Дружини українських військовослужбовців-комбатантів: копінг-стратегії та ресурс соціального капіталу

Досить популярною серед дружин українських військовослужбовців-комбатантів є стратегія “мрійливість”, що належить до копінг-стратегій, сфокусованих на емоціях, вона пов'язана зі спробою уникнути реальності. Жінки повідомили, що часто згадують про те, що було до війни, хоча кілька з них зазначили, що віддають перевагу думкам про краще майбутнє.

Розгляньмо результати дослідження щодо стратегії “приділяти час собі” (займатися фізкультурою, слухати музику, вести щоденник, дивитися фільми, малювати тощо), яка належить до категорії копінг-стратегій, що сфокусовані на емоційному стані та спрямовані на послаблення тривожності й страху. Жінки повідомили, що майже щодня намагаються відволікатися від тяжких думок завдяки перегляду фільмів, читанню, малюванню, іноді - заняттям фізкультурою; деякі з них зазначили, що іноді відвідують тренінги та семінари. Три жінки відповіли, що у них немає часу на такі заняття, оскільки вони багато займаються з дітьми, часто виходять з ними на прогулянку.

У нашому дослідженні було виявлено, що дружини українських військово - службовців-комбатантів не так часто використовують стратегію “релігійність, віру в Бога”. Кілька учасниць дослідження зазначили, що для них важливою є віра в Бога, що вони часто моляться та відвідують богослужіння. Проте частіше жінки повідомляли, що ця копінг-стратегія не допомагає їм впоратися з переживаннями, тому вони не стали частіше ходити до церкви або молитися, ніж до війни.

Найрідше учасниці дослідження використовують копінг -стратегію “самозвинувачення” в тому, що вони не воюють разом з чоловіками, що належить до “сфокусованих на емоціях”. У деяких жінок бували такі думки, тоді як інші зазначили, що буде краще, якщо вони залишатимуться вдома з дітьми та допомагатимуть армії, сплачуватимуть податки та займатимуться волонтерською діяльністю:

“Іноді я хотіла б бути з ним поруч, але мене зупиняє син. Ну і чоловік не пускає, каже, щоб я берегла себе, сина і сім 'ю. Я йому казала не раз, що піду в армію і буду з ним поруч, в одному окопі ” (учасниця № 2, 29 років);

“Іноді такі думки є. Якби я могла залишити з кимось дитину, я була б вже з ним поряд на наступний день, якщо не в той самий день” (учасниця № 6, 38 років);

“Буває звинувачую. Хотіла з ним, але він проти ” (учасниця № 9, 26 років).

Щодо стратегії “вживання алкогольних напоїв та/або седативних препаратів”, яку вважають негативною, адже вона не допомагає вирішити проблему, а тільки на певний час “відключитися від реальності” та послабити тривожність, учасниці дослідження зазначили, що часто вживають ці речовини (переважно заспокійливі). Чотири дружини українських військовослужбовців-комбатантів відповіли, що не вживають ні алкоголю, ні заспокійливих препаратів, хоча на початку війни, коли був дуже сильний стресовий стан, деякі з них вживали заспокійливі.

Висновки

За результатами нашого дослідження, дружини українських військово - службовців-комбатантів використовують різні комбінації копінг -стратегій, які належать до сфокусованих на вирішенні проблеми та на зміні емоційного стану людини.

Учасниці дослідження зазначили про важливість для них соціальної підтримки. Вони наголосили на більшій значущості соціальної підтримки саме з боку членів сім'ї (особливо дітей) та близьких друзів, яка співвідноситься з формою зв'язуючого соціального капіталу. Таким чином, результати нашого дослідження підтвердили тезу Р. Хокінса та К. Маурера, що за умов екстремальних життєвих ситуацій саме зв'язуючий капітал, накопичений у сім'ї та спільноті друзів, може сприяти кращій соціальній і психологічній адаптації особистості [29, р. 1788-1789]. Наші результати частково узгоджуються з даними інших досліджень. За результатами масового опитування дружин діючих американських військовослужбовців (N = 6470), проведеного І. Ван Вінкле та Р Ліпарі у 2008 р., було виявлено, що “подружжя військовослужбовців, у яких були діти, мали нижчий рівень стресу, ніж подружжя без дітей” [33, р. 407]. У дослідженні Р. Молкер та І. ван дер Клоет, проведеного методом глибинного інтерв'ю у 1996 р. (опитано 38 дружин голандських військовослужбовців), було виявлено, що зв'язки з родичами, колегами та сусідами є найціннішими для дружин військовослужбовців. “Найпопулярнішими співрозмовниками [для дружин військовослужбовців], яким вони могли відкрити своє серце, були батьки (73%), свекруха (57%), друзі (85%), колеги (50%) та сусіди (42%). Мережі соціальної підтримки, засновані на спільній реципрокності більш важливі у Нідерландах, ніж інституціоналізовані мережі соціальної підтримки” [10, р. 220]. Хоча у нашому дослідженні дружини українських військовослужбовців -комбатантів рідше згадували колег і майже не згадували сусідів як важливих суб'єктів соціальної підтримки.

