Психологічні та соціальні аспекти сприйняття інформації в інформаційному просторі та їх вплив на культурні зміни майбутнього

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні та соціальні аспекти сприйняття інформації в інформаційному просторі та їх вплив на культурні зміни майбутнього

Чебан Оксана Михайлівна, кандидат філософських наук,

доцент, завідувач кафедри суспільно-гуманітарних наук,

Одеський державний аграрний університет

Жулковський Вадим Вікторович, кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри формування та розвитку професійної компетентності персоналу, Державна кримінально-виконавча служба України

Пенітенціарної академії України

Пономаревський Станіслав Борисович, доктор педагогічних наук,

завідувач кафедри педагогіки, корекційної освіти та менеджменту, Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

імені К.Д. Ушинського



Анотація

У статті розглянуто і виокремлено основні критерії формування кліпового мислення в сучасному світі як соціально-психологічного аспекту. Актуальність дослідження полягає в тому, що кліпове мислення має масовий характер у суспільстві і є новим феноменом сучасності. З'ясовано, що таке мислення має переваги (дає змогу швидко обробляти інформацію та переключатися з одного явища на інше, захищати від перевантаження) та недоліки (послаблення співпереживання, зниження рівня успішності засвоєння знань).

Метою статті є розгляд значення та ролі впливу інформації на формування культурно-просторових уявлень та культури загалом в умовах сучасності. В основних результатах дослідження подано характеристику понять «інформаційний простір», «кліпове сприйняття». З'ясовано, що сприйняття інформації відбувається на когнітивному, емоційно-вольовому та поведінковому рівнях, окреслено основні критерії цього процесу. Висвітлено ризики та можливості формування кліпового мислення. Закцентовано увагу на основних джерелах і видах інформації у сучасному світі. Запропоновано шляхи протидії негативній інформації в інфопросторі. Доведено, що інформація може по-різному впливати на культурні процеси.

Культура, сприйняття інформації і, зокрема, комунікація тісно пов'язані між собою і суттєво впливають на представників різних культур та їх уявлення. Не рідко від способу чи форми передачі інформації і, відповідно, її сприйняття ускладнюється розуміння сенсу, а отже, відбуваються культурні розходження. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше здійснено аналіз соціально-психологічних аспектів сприйняття інформації в контексті формування майбутньої культури. У висновках подано важливість вивчення особливостей дії соціально-психологічних факторів у інформаційному просторі.

Ключові слова: кліпове мислення, масова культура, інформатизація, глобалізація, трансформація мислення.



Cheban Oksana Mykhailivna PhD in Philosophy, Associate Professor, Head of the Department of Social and Humanitarian Sciences, Odesa State Agrarian University, Odesa,

Zhulkovskyi Vadym Viktorovych PhD in Pedagogy, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Formation and Development of Professional Competence of the Staff, State Criminal Enforcement Service of Ukraine, Penitentiary Academy of Ukraine, Chernihiv

Ponomarevskyi Stanislav Borysovych Doctor of Pedagogical Sciences (Ed. D.), Head of the Department of Pedagogy, Special Education and Management, K. D. Ushynskyi Chernihiv Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education, Chernihiv,

PSYCHOLOGICAL AND SOCIAL ASPECTS OF PERCEPTION OF INFORMATION IN THE INFORMATION SPACE AND THEIR IMPACT ON CULTURAL CHANGES OF THE FUTURE

Abstract

The article examines and highlights the main criteria for the formation of clip thinking in the modern world as a socio-psychological aspect. The relevance of the research lies in the fact that clip thinking has a mass character in society and is a new modern phenomenon. It was found that clip thinking has advantages (allows to quickly process information and switch from one phenomenon to another, protects against overload) and disadvantages (weakening of empathy, lowering the level of success in knowledge acquisition).

