Декларативні авторитарні настрої українців як запит на впорядкування політичного життя
Динаміка оцінки авторитарних настроїв в Україні. Визначення підґрунтя авторитарних настроїв в українському суспільстві. Оцінка залежності оцінки авторитарних настроїв в Україні від віку, від економічних та політичних уподобань громадян України.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.06.2024 |
| Размер файла | 36,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДЕКЛАРАТИВНІ АВТОРИТАРНІ НАСТРОЇ УКРАЇНЦІВ ЯК ЗАПИТ НА ВПОРЯДКУВАННЯ ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ
О. Рахманов, доктор соціологічних наук
В українському суспільстві існує суперечність між наявними авторитарними настроями та несприйняттям авторитаризму в реальному політичному житті. Адже українці двічі за роки незалежності вийшли на вулиці, щоб завадити утвердженню авторитаризму. Очевидно, що соціальні трансформації, через які пройшло населення України, викликають запит на елементарний порядок за умов частої безпорадності та неефективності української влади. Тривала соціально-економічна криза, свавілля олігархів, непрофесіоналізм чиновників, затяжна війна на сході країни та безліч інших проблем викликають тривалий психологічний дискомфорт та часто асоціюються із недемократичним урядуванням.
В основі авторитарної свідомості лежать сподівання людей на прості та рішучі дії з боку «сильної руки», покладання повноти відповідальності на певну посадову особу і глибока недовіра (і навіть зневага) до демократичних процедур розв'язання суспільних проблем. Власне, демократія і демократичні процедури не відкидаються людьми з авторитарною свідомістю, однак мають для них лише інструментальну цінність як засіб досягнення певної мети. За умов, коли демократичні засоби виявляються неефективними, «авторитаристи» закликають «не панькатися», «не церемонитися» з певною проблемою шляхом законних процедур, а силовими методами найскоріше покінчити з цим.
У моніторинговому дослідженні Інституту соціології НАН України є показник, який відображає авторитарні настрої, і йдеться про запитання «Чи згодні Ви з тим, що декілька сильних керівників можуть зробити для нашої країни більше, ніж усі закони та дискусії?» (табл. 1).
Виявилося, що у перші п'ять років незалежності близько 40% опитаних погоджувались з цим твердженням. Така ж сама кількість респондентів не могли визначитися у цьому питанні. І лише невелика частка громадян не погоджувалися з цим твердженням. Однак уже з кінця 1990-х років за рахунок невизначених почала зростати частка людей, які відкидали закони та дискусії, прагнучи «сильного» керівництва. Це насамперед пов'язувалося з наслідками важкої соціально-економічної трансформації суспільства. У подальші роки кількість тих, хто погоджувався з авторитаристським твердженням, зросла до двох третин населення. Парадоксально, але після Майдану-2004 цей показник суттєво зріс і навіть після Євромайдану він майже не змінювався. Лише в останні роки кількість «авторитаристів» почала дещо знижуватися, а кількість незгодних з авторитарним правлінням - дещо зростати.
Таблиця 1
Динаміка оцінки авторитарних настроїв в Україні (розподіл відповідей населення на запитання «Чи згодні Ви з тим, що декілька сильних керівників можуть зробити для нашої країни більше, ніж усі закони та дискусії?»), %
|
Варіанти відповідей |
1994 |
1996 |
1998 |
2000 |
2002 |
2004 |
2006 |
2008 |
2010 |
2012 |
2014 |
2016 |
2018 |
2020 |
|
|
Згоден |
40,5 |
42,0 |
49,3 |
58,7 |
49,3 |
46,7 |
65,7 |
62,4 |
63,5 |
61,2 |
63,0 |
62,5 |
58,2 |
56,0 |
|
|
Не згоден |
17,0 |
17,2 |
14,5 |
21,4 |
19,4 |
18,5 |
18,7 |
20,8 |
19,6 |
20,6 |
16,0 |
24,4 |
23,2 |
23,4 |
|
|
Не знаю |
41,7 |
40,8 |
36,1 |
19,8 |
30,7 |
34,8 |
15,6 |
16,7 |
16,8 |
17,8 |
20,7 |
13,1 |
18,7 |
20,4 |
|
|
Не відповіли |
0,8 |
0,0 |
0,1 |
0,1 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,1 |
0,1 |
0,4 |
0,3 |
0,0 |
0,0 |
0,2 |
Підґрунтя авторитарних настроїв криються як у вікових відмінностях респондентів, так і в їхніх ідеологічних орієнтаціях. Зокрема, на основі даних моніторингового дослідження за 2020 рік виявилося, що авторитарні настрої зростають зі збільшенням віку (табл. 2). Зокрема, у віковій групі 18-29 років кількість людей, які погоджуються з авторитарним врядуванням, сягнула 52,6%, натомість серед вікової групи 70 та більше років - їх вже виявилося 62,7%. Однак, якщо взяти тих, хто не згоден з цим твердженням, то відмінності у віковому розподілі вже не такі очевидні. Тобто молодші покоління вже менше схильні до авторитаризму, втім категоричної незгоди такому врядуванню серед них не простежується.
