Фей Сяотун: структурний функціоналізм з китайською специфікою
Опис процесу становлення китайської соціології, який відбувався методом синтезу структурного функціоналізму з конфуціанським етико-філософським вченням, завдяки чому стає зрозумілим, що розвиток світової соціології дещо складніший, ніж це уявляється.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.07.2024 |
| Размер файла | 52,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
В другому випадку, тобто в Китаї, суспільство складається не з окремих організацій, а низки взаємопов'язаних мереж, що накладаються одна на одну. Ці мережі мають чотири ключові особливості:
- вони є розривними;
- кожна ланка в мережі китайця визначається в термінах діадичного соціального зв'язку;
- мережі не мають явних меж;
- моральний зміст поведінки в мережевому суспільстві залежить від конкретної ситуації.
Розберемо по порядку.
По-перше, мережі є розривними. Це означає, що вони не пов'язують людей в спільноту єдиним систематичним способом. Кожна людина включена в окрему мережу, а мережа зосереджена на її індивідуальності. Отже кожна мережа має свій склад і кожна людина знаходиться в центрі її власної мережі. Така особливість соціальних мереж дає Фейю підстави говорити про те, що китайське суспільство є "егоцентричним", але не в смислі західного індивідуалістичного егоцентризму, в якому кожне Я, означає окремий всесвіт (моральний всесвіт, наприклад). Іншими словами, якщо західний спосіб соціальної асоціації передбачає автономію індивідів, то китайський спосіб соціальної асоціації передбачає численні зв'язки людини з іншими та категоризацію цих зав'язків за тими чи іншими ознаками. Китаєць наче вмонтований в соціальні зв'язки, завдяки яким і виявляється його "східна" егоцентрична індивідуальність. Тобто він не окремий атом в цих зв'язках, як це має місце в західному суспільстві, а сам цей зв'язок (або "вузол"): окремий і неповторний.
Можна сказати так, що китаєць - це не Я серед Ми і Вони, як на заході, а це, якщо використовувати цю ж термінологію, - дещо нерозривне, тобто Ми і Вони, зняті в Мені. А це вже певна діада.
По-друге, кожна ланка в мережі китайця визначається в термінах діадичного соціального зв'язку.
Тобто в конфуціанській етиці існують поняття Я і Ти, але вони не мають того соціальнопсихологічного, моралізаторського, а то й політичного фльору, який вони несуть у собі в відповідних західних теоріях, бо кожна ланка в мережі китайця визначається в термінах діадичного соціального зв'язку. Це не зовсім те, що перекладачі праць Фейя на англійську назвали словами типу "link", "tie", "relationship", тобто "зв'язок", "вузол", "відносини" тощо. Справа в тому, що поняття відносин китайською мовою скоріш означитиме дещо більш значуще і більш загальне. Це скоріш "стосунки", в яких завжди є як мінімум дві сторони, пов'язані в мережу. Це китайською звучить трьома способами: lun Щ, guanxi (ШШ), gang Ж лунь, гуаньсі та ганг. Поняття лунь і гуаньсі означають стосунки.
Отже, зазначає Фей, існують принципові відмінності в логіці пояснення суттєвих відмінностей між егоцентричним китайським суспільством, в якому Его - це центр відповідної мережі, та індивідуалістичним західним суспільством, в якому індивід - це автономна соціальна одиниця, з яких складається громадянське суспільство. І Фей намагається пояснити походження обох способів асоціації через нерозвинену історичну та культурну аргументацію. Для цього він простежує західний організаційний спосіб асоціації до християнства ("Релігійна побожність і вірування є не лише джерелом західної моралі, але й силою що підтримує західні норми поведінки" [5, р. 72], і китайський диференційований спосіб асоціації простежує з зародження конфуціанської етики.
Тут наголосимо ще раз, що поняття відносин, будучи виражене англійською мовою, не зовсім точно передає зв'язувальну якість, запропоновану в китайській термінології. Термін "зв'язок" дещо інше ніж "стосунки", бо "стосунки" дещо тісніші, ніж "зв'язки".
Тут:
- ганг (мотузка рибальської сітки) - це метафора, яка позначає три "керівні зв'язки", які лежать в основі китайського суспільного порядку: санганг - між батьком і сином, імператором і чиновником, чоловіком і дружиною, тобто батько керує сином, імператор - чиновником, а чоловік - дружиною;.
- гуаньсі (Guanxi) - менш значущі міжособистісні мережеві зв'язки, де кожен зв'язок чи вузол "tie", що одночасно є нормативно визначеним і суворо особистісним.