The purpose of the article is to consider the meaning and role of the influence of information on the formation of their cultural-spatial ideas and culture in general in modern conditions. In the main results of the study, the characteristics of the concepts "information space", "clip thinking" are presented. It has been found that the perception of information takes place at the cognitive, emotional-volitional and behavioral levels, and the main criteria of this process have been outlined. The risks and possibilities of the formation of clip thinking are highlighted. Attention is focused on the main sources and types of information that exist in the modern world. Methods of optimizing the modern perception of information in the information space are proposed. It has been proven that information can influence cultural processes in different ways.

Culture, perception of information and, in particular, communication are closely related and significantly influence representatives of different cultures and their ideas. It is not uncommon for the method or form of information transmission and, accordingly, its perception, to make it difficult to understand the meaning, and therefore cultural differences occur. The scientific novelty lies in the fact that for the first time an analysis of the socio-psychological aspects of the perception of information in the context of the formation of the future culture has been carried out. The conclusions show the importance of studying the peculiarities of the action of social and psychological factors in the information space.

Keywords: clip thinking, mass culture, informatization, globalization, transformation of thinking.



Вступ

Постановка проблеми. Стрімкий розвиток сучасних інформаційних технологій значно прискорив ритм людського життя, що призвело до генерації, накопичення та швидкої передачі великих обсягів інформації. Щільний потік відомостей, що надходять у стислому вигляді з багатьох напрямків, змушує мозок людини швидко розпізнавати деталі та фрагменти, не звертаючи на них уваги і не витрачаючи часу на їх аналіз. Це призвело до формування так званого «кліпового сприйняття». У сучасному інформаційному суспільстві кліпове мислення все частіше стає звичкою (рутиною) у великих масштабах. Кліпове мислення - це своєрідна захисна реакція на інформаційне і психологічне перевантаження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значна кількість науковців, серед яких Н. Юган [1], В. Моляко, Т. Третяк, Н. Ваганова, М. Шепельова [2], С. Соболєва [3], О. Жукова, В. Павлов, А. Лукіянчук, О. Яковліва [4], вивчають психологічні та соціальні аспекти сприйняття інформації в інформаційному просторі та їх вплив на культурні зміни майбутнього.

Г. Салата, Н. Бачинська досліджують формування культури у процесі передачі та сприйняття інформації, вказуючи, що нерідко бувають культурні розходження між учасниками комунікації [5].

О. Лопуга акцентує увагу на вплив інформації на формування масової культури в сучасному суспільстві. Дослідниця з'ясовує, що зараз відбуваються глобальні соціокультурні зміни у розвитку особистості [6].

Н. Яруліна подає характеристику поняття «інформаційний простір», його особливості, види та значення [7].

О. Селезньова визначає характеристику сучасного медіапростору, який є сегментом інформаційного простору [8].

О. Панченко, А. Кабанцева розглядають психологічні аспекти розвитку особистості в інформаційній небезпеці, а саме ризики і заходи щодо протидії [9].

К. Справцева наводить класифікацію платформ, які подають інформацію. Особливу увагу дослідниця акцентує на соціальних мережах, які суттєво впливають на людину і формування її культури [10].

С. Бойко описує шляхи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки у інформаційному просторі [11]. І. Жданова, Л. Бондаренко, А. Велічко подають аспекти соціально-психологічної адаптації людини до умов життя і, зокрема, сприйняття негативної інформації під час війни [12].

С. Грабовська, О. Мусаковська вказують на переваги і недоліки сприйняття різноманітної інформації [13].

В. Нановська аналізує сучасний стан і статистику сприйняття інформації українцями в теперішній час [14].

Хоча існує значна кількість наукових досліджень цього явища, є потреба в більш глибокому вивченні негативних і позитивних характеристик кліпового мислення, а також потенціалу його використання.

Мета статті - проаналізувати вплив інформації, її сприйняття на формування масової культури і комунікації між людьми в умовах сучасності.



