На шляху до перемоги: як нині відновлюються сільські деокуповані громади Київщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

На шляху до перемоги: як нині відновлюються сільські деокуповані громади Київщини

Діана Гринюк кандидат географічних наук, викладач кафедри країнознавства та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна

Анотація

24 лютого 2022 року відбувся черговий акт невмотивованої агресії росії в Україні на тлі війни що триває з 2014 р. На початку повномасштабного вторгнення, Київська область стала однією з перших жертв нападу російської армії. Після деокупації одним із ключових завдань для сільських територіальних громад деокупованої Київщини стало відновлення соціальної інфраструктури, житлового фонду, транспортної інфраструктури, історико-культурної спадщини. Жителі сільських громад деокупованої Київщини згадують жахіття окупації, долають виклики і борються з наслідками війни. Це засвідчено експедиційними дослідженнями проєкту «Сільськими дорогами деокупованої Київщини», що тривали з серпня по грудень 2023 р. В них висвітлено зазначену проблематику, що репрезентовано у даній статті окремими економіко-господарськими аспектами у процесі відновлення деокупованих громад.

Розкрито особливості відновлення деокупованих територій і громад Київщини, що є актуальними та потребують особливої уваги з боку місцевої влади, громадського сегменту, міжнародних донорів та держави. Завершується другий рік повномасштабного вторгнення росії в Україну, проте, допоки відсутня системна політика відновлення регіонів і громад. Ситуація на місцях потребує детального вивчення всіх обставин та наслідків військового вторгнення. Відповідно, відновлення деокупованих громад потребує системного державного підходу, оскільки, ці території з їх населенням зазнали морального, фізичного, психологічного та соціально-економічного тиску. Значними залишаються матеріальні, інфраструктурні, соціальні, економіко-господарські втрати, що відображується на реальних можливостях громад як до подальшого розвитку в умовах звільнення від впливу ворога, так і до повноцінних відновлювальних процесів, що мають повернути втрачений потенціал територіальних та, особливо, людських ресурсів. У статті розглянуто конкретний досвід відновлення Великодимерської, Димерської територіальних громад та Гостомельської ТГ з фокусом на с. Горенка, що перебували під окупацією ворога або в зоні активних бойових дій весною 2022 р. та відновлюються нині.

Ключові слова: громада, деокупація, відновлення, відбудова, Київщина.

Abstract

розвиток деокупованих територій сільський

Diana Hryniuk

PhD of Geographical Sciences,

Lecturer of the Department of Regional Studies and Tourism,

Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, Ukraine

ON THE WAY TO VICTORY: HOW RURAL DE-OCCUPIED COMMUNITIES OF KYIV REGION ARE RECOVERY NOW

On February 24, 2022, another act of unprovoked aggression by russia took place in Ukraine against the backdrop of the ongoing war since 2014. At the onset of the full-scale invasion, the Kyiv region became one of the first victims of the russian army's attack. Following de-occupation, one of the key tasks for rural territorial communities in the de-occupied Kyiv region became the restoration of social infrastructure, residential buildings, transportation infrastructure, and historical-cultural heritage. Residents of rural communities in the de-occupied Kyiv region recall the horrors of occupation, overcome challenges, and continue to struggle with the consequences of the war. This is evidenced by the expeditionary research of the project "The Rural Roads of the De-occupied Kyiv Region," conducted from August to December 2023, which highlights the specific economic aspects of the restoration process in the de-occupied communities discussed in this article.

The peculiarities of restoring the de-occupied territories and communities of Kyiv region are disclosed, emphasizing their relevance and the need for special attention from local authorities, the public sector, international donors, and the state. The second year of russia's full-scale invasion of Ukraine is coming to an end; however, a systematic policy for the recovery of regions and communities is still absent. The on-the-ground situation requires a detailed study of all circumstances and consequences of the military invasion. Consequently, the restoration of de- occupied communities demands a comprehensive state approach, as these territories, along with their population, have experienced moral, physical, psychological, and socio-economic pressure. Significant material, infrastructural, social, and economic losses persist, impacting the actual capabilities of the communities for both further development in the conditions of liberation from the enemy's influence and comprehensive recovery processes aiming to restore the lost potential of territorial and, especially, human resources. This article explores the specific experience of restoring the territorial communities of Velykodymerska, Dymerska, and Hostomelska, with a focus on the village of Horenka. All mentioned territories were under enemy occupation or in the zone of active combat during the spring of 2022 and are currently undergoing recovery.

Keywords: community, de-occupation, recovery, reconstruction, Kyiv region.

У статті автором використано матеріали індивідуального дослідження «Сільськими дорогами деокупованої Київщини», яке виконується в рамках програми «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України» проєкт у «Як громадський сектор наближує перемогу. Дослідж уємо», що реалізовується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень та Центром демократії та верховенства права завдяки щирій підт римці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

