Соціальні наслідки вимушеного внутрішнього переміщення населення в УкраїнІ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціальні наслідки вимушеного внутрішнього переміщення населення в УкраїнІ

Social consequences of forcedinternal displacementof population in Ukraine

Малиновська О.М.

Яценко Л.Д.

Оієрв Malynovska

Liubov Yatsenko

Масове вимушене переміщення населення в період війни зумовило підвищення рівня невизначеності та посилило інтенсивність прояву викликів для конкретних осіб та суспільства в цілому. Стаття присвячена аналізу становища вимушено переміщених в результаті війни осіб, наслідків вимушеної міграції, зокрема, інтенсивності вимушеної міграції її вплив на умови життя, поширення ризику соціальної ізоляції, працевлаштування та трудові доходи, рівень згуртованості суспільства тощо. У статті розглянуто політику допомоги постраждалому населенню, цілеспрямовані заходи держави, вжиті у відповідь на небезпеку та спрямовані на пом'якшення негативних соціальних наслідків, що включає оцінку ситуації, акумуляцію ресурсів та вироблення конструктивного підходу до покращання становища вимушених переселенців. Здійснений аналіз надав змогу дійти висновку, що вимушена міграція населення є серйозним викликом та спричиняє негативні наслідки на рівнях окремих осіб, громад та суспільства в цілому. Вона призводить до раптової бідності, погіршення якості життя, посилення майнової нерівності, виключення тисяч осіб з виробничого процесу внаслідок втрати роботи чи власного бізнесу, різкого погіршення ментального та фізичного здоров'я вимушених переселенців, виникнення напруженості в стосунках між населенням, що змушено було залишити місця постійного проживання, та мешканців приймаючих громад тощо. При опрацюванні фактичного та аналітичного матеріалу застосовано історичний, логічний, порівняльний методи, метод наукової абстракції. Незважаючи на заходи держави з надання допомоги ВПО, значну міжнародну допомогу мільйони вимушених переселенців, передусім вихідці з регіонів, де точаться бої, все ще перебувають у вкрай вразливій ситуації і потребують підтримки. В умовах затяжної війни віднайдення тривалого рішення проблем вимушених переселенців полягає не лише у створенні умов для їхнього безпечного повернення до місць звичайного проживання, а й у сприянні інтеграції в приймаючі громади. Це вкрай складне завдання, яке має бути пріоритетом для політиків, предметом постійної уваги громадянського суспільства. Водночас завдання наукової спільноти полягає у дослідженні становища ВПО та впливу вимушеної міграції на стійкість держави та суспільства, виявлення найнагальні- ших потреб вимушених мігрантів та вироблення пропозицій щодо їх задоволення. Тип статті: емпірична. Ключові слова: внутрішні вимушені переселення; виклики; соціальні наслідки; допомога держави; інтеграція.

The massive forced displacement of the population during the war led to an increase in the level of uncertainty and increased the intensity of challenges for specific individuals and society as a whole. The article is devoted to the analysis of the situation of people forcibly displaced as a result of the war, the consequences of forced migration, in particular, the intensity of forced migration, its impact on living conditions, the spread of the risk of social isolation, employment and labor income, the level of social cohesion, etc. The article also considers the policy of assistance to the affected population, targeted state measures taken in response to the danger and aimed at ensuring social stability, which includes assessing the situation, accumulating resources and developing a constructive approach to improving the situation of forcibly displaced people. The analysis made it possible to conclude that forced population migration is a serious challenge and causes negative consequences at the levels of individuals, communities and society as a whole. It leads to sudden poverty, a deterioration in the quality of life, an increase in property inequality, the exclusion of thousands of people from the production process due to the loss of work or their own business, a sharp deterioration in the mental and physical health of forced migrants, the emergence of tensions in relations between the population, which forced them to leave their places permanent residence, and residents of host communities, etc. When processing factual and analytical material, historical, logical, comparative methods, the method of scientific abstraction are used. Despite the measures taken by the state to provide assistance to IDPs, significant international aid, millions of forcibly displaced people, primarily those from regions where fighting is going on, are still in an extremely vulnerable situation and need support. In the conditions of a protracted war, finding a long-term solution to the problems of IDPs lies not only in creating conditions for their safe return to their usual places of residence, but also in promoting their integration into the host communities. This is an extremely difficult task, which should be a priority for politicians, the subject of constant attention of civil society. At the same time, the task of the scientific community is to study the situation of IDPs and the impact of forced migration on the stability of the state and society, identify the most urgent needs of forced migrants and develop proposals for their satisfaction. Type of article: empirical. Key words: internal forced resettlement; challenges; social consequences; state assistance; integration.

