Соціальна реабілітація в умовах війни: світовий досвід та проблеми України

Размещено на http://allbest.ru

Херсонський державний університет

Соціальна реабілітація в умовах війни: світовий досвід та проблеми України

Шапошникова І.В. Докторка соціологічних наук, професорка,

декан факультету психології, історії та соціології

м. Івано-Франківськ, Україна

Анотація

Сучасний світ стикається з викликами, спричиненими триваючими військовими конфліктами, що залишають глибокий відбиток на суспільстві та індивідах, змушуючи звертати особливу увагу на процеси соціальної реабілітації.

Стаття зосереджена на аналізі та порівнянні методів та підходів до соціальної реабілітації, зокрема, й з урахуванням застосованих у різних країнах, з метою подолання наслідків воєнних дій на індивідуальному та колективному рівнях.

Розглянуто різноманітні аспекти соціальної реабілітації, включаючи психологічну підтримку, професійну адаптацію, розвиток спільноти та інтеграцію в суспільство. Проведено порівняння основних понять у дефініційному ряді, а саме: соціальна адаптація, резильєнтність та соціальна реабілітація. В статті представлено дослідження кейсів із Сполучених Штатів, Ізраїлю, Канади та інших країн, що мають значний досвід у сфері відновлення після військових конфліктів.

Особлива увага приділена викликам, з якими стикається Україна у зв'язку з останніми військовими подіями в країни, та можливостям адаптації міжнародного досвіду до українських реалій.

Аналізуючи світовий досвід, ідентифіковано ключові фактори успіху, такі як міжсекторальна координація, інноваційні підходи до терапії та реабілітації, а також залучення громадськості до підтримки ветеранів і цивільних, постраждалих від війни. Висвітлюючи проблеми та бар'єри на шляху до ефективної соціальної реабілітації в Україні, у роботі запропоновано низку практичних рекомендацій щодо політики та практики, спрямованих на підвищення ефективності реабілітаційних програм, акцентуючи на необхідності інтеграції міжнародного досвіду та адаптації його до специфічного контексту України. Стаття носить теоретичний характер.

Ключові слова: соціальна реабілітація; війна; світовий досвід; проблеми; психологічна підтримка; професійна адаптація.

Abstract

Social rehabilitation in wartime: global experience and challenges in Ukraine

Iryna Shaposhnykova

Doctor of Sociological Sciences, Professor, Dean of the Faculty of Psychology, History and Sociology, Kherson State University, Ivano-Frankivsk, Ukraine

The modern world faces challenges caused by ongoing military conflicts, leaving a profound impact on society and individuals, necessitating a focus on social rehabilitation processes.

The article concentrates on analyzing and comparing methods and approaches to social rehabilitation, particularly those applied in various countries, with the aim of overcoming the effects of warfare on both individual and collective levels. Various aspects of social rehabilitation are considered, including psychological support, professional adaptation, community development, and integration into society.

A comparison of core concepts in the definitional series, namely, social adaptation, resilience, and social rehabilitation, is conducted.

The article presents case studies from the United States, Israel, Canada, and other countries with significant experience in recovery after military conflicts. Special attention is given to the challenges faced by Ukraine in light of recent military events in the country and the possibilities for adapting international experience to Ukrainian realities.

Analyzing global experience, key success factors such as cross-sectoral coordination, innovative approaches to therapy and rehabilitation, and community involvement in supporting veterans and civilians affected by war are identified.

Highlighting the problems and barriers to effective social rehabilitation in Ukraine, the work proposes a series of practical policy and practice recommendations aimed at enhancing the effectiveness of rehabilitation programs, emphasizing the necessity of integrating international experience and adapting it to the specific context of Ukraine. The article is theoretical in nature.

Key words: bsocial rehabilitation; war; global experience; challenges; psychological support; professional adaptation.

