одягу, їжі, ліків, які щотижня відправляли на кордон з Польщею та Румунією, а звідти - в Україну.

Одночасно Карітас у різний спосіб надавав необхідну допомогу біженцям, які приїхали до цього міста. Вже на початку березня було знайдено близько п'ятдесяти місць, що їх запропонували сім'ї та єпархії, які висловили свою готовність прийняти біженців. Карітасом, місцевими парафіями та монастирями м. Губбіо було організовано національний збір «Про Україну», встановлений Конференцією єпископів Італії та італійським Карітасом. У кожній парафії можна було пожертвувати кошти на потреби вимушено переміщених осіб з України, яких з кожним днем ставало все більше і більше.

З метою створення комфортних умов для тимчасового перебування українських біженців, свої зусилля об'єднали: працівники ASL (медична установа охорони здоров'я), директори шкіл, муніципальна поліція, голови асоціацій та представники релігійних структур. Завдяки співпраці органів місцевої влади з Карітасом, Червоним Хрестом, Цивільним захистом, асоціаціями «Mist-Il ponte», «Maggio Eugubino», «Gemelaggi», «Fondazione Fo Rame», активної діяльності монахинь ордену малого причастя та парафій міста і волонтерів, біженцям з України створені сприятливі умови для їх життя і тривалого перебування у м. Губбіо.

На початку війни дві медсестри з м. Губбіо з представниками Національного комітету товариства Червоного Хреста супроводжували 80 українських біженців з обмеженими можливостями з України до Італії.

Муніципалітет протягом кількох днів працював над координацією всіх заходів, спрямованих на організацію допомоги біженцям і разом із соціальними службами та муніципальною поліцією активував код ібан (Iban), необхідний для збору коштів на користь біженців.

Волонтери допомагали їм в оформленні документів у медичному закладі ASL для отримання медичних послуг у сімейного лікаря, влаштувати дітей у дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади. У березні, через два тижні після прибуття до м. Губбіо, зі 150 біженців 18 дітей уже ходили до школи. Згодом дітки, які відвідували дошкільний заклад «Edificio scolastico Giacomo Matteotti» - «Школа-садочок Джакомо Маттеотті», отримали диплом з правом вступу у початкову школу.

Випускний у цьому закладі для українських дітей був особливим тому, що відбувалося все не в рідному садочку, не на рідній землі. Навчалися вони три місяці, все для них тут було чужим, починаючи з мови. Але, завдячуючи вихователям, які з перших днів огорнули їх теплом, ласкою і любов'ю, діти з радістю відвідували садочок.

Зусиллями педагогічного колективу та за підтримки батьків було організовано свято - випускний, який запам'ятається малечі надовго, особливо Дмитрику з м. Гостомеля та Люді з м. Коростеня та залишить теплі спогади про такий короткий, але радісний час перебування у цьому садочку.

З метою вивчення італійської мови для переселенців при релігійних структурах та Карітасі були організовані курси, навчання в яких проводилося 2 рази на тиждень, і вони діють по сьогодні.

Для полегшення вивчення мови були задіяні медіатори-посередники, які володіють українською та італійською мовами. В результаті такої налагодженої співпраці біженці змогли оволодіти розмовно-побутовим рівнем знань італійської мови (див. рис. 1; 2).

2 березня у місті Губбіо пройшла маніфестація, яка об'єднала українців, які живуть і працюють в цьому місті та на його околицях, навколо прапора України, щоб підняти голос протесту проти брутального вторгнення Росії в Україну (див. рис. 3).

Маніфестація мала підтримку від муніципалітету цього міста, профспілок CGIL, CISL, UIL ALTA UMBRIA та жителів м. Губбіо. На заході був присутній мер міста Філіпо Стіраті, який висловив солідарність з громадянами України. Йому, як і усім присутнім, не вірилося в те, що сьогодні, у ХХІ столітті, може коїтися таке лихо у світі лише тому, що одна країна не хоче змиритися з прагненням іншої країни-сусіда до свободи та незалежності.

Рис. 1. Леся Королик-Бойко, Мілена Мінеллі, Лучія Балделлі, Барбара Чеккіні, Марчелла Скієра, Алессандро Паузеллі, м. Губбіо (Італія). Курси італійської мови, квітень 2022 р.