Виклад основного матеріалу

Дотепер складно уявити існування, функціонування та розвиток будь-якої галузі чи сфери суспільного життя без урахування реалій інформаційного суспільства. У сучасному суспільстві інформація та знання мають першорядне значення. Культура інформаційного суспільства побудована на досягненнях інформаційних технологій і втілена у віртуальних мережах, спрямованих на створення нового мультикультурного суспільства [9].

Інформаційний простір - це сукупність усіх інформаційних ресурсів, інформації, інформаційних мереж, систем, технологій, процесів, пов'язаних із отриманням, обробкою та зберіганням даних, суб'єктів та об'єктів інформаційної діяльності, а також нормативно-правова база, що регулює використання конкретних інформаційних технологій; інформаційне середовище - це сукупність інформаційних технологій, що входять до складу інформаційного простору і використовуються конкретними суб'єктами. Інформаційний простір відображає ступінь територіальної поширеності та доступності інформації для об'єктів управлінської діяльності на різних рівнях. «Інформаційне середовище» в цьому контексті асоціюється з інформаційними технологіями, що циркулюють і використовуються в цільовій сфері управлінської діяльності.

Інформаційно-комунікаційне середовище - це інформаційне середовище будь-якої організації, головною особливістю якого є забезпечення функції комунікації у процесі інформаційної взаємодії між суб'єктами інформаційної діяльності. Створення інформаційно-комунікаційного середовища органу державної влади передбачає отримання ефективного зворотного зв'язку з громадськістю та встановлення «комунікаційного контролю», що сприяє підвищенню ефективності діяльності органу державної влади, ступеня інформаційної відкритості та прозорості [7].

Психологія виділяє чотири типи сприйняття інформації:

1. Візуал - сприйняття навколишнього світу за допомогою очей, коли зір є основним джерелом інформації.

2. Аудіо - представники цього типу краще сприймають інформацію через слух, ніж через зір або дотик.

3. Кінестетик - за своєю природою сприймають інформацію за допомогою органів чуття і дотику.

4. Моторно-сенсорному типу важко зрозуміти інформацію, поки вони не відчують її та не пропустять через себе емоції.

Сучасний інформаційний простір напряму залежить від світового соціального розвитку населення, яке швидкими темпами інформується і глобалізується. Сьогодні світ репрезентує поширення комп'ютерних мереж, що вагомо впливає на існуючу систему соціальних відносин і соціалізацію кожної особистості [6].

Насамперед важливо систематизувати та уточнити поняття «інформація» та «інформаційний простір» у житті людини. Слово «інформація» з латинської мови перекладається як «відомості», «виклад», «роз'яснення». Інформація є відомостями про навколишній світ, події та явища, що відбуваються в ньому. Основними характеристиками інформації, одержаної людиною, є:

- об'єктивність (позбавленість суб'єктивних виправлень психологічного плану);

- актуальність та своєчасність (важливість у конкретний момент, оскільки з часом певна інформація втрачає ці особливості);

- цінність (необхідність для вирішення певного завдання);

- вірогідність (наближеність до першоджерела, точність);

- однозначність (достовірність інформації потрібно повторно перевіряти);

- економічність (мінімізація витрат для отримання відомостей);

- пертинентність (придатність безпосередньо брати участь у вирішенні проблем).

Людина отримує інформацію, коли спілкується з іншими, читає новини чи дивиться інформаційні передачі по телевізору тощо, водночас населення створює та передає інформацію, використовує її. Тому люди одночасно є одержувачами, споживачами, творцями і передавачами інформації. Оскільки отримана інформація з інфопростору є однією із невід'ємних частин життя, то сучасний етап суспільного розвитку називають інформаційним.