Таблиця 2
Залежність оцінки авторитарних настроїв в Україні від віку (розподіл відповідей різних груп населення на запитання «Чи згодні Ви з тим, що декілька сильних керівників можуть зробити для нашої країни більше, ніж усі закони та дискусії?»), %
|
Вікові групи |
Декілька сильних керівників можуть зробити для нашої країни більше, ніж усі закони та дискусії |
||||
|
Згоден |
Не згоден |
Не знаю |
Загалом |
||
|
18-29 років |
52,6 |
22,2 |
25,2 |
100,0 |
|
|
30-39 років |
54,7 |
23,2 |
22,1 |
100,0 |
|
|
40-49 років |
55,5 |
26,1 |
18,4 |
100,0 |
|
|
50-59 років |
54,1 |
25,1 |
20,8 |
100,0 |
|
|
60-69 років |
60,1 |
20,3 |
19,6 |
100,0 |
|
|
70 та більше років |
62,7 |
24,3 |
13,0 |
100,0 |
З'ясувалося, що суттєві відмінності у кількості «авторитаристів» спостерігаються за групами людей, які сповідують різні економічні ідеології (табл. 3). Так, серед тих, хто прагне максимального лібералізму в регулюванні економікою, виявилося 44,8% «авторитаристів» та більше третини незгодних з авторитарними принципами, серед прихильників змішаної економіки зафіксовано відповідно 56% і 25,8%, а серед прихильників планової економіки - відповідно 62,2% і 19,1%.
Таблиця 3
Залежність оцінки авторитарних настроїв від економічних уподобань громадян України (розподіл відповідей груп населення з різними економічними преференціями на запитання «Чи згодні Ви з тим, що декілька сильних керівників можуть зробити для нашої країни більше, ніж усі закони та дискусії?»), %
|
Яким чином, на Вашу думку, держава повинна брати участь в управлінні економікою? |
Декілька сильних керівників можуть зробити для нашої країни більше, ніж усі закони та дискусії |
||||
|
Згоден |
Не згоден |
Не знаю |
Загалом |
||
|
Треба мінімізувати участь держави - все регулює ринок |
44,8 |
34,5 |
20,7 |
100,0 |
|
|
Треба поєднати державне управління і ринкові методи |
56,0 |
25,8 |
18,2 |
100,0 |
|
|
Треба повернутися до планової економіки на основі повного державного обліку і контролю |
62,2 |
19,1 |
18,7 |
100,0 |
Також відмінності спостерігаються серед громадян України, які сповідують різні політичні ідеології (табл. 4). Найбільша частка «авторитаристів» виявилася серед лівих - 66,5%, натомість серед центристів їх виявилося 56,5% і найменше «авторитаристів» простежується серед правих - 51,4%. Відповідно незгода з авторитарним врядуванням зростає по осі «ліві - праві».
І нарешті, виявилося, що чим критичнішою є оцінка зусиль української влади щодо боротьби з поширенням пандемії коронавірусу на території України - тим більше людей погоджується з твердженням, що декілька сильних керівників можуть зробити для нашої країни більше, ніж усі закони та дискусії (табл. 5). Якщо серед тих, хто погодився, що влада робить все можливе, виявилося 52,6%«авторитаристів», тоді як серед тих, хто вважає, що влада нічого не робить для цього, частка «авторитаристів» зросла до 62,6%. Очевидно, що серед «авторитаристів» чинна влада не виглядає сильною та привабливою, особливо в контексті боротьби з коронавірусом.
