Аномійна деморалізованість українського суспільства: стан, динаміка, групові особливості

Аналіз показників індексу аномійної деморалізованості у представників різної статі, національностей і вікових груп; в регіонах України; населених пунктах різного типу; в групах з різним рівнем освіти; релігійних та нерелігійних осіб; задоволеності життям.

Рубрика Социология и обществознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 17.06.2024
Размер файла 1022,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аномійна деморалізованість українського суспільства: стан, динаміка, групові особливості

М. Паращевін, доктор соціологічних наук

аномійний деморалізованість україна

Серед різних індексних показників у моніторингових опитуваннях Інституту соціології НАН України вимірюється індекс аномійної деморалізованості (надалі - індекс АД). Аномійна деморалізованість є психологічною реакцією людей на соціальну ситуацію, коли одну систему норм і цінностей, що об'єднує людей у спільноту, зруйновано, а іншу ще не сформовано. Шкала аномії є методикою McClosky&Schaar, адаптованою Н. Паніною. Вона містить 9 пунктів, коли респондентам пропонується оцінити свою згоду чи не згоду з низкою тверджень (табл. 1).

Таблиця 1. Судження, на підставі згоди / незгоди з якими розраховується індекс аномійної деморалізованості

1

Зараз все так хитко, і здається, що може відбутися все, що завгодно

2

Чого сьогодні нам не вистачає, так це справжньої дружби, як було раніше, - на все життя

3

За теперішнього безпорядку та невизначеності важко зрозуміти, у що вірити

4

Все так швидко зараз змінюється, що не розумієш, яким законам слідувати

5

Багато з того, у що вірили наші батьки, руйнується на очах

6

Проблема зараз у тому, що більшість людей взагалі ні в що не вірить

7

Я часто не розумію, що до чого; почуваю себе ніяково

8

Раніше люди краще почувалися, тому що кожний знав, як вчинити правильно

9

Мені здається, інші краще за мене знають, що правильно, а що - ні

Згода із окремими твердженнями кодується як 2, незгода - як 1, а невизначеність позиці - як 0. Індекс розраховується як середнє для сукупності респондентів від суми відповідей за всіма 9 запитаннями. Теоретично індекс АД може варіювати в межах від 0 до 18, і вважається, що про низький рівень аномії свідчить показник менше 9; показник у межах від 9 до 12 балів означає підвищений рівень аномії, а вище 12 балів - високий.

Що стосується індексу АД на загальнонаціональному рівні можна відзначити два аспекти. По-перше, протягом майже 30 років спостережень значення цього індексу в цілому мало тенденцію до зменшення (що свідчить про зменшення рівня аномії в суспільстві). Якщо протягом 1990-х років значення індексу АД наближалося до 14, то, починаючи з 2000-х років, - вже було переважно менше 13, а у 2020 році - було найменшим за весь час спостережень (12,1). Зазначена тенденція не є однозначною, і в окремі часові проміжки мав місце зворотний рух. Зокрема, після помітного зменшення у 2005 році (що, ймовірно, пов'язано з масовими надіями на краще, які з'явилися в суспільстві після «Помаранчевої революції»), індекс почав знову зростати (у 2006 та 2008 роках), далі протягом 20082012 років він практично стабілізувався, а з 2014-2016 років знову почав стабільно зменшуватися. Якщо дивитися в масштабі 30-річного періоду (рис. 1), то помітно, що переважає рух до зменшення індексу (а, відповідно, до зменшення аномії).

Водночас варто відзначити, що варіація цього показника весь час спостережень була доволі обмеженою. Тобто як його зменшення, так і зростання були не дуже значними, і не можна сказати, що показник 2020 року помітно відрізняється від показника 1992 року. Тож рівень аномії в українському суспільстві весь час був і залишається підвищеним (більше 12 балів), а його зменшення є надзвичайно повільним (до того ж із періодичним зворотним рухом).

Рисунок 1. Показники індексу аномійної деморалізованості в моніторингових опитуваннях Інституту соціології НАН України

Індекс АД можна визначати не лише для всієї сукупності опитаних, а й для окремих їх груп. Тобто ми можемо визначати рівень аномії не лише, так би мовити, «в середньому» по суспільству, а й в окремих групах, що з погляду інформативності є не менш, а навіть і більш важливим. Тож надалі звернемося саме до порівняння рівня аномії в різних групах.