Постановка проблеми. Російська агресія призвела до серйозних руйнувань і страждань для цивільного населення України. Населені пункти та інфраструктура, необхідні для повсякденного життя громадян, внаслідок цього конфлікту зазнали серйозних пошкоджень та знищень. Унаслідок військової агресії рф у Київському регіоні, згідно інформації Київської ОВА, станом на березень 2023 р. фіксується наступне: заклади загальної середньої освіти постраждали частково - 138 об'єктів, повністю - 3 об'єкти; заклади дошкіль¬ної освіти постраждали частково - 75 об'єктів, повністю - 8 об'єктів; заклади охорони здоров'я постраждали частково - 116 об'єктів, повністю - 6 об'єктів; житлові будинки (багатоповерхові) постраждали частково - 1649 об'єктів, повністю - 53 об'єкти; житлові будинки (приватні) постраждали частково - 18102 об'єкти, повністю - 4316 об'єктів [1]. Також, ворогом було пошкоджено інфраструктуру. Автодороги загального користування та вулиці населених пунктів: 1099 км загалом, з них 293 км - автомобільні дороги державного значення, 440 км - дороги місцевого значення та 366 км - вулиці і дороги комунальної власності. Пошкоджень зазнали 125 адміністративних будівель та центрів надання адміністративних послуг, 23 заклади спорту, 10 закладів соціального захисту, а також 137 об'єктів культури та релігійних споруд.

Знищення центрів культури, освіти, музеїв, шкіл і дитячих садочків є неприпустимим і призводить до невиправданих втрат у розвитку суспільства. Це спрямована атака на основи майбутнього розвитку країни та на її ідентичність. Міжнародна спільнота повинна продовжувати підтримувати Україну і виступати проти російської агресії. Збереження підтримки та наростаючий тиск на агресора є важливими елементами для відновлення миру, стабільності та справедливості.

Відображуються контури наявних ризиків, які демонструють, що після деокупації та нині наразі під загрозою є: 1) людські ресурси: базові людські потреби - фізичний та психологічний стан / захист, умови проживання, матеріальні потреби; 2) житлова, виробнича та соціальна інфраструктура: приватні будинки, адміністративні установи та їх приміщення, школи, дитячі садочки, промислові та аграрні підприємства; 3) культурна спадщина: музеї, бібліотеки, історико-культурні пам'ятки. Відтак, все це ставить під загрозу стійкість громади. Процес збереження стійкості громади потребує швидкого, прагматичного, підсиленого зовнішніми чинниками та внутрішнім балансом відновлення.

На думку представників місцевої влади, алгоритм або інструкція щодо відновлення втраченого у війні мають містити такі показники, як рівень пошкоджень на території громади, реальна кількість мешканців та демографічні особливості громади, наближеність до кордону з агресором або лінії фронту, погодні умови та сезон деокупації (наприклад, у зимовий період громади потребували першочергового відновлення об'єктів критичної інфраструктури у сфері теплопостачання). В той же час, на нашу думку, максимально важливими є також соціально-ментальні виміри наслідків та реагувань, особисті занепокоєння та відчуття жителів деокупованих громад глибини власних та місцевих проблем, означення ролі кожного жителя у відбудові громади та перспективні бачення щодо стратегічних цілей життя і функціонування громади після Перемоги.

Концентруємо фокус уваги на необхідності більш ретельного вивчення фактичного досвіду проживання війни у досліджуваних громадах деокупованої Київщини (Великодимерська ОТГ, Димерська ОТГ, с.Горенка Гостомельської ОТГ), зокрема, та інших громадах України, що мали схожі обставини та намагаються відновитися. Це забезпечить змогу говорити про необхідність скоординованого процесу на місцевому та державному рівні, який напрацьовує вже нині алгоритм оцінки ситуації на місцях, визначає першочергові завдання для місцевої влади, та який можна буде адаптувати до конкретної ситуації у конкретній громаді максимально ефективно.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика війни ввійшла у наукові дослідження українських вчених ще з 2014 року, у зв'язку з початком агресії росії в Україні. Війна змінює не лише суспільне буття, а й погляди на багато аспектів довоєнного та повоєнного періоду. Відповідно, більшість таких аспектів носить міждисциплінарний характер і в царині наукових описів / статей має відношення до висвітлення воєнної тематики в галузі права, економіки, соціології, філософії, соціально-економічної географії, геоурбаніс- тики та георуралістики, краєзнавства, культурології, туризму та гостинності тощо. Активна фаза повномасштабної війни, що розпочалася 24 лютого 2022 року примусила і наукову спільноту «здригнутися» від жахів лихоліття, злочинів та руйнувань фізичних і ментальних. У ході здійснення дослідження перетинались із зазначеними аспектами переважно у роботах українських науковців, що відображали проблематику власних спостережень та міркувань, а іноді, навіть були учасниками тих подій. Відзначається своєю помітністю ряд короткострокових тематичних досліджень, що здійснювались в різних академічних інститутах, ЗВО та самодіяльних тимчасових наукових колективах як грантові дослідження, тематичні обстеження та наукові розвідки. Значними і злободенними стали праці цього періоду науковців Інституту географії НАН України, Національного Інституту стратегічних досліджень, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київської школи економіки (KSE) тощо.