ВСТУП

Для теоретичного пошуку та практичного втілення заходів, спрямованих на подолання негативних наслідків вимушеного переміщення населення, важливо усвідомлювати на які виклики вони мають відповідати, які наслідки подолати. Адже без цього неможливо знайти адекватні засоби протидії небезпеці та досягти необхідної трансформації суспільної системи, яка б дала змогу їй успішно функціонувати попри негативні чинники впливу на неї.

Цілком зрозуміло, що наразі головним викликом в Україні є повномасштабна агресія РФ, війна на виснаження, спричинені нею жертви та руйнування, включно масові вимушені переміщення населення. Евакуація, втеча мільйонів громадян, пов'язані з серйозними небезпеками як для самих вимушених мігрантів, так і для громад їхнього походження та вселення, країни в цілому. Тому пошук шляхів необхідної підтримки та інтеграції вимушених мігрантів в приймаючі громади є не лише науковим, а й політичним завданням.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Спеціальні дослідження проблем ВПО здебільшого присвячені оцінкам їхнього складу та потреб. В основному це доповіді міжнародних організацій та українських дослідницьких центрів [1, 2, 3, 4]. Проблемам правового захисту переміщених осіб внаслідок війни присвячені наукові праці М. Буроменського, Г Журавльо- вої [5, 6]. Питання державної політики у сфері підтримки внутрішньо переміщених розглянуті дослідниками В.Сичової, О.Капінусової [7,8]. Відомими вітчизняними науковцями Е. Лібановою, О. Позняком, О. Цимбалом [9] розглянуто підходи до оцінки масштабів вимушених міграцій населення України в умовах війни. Складність та комплексність проблеми вимушених внутрішніх переміщень вимагає подальших досліджень різних її аспектів. В цій статті зроблено спробу аналізу цього явища з позиції викликів і соціальних наслідків, в чому й полягає її новизна.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ

Метою цієї статті є аналіз проблем, з якими стикаються внутрішні вимушені переселенці, викликів та соціальних наслідків, заходів держави у відповідь на них та пошук можливих подальших кроків щодо підтримки переселенців та інтеграції до нового соціального середовища.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Методологічну основу склали історичний, логічний, порівняльний методи, методи наукової абстракції та узагальнення, що дало змогу виявити негативні наслідки вимушеної внутрішньої міграції та дійти відповідних висновків щодо предмета дослідження.

РЕЗУЛЬТАТИ

Масове вимушене внутрішнє переміщення населення в Україні в період війни є вкрай серйозною соціально-економічною проблемою. Перша хвиля вимушених внутрішніх переміщень виникла в Україні в 2014 р. В результаті анексії Криму та гібридної війни на частині території Донбасу було зареєстровано приблизно 1,5 млн ВПО.З початку повномасштабної війни кількість вимушених внутрішніх мігрантів зросла та за даними Міністерства соціальної політики України станом на січень 2024 р. їх чисельність сягнула 4,9 млн.осіб [10]. Дослідження демографічного складу ВПО, здійснене за даними опитування МОМ, свідчить, що серед переміщених осіб 57,3%становлять жінки та 42,7% - чоловіки. Діти до 18 років становлять 24,4% складу сімей ВПО, особи, старші 60 років - 23,5%. Значна частина домогосподарств, які змушені були змінити постійне місце проживання мають у своєму складі інвалідів або хронічно хворих людей[1], які потребують додаткової опіки, доступу до соціальних послуг.

Попри значну кількість українців, які вимушено перебувають поза межами місць свого постійного проживання, чисельність тих, хто станом на вересень 2023 р. змогли повернутися додому, становила 4,6 млн. Більшість з них перебувала в інших регіонах України, 25% повернулися з-за кордону. Повернення стало можливим передусім завдяки звільненню територій їхнього проживання від загарбників, або відсунення від них фронту. Повернутися змогли переважно мешканці столичного регіону (23% до Києва та 18% до Київської області, або близько 2 млн разом), Харківської (12%), Дніпропетровської (7%) та Одеської (5%) областей [1].

Люди поступово адаптуються до умов затяжної війни. Разом з тим, особи, які повернулися, часто продовжують стикатися з проблемами, що спричинили вимушену міграцію. Згідно з оцінкою умов, в яких опиняються ВПО, що повертаються, здійсненою влітку 2023 р. (аналізувалася ситуація за п'ятьма групами показників: засоби до існування, зруйноване житло, доступ до комунальних та державних послуг, безпека, громадське життя), майже третина поверненців мешкає у населених пунктах, де склалися надзвичайно тяжкі умови за одним або кількома показниками, що вивчалися. Наприклад, до 18% осіб, що повернулися, проживали у населених пунктах, де внаслідок війни пошкоджено або зруйновано понад 40% житлового фонду [2]. Таким чином, попри перебування вдома, значна частина по- верненців продовжують бути у доволі вразливій ситуації. Викликом поверненців та громад, куди вони повертаються, є не лише руйнування та продовження обстрілів, а й сам факт тривалої відсутності, що не могло не вплинути на стан соціальної інфраструктури, надійність соціальних зв'язків, працевлаштування та джерела доходу, продовження навчання тощо.

