Використання фейкових акаунтів як інструмент ІПСО під час війни

Размещено на http://www.allbest.ru

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ)

Використання фейкових акаунтів як інструмент ІПСО під час війни

Левін О.Л.

Вступ

Глобалізація інформаційного середовища та соціальних мереж призвела до безперервного розвитку різноманітних методів маніпулювання користувачами мережі «Інтернет». Об'єкти маніпулювання дуже різні - від продажу товарів до інформаційної війни між державами. Так, близько дев'яти років Росія, як країна-агресор намагається дестабілізувати суспільну політику України, створюючи осередки напруги, щоб дискредитувати нашу державу, як всередині, так і на міжнародній арені застосовуючи різноманітні методи ведення “гібридної війни”, одним із найбільш дієвих є розповсюдження фейків у соціальних мережах, а з початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року вони стали плацдармом для інформаційно- психологічного впливу на свої, ворожі та інші групи громадськості, адже їх кількість досягла рекордних результатів, що не піддає сумніву актуальності обраної теми дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. З розповсюдженням такої практики соціальної дезінформаційної схеми, дослідженням окремих її аспектів займались такі наукові діячі, як: К. Молодецька [1], А. Марущак [2], С. Зелінський [3], О. Зінченко [4], М. Кіца [5], О. Саприкін [6], О. Курбан [7], І. Парфенюк [8], Д. Тарасов [9], А. Юшко [10] та інші.

Метою даної статті є дослідження сучасної практики утворення фейкових акаунтів та ботоферм, їх загальної характеристики та методів протидії цьому явищу на просторах межі «Інтернет».

Для досягнення поставленої мети було сформульовано такі завдання:

ідентифікувати та розкрити соціальну природу ботів та ботоферм;

узагальнити правові засади протидії та попередження цьому явищу;

визначити причини їх активного застосування;

Під час наукового дослідження були використані такі методи:

Загальнонауковий діалектичний метод застосовувався задля формування загальної методологічної основи дослідження, що дозволило ідентифікувати та розкрити соціальну природу ботів та ботоферм.

Формально-догматичний метод дозволив здійснити аналіз теоретичних напрацювань різних аспектів протидії та причин утворення фейкових облікових записів. фейковий акаунт ботоферма

Формально-юридичний та структурно-функціональний сприяв розгляду та аналізу правових норм, якими регулюються питання щодо протидії кібер злочинам в Україні.

Виклад основного дослідження. Останньою тенденцією сучасності стало використання фейкових акаунтів, які керуються чат-ботами, що призначені для повторення однотипних задач. Принагідно, що активно почали створювати, так звані “ботоферми” - компаній, які модерують вигаданих користувачів з їх коментарями [10, с. 92].

Російська пропаганда активно проводить ІПСО - інформаційно-психологічні операції, які спрямовані на вплив щодо настроїв різних груп суспільства для досягнення певної мети з використанням пропаганди, дезінформації, приховування однієї інформації й роздмухування та перебільшення іншої. З такою проблемою зазвичай стикається населення яке знаходиться на окупованій території, на території країни агресора, на території країн ЄС, а також ті хто знаходиться на підконтрольній території України. Представники спецслужб Російської Федерації, а

також підконтрольні їм бойовики «ДНР/ЛНР» в останні роки активно користуються Інтернет-ресурсами (Facebook, Telegram, Viber, "ВКонтакті", TikTok, Slack), створюючи вигаданих користувачів для поширення дезінформації, яка може призвести до суспільного резонансу за допомогою набутих фахових знань, стосовно відповідних технічних та психологічних прийомів у процесі її підготовки та поширення [10, с. 93]. Підсилює це також припинення роботи українського зв'язку із застосуванням стільникових операторів на тимчасово окупованих територіях ДНР і ЛНР «Фенікс» та «Лугаком», які не підтримують зв'язок з українськими операторами, підтримуючи дзвінки та повідомлення через деякі інтернет-сервіси. Однак роботу російських пропагандистів ускладнює відсутність електрики на більшості тимчасово окупованих місцях, а значить, і можливості приймати тут трансляцію російського телебачення.