Отже, кожен зв'язок:
- є нормативним у тому сенсі, що він складається з явно вираженої категорії соціальних стосунків, яка вимагає специфічної, встановленої "ритуальної" поведінки;
- є суто особистісним у тому сенсі, що конкретні приписані дії, необхідні для підтримки зв'язку, які базуються на нормах взаємності та визначаються як особисті зобов'язання з боку кожної, особливо підлеглої, особи у діадичних стосунках (наприклад, зобов'язання дитини перед батьком, дружини - перед чоловіком, чиновника - перед правителем, молодшого - перед старшим).
До речі:
- у Китайській Народній Республіці, guanxi нещодавно набуло принизливого значення, бо стало синонімом корупційних зв'язків - незаконних "чорних" зв'язків з урядовцями або між урядовцями [8, р. 22].
- на Тайвані трохи інакше. Скажімо, в інституті соціології Дунхайського університету в місті Тайчжун дослідники прийшли до висновку, що на Тайвані близькі стосунки (наприклад, між батьком і сином) не слід розглядати як приписану характеристику, тому що, наприклад, при дослідженні великих сімейних підприємств було виявлено, що диференційований спосіб асоціації в китайському суспільстві є важливим елементом економічної діяльності в сучасному Тайвані. Цей тип диференційованої асоціації вимагає передбачуваної взаємної поведінки від усіх учасників, але особливим акцентом на підлеглому, бо в діадичних відносинах завжди є старший і молодший, керівник і підлеглий тощо [Там само, р. 22].
Навіть син повинен постійно доводити свою надійність як син своєму батькові, бо лише тоді стосунки будуть повноцінними.
По-третє, мережі не мають явних меж. Тобто, окремі особи не підписуються на "членство" в мережах, як це властиве організаціям західного типу. Вони не можуть входити і виходити з тісних соціальних стосунків, що попередньо встановлені. Справа лише в тому, чи виконує людина зобов'язання, що мають місце в цих стосунках, а, отже, чи є вона "моральною та чесною".
Отже, тому що стосунки вже існують, кожна людина ще має в них увійти, тобто покликана їх "досягти", піднявшись до рівня моральності, якої вимагає кожен конкретний стосунок.
Оскільки люди підтримують або не підтримують їхні зобов'язання, мережа може бути міцною і не дуже. Міцна мережа може об'єднати людей, розділених значною соціальною та географічною відстанню.
У принципі, будь-які дві людини можуть встановити стосунки й через посередника або через категорію відносин, у якій вони можуть знаходитися і яка може бути більш-менш інституціоналізованою і може мати різну конфігурацію.
Родинні мережі в китайському суспільстві є прикладом щільної, добре інституціоналізованої мережевої конфігурації.
По-четверте, моральний зміст поведінки в мережевому суспільстві залежить від конкретної ситуації. Перебуваючи у світі диференційовано класифікованих соціальних відносин, люди оцінюють поточні дії, враховуючи конкретні стосунки між акторами. Те, що вважається моральною поведінкою, залежить від ситуації та соціальних категорій акторів, а не від абстрактних стандартів, що стосуються автономних індивідів, як, скажімо, на заході.
Підсумовуючи, можна сказати. що концепція диференційного способу асоціації (чахугеджу) - термін, який Фей використовує для зображення егоцентричної системи соціальних мереж, де кожен китаєць виконує функцію зв'язку в мережі, тобто об'єднує собою певну множину людей різними способами, а отже й висуває чіткі моральні вимоги до кожної людини і в кожному конкретному контексті.
Фей чітко вказує на те, що китайське суспільство не орієнтоване на групу, а орієнтоване на мережу діадичних, але, як правило, нерівноправних, зв'язків.
Проте цей погляд суперечить західним поглядам на соціальну структуру суспільства. Натомість китайське суспільство хоча й зосереджено на індивідуумі, воно складається з мереж, заснованих на реляційних стосунках, що пов'язують кожного з окремими категоріями інших індивідів та розчиняють його в собі.
Отже, це суспільство, в якому домінують міркування порядку, а не законів; і в цьому контексті порядок означає, якщо перефразувати Сяо Цзин ("Канон синівської шанобливості" (#М) - пам'ятник китайської філософської думки і один з канонічних текстів конфуціанства), що кожна особа повинна дотримуватися моральних зобов'язань, що лежать в основі кожної з мереж. Інакше руйнується вся суспільна система.