Одним із найбільш відчутних і небезпечних наслідків вимушених переміщень є зубожіння і раптова бідність багатьох переселенців та поглиблення на цьому тлі майнової нерівності населення. Дослідження Світового Банку свідчать, що рівень крайньої бідності (споживання менше 5,5 доларів на день) підвищився в Україні з 5,5% в 2021 р. до 24,1% в 2022 р., це говорить про зростання кількості бідних на 7,1 мільйон [3]. В умовах війни внаслідок втрати майна і роботи, інфляції, підвищення цін скоротилися доходи 65 % українських домогосподарств, проте серед вимушених переселенців та тих ВПО, які повернулися до місць постійного проживання, частка домогосподарств, доходи яких знизилися, є ще більшою - 74% та 73% відповідно [4].

За результатами опитування ВПО, які проживали в Києві, Дніпрі та Львові, тобто найбільших містах України, які прийняли значну кількість переселенців, більшість ВПО (46%) живе у бідності, їм вистачає грошей лише на харчування та придбання необхідних недорогих речей. Майже чверть (23%) опинилася за межею бідності, їм не завжди вистачає навіть на продукти харчування [11]. За оцінками Світового Банку, з проблемою недостатнього харчування зіткнулося кожне четверте українське домогосподарство, яке не було переміщене, і кожне третє переміщене домогос- подарство [3].

Погіршення рівня життя значної частини ВПО зумовлене втратою житла. За даними опитування МОМ у майже половини вимушених переселенців (47%) будинки чи квартири були зруйновані або пошкоджені в результаті бойових дій [1]. Більшість ВПО змушені жити в тимчасовому житлі, наданому місцевою владою, волонтерами, або користуватися гостинністю родичів чи друзів. Згадане вище опитування в Києві, Дніпрі та Львові показало, що винаймали житло 27% переселенців [11]. Лише 45% домогосподарств ВПО могли дозволити собі орендувати житло без допомоги держави, водночас житлова субсидія є набагато меншою за орендну плату в багатьох регіонах.

22% ВПО повідомляють, що основним джерелом їх доходу залишається державна допомога переміщеним особам. Заробітна плата є основним джерелом доходу лише для 38% опитаних ВПО, тоді як серед населення, яке не зазнало переміщень таких 51% [12]. Подібні результати отримані в ході опитування REACH, організацією: близько половини всіх обстежених домогосподарств ВПО покладалися на гуманітарну допомогу (45%) та державну соціальну допомогу (44%), лише 26% - на заробітну плату [13]. Це говорить про проблеми залучення в сферу зайнятості переселенців та недонадхо- дження коштів у соціальні фонди при значному навантаженні на них.

Зниження рівня життя ВПО у значній мірі зумовлене втратою роботи та труднощами з працевлаштуванням в нових місцях проживання. Праця виступає ключовою ланкою розвитку соціально-економічної сфери, основним джерелом доходів працездатних осіб та їх родин, чинником зростання якості та рівня їхнього життя. Дослідження МОМ свідчить, що лише 40% ВПО (зокрема 4% самозайнятих) мають роботу. Для порівняння, рівень зайнятості серед непере- міщеного населення становить 50%. До війни ситуація була зворотною: працювали 62% респондентів, які нині є ВПО, і 53% опитаних серед непереміщеного населення. Таким чином, хоча війна викликала значні проблеми у сфері зайнятості, від яких страждають усі громадяни країни, проте для ВПО вони є найбільш серйозними. Важливо зазначити, що майже всі (90%) раніше зайняті ВПО, які наразі не працюють (включно з тими, хто шукає роботу, не шукає роботу чи займається домашнім господарством), втратили роботу внаслідок війни [12].

Чисельність офіційно зареєстрованих у 2023 р. як безробітні внутрішньо переміщених осіб становила 31,8 тис.осіб, частка ВПО серед зареєстрованих безробітних залишається незмінною і стабільно становить 8-9 відсотків.

Вимушені мігранти помітно представлені також і серед тих, хто мусив змінити роботу після лютого 2022 року, перейшов на неофіційну роботу або чию заробітну плату було скорочено чи її виплачували із затримкою [4].

Отже, в результаті масового вимушеного переміщення населення поглиблюються проблеми використання робочої сили, поширення безробіття та тіньової зайнятості, скорочення надходжень до бюджетів соціальних фондів та збільшення навантаження на них, зниження рівня життя та соціального виключення, Така ситуація є також серйозним викликом для рину праці та соціальної сфери, а на індивідуальному рівні - зумовлює поширення ризиків щодо можливості повної самореалізації осіб, зниження самооцінки, підвищення зневіри і втрати мотивації працевлаштування. Як свідчать дослідження довготривалих наслідків вимушених переміщень, зокрема в Грузії, ситуація на ринку праці для ВПО значно гірша, ніж для місцевих жителів навіть після двадцяти років після вимушеного переміщення. Грузинські дослідники виявили, що вимушені переселенці з Абхазії та Південної Осетії мають на 3,9-11,2 п.п. нижчі шанси бути економічно активними, на 11,6 п.п. вищі шанси бути безробітними, отримують стабільно нижчу заробітну плату, ніж місцеві жителі з подібною кваліфікацією [14].

Таким чином, ВПО, маючи значний трудовий потенціал, потребують підтримки та допомоги з боку держави, приймаючих громад та суспільства в цілому.

Внаслідок подій, що призвели до вимушеної міграції, життєвих труднощів у нових місцях проживання вимушені мігранти наражаються на негативні наслідки для ментального та фізичного здоров'я. На їхній стан впливають бідність, безробіття, роз'єднаність із звичним середовищем, соціальна ізольованість тощо. Постійний стрес є причиною психічних розладів. У ході оцінки гуманітарного впливу війни 16% домогосподарств ВПО повідомили, що принаймні один із членів домогосподарства був занадто пригнічений або стурбований, щоб виконувати свої звичайні повсякденні справи [4]. Медичні обстеження у центрі розміщення ВПО у Львові показали, що 31,5% пацієнтів страждали від посттравматичного стресового розладу, 31,5% - від депресії, 11,1% від тривожного розладу і 1,5% від психозу. Рівень психологічних розладів у ВПО був значно вищим, ніж у непереміщеного населення [15]. Внаслідок пережитого стресу страждає й фізичне здоров'я. Переміщені особи скаржилися на проблеми із сном, неякісне та недостатнє харчування, загострення хронічних хвороб.

Негативні стратегії подолання труднощів (скорочення споживання, тотальна економія) призводить до відкладання необхідного лікування з усіма згубними наслідками для здоров'я та якості життя. Водночас, доступ ВПО до медичних послуг утруднений не лише внаслідок переїзду, а й об'єктивної ситуації у сфері охорони здоров'я, зокрема руйнування інфраструктури галузі, браку кадрів внаслідок виїзду багатьох працівників за кордон. За оцінками, завдані медичним закладам збитки та приплив ВПО призвели в деяких областях до дворазового збільшення навантаження на медичні заклади [16]. Особливо вразливими в такій ситуації є люди з проблемами із здоров'ям. Під час опитування МОМ 40% ВПО зазначили, що принаймні один член їхньої сім'ї хронічно хворий, а у складі 30% сімей була особа або особи з обмеженими можливостями [12].За оцінками ACAPS, неурядової некомерційної організації, мета якої у здійсненні обґрунтованого аналізу гуманітарних криз, понад 920 тис. ВПО страждали серцево-судинними захворюваннями, щонайменше 200 тис. страждали на діабет, понад 34 тис. хворіли на рак, близько 30 тис. жили з ВІЛ і близько 4,5 тис. хворіли на туберкульоз [16].За даними третього раунду дослідження Світової організації з охорони здоров'я, проведеного у квітні 2023р., попри те, що у порівнянні з першими місяцями війни ситуація суттєво покращилася, переміщені особи все ще стикалися із значними труднощами у доступі до медичної допомоги. 16% ВПО не мали доступу до сімейного лікаря, здебільшого через те, що вони не реєструвалися за новим місцем проживання, проти лише 4% непереміщеного населення [17]. Погіршення стану здоров'я, як і неналежний доступ до медичних послуг, є серйозним викликом стійкості населення в умовах війни, що невідворотно позначиться на стійкості усього суспільства, його здатності здолати спричинені війною негаразди та забезпечити повоєнне відновлення. Воно матиме довгострокові наслідки і позначиться на середній тривалості життя, віці трудової активності, репродуктивній функції населення, тобто погіршенні і без того складної демографічній ситуації.

В умовах війни українське суспільство продемонструвало безпрецедентний рівень згуртованості, взаємодовіри, готовності співпрацювати. Як свідчать соціологічні опитування, масові вимушені переміщення не призвели до помітного впливу на соціальну єдність. За даними оцінки стійкості населення (SHARP), здійсненої наприкінці 2022 р., 80% українців заперечно висловилися проти твердження, що між ВПО та приймаючими громадами існувала напруженість, що підтвердило високий рівень співчуття та готовності допомогти співгромадянам, які не з власної волі змушені були залишити свої домівки. Проте в областях, які приймали велику кількість ВПО, певна напруженість існувала. Вона була пов'язана з доступом до предметів першої необхідності, державних послуг і житла, а також підживлювалася певними стереотипами щодо специфічних рис та політичних уподобань мешканців сходу країни, які становлять більшість серед ВПО [18].

Друга хвиля оцінювання стійкості населення України (літо 2023 р.) підтвердила, що рівень спричиненої вимушеними міграціями напруженості в стосунках між ВПО і мешканцями приймаючих громад залишився невисоким [19]. Проте варто звернути увагу на те, що ВПО, поверненці та населення, що не зазнало переміщень, оцінюють ситуацію по-різному. Так, напруженість відчували 18% ВПО, тоді як місцевих мешканців 14%, що зайвий раз підтвердило підвищену вразливість вимушених мігрантів. Тривожним видається й те, що про відчуття напруженості повідомили 11% поверненців, тобто викликом суспільній єдності є не лише прибуття в громади великої кількості нових людей, а й повернення вимушених переселенців додому. За даними 14 раунду опитування МОМ (вересень 2023 р.) 48% осіб, що повернулися, мешкали у населених пунктах, жителі яких були частково або дуже занепокоєні через рівень напруженості у своїх громадах [20].

Найчастіше напруженість виникає у зв'язку з розподілом гуманітарної допомоги, соціальною допомогою чи схемами відшкодування і базується на уявленні людей, які не зазнали переміщень, передовсім соціально незахищених груп, про те, що переселенці несправедливо користуються матеріальною підтримкою та певними пільгами. Так, опитування, спрямоване на з'ясування можливостей та перешкод для інтеграції вимушених переселенців, виявило, що, на думку 70% представників місцевого населення влада турбується про потреби та проблеми ВПО більше, ніж про корінних мешканців (водночас ВПО вважали, що влада приділяє всім рівноцінну увагу) [21]. Додатковими джерелами напруженості є реальна чи уявна антисоціальна поведінки прибулих, звинувачення чоловіків ВПО в ухиленні від військової служби, особливо, коли багато місцевих жителів перебувають на фронті, культурні чи мовні відмінності. Дослідники, які вивчали становище ВПО в Києві, Дніпрі та Львові, виявили, що місцеві жителі очікують від ВПО більшої соціальної активності, більших зусиль з облаштування, більшої відповідальності за своє життя. Розгубленість, апатія, що є наслідком травматичного досвіду, з одного боку, стає на перешкоді адаптації прибулих та перетворення на повноцінних членів приймаючих громад, а з другого, - заважає адекватному сприйняттю вимушених мігрантів місцевими жителями. Так, 13% ВПО, опитаних у Києві, Дніпрі та Львові, повідомили, що стикалися з негативним ставленням з боку місцевого населення. 6% респондентів відчули на особі упереджене ставлення з боку представників державних установ чи органів місцевої влади, а 10% поскаржилися, що їм відмовили у працевлаштуванні через те, що вони є внутрішньо переміщеними особами. Хоча ці показники незначні, ними не можна нехтувати. Випадки дискримінації ВПО дійсно трапляються, як і такі, коли деякі переміщені особи покладаються на допомогу, проте не поспішають докладати зусиль до пошуків роботи, навчання чи перекваліфікації, якщо у цьому є потреба. Разом з тим, варто підкреслити, що під час згаданого вище опитування ВПО в трьох найбільших містах України на запитання, чи відчувають вони себе повноцінними членами громади, в якій проживають, 72% відповіли ствердно [22], що є доволі обнадійливим показником. Адже основною умовою збереження суспільної єдності в умовах масових вимушених переміщень спричинених війною є, безумовно, інтеграція ВПО в нових місцях проживання або реінтеграція у разі повернення додому, тобто віднайдення тривалого рішення для постраждалого населення.

Питання адаптації та інтеграції набуває все більшої актуальності з плином часу, оскільки в умовах затяжної війни строки перебування людей в ситуації ВПО збільшуються і водночас серед ВПО зростає частка тих, хто не планує повертатися до місць попереднього проживання і надалі будуватиме своє життя в новому місці.

Для того, щоб налагодити повноцінне життя в нових місцях перебування ВПО потребують суттєвої допомоги держави. Якщо на першому етапі спричинених війною вимушених міграцій перед державою стояло завдання врятувати мирне населення, організувати евакуацію та надати екстрену допомогу, то надалі постає потреба у компенсації втрат та відновленні добробуту, умов для професійної діяльності, соціального статусу переміщених осіб. За заявами посадовців, саме інтеграція є на сьогодні пріоритетом політики щодо ВПО[23]. З метою її забезпечення значно удосконалена законодавча база. З урахуванням реалій повномасштабного вторгнення ворога та масових внутрішніх переміщень внесено зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» [24]. Вони стосуються зокрема спрощення процедур працевлаштування, отримання послуг служби зайнятості, доступу до медичних послуг, безоплатної правничої допомоги, продовження навчання учнів та студентів тощо. З січня 2024 р. набрали чинності законодавчі гарантії права певних категорій ВПО на безкоштовне проживання під час і протягом шести місяців після скасування воєнного стану, а також зобов'язання органів влади щодо формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб [25].