Вступ

Розуміння сутності та значення соціальної реабілітації в умовах війни пов'язане, насамперед, з розуміння комплексних викликів, які війна ставить перед індивідами та суспільствами. Війна не лише призводить до значних людських втрат та руйнувань інфраструктури, але й спричиняє глибокі психологічні, соціальні та економічні наслідки, які вимагають комплексного підходу до відновлення. Соціальна реабілітація в умовах війни стає ключовим елементом у підтримці ветеранів, переселенців, та інших постраждалих осіб, спрямованою на їхнє відновлення, інтеграцію та адаптацію до післявоєнного життя.

Соціальна реабілітація охоплює широкий спектр послуг, від психологічної підтримки до допомоги у відновленні професійних навичок і сприяння у забезпеченні житлом та працевлаштуванні. Вона базується на принципах поваги до гідності до особи, врахування її індивідуальних потреб та активізації внутрішніх ресурсів для досягнення самодостатності та незалежності. В умовах війни, соціальна реабілітація набуває особливого значення, оскільки спрямована на відновлення соціальних зв'язків, відбудову довіри та співпраці в суспільстві, що є фундаментальними для відновлення та розвитку суспільства від наслідків військових дій.

Вступ

Огляд літератури. Наукові дослідження у сфері реабілітації та її соціального напряму досить актуальний напрям наукового пошуку, оскільки стосується питань соціалізації вразливих груп населення. Військові дії негативно позначились на соціально-психологічному стані людини, що загострило актуалізацію проблем соціальної реабілітації через появу в країні нових вразливих груп населення. Це підкреслює важливість інтегрованих підходів, що включають як індивідуальну, так і громадську реабілітацію, з акцентом на психосоціальну підтримку, освіту, професійну підготовку та соціальну інтеграцію, на які звертають увагу дослідники.

Так, розуміння соціальної реабілітації як комплексного процесу, що охоплює відновлення фізичного, психічного та соціального благополуччя, є критично важливим для розробки ефективних програм відновлення в постконфліктних умовах про що йдеться у роботах таких авторів як Зораденія К. (Thoradeniya К.) [1], Онищенко Н. [2] та інші дослідники.

Thoradeniya К. наголошує на важливості психосоціальної реабілітації, що підкреслює необхідність індивідуалізованого підходу до лікування психологічних наслідків війни, яка суттєво впливає на психологічний стан учасників та цивільного населення, спричиняючи посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресію, анксіозність та інші психічні розлади.

Соціальна реабілітація має вирішальне значення для відновлення соціальних зв'язків та інтеграції постраждалих осіб у суспільство, на чому наголошують Онищенко Н. та ін. [2], розкриваючи роль психосоціальної підтримки у процесі соціальної реабілітації, акцентуючи на важливості комплексного підходу, який об'єднує відновлення довіри, самоповаги та оптимізму з метою досягнення максимальної ефективності реабілітаційних заходів. Не менш важливим у контексті соціальної реабілітації є професійна реабілітація, оскільки вона сприяє відновленню працездатності та самодостатності постраждалих.

Це включає надання навчання, перенавчання та підтримку у працевлаштуванні. Реабілітація військовослужбовців, схильних до адиктивної поведінки, вимагає комплексного підходу, який об'єднує медичну, фізичну, психологічну та професійну реабілітацію для досягнення їх повної соціальної інтеграції, на чому концентрують свої дослідження Чернецька Я. та Горєлов І. [3].

Про важливість соціальної реабілітації шляхом розширення надання соціальних послуг населенню на місцевому рівні задля запобігання конфлікту між виконанням завдань розвитку громад та соціальних цілей на структурних принципах реформи децентралізації в Україні Ю. С. Сергеєва [4] у своїх дослідженнях обґрунтовує аспекти еволюції концепцій соціальної підтримки населення.

Важливим акцентом дослідження соціальної реабілітації є також розкриття особливостей таких сучасних явищ як соціальна реабілітація, соціальна адаптація, резильєнтність задля оцінки впливу соціальних та індивідуальних детермінант на добробут та спроможність українських військових, внутрішньо переміщених осіб, інших вразливих груп населення у час війни, чому присвячені роботи авторів І. Дяченко та ін. [5], Песоцької Ю. [6], Попович А. [7], Кравцова С. [8], Камбур А. [9], Череватського Д. [10], Лазос Г [11].

