Зовнішньополітичні орієнтації українців: поляризація за роки незалежності
Дослідження динаміки зовнішньополітичної орієнтації в площині вибору між союзом з Росією та Білоруссю й євроатлантичною інтеграцією в українському суспільстві. Вплив Революції Гідності на зміну настрою та структурні особливості групи її підтримки.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.06.2024 |
| Размер файла | 17,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зовнішньополітичні орієнтації українців: поляризація за роки незалежності
А. Горбачик, кандидат фізико-математичних наук
Питання про зовнішньополітичні орієнтації стало актуальним для українців одразу після відновлення незалежності у другій половині 1991 року. Йшлося і про напрям розвитку (трансформації), і про пошук партнерів для співпраці.
Доволі скоро це питання постало як необхідність вибору між двома можливими векторами зовнішньої політики - повернення в «оновлений союз» з Російською Федерацією або євроатлантична інтеграція з ЄС та НАТО. Це був непростий вибір. Бажання робити такий вибір не було. Доволі популярною була думка про те, що можна нічого не робити, залишатися нейтральними до всіх проблем у Європі та світі і така нейтральність буде продуктивною, позбавить ворогів і навіть стане фактором залучення партнерів до співробітництва. Однак із часом стало зрозумілим, що і для кожного українця, і для всієї держави уникнути необхідності зробити вибір не вдасться. Ми розглянемо як змінювалися і водночас формувалися (ставали визначеними, позбавленими внутрішніх суперечностей) зовнішньополітичні орієнтації українців.
У квітні 1997 року був підписаний Договір про Союз Білорусі та Росії і в цьому ж році в моніторингове дослідження було включено запитання про ставлення до можливого приєднання України до такого союзу:
Як Ви ставитеся до ідеї приєднання України до союзу Росії й Білорусі?
1 - скоріше негативно
2 - важко сказати
3 - скоріше позитивно
А у 2000 році до мониторингового дослідження були включені запитання про ставлення до вступу України в ЄС та про ставлення до можливого вступу в НАТО:
Як Ви ставитеся до вступу України до Європейського Союзу?
Як Ви ставитеся до вступу України до НАТО?
1 - скоріше негативно
2 - важко сказати
3 - скоріше позитивно
Ми розглянемо як змінилися зовнішньополітичні орієнтації в українському суспільстві між 2000 роком (початок моніторингу - запитання про ставлення до євроінтеграції) та 2018 роком (завершення першого електорального циклу після Революції Гідності). При цьому ми розглянемо ще дві важливі точки - 2005 рік (після першого Майдану, результат Помаранчевої революції) та 2015 роком (після другого Майдану, результат Революції Гідності та вплив військового нападу Російської Федерації). Звичайно, необхідно враховувати, що у 2015 та у 2018 роках опитування проводилося тільки на підконтрольній Україні території.
У таблиці 1 представлений розподіл відповідей респондентів на запитання про ставлення до приєднання України до союзу Росії та Білорусі в різні роки проведення опитування.
Таблиця 1Ставлення до можливості приєднання до союзу Росії та Білорусі
|
1997р. |
2000 р. |
2005 р. |
2015 р. |
2018 р. |
|||
|
Скоріше негативно |
1 |
24,3% |
37,0% |
27,9% |
62,1% |
54,4% |
|
|
Важко сказати |
2 |
22,1% |
22,2% |
18,5% |
16,0% |
23,6% |
|
|
Скоріше позитивно |
3 |
53,6% |
40,8% |
53,6% |
21,8% |
22,0% |
|
|
N |
1810 |
1810 |
1798 |
1785 |
1800 |
||
|
Середнє |
2.29 |
2.04 |
2.26 |
1.60 |
1.68 |
||
|
Станд. відхилення |
0.83 |
0.88 |
0.87 |
0.82 |
0.81 |
У ставленні до союзу з Росією та Білоруссю переважає позитивне ставлення в 1997, 2000 та навіть у 2005 роках (після Помаранчевої революції). І тільки у 2015 році, після російської окупації Криму та початку Росією військових дій на сході України, ставлення стало суттєво іншим, змінилося на протилежне і починає домінувати негативне ставлення до можливості такого об'єднання. Група тих, хто не може визначитися стосовно такого потенційного вектора можливого розвитку подій, кількісно є доволі стабільною - близько 20%. У даних 2015 року група тих, хто має негативне ставлення, зростає на більше ніж 30%, що означає вплив подій 2014 року на зміну думки не тільки тих, хто не визначився, а й доволі значної частини саме тих, хто до Революції Гідності ставився до такого союзу позитивно. Іншими словами, саме відкрито ворожі дії Російської Федерації стали фактором зміни думки прихильників зближення із Росією на повністю протилежну.
Дещо по-іншому відбувалася зміна ставлення до можливого вступу України в Європейський Союз (див. розподіл відповідей на запитання в табл. 2).
Ставлення до можливості вступу в Європейський Союз у цілому стабільно переважно позитивне. Близько половини респондентів(47-48%) визначено позитивно ставляться до вступу України в ЄС. Деякий сплеск (близько 56%) спостерігається у 2000 та у 2015 роках, але в цілому можна констатувати, що суттєвих змін за останні 20 років у ставленні до вступу в ЄС не відбулося.
Таблиця 2Ставлення до можливості вступу України в ЄС
|
2000 р. |
2005 р. |
2015 р. |
2018 р. |
|||
|
Скоріше негативно |
1 |
9,6% |
19,9% |
24,6% |
23,6% |
|
|
Важко сказати |
2 |
34,4% |
32,9% |
19,1% |
28,5% |
|
|
Скоріше позитивно |
3 |
56,0% |
47,2% |
56,3% |
47,9% |
|
|
N |
1808 |
1799 |
1788 |
1800 |
||
|
Середнє |
2.46 |
2.27 |
2.32 |
2.24 |
||
|
Станд. відхилення |
0.66 |
0.77 |
0.84 |
0.81 |
Суттєво по-іншому змінювалися та формувалися з часом ставлення українського суспільства до можливого приєднання до такої системи колективної безпеки як НАТО (табл. 3).
Таблиця 3Ставлення до можливості вступу України в НАТО
|
2000 р. |
2005 р. |
2015 р. |
2018 р. |
|||
|
Скоріше негативно |
1 |
33,6 |
50,5 |
34,5 |
29,8 |
|
|
Важко сказати |
2 |
41,5 |
34,5 |
22,1 |
30,6 |
|
|
Скоріше позитивно |
3 |
24,9 |
15,0 |
43,4 |
39,6 |
|
|
N |
1808 |
1796 |
1785 |
1800 |
||
|
Середнє |
1.91 |
1.64 |
2.09 |
2.10 |
||
|
Станд. відхилення |
0.76 |
0.73 |
0.88 |
0.83 |
Найнижча точка ставлення до вступу в НАТО в даних, що розглядаються, це 2005 рік - приблизно половина респондентів ставиться негативно та лише 15% ставиться позитивно. Це ще раз демонструє, що після Помаранчевої революції не було зсуву вектора зовнішньополітичних орієнтацій українців у євроатлантичному напрямі, домінували позитивні ставлення до Російської Федерації, яка розглядалася як важливий, хоча, можливо, і складний економічний партнер, але аж ніяк не військовий противник. Значні зміни відбулися після Революції Гідності та окупації Росією Криму і початком військових дій на Сході України. Кількість прихильників вступу до НАТО почала переважати кількість противників (43,4% проти 34,5%), а кількість тих, хто не визначився, зменшилася до 22%. Протягом наступних трьох років дещо зменшилися і частка прихильників, і частка противників вступу до НАТО. Натомість зросла частка тих, хто не визначився. Але в цілому це не справило впливу на загальну ситуацію (середнє значення показника практично залишилося без змін, значення на рівні 2.1). Отже, саме події після Революції Гідності (окупація Криму, початок військових дій Російської Федерації на Донбасі) спричинили такий помітний зсув у позитивний бік у ставленні українців до вступу в НАТО.
Цікавим і важливим є питання не тільки про те, як змінювалися зовнішньополітичні орієнтації, а й питання про те, як вони формувалися, ставали більш визначеними, менш суперечливими з точки зору логіки. Йдеться про те, наскільки чітко сформованим в українському суспільстві є євроатлантичний вектор (розуміння необхідності зв'язку між спрямованістю на вступ в ЄС із орієнтацією на вступ до НАТО). А також про те, наскільки чітким є розуміння того, що євроатлантична інтеграція не може поєднуватися з орієнтацією на союз з Росією та Білоруссю.
Ми розглянемо як міру узгодженості, визначеності, логічної не- суперечливості зовнішньополітичних орієнтацій українців кореляцію між відповідями на відповідні запитання моніторингового дослідження (табл. 4).
Таблиця 4Узгодженість зовнішньополітичних ставлень (коефіцієнт кореляції Пірсона)
|
Кореляція ставлень «до союзу з Росією і Білоруссю» та «до вступу в ЄС» |
Кореляція ставлень «до союзу з Росією і Білоруссю» та «до вступу в НАТО» |
Кореляція ставлень «до вступу в ЄС» та «до вступу в НАТО» |
||
|
2000 р. |
- 0.245 |
- 0.366 |
0.399 |
|
|
2005 р. |
- 0.275 |
- 0.383 |
0.438 |
|
|
2015 р. |
- 0.506 |
- 0.482 |
0.703 |
|
|
2018 р. |
- 0.382 |
- 0.427 |
0.623 |
Аналіз кореляцій у таблиці 4 демонструє загальну узгодженість (несуперечливість) ставлень. Усі наведені в таблиці кореляції є статистично значущими. Кореляція між ставленнями до вступу в ЄС та в НАТО є стабільно (тобто в усі роки проведення дослідження) позитивними, а кореляції ставлень до союзу з Росією та Білоруссю із ставленнями до вступу в ЄС та до вступу в НАТО є стабільно негативними. Крім того, ставлення до вступу в ЄС та до вступу в НАТО у 2000 та 2005 роках корелюють позитивно на середньому рівні. Але у 2015 році, після подій Революції Гідності, кореляція доволі різко зростає (значення 0.6-0.7). Тобто узгодженість ставлень до вступу в ЄС та вступу в НАТО значно зросла після трагічних та героїчних подій 2014 року. З'явилося більш чітке розуміння взаємної пов'язаності вступу до ЄС та вступу до НАТО. Іншими словами, євроатлантичний вектор, саме як необхідність поєднати курс на європейську інтеграцію із безпековою інтеграцією з Північноатлантичним Альянсом, став більш виразним та чітко усвідомленим для українців.
Водночас ставлення до союзу із Росією та Білоруссю у 2000 та 2005 роках теж на помірному рівні корелює зі ставленням до вступу в ЄС та в НАТО, але вже негативно. Це свідчить про певне розуміння різноспрямованості орієнтації на союз з Росією та Білоруссю і євроатлантичної інтеграції. Більше того, у 2015 році негативна кореляція посилюється (від -0.275 до -0.506 для орієнтацій на вступ до ЄС та від -0.383 до -0.482 для орієнтацій на вступ до НАТО). Це також є свідченням посилення визначеності у розумінні різноспрямованості цих двох можливих векторів зовнішньополітичного розвитку країни.
Отже, наш аналіз демонструє, що події 2014 року значно вплинули на розуміння українцями суті та наслідків двох потенційно можливих векторів зовнішньополітичного розвитку країни, орієнтованого на союз із Росією та Білоруссю та євроатлантичного. При цьому таку стабільно негативну кореляцію між цими двома потенційно можливими напрямами зовнішньополітичного розвитку ми можемо трактувати саме як поляризацію українського суспільства в питанні можливого напряму зовнішньополітичного розвитку [Encyclopedia of Sociology, 2000: с. 2158].
Негативна в цілому кореляція між двома векторами зовнішньополітичних орієнтацій навіть після зростання у 2015 році не є настільки значною, щоб можна було вести мову про доволі чітку зовнішньополітичну визначеність українського суспільства. Значна невизначеність у орієнтаціях залишається в суспільстві. Не всі українці чітко усвідомлюють необхідність вибору, що в цілому суперечить ідеї багатовекторності зовнішньої політики, користі від невизначеності, яка може трактуватися як певна нейтральність. Ми будемо розглядати частку тих, хто зробив свій вибір між союзом Росії та Білорусі, з одного боку, та ЄС і НАТО - з другого, як певний показник визначеності та поляризації суспільства за зовнішньополітичними орієнтаціями.
Ми розділили всіх респондентів на такі чотири групи:
* визначено орієнтованих на союз із Росією та Білоруссю, хто ставиться позитивно до можливого вступу в такий союз і при цьому ставиться негативно до можливого вступу в ЄС та НАТО;
• визначено орієнтованих на євроатлантичну інтеграцію, хто ставиться позитивно як до можливого вступу в ЄС, так і до можливого вступу в НАТО і при цьому ставиться негативно до союзу із Росією та Білоруссю;
• визначено суперечливих («амбівалентних»), хто одночасно ставиться позитивно і до союзу з Росією та Білоруссю, і до можливого вступу до ЄС та до НАТО;
• невизначених, хто не увійшов до названих вище трьох груп.
Ці чотири групи були представлені в даних різних років у таблиці 5.
Таблиця 5Групи із визначеними зовнішньополітичними орієнтаціями
|
Зовнішньополітична орієнтація ... |
2000 р. |
2005 р. |
2015 р. |
2018 р. |
||
|
на союз із Росією та Білоруссю |
1 |
6,0% |
14,1% |
12,0% |
9,4% |
|
|
Євроатлантична |
2 |
14,9% |
7,5% |
34,5% |
27,8% |
|
|
суперечлива (амбівалентна) |
3 |
19,6% |
19,2% |
5,0% |
6,2% |
|
|
невизначена |
4 |
59,5% |
59,3% |
48,4% |
56,6% |
|
|
N |
1810 |
1800 |
1802 |
1800 |
Після Помаранчевої революції 2004 року група прихильників союзу Росії та Білорусі майже вдвічі переважала групу тих, хто мав євроатлантичні орієнтації. Все змінили події 2014 року, події Революції Гідності та агресія Росії. Група прихильників союзу Росії та Білорусі майже кількісно не змінилася, але група прихильників євроатлантичного вибору зросла різко (з 7,5% до 34,5%). Саме події після Революції Гідності дали основний поштовх поляризації українського суспільства за зовнішньополітичними орієнтаціями. Таке розділення в цілому залишилось і наприкінці електорального циклу у 2018 році, хоча на цей момент поляризація дещо зменшилася.
Група «амбівалентних», що у 2000 та 2005 роках становила приблизно 19%, різко зменшилася 2015 року до 5% і практично такою ж залишилася 2018 року. Це цікава тенденція, визначено суперечливих у своїх політичних орієнтаціях стало у 2015 році і залишається у 2018 році критично небагато.
Натомість група невизначених весь час залишається дуже великою. Її обсяг становить від майже 60% у 2000-му та 2005 роках до 48% у 2015 році (і це вже після того, як визначено почалася російська агресія). Ця критично велика група, що включає не менше половини громадян, не має чітко визначених зовнішньополітичних орієнтацій. І ця група є стабільною за розміром у всі роки нашого аналізу. При цьому це велика і важлива група виборців. І, звичайно, ця група не є однорідною. Всередині неї присутні свої структури як за зовнішньополітичними ставленнями, так і за іншими параметрами. Ця група заслуговує на окремий детальний аналіз. Адже саме за голоси цієї групи в першу чергу ведеться боротьба під час загальнонаціональних виборів.
Висновки
Зовнішньополітичні орієнтації, зокрема, в площині вибору між союзом з Росією та Білоруссю на одному полюсі й євроатлантичною інтеграцією на другому полюсі, не є стабільними в українському суспільстві. Зовнішньополітичні орієнтації змінюються з часом, і передусім під дією подій, що відбуваються в житті українського суспільства.
Аналіз демонструє, що зовнішньополітичні орієнтації не тільки змінюються з часом, а й формуються, стають більш чіткими, визначеними, менш суперечливими.
Помаранчева революція не мала сильного впливу на структуру ставлень до зовнішньої політики держави та, відповідно, на поляризацію суспільства за зовнішньополітичними орієнтаціями. Критично важливий та сильний вплив справила Революція Гідності, що мало наслідком значне зростання групи тих, хто має євроатлантичні орієнтації, та, відповідно, збільшення поляризації. Така більш чітка структура склалася у 2015 році саме тому, що події життя вимагали від громадян зробити свій вибір.
Попри всі драматичні події, тих, хто до кінця чітко не визначився, стабільно близько або навіть дещо більше, ніж 50%. Саме за прихильність цієї групи змагаються часто політики з відмінними зовнішньополітичними та ідеологічними орієнтаціями на загальнонаціональних виборах. Звичайно, ця доволі численна (50-60%) група не є однорідною. У ній також є свої певні підгрупи зі своїми преференціями. У зв'язку із цим вивчення структурних особливостей саме цієї групи може становити практичний інтерес.
Джерела
зовнішньополітичня орієнтація українське суспільство
Encyclopedia of Sociology / eds. E. F. Borgatta, R. Montgomery. 2nd ed. 2000, 3481 p.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження громадянського суспільства як базису для побудови країни соціально-демократичної орієнтації у межах філософсько-правового дискурсу. Поняття діалогу між владою і громадськими об’єднаннями, що дозволяє забезпечити консенсус між усіма сторонами.
статья [21,2 K], добавлен 17.08.2017Причини міждержавної трудової міграції, її сутність та структурні елементи. Основні групи факторів, що впливають на ставлення молоді до проблеми переміщення робочої сили. Дослідження думок студентів про наслідки міграції та її вплив на суспільні процеси.
научная работа [20,9 K], добавлен 11.04.2013Результати дослідження відтворення населення у Волинській області за 1991-2015 роки. Особливості сучасних демографічних процесів у регіоні. Аналіз динаміки чисельності населення за статевою ознакою та ознакою місця проживання та міграційного руху.
статья [240,3 K], добавлен 21.09.2017Особливості опитування та анкетування як основних методик виявлення цінностей людини. Ієрархія життєвих цінностей професорсько-викладацького складу. Визначення ролі трудових пріоритетів в залежності від професійної орієнтації. Трудові портрети студентів.
курсовая работа [7,1 M], добавлен 01.11.2010Специфіка інформаційно–комунікативних процесів у суспільстві. Витоки і розвиток теорії соціальної комунікації. Стан комунікації у сучасному суспільстві. Глобалізаційні тенденції інформаційного суспільства. Вплив Інтернету на сучасну молодіжну комунікацію.
дипломная работа [724,8 K], добавлен 12.11.2012Вивчення стратегії виборчої кампанії. Соціологічне вивчення громадської думки як одної з яскравих прикмет демократичних перетворень в українському суспільстві. Дослідження ставлення студентів до передвиборної кампанії. Політична маніпуляція масами.
курсовая работа [259,2 K], добавлен 24.10.2014Розгляд основних класичних концепцій теорії підприємництва. Вивчення особливостей економічної поведінки вітчизняного підприємця. Аналіз мотивації суб`єктів підприємницької діяльності. Дослідження готовності населення до здійснення даної діяльності.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 15.12.2014Сутність соціальної стратифікації, основні категорії та системні характеристики. Теорія соціальної стратифікації та її критерії. Процеси трансформації структури населення та дослідження соціально-стратифікаційного виміру українського суспільства.
дипломная работа [140,2 K], добавлен 23.09.2012Критерії виокремлення української цивілізації. Політичні інститути. Групи інтересів. Спільні сухопутні державні кордони України з Білоруссю, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою. Розвиток української інтелігенції. Національна свідомість.
презентация [2,1 M], добавлен 25.12.2012Поняття товариської групи; психологічні характеристики представників різних колективів, їх співпадіння у індивідів з однієї групи: міжособистісне сприймання, мотивація. Емпіричні дослідження, вибір соціометричних критеріїв формування соціальних ролей.
дипломная работа [84,4 K], добавлен 12.01.2011Особливості життя молоді у наш час. Вплив негативних процесів на поведінку молоді. Особливості злочинності в молодіжному середовищі в Україні, ставлення молоді до незаконних дій. Етапи збирання первинних матеріалів, аналіз матеріалів дослідження.
отчет по практике [3,0 M], добавлен 15.05.2010Етноконфлікти у постіндустріальному суспільстві, їх головні причини та передумови. Культура та її вплив на формування цінностей. Можливість консенсусу культурно-ціннісних конфліктах. Інтелектуальне розшарування в постіндустріальному суспільстві.
курсовая работа [67,0 K], добавлен 19.04.2016Встановлення тісних взаємовідносин між двома людьми. Створення міцних відносин, що ґрунтуються на довірі. Особливий погляд людини на світ, ціннісні орієнтації. Сімейно-побутова сумісність. Умови подружнього щастя. Здатність піклуватися про іншу людину.
реферат [27,1 K], добавлен 23.11.2011Дослідження сутності та завдань державної підтримки розвитку соціальної інфраструктури в регіонах країни. Характеристика механізму та інструментів забезпечення державної підтримки розвитку соціальної інфраструктури на основі програмно-цільового підходу.
статья [45,8 K], добавлен 20.08.2013Інформаційно–комунікативні процеси у суспільстві. Теорії соціальної комунікації. Сутність та риси сучасної масово–комунікаційної системи. Вплив Інтернету на сучасну комунікацію у молодіжному середовищі. Інформаційне суспільство у комунікативному вимірі.
дипломная работа [671,9 K], добавлен 26.08.2014Проблема кризи національної особистості, теорія маркутизму. Свідомість всіх соціальних груп і верств населення. Втрата людьми об'єктів їх соціальної орієнтації. Загострення проблем національно-культурної ідентичності та національної самосвідомості.
эссе [26,0 K], добавлен 28.12.2012Поняття та фактори, що провокують розвиток інтернет-залежності серед сучасної молоді. Розповсюдженість соціальних мереж та оцінка їх популярності. Необхідність інтернету в суспільстві, та емоції, що виникають при його відсутності, негативний вплив.
практическая работа [209,4 K], добавлен 30.04.2015Динаміка структури вільного часу вихованців військових навчальних закладів, її перебіг у сучасному вищому військовому навчальному закладі. Орієнтації курсантів на культурно-дозвіллєву діяльність і соціальні фактори, що зумовлюють динаміку їх змін.
автореферат [30,0 K], добавлен 11.04.2009Особливості розвитку проблеми верховенства у сім’ї на основі гендерної нерівності. Виявлення існування патріархату в суспільстві. Гендерне розділення при організації трудової діяльності. Рівноправ’я чоловіків і жінок та його розвиток в Європі і Україні.
эссе [20,1 K], добавлен 27.05.2013Історія становлення фемінізму як соціальної проблеми, його вплив на розвиток сучасного суспільства та погляд на сім'ю. Місце сім'ї у нинішньому соціумі, трансформація традиційного укладу. Статус жінки в сьогоднішній родині крізь призму фемінізму.
курсовая работа [104,7 K], добавлен 22.03.2011