Таблиця 4 авторитарний настрій політичний суспільство
Залежність оцінки авторитарних настроїв від політичних уподобань громадян України (розподіл відповідей груп населення з різними політичними преференціями на запитання «Чи згодні Ви з тим, що декілька сильних керівників можуть зробити для нашої країни більше, ніж усі закони та дискусії?»), %
|
Політична ідентифікація |
Декілька сильних керівників можуть зробити для нашої країни більше, ніж усі закони та дискусії |
||||
|
Згоден |
Не згоден |
Не знаю |
Загалом |
||
|
Ліві (комуністична, соціалістична) |
66,5 |
17,2 |
16,3 |
100,0 |
|
|
Центристи (соціал-демократична, зелені, ліберальна) |
56,5 |
26,3 |
17,2 |
100,0 |
|
|
Праві (християнсько-демократична, національно-демократична, націоналістична) |
51,4 |
31,0 |
17,6 |
100,0 |
|
|
Неідентифіковані |
55,2 |
21,4 |
23,4 |
100,0 |
Таблиця 5
Залежність оцінки авторитарних настроїв від ставлення громадян до зусиль держави у боротьбі з пандемією коронавірусу (розподіл відповідей на запитання «Чи згодні Ви з тим, що декілька сильних керівників можуть зробити для нашої країни більше, ніж усі закони та дискусії?»), %
|
Оцінка зусиль української влади по боротьбі з поширенням пандемії коронавірусу на території України |
Декілька сильних керівників можуть зробити для нашої країни більше, ніж усі закони та дискусії |
||||
|
Згоден |
Не згоден |
Не знаю |
Загалом |
||
|
Влада робить все, що може |
52,6 |
26,8 |
20,6 |
100,0 |
|
|
Влада щось робить, але цього недостатньо |
55,5 |
26,2 |
18,3 |
100,0 |
|
|
Влада нічого не робить для цього |
62,6 |
20,1 |
17,3 |
100,0 |
|
|
Важко сказати |
50,5 |
15,8 |
33,7 |
100,0 |
Причина незадоволеності зусиллями влади у боротьбі з коронавірусом криється у критичних оцінках карантинних заходів, які змушують людей коритися правилам та бути відповідальними. Так, серед людей, які виступають проти карантинних обмежень, виявилося більше «авторитаристів», ніж серед тих, хто ці заходи сприймає повністю або ж частково (табл. 6).
Таблиця 6
Залежність оцінки авторитарних настроїв від ставлення громадян до карантину (розподіл відповідей на запитання «Чи згодні Ви з тим, що декілька сильних керівників можуть зробити для нашої країни більше, ніж усі закони та дискусії?»), %
|
З яким із тверджень стосовно карантину Ви згодні найбільше? |
Декілька сильних керівників можуть зробити для нашої країни більше, ніж усі закони та дискусії |
||||
|
Згоден |
Не згоден |
Не знаю |
Загалом |
||
|
Карантин та суворі обмежувальні заходи потрібно продовжити і надалі |
54,0 |
27,5 |
18,5 |
100,0 |
|
|
Карантин потрібно суттєво пом'якшити, але деякі обмежувальні заходи продовжити і надалі |
55,4 |
26,9 |
17,7 |
100,0 |
|
|
Карантин та суворі обмежувальні заходи потрібно вже закінчити |
62,4 |
15,9 |
21,6 |
100,0 |
|
|
Важко сказати |
51,5 |
18,3 |
30,3 |
100,0 |
Авторитарні настрої часто пов'язані з особистою безвідповідальністю, оскільки прагнення сильної влади нівелює власну суб'єктність. Безвідповідальне ставлення до пандемії коронавірусу породжує свавілля, а не внутрішню свободу.
Однак, незважаючи на зафіксований доволі високий відсоток громадян, яким близькі авторитарні методи, все ж можна припустити, що для респондентів запитання містить завуальоване протиставлення порядку та безпорядку, коли декілька сильних керівників будуть більш ефективними, ніж закони, котрі ніхто не виконує, та «балаканина», яка ні до чого не приводить.
Власне тому в опитуванні, яке Інститут соціології НАН України провів у рамках реалізації дослідницького проєкту за грантом НФДУ у 2021 році Соціологічне опитування «Соціальні наслідки COVID-19 в Україні» в рамках реалізації дослідницького проєкту Інституту соціології НАН України «Соціальні наслідки пандемії COVID-19 в контексті суспільної трансформації в Україні: соціологічний підхід» за ґрантом НФДУ, здійснене соціологічною фірмою ТОВ «ХЬЮМЕН РЕСЕАРЧ» з 28 липня по 7 серпня 2021 року методом інтерв'ю «обличчям-до-обличчя» за структурованою анкетою на планшеті з використанням програмного забезпечення для проведення соціологічних опитувань. Загальна вибіркова сукупність (2000 респондентів) репрезентує доросле населення України (віком 18 років і старших). До вибірки не увійшли території, які тимчасово не контролюються владою України - АР Крим та окремі райони Донецької та Луганської областей. Статистична похибка з імовірністю 0,95 не перевищує 2,2%., було поставлене більш конкретне запитання, де варіантами відповіді були: 1) суто демократичний устрій; 2) поєднання демократичних процедур з політикою «сильної» руки; 3) одноосібний авторитарний режим з обмеженням прав і свобод громадян. У таблиці 7 наведені результати відповідей населення України на запитання щодо оптимального способу наведення порядку в країні.
Таблиця 7
Оцінка оптимального способу досягнення соціального порядку в Україні (2021), %
|
Варіанти відповідей |
% |
|
|
Лише виборна демократія, верховенство права та незалежний суд зможуть забезпечити порядок |
34,1 |
|
|
Потрібно поєднати окремі демократичні процедури із політикою «сильної руки» |
20,1 |
|
|
Потрібно тимчасово обмежити політичні права та свободи громадян - всю відповідальність повинен взяти сильний лідер і його політична сила |
22,2 |
|
|
Важко відповісти |
23,6 |
|
|
Загалом |
100,0 |
Виявилося, щобільше третини українців зазначили суто демократичні засоби наведення порядку в країні. П'ята частина громадян погоджуються підтримати поєднання демократичних та авторитарних процедур. Приблизно така сама кількість згодні на класичний авторитарний режим. Навіть, якщо об'єднати тих, хто підтримує авторитаризм у цілому та частково, то загальна кількість таких сягне 42,3%, що значно менше, ніж результати за методикою мониторингового дослідження Інституту соціології НАН України. Очевидно, що більш детальні твердження про авторитарний режим вже не так підтримуються українцями.
Про це свідчать й дані інших опитувань. Зокрема, фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова провели загальнонаціональне дослідження у липні-серпні 2021 року (опитано 2019 респондентів віком від 18 років, теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%), в якому відтворили запитання щодо потреби у «сильній руці», яке традиційно ставить російський «Левада-Центр» в опитуваннях громадян Російської Федерації (табл. 8).
Порівняння виявило суттєву відмінність між колишніми близькими народами. Майже половина населення Росії погоджується з постійною потребою «сильної руки» у своїй країні. Ще чверть росіян погоджуються на ситуативне авторитарне правління. Натомість серед громадян України найбільша частка (більше третини) категорично не згодні з концентрацією влади в одних руках, водночас приблизно чверть населення погоджується на постійне перебування під «сильною рукою» і така сама кількість згодилася на ситуативне авторитарне правління. Власне у цьому випадку сума цих двох часток дорівнює 53%, що відтворює частку «авторитаристів» моніторингового дослідження Інституту соціології НАН України. Однак тут можна чітко побачити кількість населення, яке погоджується з тим, що українці потребують авторитарного режиму. І їх виявилася меншість.