Рис. 2. Вчителька італійської мови Мілена Мінеллі з українськими біженцями.

Рис. 3. Маніфестація на підтримку України у боротьбі з російською агресією на площі Синьйорії (м. Губбіо, Італія). 3 березня 2022 р.

Запам'яталися і зворушливі до сліз слова мера міста: «Тепер, мабуть, кожен із нас почувається українцем!» Цього ж вечора найважливіша споруда м. Губбіо, Палац Консулів, була підсвічена кольорами українського прапора, а наступного дня на верхівці цього Палацу було піднято синьо-жовтий стяг (див. рис. 4).

Рис. 4. Палац Консулів з підсвіткою в кольорах українського прапора, м. Губбіо (Італія), березень 2022 р.

На початку квітня Маріо Драгі зазначив, що Італія передала 26 мільйонів доларів міжнародним організаціям, таким як Червоний Хрест, ЮНІСЕФ та УВКБ ООН для придбання гуманітарних та медичних товарів, зокрема машин швидкої допомоги, наметів, ліків.

Значну волонтерську допомогу надала переселенцям асоціація «Mist- Il ponte», головою якої є Леся Королик-Бойко, яка організувала і провела для них ряд культурно-просвітницьких та пізнавальних заходів. Зокрема, оглядові екскурсії по м. Губбіо, що включали відвідування історичних пам'яток і визначних місцевих локацій, ознайомлення з традиціями і звичаями місцевого населення.

Для дітей-біженців були організовані і проведені: футбольний матч з командою італійських дітей, похід в Лунапарк та в музей Динозаврів. Всі ці заходи відбулися за підтримки асоціації «Gemelaggi», яку очолює Матільде Ло Гатто.

У неділю, 17 квітня, усі християни західного обряду святкували Великдень. В Італії є прислів'я: «Різдво - з родиною, Великдень - з ким хочеш». Воно говорить про те, що свято Різдва обов'язково святкують у родині, з рідними, а от Великдень уже можна святкувати з ким хочеш. Цього року родина Лесі Королик-Бойко святкувала Воскресіння Христове з родиною з м. Гостомеля - Людмилою Друцькою, її дітьми - Максимом та Дмитриком і дітьми її брата - Юлією та Анною.

Зі слів пані Лесі Королик-Бойко: «Дуже хотілося розділити це велике свято з ними, щоб і вони, будучи далеко від дому (а дому у них уже немає, лише руїни), пережили радість цього Великого Дня, посмакували свяченим яєчком та паскою і відчули себе в українській родині».

26 квітня є Днем пам'яті про найбільшу техногенну катастрофу - аварію на Чорнобильській атомній електростанції, найбільшу в історії ядерної енергетики, яка забрала життя сотень людей і завдала лиха та непоправної шкоди екології не лише України, а й сусідніх країн. Разом з біженцями було організовано і підтримано челендж «Квітка Відродження», щоб нагадати всім, якими катастрофічними можуть бути наслідки людської помилки (див. рис. 5).

До 1540-річниці з дня заснування м. Києва (29 травня) спеціально для біженців-киян Леся Королик-Бойко організувала і провела культурний захід «Мій подарунок Києву» (див. рис. 6). Перш ніж почати малювати, учасники заходу подумки прогулялися вулицями Києва, його парками, скверами, Ботанічним садом і пригадали приємні миті життя до війни, а потім взяли олівці, фломастери і почали творити.

Рис. 5. Анна Друцька, Максим Друцький, Леся Королик-Бойко, Юлія Друцька, Людмила Друцька, м. Губбіо (Італія). Виготовлення «Квітки Відродження». 26 травня 2022 р.

Як творчі особистості, професіонали у сфері культури і мистецтва, ми малювали і з цікавістю спостерігали за тим, що малювали наші друзі. На білих аркушах паперу ми побачили квітучий Київ зі щасливими людьми. Через відчуття невимовного жалю боляче було спостерігати за процесом малювання юних киян.

З метою кращого пізнання місцевої культури ми сприяли участі біженців у місцевому святі «Свято свічок» (Festa dei Ceri), яке щороку святкують 2 червня у День проголошення Італійської Республіки (La Festa della Repubblica). Святкування відбувається поетапно. Перший етап - 15 травня - свято лише для дорослих, через тиждень - другий етап - для молоді, а 2 червня - святкування організовують лише для дітей віком від 6-7 до 14 років (див. рис. 7).