Висновки
Підводячи підсумок під усім, сказаним вище, можна сказати, що:
- в західному структурному функціоналізмі соціальні структури розбудовуються навколо трьох факторів: економічного, політичного та престижу, а, відповідно, соціальний контроль здійснюється за допомогою грошей, влади та громадської думки (які, зокрема Парсонс назвав мовами управління);
- в східному структурному функціоналізмі, зокрема в китайському, соціальні структури, а отже й соціальний контроль розбудовуються на основі категорій моралі, точніше, на внутрішній готовності до покори та шанобливості до старшого або вищого за рангом.
Крім того:
- згідно з західним розумінням суті структурного функціоналізму, а воно прийняте і в Латинській Америці, і в Африці та великій частині азіатських країн, зокрема в Японії, - це метод пізнання соціальних явищ, а також метод розбудови соціальної солідарності на основі отриманого знання про соціальні структури суспільства, в чому еліті і, зокрема вченим належить визначальна роль, бо саме вони своїми діями спроможні забезпечити функціональну єдність розшарованого на групи і класи суспільства;
- згідно з китайським розумінням суті структурного функціоналізму, заснованого на конфуціанському розумінні моралі, - це скоріш метод самовдосконалення, який водночас є методом пізнання себе як задіяного в суспільних мережах, завдяки чому й досягається його функціональна єдність, бо тоді і держава, і правителі мають функціонувати як одне ціле.
На великий рахунок, незважаючи на радикальну відмінність в способах розбудови концептуальних засад структурного функціоналізму, обидва підходи мають фундаментальну спорідненість в своїй соціально визначеній меті - пошук способів забезпечення функціональної єдності відповідного суспільства.
І останнє. Фей досить тривалий час дотримувався позитивістської методології Маліновського, якому до кінця свого життя віддавав належне. Але з багатьох причин, як йому здавалося, відійшов від його позитивістської позиції, бо в ньому переміг моралізатор-конфуціанець, а не набуті в ході навчання в британському університеті знання. Насправді ж набуті в британському університеті знання стали вагомим підґрунтям для того, щоб присутній в ньому конфуціанець добре здружився зі структурним функціоналістом західного ґатунку.
Список використаних джерел
1. Fei X. Bringing Literacy to the Countryside / Fei X. From the soil, the foundations of Chinese society / a translation from Chinese by G. G. Hamilton & Zh. Wang. Berkeley, Los Angeles, London : University of California Press, 1992. 162 р.
2. Fei X. Building Harmony in Diversity / Fei X. Globalization and Cultural Self-Awareness. Heidelberg, New York. Dordrecht, London : Foreign Language Teaching and Research Publishing Co., Ltd and Springer-Verlag Berlin Heidelberg. 2015. 267 p.
3. Fei X. Educating for the Twenty-First Century / Fei X. Globalization and Cultural SelfAwareness. Heidelberg, New York. Dordrecht, London : Foreign Language Teaching and Research Publishing Co., Ltd and Springer-Verlag Berlin Heidelberg. 2015. 267 p.
4. Fei X. From Desire to Necessity / Fei X. From the soil, the foundations of Chinese society / a translation from Chinese by G. G. Hamilton & Zh. Wang. Berkeley, Los Angeles, London : University of California Press, 1992. 162 р.
5. Fei X. Morality of Personal Relationships. / Fei X. From the soil, the foundations of Chinese society / a translation from Chinese by G. G. Hamilton & Zh. Wang. Berkeley, Los Angeles, London : University of California Press, 1992. 162 р.
6. Fei X. Patrilineages / Fei X. From the soil, the foundations of Chinese society / a translation from Chinese by G. G. Hamilton & Zh. Wang. Berkeley, Los Angeles, London : University of California Press, 1992. 162 р.
7. Hamilton G. G., Wang Zh. Foreword / Fei X. From the soil, the foundations of Chinese society. Berkeley, Los Angeles, London : University of California Press, 1992. 162 р.
8. Hamilton G. G., Wang Zh. Introduction: Fei Xiaotong and the Beginnings of a Chinese Sociology / Fei X. From the soil, the foundations of Chinese society. Berkeley, Los Angeles, London : University of California Press, 1992. 162 р.
9. Hehel G. W. F. Lectures on the History of Philosophy: 1825-6. / edited and translated from German by R. F. Brown. Oxford, New York : Clarendon Press. 2009. Volume I. 323 р.
10. Kant I. Groundwork of the Metaphysics of Morals. Cambridge : Cambridge University Press. 1997. 77 р.
11. Schwartz B. In search of wealth and power: Yen Fu and the West. Cambridge (Massachusetts) : Belknap Press of Harvard University Press. 1964. 398 p.