Мета та завдання. У контексті військових конфліктів, соціальна реабілітація відіграє ключову роль у відновленні не тільки індивідуального, але й колективного благополуччя суспільства.

Результати

У контексті воєнних конфліктів, реабілітаційні процеси вимагають індивідуалізованого підходу до різних груп постраждалих, з огляду на специфіку травм, особливості потреб та умов проживання. В рамках цього аналізу, узагальнюючи наукові дослідження в цій сфері [4, 5, 7, 13, 14], доцільно виокремити декілька ключових напрямів реабілітації, кожен з яких має вирішальне значення для комплексного відновлення осіб, постраждалих унаслідок війни (табл. 1).

Таблиця 1

Основні види реабілітації для комплексного відновлення осіб, постраждалих унаслідок війни

Джерело: складено автором за даними [4, 5, 7, 13, 14]

Таким чином, соціальна реабілітація є однією з різновидів загальної реабілітації населення від відповідних наслідків, які містять заходи з відновлення соціальних навичок та соціальної адаптації до життя після війни. У цьому сенсі, соціальна реабілітація внаслідок війни є мультидисциплінарним підходом, який охоплює різноманітні аспекти життя людини, від фізичного здоров'я до психологічного благополуччя, соціальної інтеграції та професійної адаптації.

В загальному розумінні, про що свідчать результати дослідження у більшості наукових праць, соціальна реабілітація визначається як процес відновлення особистісної та соціальної ідентичності, адаптації та інтеграції осіб, які пережили військові конфлікти, у суспільство. її метою є не тільки лікування фізичних або психічних травм, але й забезпечення можливостей для соціального зростання та розвитку.

Слід зважити, що поняття соціальна реабілітація тісно пов'язується з таким комплексом заходів, які орієнтовані на адаптацію, тобто ці два поняття досить подібні. Однак, слід акцентувати, враховуючи подане визначення соціальної реабілітації, що соціальна адаптація міститься є лише одним із варіантів такої реабілітації, а тому включається до основного переліку заходів соціальної реабілітації.

Соціальна реабілітація та соціальна адаптація є ключовими поняттями у соціальній роботі та психології, які відіграють важливу роль у підтримці індивідів, що зазнають впливу різноманітних життєвих викликів, включаючи ті, що пов'язані зі здоров'ям, війною, міграцією та іншими травматичними подіями. Незважаючи на те, що обидва терміни часто використовуються разом, вони мають як спільні, так і відмінні риси (табл. 2).

Важливо визнати, що обидва процеси сприяють ефективному включенню людини у соціальне життя та спільно формують комплексний підхід до підтримки осіб, що стикаються з різноманітними викликами.

У контексті відновлення та адаптації, останнім часом все активніше застосовується поняття «ре- зильєнтність», але порівняно з поняттям «реабілітація», воно описує іншу концепцію спроможності людини впоратися з труднощами. Однак, терміни «реабілітація» та «резильєнтність» часто використовуються спільно, хоча й мають суттєві відмінності [10, 11].

Таблиця 2

Співвідношення понять «соціальна реабілітація» та «соціальна адаптація»

Джерело: складено автором за даними [6, 7, 8, 9, 13]

Так, суттєві відмінності між цими поняттями доцільно розкрити у наступних особливостях практичної дії цих явищ суспільного життя.

По перше, реабілітація - це процес або заходи, спрямовані на відновлення здоров'я, функціональних можливостей або соціального статусу осіб після пережитих травм, захворювань або в умовах соціальної ізоляції. Резильєнтність, з іншого боку, відноситься до здатності індивіда або спільноти ефективно адаптуватися та відновлюватися після стресових ситуацій або життєвих викликів.

По друге, реабілітація сфокусована на конкретних інтервенціях або терапіях для досягнення відновлення, тоді як резильєнтність має справу з внутрішніми силами, стратегіями або властивостями, які допомагають особам впоратися з труднощами.

Третя відмінність - тривалість. Реабілітація часто має визначений часовий період, з конкретними цілями та завершенням, коли досягнуто певного рівня відновлення. Резильєнтність - це більш постійна характеристика або процес, що розвивається протягом життя.

Разом з тим, саме цілі відновлення роблять обидва поняття подібними, оскільки спрямовані на подолання наслідків травм, стресу чи викликів. Реабілітація допомагає особам відновити втрачені здібності, тоді як резильєнтність дозволяє ефективно адаптуватися та продовжувати розвиватися попри ці виклики.

Ще однією спільною рисою варто виділити за- лученість ресурсів до процесу відновлення. Як реабілітація, так і резильєнтність потребують використання різних ресурсів. У реабілітації це можуть бути медичні, соціальні чи освітні служби, тоді як для розвитку резильєнтності використовуються внутрішні сили, соціальна підтримка та адаптивні стратегії. соціальний український військовий реабілітаційний

Реабілітаційний процес може сприяти розвитку резильєнтності, оскільки особи вчаться адаптуватися до нових обставин життя та використовувати внутрішні та зовнішні ресурси. З іншого боку, високий рівень резильєнтності може полегшити процес реабілітації, оскільки особи з високою резильєнтністю краще справляються з викликами та активніше беруть участь у своєму відновленні.

Основою соціальної реабілітації є інтеграція підходів з соціальної роботи, психології, медицини, освіти та професійної підготовки. Важливе місце в цьому процесі займає ідея резилієнтності - здатності індивіда відновлюватися та адаптуватися після травматичних подій.

Таким чином, хоча реабілітація та резильєнтність є різними за своєю природою, вони тісно пов'язані у процесі відновлення та адаптації осіб, які стикаються зі складними життєвими обставинами та викликами.

Соціальна реабілітація внаслідок війни являє собою комплексну систему відновлення, що охоплює фізичне, психологічне, соціальне та професійне адаптування постраждалих. Різні країни світу розвинули унікальні підходи до вирішення цього завдання, враховуючи культурні, економічні та історичні аспекти.

Розвиток практик соціальної реабілітації можна простежити від часів Першої світової війни, коли виникла потреба у систематичному підході до відновлення ветеранів. З того часу методи та підходи до реабілітації значно еволюціонували, включаючи розробку комплексних програм, що враховують різноманітні потреби постраждалих. Проте, варто визначити серед позитивних кейсів соціальної реабілітації внаслідок війни наявні приклади світового досвіду у цій сфері [14].

У США система ветеранської допомоги включає широкий спектр послуг з реабілітації, що забезпечуються через Міністерство у справах ветеранів (United States Department of Veterans Affairs, сайт va.gov). Ці послуги включають лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР), фізичну реабілітацію, професійну перепідготовку, а також допомогу в забезпеченні житлом. VA активно використовує інноваційні методики, включаючи телемедицину та віртуальну реальність, для покращення доступності та ефективності реабілітаційних послуг.

Ізраїль має значний досвід у наданні підтримки своїм ветеранам та цивільним, які постраждали внаслідок війни. Особливу увагу у цій країні приділено розробці програм психосоціальної підтримки та реабілітації. Центри, такі як NATAL, спеціалізуються на лікуванні ПТСР та інших психологічних розладів через індивідуальні та групові сесії, а також забезпечують спеціалізовані програми для дітей та сімей. Ізраїльський Центр травми та стійкості NATAL - організація, що спеціалізується на травмах і стресі, які пов'язані саме з війною та тероризмом [16].