Джерелами наукової, статистичної, соціологічної інформації та натхнення до досліджень, відповідно, слугували у процесі роботи аналітичні звіти міжнародних організацій, громадських організацій, українських відомств, матеріали грантових досліджень,фокус-груп. У процесі

дослідження з метою ознайомлення, усвідомлення глибини проблематики та напрацювання ідей слугували наукові здобутки багатьох вчених - економістів, юристів, суспільних географів, соціологів, політологів, зокрема, українських: А. Квіт, Е. Лібанова, Т. Марценюк, О. Дручек, С. Запотоцький, І. Макаров, A. Мельничук, К. Мезенцев, К. Зарембо, Н. Мішина, І. Смирнов, О. Любіцева, B. Кіптенко, І. Винниченко та інших науковців. Окремим «світом» наукової правди про реалії війн та історії державотворення є напрацювання та сучасні ініціативи (проєкт "Українська історія: глобальна ініціатива") всесвітньо відомих науковців - Тімоті Снайдера та Сергія Плохія. В той же час, відзначаємо гостру необхідність проведення локальних/регіональних подальших міждисциплінарних/тематичних досліджень різних аспектів досвіду прожи¬вання війни українцями в громадах, відновлювальних процесів в Україні під час війни, що триває.

Мета статті. Висвітлення відновлювальних аспектів проблематики розвитку деокупованих територій, що зібрані на основі систематизації розвідок міждисциплінарного дослідження з метою поширення правди про досвід проживання війни у сільських територіальних громадах Київщини (економіко-господарський аспект). Відповідно, раніше було здійснено експедиційні дослідження, збір усних свідчень, відео- та аудіо- матеріалів, опитування жителів деокупованих сіл/представників сільських громад.

Київської області, місцевої влади та активістів про досвід проживання війни, людські та інфраструктурні втрати; про життя після деокупації і проблеми, які вони долають нині.

Методологія. Методологія даного дослідження базується на комплексному підході, який охоплює як первинні, так і вторинні джерела інформації. Використання обох видів джерел дозволяє науковцеві глибше проникнути в сутність проблеми, відчути та переглянути реальність, а також отримати всебічне розуміння ситуації на місці. Для аналізу стану проживання війни, сприйняття сьогодення та можливостей відновлення населеними пунктами, дослідниця взяла участь у експедиційних дослідженнях. Серед завдань було визначення сильних та слабких сторін у відновлювальних процесах на місцях. Аналіз психо-емоційного стану та стійкості громад, врахування втрат від війни, економічного рельєфу, місцевої адміністративної політики та господарських переваг конкретних територій став основою для розуміння контексту подій. Цей аналітичний підхід не лише встановлює основи для розуміння причин подій, але й надає базу для виконання поставлених цілей дослідження, які включають як аналітичні, так і практичні аспекти. Використання об'єктивних даних та особистої взаємодії з місцевими учасниками дозволяє отримати більш повний та реалістичний образ ситуації.

Для оцінки стану збереження громади під час війни, стійкості громади за наслідками деокупації та готовності до відновлення в інструментарій дослідження, інтерв'ю та опитувальник було закладено низку питань, що дозволили сформувати тематичні блоки:

1)Людський ресурс: особиста безпека (фізична та психологічна безпека).

2)Втрати/збереження / відновлення житлової, соціальної, виробничої інфраструктури.

3)Допомога у відновленні.

Дана стаття, більшою мірою, присвячена аспектам другого та третього тематичних блоків і не вичерпує всі отримані результати дослідження. В ході реалізації проєкту, у процесі формування висновків та рекомендацій щодо досвіду проживання війни деокупованими громадами Київщини були проведені експедиційні дослідження за підсумками серії (22) глибинних напівструктурованих інтерв'ю (18 відео-, 4 аудіо-), офлайн та онлайн опитування жителів громад, фото-документування інфраструктурних втрат на основі системно-структурного підходу, аналітико-статистичного методу, порівняльного аналізу, методів тематичного аналізу.

Виклад основного матеріалу. Сучасний світ вражений безглуздям та жорстокістю росії у воєнних конфліктах, що призвели до непоправних втрат та страждань. У таких трагічних обставинах важливо дотримуватися встановле¬них міжнародних норм та правил. Зокрема, Гаазька конвенція 1954 року закликає до обов'язкового збереження культурних цінностей. Варто зауважити, що росія, яка зобов'язалася дотримуватися цієї конвенції, щоденно порушує її положення, руйнуючи українські громади, забираючи життя беззахисних людей та підриваючи національну культуру та ідентичність.

Станом на 24 лютого 2022 року на фоні війни з 2014 року ми стикаємося з новим етапом невмотивованої агресії росії в Україні. Київська область стала однією з перших жертв нападу російської армії. Захоплення території Київщини відбулося з декількох напрямків, включаючи кордон з Білоруссю. Пряма агресія тривала аж до 3 квітня 2022 року, під російською окупацією опинилися 15 громад Вишгородського, Бучанського та Броварського районів, що становить близько 270 населених пунктів. Територія Київщини зазнала окупації. Окупація (лат. occupatio -- оволодіння, зайняття, від occupare -- захоплювати, займати) трактується у міжнародному праві як тимчасове зайняття збройними силами території противника в мирний чи воєнний час. Режим окупації регулюється 4-ю Гаазькою конвенцією про закони і звичаї війни на суходолі (1907), Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни (1949) тощо. За 4-ю Гаазькою конвенцією, окупація розпочинається зі встановлення фактичного контролю над окупованою територією й утворення окупаційної адміністрації, а припиняється -- з моменту втрати фактичного контролю над територією [2, 3, 4].

У 2022 році внаслідок воєнних дій зазнали пошкоджень 46 терито¬ріальних громад з загальної кількості 69, що на Київщині. Найбільше постраж¬дали населення та інфраструктура громад, таких як Гостомельська, Бучанська, Ірпінська, Великодимерська, Бородянська, Макарівська, Дмитрівська тощо.