Таким чином, дезінформації - публічне поширення неперевіреної або визнаної неправдивою інформації, яка може негативно вплинути на реалізацію конституційних прав громадян або загрожувати національній безпеці. Наголошуємо, що дезінформацію можна розглядати як процес (поширення) та його результат (різновид інформації, що надає смисл словосполученню «поширення дезінформації»). Під фейком слід розуміти не тільки жовту пресу, а й людей, які видають себе в інтернеті за інших; фотографії, підроблені, змонтовані у відповідних програмах; несправжні сайти та / або сайти, підроблені під справжні («самозванці»); несправжні сторінки від імені відомих осіб тощо.

Слід зауважити, що боти - це програми, які керують фейковими обліковими записами в соцмережах. Ще так називають людей під фейковими акаунтами, які пишуть потрібні коментарі у потрібний час під потрібним постом. Класифікувати їх можна на такі групи:

Боти-одноденки - їхньою особливістю є незграбне створення облікових записів без фотографії профілю, лише з кількома друзями та порожньою або заповненою стрічкою. Зазвичай вони створюються автоматично за допомогою скриптів, знайдених в Інтернеті. Ці боти щодня виконують масу подібних дій, тому Facebook може їх швидко знайти та заблокувати. Оскільки такі боти мають завдання доставляти повідомлення та зникати під впливом модераторів, творці спеціально не намагалися зробити їх схожими на реальних людей. Залежно від діяльності їх цикл активності може варіюватися від одного дня до кількох місяців.

Класичні боти - відрізняються від ботів-одноденок тим, що мають обкладинки та фотографії профілю, проте фактично ніколи не використовують обличчя людей для цього. Такі облікові записи створюються більш просунутими версіями скриптів і рідко створюються вручну. Краще заповнення сторінок може зробити такі облікові записи довше активними, ніж одноденні облікові записи.

Боти-іноземці - це акаунти з іноземними іменами, куплені за низькою ціною на іноземних «робофермах». Ціна товару обмежена. Загалом, це досить поширена практика в багатьох країнах третього світу, де системи виробляються в промислових масштабах і коштують дешево. В іншому зовнішні характеристики такого бота повністю відповідають класичному роботу.

Боти нешаблонного прокачування - це робот, який поводиться як реальна людина. У таких акаунтах в стрічці використовуються різні типи публікацій, під якими стоять тільки лайки або коментарі. Переваги цих сторінок полягає в тому, що вони насправді виглядають як сторінки реальних людей. Мінусом є те, що система не має чітко сегментованої аудиторії через розрізненість дописів.

Боти зі складною поведінкою - системи, створені складними програмами, які чітко імітують поведінку людей у соціальних мережах. Через це вони не мають підозр у Facebook, оскільки існують невидимі алгоритми, які автоматично обчислюють спам-запити. Вони ретельно збирають і охороняють своїх підписників. Цей тип цікавий і цінний тим, що з його допомогою клієнти можуть досягти реальних результатів. Ці машини здатні формувати або змінювати інформацію в соціальних мережах, впливати на думку звичайних людей, журналістів і політиків.

Щодо ботоферм то під ними слід розуміти - місце роботи реальних людей, якими були створені фейкові акаунти в соціальних мережах, що використовуються для виконання певних поставлених завдань.

Принагідно, що ботоферми створюються за двома напрямками, або призначені для виконання двох завдань:

Дезінформація, пропаганда, популяризація певних новин, наративів, поглядів та думок серед суспільства.

Для генерації фейкового трафіка та «відкрутки» реклами на рекламних акаунтах бота у різних соцмережах для отримання заробітку.

Проаналізувавши цю проблему ми виокремили основні причини створення фейкових сторінок під час військових дій в Україні: просування в соціальних мережах політичних парадигм та наративів; продукування бажаної суспільної думки маніпулятором; шахрайства з метою інвестування; завантаження ботами особистої інформації для проведення різних махінацій та можливого шантажу.

Щодо до їх дієвості, то звичай зловмисники використовують певні методи їх реалізації, а саме: розповсюдження інформації аналогічної за змістом протягом нетривалого проміжку часу великою кількістю користувачів; використання заголовків, які підвищують інтерес, а саме “термінова новина”, “увага” та подібне; більша частина тексту, яка поширюється наповнена лінками на «псевдонаукові дослідження»; провокативне наповнення тексту; нав'язливе прохання про репости; поширення інформації з невідомих ресурсах або першоджерел зі сторінок вигаданих людей.

Стосовно протидії нашої держави цьому, то у нас діє Центр протидії дезінформації при РНБО, який утворився 11 березня 2021 року. Метою цієї організації є проведення роботи у напрямах військової сфери, боротьби зі злочинністю та корупцією, внутрішньої та зовнішньої політики, економіки, інфраструктури, екології, охорони здоров'я, соціальної сфери та науково-технологічному напрямі. Але основну увагу приділено протидії поширенню дезінформації в Інтернеті та медіа. Центр не має каральних функцій за дезінформацію і не може застосовувати санкції, але може вносити подання до РНБО щодо певних порушень [11]. При чому механізм законодавчої протидії цьому явищу відбувається за допомогою трьох рівнів, що залежить від ступеня суспільної небезпеки поширення такої інформації:

Цивільно-правова відповідальність: Конституція України (ч. 4 ст. 32) [12], Цивільний кодекс України (ст. 278) [13], Закон України “Про інформацію” [14] тощо.

Адміністративна відповідальність: Кодексом України про адміністративні правопорушення (стаття 173-1) [15].

Кримінальна відповідальність: Кримінальний кодекс (ст. 109, ст. 110, ст. 250, ч. 2 ст. 361 та інші) [16].

Так, наші правоохоронні органи активно працюють у напрямку ліквідації так званих ботоферм. Від початку повномасштабного вторгнення СБУ закрила таких 5, які налічували понад 100 000 фейкових акаунтів. Вони активно дезінформували населення Тернопільщини, Харківщини, Полтавщини, Черкащини та Закарпаття. Створення яких відбувалося на різних платформах у тому числі які є забороненими на території нашої держави, поширюючи ідеологію країни-агресора. При обшуку представниками СБУ були виявлені: близько 100 комплектів GSM-шлюзів; майже 10 тис. сім-карток різних мобільних операторів, які використовували для маскування злочинної діяльності; чорна бухгалтерія; комп'ютерне обладнання з доказами протиправних дій. На основі вищезазначеного відкрили кримінальне провадження для притягнення винних до відповідальності, кваліфікація яких відбувається за ст. 110 Кримінального кодексу України (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), за якою покарання - позбавлення волі до 15 років [17].

На такі протиправні дії відреагувала і світова спільнота, а саме корпорацією Meta (материнською організацією Facebook, Instagram, Whatsapp та Oculus) були закриті російські та китайські фальшиві акаунти відомих ЗМІ з фейками про війну в Україні. Мова йде про розвинену мережу 60 сайтів РФ, що видавали себе за платформи поширення новин й за допомогою облікових записів вигаданих користувачів у Facebook, Telegram, YouTube, Twitter, а інші сайти соціальних мереж розповсюджували її. Поширення фейкової інформації була спрямована на такі країни, як Німеччина, Великобританія, Франція, Італія та Україна. З приводу Китаю то це були 80 акаунтів у Facebook, одні з яких видавали себе за консервативних американців, а інші за лібералів, які проживають у Флориді, Техасі та Каліфорнії. Цими акаунтами була поширена неправдива інформація про політичні переконання США (неправдивість виборів) та Чехію (дискредитація уряду стосовно зусиль на підтримку України у війні, яку розв'язала Росія) [18].

З вищезазначеного випливає, що для кожної людини дуже важливо розпізнавати та боротись із поширенням

фейкових акаунтів, як під час різних екстремальних ситуацій, так і у мирний час, тому ми сформували ряд правил, які спрямовані на їх виявлення та протидію:

Звернення увагу на фотографії профілю, адже зазвичай у фейкових облікових записах розміщені випадкові стокові фотокартки, тому зображення можна перевірити за допомогою функції “пошук картинки” в Google.

Наявність випадкових друзів та/або відсутність друзів за місцем проживання

Регулярність розміщення публікацій.

Вивчіть особисту інформацію, які розміщена на сторінці в розділі «ABOUT».

Зверніть увагу на дату створення профілю.

Варто не додавати в друзі незнайомців, або ж інших осіб із сумнівним наповненням облікового запису.

Якщо представники державних органів у соціальних мережах просять вас сплатити штраф чи пропонують платні послуги, зверніться на гарячу лінію та уточніть, чи дійсно

вони пропонують громадянам послуги такого формату.

Рис. 1. Типовий фейковий обліковий запис російських пропагандистів

Висновок

Таким чином на основі вищезазначеного можна зробити висновок, що створення фейкових акаунтів є дієвим методом поширення дезінформації на державному рівні та дискредитації міжнародного іміджу України, тому кожному з нас варто звертати увагу на це. Щодо чинного законодавства України, то воно є досить розгалуженим саме у сфері протидії розповсюдження фейкової інформації, проте потребує удосконалення, згідно з вимогами сьогодення, а також міжнародними стандартами. У будь-якому випадку боти та ботоферми не слід сприймати легковажно. Гроші, час, зусилля та інші ресурси, витрачені на його створення, і все це, на задум авторів фейків, повинно повернутися з користю для них, і відповідно, втратами для нас.

Список використаних джерел

Молодецька К. В. Технологія виявлення організаційних ознак інформаційних операцій у соціальних інтернет-сервісах. Проблеми інформаційних технологій. 2016. № 2. С. 84-93. - URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pit_2016_2_12.

Марущак, А. І. «Міжнародно-правові підходи та національно-правове регулювання протидії дезінформації». Інформаційна безпека людини, суспільства, держави, вип. 1-3 (31-33), Червень 2022, с. 64-71, URL:http://journals.uran.ua/ ispss/article/view/260235.

Зелінський С. Дидактичні принципи особистісно орієнтованого навчання з використанням інформаційно- комунікаційних технологій. Молодь і ринок. 2015. № 6. С. 141-144. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2015_6_32.

Зінченко О.В. Мережеві фейки як психологічна проблема. URL: https://www.newlearning.org.ua/system/files/ sites/default/files/zagruzheni/zinchenko_olexandr_2020.pdf

Кіца М.О. Фейкова інформація в українських соціальних медіа: поняття, види, вплив на аудиторію. URL: http://nz.uad.lviv.ua/static/media/1-52/36

Саприкін, О. А. (2016). Фейк як інструмент інформаційної війни проти України. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія, (1), 87-94.

Курбан О. Фейки у сучасних медіа: ідентифікація та нейтралізація. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2018. № 3. С. 96-103. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/bdi_ 2018_3_15

Парфенюк, І. М. (2022). ФЕЙКИ В СОЦМЕРЕЖАХ: ВПЛИВ І ПРОТИДІЯ. Редакційна колегія, 187.

Тарасов, Д. (2022). Визначення параметрів профілів учасників ботоферм у соціальних мережах. Інформація, комунікація, суспільство 2022, 19, 174.

Юшков А.Г. Загрозливі тенденції використання ботоферм на шкоду державним інтересам України: механізми запобігання та протидії. Інформація і право. 2021. № 3(38). С. 90-98

В Україні створили два центри боротьби з дезінформацією : Anadolu Agency. 17 березня 2021. URL: https://inlnk.ru/l0XmLA (дата звернення: 12.10.2022).

Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України. 1996. №30. Ст. 141.

Цивільний кодекс України. №435-IV від 16.01.2003. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ go/435-15.

Про інформацію : Закон України від 2 жовтня 1992 р. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 48. Ст. 650. (дата звернення: 12.10.2022).

Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 10 січня 2002 року № 2947-III. Відомості Верховної Ради України. 1984. додаток до № 51. Ст.1122 (із змінами і доповненнями станом на 17.03.2022). (дата звернення: 12.10.2022).

Кримінальний кодекс України: Закон України № 2341-III від 05.04.2001р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2341-14 (дата звернення: 12.10.2022).

З початку війни СБУ ліквідувала 5 ворожих ботоферм потужністю понад 100 тис. фейкових акаунтів. Служба безпеки України : веб-сайт. URL: https://ssu.gov.ua/novyny/z- pochatku-viiny-sbu-likviduvala-5-vorozhykh-botoferm-potuzhnistiu- ponad- 100-tys-feikovykh-akauntiv (дата звернення: 11.10.2022).

Meta закрила російські та китайські фальшиві акаунти відомих ЗМІ з фейками про війну в Україні. Радіо Свобода : веб-сайт. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news- meta-feyky-viyna/32056257.html (дата звернення: 10.10.2022).

Размещено на Allbest.ru