Рис. 6. Роботи юних киян «Мій подарунок Києву», м. Губбіо. 29 травня 2022 р.

Про доброзичливе ставлення місцевого населення до українських дітей-біженців свідчить те, що їм надали можливість під час свята одягнути національний одяг - черайоло (ceraiolo), який одягають лише ті, хто має на це право з діда-прадіда. Це надзвичайно велика честь, коли хтось отримує таке право. Дітям також дали потримати свічку зі святим. Організацією свята займалися асоціації «Mist-Il ponte» та «Maggio Eugubino», які вирішили зібрати благодійні кошти для дітей-сиріт війни та передати їх до м. Івано-Франківська.

Рис. 7. Українські біженці на «Святі свічок», м. Губбіо. 2 червня 2022 р.

Символічним є також те, що напередодні, 1 червня, святкується Міжнародний день захисту дітей - «International Day for Protection of Children». В Україні цей день відзначається з 1998 року. У 1991 році Україна приєдналася до Конвенції ООН про права дитини, згідно з якою кожна держава зобов'язана поважати та заохочувати право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті, забезпечувати їй повноцінне дозвілля та відпочинок і сприяти наданню для цього відповідних можливостей [7].

Проте сьогодні перед Україною постають нові виклики у сфері захисту прав дитини у зв'язку з ескалацією насильства, бойовими діями на території областей нашої держави. Кожна дитина має повне право бути захищеною, розвиватися і навчатися задля свого кращого майбутнього.

У рамках плідної українсько-італійської співпраці 23 і 24 червня з дружнім візитом до міста Губбіо завітала Уляна Басараб-Ганчак - начальник управління міжнародних зв'язків, туризму та промоції м. Івано- Франківська у супроводі своїх друзів-волонтерів (див. фото 8). У четвер, 23 червня, їх зустріли голова асоціації «Maggio Eugubino» Марко Канчелотті, голова асоціації «Mist-Il ponte» Леся Королик-Бойко та її радники - Ірина Єгорова і Альфредо Мореллі.

У вітальному слові Марко Канчелотті підкреслив, що збір благодійних коштів на користь дітей, які постраждали під час війни в Україні, є проявом солідарності італійців з українським народом та початком плідної співпраці між ними.

Рис. 8. Зустріч начальника міжнародних зв'язків, туризму та промоції м. Івано-Франківська Уляни Басараб-Ганчак з головою асоціації «Mist-Il ponte» Лесею Королик-Бойко та головою асоціації «Maggio Eugubino» Марко Канчелотті, м. Губбіо (Італія), 23 червня 2022 р.

Ці кошти було передано під час зустрічі Уляні Басараб-Ганчак для дітей сиріт війни, якими опікується асоціація «Дар Любові» (м. Івано- Франківськ) (див. рис. 9).

У п'ятницю, 24 червня, продовжився дружній візит представництва міста Івано-Франківська до мерії міста Губбіо. Делегацію зустрів мер м. Губбіо Філіпо Стіраті, радник з туризму Ґабріелє Даміані, радник з культури Джованна Уччеллані та представники асоціацій: «Mist-Il Ponte», «Maggio Eugubino» та «Gemmelaggi» (див. рис. 10).

Рис. 9. Скринька для збору коштів, м. Губбіо, червень 2022 р.

Рис. 10. Представники мерії м. Губбіо та асоціацій «Mist-Il Ponte», «Maggio Eugubino», «Gemmelaggi». 25 червня 2022 р.

Уляна Басараб-Ганчак передала вітання від мера міста Івано- Франківська Руслана Марцінківа та подякувала меру міста Губбіо, усім його мешканцям і всьому італійському народу за моральну та матеріальну підтримку, щедро надану її країні, що перебуває у стані війни, та описала складну ситуацію, в яку потрапила Україна.

У даний час м. Івано-Франківськ є логістичним центром гуманітарної допомоги та своєрідним тилом для вимушено переміщених осіб, серед яких є дуже багато дітей. Сьогодні і вони, і військові на фронті мають потребу в найнеобхіднішому: їжі довготривалого зберігання, військовій амуніції, медицині.