У квітні 2023 р. ухвалено Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року та план її виконання [26]. В них ідеться про забезпечення ВПО житлом, доступом до освіти, працевлаштування, соціального захисту, медичних послуг, відновлення документів тощо.

Серед інструментів надання допомоги ВПО важливе місце належить фінансовій допомозі. Рішення про її надання було ухвалено урядом уже 20 березня 2022 р., тобто ще в перший місяць війни [27].

Важливим засобом і водночас умовою інтеграції внутрішньо переміщених осіб в приймаючих громадах є гідна праця.Державна служба зайнятості застосовує різні інструменти із сприяння працевлаштуванню переселенців. Серед них підбір роботи, профорієнтаційні послуги, ваучери на навчання для отримання професії, мікрогранти на створення власної справи. Підтримкою держави користуються роботодавці, які беруть на роботу внутрішньо переміщених осіб. За кожного працевлаштованого ВПО держава виплачує підприємцю компенсацію у розмірі мінімальної заробітної плати впродовж 2 місяців. У 2023 році держава компенсувала роботодавцям 181 мільйон гривень за працевлаштування ВПО (понад 8000 підприємців взяли на роботу 14 400 внутрішніх переселенців) [10].

Значна увага також приділялася забезпеченню доступу внутрішньо переміщених осіб до різного роду соціальних допомог та послуг. Нині в Україні створена розвинута інституційна інфраструктура підтримки ВПО. Ключова роль в ній належить Координаційному штабу з питань забезпечення реалізації прав і свобод внутрішньо переміщених осіб [28].В його роботі беруть участь представники центральних органів виконавчої влади, адміністрації регіонів, міжнародних та неурядових організацій.

Проте, наявність, складність і багатогранність проблем, пов'язаних з потужними потоками вимушених переселенців в умовах довготривалого воєнного конфлікту, та зумовлені ними соціальні виклики потребують адекватної реакції на них. Вирішення зазначених проблем та мінімізація їх негативних наслідків вимагає узгоджених дій центральних і місцевих органів влади, громад, організацій громадянського суспільства, бізнесу тощо.

Першочерговим завданням із запобігання поширення негативних наслідків, зумовлених вимушеною міграцією, є застосування правових, економічних, організаційних та інституційних важелів для послаблення напруженості у сферах матеріального забезпечення, зайнятості ВПО, поліпшення умов їхнього життя, доступності та якості соціальних послуг, надання психологічної допомоги, інформаційного забезпечення.

ДИСКУСІЯ

Таким чином, спричинена агресією РФ вимушена міграція населення України є серйозним викликом, що спричиняє негативні соціальні наслідки на рівнях окремих осіб, громад та суспільства в цілому. Вона призводить до зубожіння, погіршення рівня і якості життя, посилення майнової нерівності, виключення тисяч осіб з виробничого процесу внаслідок втрати роботи чи власного бізнесу, різкого погіршення ментального та фізичного здоров'я вимушених переселенців, виникнення напруженості в стосунках між населенням, що змушено було залишити місця постійного проживання, та мешканців приймаючих громад тощо. Спеціальні дослідження проблем ВПО, що здійснювали міжнародні організації і українські дослідницькі центри демонструють склад та потреби переміщених осіб, фахові дослідження висвітлюють питання формування механізмів захисту переселенців та поновлення порушених їх прав в умовах війни.

Водночас завдання наукової спільноти полягає у подальшому дослідженні становища ВПО та впливу вимушеної міграції на соціальне самопочуття і стійкість держави та суспільства, виявлення найнагальніших потреб вимушених мігрантів та вироблення пропозицій щодо їх задоволення, забезпеченні в такий спосіб вкрай необхідної в умовах війни єдності суспільства.

ВИСНОВКИ

У період воєнних дій та часи повоєнного відновлення віднайдення адекватної відповіді на цей виклик є необхідною умовою життєздатності держави та збереження найціннішого ресурсу - людського потенціалу. Українське суспільство продемонструвало вражаючу єдність та готовність підтримати вимушених переселенців. Вод- ночас Уряд розробив конкретні заходи з надання допомоги ВПО, виділив на ці цілі значні кошти. Велику роль у забезпеченні життєвоважливих потреб цієї групи населення відіграли міжнародні гуманітарні організації та зарубіжні партнери країни. Попри це, мільйони вимушених переселенців, передусім вихідці з регіонів, де точаться бої, все ще перебувають у вкрай вразливій ситуації і потребують підтримки. В умовах, коли війна набуває затяжного характеру, а руйнування житлового фонду, цивільної інфраструктури зростають, віднайдення тривалого рішення проблем ВПО полягає не лише у створенні умов для їхнього безпечного повернення до місць звичайного проживання, а й у сприянні інтеграції в приймаючі громади. В сучасних реаліях війни та обмежених ресурсів це вкрай складне завдання, яке має бути пріоритетом для політиків, предметом постійної уваги громадянського суспільства. Його необхідно обговорювати на міжнародному рівні, вишукуючи шляхи отримання допомоги з-за кордону.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

вимушене переміщення населення суспільство

1. Internal Displacement Report. General Population Survey.Round 14 (September - October 2023). Retrieved fromhttps://dtm.iom.int/reports/ukraine-internal-displacement-report-general-population-survey-round-14- september-october.

