Змінені війною ландшафти як соціальна проблема

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Змінені війною ландшафти як соціальна проблема

Останніми роками в соціальних дисциплінах вирізняється напрям досліджень, змінених війною ландшафтів. Колишні поля боїв, воєнної агресії містять органічні матеріали, неорганічні уламки, створюючи нестабільний тип місцевості, де залишки війни можуть становити небезпеку, сприяти деградації середовища [Arensen, 2021]. Відбудова, рятування понівеченого, зруйнованого війною середовища стає соціальною проблемою - викликом для громадян, територіальних громад, урядовців і політиків.

Воєнна агресія РФ, з самого її початку у 2014 р. створила серед інших загроз проблеми руйнування екосистем, порушення нормального функціонування соціальної і культурної інфраструктури регіонів України. Бойові дії в Луганській і Донецькій областях 2014-2015 рр. призводили до пошкодження процесів генерування електроенергії, ліній електропостачання, водопостачання. Обстріли, мінування доріг, інших частин землі забирали життя цивільного населення, в тому числі й після активної фази війни. У багатьох районах спостерігали ознаки екологічних руйнацій і катастроф - після пожеж, затоплень шахт, пошкодження каналізаційних стоків.

Напад РФ на Україну 24 лютого 2022 р. поширив цю ситуацію практично на всю територію країни, яка постійно зазнає ракетних та інших видів обстрілів. У місцях активних бойових дій масштаб руйнувань екосистем, інфраструктури є величезним і з кожним днем збільшується. Фізичний (матеріальний), соціальний і культурний простори країни і окремих її місць, які тісно пов'язані між собою, постійно зазнають руйнівних впливів, змінюються, трансформуються, втрачаючи звичні характеристики і набуваючи нових.

Соціальні й культурні практики можливо здійснювати лише за умови безперешкодного функціонування інфраструктури, безпечного природного та соціокультурного середовища. Матеріальне аранжування більшості практик сучасних людей пов'язане із використанням централізованого постачання води, електроенергії, опалення осель. Важко уявити нормальне життя без регулярного надання і функціонування соціальних послуг - постачання продуктів, ліків, медичної допомоги, пенсій, заробітної плати тощо. Важливою для підтримання соціальних відносин різного рівня є інформаційно-комунікативна інфраструктура - теле-, радіозв'язок, Інтернет.

Окупація територій, бойові дії у містах і селах призводять до того, що цивільні люди не мають регулярного доступу до води, голодують, їм недоступні необхідні ліки й медична допомога. Тисячі людей пережили жах у холодних, не призначених для переховування підвалах, рятуючись від обстрілів. Багато громадян загинули у намаганнях самостійно вийти / виїхати з районів бойових дій чи окупованих територій.

Велика кількість міст, селищ, сіл перетворені майже повністю на руїни. Мешканці квартир, будинків (ті, хто вижив чи встиг евакуюватися) стають безхатьками, в одну мить втративши оселю і майно. Населені пункти потребують відновлення водо-, електро-, газопостачання, ремонту вцілілих будівель, розмінування величезних територій - доріг, земельних (сільськогосподарських угідь), лісів, парків, скверів.

Так, у Чернігові знищено повністю 10 тис. квартир і 135 приватних будинків. Частково пошкоджено 635 будинків і 40 тис. квартир. За словами місцевої мешканки, «зараз ідеш центром, дивишся, ніби все гарно: алейка, квіточки цвітуть. А повернеш голову - а там розбитий готель «Україна», без даху, весь у тріщинах; кінотеатр «Україна» побитий; Молодіжний центр знищений. Трошки далі - розбомблені будинки і багатоповерхівки, в які попало. На кладовищі Яцево навіть не знаю, чи пам'ятники вціліли. А далі повністю потрощена Новоселівка, там 250 будинків зруйновано. Просто жах» [Цвіт Чернігівщини, 2022].

Наслідкам матеріальних руйнацій намагаються запобігти відповідні організації і служби (зокрема, пожежні команди, співробітники Державної служби з надзвичайних ситуацій). Соціально-матеріальні збитки (втрата майна, матеріальної інфраструктури держави та її територіальних громад) супроводжуються падінням рівня соціального забезпечення індивідів і громад, їх збіднінням. Руйнування України як держави, фізичне знищення її громадян, загарбання територій та ресурсів - це, власне, і є основні завдання розв'язаної РФ війни.

Урядові й дослідницькі організації фіксують масштаби руйнування територій, у тому числі з метою оцінки необхідних коштів на відновлення, пошуку шляхів компенсації збитків постраждалим громадянам, містам, територіальним громадам, розробки проєктів відновлення змінених війною територій та інфраструктури. Заходи з оцінювання матеріальних втрат урядовими і дослідницькими організаціями, спеціальними експертними групами дають змогу показати масштаби руйнувань як соціальної проблеми, донести цю інформацію до стейкхолдерів, донорів на міжнародному рівні, підприємців, меценатів. Те, що таку активність проводять під час активних бойових дій у країні, свідчить про інституційну стійкість держави.

До фіксації руйнувань залучають громадян, які можуть онлайн надати свідчення про пошкодження конкретних об'єктів на спеціальному сайті. Цей сайт (https: / / damaged. in.ua) є проєктом Київської школи економіки за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Міністерства інфраструктури та Міністерства розвитку громад та територій. Аналітики оновлюють розрахунки щодо кількості втрачених і пошкоджених об'єктів та вартості їх відновлення (табл. 1).

Згідно із аналітичними даними Київської школи економіки станом на 5 вересня з початку війни пошкоджено та зруйновано 412 промислових підприємств, у тому числі з урахуванням великих і середніх об'єктів у східних і південних областях України. Сума збитків, завданих підприємствам і промисловості, становить 9,7 млрд доларів. Кількість зруйнованих або пошкоджених об'єктів, які надають соціальні послуги, становить 141. Найбільша частина в загальній сумі збитків стосується житлового фонду та інфраструктури - 72%. Сумарно збитки цих двох сфер експерти проєкту оцінюють у 82,9 млрд доларів. З початку війни пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 15,3 тис. багатоповерхівок, 115,9 тис. приватних будинків, 44 соціальні центри, 1118 закладів середньої освіти, 1991 магазин, 593 аптеки, 188,1 тис. приватних автомобілів, 9,5 тис. автобусів, 492 трамваї та тролейбуси, 978 медичних закладів, 511 адміністративних будівель [Загальна сума прямих збитків., 2022].

Таблиця 1. Оцінки пошкодження фізичної інфраструктури України з початку воєнних дій у разі повного руйнування об'єктів (станом на 08.06.2022)

Джерело: [За останніми обрахунками..., 2022].

2. Зміни культурних ландшафтів унаслідок війни

До культурної інфраструктури в широкому сенсі відносять заклади культури, дозвілля, релігійні споруди, заклади освіти, виховання, науки тощо. Культурна інфраструктура є частиною фізичної інфраструктури країни, всі елементи якої є взаємопов'язаними і функціонують у комплексі. Станом на 5 вересня 2022 р. через бойові дії пошкоджено або зруйновано 1153 культурні, спортивні та туристичні об'єкти, чим завдано збитків на 2 млрд доларів. За кількістю зруйнованих і пошкоджених закладів культури, спорту та туризму найбільше постраждали Київська, Донецька, Луганська, Харківська, Миколаївська та Запорізька області [Загальна сума прямих збитків, 2022].

Російська пропаганда звертається у своїх обґрунтуваннях агресії до теми захисту традиційних, православних цінностей, відмови від «чужорідних» цінностей умовного «Заходу». Проте ці кліше не убезпечують від руйнування церковні споруди, в тому числі православні храми, старовинні й новітні. За спостереженнями фахівців Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, за перший місяць війни відбувалися руйнації не менше двох релігійних споруд кожного дня [On average two per day, 2022]. Ця інституція розміщує на своєму сайті фотофакти, карту зруйнованих і пошкоджених релігійних споруд. За підрахунками, станом на 20 вересня 2022 р. були знищені або зазнали руйнувань внаслідок воєнної агресії РФ 270 релігійних споруд, а також освітні та адміністративні будівлі релігійних спільнот України. Найбільша кількість зруйнованих релігійних споруд - у Донецькій (67) і Луганській (58) областях, а також Київській області (43), Харківській області (35) - табл. 2 [Сім місяців повно-масштабного вторгнення, 2022].

Фіксування заподіяних руйнувань і завданих збитків здійснюють фахівці й інших галузей. Українська бібліотечна асоціація спільно з благодійним фондом «Бібліотечна країна» фіксують на своїх інтернет-сторінках пошкодження, яких зазнали бібліотеки від російсько-української війни. Український інститут книги протягом шести місяців війни провів два опитування українських бібліотекарів і видавців щодо стану приміщень, фондів, безпеки працівників тощо. Відповіді надали 2899 бібліотек. З цієї кількості 82 бібліотеки взагалі не мають можливості працювати, 25 - частково. Пошкоджено або зруйновано приміщення 56 бібліотек. Працівники 12 закладів перебувають у небезпеці (бібліотеки знаходяться на території ведення бойових дій); 264 - у відносній безпеці. З відповідей, які надали 258 видавців, випливає, що 191 українське видавництво продовжує свою діяльність за всіма напрямами, 39 - за кількома, 28 видавців не можуть відновити свою діяльність. На початок липня працівники 228 видавництв перебували у безпеці; працівники 30 видавництв або перебувають на фронті, або не виїхали із зони, де ведуться бойові дії [Звіт діяльності, 2022, с. 12-14].

Таблиця 2. Кількість ушкоджених внаслідок агресії РФ релігійних споруд за областями (станом на 20 вересня 2022 р.)

Узагальнювальну роботу із фіксації руйнувань і оцінювання втрат культурних об'єктів проводить Міністерство культури та інформаційної політики України. На сайті Міністерства створено оновлюваний реєстр втрачених і пошкоджених об'єктів культурної спадщини у вигляді сторінки «Зафіксовані воєнні злочини», а також надано електронну форму для надсилання інформації громадянами щодо скоєння злочинів у цій сфері. Міністерство наводить перелік злочинних дій щодо культурної спадщини: пошкодження старовинних будівель (пам'яток архітектури), історичних кладовищ, пам'ятників, релігійних споруд, творів мистецтва, пам'яток природи, будівель закладів культури - театрів, музеїв, бібліотек та ін.; руйнування археологічних об'єктів - курганів, валів давніх земляних укріплень, місць розкопок; факти поранення / загибелі цивільних осіб внаслідок застосування сили та зброї окупантом за спроби пошкодження культурних об'єктів; захоплення майна, пограбування окупаційними силами музеїв, бібліотек та інших закладів культури. Вказується, що ці дані можуть бути використані як докази для кримінального переслідування причетних до злочинів відповідно до українського законодавства у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі та спеціальному трибуналі після його створення. Фрагмент реєстру пошкоджених чи знищених внаслідок війни об'єктів культурної спадщини наведено у табл. 3 [Зафіксовані воєнні злочини, 2022].

Наочно масштаби і регіональний розподіл руйнувань культурної інфраструктури демонструють мапи, які складають і оновлюють різні аналітичні центри. Так, станом на початок червня 2022 р. найбільшу кількість руйнувань культурної інфраструктури зазнали Харківська область (96 об'єктів), Київська область (82 об'єкти), Луганська область (77 об'єктів) - рисунок 1 [За останніми обрахунками, 2022].

За оцінками, станом на червень 2022 р., в умовах ракетних обстрілів всієї території, бойових дій, окупації територій сходу і півдня країни, 12,5 млн жителів 6 областей країни (Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області) втратили доступ до культурних послуг, а ще 13 млн людей з 7 областей обмежені в їх отриманні принаймні наполовину [Звіт про прямі збитки, 2022, с. 23].

Рисунок 1. Мапа пошкоджених внаслідок війни культурних, релігійних, спортивних об'єктів, станом на 08.06.2022 р.

Таблиця 3. Пошкоджені / знищені об'єкти культурної спадщини внаслідок війни, Київська область (фрагмент реєстру пошкоджень)

Джерело: [Зафіксовані воєнні злочини, 2022].

Значних втрат зазнала освітня і наукова інфраструктура, що перешкоджає функціонуванню діяльності закладів освіти різного рівня, наукових установ. Понад 2 тис. освітніх закладів постраждали внаслідок війни, у тому числі станом на червень зруйновано 196 та пошкоджено 1856 об'єктів освітньої інфраструктури. Заклади освіти були пошкоджені у 18 областях, найбільша кількість пошкоджено шкіл (961) і дитячих садків (690). Прямі задокументовані збитки від руйнування закладів освіти оцінюють у 3,5 млрд доларів [Звіт про прямі збитки, 2022, с. 21]. За попередніми експертними підрахунками, було знищено, пошкоджено чи вилучено на потреби ЗСУ 117 об'єктів рухомого і нерухомого майна 34 інститутів / закладів НАН України, відповідно попередня загальна оцінка втрат становить 214 млн грн [Звіт про прямі збитки, 2022, с. 22].

Отже, активна фаза російсько-української війни завдає величезних втрат економіці країни, системі функціонування соціальної, культурної, освітньої інфраструктури, необхідної для забезпечення життєдіяльності суспільства. Станом на вересень 2022 р. за спільною оцінкою Уряду України, Європейської Комісії та Світового банку на відновлення і реконструкцію нашої країни потрібно залучити щонайменше 349 млрд доларів і ця сума зростатиме у випадку продовження воєнних дій [Україна. Швидка оцінка..., 2022].

Соціальна проблема змінених війною ландшафтів є складним викликом для стійкості держави, особливо в умовах поточних бойових дій, обстрілів всієї території країни, відновлення життєдіяльності звільнених від окупації територій. Постійний контроль і підтримка функціонування критичної інфраструктури, розмінування територій, надання тимчасового житла потерпілим разом із зусиллями щодо фіксації руйнувань, оцінювання збитків, пошуків ресурсів для післявоєнної відбудови і реновації середовища - все це є важливими елементами інституційного вирішення соціальної проблеми змінених війною ландшафтів.

інфраструктура руйнування війна релігійний

Джерела

1. Загальна сума прямих збитків інфраструктури зросла до 114,5 млрд доларів (2022). 8 вересня 2022.

2. За останніми обрахунками загальна сума прямих збитків інфраструктури становить 103,9 млрд доларів (2022).

3. Зафіксовані воєнні злочини. Міністерство культури та інформаційної політики України (2022).

4. Звіт діяльності Українського інституту книги за півроку війни (2022). 24/02-24/08/2022. Київ.

5. Звіт про прямі збитки інфраструктури, непрямі втрати економіки від руйнувань внаслідок військової агресії Росії проти України, та попередня оцінка потреб України у фінансуванні відновлення (2022). Звіт Робочої групи з аудиту збитків Національної ради з відновлення України від наслідків війни. Київ. 73 с.

6. Сім місяців повномасштабного вторгнення Росії: агресор завдав руйнувань щонайменше 270 спорудам релігійних спільнот в Україні (2022). 21 вересня.

Україна. Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення (2022). Прессреліз. Серпень 2022. Світовий банк, Уряд України, Європейська комісія. 269 с.

7. Цвіт Чернігівщини. Частина І. Розбомблені. (2022).

8. Arensen L. (2021). Living with landmines: Inhabiting a war-altered landscape. Journal of Material Culture. 27(2).

9. On average two per day: Russia's war against Ukraine damaged and ruined at least 59 spiritual sites in at least 8 regions of Ukraine (2022). 25 березня.

Размещено на Allbest.ru