Особливості громадської думки та її вивчення в Україні під час війни

Найважливішим, на нашу думку, результатом соціальних змін, який вдалося виявити у дослідженні, є сутнісна зміна у цінності власної держави. Тому я хочу зосередити особливу увагу на цьому аспекті громадської думки.

Ставлення до держави було зафіксовано із застосуванням шкали "GSR-5", що була розроблена в Інституті соціології НАН України у 2020-2021 рр. Шкала "GSR-5" складається з п'яти індикаторів: ефективність центральних органів влади, майбутнє держави, умови життя для більшості населення, баланс досягнень і невдач за часи незалежності, задоволеність поточними подіями в країні. Спочатку розглянемо розподіл відповідей на кожен індикатор, а потім проаналізуємо загальні установки щодо держави, які конструюються за результатами цих відповідей.

Широкомасштабне вторгнення РФ в Україну призвело до суттєвих змін в оцінках ефективності центральних органів влади (табл. 1.1). Якщо наприкінці 2021 р. лише двадцята частина населення позитивно їх оцінювала, то у травні 2022 р. - абсолютна більшість. Водночас подальші виміри фіксують відчутне зменшення позитивних оцінок і збільшення проміж- них. При цьому в останній хвилі моніторингу кількість негативних оцінок майже зрівнялася з позитивними.

Таблиця 1.1

Динаміка оцінки ефективності центральних органів влади, %

* Тут і далі: у травні 2022 р. дані, на прохання Інституту соціології НАН України, були зібрані Соціологічною групою "Рейтинг".

Таблиця 1.2

Динаміка думки щодо майбутнього України, %

Широкомасштабна війна призвела й до значного посилення соціального оптимізму щодо майбутнього української держави (табл. 1.2). При цьому не спостерігається відчутного послаблення цього позитивного тренду. Незважаючи на те, що оцінки майбутніх перспектив дещо погіршилися, абсолютна більшість респондентів продовжує вважати, що ситуація покращуватиметься.

Не так кардинально, але все ж таки поліпшилися й оцінки умов життя для більшості населення України (табл. 1.3). Різке посилення загрози національного масштабу разом із несподіваною для багатьох національною стійкістю України привели до розуміння серед громадян, що навіть у такий важкий час населення загалом живе в задовільних умовах. Подальші зміни, хоча й відповідають спадній динаміці, є непринциповими.

Щодо оцінки досягнень і невдач України як незалежної держави результати відповідей фактично залишилися на тому ж рівні (табл. 1.4). Як і наприкінці 2021 р., під час війни відносна більшість опитаних вважає, що невдачі та досягнення компенсували одні одних. При цьому в останньому опитуванні майже третина респондентів сказала про те, що переважали невдачі.

Таблиця 1.3

Динаміка оцінки умов життя більшості населення України, %

Таблиця 1.4

Динаміка балансу досягнень і невдач з точки зору респондентів, %

Задоволеність поточними подіями також виявилася стабільним показником, але якщо в попередньому випадку оцінки мали переважно проміжний характер, то в цьому - переважно негативний (табл. 1.5). Більше того, поточними подіями як була, так і залишається незадоволеною абсолютна більшість опитаних.

Таблиця 1.5

Динаміка задоволеності поточними подіями в країні, %

Посилення цінності держави: загальна картина

Шкала "GSR-5" була розроблена так, щоб на підставі відповідей за п'ятьма індикаторами була можливість побудувати узагальнений профіль респондента. Цей профіль інтерпретується як загальні установки щодо держави і може відноситися до однієї з 5 градацій: від виразно негативних установок до виразно позитивних.

Динаміка загальних установок щодо держави дає змогу побачити цікаві особливості сприйняття українцями власної держави (табл. 1.6). Станом на кінець 2021 р. бачимо, у певному сенсі, патологічний негативізм у сприйнятті держави. Дві третини всіх опитаних демонстрували або виразно негативні або помірно негативні установки. Війна зруйнувала цей домінуючий негативізм, показавши українцям, що, втративши свою державу, вони втратять багато з того, до чого звикли і що вони цінують. У першому замірі після 24.02.2022 бачимо, що негативні установки скоротилися більш як утричі, а позитивні зросли у 6 разів.

Таблиця 1.6

Динаміка загальних установок щодо держави, %

Подальші зміни свідчать про поступове погіршення ситуації, чому переважно сприяють системні негативні процеси, пов'язані з представниками влади, що ведуть до відповідних оцінок серед населення. За великим рахунком, такі процеси не зникли навіть під час кровопролитної та виснажливої війни.

Загалом, трохи більше ніж за рік після першого заміру у 2022 р. кількість позитивних установок впала, а негативних, навпаки, зросла. Але незважаючи на негативні зміни, ситуація, як і раніше, залишається значно кращою, ніж наприкінці 2021 р.

При цьому є підстави припустити, що ядро ставлення до держави не буде системно розмиватись невдалими та неадекватними діями влади, нехай вони і додають свою частину негативу до узагальнених результатів. Імовірно, тим аспектом, який може утримати оцінки населення від повернення до патологічного негативізму у сприйнятті держави, є стійкий оптимізм більшості населення щодо перспектив своєї держави.

Посилення цінності держави: ефекти

Ми виходимо з того, що загальні установки, які сформувалися в конкретний момент історичного часу щодо держави, стають соціально-політичним тлом, на якому відбувається оцінка інших соціальних явищ і процесів, що належать до макрорівня соціальної взаємодії. Тобто респонденти з негативними установками будуть з більшою ймовірністю давати негативні оцінки і з інших питань відповідного рівня, а з позитивними - навпаки, позитивні. Виходячи з такого припущення, розглянемо як загальні установки щодо держави впливають на погляди щодо можливості вільно висловлювати свої політичні погляди, наявності в Україні ефективних політичних лідерів, політичних партій і рухів, які заслуговують на довіру, електоральних уподобань, економічної ситуації та справедливості в державі.

Щодо оцінок можливості вільно висловлювати свої політичні погляди не можна сказати, що загальні установки по відношенню до держави чинять на них прямий вплив (табл. 1.7). Лише у групі респондентів з виразно негативними установками кількість респондентів, які вважають, що політичні погляди не можна висловлювати вільно, становить відносну більшість. У решті груп переважають ті, хто вірить у свободу політичного самовираження.

Таблиця 1.7

Зв'язок між загальними установками щодо держави та оцінкою можливості вільно висловлювати свої політичні погляди, червень 2023 р., %

За оцінки наявності в Україні політичних лідерів, які можуть ефективно керувати країною, розподіли вже краще узгоджуються з загальними установками щодо держави (табл. 1.8). Насамперед це виявляється у стійкому збільшенні кількості респондентів, які вірять, що в Україні є ефективні політичні лідери, за переходу на наступні рівні класифікаційних рівнів "GSR-5".

Таблиця 1.8

Зв'язок між загальними установками щодо держави та думкою про наявність в Україні політичних лідерів, які можуть ефективно управляти країною, червень 2023 р., %

Показовим тут є можливий електоральний вибір щодо чергового бажаного Президента України. Так, популярний нині Володимир Зеленський отримує беззастережну підтримку у групах респондентів, які демонструють проміжні чи позитивні установки щодо держави (табл. 1.9). При цьому погіршення загальних установок щодо держави приводить не до вибору інших кандидатів, а до збільшення протестного електорату, який ще не визначився зі своїм кандидатом на посаду майбутнього Президента.

Таблиця 1.9

Зв'язок між загальними установками щодо держави та електоральними поглядами на виборах Президента, червень 2023 р., %

Ще більш показовою стає ситуація з оцінкою наявності політичних партій і рухів, яким можна довірити владу. Фактично за послідовного поліпшення загальних установок щодо держави оцінки політичних партій і рухів відчутно змінюються на краще (табл. 1.10).

Таблиця 1.10

Зв'язок між загальними установками щодо держави та думкою про наявність політичних партій і рухів, яким можна довірити владу, червень 2023 р., %

Схожий патерн характерний і для взаємозв'язку між загальними установками щодо держави та оцінкою економічної ситуації у країні (табл. 1.11). Парадоксальні, на перший погляд, зміни в оцінці економіки країни, що відбулися після початку широкомасштабного вторгнення, є, насправді, одним із аспектів солідаризації з власною державою за умов важких випробувань воєнного часу.

Таблиця 1.11

Зв'язок між загальними установками щодо держави та оцінкою економічної ситуації в країні*, червень 2023 р., %

* Економічна ситуація оцінювалася з використанням 11-бальної шкали.

Зрештою, не менш цікавим є і зв'язок між загальними установками щодо держави та оцінкою її справедливості (табл. 1.12). Якщо абсолютна більшість респондентів, які поділяють негативні установки, вважають державу несправедливою, то респонденти з позитивними установками - дотримуються протилежних поглядів. Серед респондентів із проміжними установками кількість позитивних і негативних оцінок справедливості держави є дуже близькою.

Таблиця 1.12

Зв'язок між загальними установками щодо держави та оцінкою забезпечення справедливості державою, червень 2023 р., %

Оцінка економіки і власного матеріального стану

У 2023 р. в анкеті вперше було використане запитання про ставлення до державної політики у сфері власності саме в такому формулюванні (табл. 1.13). Як можна побачити, серед населення України переважає установка на значну або повну приватизацію (разом - 47,2%). При цьому акцент робиться на необхідності залишити ефективні підприємства у державній власності. Водночас значною є і група прихильників націоналізації, які разом становлять 41,8%. Отже, за виміром поглядів на політику держави у сфері власності українське суспільство є доволі гетерогенним.

Таблиця 1.13

Погляди респондентів на державну політику у сфері власності, червень 2023 р.,%

Цікавим тут є зв'язок між ідеологічними уподобаннями та поглядами на приватизацію / націоналізацію (рис. 1.1). Очікувано, що респонденти з лівими орієнтаціями порівняно частіше виступають за ті чи ті форми націоналізації. Але й респонденти з крайньою правою позицією налічують близько 40% тих, хто схиляється до націоналізації.

Рисунок 1.1. Зв'язок між ідеологічними уподобаннями та поглядами на державну політику у сфері власності, червень 2023 р., %

У частині оцінки поточної економічної ситуації в країні отримаємо, на перший погляд, парадоксальну картину (рис. 1.2). Виявляється, що оцінки економічної ситуації в Україні покращилися після початку широкомасштабного вторгнення та залишаються такими ж другий рік поспіль, незважаючи на ті значні втрати, яких зазнала промисловість та ринок праці. Але як ми побачили вище, цей феномен тісно пов'язаний зі ставленням до держави: якщо людина має позитивні установки щодо власної держави, з більшою імовірністю вона краще оцінить і її економіку. Другим можливим поясненням є зміна контексту оцінки: під час війни вимоги до економіки відрізняються від вимог за більш стабільну ситуацію. Нарешті, логічно виникає питання щодо низьких оцінок у 2021 р.: чи справді ситуація була такою поганою або ж респонденти були надмірно скептичними у своїх поглядах?

Два останніх питання економічного блоку стосувалися індивідуальних фінансових домагань респондентів (рис. 1.3) та їх задоволеності (табл. 1.14). З початком широкомасштабної війни 2022 р. фінансові домагання майже не змінилися в гривне- вому еквіваленті, але суттєво знизилися в доларовому. Станом на 2023 р. рівень фінансових домагань став збільшуватися в гривневому еквіваленті, а у доларовому - наблизився до показників 2021 р.

Таблиця 1.14

Динаміка відповідності фінансових домагань рівню дійсних доходів респондентів, %

Рисунок 1.2. Динаміка оцінки економічної ситуаціїв різних хвилях моніторингу, %

Рисунок 1.3. Рівень фінансових домагань (на одного члена сім'ї на місяць) у різних хвилях моніторингу, грн

Для розуміння фінансового стану людей не менш важливим є й те, наскільки близькими є справжні доходи до бажаних. Як у 2021 р., так і пізніше абсолютна більшість опитаних говорили, що їхні доходи є відчутно або дещо нижчими від бажаних. При цьому у 2021 р. кількість тих, хто перебував на бажаному фінансовому рівні або навіть вище, становила близько п'ятої частини, а у 2022 та 2023 рр. - близько третини.

У підсумку фіксуємо ефект переосмислення ставлення до економіки, але такі самі переважно незадоволені фінансові домагання, які стали при цьому дещо стриманішими.

Ідеологічні погляди та політичні питання

В ідеологічні площині відбувся значний зсув управо (табл. 1.15). Серед тих, хто має ідеологічні уподобання, третина назвала себе націоналістами (18,8% усієї вибірки). Варто зазначити, що націоналістичні погляди дещо більше представлені серед старших вікових груп (від 46 років і старше), де кількість відповідних респондентів приблизно становить 20% (рис. 1.4). Водночас кількість націоналістів серед молодших груп приблизно становить 15%. Важливим є те, що в попередніх хвилях моніторингу націоналістично спрямованих респондентів зазвичай було лише 3-4%.

Разом з націонал-демократами націоналісти становлять близько третини від усієї вибірки, а також абсолютну більшість серед тих, хто має ідеологічні уподобання. Що стосується респондентів з лівими ідеологічними поглядами, їх кількість становить близько п'ятої частини від ідеологічно орієнтованих учасників опитування та десятої - від усієї вибірки. Цікавим є те, що найбільша кількість респондентів з лівими орієнтаціями спостерігається у наймолодшій (18-24 роки) та найстаршій (від 66 років і старше) категоріях.

Найменшою ідеологічною групою є ліберально налаштовані особи, яких у вибірці налічується лише 6%. А найбільшою групою, яка становить 43%, є респонденти, які взагалі не розуміються на ідеологічних питаннях.

За оцінки можливості вільно висловлювати свої політичні погляди у 2022 р. до абсолютної більшості зросла частка тих, хто бачить таку можливість (табл. 1.16). І хоча цей ефект солідаризації почав втрачати свою силу у 2023 р., він залишається домінуючим в умовах безальтернативної соціально-культурної домінанти, за якої вільне висловлення своїх політичних поглядів є їх усвідомленою, неусвідомленою або примусовою синхронізацією з гомогенним дискурсивним полем, яке склалося в державі.

Таблиця 1.15

Ідеологічні уподобання респондентів, червень 2023 р., %

Рисунок 1.4. Ідеологічні уподобання в різних вікових групах, %

Таблиця 1.16

Динаміка оцінки можливості вільно висловлювати свої політичні погляди, %

Цікаві зміни відбулися в оцінці наявності політичних лідерів, які б могли ефективно керувати країною (табл. 1.17). Якщо до широкомасштабного вторгнення найменша частка давала ствердну відповідь на це запитання, то у 2022 р. вона перетворилась на абсолютну більшість, яка зменшилася до відносної у 2023 р.

Таблиця 1.17

Динаміка думки щодо наявності в Україні політичних лідерів, які можуть ефективно управляти країною, %

Найменші зміни торкнулися думки про існування в Україні політичних партій і рухів, яким можна довірити владу (табл. 1.18). Незважаючи на покращення відповідних оцінок, жодного разу респонденти з позитивними установками не ставали більшістю. Втім, значно ослабли негативні оцінки, поступившись у воєнний час проміжним.

Отже, спостерігаємо доволі гомогенне дискурсивне поле, переважно успішний лідерський вимір, а також недостатньо успішну інституціоналізацію політичної системи країни. У цілому така картина не є оптимальним варіантом для демократичного вектора розвитку країни.

Таблиця 1.18

Динаміка думки про наявність політичних партій і рухів, яким можна довірити владу, %

Громадянська ідентичність