Опитані дружини українських військовослужбовців-комбатантів повідомили про відсутність інституціоналізованої соціальної підтримки з боку будь -яких організацій (яка співвідноситься з контактною формою соціального капіталу). Водночас вони зазначили, що хотіли б стати членами організацій дружин військовослужбовців України, оскільки потребують психологічної та інформаційної підтримки з боку фа - хівців. Дружини українських військовослужбовців-комбатантів мають ресурс контактного соціального капіталу (практично всі вони спілкуються з іншими дружинами військовослужбовців), але в той самий час не отримують “вертикальну” соціальну підтримку від різних громадських або державних організацій, хоча й потребують її. Слід зазначити, що в Україні діють кілька громадських організацій, метою яких є надання психологічної допомоги сім'ям українських військовослужбовців, але про їхнє існування (а також про їхню легкодоступність через соціальні інтернет -мережі) жінки не знають. Було б доцільним провести соціальну рекламу цих організацій різними українськими мас-медійними каналами.

Однією з найважливіших і найефективніших копінг-стратегій, яка, за відгуками учасниць дослідження, дійсно допомагає подолати тривогу щодо перебування чоловіка на фронті, є волонтерська діяльність. Учасниці дослідження повідомили, що в певній формі вони регулярно займаються волонтерством і намагаються допомагати іншим людям, хоча до війни більшість з них займалася цим лише зрідка або взагалі не займалася. Оскільки волонтерську діяльність можна розглядати як одну з форм прояву “норм взаємності” (як важливого показника соціального капіталу), можна дійти висновку, що учасниці дослідження ефективно використовують ресурс соціального капіталу та вкладають його у розвиток мереж соціальної підтримки. Водночас “радіус” волонтерської активності учасниць дослідження є нешироким і часто збігається з радіусом дії зв'язуючого капіталу, оскільки вони допомагають саме чоловікам та їхнім друзям на фронті. У жодному з відомих нам західних досліджень, присвячених копінг - стратегіям дружин військовослужбовців, волонтерство не згадується як поширена та ефективна форма подолання важких життєвих ситуацій. Можливо, у цьому проявляється культурна специфіка українського суспільства, яке, за результатами міжнародного дослідження Г Хофстеде, є фемінінним (індекс України за шкалою фемінінності/маскулінності дорівнює 27) та нетерпимим до невизначеності (індекс України за шкалою уникнення невизначеності становить 95) Country Comparison. Hofstede Insights. 2023. URL: https://www.hofstede-insights.com/country-comparison/ukraine/. Домінантною цінністю фемінінного суспільства є турбота про інших, а однією з цілей суспільства, нетерпимого до невизначеності, є схильність до контролю майбутнього з метою пом'якшення його невизначеності. Завдяки волонтерській діяльності (у формі відправлення чоловікові та його однополчанам одягу, амуніції та харчових продуктів) дружини можуть реалізовувати потребу у турботі про чоловіків-комбатантів, а також потребу у набутті певної впевненості у можливості контролювати та пом'якшувати невизначеність життєвої ситуації чоловіків на фронті (хоча б у контексті матеріального забезпечення).

Для учасниць дослідження виявилися важливими такі копінг-стратегії: “комунікація з чоловіком” (переважно засобом Signal та Viber); “прийняття проблеми” та позитивний рефреймінг того факту, що чоловік перебуває на фронті; “пошук інформації про війну” (насамперед, на офіційних каналах Міністерства оборони України, Служби безпеки України в Telegram та Viber); “бути постійно зайнятою” (роботою, дітьми, будинком, господарством); “стати сильною, розвинути почуття незалежності та підвищити впевненість у собі”; “транслювати свої переживання близьким людям з метою зняття напруженості”; “мрійливість” (згадування про те, що було до війни); “приділяти час собі” (займатися фізкультурою, дивитися фільми, малювати тощо).

Виявлено схожість зазначених результатів нашого дослідження з дослідженням К. Лепа, Л. Тафта, Т Толефсона та інших, проведеного у 2007 р. методом інтерв'ю (N = 18), в якому також було виявлено популярність цих стратегій серед дружин американських військовослужбовців-комбатантів, які воювали в Іраку та Афганістані [15, р. 54-58]. У дослідженні А. Вілер та Р Стоун, проведеного у 2005 р. методом глибинного інтерв'ю з дружинами американських військовослужбовців-комбатантів, які також воювали в Іраку та Афганістані (N = 9), до зазначених стратегій додано “релігійність” [16, р. 550-552]. Проте у нашому дослідженні виявлено, що дружини українських військовослужбовців-комбатантів не так часто використовують “релігійність” (тільки кілька учасниць дослідження зазначили, що для них важливою є віра в Бога і що вони часто моляться протягом війни).

Досить рідко учасниці дослідження використовують копінг-стратегію “самозвинувачення”. Кілька жінок відповіли, що іноді вони звинувачували себе, що не перебувають поруч з чоловіком на фронті, тоді як інші зазначили, що набагато важливіше, якщо вони залишатимуться вдома з дітьми та допомагатимуть армії, займатимуться волонтерською діяльністю. Цей висновок відрізняється від результатів дослідження Е. Дімічеллі та інших, за якими стратегія “самозвинувачення” досить часто використовується дружинами американських військовослужбовців [21, р. 361].

Щодо стратегії “вживання алкогольних напоїв та/або седативних препаратів”, яку вважають негативною, адже вона не допомагає вирішити певну проблему, а тільки на певний час “відключитися від реальності” та послабити тривожність, то учасниці дослідження зазначили, що часто вживають ці речовини (переважно заспокійливі). Кілька дружин українських військовослужбовців -комбатантів відповіли, що не вживають ні алкоголю, ні заспокійливих препаратів.

Надалі бажано провести кількісні дослідження копінг-стратегій як дружин українських військовослужбовців-комбатантів, так і чоловіків українських військовослужбовиць-комбатанток, щоб виявити наявність кореляційних зв'язків між певними копінг-стратегіями та такими показниками, як наявність/відсутність дітей, освіта, вік, стать. Корисно було б також зіставити відповіді дружин з відповідями їхніх чоловіків щодо того, наскільки ефективним є використання певних копінг-стратегій їхніми дружинами.

Список використаних джерел

копінг-стратегії дружин українських військовослужбовців

1. Lazarus R.S., Folkman S. Stress, Appraisal, and Coping. New York: Springer Publishing Company, 1984. 445 p.

2. Ledberg S.K., Ruffa C. Military Families: Topography of a Field. Handbook of Military Sciences / A. Sookermany (Ed.). Springer, Cham. 2020. P. 1-16. https://doi.org/10.1007/978-3-030-02866-4_35-1

3. Марценюк Т., Гриценко Г., Квіт А. “Невидимий батальйон”: участь жінок у військових діях в АТО (соціологічне дослідження). Київ: Український жіночий фонд. 2016.

4. Марценюк Т., Квіт А., Гриценко Г. “Невидимий батальйон 2.0”: повернення ветеранів до мирного життя (соціологічне дослідження). 2019. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/ core/bitstreams/7825f73c-df53-49f2-b325-3136e068c3cd/content

5. Артеменко А., Батаєва К. Мілітарна ідентичність та соціальна адаптація ветеранів АТО/ООС: монографія. Харків: Вид-во ХГУ “НУА”, 2022. 192 с.

6. Bataeva E., АИетепко A. Influence of military identity on social adaptation of Ukrainian veterans. Ukrainian Society. 2021. No. 3 (78). P. 54-75. https://doi.org/10.15407/socium2021.03.054

7. Sokurianska L., Bataeva Е., Bakirov V. Ukrainian veterans in higher education: military identity and educational practices. The Ideology and Politics Journal. 2019. No. 2 (13). Р. 167-184.