Першим, що спадає на думку, є ймовірність відмінностей між людьми різного віку. Зрозуміло, що чим старшою є людина, тим гостріше вона має відчувати розрив, що відбувся, та тим важче пристосовуватися до нових умов (зважаючи на те, що з віком зменшується психічна гнучкість і готовність до сприйняття нового, та враховуючи більший період проживання в умовах, коли домінували інші правила суспільного життя, інші ціннісні системи). Для перевірки гіпотези про залежність відчуття аномії від віку за період 2005-2021 років ми порівняли три основні вікові групи респондентів - молодь (18-29 років), осіб середнього (30- 55 років) та старшого віку (більше 55 років). За такого порівняння ми бачимо, що дійсно постійно мала місце чітка залежність індексу АД від віку, а саме зростання цього показника мірою зростання віку. В усіх зазначених роках значення індексу було найменшим у групі молоді, більшим - у групі осіб середнього віку і найбільшим - серед старших респондентів (рис. 2).

Рисуно к 2. Показники індексу аномійної деморалізованості в різних вікових групах

Відмінності індексу між усіма групами були статистично значущими в переважну більшість років, за винятком 2008, 2010 та 2012 років, коли представники найстаршої вікової групи статистично значуще відрізнялися від інших груп, натомість молодь та особи середнього віку не мали між собою таких відмінностей. При цьому ми бачимо, що хоча молодші вікові групи демонструють кращі показники, але все одно в усіх групах фіксується принаймні підвищений рівень аномійної деморалізованості. Зокрема, у представників старшої вікової групи постійно бачимо високий рівень даного показника (більше 12), у середньої вікової категорії показник майже весь час є високим, за винятком 2020 року (тут показник спустився трохи нижче 12), а серед молоді переважну більшість років показник був і залишається підвищеним (трохи не доходячи до 12, у деяких роках потрапляючи в зону високого). Тож немає підстав говорити, що навіть молодь впевнено перейшла до нової системи цінностей.

Водночас значимо, що тенденція до зменшення індексу АД, яка серед усього загалу опитаних спостерігається починаючи з 2012 року, поширюється на всі вікові групи. Тобто особи старшої вікової категорії так само демонструють зменшення рівня аномії, як і молодші особи. Але динаміка покращення розглянутого показника все ж так само залежить від віку, коли темпи зменшення є більшими серед молоді, дещо меншими в середньовіковій категорії та ще меншими серед найстарших респондентів.

Крім віку, значущим параметром для рівня аномії є стать. Зокрема, протягом 2005-2021 років між чоловіками та жінками весь час мали місце статистично значущі відмінності за індексом АД, коли його значення було більшим саме серед жінок. Зокрема, у жінок індексний показник увесь час був на високому рівні (більше 12 балів), тоді як у чоловіків він іноді (хоча й рідко) опускався трохи нижче. Тут, так само як і серед населення загалом, фіксується тенденція до зниження ІАД, хоча й дуже обмеженого, причому коливання показника серед чоловіків та жінок було доволі синхронним (рис. 3).

Рисунок 3. Показники індексу аномійної деморалізованості у представників різної статі

Також деякі відмінності в рівні індексу АД помітні залежно від регіону проживання респондентів (хоча ці відмінності не дуже очевидні). Тобто в більшість років, коли здійснювалося вимірювання, порівняно найменшим цей показник був у Західному регіоні, з яким час від часу «блокувався» Центральний регіон; натомість більш високі показники індексу фіксувалися в Східному та Південному регіонах До Західного регіону нами віднесено Волинську, Закарпатську, Івано- Франківську, Львівську, Рівненську, Тернопільську, Чернівецьку області; до Центрального регіону - Вінницьку, Житомирську, Київську, Кіровоград-ську, Полтавську, Сумську, Черкаську, Чернігівську, Хмельницьку області.

Зокрема, у Західному регіоні індекс АД у більшості років знаходився на рівні, меншому за 12 балів, тобто потрапляв у зону підвищеного, але не високого рівня аномії (хоча й знаходився біля нижньої межі високого рівня). При цьому Захід характеризується слабкою динамікою показника даного індексу. Найменшим він був у 2005 році, після чого зріс майже до 12 балів, і відтоді коливається близько цієї межі (час від часу її перетинаючи). Проте в 2021 році показник раптово суттєво зріс, склавши 13,5 бала.

У центральному регіоні принаймні з 2012 року фіксувалася зменшувальна динаміка показника, хоча протягом 2005-2018 років цей показник був більше 12 балів, і лише у 2020-2021 роках став дещо меншим (11,9 та 11,5 бала відповідно).

Схід протягом 2005-2016 років демонстрував достатню стабільність індексу, але у 2018-2020 роках він почав зменшуватися, хоча й залишився на високому рівні (найменший індекс дорівнював 12 балів), трохи збільшившись у 2021 році.

На Півдні показник був стабільно високим у 2008-2012 роках (близько 14 балів), потім до 2018 року потроху зменшувався (майже до 12 балів), але у 2020 році знову наблизився до 14 балів, перетнувши цю межу в 2021 році (табл. 2).

Таблиця 2. Показники індексу аномійної деморалізованості в регіонах України

2005 р.

2006р.

2008 р.

2010 р.

2012 р.

2014 р.

2016 р.

2018 р.

2020 р.

2021 р.

Захід

10,8

11,8

12,3

11,7

12,8

11,3

12,1

11,5

11,6

13,5

Центр

12,3

12,6

12,6

12,9

13

12,5

12

12,4

11,9

11,5

Південь

12,9

13,1

14,2

14,1

14,1

13,5

13,3

12,4

13,8

14,1

Схід

13,3

13

13,4

12,9

13,4

13,5

13,9

12,6

12

12,7

Індекс АД має деяку залежність й від типу населеного пункту, де проживають респонденти (ми можемо виділити жителів Києва, великих міст, невеликих міст та жителів сіл). Адже хоча цей індекс в усіх типах населених пунктів був або високим, або підвищеним, проте Київ зазвичай помітно відрізнявся від інших типів поселень. Тут індекс АД був зазвичай меншим за 12 балів, а нерідко й меншим за 11 балів. Проте, починаючи з 2014 року, серед киян мало місце поступове зростання цього показника і наближення його до показників у інших типах населених пунктів (табл. 3).

Також від інших респондентів часто відрізнялися ті, які проживають у селах, причому відрізнялися саме в бік більш високого індексу АД (тобто більшого рівня аномії). Але водночас і у селах, і у великих та невеликих містах має місце тенденція до зменшення цього показника, причому поступово помітна тенденція до зближення показників у населених пунктах різного розміру (табл. 3).

Таблиця 3. Показники індексу аномійної деморалізованості в населених пунктах різного типу

2005 р.

2006р.

2008 р.

2010 р.

2012 р.

2014 р.

2016 р.

2018 р.

2020 р.

2021 р.

Київ

10,3

11,4

11,5

12.5

12,5

9,8

10,5

10,9

11,7

10,6

Місто з населенням більше 250 тис. осіб

12,7

12,4

12,7

12,6

12,9

13

13,2

12,3

11,6

12,1

Невелике місто

12,5

12,7

13

12,9

13,5

12,7

12,7

12,6

12,1

13,1

Село

12,5

13,1

13,8

13,2

13,8

13

13,1

12,2

12,6

12,9

Спостерігається пряма залежність індексу АД від рівня освіти респондентів. Цей показник є стабільно більшим серед осіб з неповною середньою освітою, трохи менший - серед осіб з повною та спеціальною середньою освітою, та ще менший - серед тих, хто має неповну чи повну вищу освіту (рис. 4). Але ми знову бачимо, що відмінності між освітніми групами є не дуже великими, і навіть у групі високоосвічених респондентів індекс АД знаходиться на підвищеному рівні і він майже ніколи не опускався нижче 11 балів. Також варто зазначити, що, починаючи з 2016 року, навіть у групі респондентів з найнижчим рівнем освіти індекс АД з кожним роком зменшувався.