Особливий інтерес для нашого проєкту становить аналіз наслідків окупації, воєнних дій та процесів відновлення регіону з участю світової спільноти. Важливо підкреслити, що, незважаючи на триваючу війну, розпочато ініціативи з відновлення, що спрямовані на взаємодію та спільні зусилля для подолання наслідків війни.

Великодимерська селищна громада Броварського району Київської області. (Перебувала під окупацією з 7/8 березня по 30 березня 2022р.) У світлі початку активної фази війни, ініційованої рф в Україні, велика частина місцевого населення виявила свою готовність взяти участь у військових діях через призов до служби в Збройних Силах України. Починаючи з 24 лютого 2022 року, спостерігається втрата численних представників громади, які стали учасниками військових дій, а також значні жертви під час окупації. Специфічні дані можна виявити в окремих селах, зокрема у селі Плоске, де протягом 11 днів окупації російські війська здійснили жорстокі напади та призвели до гибелі 12 селян. Схожа картина спостерігалася й в інших населених пунктах громади. На поточний момент наявна інформація щодо збитків та руйнувань в громаді, де зазначено, що 2343 об'єкти зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Серед них виділяються 2183 приватних житлових будинки, з яких 222 зазнали повного знищення, 478 вимагають капітального ремонту, а 1483 потребують поточного ремонту. Також визначено пошкодження 54 багатоквар¬тирних будинків, 7 шкіл, 4 дитячих садочків, 7 закладів охорони здоров'я, 7 адміністративних будівель, понад 7 5 приватних підприємств, а також пошкод¬ження інфраструктури, доріг та 5 мостів [1]. З ментальної та економічної точок зору, нинішній стан громади визначається рядом труднощів та викликів, пов'язаних із реабілітацією та відновленням наслідків воєнних дій на її території. Такий обсяг зруйнованих господарських та житлових структур вимагає комплексного підходу та науково обґрунтованих стратегій відновлення. Окрім того, зазначено, що зазнали пошкоджень також транспортні маршрути та мостові споруди, що додатково ускладнює процес відновлення.

В ході проведення експедиційних досліджень підтверджується, що Великодимерською селищною радою проведено роботу з фіксації та опрацю¬вання всіх руйнувань, які виникли внаслідок збройної агресії рф. За 2022-2023 обстежено та зафіксовано 100% зруйнованих та пошкоджених приватних домогосподарств, житлових будинків, соціальних та адміністративних будівель. Згідно з методикою обстеження будівель і споруд, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів, незалежні сертифіковані експерти склали понад 1200 звітів та визначили ступінь та категорію пошкодження. Опрацьовано більше 2000 заявок від громадян, що стали основою для створення реєстру руйнувань і пошкоджень в Управлінні будівництва. Створений реєстр включає в себе дані про кожен приватний житловий будинок, будівлі адміністративного та соціального призначення, а також приватні підприємства. Завдяки цьому та державній програмі відновлення, розпочалися роботи з відновлення пошкоджених будівель. Станом на другу половину 2023 року в цілому по громаді проведено заміну віконних та дверних блоків за рахунок бюджетних коштів в кількості більше 900 блоків на загальну суму 8,8 млн. грн. Також від кожного населеного пункту, за рішенням старостату, відібрано, загально 69 домогосподарств, для виконання робіт по капітальному ремонту в пошкоджених будинках за кошти субвенції. Виготовлено проектну документацію, пройдено експертизу та залучено підрядні організації та технагляд до виконання робіт. Наразі завершені капітальні ремонти по відновленню дахів в 61 будинку в селах Світильня, Залісся. Русинів, Велика Димерка, Плоске, Богданівка, Бобрик, Гоголів, Шевченкове. Всі акти виконаних робіт на суму більше 25 млн. гривень погоджені та підписані власниками будинків. У подальших діях власники пошкоджених будинків подали електронні заяви на компенсацію (Є-віднов- лення) та отримують компенсацію від держави на виконання повного ремонту.

Проектна документація для проведення капітального ремонту пошкоджених багатоквартирних будинків в селі Залісся, селищі Велика Димерка, с.Шевченкове, с. Плоске, с.Богданівка була успішно виготовлена.

Розпочато будівельні роботи за наступними адресами: село Богданівка, вулиця Хоменка 30; село Шевченкове, вулиця Вишнева, 33; село Плоске, вулиця Київська, 7. Вже завершено відновлення покрівель у селі Залісся та смт Велика Димерка [1]. Також, було зазначено, що внаслідок бойових дій постраждали заклади освіти в селі Богданівка, селі Плоске, дитячий садочок в Богданівці, будівлі старостату в с. Богданівка та с. Шевченкове.

На даний момент є розробленою проектна документація і визначено кошторисну вартість на проведення капітального ремонту зруйнованих шкіл, дитячого садочка та будівель старостатів. Компанією-спонсором для будівництва садочка в селі Богданівка є Іноземне Підприємство "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД", яке має свій завод у селищі Велика Димерка. Забудовником та розпорядником коштів виступає благодійна організація "Червоний Хрест".

Наразі забудовник проводить тендер для вибору генерального підрядника. Проекти шкіл у селі Богданівка та селі Плоске вже подано до програми відновлення КОДА, та наразі розпочато відбудову школи у селі Плоске. За рахунок бюджетних коштів та програми відновлення від Броварської районної державної адміністрації було отримано та видано шифер для самостійного ремонту дахів громадянам у кількості 4 367 штук. Крім того, за рахунок місцевого бюджету проводиться відновлення та ремонт ліній вуличного освітлення по селах громади. На даний момент на поточний ремонт пошкоджених мереж вуличного освітлення вже витрачено 835 244,34 гривень.

Великодимерська селищна рада активно співпрацює із численними міжнародними благодійними фондами, такими як "Карітас України", "Людина в біді", "Рокада", "Товариство Червоного Хреста України", "До України з любов'ю" та Фонд ООН в галузі народонаселення. Ці організації забезпечують селищну раду різноманітними ресурсами і підтримкою для реалізації різноманітних проектів та ініціатив, спрямованих на поліпшення благополуччя та розвиток громади.

За координації та фінансування благодійних організацій було вжито заходів щодо часткового встановлення віконних блоків та металопластикових дверей у приватних житлових будинках, а також надання допомоги домогосподарствам будівельними матеріалами. Для найбільш вразливих сімей, де житло було повністю зруйновано, благодійні організації забезпечили модульними будинками. Взявши до уваги результати співпраці, від Фонду ООН в галузі народонаселення отримано 19 таких будинків, а від Фонду "До України з любов'ю" - 56. Крім того, благодійний Фонд "Карітас Україна" затвердив видачу 15 модульних будиночків.

Також, триває розробка проектної документації для будівництва протирадіаційних укриттів (ПРУ) в населених пунктах с.Рудня та с. Світильня. Технічна документація для села Шевченкове вже виготовлена і наявна.

Проектна документація для укриття в селі Гоголів також готова та знаходиться в стадії реалізації. Проведено відкриті торги на суму 2 млн. грн, визначено підрядника, який відповідає за вивезення будівельного сміття з пошкоджених будівель. Станом на 22 вересня 2023 року постійною комісією, до складу якої входять співробітники Управління будівництва, виконано понад 300 обстежень згідно з постановою №381 (Є-відновлення), нараховано компенсацію понад 50 млн. гривен, з якої вже виплачено понад 30 млн. гривен. Також розглядається питання щодо надання компенсації за повністю зруйновані будівлі згідно з відповідною постановою, у найближчий час планується запуск цієї програми [1].

За даними, наданими в.о. голови Великодимерської селищної ради Антоніною Сидоренко восени 2023 р., громадою спільно з судовим експертом, постійним членом Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, заступником голови комітету з питань правосуддя, експертної діяльності, банкрутства, виконання судових рішень Громадської ради при Міністерстві юстиції України, Яковом Олександровичем Черніним, було проведено 7 кваліфікаційних експертиз згідно з нормами Європейського Союзу та подано позов до міжнародних інстанцій на відшкодування збитків за пошкоджене та зруйноване житло [1, 4, 6]. Так поступово і впевнено триває відновлення життя в громаді, долаються труднощі, громада гуртується.

Димерська селищна територіальна громада Вишгородського району Київської області. (Перебувала під окупацією з 24 березня по 31 березня 2022 р.). ...25 лютого 2022 року о 3 годині ранку громада потрапила під окупацію військами російської федерації, втративши зв'язок з територіями, що залишалися під контролем Збройних Сил України. Це тривало до 1 квітня 2022 року. На даний момент понад 800 жителів громади проходять службу в лавах Збройних Сил України. Загалом вже 28 захисників, які є мешканцями громади, віддали свої життя на полі бою. За результатами окупації кількість загиблих та підданих тортурам становить близько 20 осіб (інформація базується на матеріалах справ у правоохоронних органах та розслідується як воєнні злочини). Щодо цивільних полонених, наразі їх кількість становить 42 людини, які перебувають у полоні з березня 2022 року, держава та суспільство докладають всіх зусиль на їх повернення [1, 7]. Щодо безвісті зниклих статистика відсутня - це інформація з обмеженим доступом.

Димерська селищна територіальна громада була утворена у 2020 році і складається із 34 населених пунктів, з адміністративним центром у селищі Димер. Загальна чисельність населення становить близько 24 тисяч осіб, а площа територій - 957,33 квадратних кілометрів. Громада, за економічними розрахунками Міністерства фінансів, є дотаційною. Бюджет громади на 2021 рік становив 215 (97) мільйонів гривень, і виконання на кінець року склало 101%. На 2022 рік був затверджений бюджет у розмірі 237,5 (105)/176,5 мільйонів гривень. Станом на 1 квітня виконання склало 85%, а на кінець року досягло 107,6% [1]. На 2023 рік затверджено бюджет у розмірі 210 (86) мільйонів гривень/107 мільйонів гривень, і станом на сьогодні виконання складає 129%.

Фактично, з початком активної фази агресії рф в Україні кордони громади стали лінією зіткнення між Збройними Силами України та ворожими збройними силами. Це призвело до пошкодження приблизно 1400 житлових будинків, з яких понад 100 були зруйновані повністю, а близько 200 зазнали підтоплення водою.

На момент завершення окупації були пошкоджені всі мостові переїзди, фактично перекриваючи всі транспортні маршрути. З усіх зруйнованих споруд 95% припадає на житловий сектор. Також значного пошкодження зазнали будівлі культури, школи та дитячі садочки. «Будівництво з нуля школи або дитячого садочку - це шалене навантаження на будь-який бюджет, адже це близько 130-150 млн. гривен. Дякувати Богу, повністю знищених об'єктів у громаді не було, лише різного ступеню пошкодження...» (Володимир Підкурганний, Голова Димерської ОТГ).

Після деокупації громада опинилася без електропостачання, водопостачання, транспортного сполучення, частково без газопостачання, інтернету та мобільного зв'язку. Постало лише одне питання: "З чого починати?". І почалася поетапна процедура відновлення. Значний обсяг допомоги у вигляді будівельних матеріалів був наданий народним депутатом Ольгою Василевською-Смаглюк та її благодійним фондом, активну допомогу надавали міжнародні та громадські організації, такі як Добробат, Карітас, Червоний Хрест, Актед, Рокада, Юнісеф, Юлід, Ротарі. На кінець літа 2023 року понад 45% власників пошкоджених будинків отримали пряму допомогу для відновлення. Характер такої допомоги був різноманітним, включаючи отримання 1400 безкоштовних вікон за участю КОВА.

На етапі відбудови важливим є впровадження закону України про відшкодування зруйнованого і пошкодженого житла, який був підписаний Президентом України - Офіційний портал Верховної Ради України (https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/234589.html ). На осінь 2023 року надійшло 92 заявки, більшість з яких опрацьовано, відповідно, мешканці громади отримають до 200 тис. гривень компенсації. Це стосується виключно категорії «легких» пошкоджених житлових будинків. Держава, жителі громади та благодійні організації об'єднали свої зусилля у відновлювальних процесах. Особливу подяку місцеві жителі висловлюють народному депутату Ользі Василевській-Смаглюк, яка завжди була і залишається на зв'язку з громадою. Завдяки її участі та активності, ЮНІСЕФ у громаді облаштував 4 сучасних укриття в навчальних закладах. Триває ремонт укриття в школі с. Козаровичі, ремонтні роботи у Ліцеї №2 селища Димер, ремонт у школі с. Ясногородка. Також підготовлено проєкт з ремонту укриття в Димерському Ліцеї №1 зі співфінансуванням від КОВА [1]. Є позитивна динаміка та конкретні результати.

Громада успішно співпрацює з численними міжнародними організа¬ціями та фондами, які надають значну допомогу у відновленні та підтримці постраждалих. Міжнародний комітет «Червоного Хреста» надає спецтехніку, будівельні матеріали, грошову компенсацію, будівельний інструмент та продуктові набори. Французький фонд «ACTED» забезпечує віконні та дверні блоки. Благодійний фонд «Рокада» фінансує відновлення будинків, а «Карітас» надає допомогу у відновленні житлових будівель. Дитячий фонд UNICEF здійснює медичну допомогу, постачає медичне обладнання та відновлює укриття в закладах освіти. Організація U-LEAD з Європою надає технічне обладнання та генератори. Міжнародна організація НЕФКО здійснює модернізацію систем водопостачання, теплопостачання та каналізації. «Ротарі клуб» фінансує пожежне обладнання, пожежну машину, генератори та надає харчові набори. Громада отримує підтримку від ГО «Добробат», яка здійснює відновлення пошкоджених будівель [1]. Крім того, «Жіночий консорціум», «Надія і житло», «New way» активно допомагають у відновленні та розвитку громади. Ці організації спільно з громадою реалізовують різноманітні ініціативи для поліпшення умов життя та відновлення постраждалих.

У 2023 році, не зважаючи на те, що громада є отримувачем дотацій, було прийнято рішення перерозподілити фінансові ресурси в розмірі 17,7 млн. гривень на підтримку військових підрозділів ЗСУ Це рішення дозволяє громаді ввійти у першу «двадцятку» серед інших 69 громад Київської області саме за показ¬никами благочинності під час війни. На думку Володимира Підкурганного, кожен мешканець громади докладає особливих зусиль у цей важливий та очікуваний процес перемоги.

Село Горенка, що входить до складу Гостомельської селищної громади Бучанського району Київської області вижило на лінії вогню (з 24 лютого вподовж березня 2022р. село перебувало на лінії фронту). Загальна площа села становить 29,1 кв.км, а чисельність мешканців складає 5358 осіб перед початком військових дій. Події розгортались особливо трагічно ще й тому, що у початковий період вторгнення, «втікли» місцеві депутати та староста, залишивши Горенку без керівництва. У цей важкий момент взяли на себе відповідальність та організацію справ місцеві активісти: юристка-волонтерка Лариса Ліщинська, а також, брати Геннадій і Вадим Чухманенки - банкір і уролог за професійною спрямованістю. Вони вживали всіх можливих заходів для захисту села. Під час активних обстрілів села 24 місцевих тероборонівців "боронили" територію та будинки від війни. За час обстрілів загинуло 7 місцевих жителів, 11 отримали важкі поранення...

«Рашисти вбили нашу волонтерку Яну Михиденко, коли вона їхала зустрічати біженців з Гостомеля. Це сталося 11 березня. Дві ворожі кулі, випущені в лобове скло автівки, обірвали життя молодої мами та дружини Яни. Їй було лише 33 роки... » (Лариса Ліщинська, староста села Горенка/

Згідно з даними ООН, село Горенка було знищене на 80%, це означає, що вісім з десяти житлових будинків було зруйновано. Згідно з проєктом "росія заплатить" Київської школи економіки (KSE), були пораховані сукупні втрати інфраструктури села Горенка внаслідок повномасштабної війни рф проти України, і вони становлять майже 2,5 млрд гривень (85 млн доларів). В Київській області почали проводити оцінку пошкоджених житлових будівель, і цей процес розпочато з Гостомельської ОТГ, де більше 3000 будинків потребують відновлення.

