Волонтерський рух у безпековій політиці України: воєнні дії та роль

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Одеська політехніка”, м. Одеса

Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, м. Хмельницький

Західноукраїнський національний університет, м. Тернопіль

Волонтерський рух у безпековій політиці України: воєнні дії та роль

Лазарева Алла Олексіївна

кандидат філософських наук

доцент кафедри психології та соціальної роботи

навчально-науковий інститут гуманітарних наук

Тимошенко Любов Володимирівна

старший викладач, кафедра теорії права та

кримінально-процесуальної діяльності

факультет правоохоронної діяльності

Дракохруст Тетяна Вікторівна

доктор юридичних наук, доцент

професор кафедри теорії права та конституціоналізму

юридичний факультет

Анотація

волонтерський рух допомога воїн

У цій статті йдеться про волонтерство в умовах воєнного стану. Тотальна війна поставила багатьох людей у скрутне становище. Крім державної підтримки, на допомогу прийшли волонтери. Вони приходили на поміч гуманітарним центрам, плели маскувальні сітки, купували амуніцію.

Метою цієї статті є аналіз волонтерського руху в безпековій політиці України. Поява потужного волонтерського руху як відповіді громадянського суспільства на воєнні виклики та небезпеки для Батьківщини підтверджує історичну спроможність і згуртованість українського народу та його довіру до Української національної армії, Національної гвардії та інших військових формувань, здатних перемогти ворога. Сфера волонтерської підтримки відображає структуру українського волонтерського руху, який зосереджений на допомозі воїнам, що воюють на передовій, та цивільному населенню, яке постраждало від збройної агресії.

В Україні, яка перебуває в умовах збройного конфлікту, волонтерський рух відіграє важливу роль у безпековій політиці держави. Волонтерство стало потужним засобом підтримки військових і цивільних осіб на лінії фронту та в зонах конфлікту, а також допомоги тим, хто постраждав від конфлікту. Волонтери активно діють на передовій і забезпечують війська необхідними ресурсами, такими як медикаменти, їжа, боєприпаси та спорядження. Волонтери також виконують значну роботу, допомагаючи біженцям, які були змушені покинути свої домівки через конфлікт, надаючи їм підтримку та ресурси, необхідні для виживання.

Волонтерство сприяє задоволенню гуманітарних потреб, підвищенню якості життя суспільства країни, прискоренню та посиленню її економічного і соціального розвитку. В умовах воєнного стану воно прискорює процес евакуації громадян, оптимізує пошук зниклих безвісти людей і тварин під час конфліктів, покращує життя біженців і опікується їх розселенням в спеціальних місцях, таборах для біженців, на власній території або в інших країнах з встановленими процедурами отримання статусу біженця. Саме ця діяльність визначає роль волонтерів в умовах конфлікту.

Важливими залишаються питання правового оформлення та захисту волонтерства. Ці питання мають бути розглянуті в подальших дослідженнях.

Ключові слова: безпека, збройний конфлікт, волонтер, волонтерська діяльність, благодійність.



Lazareva Alla Oleksiivna PhD in Philosophy, Associate Professor of the Department of Psychology and Social Work, Odessa Polytechnic State University, Odessa

Tymoshenko Liubov Volodymyrivna Senior lecturer, Department of theory of law and criminal procedural activity, National Akademy of the State Border Service of Ukraine named B.Khmelnytskyi, Khmelnytskyi

Drakokhrust Tetiana Viktorivna Doctor of the Science of Law, Associate Professor, Professor at the Department of Theory of Law and Constitutionalism, Faculty of Law, West Ukrainian National University, Ternopil

The volunteer movement in the security policy of Ukraine: military actions and role

Abstract

This article is about volunteering under martial law. Total war put many people in a difficult position. In addition to state aid, volunteers came to the rescue. They helped humanitarian centers, wove camouflage nets, and bought ammunition.

The purpose of this article is to analyze the volunteer movement in the security policy of Ukraine. The emergence of a powerful volunteer movement as a response of civil society to military challenges and dangers for the Motherland confirms the historical capacity and cohesion of the Ukrainian people and their trust in the Ukrainian National Army, the National Guard and other military formations capable of defeating the enemy. The sphere of volunteer support reflects the structure of the Ukrainian volunteer movement, which is focused on helping soldiers fighting on the front lines and civilians affected by armed aggression.

In Ukraine, which is in the midst of an armed conflict, the volunteer movement plays an important role in the state's security policy. Volunteering has become an important means of supporting military and civilian personnel on the front lines and in conflict zones, as well as helping those affected by conflict. Volunteers are active on the front lines and provide troops with essential resources such as medicine, food, ammunition and equipment. Volunteers also do important work helping refugees who have been forced to flee their homes by conflict, providing them with the support and resources they need to survive.

Volunteering contributes to meeting humanitarian needs, improving the quality of life of the country's society, accelerating and strengthening its economic and social development. In conditions of martial law, it accelerates the process of evacuating citizens, optimizes the search for missing people and animals during conflicts, improves the lives of refugees and facilitates their resettlement in special places, refugee camps, on their own territory or in other countries with established procedures for obtaining refugee status. It is this activity that determines the role of volunteers in conflict conditions.

The issue of legal registration and protection of volunteering remains important. These issues should be addressed in further research.

Keywords: security, armed conflict, volunteer, volunteer activity, charity.



Постановка проблеми

Тотальна війна поставила багатьох людей у тяжке становище. Окрім державної підтримки, на допомогу прийшли й волонтери. Тому сотні тисяч людей долучилися до волонтерського руху: допомагають в гуманітарних штабах, плетуть маскувальні сітки, купують амуніцію тощо. Коли Росія почала повномасштабне вторгнення на нашу територію, волонтери та волонтерська діяльність стали справжньою візитівкою України.

Концептуальне розуміння стійкості та побудова національної системи сталого розвитку є дуже важливими та актуальними для України, яка переживає один із найскладніших періодів з моменту свого заснування - боротьбу за незалежність, важливі соціальні, культурні, економічні та політичні трансформації. Зміцнення стабільності в Україні є довгостроковим напрямом протидії російській військовій та гуманітарній агресії.

Україна зазнала і продовжує знаходитись під ударом Росії не лише на передовій, а й в інформаційному та кіберпросторі. З одного боку, Україна має відповісти на загрози та виклики безпеці на національному та суспільному рівнях і виграти боротьбу, з іншого - подолати внутрішні проблеми, які пронизують усі сфери суспільного життя та потребують зміцнення стабільності держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про значну увагу з боку науковців до аспектів формування та діяльності волонтерського руху в Україні та світі. Значний внесок у досліження цих питань зробили такі українські вчені, як: М. Кучер та інші [6], В. Романченко [9], В. Топальський [11], Т. Герасимчук [13] та інші.

П. Горінов та Р. Драпушко [2] зосереджують свою увагу на комплексному вивченні характеру волонтерської діяльності в Україні в контексті безпекових викликів.

Автори Л. Пилипенко та Н. Позняковська [7] вважають, що український волонтерський рух впродовж війни за масштабом поширення став безпрецедентним виявом громадської самоорганізації.

І. Климчук [3] та Е. Костишин [5] окреслюють роль волонтерської діяльності в умовах повномасштабного вторгнення.

А. Дацюк стверджує, що на початковому етапі конфлікту важливу роль у протистоянні агресії відіграли добровольчі батальйони та волонтерський рух [3].

Д. Трофімов [10] аналізує український волонтерський рух як вагому складову громадянського суспільства, який виступає активним учасником у протидії збройній російській агресії та подоланні її наслідків.

Д. Харук [12] обґрунтував українське волонтерство як феномен української єдності.

Втім у працях зазначених дослідників недостатньо розробленим залишається питання висвітлення діяльності волонтерів в умовах воєнного стану. В цих працях більш поверхнево окреслюється роль волонтерської діяльності. Тому у цій статті ми зосередимо саме на цьому увагу. Наша робота розширює теоретичне розуміння національної стійкості в безпековому середовищі, та більш глибоко визначає роль волонтерських організацій в забезпеченні національної стійкості.

Мета статті - дослідження волонтерського руху у безпековій політиці України.

Виклад основного матеріалу

Концептуально національна стійкість України визначається правовими нормами, які формулюють стратегії протидії загрозам і викликам безпеці. Стійкість забезпечується через систему державного управління, Збройні сили, національний економічний розвиток, інфраструктуру та громадянське суспільство, символом якого є потужний волонтерський рух.

Важливо налагодити ефективну співпрацю між державними та недержавними інституціями у ключових сферах національної стійкості в умовах воєнного часу, в процесі реконструкції та відновлення. Стійкість досягається через взаємодію в різних сферах та координацію діяльності на різних рівнях: стратегічному, тактичному, оперативному та регіональному.

Існуючі системи індикаторів сталості громадянського суспільства не дають змоги оцінити процес розвитку державного та національного відродження у 1980 - на початку 1990 років, який був суттєвим рушієм становлення громадянського суспільства в Україні, незважаючи на невелику кількість зареєстрованих громадських організацій, переважно історико-культурного та екологічного спрямування. Це не є можливим. З 2014 року українське громадянське суспільство зіткнулося з низкою нових викликів через війну Росії проти України.

Громадським організаціям довелося переорієнтовувати свою діяльність, щоб відповідати потребам часу. Перші роки наступу характеризувалися стрімким поширенням благодійної та волонтерської діяльності, створенням волонтерських організацій, зростанням кількості громадян, що займаються моніторинговою та аналітичною практикою.

Соціологічні дослідження фіксують активізацію громадських ініціатив у сфері безпеки. Зокрема, український волонтерський рух у воєнний час став безпрецедентним за своїми масштабами проявом суспільної самоорганізації. Українське суспільство після 2022 року - і не тільки українське, з огляду на наслідки повномасштабної окупації, - зіткнулося з новими загрозами та контекстуальними змінами у своїй діяльності, притаманними існуванню на межі війни [7].

Необхідно зазначити, що сектор безпеки і оборони в Україні включає в себе громадські та державні організації, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки. Ці організації є однією з чотирьох складових сектору, разом із силами безпеки, Збройними силами та оборонною промисловістю [3].

Закон України «Про основи національної безпеки України» [8] визначає національну безпеку як «захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз».

Одним із ключових принципів стратегії національної безпеки України є стійкість, яка є «здатністю суспільства і держави швидко адаптуватися до змін безпекового середовища та підтримувати стале функціонування, зокрема шляхом мінімізації зовнішніх і внутрішніх вразливостей». Зусилля волонтерських організацій та їхня діяльність у воєнний час спрямовані на розбудову суспільної стійкості.

Після анексії Криму та початку конфлікту на Донбасі волонтерський рух в Україні значно активізувався. Це було пов'язано з появою внутрішньо переміщених осіб, загостренням економічних проблем і труднощами з постачанням медикаментів, продуктів харчування, одягу та необхідного спорядження для сил, які захищають українську територію. На думку дослідників, у цей період волонтерство досягло найвищого рівня розвитку за часів незалежності України.

У Декларації громадянського суспільства 2022 року (так званій Луганській декларації) низка українських громадських організацій задекларували свою офіційну позицію під час війни за незалежність України: «громадянське суспільство, мережеві ініціативи, волонтерські групи та приватні ініціативи та їхній внесок у підтримку реформ і запобігання зриву», а понад 250 українських організацій громадянського суспільства заявили про необхідність зміцнення партнерства з державними інституціями у критичні моменти.

Український досвід волонтерства є унікальним, і те, що прийнято називати «волонтерством» в Україні, не зовсім відповідає цьому терміну. Волонтерство - це будь-яка добровільна діяльність, що здійснюється без очікування винагороди на користь суспільства або окремої соціальної групи. Французьке слово volontaire («волонтер») походить від латинського voluntarius («добровільний»). У загальноприйнятому розумінні волонтер - це людина, яка надає безоплатну, добровільну допомогу особам, які потребують особливої підтримки чи соціального захисту, або державним установам, неприбутковим організаціям чи громадським організаціям.

Ті, хто працює на користь Збройних Сил України безоплатно, насправді не є волонтерами. Хоча вони не отримують матеріальної винагороди і часто надають допомогу на добровільних засадах, їхню діяльність не можна назвати марною. Вони витрачають свій час, енергію та гроші для перемоги України, щоб вони та їхні сім'ї могли повернутися до мирного життя та нормального функціонування. У більшості випадків їхня мотивація - активно діяти, підтримуючи та допомагаючи українській армії, зробити все можливе, щоб запобігти ворожим атакам і таким чином сприяти створенню умов, які гарантуватимуть, що вони не втратять свої домівки, роботу та життя.

Найбільший внесок у перемогу України у війні з Росією робить саме волонтерський рух, який зародився на початку 2014 року і виріс до безпрецедентних розмірів.

З моменту зародження потреба у волонтерському русі була визначена як нестача достатньої кількості ресурсів (одяг, засоби індивідуального захисту, медикаменти, продукти харчування) в армії, відсутність організації, яка б забезпечувала ці ресурси вчасно, неналежна логістика, брак необхідної кількості обладнання, слабка внутрішня виробнича база та недостатня державна підтримка біженців. Більшість з цих недоліків були значною мірою подолані до початку великих вторгнень, але вони не були повністю усунені. З початку війни головним позитивним зрушенням у цій сфері стала зміна ставлення держави до волонтерського руху та до волонтерів, що призвело до кращої координації матеріально-технічного забезпечення сил оборони та допомоги біженцям і внутрішньо переміщеним особам.

Окрім безпосереднього впливу на матеріально-технічне забезпечення сил оборони та надання різних видів допомоги органам державної влади на національному та місцевому рівнях, волонтерський рух завдяки своїм масштабам став потужним чинником розвитку українського громадянського суспільства.

Волонтерський рух на підтримку Збройних Сил України був породжений двома факторами: внутрішньополітичною кризою, яка призвела до розбалансування адміністративної системи, відсутності якісних управлінських рішень, браку ресурсів, та зовнішньою агресією з боку Росії.

Хоча деякі види волонтерської діяльності можуть бути дуже ефективними, слід зазначити, що потенційна синергія втрачається, коли взаємодія між громадськістю та владою не є чітко організованою. Саме тому при Міністерстві оборони України створено Раду волонтерських організацій для підтримки волонтерської діяльності в управліннях та підрозділах тилу Міністерства оборони та Збройних Сил України.

Представники волонтерських організацій в департаментах та управліннях Міністерства оборони України та Тилу Збройних Сил України зробили роботу Міністерства оборони України більш відкритою та ефективною, а також значно покращили постачання матеріально-технічних засобів у підрозділи. Представники волонтерських організацій зайняли посади в Департаменті закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України та Департаменті матеріального забезпечення Збройних Сил України, де здійснювали моніторинг функціонування прайс-листів та надавали інформацію щодо закупівлі та своєчасного постачання матеріально-технічних засобів, паливно-мастильних матеріалів та продовольства.

Важливо відзначити масштаби волонтерства. Волонтери надавали допомогу постраждалим від дій російської армії та масової російської військової окупації, збирали кошти та закуповували товари для фронту та цивільних потреб, координували діяльність центрів для внутрішньо переміщених осіб, готували можливі місця для розміщення людей, надавали психологічну підтримку дітям та молоді, здавали кров, організовували допомогу людям похилого віку тощо[12].

Наразі неможливо визначити точну кількість учасників волонтерського руху через постійне його оновлення, небажання афішувати свою діяльність та квазілегальний характер деяких волонтерських організацій [4].

Висока боєздатність армії, потужний волонтерський рух та стійкість громадянського суспільства роблять Україну важливою складовою європейської та євроатлантичної системи безпеки. 30 вересня 2022 року Україна подала заявку на членство в Північноатлантичному альянсі. Цей новий статус накладає на українську державу значні зобов'язання перед західними партнерами та громадянами. Тому життєво важливими є стійкість державних інституцій та громадянського суспільства, відновлення економіки та загальної національної інфраструктури, реалізація зовнішньополітичного курсу та інтеграція з ЄС [13].

Сучасні інформаційні технології та активні конфлікти в Україні внесли свої корективи у волонтерський рух, зокрема, з 24 лютого 2022 року з'явилися цифрові благодійні організації. Однією з головних стала Українська Волонтерська Служба - Волонтерська Платформа, ініціатива Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та ІТ-компанії SoftServe, запущена в березні 2021 року за підтримки Міністерства молоді та спорту для об'єднання волонтерів та організацій по всій Україні.

Основними інструментами, які наразі використовуються, є офіційні веб-сайти організацій, краудфандингові сайти, фандрейзингові портали, соціальні мережі, застосування нових медіа-технологій та вебресурсів, у тому числі електронні розсилки та онлайн-кампанії.

Останнім часом з'явилася низка незалежних платформ для збору коштів на благодійні та громадські проєкти, а також веб-сайти для неприбуткових організацій. У всьому світі 80% неприбуткових організацій мають власний веб-сайт. З них 88% адаптовані для мобільних пристроїв, 71% мають політику конфіденційності, 70% використовують SSL-сертифікати, 54% зареєстровані, 48% мають блог, 23% мають Інтернет-магазин, 18% доступні для людей з обмеженими можливостями, а 12% мають функцію живого чату.

Поряд із соціальними мережами, вебсайти є найпоширенішим інструментом онлайн-фандрейзингу. Неприбуткові організації використовують цей інструмент для оприлюднення та поширення інформації про свою діяльність. Прикладом ефективності фандрейзингу у воєнній Україні є робота Фонду Сергія Притули, який виділив 70 мільйонів гривень зі свого бюджету на «Баядерку».

За версією Forbes, до десятки організацій, які найефективніше збирали кошти на підтримку українців та військових під час російської окупації, увійшли «Повернись живим» (найбільший в Україні приватний фонд), Ініціатива Міли Куніс та Ештона Катчера, Благодійний фонд «Разом», Фонд Київської школи економіки (KSE Foundation), американська неприбуткова організація «Нова» країна", Help Ukraine.center, Фонд Сергія Притули, правозахисна організація «Восток SOS», фонд «Голос дітей» та громадська організація «Армія SOS». Кошти спрямовуються на підтримку військових, надання тактичної медичної допомоги та гуманітарної допомоги. Загальна сума коштів та гуманітарної допомоги від міжнародних фондів та приватних осіб перевищує 16 мільярдів доларів США. Лідерами зі збору коштів серед українських установ є Національний банк, який отримав 500 мільйонів доларів на спеціальний рахунок, та Міністерство цифрової трансформації, яке зібрало понад 71 мільйон доларів на криптогаманець [5].

Під час війни в Україні волонтерство набуло різних форм і в різний спосіб сприяло опору населення проти окупаційних російських сил. Зокрема, багато волонтерів приєдналися до Збройних сил України, надаючи життєво важливу підтримку у вигляді зброї, спеціального обладнання, транспорту, засобів зв'язку та навчання. У перші дні війни створення центрів допомоги, фондів і платформ для збору коштів на підтримку збройних сил і всіх постраждалих активізувало діяльність як волонтерських організацій, так і окремих волонтерів.

Основними видами волонтерської діяльності, яку здійснювали окремі волонтери, були: в'язання сіток для маскування, пошук відсутнього обладнання для армії, збір і доставка продуктів харчування для армії, приготування їжі для армії, збір коштів для армії, участь в евакуації населення, збір медикаментів для фронту і лікарень, збір теплих речей і предметів першої необхідності для переселенців, збір їжі для притулків і зоопарків для тварин тощо. На початку війни більшість волонтерів працювали в штабах гуманітарної допомоги та надавали підтримку українським військам [2].

Становлять інтерес дані опитування «Благодійність у воєнний час», яке було проведене Фондом «Відродження» у співпраці з дослідницькою агенцією «Соціоінформ» у червні - липні 2022 року. Згідно з результатами опитування, 86% українців були благодійниками у 2022 році, що на 19% більше, ніж у 2021 році. Найпопулярнішим способом благодійності залишається фінансова допомога (76% донорів), на другому місці - пожертви продуктами харчування, одягом та засобами гігієни (69%), а на третьому - пожертви послугами та бізнесом (45%). Найчастіше українці переказували гроші на національний рахунок Збройних сил України (37%) та людям, які потребують фінансової допомоги, з використанням банківських карток (32%); 27% жертвували через волонтерів і 25% - через благодійні організації. Середній розмір благодійних пожертв збільшився з 1 046 грн у 2021 році до 9 730 грн у 2022 році [1].

Волонтерство в Україні в умовах збройної окупації у 2014-2022 роках можна поділити на основні цільові групи та напрями підтримки (таблиця 1):



Таблиця 1. Основні цільові групи та напрями надання допомоги волонтерської діяльності

Цільова група	Напрям підтримки
Збройні Сили України	допомога військовослужбовцям та працівникам оборонних відомств у зонах активних конфліктів; медична допомога.
Громадяни, які постраждали внаслідок збройної агресії	гуманітарна допомога; психологічна підтримка для постраждалих; підтримка біженців та переселенців.

Джерело: [10]

Надання допомоги для солдатів і військовослужбовців у зонах активних конфліктів включає постачання необхідного спорядження, продуктів харчування та медикаментів, а також захист і підтримку на передовій. Медична допомога передбачає збір коштів на лікування поранених солдатів і закупівлю медичного обладнання для лікарень.

Волонтери також допомагають цивільному населенню, яке постраждало від збройних нападів, надаючи їжу, одяг, засоби гігієни, медикаменти та будівельні матеріали. До того ж, вони надають психологічні консультації, групову підтримку, індивідуальну допомогу та психотерапію постраждалому населенню.

Окрім вищезазначених видів діяльності, існують й інші важливі напрями. Не слід забувати, що психологічна підтримка теж важлива у воєнний час. У цьому контексті безцінними є численні карикатури, меми та фотосесії, що циркулюють в Інтернеті. У бліндажах, на блокпостах, у поїздах, на передовій, у чергах до магазинів розповідають сотні анекдотів і діляться ними в соціальних мережах; YouTube переповнений каналами, що висміюють ворога, наприклад, канал Антона Мухарського (Ореста Лютого). Цікавими для українців є волонтерські матеріали з елементами гумору. «Сатиричні блокпости» Центру гуманітарних досліджень Збройних сил України користуються великою популярністю серед військовослужбовців. Деякі гумористичні матеріали з України вдало «висміюють» стереотипи, представлені кремлівськими ЗМІ. До прикладу, ідею про те, що в Україні є «нацисти», «фашисти», «бандерівці» тощо [11].

Ці напрями волонтерської участі відображають структуру волонтерського руху в Україні з акцентом на підтримку збройних сил, які воюють на передовій, та цивільного населення, яке постраждало від збройної агресії.

На відміну від традиційного волонтерства, українське утворилося не як допоміжний до державних структур елемент, а як таке, що багато в чому ці структури замінило. У 2014-2015 роках волонтерські організації взяли на себе важливу роль інституційних державних суб'єктів, які надавали допомогу військовим, доставляли поранених бійців з дому на поле бою, лікували їх там, надавали ліки, догляд та організацію евакуація мирного населення з поля бою, а також догляд.

З 24 лютого 2022 року волонтерський рух в Україні не лише посилився, а й став більш вагомим. не буду переоцінка ймовірності того, що всі громадяни України, будь-якого віку та соціальної верстви, брали участь у волонтерській діяльності, спрямованій на перемогу країни над злісним та жорстоким агресором.

Варто зазначити, що волонтерство заохочує соціальну дію та солідарність, дозволяючи людям брати участь у спільній діяльності, знайомитися з людьми зі схожими інтересами та відкривати для себе нові цінності, переслідуючи спільні цілі, що сприяє зміцненню національної стійкості.

Волонтерство як соціальний рух є важливим елементом розвитку суспільства. Волонтери займаються широким спектром діяльності, наприклад, допомагають вразливим групам населення, захищають навколишнє середовище, організовують культурні та спортивні заходи.

Соціальний вплив волонтерства на розвиток суспільства полягає в тому, що волонтери роблять значний внесок у покращення різних сфер життя. Вони сприяють вирішенню таких соціальних проблем, як доступ до освіти, охорони здоров'я та соціальної підтримки. Волонтерство також може підтримувати місцеві ініціативи, сприяти громадянській активності та змінювати культурні та соціальні стереотипи. Волонтерство також є важливим елементом у формуванні громадської думки та підвищенні обізнаності населення. Волонтерство забезпечує доступ до інформації та залучає громадян до діяльності, спрямованої на покращення життя їхніх громад.

Волонтерство має значний соціальний вплив у всьому світі. Воно сприяє розвитку глобального громадянства та зміцнює міжкультурну співпрацю. Багато волонтерських організацій беруть активну участь у міжнародних проектах і співпрацюють з іншими країнами для вирішення важливих глобальних проблем, таких як бідність, безробіття та нерівність.

Зокрема, події в Україні в умовах воєнного стану свідчать про те, що волонтери, громадські організації та населення від початку війни активно долучилися до евакуації населення, розселення внутрішньо переміщених осіб та організації гуманітарної допомоги. Це виражається у безпосередньому залученні громадян до цих процесів (надання транспорту для евакуації, облаштування приміщень для внутрішньо переміщених осіб, збір та передача гуманітарної допомоги, організація їдалень для переселенців), фінансовій допомозі та інформаційному супроводі цієї діяльності.

Збільшення кількості волонтерських організацій, розширення спектру волонтерських послуг та існування різноманітних проблем, пов'язаних з волонтерством в Україні, вимагають удосконалення державної політики щодо підтримки та розвитку волонтерства.

Вирішення питання відсутності ефективної комунікації між волонтерами та громадою вимагає використання ЗМІ для привернення уваги до нагальних соціальних проблем, виявлення незадоволених потреб та демонстрації ресурсного потенціалу волонтерів для їх задоволення.

Безпека волонтерів у воєнний час є критично важливим питанням, особливо для тих, хто доставляє допомогу військам на лінії зіткнення. Волонтери гинуть, допомагаючи евакуювати населення, розвозячи їжу та надаючи іншу допомогу тим, хто її потребує.

5 серпня 2022 року Президент України Володимир Зеленський заснував нагороду «За оборону України» для військовослужбовців, державних службовців та волонтерів. Але державні нагороди можуть бути не єдиним джерелом пошани для волонтерів. Їхнє ставлення та енергія потрібні завжди, навіть у мирний час. Після закінчення війни Україна потребуватиме нових політиків, а солдати-добровольці здобудуть повагу і підтримку населення та закладуть фундамент для лідерських позицій у суспільстві.

В умовах російської збройної окупації український добровольчий військовий рух відіграє важливу роль у безпековій політиці країни. Волонтерство стало важливим інструментом не лише допомоги постраждалим від конфлікту, а й підтримки військових та цивільних осіб на лінії фронту та в зонах конфлікту.

Волонтери активно працюють на передовій і забезпечують армію необхідними ресурсами, такими як медикаменти, їжа, амуніція та спорядження. Волонтери також виконують важливу роботу, допомагаючи біженцям, які були змушені покинути свої домівки через конфлікт, надаючи їм підтримку та ресурси, необхідні для виживання.

Збройне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року сприяло активізації волонтерського руху. Зараз в Україні існує низка волонтерських організацій, які підтримують українську армію шляхом збору коштів, в'язання маскувальних сіток, пошуку втраченого обладнання та організації їдалень для армії. Згідно з нещодавнім опитуванням, більше половини українців брали участь у волонтерській діяльності, щоб допомогти тим, хто цього потребує, з початку війни.



Висновки

Поява потужного волонтерського руху як відповіді громадянського суспільства на воєнні виклики та небезпеки для своєї країни підтверджує історичну спроможність і згуртованість українського народу та його довіру до Збройних Сил України, Національної Гвардії та інших військових організацій для перемоги над ворогом.

На відміну від традиційного волонтерства, українське утворилося не як допоміжний до державних структур елемент, а як таке, що багато в чому ці структури замінило. Соціальний вплив волонтерства на розвиток суспільства полягає в тому, що волонтери мають значний вплив на покращення різних сфер життя. Вони беруть участь у вирішенні таких питань, як доступ до освіти, охорони здоров'я та соціальної допомоги. Волонтерство також має потенціал для підтримки місцевих ініціатив, сприяння залученню громади та зміни культурних і соціальних очікувань. Волонтерство також має вирішальне значення для формування громадської думки та підвищення рівня обізнаності. Волонтерство забезпечує доступ до інформації та залучає громадян до ініціатив, які покращують життя громад.

Волонтерство має значний вплив на соціальну сферу в усьому світі. Це сприяє розвитку глобального громадянства та покращує співпрацю між культурами. Багато некомерційних організацій беруть участь у міжнародних ініціативах і співпрацюють з іншими країнами для вирішення важливих проблем у світі, зокрема бідності, безробіття та нерівності.

Волонтерська діяльність, окрім кращої координації матеріально-технічного забезпечення сил оборони, сприяє реалізації потреб людини, покращенню якості життя суспільства країни, прискоренню та покращенню економічного та соціального розвитку країни. В умовах воєнного стану це активізує процес евакуації громадян країни, оптимізує пошук зниклих безвісти осіб і тварин під час бойових дій, покращує життя біженців і сприяє їх поселенню в спеціальних місцях, таборах для біженців, чи на території своєї країни або інших держав. Саме ця діяльність визначає роль волонтерів у суспільному житті та безпековій політиці в Україні.

Важливим залишається питання законодавчого оформлення та захисту діяльності волонтерів. Цим аспектам варто приділити увагу в наступних дослідженнях.



Література

1. Благодійність у часи війни - кількісне дослідження. URL: https://zagoriy.foundation/publications/blagodijnist-u-chasi-vijni-kilkisne-doslidzhennya/.

2. Волонтерська діяльність в Україні: соціально-правове дослідження: монографія / Павло Горінов, Ростислав Драпушко. Київ: Державний інститут сімейної та молодіжної політики, 2022. 240 с.

3. Дацюк А.В. Реформування системи управління сектором безпеки і оборони України в умовах гібридної війни з Російською Федерацією. Best practices of public administration: international experience. 2021. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-121-3-25.

4. Климчук І. Роль волонтерського руху в умовах воєнного стану. Українське військо: сучасність та історична ретроспектива: Збірник матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. К.: НУОУ, 2023. С. 134-135 https://nuou.org.ua/assets/documents/zbi-3-npc-23-04.pdf.

5. Костишин Е. Роль волонтерського фандрайзингу у протистоянні широкомасштабній збройній агресії російської федерації. Українське військо: сучасність та історична ретроспектива: Збірник матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. К.: НУОУ. С. 135-136. https://nuou.org.ua/assets/documents/zbi-3-npc-23-04.pdf.

6. Кучер М.О., Огороднійчук І.В., Козак Н.Д., & Полторак М.Ф. Особливості водозабезпечення військовослужбовців в польових умовах. Проблеми військової охорони здоров'я. 2017. Вип. 47. С. 144-148.

7. Пилипенко Л., Позняковська Н. Концепції становлення і розвитку інститутів громадянського суспільства в Україні. Mechanism of an economic regulation. 2023. № 1(99). С. 121-127.https://doi.org/10.32782/mer.2023.99.19.

8. Про національну безпеку України : Закон України від 21.06.2018 р. № 2469-VIII: станом на 31 берез. 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text.

9. Романченко В.Б. Соціально-економічна модель держави добробуту в умовах воєнного (надзвичайного) стану. Derzhavne upravlinnya udoskonalennya ta rozvytok. 2022. № 6. https://doi.org/10.32702/2307-2156.2022.6.12.

10. Трофімов Д.О. Волонтерський рух в умовах зовнішньої воєнної агресії. Дипломна робота на здобуття освітнього ступеня магістра спеціальності «Соціологія». Київ, 2023. 73 с. https://dspace.nau.edu.ua/handle/NAU/61895.

11. Топальський В.Сатира і гумор - інформаційна зброя проти російського агресора. Українське військо: сучасність та історична ретроспектива: Збірник матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. К.: НУОУ, 2023. С. 85-86. https://nuou.org.ua/assets/documents/zbi-3-npc-23-04.pdf.

12. Харук Д. Феномен української єдності: роль волонтерських організацій у протидії військовій агресії Російської Федерації. Українське військо: сучасність та історична ретроспектива: Збірник матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. - К.: НуОу, 2023. С. 121. https://nuou.org.ua/assets/documents/zbi-3-npc-23-04.pdf.

13. Gerasymchuk T.F. National resilience as a determinant of European integration of Ukraine. Politicus. 2022. No. 4. P. 18-28. https://doi.org/10.24195/2414-9616.2022-4.3.



References

1. Blahodiinist u chasy viiny - kilkisne doslidzhennia[Charity in wartime - a quantitative study]. URL: https://zagoriy.foundation/publications/blagodijnist-u-chasi-vijni-kilkisne-doslidzhennya/.

2. Horinov P., Drapushko R. (2022) Volonterska diialnist v Ukraini: sotsialno-pravove doslidzhennia[Voluntary activity in Ukraine: socio-legal research]: monohrafiia - monograph. 240. [in Ukrainian].

3. Datsiuk A.V. (2021) Reformuvannia systemy upravlinnia sektorom bezpeky i oborony Ukrainy v umovakh hibrydnoi viiny z Rosiiskoiu Federatsiieiu[Reforming the management system of the security and defense sector of Ukraine in the conditions of a hybrid war with the Russian Federation]. Best practices of public administration: international experience. 101-107. [in Ukrainian].

4. Klymchuk I. (2023) Rol volonterskoho rukhu v umovakh voiennoho stanu. [The role of the volunteer movement in the conditions of martial law]. Ukrainske viisko: suchasnist ta i storychna retrospektyva - Ukrainian army: modernity and historical retrospect: Zbirnyk materialiv IIIMizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, 134-135. [in Ukrainian].

5. Kostyshyn E. (2023) Rol volonterskoho fandraizynhu u protystoianni shyrokomasshtabnii zbroinii ahresii rosiiskoi federatsii [The role of volunteer fundraising in the resistance to large-scale armed aggression of the Russian Federation]. Ukrainske viisko: suchasnist ta istorychna retrospektyva - Ukrainian army: modernity and historical retrospect: Zbirnyk materialiv III Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, 135-136. [in Ukrainian].

6. Kucher, M.O., Ohorodniichuk, I.V., Kozak, N.D., & Poltorak, M.F. (2017). Osoblyvosti vodozabezpechennia viiskovosluzhbovtsiv v polovykh umovakh [Peculiarities of water supply for military personnel in field conditions/ Problemy viiskovoi okhorony zdorovia - Problems of military health care, (47), 144-148.

7. Pylypenko L., Pozniakovska N.(2023) Kontseptsii stanovlennia i rozvytku instytutiv hromadianskoho suspilstva v ukraini[Concepts of formation and development of institutions of civil society in Ukraine]. Mechanism of an economic regulation - Mechanism of economic regulation. 1(99), 121-127. [in Ukrainian].

8. Zakon Ukrainy “Pro natsionalnu bezpeku Ukrainy”: vid 21.06.2018 r. № 2469-VIII: stanom na 31 berez. 2023 r. [Law of Ukraine “On the national security of Ukraine”: from June 21, 2018 No. 2469-VIII: as of March 31. 2023] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text. [in Ukrainian].

9. Romanchenko V.B. (2022) Sotsialno-ekonomichna model derzhavy dobrobutu v umovakh voiennoho (nadzvychainoho) stanu [ocio-economic model of the welfare state under conditions of military (emergency) state]. Derzhavne upravlinnya udoskonalennya ta rozvytok - State Department of Improvement and Development. 6,137-148. [in Ukrainian].

10. Trofimov D.O. (2023) Volonterskyi rukh v umovakh zovnishnoi voiennoi ahresii [Volunteer movement in conditions of external military aggression]. Dyplomna robota na zdobuttia osvitnoho stupenia mahistra spetsialnosti «Sotsiolohiia» - Thesis for obtaining an educational degree in the specialty "Sociology”. 73. [in Ukrainian].

11. Topalskyi V. (2023) Satyra i humor - informatsiina zbroia proty rosiiskoho ahresora [Satire and humor are informational weapons against the Russian aggressor]. Ukrainske viisko: suchasnist ta istorychna retrospektyva - Ukrainian army: modernity and historical retrospect: Zbirnyk materialiv IIIMizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. 85-86. [in Ukrainian].

12. Kharuk D. (2023) Fenomen ukrainskoi yednosti: rol volonterskykh orhanizatsii u protydii viiskovii ahresii rosiiskoi federatsii [The phenomenon of Ukrainian unity: the role of volunteer organizations in countering the military aggression of the Russian Federation]. Ukrainske viisko: suchasnist ta istorychna retrospektyva - Ukrainian army: modernity and historical retrospect: Zbirnyk materialiv III Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. 121. [in Ukrainian].

13. Gerasymchuk T.F. (2022) National resilience as a determinant of European integration of Ukraine. Politicus, 4, 18-28.

Размещено на Allbest.ru

...