Доволі часто більш високий рівень аномійної деморалізованості демонстрували росіяни Національність респондентів визначалася ними самими у відповіді на запитання «Ваша національність». У масивах моніторингу порівнювати можна лише українців та росіян, оскільки представники інших національностей завжди були представлені надто малою кількістю респондентів.. Статистично значущі відмінності між росіянами та українцями мали місце у 2005-2006, 2012-2018 роках, а не було таких відмінностей у 2008-2012 та 2020-2021 роках. Але коли значущі відмінності мали місце, вони полягали у більшому індексі АД серед росіян. Проте в обох національних групах цей індекс увесь час знаходився у зоні високих показників (більше 12 балів), хоча після 2016 року сформувалася тенденція до зменшення (рис. 5).

Рисунок 4. Показники індексу аномійної деморалізованості в групах з різним рівнем освіти

Рисунок 5. Показники індексу аномійної деморалізованості в основних національних групах

Також, починаючи з 2014 року, з'явилися статистично значущі відмінності в показнику індексу АД у групах релігійних і нерелігійних респондентів, і найменші показники найчастіше спостерігалися серед невіруючих. Водночас після 2012 року в обох групах прослідковується чітка тенденція на зменшення індексу АД, хоча в групі релігійних респондентів показник залишився на високому рівні (більше 12 балів), а в групі нерелігійних респондентів лише перейшов до зони підвищеного рівня (трохи менше за 12 балів) (рис. 6).

Якщо зважати на конфесійну належність релігійних людей, то тут не можна говорити про відмінності між православними загалом і прихильниками греко-католицького віросповідання. Протягом більшості аналізованих років серед греко-католиків індекс АД був меншим, ніж серед православних. Але тут варто зважати на те, що майже всі греко-католики проживають у Західному регіоні нашої країни, а ми вже зазначали, що саме цей регіон характеризується найменшим відповідним показником. Тож особливість грекокатоликів може визначатися саме впливом регіонального соціокультурного середовища. І дійсно, якщо взяти лише жителів Західного регіону і порівнювати греко-католиків та православних саме там, то відмінностей між ними вже не спостерігатиметься.

Рисунок 6. Показники індексу аномійної деморалізованості в групах релігійних та нерелігійних осіб

Водночас невеликі відмінності фіксуються між представниками двох домінуючих в Україні православних Церков - Православної Церкви України (ПЦУ, раніше УПЦ КП) та Української Православної Церкви (УПЦ). Зокрема, більш високим індекс АД є серед вірян УПЦ, а меншим - серед вірян ПЦУ. Проте ці відмінності не є усталеними; статистично значущими вони були у 2016 та 2020 роках До анкети моніторингу індикатор належності до певної православної Церкви було введено лише у 2016 році, відповідно православно-конфесійні порівняння можливі лише з цього часу., а у 2018 та 2021 таких відмінностей не фіксувалося. Також відмінності є доволі обмеженими; у 2020 році індекс АД у групі вірян ПЦУ дорівнював 11,8, а у групі вірян УПЦ - 12,6.

Таким чином, ми бачимо, що рівень аномійної деморалізованості, вимірюваний розглянутим індексом, і раніше, і зараз залишається доволі високим як серед всього населення загалом, так і в окремих групах. Він має тенденцію до деякого зниження, але це зниження відбувається дуже повільно і не є суттєвим. Кращі показники цього індексу фіксуються у молоді, мешканців Західного регіону, киян, осіб з більш високим рівнем освіти, але водночас можна побачити деяке зближення показників у різних груп населення. Водночас, інтерпретуючи показники індексу АД, варто зважати на те, що високі його показники далеко не завжди означають реальну деморалізованість і непристосованість до нових умов життя та нових цінностей. Адже якщо ми подивимося на значення даного індексу у людей з різною мірою пристосованості до нинішнього життя та у людей з різною мірою задоволеності своїм життям, то виявиться, що ці значення не мають кардинальних відмінностей. Наприклад, у мониторинговому опитуванні 2018 року ставилося запитання «Якою мірою Ви пристосувалися до теперішньої життєвої ситуації?». І в групі тих, хто обрав варіант відповіді «Не маю бажання пристосовуватися до теперішньої ситуації, живу як доведеться, чекаю змін на краще», індекс АД складав 13,6 бала, у групі тих, хто обрав варіант відповіді «Перебуваю в постійному пошуку себе в теперішньому житті» - 12,4 бала, а в групі тих, хто обрав варіант відповіді «Активно включився в нове життя, ринкові відносини видаються мені природним способом життєдіяльності», - 10,4. Тобто ми бачимо явне зменшення індексу мірою збільшення пристосованості до життя, але навіть у групі найбільш пристосованих індекс АД знаходиться на підвищеному рівні. А саме: серед тих, хто вважає себе цілком пристосованим, низький рівень індексу у третини опитаних (33%), натомість близько 27% має підвищений його рівень, а близько 40% - високий.