Інформаційне суспільство має свої специфічні характеристики. Якщо інформаційне суспільство є первинним явищем і абстрактним показником, то інформаційний простір виникає вторинно у взаємозв'язку інформаційної інфраструктури, діяльності та інформаційної культури і в багатьох випадках вже має матеріальні характеристики. У цьому випадку медіасфера стає частиною інформаційного простору. Засоби комунікації та передачі інформації утворюють дещо відокремлену, але невід'ємну частину інформаційної сфери.

У деяких випадках інформаційне поле може бути обмежене матеріальною або нематеріальною територією. Цей територіальний критерій породжує ще один термін - «інформаційний домен». Він є менш відкритим для тлумачення, ніж інформаційна сфера, оскільки вказує на певні межі поширення певних інформаційних полів (наприклад, український інформаційний простір, європейський інформаційний простір тощо).

Одним із важливих чинників сучасного інформаційного простору є інтернет, який став культурною моделлю нашого суспільства. Він дає змогу людині самовдосконалюватися через спілкування, отримувати і передавати різноманітну інформацію, обмінюватися культурними цінностями.

Подвійність його функції для духовного та культурного розвитку молоді полягає в тому, що він не тільки допомагає людям збагачуватися інформацією, але й перетворює життя на гру, змушуючи людей втрачати автентичність існування та зв'язуватися з віртуальною реальністю.

Інформація та комунікація - взаємопов'язані та взаємозалежні поняття. Їх часто об'єднують в одне визначення, що розкриває особливості інформаційного обміну в процесі комунікативної взаємодії особистостей, людських груп, спільнот, інститутів громадянського суспільства та держав. Відповідно інформаційно-комунікаційне середовище - це економічна, політична, культурна, освітня, наукова й інші сфери. На етапі застосування інформаційно-комунікаційних технологій і формування інформаційного суспільства це середовище стало явищем, що визначає суспільну реальність.

Такий елемент медіасередовища, як інформованість, має сприяти підвищенню інформаційної стійкості особистості. Це також передбачає доступ до всієї необхідної інформації та її опрацювання протягом певного часу. Інформаційний вплив здійснюється безпосередньо через демонстрацію, переконання і навіювання, спрямовані на аудиторію та окремих людей.

Однією із особливостей сучасного етапу розвитку інформаційного середовища є зростаюча маніпуляція ЗМІ та збільшення частоти негативних впливів інформаційних систем на суспільство. В умовах складності та динамічності соціальних процесів, збільшення обсягу масової інформації, інтенсифікації масових інформаційних потоків і технологічного розвитку інформаційних мереж людині стає дедалі важче орієнтуватися в інформаційному світі.

Розширення медіапростору збільшує психологічне навантаження та ускладнює аналіз і орієнтування аудиторії в медіасередовищі. Підвищена інтерактивність масової комунікації - сприятливе середовище для впливу, який поширюється в суспільстві подібно до вірусу.

У 2023 році споживання новин серед всіх видів медіа залишилося майже на тому ж рівні, що й 2022 року. Українці найбільше черпали інформацію саме із соцмереж, зокрема Telegram, - 76 % (36 % респондентів використовують виключно це джерело) (рис. 1).

Споживачі новин в інформаційному просторі, що не дивляться новини на телебаченні, становлять основну частину аудиторії - аж 66 %.

Рис. 1. Користування інформаційним простором для отримання інформації, 2022-2023 рр.

Джерело: складено авторами на основі даних [14]

Як бачимо, інформацію з інформаційного простору населення споживає найбільше, але індивіди схильні сприймати її по-різному. Це може відбуватися на когнітивному, емоційно-вольовому та поведінковому рівнях (рис. 2).

Розвиток на когнітивному рівні відбувається, коли надлишкова інформація обробляється, фільтрується та поглинаються лише відповідні дані.

На рівні емоційно-вольовому увага зосереджена на інформації, яка викликає певні почуття та емоції, це буде впливати на настрій індивіда. А щодо поведінкового рівня сприйняття, то інформація спонукає до певної поведінки, вона включає методи, прийоми та результати певних дій.



Рис. 2 Рівні сприйняття інформації людиною Джерело: складено авторами на основі власних розробок

психологічний соціальний інформація культура

В умовах формування інформаційного суспільства і розвинулось кліпове сприйняття (мислення) як соціально-психологічний аспект, що означає здатність сприймати інформацію через короткі обрізані фрагменти - яскраві зображення, які легко запам'ятовуються. Раніше це було альтернативним способом сприйняття, а тепер стало основним способом замінити сприйняття інформації через велику кількість тексту та потребу в ньому. Інформацію критично переосмислюють індивіди, щоб узагальнити і зробити висновки.

Відповідно кліпове сприйняття має переваги та недоліки (табл. 1).

Таблиця 1

Характеристика переваг та недоліків кліпового сприйняття інформації

Переваги	Недоліки
- багатозадачність, - захист від перенасичення інформацією; - швидка реакція на інформацію; - адаптивність; - ймовірність отримувати значно більше інформації за короткий проміжок часу	- зниження здатності критично мислити та концентрації уваги; - підвищення рівня ризику отримання неправдивої інформації; - зниження продуктивності навчання; - втрата можливості бачити світ цілісно.

Джерело: складено авторами на основі даних аналізу [4]

У сучасних умовах основною детермінантою формування духовної культури молоді є занурення у віртуальний медіа-інформаційний простір. Сенс полягає у відсутності кордонів між різними культовими рамками та субкультурами, духовними цінностями, стилями життя тощо.

Більшість людей нову інформацію інтерпретують таким чином, що у ній знаходять підтвердження уже відомих даних. Зустрічаючи символи, вони використовують їх як підказки для отримання інформації. Ментальні моделі та артефакти, пов'язані з конкретною культурою, надають можливості для ефективного спілкування, оскільки неявні знання не потребують передачі. Однак вони також можуть спотворювати процес отримання інформації, змушуючи людей ігнорувати відповідні деталі, і вони схильні виключати інформацію, яка суперечить існуючим моделям мислення та переконанням. Люди, які належать до однієї культури, швидше за все, будуть враховувати цей шаблон, коли формують повідомлення [5].

Однією із складових частин як інформаційних процесів, так і еволюції інформаційних систем, є культура. А все тому, що учасники інформаційного процесу сприймають та інтерпретують інформацію крізь певний набір фільтрів, які можуть відрізнятися в різних культурах, що суттєво впливає на успіх комунікативного процесу. Сьогодні важливими є глобальна поінформованість та розуміння ролі культури в інформаційному середовищі.

Формування інформаційної культури людини (рис. 3) залежить не тільки від зовнішніх факторів, а й від рівня розвитку внутрішнього психологічного світу індивіда, особистісних властивостей і рис, які визначають готовність особистості до інформаційних бар'єрів у діяльності. Необхідно розвивати оптимальні реакції індивідів на інформацію та відповідну поведінку, формуючи здатність діяти в ситуаціях недостатньої чи надлишкової інформації.

Інформаційна культура	, Невід'ємна складова взаємозв'язку людей
	Відображення загальної культури індивіда у сфері використання інформації з медіапростору
	Основа соціального життя, що виступає в ролі засобу, предмету та результатів активності суспільства
	Пов'язано з дослідницькою діяльністю індивідів
	Основа соціального життя, що відображає рівень та характер діяльності особистості

Рис. 3 Основа інформаційної культури

Джерело: складено авторами на основі власних розробок

О. Лопуга здійснила аналіз впливу масової культури на сучасну особистість [6]. Стверджується, що немає життєздатної альтернативи масовій культурі, яка стала панівною в суспільстві. Одноманітність народної культури робить людину культурно збідненою. Авторка дослідила ще одну особливість постмодернізму та показала її вплив на людину - віртуальну реальність як соціокультурний феномен і середовище соціалізації індивідів. За допомогою інформаційного простору людина отримує всю свободу, але разом із тим загроза перетворення молодого покоління на заручників у віртуальному просторі досягла нечуваного масштабу [6].

Інформаційний простір впливає на розвиток сучасного театру, що позбавлений моралізаторства, пропагандистського пафосу та прямолінійності. Н. Юрган виявила, що він відтворює конфлікти різних епох, висвітлює болючі теми та проблеми, які й досі викликають дискусії не лише в українському суспільстві [1].

Взагалі інформаційний простір має значний вплив на людину, особливо на молодь, яка тільки починає формувати свою особистість. Соціальні та культурні зміни, які відбуваються на наших очах, свідчать про те, що населення стоїть на порозі переходу до якісно нового етапу сучасного розвитку, першочерговими пріоритетами в соціальному та культурному полі є особиста самооцінка, толерантність, різноманітність тощо.

Навички критичного мислення, вміння швидко та якісно шукати та виявляти причинно-наслідкові зв'язки між явищами, подіями та реакцією людей є важливими у сучасних умовах розвитку інформаційного простору. Індивіди повинні постійно розвивати свою здатність формулювати власні гіпотези, захищатися від неправдивої інформації, обґрунтовувати свої думки, досліджувати можливі альтернативи та мислити самостійно, покладаючись на докази, а не на емоції.

Ефективними способами протидії негативним наслідкам інформаційного потоку та розвитку інформаційної культури є:

- розвиток критичного мислення щодо сприйняття інформації із зовнішнього світу, набуття навичок обробки інформації;

- спільне обговорення (групою, колективом) негативних наслідків інформаційного потоку (приклади та опитування, дослідження на підтвердження отриманих висновків) з метою набуття навичок аналізу різноманітних медіатекстів та визначення спрямованості інтересів авторів однотипних текстів;

- отримання та консолідація матеріалів з інформаційної безпеки на певних семінарах для розуміння впливу інформаційного потоку на людину (за допомогою знань про роботу мозку та сприйняття інформації);

- спеціальні цикли курсів із глибинної психології, психофізіології, основ загальної психології, політичної науки, літератури, історії, філософії тощо;

- у вищих навчальних закладах і на кафедрах більш широке впровадження навчальних дисциплін, присвячених тематиці інформаційно- психологічного впливу.



Висновки

Таким чином, дослідження визначило питання ролі та значення інформаційного поля як чинника соціалізації особистості. З'ясовано, що люди в сучасному світі знаходяться у інформаційному просторі постійно, під впливом певних факторів та установок. Різноманітна інформація екзистенційно входить у світ, а суспільство намагається соціалізуватись, самостверджуватись і водночас переживати проблеми і протиріччя. Важливо формувати кліпове мислення з усіма його перевагами. На даний час відбувається формування нової парадигми суспільного життя, нового погляду і нової особистості.

Культури значно відрізняються за ступенем впливу, який вони здійснюють на членів певних груп.

Інклюзивність і сила культури - це аспект культурного обміну, який особливо впливає на інформаційне поле. Міжособистісна та міжгрупова комунікація відбувається в ситуаціях, коли між учасниками існують значні культурні відмінності, які мають значний вплив на процес створення та поширення повідомлень, їх інтерпретацію та сприйняття, а отже, на формування певної культурної орієнтації. Маючи справу з ментальними фільтрами міжкультурних агентів, необхідно враховувати значні культурні відмінності, рівень комунікативної компетентності учасників процесу, нюанси передачі інформації, неявні знання та принципи комунікативної взаємодії.



Література

1. Юган Н. Л. Формування національної ідентичності українського суспільства засобами театру. Вісник Національної академії керівних кадрів культури та мистецтв. 2019. № 2. С. 341-345. URL: https://joumals.uran.ua/visnyknakkkim/article/view/177715

2. Моляко В. О., Третяк Т. М., Ваганова Н. А., Шепельова М. В. Розуміння нової інформації як процес розв'язування задач. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. 2020. Т. 31 (70). № 4. С. 42-50. URL: https://psych.vernadskyjournals.in.ua/ journal/4_2020/8.pdf

3. Соболєва С. М. Кліпове мислення як соціально-психологічний феномен та його роль у навчально-пізнавальній діяльності студентів. Теорія і практика сучасної психології. 2019. Т. 2. № 3. С. 86-90. DOI: https://doi.org/10.32840/2663-6026.2019.3-2.16

4. Жукова О. А., Павлов В. О., Лукіянчук А. М., Яковліва О. П. Психолого- педагогічний аналіз кліпового мислення як феномена сучасності. Академічні візії. 2023. Вип. 17. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7719192

5. Салата Г. В., Бачинська Н. А. Культура і комунікація: як культура впливає на сприйняття інформації. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2019. № 3. С. 80-87. DOI: https://doi.org/10.32461/2409-9805.3.2019.187982

6. Лопуга O. Сучасний інформаційний простір соціалізації людини. Філософія та політологія в контексті сучасної культури. 2020. Т. 12. Вип. 1 (25). С. 67-74. DOI: https://doi.org/10.15421/352008

7. Яруліна Н. Теоретичні підходи до визначення понять «інформаційний простір», «інформаційне середовище», «інформаційно-комунікативне середовище». Актуальні проблеми державного управління. 2019. № 2 (78). С. 26-31. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdyo_2019_2_6

8. Селезньова О. Термін «медіа-простір»: теоретичний підхід. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2022. № 70. С. 359-363. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.70.57

9. Панченко О. А., Кабанцева А. В. Людська психіка в інформаційній небезпеці. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Державне управління. 2020. Т. 31 (70). № 3. С. 226-233. URL: https://www.pubadm.vernadskyjournals.in.ua/journals/2020/3_2020/41.pdf

10. Справцева К. С. Візуалізація образу «Я» в інформаційному просторі соціальних мереж. Габітус. 2023. Вип. 48. С. 175-178. URL: http://habitus.od.ua/journals/2023/48- 2023/31.pdf

11. Бойко С. Т. Психологічна безпека особистості в умовах розірваного інформаційного простору. Психологія: теорія і практика. 2019. Вип. 1 (3). С. 32-43. URL: https://lib.iitta.gov.ua/ 718063/1/%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0% B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%BE.pdf

12. Жданова І. В., Бондаренко Л. О., Велічко А. В. Психологічні аспекти інформаційного впливу під час воєнних дій в Україні. Габітус. 2022. Вип. 41. С. 222-226. URL: http://habitus.od.ua/journals/2022/41-2022/39.pdf

13. Грабовська С. Л., Мусаковська О. М. Інформаційне перевантаження: психологічний ракурс. Psychological journal. 2020. № 6 (7). DOI: https://doi.org/10.31108/1.2020.6.7

14. Нановська В. Медіаспоживання українців 2023 року: що та де читають і кому довіряють. Медіамейкер. 2023. URL: https://mediamaker.me/yak-zminylos-mediaspozhyvannya- ukrayincziv-2023-roku-opytuvannya-usaid-internews-5628/ (дата звернення: 25.02.2024).



References

1. Yugan, N. L. (2019). Formuvannya natsional'noyi identychnosti ukrayins'koho suspil'stva zasobamy teatru [The formation of the national identity of Ukrainian society by means of theater]. Visnyk Natsional'noyi akademiyi kerivnykh kadriv kul'tury ta mystetstv - Bulletin of the National Academy of Managers of Culture and Arts, 2, 341-345 [in Ukrainian].

2. Molyako, V. O., Tretyak, T. M., Vaganova, N. A., Shepelova, M. V. (2020). Rozuminnya novoyi informatsiyi yak protses rozvyazuvannya zadach [Understanding new information as a problem solving process]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernads'koho - Academic notes of TNU named after V.I. Vernadskyi, 31 (70), 42-50 [in Ukrainian].

3. Soboleva, S. M. (2019). Klipove myslennya yak sotsial'no-psykholohichnyy fenomen ta yoho rol' u navchal'no-piznaval'niy diyal'nosti studentiv [Clip thinking as a socio-psychological phenomenon and its role in the educational and cognitive activity of students]. Teoriya ipraktyka suchasnoyi psykholohiyi - Theory and practice of modern psychology, 2 (3), 86-90 [in Ukrainian].

4. Zhukova, O. A., Pavlov, V. O., Lukiyanchuk, A. M., Yakovliva, O. P. (2023). Psykholoho- pedahohichnyy analiz klipovoho myslennya yak fenomena suchasnosti [Psychological- pedagogical analysis of clip thinking as a modern phenomenon]. Akademichni viziyi - Academic visions, 17 [in Ukrainian].

5. Salata, G. V., Bachynska, N. A. (2019). Kul'tura i komunikatsiya: yak kul'tura vplyvaye na spryynyattya informatsiyi [Culture and communication: how culture affects the perception of information]. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiya - Library science. Documentary science. Informatology, 3, 80-87 [in Ukrainian].

6. Lopuga, O. (2020). Suchasnyy informatsiynyy prostir sotsializatsiyi lyudyny [Modern information space of human socialization]. Filosofiya ta politolohiya v konteksti suchasnoyi kul'tury - Philosophy and political science in the context of modern culture, 1 (25), 67-74 [in Ukrainian].

7. Yarulina, N. (2019). Teoretychni pidkhody do vyznachennya ponyat' «informatsiynyy prostir», «informatsiyne seredovyshche», «informatsiyno-komunikatyvne seredovyshche» [Theoretical approaches to defining the concepts of "information space", "information environment", "information and communication environment"]. Aktual'niproblemy derzhavnoho upravlinnya - Actual problems of public administration, 2 (78), 26-31 [in Ukrainian].

8. Seleznyova, O. (2022). Termin «media-prostir»: teoretychnyy pidkhid [The term "media space": a theoretical approach]. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho natsional'noho universytetu - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University, 70, 359-363 [in Ukrainian].

9. Panchenko, O. A., Kabantseva, A. V. (2020). Lyuds'ka psykhika v informatsiyniy nebezpetsi [Human psyche in informational danger]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernads'koho - Academic notes of TNU named after V.I. Vernadsky, 31 (70), 226-233 [in Ukrainian].

10. Spravtseva, K. S. (2023). Vizualizatsiya obrazu «YA» v informatsiynomu prostori sotsial'nykh merezh [Visualization of the image of "I" in the information space of social networks]. Habitus, 48, 175-178 [in Ukrainian].

11. Boyko, S. T. (2019). Psykholohichna bezpeka osobystosti v umovakh rozirvanoho informatsiynoho prostoru [Psychological safety of the individual in the conditions of a broken information space]. Psykholohiya: teoriya ipraktyka - Psychology: theory and practice, 1 (3), 32-43 [in Ukrainian].

12. Zhdanova, I. V., Bondarenko, L. O., Velichko, A. V. (2022). Psykholohichni aspekty informatsiynoho vplyvu pid chas voyennykh diy v Ukrayini [Psychological aspects of information influence during military operations in Ukraine]. Habitus, 41, 222-226 [in Ukrainian].

13. Grabovska, S. L., Musakovska, O. M. (2020). Informatsiyne perevantazhennya: psykholohichnyy rakurs [Information overload: a psychological perspective]. Psychological journal, 6 (7) [in Ukrainian].

14. Nanovska, V. (2023). Mediaspozhyvannya ukrayintsiv 2023 roku: shcho ta de chytayut' i komu doviryayut [Media consumption of Ukrainians in 2023: what and where they read and whom they trust]. Mediameyker - Media maker [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...