Таблиця 8
Оцінка авторитарних настроїв громадянами України та Росії, %
|
Варіанти відповідей |
Україна липень-серпень 2021 р. |
Росія січень 2020 р. |
|
|
Нашому народу постійно потрібна «сильна рука» |
26 |
49 |
|
|
Бувають такі ситуації, коли потрібно зосередити усю повноту влади в одних руках |
27 |
26 |
|
|
Не можна допускати, щоб уся влада була віддана у руки однієї людини |
37 |
22 |
|
|
Важко відповісти |
10 |
3 |
|
|
Загалом |
100 |
100 |
Джерело: [Центр Разумкова, 2021; Левада-Центр, 2020]
Отже, шлях соціально-політичних пертурбацій, через які пройшли українці за роки незалежності, вже суттєво відрізняє їх не лише від радянських років, а й від їхніх східнослов'янських сусідів. Той факт, що більшість українців досі декларативно схиляються до авторитарних настроїв, не є свідченням скочування суспільства до авторитаризму, а є виявом делегітимації суспільно-політичного укладу, коли населення втомилося від імітаційної моделі демократії та неефективного управління. Цей феномен переплітається з циклічним політичним процесом, коли за умов імітаційної демократії суспільство зазнає розчарування політичним класом, залишаючись при цьому прихильниками демократії. Відтак виникає потреба певного «впорядкування», і після чергового електорального циклу чи Майдану політика наступного режиму починає дратувати тотальною корумпованістю та відсутністю ефективного врядування. Саме тому українські громадяни починають з відразою сприймати «закони та дискусії», які настільки себе дискредитували, що альтернатива приходу «сильних керівників» стає сподіванням на ефективне врядування, ніж на дійсно авторитарний режим. Принаймні у суспільстві існує вагома частка громадян, які не сприймають жодних винятків для утвердження авторитарного правління і до того ж є ідеологічно вмотивованими.
Джерела
1. Левада-Центр (2020). Государственный патернализм. Отримано з: https://www.levada.ru/2020/02/25/gosudarstvennyj-paternalizm/
2. Центр Разумкова (2021). 30 років незалежності: які здобутки і проблеми зростання бачать українці й на що сподіваються у майбутньому (липень-серпень 2021 р.). Отримано з: https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichnidoslidzhennia/30-rokiv-nezalezhnosti-iaki-zdobutky-i-problemy-zrostanniabachat-ukraintsi-i-na-shcho-spodivaiutsia-u-maibutnomu
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження суб'єктивного аспекту соціальної напруженості. Особливість головних тенденцій у формуванні суспільних настроїв. Розгляд рівня матеріальної забезпеченості населення, напруги у сфері зайнятості, медико-демографічній ситуації та умов життя.
статья [206,1 K], добавлен 05.10.2017Методологічні підходи до вивчення молодої сім’ї в Україні, соціальні показники, основи функціонування та індикатори її трансформації. Динаміка сімейних відносин в українському суспільстві. Розв’язання сімейної кризи при сприянні соціальних працівників.
дипломная работа [101,4 K], добавлен 06.05.2009Розгляд питання розвитку волонтерської діяльності в Україні як чинника, що сприяє соціальному становленню, самоорганізації та консолідації молодих громадян. Сьогоденна волонтерська діяльність в Україні, її соціальне визнання та позитивна динаміка довіри.
статья [19,0 K], добавлен 07.11.2017- Проблеми побудови толерантних відносин між владою та населенням у сучасному українському суспільстві
Характеристика феномену влади, причини недовіри до неї українських громадян. Поняття толерантності у політичному контексті. Принципи формування громадянського суспільства. Аналіз основних шляхів оптимізації відносин між владою та населенням в Україні.
статья [70,2 K], добавлен 23.06.2013 Колосальне зростання темпів росту виробництва та темпу життя як вагомі фактори негативного впливу на здоров’я людини і причина виникнення "хвороб цивілізації". Перевищення смертності над народжуваністю в Україні. Зниження показників шлюбності населення.
презентация [15,4 K], добавлен 11.06.2009Розповсюдження вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) в Україні. Соціальна реальність щодо наслідків епідемії ВІЛ/СНІДу. Оцінка та прогноз соціально-економічних наслідків епідемії. Втрата доходів Державного бюджету внаслідок поширення епідемії захворювання.
доклад [31,5 K], добавлен 30.10.2009Середня тривалість життя громадян України. Вплив на збільшення народжуваності після рішення влади про виділення грошей при народженні дитини. Причини розлучень подружжя. Вплив добробуту народу та економічного потенціалу держави на самосвідомість.
реферат [20,1 K], добавлен 10.06.2011Розгляд рівня життя населення як соціально-економічного поняття. Визначення основних показників купівельної спроможності, добробуту суспільства. Структура доходів населення України, темпи їх приросту. Дослідження проблеми зайнятості і соціальних виплат.
презентация [1,4 M], добавлен 24.11.2015Проблеми людей похилого віку в Україні. Основні задачі і професійні обов'язки соціального працівника, етика соціального працівника. Поняття і сутність соціальної геронтології. Законодавчі основи забезпечення життєдіяльності осіб похилого віку в Україні.
дипломная работа [85,8 K], добавлен 03.01.2008Статистичне вивчення народонаселення України, та дослідження проблем. Формування демографії в Україні XVIII століття. Розвиток демографії в Україні XIX—початку XX сторіччя. Розвиток демографії в Україні в період Радянської доби та до сьогодення.
реферат [37,5 K], добавлен 25.10.2008Поняття та фактори, що провокують розвиток інтернет-залежності серед сучасної молоді. Розповсюдженість соціальних мереж та оцінка їх популярності. Необхідність інтернету в суспільстві, та емоції, що виникають при його відсутності, негативний вплив.
практическая работа [209,4 K], добавлен 30.04.2015Визначення основних характерних особливостей і тенденцій в баченні мешканцями України свого майбутнього. Виявлення основних аспектів особистого і соціального життя, які можуть спряти реалізації позитивного сценарія власного майбутнього мешканців України.
контрольная работа [3,6 M], добавлен 16.06.2010Основні стратифікаційні системи. Диференціація сукупності людей на класи в ієрархічному ранзі. Традиційне стратифікаційне суспільство на прикладі стародавньої Індії. Уявлення про рівень життя суспільства. Соціальна стратифікація в наші дні в Україні.
курсовая работа [34,1 K], добавлен 04.06.2011Аналіз основних правових категорій права соціального забезпечення. Історія розвитку законодавства України. Міжнародний досвід та шляхи удосконалення вітчизняної системи соціального захисту малозабезпечених громадян. Зміст бюджетної підтримки населення.
дипломная работа [93,8 K], добавлен 31.10.2014Проблема впровадження інклюзивного туризму в систему соціальної реабілітації і туристичного обслуговування в Україні. Морфологія термінів і понять, пов’язаних з інклюзією. Оцінка стану соціальної адаптації людей з інвалідністю в Україні та за кордоном.
статья [22,7 K], добавлен 18.08.2017Сутність і причини міжетнічних конфліктів, аналіз їх розповсюдження на сучасному етапі, політичне підґрунтя. Оцінки національних рухів у республіках Прибалтики, Грузії, Татарстані. Теорія відносної депривації в рамках концепції фрустрації в даній сфері.
реферат [22,5 K], добавлен 18.08.2010Сучасний стан соціально-демографічної ситуації в Україні. Умови та чинники розміщення населення України. Фактори впливу на соціально-демографічну ситуацію в Україні. Основні напрямки державної політики щодо вирішення соціально-демографічної ситуації.
реферат [43,4 K], добавлен 07.01.2012Особливості розвитку проблеми верховенства у сім’ї на основі гендерної нерівності. Виявлення існування патріархату в суспільстві. Гендерне розділення при організації трудової діяльності. Рівноправ’я чоловіків і жінок та його розвиток в Європі і Україні.
эссе [20,1 K], добавлен 27.05.2013Соціально-психологічні особливості самотніх громадян похилого віку. Мета, завдання і функції територіального центру соціального обслуговування населення. Технології, зміст та форми роботи територіального центру з самотніми громадянами похилого віку.
курсовая работа [52,1 K], добавлен 22.11.2011Сучасні моделі соціального партнерства, форми його прояву, значення в сучасному суспільстві. Правовий статус Національної тристоронньої соціально-економічної ради Організації роботодавців. Умови формування ефективного соціального партнерства в Україні.
курсовая работа [112,5 K], добавлен 04.11.2015