2. Evaluation of Conditions for Return. Information. Round 4. (August 2023). Retrieved from https://dtm.iom.int/ reports/ocinka-umov-povernennya-informaciyniy-byuleten-raundu-4-serpen-2023-roku.

3. Rapid Damageand Needs Assesment (February 2022 - February 2023) Retrieved from https://documents1. worldbank.org/curated/en/099184503212328877/pdf/P1801740d1177f03c0ab180057556615497.pdfUKRAINE

4. Human impact assessment (September 2023). Retrievedfromhttps://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/ files/2023-09/undp-ua-hia-3.pdf

5. Vnutrishno peremishcheni osoby [Internally displaced persons]. Ministerstvo sotsialnoyi polityky Ukrayiny - Ministry of Social Policy of Ukraine. Retrieved from https://www.msp.gov.ua/timeline/Vnutrishno-peremishcheni- osobi.html [in Ukrainian]

6. Buromenskyi, M. (2015). Osnovy prava Yevropeiskoho Soiuzu: normatyvni materialy [Fundamentals of European Union law: normative materials]. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian]

7. Zhuravlova, H.S. (2023). Osnovni problemy zakhystu peremishchenykh osib v umovakh rosiisko-ukrainskoi viiny [The main problems of the protection of displaced persons in the conditions of the Russian-Ukrainian war]. Analitychno-porivnialne pravoznavstvo - Analytical and comparative jurisprudence, 7, 87-92. DOI https://doi. org/10.24144/2788-6018.2023.03.16 [in Ukrainian]

8. Sychova, V. V., & Kapinus, O. Ya. (2020). Transformatsiia derzhavnoi polityky shchodo vnutrishno peremishchenykh osib v Ukraini [Transformation of state policy regarding internally displaced persons in Ukraine]. O. V. Orlov (Ed). Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia - Actual problems of state administratione, (Vols. 1-2). (Vol. 1 (57), pp. 276-286). Kharkiv: «Master's» edition of KhaRI NADU DOI: https://doi.org/10.32689/2617-9660- 2021-4(16)-143-160 [in Ukrainian]

9. Kapinus, O. Ya. (2017). Etapy formuvannia systemy derzhavnoho rehuliuvannia mihratsiinykh protsesiv v Ukraini [Stages of formation of the system of state regulation of migration processes in Ukraine]. Aktualni problemy filosofii ta sotsiolohii - Actual problems of philosophy and sociology, 18, 51-54. Retrieved from https://core.ac.uk/ download/pdf/217450775.pdf [in Ukrainian]

10. Libanova, E.M., Pozniak, O.V., & Tsymbal, O.I. (2022). Masshtaby ta naslidky vymushenoi mihratsii naselennia Ukrainy vnaslidok zbroinoi ahresii Rosiiskoi Federatsii [Scales and consequences of forced migration of the population of Ukraine as a result of the armed aggression of the Russian Federation]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika - Demography and social economy, 2 (48), 37-57. DOI: https://doi.org/10.15407/dse2022.02.037 [in Ukrainian]

11. Bondarenko, P. (2023). Otsinka rivnya intehratsiyi VPO u hromadakh Kyyeva, Lvova ta Dnipra [Assessment of the level of integration of IDPs in Kyiv, Lviv and Dnipro communities]. Demokratychni initsiatyvy - Democratic initiatives. Retrieved from https://dif.org.ua/uploads/pdf/17999418164b50c59079022.65476063.pdf [in Ukrainian].

12. Ukraine Interna Displacement Report. Round 13 (June 2023). Retrieved from https://reliefweb.int/report/ ukraine/iom-ukraine-internal-displacement-report-general-population-survey-round-13-june-2023.

13. Arrival and Transit Monitoring. (2023). Retrieved from https://www.impact-repository.org/document/reach/ a1c818c6/UKR2208_REACH_ATM_Round-6_Factsheet_February2023.pdf

14. Torosyan, K., Pignatti, N., & Obrizan, M. (2018). Job market out comes for IDPs: The case of Georgia. IZADPNo. 11301. Retrieved from https://docs.iza.org/dp11301.pdf.

15. Rizzi, D, Ciuffo, G, Sandoli, G, Mangiagalli, M, de Angelis, P, Scavuzzo, G, Nych, M, Landoni, M, & Ionio, C. (2022 Dec 8). Running Away from the War in Ukraine: The Impact on Mental Health of Internally Displaced Persons (IDPs) and Refugees in Transit in Poland. Int J Environ Res Public Health, 19(24), 16439. doi: 10.3390/ ijerph192416439.

16. Pandey, A., Wells, Ch. R., Stadnytskyi, V., Moghadas, S.Marathe, M,V., Sah, P.,Crystal, W et.al (2023). Disease burden among Ukrainians forcibly displaced by the 2022 Russian invasion. Proceedings of the National Academy of Sciences, 8. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.2215424120

17. Health needs assessment of the adult population in Ukraine. (April 2023). Retrieved fromhttps://iris.who.int/ bitstream/handle/10665/372141/WHO-EURO-2023-6904-46670-70096-eng.pdf?sequence=1

18. SCORE-Inspired Holistic Assessment of Resilience of Population (SHARP). Wave 1 (2022). Retrieved https:// www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/2023-05/SHARP-report-wave-1-2022.pdf

19. SCORE-inspired Holistic Assessment of Resilience of Population (SHARP). Wave 2. (2023). Retrieved from https://api.scoreforpeace.org/storage/pdfsInitial-nalysis_06.12.2023_ENG.pdf

20. Evaluation of Condition for Return Information. Round 14. (August 2023). Retrieved from https://dtm.iom.int/ reports/ocinka-umov-povernennya-informaciyniy-byuleten-raundu-4-serpen-2023-roku

21. Prezentatsiya rezultativ doslidzhennya «Stavlennya, vyklyky ta mozhlyvosti intehratsiyi VPO» [Presentation of the results of the study «Attitudes, challenges and opportunities of integration of IDPs]. (2023). Retrieved from https:// www.prostir.ua/7newsvyklyky-ta-mozhlyvosti- [in Ukrainian]

22. De i yak navchayutsya ukrayinski dity v chasy viyny: problemy, propozytsiyi, rekomendatsiyi [Where and how do Ukrainian children study during the war: problems, suggestions, recommendations]. (2022). Retrieved from https://znayshov.com/News/Details/de_i_Yak_navchaiutsia_ukrainski_dity_v_chasy_viiny_problemy_propozytsii_ rekomendatsii [in Ukrainian]

23. Priorytet na 2023 rik - intehratsiya pereselentsiv u pryymayuchi hromady [Thepriority for 2023 is th eintegration of immigrantsin to host communities]. (2023). Retrieved fromhttps://minre.gov.ua/2023/01/27/priorytet-na-2023-rik- integracziya-pereselencziv-u-pryjmayuchi-gromady/ [in Ukrainian].

24. Pro zabezpechennya prav i svobod vnutrishn'o peremishchenykh osib: Zakon Ukrayiny vid 20.10.2014 1707VI [Onensuring the rights and freedoms of internally displaced persons: The Law of Ukraine from 20.10.2014 1707VI]. zakon.rada.gov.ua.Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text [in Ukrainian].

25. Pro vnesennia zmin do Zakonu Ukrainy «Pro zabezpechennia prav i svobod vnutrishno peremishchenykh osib» shchodo deiakykh pytan zabezpechennia vnutrishno peremishchenykh osib zhytlom dlia tymchasovoho prozhyvannia: Zakon Ukrayiny vid 8.11.2023 3446-IX [On Amendments to the Law of Ukraine «On Ensuring the Rights and Freedoms of Internally Displaced Persons» regarding certain issues of providing internally displaced persons with housing for temporary residence: The Law of Ukraine from 8.11.2023 3446-IX]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3446-20 [in Ukrainian]

26. Stratehiia derzhavnoi polityky shchodo vnutrishnoho peremishchennia na period do 2025 roku: Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 7 kvitnya 2023 r. № 312-r. [State policy strategy on internal displacement for the period until 2025: Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine of April 7, 2023 No. 312]. zakon. rada.gov.ua. Retrieved from https://ips.ligazakon.net/document/kr230312?an=19 [in Ukrainian]

27. Deyakipytannyavyplatydopomohynaprozhyvannyavnutrishn'operemishchenymosobam: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 20 bereznya 2022 r. № 332 [Some issues of payment of accommodation allowance to internally displaced persons: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated March 20, 2022 No. 332]. zakon.rada.gov. ua. Retrieved from .https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text [in Ukrainian]

28. Pro utvorennya Koordynatsiynoho shtabu z pytan zabezpechennya realizatsiyi prav I svobod vnutrishnoperemishchenykh osib: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 18 kvitnya 2023 r. № 330 [On the formation of the Coordination Headquarters for ensuring the realization of the rights and freedoms of internally displaced persons: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated April 18, 2023 No. 330]. zakon.rada.gov. ua. Retrieved from https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/shtabu-z-pytan-za-a330 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru