Аномійна деморалізованість українського суспільства: стан, динаміка, групові особливості

Згода із окремими твердженнями кодується як 2, незгода - як 1, а невизначеність позиці - як 0. Індекс розраховується як середнє для сукупності респондентів від суми відповідей за всіма 9 запитаннями. Теоретично індекс АД може варіювати в межах від 0 до 18, і вважається, що про низький рівень аномії свідчить показник менше 9; показник у межах від 9 до 12 балів означає підвищений рівень аномії, а вище 12 балів - високий.

Що стосується індексу АД на загальнонаціональному рівні можна відзначити два аспекти. По-перше, протягом майже 30 років спостережень значення цього індексу в цілому мало тенденцію до зменшення (що свідчить про зменшення рівня аномії в суспільстві). Якщо протягом 1990-х років значення індексу АД наближалося до 14, то, починаючи з 2000-х років, - вже було переважно менше 13, а у 2020 році - було найменшим за весь час спостережень (12,1). Зазначена тенденція не є однозначною, і в окремі часові проміжки мав місце зворотний рух. Зокрема, після помітного зменшення у 2005 році (що, ймовірно, пов'язано з масовими надіями на краще, які з'явилися в суспільстві після «Помаранчевої революції»), індекс почав знову зростати (у 2006 та 2008 роках), далі протягом 20082012 років він практично стабілізувався, а з 2014-2016 років знову почав стабільно зменшуватися. Якщо дивитися в масштабі 30-річного періоду (рис. 1), то помітно, що переважає рух до зменшення індексу (а, відповідно, до зменшення аномії).

Водночас варто відзначити, що варіація цього показника весь час спостережень була доволі обмеженою. Тобто як його зменшення, так і зростання були не дуже значними, і не можна сказати, що показник 2020 року помітно відрізняється від показника 1992 року. Тож рівень аномії в українському суспільстві весь час був і залишається підвищеним (більше 12 балів), а його зменшення є надзвичайно повільним (до того ж із періодичним зворотним рухом).

Рисунок 1. Показники індексу аномійної деморалізованості в моніторингових опитуваннях Інституту соціології НАН України

Індекс АД можна визначати не лише для всієї сукупності опитаних, а й для окремих їх груп. Тобто ми можемо визначати рівень аномії не лише, так би мовити, «в середньому» по суспільству, а й в окремих групах, що з погляду інформативності є не менш, а навіть і більш важливим. Тож надалі звернемося саме до порівняння рівня аномії в різних групах.

Першим, що спадає на думку, є ймовірність відмінностей між людьми різного віку. Зрозуміло, що чим старшою є людина, тим гостріше вона має відчувати розрив, що відбувся, та тим важче пристосовуватися до нових умов (зважаючи на те, що з віком зменшується психічна гнучкість і готовність до сприйняття нового, та враховуючи більший період проживання в умовах, коли домінували інші правила суспільного життя, інші ціннісні системи). Для перевірки гіпотези про залежність відчуття аномії від віку за період 2005-2021 років ми порівняли три основні вікові групи респондентів - молодь (18-29 років), осіб середнього (30- 55 років) та старшого віку (більше 55 років). За такого порівняння ми бачимо, що дійсно постійно мала місце чітка залежність індексу АД від віку, а саме зростання цього показника мірою зростання віку. В усіх зазначених роках значення індексу було найменшим у групі молоді, більшим - у групі осіб середнього віку і найбільшим - серед старших респондентів (рис. 2).

Рисуно к 2. Показники індексу аномійної деморалізованості в різних вікових групах

Відмінності індексу між усіма групами були статистично значущими в переважну більшість років, за винятком 2008, 2010 та 2012 років, коли представники найстаршої вікової групи статистично значуще відрізнялися від інших груп, натомість молодь та особи середнього віку не мали між собою таких відмінностей. При цьому ми бачимо, що хоча молодші вікові групи демонструють кращі показники, але все одно в усіх групах фіксується принаймні підвищений рівень аномійної деморалізованості. Зокрема, у представників старшої вікової групи постійно бачимо високий рівень даного показника (більше 12), у середньої вікової категорії показник майже весь час є високим, за винятком 2020 року (тут показник спустився трохи нижче 12), а серед молоді переважну більшість років показник був і залишається підвищеним (трохи не доходячи до 12, у деяких роках потрапляючи в зону високого). Тож немає підстав говорити, що навіть молодь впевнено перейшла до нової системи цінностей.

Водночас значимо, що тенденція до зменшення індексу АД, яка серед усього загалу опитаних спостерігається починаючи з 2012 року, поширюється на всі вікові групи. Тобто особи старшої вікової категорії так само демонструють зменшення рівня аномії, як і молодші особи. Але динаміка покращення розглянутого показника все ж так само залежить від віку, коли темпи зменшення є більшими серед молоді, дещо меншими в середньовіковій категорії та ще меншими серед найстарших респондентів.

Крім віку, значущим параметром для рівня аномії є стать. Зокрема, протягом 2005-2021 років між чоловіками та жінками весь час мали місце статистично значущі відмінності за індексом АД, коли його значення було більшим саме серед жінок. Зокрема, у жінок індексний показник увесь час був на високому рівні (більше 12 балів), тоді як у чоловіків він іноді (хоча й рідко) опускався трохи нижче. Тут, так само як і серед населення загалом, фіксується тенденція до зниження ІАД, хоча й дуже обмеженого, причому коливання показника серед чоловіків та жінок було доволі синхронним (рис. 3).

Рисунок 3. Показники індексу аномійної деморалізованості у представників різної статі

Також деякі відмінності в рівні індексу АД помітні залежно від регіону проживання респондентів (хоча ці відмінності не дуже очевидні). Тобто в більшість років, коли здійснювалося вимірювання, порівняно найменшим цей показник був у Західному регіоні, з яким час від часу «блокувався» Центральний регіон; натомість більш високі показники індексу фіксувалися в Східному та Південному регіонах До Західного регіону нами віднесено Волинську, Закарпатську, Івано- Франківську, Львівську, Рівненську, Тернопільську, Чернівецьку області; до Центрального регіону - Вінницьку, Житомирську, Київську, Кіровоград-ську, Полтавську, Сумську, Черкаську, Чернігівську, Хмельницьку області.

Зокрема, у Західному регіоні індекс АД у більшості років знаходився на рівні, меншому за 12 балів, тобто потрапляв у зону підвищеного, але не високого рівня аномії (хоча й знаходився біля нижньої межі високого рівня). При цьому Захід характеризується слабкою динамікою показника даного індексу. Найменшим він був у 2005 році, після чого зріс майже до 12 балів, і відтоді коливається близько цієї межі (час від часу її перетинаючи). Проте в 2021 році показник раптово суттєво зріс, склавши 13,5 бала.

У центральному регіоні принаймні з 2012 року фіксувалася зменшувальна динаміка показника, хоча протягом 2005-2018 років цей показник був більше 12 балів, і лише у 2020-2021 роках став дещо меншим (11,9 та 11,5 бала відповідно).

Схід протягом 2005-2016 років демонстрував достатню стабільність індексу, але у 2018-2020 роках він почав зменшуватися, хоча й залишився на високому рівні (найменший індекс дорівнював 12 балів), трохи збільшившись у 2021 році.

На Півдні показник був стабільно високим у 2008-2012 роках (близько 14 балів), потім до 2018 року потроху зменшувався (майже до 12 балів), але у 2020 році знову наблизився до 14 балів, перетнувши цю межу в 2021 році (табл. 2).

Таблиця 2. Показники індексу аномійної деморалізованості в регіонах України