Село Горенка на території Київської області визначається як один з населених пунктів, що піддався істотним збиткам внаслідок залучення в зону бойових дій протягом періоду з початку активної фази війни. Під час інтенсивних бойових дій визначено такі наслідки для села Горенка: пошкоджено чи знищено 105 об'єктів промислової інфраструктури, що становить 44% від загальної кількості об'єктів цього типу в селі. Зазнали пошкоджень 17 закладів торгівлі, 3 магазини і 3 заклади харчування, що включається до соціальної інфраструктури. Постраждала церква. Руйнування виявлено в 1 закладі освіти та 1 медичній лабораторії села Горенка.

Завдяки фінансуванню міжнародних партнерів вдалося успішно відновити надзвичайно важливий об'єкт для села - "Гостомельський центр первинної медико-санітарної допомоги". Ця амбулаторія призначена для обслуговування пацієнтів не лише з самого села, а й з сусіднього села Мощун, яке зазнало руйнувань на рівні 90%. Проект був задуманий та реалізований, враховуючи кращі світові практики у сфері декарбонізації та "зеленої економіки". Громадська організація "Екодія" спільно з Greenpeace Центральної та Східної Європи та іншими партнерами представили проєкт зеленої реконструкції амбулаторії ще до її відновлення. Проект включає в себе інноваційні технології, зокрема гібридну сонячну електростанцію потужністю 12 кВт, що гарантує неперебійну роботу установи навіть за умов непередбачених ситуацій.

Висвітлення досвіду "виживання" наперекір важким обставинам та об'єднання колишніх опонентів важливо демонструє унікальну силу людського супротиву в умовах реальних викликів та подій в громаді та селі на Київщині. Героїчні жителі Горенки, які колись були опонентами у мирний час, виявили величезний рівень співпраці та взаємодопомоги. Навіть при спробах окупантів знищити село та стерти його з "лиця землі", місцеві жителі залишалися непоодинокими у своєму опорі. Важливо відзначити, що, незважаючи на зусилля ворогів, вони так і не змогли ввійти в село, адже їм заважав підірваний міст та вогняний спротив, що також ускладнило їхні плани щодо наближення до Києва. Героїчне село Горенка не дало змоги ворогу зайти у Київ.

Висновки

Негативний вплив війни рф в Україні позначається на всіх сферах суспільного життя та діяльності у деокупованих громадах та населених пунктах, що потребує зміцнення стійкості громад та активізації відновлю- вальних процесів на різних рівнях. Є важливими та потребують врахування думки і погляди експертів, представників місцевого населення, а, також, результати опитувань та інтерв'ю. В аспекті тематичного блоку "Людський ресурс..." необхідно створити єдність та спільно формувати життєві цінності серед мешканців громад, які пережили випробування війни та активно працюють над відновленням. Важливо продовжувати підтримку та взаємодо¬помогу, спираючись на ініціативу місцевої влади, активістів і волонтерів у вирішенні нагальних та повсякденних проблем. Потрібна акцентна увага на запитах особливо вразливих груп населення в громадах та окремих селах; також, рекомендується забезпечувати інклюзивний підхід до розвитку громад, надаючі рівні можливості для всіх.

Рекомендується відновлювати та розвивати ринок праці в селах громад, сприяючи не лише економічному зростанню родин, але й підвищенню гідності та самосвідомості мешканців. Додаткові робочі місця сприятимуть поверненню тих, хто виїхав за кордон у період активної фази війни.

В сучасних умовах відновлення деокупованих громад виявляється великою необхідністю продовження патріотичного виховання молоді та систематичних зусиль у збереженні воєнного досвіду та пам'яті про події війни, активних бойових дій та окупації.

В аспекті тематичного блоку "Втрати/збереження/відновлення житлової, соціальної, виробничої інфраструктури" в селах деокупованих громад потрібно зосереджувати увагу місцевої влади на наступних аспектах: 1) сприяння справедливому та максимально швидкому відшкодуванню втрат житла та відновленню пошкоджень, зумовлених окупацією та активними бойовими діями на даному етапі війни; 2) врахування пропозицій місцевих жителів стосовно черговості та екстреного відновлення чи будівництва певних об'єктів житлової, соціальної, виробничої інфраструктури. З цією метою рекомен¬дується проводити опитування громадської думки серед мешканців кожного населеного пункту; 3) першочергове відновлення соціальної освітньої інфра¬структури, зокрема, закладів освіти та дитячих садочків, в кожному дослідженому населеному пункті деокупованих громад і селах, де велись активні бойові дії (наразі, найкраща ситуація у відновленні освітньої інфраструктури спостерігається в Димерській громаді); 4) залишається надзвичайно актуальним та потребує термінового вирішення питання будівництва сучасних укриттів/бомбосховищ для створення безпечних умов перебування жителів громад та учасників освітнього процесу; 5) вирішення ініціативних пропозицій місцевих мешканців щодо створення безпечних просторів для відпочинку молоді. Питання сучасної молодіжної політики у сільських громадах деокупованої Київщини повинні залишатися в центрі уваги незважаючи на всі труднощі сучасного періоду.

В аспекті тематичного блоку «Допомога у відновленні» виявляються особливо актуальними наступні аспекти: 1) дослідження підтверджує, що ініціатива залишається на рівні громади/жителів сіл, які чітко розуміють обсяги, потреби та основний напрямок відновних процесів і готові об'єднатися для досягнення конкретної практичної мети в своєму життєвому просторі;

2)громади вже зараз активно працюють над розв'язанням практичних завдань, однак потрібна стратегія залучення донорських коштів, оскільки державний бюджет не може самостійно впоратися з таким тягарем під час тривання війни (зацікавленість громад у пошуку інвесторів); 3) досліджені громади на деокупованій території Київщини мають унікальний людський та економічний ресурс, який був випробуваний викликами війни та окупації, і здатний об'єднатися і працювати в умовах воєнного конфлікту; 4) території громад володіють численними економіко-географічними перевагами, такими як природно-ресурсний потенціал, родюча земля, вигідне економіко-географічне положення, логістичні переваги та максимальна близькість до столиці; це місцевості, де можна ефективно жити, працювати та створювати умови для відпочинку у перспективі, включаючи рекреацію та туризм; 5) значною є потреба громад і сіл у конкретній допомозі; отже, продовження пошуку волонтерських гуманітарних проєктів, фондів та ініціатив, які здатні виділити ресурси та допомогти вирішити нагальні проблеми в життєвому просторі деокупованої Київщини, залишається актуальним і корисним, як це вже частково реалізовано.

На рівні уряду країни рекомендується швидко узагальнити весь накопи¬чений досвід боротьби, розвитку, виживання та економічного відновлення деокупованих громад. Це має бути виконано в короткий термін з метою уник¬нення колізій, непорозумінь та протистоянь у відносинах "місцева влада - місцеві потреби відновлення - зовнішні / централізовані перешкоди". Важливо розробити прозору та спрощену стратегію для швидкого розвитку та відновлення нині, у воєнний період, а також на майбутнє, після Перемоги.

Література

1.Київська обласна військова адміністрація. Офіційний веб-сайт: https://koda.gov.ua/

2.Словник іншомовних слів. URL: http://slovopedia.org.ua/36/53406/244881.htm (Дата звернення: 20.10.2023).

3.Велика Українська енциклопедія. URL:https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%BD%D0% B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D1%8F (Дата звернення: 21.10.2023).

4.Мішина, Н. (2023). Тимчасово окуповані території: зарубіжний досвід захисту прав людини. Law. State. Technology, 3, 11-15, doi: 10.32782/LST/2023-3-2

5.Yoram Dinstein. The international Law of Belligerent Occupation/ Y. Dinstein. Cambridge: Cambridge Universiti Press. 2009. Р. 365.

6.Hryniuk, D., Smyrnov, I., Smochko, N., Rastvorova, M., and Svyshcho, V. (2023). The Phenomenon Of The Volunteer Initiative In The Context Of The Development Of Social And Military Volunteering During The Enemy Invasion Of Sovereign Ukraine, Inequality, Informational Warfare, Fakes and Self-Regulation in Education and Upbringing of Youth, Youth Voice Journal Vol. I, pp. 72-89. ISBN (ONLINE): 978-1-911634-78-2 URL: https://www.rj4allpublications.com/product/the-phenomenon-of-the-volunteer-initiative/

7.Макаров І.М. Поняття і зміст режиму окупації у міжнародному праві. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2012. № 3. С. 193-197.

References

1.Kyivska oblasna viiskova administratsiia. Ofitsiinyi veb-sait: https://koda.gov.ua/

2.Slovnyk inshomovnykh sliv. URL: http://slovopedia.org.ua/36/53406/244881.htm l (data zvernennia: 20.10.2023).

3.Velyka ukrainska entsyklopediia. URL:https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%BD%D0%B5% D0%BA%D1%81%D1%96%D1%8F (data zvernennia: 21.10.2023).

4.Mishyna, N. (2023). Tymchasovo okupovani terytoriyi: zarubizhnyy dosvid zakhystu prav lyudyny [Temporarily occupied territories: foreign experience of human rights protection]. Law. State. Technology, 3, 11-15, doi: 10.32782/LST/2023-3-2

5.Yoram Dinstein. The international Law of Belligerent Occupation/ Y. Dinstein. Cambridge: Cambridge Universiti Press. 2009. Р. 365.

6.Hryniuk, D., Smyrnov, I., Smochko, N., Rastvorova, M., and Svyshcho, V. (2023). The Phenomenon Of The Volunteer Initiative In The Context Of The Development Of Social And Military Volunteering During The Enemy Invasion Of Sovereign Ukraine, Inequality, Informational Warfare, Fakes and Self-Regulation in Education and Upbringing of Youth, Youth Voice Journal Vol. I, pp. 72-89. ISBN (ONLINE): 978-1-911634-78-2 URL:https://www.rj4allpublications.com/product/the-phenomenon-of-the-volunteer-initiative/

7.Makarov I. M. Poniattia i zmist rezhymu okupatsii u mizhnarodnomu pravi. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. 2012. № 3. S. 193-197.

Размещено на Allbest.ru