8. Sokurianska L., Bataeva Е., Golikov A. Social support for integration practices of Ukrainian veterans in higher education. Ukrainian Society. 2021. No. 2 (77). Р. 95-106. https://doi.org/10.15407/ socium2021.02.095

9. Andres M.D., Moelker R. There and Back Again: How Parental Experiences Affect Children's Adjustments in the Course of Military Deployments. Armed Forces and Society. 2011. No. 37 (3). p. 418-447. https://doi.org/10.1177/0095327X10390461

10. Moelker R., van der Kloet I. Military families and the armed forces. Handbook of the sociology of

the military / G. Caforio (Ed.). Boston: Springer US, 2006. P. 201-223. https://doi.org/10.1007/

0-387-34576-0_12

11. Coser L.A. Greedy Institutions: Patterns of Undivided Commitment. New York: Free Press, 1974. 166 p.

12. Segal M. The Military and the Family as Greedy Institutions. Armed Forces & Society. 1986. No. 13 (1). Р. 9-38. https://doi.org/10.1177/0095327X8601300101

13. Dolphin K.E., Steinhardt M.A., Cance J.D. The role of positive emotions in reducing depressive symptoms among Army wives. Military Psychology. 2015. No. 27 (1). Р. 22-35. https://doi.org/ 10.1037/mil0000062

14. Heinecken L., Wilen N. No place like home? Postdeployment reintegration challenges facing South African peacekeepers. Armed Forces & Society. 2021. No. 47 (3). Р. 415-434. https://doi.org/ 10.1177/0095327X19894719

15. Lapp C.A., Taft L.B., Tollefson T., Hoepner A., Moore K., Divyak K. Stress and coping on the home front: Guard and Reserve spouses searching for a new normal. Journal of Family Nursing. 2010. No. 16 (1). Р. 45-67. https://doi.org/10.1177/1074840709357347

16. Wheeler A.R., Stone R.A.T. Exploring stress and coping strategies among National Guard spouses during times of deployment: A research note. Armed Forces and Society. 2010. No. 36 (3). Р. 545-557. https://doi.org/10.1177/0095327X09344066

17. Sayers S.L. Family reintegration difficulties and couples therapy for military veterans and their

spouses. Cognitive and Behavioral Practice. 2011. No. 18. Р. 108-119. https://doi.org/10.1016/

j.cbpra.2010.03.002

18. Knobloch L.K., Theiss J.A. Experiences of U.S. military couples during the post-deployment transition: Applying the relational turbulence model. Journal of Social and Personal Relationships. 2012. No. 29. Р. 423-450. http://dx.doi.org/10.1177/0265407511431186

19. Spera C. Spouses' Ability to Cope with Deployment and Adjust to Air Force Family Demands Identification of Risk and Protective Factors. Armed Forces & Society. 2009. No. 35 (2). p. 286-306. https://doi.org/10.1177/0095327X08316150

20. Eaton K.M., Hoge C.W., Messer S.C., Whitt A.A., Cabrera O.A., McGurk D., Cox A., Castro C.A. Prevalence of mental health problems, treatment need, and barriers to care among primary care-seeking spouses of military service members involved in Iraq and Afghanistan deployments. Military Medicine. 2008. No. 173. Р. 1051-1056. https://doi.org/10.7205/MILMED.173.11.1051

21. Dimicelli E.E., Steinhardt M.A., Smith S.E. Stressful experiences, coping strategies, and predictors of health-related outcomes among wives of deployed military servicemen. Armed Forces and Society. 2010. No. 36 (2). Р. 351-373. https://doi.org/10.1177/0095327X08324765

22. Дембіцький С. Вивчення психологічного дистресу в соціологічних дослідженнях: історія та методологія. Український соціум. 2018. № 1 (64). Р. 36-48. https://doi.org/10.15407/socium2018.01.036

23. Padden D.L., Connors R.A., Agazio J.G. Stress, coping, and well-being in military spouses during

deployment separation. Western Journal of Nursing Research. 2011. No. 33 (2). Р. 247-267.

https://doi.org/10.1177/0193945910371319

24. Marnocha S. Military wives' transition and coping: Deployment and the return home. International Scholarly Research Network. 2012. Vol. 798342. https://doi.org/10.5402/2012/798342

25. Aducci C.J., Baptist J.A., George J., Barros P.M., Goff B.S.N. The recipe for being a good military wife: How military wives managed OIF/OEF deployment. Journal of Feminist Family Therapy, 2011. No. 23. Р. 231-249. https://doi.org/10.1080/08952833.2011.604526

26. Bourdieu Р. The forms of capital. Handbook of Theory and Research for the Sociology of Education / J. Richardson (Ed.). Westport, CT: Greenwood, 1986. P. 241-258.

27. Putnam R. Bowling Alone: The Collapse and Revival of American Community. Journal of Democracy. 1995. No. 6. Р. 65-78.

28. Woolcock M. The place of social capital in understanding social and economic Outcomes. Canadian Journal of Policy Research. 2001. No. 2 (1). Р. 11-17.

29. Hawkins R., Maurer K. Bonding, Bridging and Linking: How Social Capital Operated in New Orleans following Hurricane Katrina. British Journal of Social Work. 2010. No. 40 (6). Р. 1777-1793. https://psycnet.apa.org/doi/10.1093/bjsw/bcp087

30. Granovetter M. The strength of weak ties. American Journal of Psychology. 1973. No. 78 (6). Р. 1360-1380.

31. Putnam R. The Prosperous Community: Social Capital and Public Life. American Prospect. 1993. No. 13. P. 35-42.

32. Glaser V., Strauss A. The Discovery of Grounded Theory: Strategies for Qualitative Research. Chicago: Aldine Publishing, 1967. 271 p.

33. Van Winkle E., Lipari R. The Impact of Multiple Deployments and Social Support on Stress Levels of Women Married to Active-Duty Servicemen. Armed Forces & Society. 2015. No. 41 (3). Р. 395-412. https://doi.org/10.1177/0095327X13500651

References

1. Lazarus, R.S., Folkman, S. (1984). Stress, Appraisal, and Coping. New York: Springer Publishing Company.

2. Ledberg, S.K., Ruffa, C. (2020). Military Families: Topography of a Field. In A. Sookermany (Ed.), Handbook of Military Sciences (pp. 1-16). Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030- 02866-4_35-1

3. Martsenyuk, T., Hrytsenko, H., Kvit, A. (2016). “Invisible Battalion”: women's participation in military operations in the ATO (sociological study). Kyiv: Ukrainian Women's Fund [in Ukrainian]

4. Martsenyuk, T., Kvit, A., Hrytsenko, H. (2019). “Invisible Battalion 2.0”: A veteran's return to

peaceful life (sociological study). URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/

7825f73c-df53-49f2-b325-3136e068c3cd/content [in Ukrainian]

5. Artemenko, A., Bataeva, K. (2022). Military identity and social adaptation of ATO/JFO veterans. Kharkiv: KhHU “NUA”[in Ukrainian]

6. Bataeva, E., Artemenko, A. (2021). Influence of military identity on social adaptation of Ukrainian veterans. Ukr. socium - Ukrainian Society, 3 (78), 54-75. https://doi.org/10.15407/socium2021.03.054

7. Sokurianska, L., Bataeva, Е., Bakirov, V. (2019). Ukrainian veterans in higher education: military identity and educational practices. The Ideology and Politics Journal, 2 (13), 167-184.

8. Sokurianska, L., Bataeva, Е., Golikov, A. (2021). Social support for integration practices of Ukrainian veterans in higher education. Ukr. socium - Ukrainian Society, 2 (77), 95-106. https://doi.org/ 10.15407/socium2021.02.095

9. Andres, M.D., Moelker, R. (2011). There and Back Again: How Parental Experiences Affect Children's Adjustments in the Course of Military Deployments. Armed Forces and Society, 37 (3), 418-447. https://doi.org/10.1177/0095327X10390461

10. Moelker, R., van der Kloet, I. (2006). Military families and the armed forces. In G. Caforio (Ed.), Handbook of the sociology of the military (pp. 201-223). Boston: Springer US. https://doi.org/10.1007/ 0-387-34576-0 12

11. Coser, L.A. (1974). Greedy Institutions: Patterns of Undivided Commitment. New York: Free Press.

12. Segal, M. (1986). The Military and the Family as Greedy Institutions. Armed Forces & Society, 13 (1), 9-38. https://doi.org/10.1177/0095327X8601300101

13. Dolphin, K.E., Steinhardt, M.A., Cance, J.D. (2015). The role of positive emotions in reducing

depressive symptoms among Army wives. Military Psychology, 27 (1), 22-35. https://doi.org/

10.1037/mil0000062

14. Heinecken, L., Wilen, N. (2021). No place like home? Postdeployment reintegration challenges facing South African peacekeepers. Armed Forces & Society, 47 (3), 415-434. https://doi.org/10.1177/ 0095327X19894719

15. Lapp, C.A., Taft, L.B., Tollefson, T., Hoepner, A., Moore, K., Divyak, K. (2010). Stress and coping on the home front: Guard and Reserve spouses searching for a new normal. Journal of Family Nursing, 16 (1), 45-67. https://doi.org/10.1177/1074840709357347

16. Wheeler, A.R., Stone, R.A.T. (2010). Exploring stress and coping strategies among National Guard spouses during times of deployment: A research note. Armed Forces and Society, 36 (3), 545-557. https://doi.org/10.1177/0095327X09344066

17. Sayers, S.L. (2011). Family reintegration difficulties and couples therapy for military veterans

and their spouses. Cognitive and Behavioral Practice, 18, 108-119. https://doi.org/10.1016/

j.cbpra.2010.03.002

18. Knobloch, L.K., Theiss, J.A. (2012). Experiences of U.S. military couples during the post-deployment transition: Applying the relational turbulence model. Journal of Social and Personal Relationships, 29, 423-450. http://dx.doi.org/10.1177/0265407511431186

19. Spera, C. (2009). Spouses' Ability to Cope with Deployment and Adjust to Air Force Family Demands Identification of Risk and Protective Factors. Armed Forces & Society, 35 (2), 286-306. https://doi.org/10.1177/0095327X08316150

20. Eaton, K.M., Hoge, C.W., Messer, S.C., Whitt, A.A., Cabrera, O.A., McGurk, D., Cox, A., Castro, C.A. (2008). Prevalence of mental health problems, treatment need, and barriers to care among primary care-seeking spouses of military service members involved in Iraq and Afghanistan deployments. Military Medicine, 173, 1051-1056. https://doi.org/10.7205/MILMED.173.11.1051

21. Dimicelli, E.E., Steinhardt, M.A., Smith, S.E. (2010). Stressful experiences, coping strategies, and predictors of health-related outcomes among wives of deployed military servicemen. Armed Forces and Society, 36 (2), 351-373. https://doi.org/10.1177/0095327X08324765

22. Dembitskyi, S.S. (2018). The study of psychological distress in sociological research: history and methodology. Ukr. socium - Ukrainian Society, 1 (64), 36-48. https://doi.org/10.15407/socium2018.01.036 [in Ukrainian]

23. Padden, D.L., Connors, R.A., Agazio, J.G. (2011). Stress, coping, and well-being in military

spouses during deployment separation. Western Journal of Nursing Research, 33 (2), 247-267.

https://doi.org/10.1177/0193945910371319

24. Marnocha, S. (2012). Military wives' transition and coping: Deployment and the return home. International Scholarly Research Network, 798342. https://doi.org/10.5402/2012/798342

25. Aducci, C.J., Baptist, J.A., George, J., Barros, P.M., Goff, B.S.N. (2011). The recipe for being a good military wife: How military wives managed OIF/OEF deployment. Journal of Feminist Family Therapy, 23, 231-249. https://doi.org/10.1080/08952833.2011.604526

26. Bourdieu, Р. (1986). The forms of capital. In J. Richardson (Ed.), Handbook of Theory and Research for the Sociology of Education (pp. 241-258). Westport, CT: Greenwood.

27. Putnam, R. (1995). Bowling Alone: The Collapse and Revival of American Community. Journal of Democracy, 6, 65-78.

28. Woolcock, M. (2001). The place of social capital in understanding social and economic Outcomes.

Canadian Journal of Policy Research, 2 (1), 11-17.

29. Hawkins, R., Maurer, K. (2010). Bonding, Bridging and Linking: How Social Capital Operated in

New Orleans following Hurricane Katrina. British Journal of Social Work, 40 (6), 1777-1793.

https://psycnet.apa.org/doi/10.1093/bjsw/bcp087

30. Granovetter, M. (1973). The strength of weak ties. American Journal of Psychology, 78 (6), 1360-1380.

31. Putnam, R. (1993). The Prosperous Community: Social Capital and Public Life. American Prospect, 13, 35-42.

32. Glaser, V., Strauss, A. (1967). The Discovery of Grounded Theory: Strategies for Qualitative Research. Chicago: Aldine Publishing.

33. Van Winkle, E., Lipari, R. (2015). The Impact of Multiple Deployments and Social Support on Stress Levels of Women Married to Active-Duty Servicemen. Armed Forces & Society, 41 (3), 395-412. https://doi.org/10.1177/0095327X13500651

Размещено на Allbest.ru