12. Shaojie L. Origin and Expansion of Chinese Sociology. Beijing: Renmin University of China. 2020. 264 р.
13. Zheng H., Qihe W. Foreword / Shaojie L. Origin and Expansion of Chinese Sociology. Beijing : Renmin University of China. 2020. 264 р.
14. REFERENCES
15. Fei X. (1992). Bringing Literacy to the Countryside. (G. G. Hamilton & Zh. Wang, Trans.) In Fei X. From the soil, the foundations of Chinese society. Berkeley, Los Angeles, London: University of California Press.
16. Fei X. Building Harmony in Diversity. In Fei X. Globalization and Cultural Self-Awareness. Heidelberg, New York. Dordrecht, London: Foreign Language Teaching and Research Publishing Co., Ltd and Springer-Verlag Berlin Heidelberg. 2015.
17. Fei X. Educating for the Twenty-First Century. In Fei X. Globalization and Cultural SelfAwareness. Heidelberg, New York. Dordrecht, London: Foreign Language Teaching and Research Publishing Co., Ltd and Springer-Verlag Berlin Heidelberg. 2015.
18. Fei X. (1992). From Desire to Necessity. (G. G. Hamilton & Zh. Wang, Trans.) In Fei X. From the soil, the foundations of Chinese society. Berkeley, Los Angeles, London: University of California Press.
19. Fei X. (1992). Morality of Personal Relationships. (G. G. Hamilton & Zh. Wang, Trans.) In Fei X. From the soil, the foundations of Chinese society. Berkeley, Los Angeles, London: University of California Press.
20. Fei X. (1992). Patrilinieages. (G. G. Hamilton & Zh. Wang, Trans.) In Fei X. From the soil, the foundations of Chinese society. Berkeley, Los Angeles, London: University of California Press.
21. Hamilton G. G., Wang Zh. (1992). Foreword. In Fei X. From the soil, the foundations of Chinese society. Berkeley, Los Angeles, London: University of California Press.
22. Hamilton G. G., Wang Zh. Introduction: Fei Xiaotong and the Beginnings of a Chinese Sociology. In Fei X. From the soil, the foundations of Chinese society. Berkeley, Los Angeles, London: University of California Press, 1992.
23. Hehel G. W. F. (2009). Lectures on the History of Philosophy: 1825-6. (R. F. Brown, Ed. and Trans.). [Lectures on the History of Philosophy in III Volumes]. (Volume I). Oxford, New York: Clarendon Press.
24. Kant I. (1997). Groundwork of the Metaphysics of Morals. Cambridge: Cambridge University Press.
25. Schwartz B. (1964). In search of wealth and power: Yen Fu and the West. Cambridge (Massachusetts): Belknap Press of Harvard University Press.
26. Shaojie L. (2020). Origin and Expansion of Chinese Sociology. Beijing: Renmin University of China.
27. Zheng H., Qihe W. (2020). Foreword. In Shaojie L. Origin and Expansion of Chinese Sociology. Beijing: Renmin University of China.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Об’єкт та предмет соціології. Тенденції у визначенні предметного поля соціології. Становлення предметного поля історичної соціології. Використання історичного методу в соціології. Становлення соціології освіти як самостійної наукової дисципліни.
реферат [49,4 K], добавлен 04.11.2014Специфіка предмету соціології як науки, її становлення та основні напрямки, школи. Сучасна західна соціологія: структурний функціоналізм, конфліктна парадигма, символічний інтеракціонізм, феноменологічна та емпірична соціологія. Розвиток в Україні.
учебное пособие [1,3 M], добавлен 28.03.2011Соціологія як наука. Об’єкт і предмет соціології. Пізнавальні та практичні функції соціології. Основні рівні соціологічного знання. Структура теоретичної соціології. Закони соціології. Місце соціології в системі наук. Класифікація соціальних законів.
презентация [230,6 K], добавлен 03.08.2012Характеристика соціології як науки, що вивчає колективне поводження. Предмет та визначення соціологічних досліджень, історичний їх розвиток та основні фактори. Зв'язок соціології з іншими науками та їх вплив на дослідження різних соціальних зв'язків.
реферат [23,8 K], добавлен 23.07.2010Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки. Еволюціоністська теорія Г. Спенсера. Соціологічна концепція самогубства Е. Дюркгейма. Витоки української соціології. Соціологічна структура особистості. Соціометрія, особливості її застосування.