У рамках візиту було обговорено проєкт Угоди про співпрацю, яку найближчим часом планується підписати між двома муніципалітетами. По завершенню зустрічі Уляна Басараб-Ганчак подарувала міському голові символічну частинку серця України - брошку в кольорах українського прапора - роботу маленької біженки (див. рис. 11; 12). Мер м. Губбіо Філіпо Стіраті відповів взаємною увагою - подарував цінне фотовидання про монументальну частину міста та три невеличкі керамічні глечики - символи свята «Три свічки» (Tre Ceri). Візит української делегації до міста Губбіо з метою сприяння розвитку дружніх відносин між двома країнами є свідченням того, що українцям, у якій би країні світу вони не проживали, не байдужа доля країни і вони роблять усе можливе, щоб допомогти Україні у цій нелегкій боротьбі.

З моменту приїзду перших українських біженців до Італії дуже велика увага приділяється дітям, для яких волонтери постійно організовують тематичні заходи. Так 30 червня, з ініціативи голови асоціації «Mist-Il ponte» Лесі Королик-Бойко, у місцевій бібліотеці Sperelliana м. Губбіо відбулися заходи, присвячені Всесвітньому дню біженців (за резолюцією Генеральної Асамблеї ООН з 2001 р. відзначається 20 червня).

З метою пізнання італійської культури, вивчення традицій міста та регіону, в якому вони тимчасово проживають, проведено захід «Зустріч з казкою», який сприяв соціально-психологічному відновленню як дітей, так і дорослих [8].

Рис. 11. Начальник відділу міжнародних зв'язків, туризму та промоції м. Івано-Франківська Уляна Басараб-Ганчак дарує меру м. Губбіо Філіпо Стіраті брошку. 24 червня 2022 р.

Під час проведених зустрічей практично всі українські біженці в один голос казали, що, як би, добре тут не було, але хочеться якнайшвидше повернутися додому, до родини. Яка ж вона війна зі слів очевидців? Своїми враженнями і спогадами поділились біженці з України.

Людмила Друцька, 42 роки, м. Гостомель, Київська область, мама двох неповнолітніх дітей:

«24 лютого 2022 року життя всіх українців змінилось назавжди. Багато людей були змушені покинути свої затишні домівки - втекти від війни. Втекти від російських окупантів і загарбників, вбивць і ґвалтівників, які прийшли не лише захопити землі, а й знищити українську націю.

Рис. 12. Начальник відділу міжнародних зв'язків, туризму та промоції м. Івано-Франківська Уляна Басараб-Ганчак та голова асоціації «Mist-Il Ponte» Леся Королик-Бойко, м. Губбіо. 24 червня 2022 р.

Рішення їхати за кордон далось нелегко. Були вагання і сумніви. Страшенний душевний біль і журба. Без грошей та речей було важко наважитись на такий крок. Та бажання врятувати чотирьох дітей (двоє своїх і двоє брата) було сильнішим, ніж страх перед невідомістю. Таким чином, узявши тільки те, що вмістилось в долоні, з допомогою українських та італійських волонтерів ми опинились саме в Італії.

Перші враження важко описати і пригадати, тому що в той час усе, що ми відчували, - це розгубленість, шок від пережитого, страх і розпач від подій, які випали на долю України і всього українського народу.

З перших кроків на італійській землі ми відчули безпеку та захист і були вдячні за прийом та прихисток.

Так почалось наше життя в Італії. Вражало те, що люди, далекі від нашої біди, розуміли і підтримували нас. Допомога полягала не тільки в наданні житла, їжі та речей, ай у величезній моральній підтримці й розраді у всьому!

Приємною несподіванкою для мене особисто стало знайомство з Лесею Королик-Бойко. Вона для мене тут, на чужині, є цілою Україною!

Її добрі вчинки не мають меж, а невичерпне джерело її енергії вражає!

З нею затишно і спокійно. Ми вже стали однією родиною. Вірю, що настане час, і я з дітьми повернуся в Україну - вільну, незалежну Україну, але я буду вдячна довіку своїм друзям-італійцям та українцям за підтримку і допомогу у цей складний для мене час!»

