Польська спільнота в Україні як приклад збереження національної ідентичності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Польська спільнота в Україні як приклад збереження національної ідентичності

Соколовський Михайло Андрійович аспірант НАКККіМ, м. Київ

Науковий керівник: Святненко Анна Василівна, кандидат історичних наук, доцент кафедри артменеджменту та івент-технологій НАКККіМ

Згідно з останнім переписом населення в Україні, польська діаспора становить понад 144 тисячі осіб (0,3% від усього населення) і представлена, хоча не рівномірно, в усіх регіонах країни [5]. Найбільші польські громади традиційно проживають в межах Житомирської (4,5%), Хмельницької (2,4%), Львівської (1%) областей. Щодо південних і східних регіонів, то етнічний склад поляків тут є значно меншим. Так, в Харківській області проживає 0,7% поляків, Миколаївській 0,10%, Запорізькій 0,09% тощо [1].

Попри таку нерівномірність розселення, польська спільнота є ви- сокоорганізована і свідома свого етнічного походження і прагнення збереження національної ідентичності. Згідно статистики, станом на 2017 р. по всій Україні зареєстровано і функціонувало 129 польських організацій і товариств обласного, районного, сільського рівнів культурно-освітнього, благодійного, наукового направлень [2]. Так, в Донецькій області до повномасштабної війни росії проти України діяло три організації: польсько-українське товариство в Маріуполі, товариство польської культури в м. Краматорськ, Макіївська міська громадська організація «Товариство польської культури «Полонія». На Луган- щині існувало три польських громадських організацій, три на Одещині, одна в Криму тощо.

Характер діяльності польських організацій можна прослідкувати на прикладі деяких з них. Так, головними напрямками роботи обласної громадської організації «Союз поляків Запоріжжя «Полонія» задекларовано: глибоке вивчення і популяризація польської мови; вивчення і культивування польських традицій; збереження культурної спадщини; проведення різноманітних культурних заходів і спілкування. Мета організації спрямовувалась на пробудження польськості, допомога у вивченні польської мови, організація заходів, які б активізували і об'єднували людей польського походження Запорізької області [3].

Харківський центр польської культури об'єднує громадян з польським корінням, так і представників інших національностей, які цікавляться польською мовою, культурою, народними звичаями. В центрі проводять заняття з вивчення польської мови. В Будинку Полонії працює бібліотека, де можна знайти польську класику, енциклопедії, словники, періодику тощо.

Традиційно організація проводила Дні польської культури. В них приймали участь ансамблі, члени харківського польського центру. В рамках заходу проводились дитячі фестивалі польської та української музики імені Кароля Шиманського, виставки книг. Товариство організовувало концерти, літературно-музичні вечори, присвячені відомим полякам. Не залишалася поза увагою і наукова діяльність. Товариство проводило Міжнародні наукові конференції, присвячені пам'яті Генріха Семирадського. За результатами заходів видавалися збірники наукових праць.

Харківський культурний центр щорічно організовував святкування польських державних свят: Дня Конституції 3 травня, Дня Незалежності, Дня Полонії і поляків за кордоном, Різдва Христового. Харківські поляки активно брали участь в громадському і культурному житті міста і області. Товариство регулярно долучалося до участі заходів, що проходили в Польщі: Всесвітньому фестивалі ім. Марії Конопницької, Всесвітньому фестивалі поезії в Мронгові. Їх учасники здобували і привозили до Харкова нагороди і грамоти.

Відвідувачі курсів польської мови удосконалювали свої знання в літніх таборах польської мови і культури. Товариство в далекому 1999р. започаткувало видання газети польською мовою «Полонія Харкова» - першої в південно-східному регіоні. Це видання виходило друком до початку війни, що її розпочала московія проти України [6].

Багатогранністю відзначалася діяльність бердянського польського культурно-освітнього товариства «Відродження», історія якого нараховує чверть століття. В межах товариства створено організаційні структури як: польський центр культури «Biesiada», «Спілка польської молоді», «Спілка польських вчених», Об'єднання польських лікарів [4].

Організація приділяла увагу так званій спадкоємності поколінь, запроваджувала заходи, розраховані на участь поляків різних вікових груп, на поглиблення контактів між молодими поколінням і людьми старшого віку, які є носіями історичної пам'яті і польської мови і культури. За ініціативи товариства відновлено діяльність католицької парафії в Бердянську і засновано Карітас-Спес-Бердянськ.

В місті функціонував центр з вивчення польської мови, культури та історії. Товариство виступало організатором «круглих столів», що сприяло усвідомленню багатокультурності як південно-східного регіону, так й України загалом. польська спільнота україна

Поряд з викладанням польської мови, в центрі надавали знання з польської культури, географії, літератури, історії, тобто дисциплін, що формують та розвивають польську ідентичність.

Солідною є кількість та якість культурно-освітніх заходів, що їх кожного року організовували місцеві поляки. Зразком може бути 2019р. тобто стабільний та мирний рік до пандемії та війни. На початку року проходили зустрічі школярів не тільки польського походження з тематики «рідна мова». Наголос робився на тому, що мова є не тільки засобом спілкування, а й важливою складовою національної ідентичності, умовою збереження спадщини та культури батьківщини предків. Попри трагічні сторінки історії, коли Польща зусиллями споконвічного ворога московії на тривалий час зникла з мапи світу, поляки зберегли свою мову і культуру.

На День Конституції 3 травня представники польської громади молодого віку проводили урочисте зібрання біля будинку Марії Ту- жанської, яка народилася в місті, співали державний славень Польщі, патріотичні пісні, декламували вірші польських авторів, тримали біло- червоні польські прапори - важливий атрибут польськості, тобто те, що визначає польську ідентичність.

Місцеві поляки 8 травня з нагоди Дня Європи організували для всіх мешканців міста Травневий пікнік з конкурсами, концертом і пригощанням польськими національними пляцками та пончиками, що їх приготували польські жінки.

Наприкінці літа проходила літня школа польської мови під назвою «З польською мовою щодня». Поряд з традиційними заняттями відбувалися майстер-класи та влаштовувались різноманітні ігри на свіжому повітрі. Польська молодь підготувала мистецьку програму присвячену Дню польської армії і провела акцію під промовистою назвою «Полум'я братерства».

Важливим заходом, що його організовано у вересні - президентські Національні читання, в яких могли брати участь не лише поляки, а всі бажаючі. 2019р. читали текст польського письменника з Дрогобича Бруно Шульца. Текст читали п'ятьма мовами: польською, українською, французькою, турецькою, німецькою.

Перелік заходів, які організовувала і проводила польська спільнота в місті можна продовжувати. Така ж активність притаманна переважній більшості польських організацій, які діють в Україні.

Отже, етнічні поляки, які протягом тривалого часу живуть в Україні, є громадянами нашої держави активно підтримують зв'язки зі своєю історичною батьківщиною, вивчають мову, культуру, історію свого народу, культивують свою польську ідентичність.

Література

Національний склад регіонів України. URL:

http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/.

Перелік польських організацій та товариств в Україні станом на 2017 рік. станом на 2017р.

URL: http://vsetutpl.com/uploads/files/perel_k_polskih_organ_zac_y_v_ukra_n_.pdf

Полоніа. Союз поляків в Запоріжжі. URL: https://polonia.zp.ua/o-nas

Польське культурно-освітнє товариство "Відродження" у Бердянську. URL:

https://ua.polonia.org.ua/2019-rik-buv-osoblivim-dlya-%C2%ABvidrodzhennya.html

Поляки в Україні. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/

Харківське товариство польської культури. URL: https://polonia.kharkov.ua/ru/o-nas.html

Размещено на Allbest.Ru/