У Німеччині велика увага приділяється реабілітації ветеранів Другої світової війни та інших військових конфліктів. Країна зосереджена на забезпеченні інтегрованих послуг, що охоплюють медичну допомогу, психотерапію, соціальну підтримку та допомогу в працевлаштуванні. Особлива увага приділяється міжгенераційній підтримці та роботі з історичним травматизмом. Наведені приклади демонструють, що ефективна соціальна реабілітація внаслідок війни вимагає комплексного підходу, який охоплює не тільки медичне лікування, але й психологічну підтримку, соціальну адаптацію та професійну інтеграцію.

Соціальна реабілітація внаслідок війни має декілька основних напрямків, кожен з яких вирішує специфічні задачі відновлення та інтеграції постраждалих (табл. 3).

Таблиця 3

Різновиди соціальної реабілітації внаслідок війни

Джерело: складено автором

Здійснення ефективної реабілітації передбачає комплексний підхід, який враховує унікальні потреби кожної з визначених цільових груп, а також забезпечує оптимізацію ресурсів та зусиль на проведенні основних заходів та методів соціальної реабілітації.

Найбільш ефективними з практичної точки зору із загальної сукупності методів та заходів соціальної реабілітації для відновлення постраждалих доцільно визначити наступні:

1. Індивідуальні програми, які зосереджуються на конкретних потребах індивіда, включаючи психологічне консультування, професійну перепідготовку, медичну допомогу. Це дозволяє створити персоналізований план реабілітації, що враховує унікальні потреби кожної особи;

2. Групові програми, реалізація яких сприяє соціалізації, взаємопідтримці та обміну досвідом між учасниками. Групові заняття можуть включати терапевтичні групи, спортивні активності, соціальні заходи, що допомагає відновити відчуття спільноти та приналежності.

3. Творчі та арт-терапевтичні заходи, які передбачають використання мистецтва як засобу вираження та саморефлексії. Такі підходи дозволяють індивідам обробляти свої переживання, знаходити нові способи самовираження та спілкування. Музика, живопис, літературна творчість можуть стати ефективними інструментами в процесі соціальної реабілітації.

4. Сучасні технології, включаючи онлайн-платформи для навчання та комунікації, мобільні додатки для самодопомоги та віртуальну реальність для іммерсивної терапії.

Світовий досвід також показує, що успішна соціальна реабілітація потребує ефективного співпраці між урядовими органами, міжнародними організаціями, громадськими організаціями та місцевими спільнотами. Створення імовірного механізму координації та співпраці допомагає забезпечити доступність та ефективність реабілітаційних програм, а також запобігти дублюванню зусиль та максимізувати використання ресурсів.

Проте, на жаль, Україна зіткнулася з численними проблемами у сфері соціальної реабілітації в умовах війни.

Одна з найбільших проблем полягає у недостатньому фінансуванні та ресурсах, які виділяються на ці цілі. Бюджетні обмеження та відсутність координації між різними структурами уряду часто перешкоджають реалізації ефективних реабілітаційних програм.

Крім того, існує проблема доступності реабілітаційних послуг для всіх потерпілих. Зокрема, жителі сільських районів та віддалених селищ мають обмежений доступ до медицини та психологічної допомоги через віддаленість від медичних закладів та обмежені можливості транспортування. Це створює нерівність у доступі до реабілітаційних послуг та ускладнює процес відновлення для багатьох людей.

Ще однією серйозною проблемою є недостатня психологічна підтримка для постраждалих. Психічні травми, спричинені війною, можуть залишати глибокий слід у психічному здоров'ї людей, і відсутність адекватної психологічної допомоги може призвести до подальшого загострення проблем. Програми психологічної реабілітації мають бути доступними та ефективними, щоб забезпечити відновлення психічного здоров'я для тих, хто постраждав від війни.

Україні також необхідно вдосконалювати механізми координації та співпраці між різними урядовими органами, міжнародними та громадськими організаціями. Ефективне співробітництво допоможе у максимізації ресурсів та уникненні дублювання зусиль, що в свою чергу сприятиме покращенню результативності реабілітаційних програм.

Незважаючи на ці проблеми, Україна має потенціал для успішної реалізації соціальної реабілітації в умовах війни. Передусім, важливо залучати міжнародну підтримку та досвід у цьому процесі. Пересвідчення уряду в надзвичайній важливості цієї проблеми, а також залучення громадськості до реалізації реабілітаційних програм є ключовими кроками у досягненні успіху.

Дискусія та висновки

У періоди воєн та конфліктів соціальна реабілітація є надзвичайно важливим аспектом відновлення та підтримки постраждалих осіб та спільнот. Цей процес включає в себе комплекс заходів, спрямованих на покращення якісного життя людей, які стали жертвами війни, відновлення їхньої психічної та фізичної добробуту, а також відновлення їхньої соціальної інтеграції та реінтеграції у суспільство. По-перше, важливо визначити, що реабілітація в умовах війни потребує комплексного підходу, який охоплює як фізичні, так і психологічні аспекти. У багатьох країнах світу, що пережили війну, спостерігається велика кількість постраждалих, які потребують медичної допомоги, реабілітації та психосоціальної підтримки. Наприклад, після Другої світової війни було розроблено широкомасштабні програми реабілітації для ветеранів та цивільних осіб, які постраждали від наслідків конфлікту. Ці програми включали в себе медичну реабілітацію, професійну підготовку, психологічну підтримку та соціальну інтеграцію. Проте, у більш сучасних конфліктах, таких як війна в Україні, соціальна реабілітація стає набагато складнішою через постійну загрозу безпеці та відсутність стабільності. Зокрема, в Україні багато людей, які стали жертвами війни, потребують допомоги у відновленні психічного здоров'я після травматичних подій, а також у відновленні матеріальних збитків та інфраструктури.

На завершення, слід відзначити, що соціальна реабілітація в умовах війни є складною та багатогранною задачею. Вона потребує співпраці всіх зацікавлених сторін, а також ефективного управління та розподілу ресурсів. Хоча є велика кількість викликів та перешкод, які стоять перед Україною у цьому процесі, зроблені кроки у напрямку соціальної реабілітації можуть мати важливе значення для покращення якості життя та підтримки тих, хто постраждав від війни.

Бібліографічний список

1. Thoradeniya, K. (2017). War-affected children and psycho-social rehabilitation. Sri Lanka Journal of Social Sciences, 40(1), 17-30. DOI: 10.4038/sljss.v40i1.7498.

2. Onishchenko, N., Perelygina, L., Nazarov, O., Karikov, S., Riabinina, O., & Gontarenko, L. (2023). Psychosocial support in the process of social rehabilitation: prospects for recovery and reintegration. Revista de Gestao e Secretariado (Management and Administrative Professional Review). DOI: https://doi.org/10.7769/ gesec.v14i10.2879.

3. Chernetska, Уа., & Gorelov, I. (2023). Reabilitatsiia viiskovosluzhbovtsiv, skhylnykh do adyktyvnoi povedinky [Rehabilitation of military personnel prone to addictive behavior]. Sotsialna pedahohika: teoriia ta praktyka - Social pedagogy: theory and practice, 2. https://doi.org/10.12958/1817-3764-2023-2-58-65 [in Ukrainian].

4. Serhieieva, Ya. S. (2023). Aspects of the evolution of the concepts of providing social services to the population. Modern strategies of sustainable development of the state and society in the context of global challenges. International scientific conference Wloclawek, (Republic of Poland August 2-3, 2023). DOI https://doi.org/10.30525/978-9934-26- 333-0-9.

5. Diachenko, I., Brodska, L., Serebryakov, O., Samborska, N., & Kharytonova, N. (2024). The influence of social and individual determinants on the Ukrainian military during wartime. Accepted manuscript. Interpersona: An International Journal on Personal Relationships. DOI: https://doi.org/10.23668/psycharchives.14201

6. Pesotska, Yu. (2022). Sotsialna reabilitatsiia ta sotsialna adaptatsiia vnutrishno peremishchenykh osib [Social rehabilitation and social adaptation of internally displaced persons]. Social Work and Education, 9(1), 89-99. DOI: https://doi.org/10.25128/2520-6230.22.1.7. Retrieved from https://journals.uran.ua/swe/article/view/256718 [in Ukrainian].

7. Popovych, A. M. (2017). Sotsialni bariery ta sotsialna reabilitatsiia [Social Barriers and Social Rehabilitation]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia : Pedahohika. Sotsialna robota - Scientific Bulletin of Uzhgorod University. Series: Pedagogy. Social work, Vol. 1 (40), 227-229 [in Ukrainian].

8. Kravtsov, S.O. (2008). Teoretychne bachennia sotsialnoi adaptatsii: stan, pohliady, pidkhody [Theoretical vision

of social adaptation: state, views, approaches.] Sotsialna polityka - Social policy, 3(26), 83-96. Retrieved from https://ukr-socium.org.ua/wp-content/uploads/2008/07/83-96 no-3 vol-26 2008 UKR.pdf [in Ukrainian].

9. Kambur, A. (2012). Sotsialna adaptatsiia osobystosti [Sociology of adaptation]. Chernivtsi: «Zoloti lytavry». Retrieved from https://archer.chnu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/3088/MOH%20rnu6oKa%20%20%20 ostatochno%20K.A.V.pdf?sequence=1&isAllowed=y [in Ukrainian].

10. Cherevatskyi, D. Iu. (2023). Rezylientnist ekonomiky ta ekonomika rezylientnosti [Resilience of the economy and economics of resilience]. Ekonomika promyslovosti - Economy of industry, 1 (101), 31-39. Retrieved from http:// dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/191390 [in Ukrainian].

11. Lazos, H. P. (2018). Rezilientnist: kontseptualizatsiia poniat, ohliad suchasnykh doslidzhen [Resilience: conceptualization of concepts, review of modern research.]. In: Aktualni problemy psykholohii [Actual problems of psychology]. Tom 3.: Konsultatyvna psykholohiia i psykhoterapiia [Counseling psychology and psychotherapy]. Vyp. 14. Vinnytsia: Instytut psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy, FOP Rohalska I. O. (pp. 26 - 64) [in Ukrainian].

12. Ukrainu za 25 dniv viiny zalyshylo maizhe 3,5 miliony liudei - OON [During the 25 days of the war, almost 3.5 million people left Ukraine - the United Nations] (2022). Interfax-Ukraina, Informatsiine ahentstvo - Interfax-Ukraine, News Agency. Retrieved from https://interfax.com.ua/news/general/816385.html [in Ukrainian].

13. Suchasni vydy reabilitatsii dlia postrazhdalykh vid viiny ta veteraniv ZSU [Modern types of rehabilitation for war victims and veterans of the Armed Forces] (n/d). Retrieved from https://www.enableme.com.ua/ua/article/sucasni- vidi-reabilitacii-dla-postrazdalih-vid-vijni-ta-veteraniv-zsu-8895 [in Ukrainian].

14. Sysoienko, I. (26.02.2015). Mizhnarodnyi dosvid reabilitatsii viiskovosluzhbovtsiv [International experience of rehabilitation of military personnel]. Retrieved from https://lb.ua/blog/iryna_sysoenko/296841_mizhnarodniy_dosvid_ reabilitatsii.html [in Ukrainian].

15. Pro reabilitatsiiu u sferi okhorony zdorovia. Zakon Ukrainy vid 3 hrudnia 2020 roku № 1053-IX [About Rehabilitation in Health Care. Law of Ukraine from December 3, 2020]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1053-20#Text [in Ukrainian].

16. Fakhivtsi izrailskoho tsentru NATAL provely kurs navchannia dlia ukrainskykh koleh [Specialists of the Israeli NATAL center conducted a training course for Ukrainian colleagues] (03.08.2022). Retrieved from https://armyinform.com. ua/2022/08/03/fahivczi-izrayilskogo-czentru-natal-provely-kurs-navchannya-dlya-ukrayinskyh-koleg/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru