Перепис населення буде проводитись за новими правилами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перепис населення буде проводитись за новими правилами

Романенко Є.О. Національний авіаційний університет,

Непомнящий О.М. Міжрегіональна Академія управління персоналом

Вступ

Відповідно до закону "Про Всеукраїнський перепис населення", прийнятного у 2000р., перепис населення - періодичне суцільне державне статистичне спостереження, що включає в себе збирання демографічних і соціально-економічних даних, які на встановлену дату характеризують чисельність та склад населення країни, а також оброблення, узагальнення, поширення та використання його результатів. Переписна документація - сукупність бланків, які заповнюються тимчасовим переписним персоналом у процесі підготовки, проведення Перепису населення та оброблення його результатів. До переписної документації належать переписні листи, списки проживаючих у приміщенні, довідки про проходження Перепису населення тощо. Програма Перепису населення - перелік запитань щодо характеристики фізичних осіб, домогосподарств, а також житлових приміщень, в яких вони проживають, за ознаками, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики [1].

Виклад основного матеріалу. Потреба в обліку населення виникла у далекій давнині. Вона була пов'язана з політичними, господарськими і воєнними потребами стародавніх держав, яким потрібні були відомості про кількість населення, яке здатне платити податки або може бути призваним в армію. населення перепис статистичний

Перші спроби перепису населення України (в сучасних територіальних межах) відбувалися з метою визначення данини з земель і датуються середньовіччям. У Русі-Україні в Х ст. одиницею обліку податного населення і видом стародавнього податку був "дим", який обчислювався за кількістю печей і димарів у кожному домогосподарстві. "Дим" замінила інша одиниця обліку платників княжої податі - "рало" (знаряддя оранки типу примітивного плуга). Пізніше одиницею обкладання податком став плуг. Вона називалась "поплужне".

За часів татаро-монгольського іга для визначення розмірів данини обліки людності проводились за вимогою татарських ханів. Такі обліки були проведені у 1245, 1257, 1259 1273 роках. Їх проводили "обчислювальники" - спеціально призначені люди. За даними цих переписів, населення Русі нараховувало тоді близько 10 мільйонів осіб.

За часів Литовсько-Руської держави одиницею оподаткування, а отже й обліку платників податків, було "дворище". Вона не мала сталого розміру і залежала від кількості вільних ґрунтів навколо. З часом була введена нова одиниця обліку - "волока". Згідно з "Уставом на волоки Господаря его милости во всем великом княжении Литовском" (1557 рік), кожне селянське господарство діставало "волоку", яка рівнялась 19,5 десятини. У Речі Посполитій з метою отримання інформації для податного обкладання проводились "люстрації" - періодичні описи державних маєтностей для визначення їхньої прибутковості, а також облік переважно сільського населення і то лише того, яке оподатковувалось та несло інші повинності.

Під час визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького вперше облік людності проводився українською державою. За наказом гетьмана у 1649 році був здійснений перепис козацького стану. Перший облік людності на Лівобережній Україні після поділу України ще до Андрусівської угоди був проведений на початку 1666 року московськими переписувачами, яких закликав в Україну разом із московськими воєводами і військом гетьман Лівобережної України Іван Брюховецький.

Російський імператор Петро I видав наказ від 26 листопада 1718 року запровадивши державні ревізії, їх було 10 з 1719 по 1858 роки. (1763 році відбулося остаточне закріпачення селян за місцем прописки).

Перший в Російській Імперії загальний перепис населення в сучасному розумінні цього слова відбувся 9 лютого 1897 року. Він охопив також територію двох сучасних західних областей - Волинської і Рівненської та колишніх Кременецького і Хотинського повітів. Цей перепис був уже переписом у сучасному його розумінні.

Перший загальний перепис населення в радянські часи відбувся станом на 17 грудня 1926 року. Подальші успішні переписи відбувалися станом на 17 січня 1939 року, 15 січня 1959 року, 15 січня 1970 року, 17 січня 1979 року і 12 січня 1989 року. Після Другої світової війни в Україні проведено чотири радянські переписи: 1959, 1970, 1979, 1989 років [2].

5 грудня 2001 року в Україні відбувся перший Всеукраїнський перепис населення. Наступний, другий перепис, переносився 5 разів (з 2011 на 2012, 2013, 2016, 2020 та 2023 роки та ще не був проведений [3].

Перепис населення Російською Федерацією у тимчасово окупованому Криму проходив з 14 по 25 жовтня 2014 року у зв'язку з анексією Криму та, з точки зору влади Російської Федерації, входженням Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя до складу Російської Федерації [2].

За встановленою практикою і згідно з рекомендаціями Організації Об'єднаних Націй переписи населення у більшості країн світу проводяться раз на десять років світу в рік, що закінчується на нуль або близький до нього. Принципи та рекомендації ООН визначають, що саме переписи населення є унікальним джерелом соціально- демографічних даних та дозволяють отримати найдетальнішу інформацію щодо різноманітних характеристик населення як на загальнодержавному та регіональному рівні, так і міжнародному.

Наразі статистична інформація, сформована за результатами Всеукраїнського перепису населення у 2001 році, втратила актуальність. У зв'язку з цим необхідно удосконалити законодавство в галузі статистики відповідно до сучасної правової системи України, зокрема, для проведення Всеукраїнського перепису населення. Удосконалення законодавства у сфері статистики зумовлює необхідність розробки нових механізмів та їх впровадження з урахуванням практичного досвіду у державній статистичній діяльності.

З метою посилення захисту персональних даних під час проведення Всеукраїнського перепису населення збирання основних первинних (персональних) даних здійснюватиметься з урахуванням вимог до обробки персональних даних, установлених законодавством про захист персональних даних.

Також не врегульовано питання щодо опитування респондентів, які є малолітніми та неповнолітніми особами. Неврахування такої інформації під час Перепису призведе до неповної статистичної інформації про кількість населення.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Всеукраїнський перепис населення" перепис здійснюється шляхом безпосереднього відвідування житлових будинків тимчасовим переписним персоналом і заповненням ним переписної документації та отриманням письмових (усних) відповідей респондентів на запитання згідно з програмою Перепису населення. Вищенаведеними методами Перепису населення не передбачено використання сучасних технологій, електронних інформаційних ресурсів.

Установлення в Законі чітких вимог для тимчасового переписного персоналу сприятиме захисту респондентів від протиправних посягань.

Для удосконалення правових, організаційних основ здійснення державної статистичної діяльності, зокрема, проведення Всеукраїнського перепису населення, виконання Указу Президента України від 29 липня 2019 року № 558/2019 "Про деякі заходи щодо поліпшення доступу фізичних та юридичних осіб до електронних послуг", виконання підпункту 4.1 "Ефективне врядування" пункту 4 довгострокових пріоритетів Програми діяльності Уряду, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 471 було розроблено та за реєстрова 19.02.2021р. у Верховній Раду проект закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної статистичної діяльності" [4].

Проєктом Закону пропонується внести зміни до законів України "Про державну статистику", "Про Всеукраїнський перепис населення" та інших законодавчих актів, а саме:

установити періодичність проведення Всеукраїнського перепису населення не рідше одного разу на десять років. Дата й термін проведення Перепису визначатиметься Кабінетом Міністрів України;

отримувати дані для Перепису пропонується сучасними методами, зокрема заповнення респондентами переписної документації за допомогою спеціального програмного забезпечення в Інтернеті, використання національних електронних інформаційних ресурсів (систем).

Закріплюються за центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики повноваження одержувати від державних органів з національних електронних інформаційних ресурсів (систем) у межах програми Перепису населення дані, необхідні для проведення Перепису населення, а також збирати, обробляти, зберігати дані респондентів з дотриманням вимог законодавства України про захист інформації

Статтю 9 Закону України "Про Всеукраїнський перепис населення" доповнено вимогами до тимчасового переписного персоналу, що гарантуватиме респондентам доброчесність залученого персоналу. Зокрема, не можна залучати до виконання робіт, пов'язаних з підготовкою і проведенням Перепису населення та обробленням його результатів, громадян України, які: за рішенням суду визнані недієздатними або дієздатність яких обмежена; мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню доручених їм робіт; мають судимість за вчинення кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи).

Доповнено положеннями, які гарантуватимуть захист прав респондентів на повагу до приватного і сімейного життя.

Тимчасовий переписний персонал та інші працівники, які залучаються до підготовки і проведення Перепису населення, оброблення, узагальнення, поширення та використання його результатів, винні у порушенні вимог законодавства про захист персональних даних, несуть цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Рішення, дії чи бездіяльність тимчасового переписного персоналу, інших працівників, залучених до підготовки і проведення Перепису населення, оброблення, узагальнення, поширення та використання його результатів, можуть бути оскаржені респондентом у визначеному законом порядку.

Крім того, відповідно до статті 355 Розділу V Глави 5 "Статистика" сторони Угоди про асоціацію між Україною та ЄС передбачили, що стабільна, ефективна та професійно незалежна національна статистична система вироблятиме необхідну для громадян, суб'єктів господарювання й органів управління в Україні та ЄС інформацію, надаючи їм можливість приймати на її основі виважені рішення. Національна статистична система має ґрунтуватися на фундаментальних принципах ООН щодо офіційної статистики з урахуванням acquis ЄС у сфері статистики, зокрема Кодексу норм європейської статистики, з метою гармонізації національної статистичної системи з європейськими нормами та стандартами. Положення в проєкті Закону, які гарантуватимуть захист прав респондентів на повагу до приватного і сімейного життя відповідають принципу № 5 "Статистична конфіденційність" Кодексу норм європейської статистики. Проведення Перепису населення охоплюючи демографічні та соціально-економічні характеристики населення країни, також відповідає положенням Регламенту Комісії (ЄС) від 22 березня 2017 р. № 2017/543 про встановлення правил застосування Регламенту (ЄС) № 763/2008 Європейського Парламенту та Ради з переписів населення та житлового фонду в частині технічних специфікацій ознак та їх рівнів деталізації [4; 5; 6].

Висновки

Таким чином мета проєкту закону - осучаснення правових, організаційних умов для отримання органами державної статистики об'єктивної статистичної інформації, зокрема про соціально-демографічний стан населення країни. Одержання такої інформації допоможе дати оцінку ефективності проведених державних реформ, підвищити якість прогнозування соціально-економічного розвитку країни та вносити необхідні корективи до відповідних державних політик.

Список використаних джерел