шпаргалка [41,3 K], добавлен 15.02.2012Предмет, об'єкт, закони і категорії соціології, її місце в системі гуманітарних наук. Пошуки ідеальної людської особистості та загального щастя. Ознаки та типологія суспільства. Соціальна стратифікація та мобільність. Категорії соціології праці.
шпаргалка [66,2 K], добавлен 27.11.2010Місце соціології у системі суспільних наук. Характеристика функцій соціології, її завдань, рівнів. Поняття та об`єкт соціологічного пізнання. Основні види самогубств за теорією Дюркгейма. Компонент релігійної відповідальності протестанта за М.Вебером.
тест [13,6 K], добавлен 11.02.2011Дослідження в післявоєнній соціології. Тематичний розподіл занять по соціології. Впровадження програм гуманізації праці. Розподіл викладання індустріальної соціології в німецьких університетах. Розподіл на університетський і інститутський типи досліджень.
контрольная работа [39,9 K], добавлен 25.01.2011Теоретико-методологічні аспекти соціології молоді: концептуальні підходи до вивчення її проблем. Молодіжна проблематика з позиції психології, фізіології демографії. Роль соціології молоді в суспільстві та специфіка молодіжної свідомості та поведінки.
курсовая работа [46,7 K], добавлен 06.08.2008Місце соціології молоді у системі соціологічного знання та у державній молодіжній політиці. Основні поняття і категорії соціології молоді. Проведення пошукового дослідження молодіжних проблем та необхідність розвитку соціології молоді в Україні.
реферат [22,6 K], добавлен 24.01.2008Становлення соціології права, історія виникнення і сучасний стан. Характеристика провідних шкіл соціології права. Місце суспільної думки у системі комплексного соціологічного забезпечення законотворчості. Соціальні функції права, напрямки розвитку.
реферат [27,1 K], добавлен 11.07.2012Суть глобалізації та її значення у праці Нейлом Смелзера "Проблеми соціології". Інтернаціоналізація, природа сучасної інтернаціоналізації. Революція у сфері солідарності та ідентичності. Механізми та процеси, задіяні в процесі інтернаціоналізації.
реферат [20,0 K], добавлен 03.11.2014Сутність фемінізму в соціології та формування трьох його напрямів: ліберального, радикального та марксистського (соціалістичного). "Декларація прав жінки та громадянки" як перший документ фемінізму. Розвиток та основні течії сучасної гендерної політики.
реферат [24,4 K], добавлен 31.12.2010Сутність та етапи становлення соціології. Методологічні аспекти вивчення дискусій щодо предмету соціології. Структура та рівні соціологічного знання. Макросоціологія і мікросоціологія як дві теоретичні парадигми. Людина як суб'єкт соціальних стосунків.
реферат [62,4 K], добавлен 01.05.2009Проблеми соціології освіти, історія розвитку. Прагнення практичної корисності, що поєднувалося в моралізмі з ідеями в галузі філософії моралі. Ключові тези у концепції освіти Дюркгейма. Специфічні цільові області в процесі навчання згідно функціоналістам.
доклад [20,5 K], добавлен 10.04.2014Значення соціології в епоху глобальних перетворень, конфліктів і проблем суспільного знання. Соціологічний погляд на реформи і перетворення в країні. Необхідність розробки ефективної політики реформ в умовах розвитку незалежної та соціальної держави.
реферат [25,0 K], добавлен 28.11.2010Предмет і суб'єкт соціології політики, її функції (пізнавальна, прогностична, управлінська, інструментальна). Вимоги до її категорій. Поняття політичної сфери. Аспекти вивчення взаємозв'язків між економікою і політикою. Методи соціологічного дослідження.
презентация [1009,7 K], добавлен 03.03.2017Характеристика діяльності Володимира Мономаха, Оріховського-Роксолана, Вишневського, Сковороди у протосоціологічний період становлення і розвитку суспільно-політичної думки українства. Виділення основних сфер соціологічних досліджень української діаспори.
контрольная работа [28,6 K], добавлен 26.08.2010Передумови створення та причини занепаду Чиказької школи соціології та вивчення періодизації її діяльності. Розгляд історичного розвитку символічного інтеракціонізму. Дослідження основних проблем соціалізації, групової взаємодії й соціального контролю.
реферат [39,9 K], добавлен 19.10.2011Поняття соціології особистості як галузі соціології, яка вивчає особистість як об'єкт і суб'єкт соціальних відносин крізь призму суспільно-історичного прогресу, взаємозв'язків особи і спільнот. Дослідження механізмів регуляції життєдіяльності людини.
реферат [19,4 K], добавлен 21.03.2014