Марина Казмирик, 36 років, Житомирська область, Коростенський район, с. Ігнатпіль, мама 2-х неповнолітніх дітей:

«Війна... Це слово здавалося далеким до 24 лютого 2022 року. Війна увірвалася в нашу країну, у кожне місто, у кожну родину. Кляті російські кати прийшли нищити життя, добробут, цноту та цвіт нашої нації. Все життя була затятою націоналісткою і залишатимусь нею до останнього подиху. Я навіть подумки не могла уявити, що колись зможу залишити Україну та ще й у час війни... Як же боляче було залишати Батьківщину та рідних, рятуючи найцінніше - своїх дітей.

Рішення виїжджати в Італію було прийняте на родинній раді. І ось, спакувавши все життя в два рюкзаки, взявши донечок за руки, помолившись Господу, ми вирушили в дорогу. Віддаляючись від рідного дому з кожним кілометром усе далі, відчувала в душі неймовірний щем і біль, а серце розривалося на шматки. Наша поїздка до Італії тривала 38 годин.

Нарешті ми приїхали у місто Губбіо, і тепер ми - уже біженці, які так потребують тимчасового захисту... Нас прихистила італійка Елоїза, у якої працює моя тітка. Уся її рідня перейнялася нашою долею. Нам майже щодня привозили все необхідне для проживання, а за філіжанкою духмяної кави цікавилися нашим здоров'ям та станом справ в Україні.

Для моїх дітей у місцевій школі для подолання мовного бар'єру та успішної соціалізації було організовано безкоштовні щоденні уроки італійської мови. Класні керівники подарували моїм донечкам усе необхідне для навчання в школі. Щодня, повертаючись зі школи, мої дівчатка радісно ділилися зі мною своїми враженнями про навчання, хорошими стосунками з вчителями та однокласниками. А я щиро за них раділа!

У місті Губбіо я познайомилася з багатьма українцями, які мені теж допомагали.

Цікавим є те, що для біженців асоціація «Mist-Il ponte», яку очолює Леся Королик-Бойко, у співпраці з асоціацією «Gemmeleggi» постійно організовує культурні заходи та колективні творчі справи.

Для мене та моїх дітей кожен захід - можливість поспілкуватися, поділитися досвідом, отримати неймовірні та яскраві емоції.

А ще ми дізналися багато нового про історію, архітектуру, особливості традицій та звичаїв не лише міста Губбіо, а й усієї Італії.

Велика вдячність і Карітасу, який організував курси з вивчення італійської мови та допомагав коштами, продуктами харчування, одягом та взуттям.

Я щаслива, що з дітьми повернулася до рідного дому, але не перестаю дивуватися доброті та привітності італійського народу. Їхнє добро та допомогу ми не забудемо ніколи! Ця нація - справжні друзі та побратими українців!».

Висновок

Отже, в умовах надзвичайної ситуації, зумовленої військовими діями з боку Росії на території незалежної України, важливими є соціальні фактори - надання тимчасового притулку і захисту біженцям урядами країн, у яких вони знаходяться, виплата соціальної допомоги, доступність отримання соціальних послуг, зокрема освітніх та медичних.

Українським біженцям, що рятуються від війни, Італія надала наступну допомогу: житло, статус тимчасового захисту, який діє протягом одного року з можливістю продовження на наступні два роки, безкоштовне медичне обслуговування, право на безкоштовний проїзд у міському транспорті, роботу, освіту для дітей та молоді.

біженець волонтер переселений італія

1. Кількість біженців з України досягла 5,6 мільйона - ООН. Аналітичний портал «Слово і діло». 2022. 3 травня.

2. Статус тимчасового захисту в Європі отримали 3,4 млн біженців з України, в лідерах Польща, Німеччина та Чехія - ООН.

3. Кащей І. Українські біженці в Італії: сонячна гостинність та багато бюрократії

4. Всесвітній день біженців 2022: Нове дослідження «Ipsos» показує прояв більшого співчуття до вимушено переміщених осіб через тривалу війну в Україні.

5. Умбрія.

6. Карітас в світі.

7. Міжнародний день захисту дітей.

8. Giampiero Bedim «Bambini ucraini a Sperelliana». «La Nazione» 6 квітня 2022 рік. С. 10.

Размещено на Allbest.ru