Аналогічну картину ми побачимо, якщо подивимося на зв'язок індексу АД із показниками задоволеності своїм життям. Зокрема, у мониторинговому опитуванні 2021 року респондентам пропонувалося визначити загальну задоволеність життям Запитання формулювалося як «Якою мірою Ви задоволені своїм життям загалом?», з варіантами відповідей «Зовсім не задоволений», «Скоріше не задоволений», «Важко сказати, задоволений чи ні», «Скоріше задоволений», «Цілком задоволений»., та задоволеність своїм місцем у суспільстві Запитання формулювалося як «Якою мірою Ви в цілому задоволені своїм становищем у суспільстві на теперішній час?», з варіантами відповідей «Скоріше не задоволений», «Важко сказати, задоволений чи ні», «Скоріше задоволений».. І хоча серед тих, хто заявив, що він є цілком задоволений своїм життям, індекс АД був значно меншим, ніж серед менш задоволених (12,3 бала на відміну від 14,2 бала серед тих, хто був цілком не задоволений), ми бачимо, що навіть серед них індекс знаходиться на високому рівні. А якщо подивитися на групування за величиною індексу, то серед цілком задоволених своїм життям індекс АД є низьким лише у близько 28%, натомість у близько 22% він є підвищеним і у 50% - високим. Так само серед тих осіб, які відзначили, що вони скоріше задоволені своїм становищем у суспільстві, низький рівень індексу АД спостерігається у майже 28% опитаних, у 30% він є підвищеним, і у 42% - високим. Загалом можна припустити, що для великої кількості людей аномійна деморалізованість не є психічною домінантою, а радше певним фоном, який частково впливає на сприйняття життя, проте не вирішальним чином.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Дослідження ролі релігійних засобів масової комунікації у формуванні світогляду українського суспільства за нових суспільно-політичних реалій. Аналіз проблем, притаманних сьогодні релігійним медіа в інформаційно-комунікативному просторі України.

    статья [27,7 K], добавлен 27.08.2017

  • Поняття, ознаки та принципи громадянського суспільства, особливості його становлення та формування в Україні. Порівняння конституційно-правових актів органів державної влади України та країн світу. Аналіз проблеми консолідації українського суспільства.

    магистерская работа [120,5 K], добавлен 24.05.2010

  • Системно-організаційний і стратифікаційний аспекти поняття "соціальна структура". Соціальні позиції (статуси) та зв'язки. Види соціальних груп у суспільстві. Передумови соціальної мобільності. Процеси маргіналізації сучасного українського суспільства.

    контрольная работа [45,7 K], добавлен 30.10.2009

  • Аналіз необхідності удосконалення освіти та системи гарантії якості освіти в Україні. Передумови входження України до єдиного освітянського простору Європи. Особливості реформування вищої освіти України в контексті приєднання до Болонського процесу.

    реферат [28,4 K], добавлен 25.06.2010

  • Теоретичні підходи до освіти, як соціального інституту. Статус і функції освіти в суспільстві. Реформування освіти в умовах трансформації суспільства. Соціологічні аспекти приватної освіти. Реформа вищої школи України за оцінками студентів і викладачів.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 26.05.2010

  • Соціально–філософські погляди мислителів від давніх часів до сучасності. Класова структура індустріального суспільства. Теорії соціальної стратифікації. Проблеми регуляції суспільних відносин. Трансформація соціальної структури українського суспільства.

    научная работа [83,4 K], добавлен 26.01.2010

  • Поняття багатоваріантності розвитку. Транзитивні політичні явища. Проблеми модернізації суспільства України. Суспільно-політичний розвиток кінця ХХ століття. Формування української національної еліти й лідерів сучасного парламентського типу в Україні.

    контрольная работа [60,6 K], добавлен 17.04.2011

  • Соціологічний підхід до вивчення референтних груп. Соціальні групи — інгрупи та аутгрупи. Поняття референтних груп у науковому дискурсі, огляд основних концепцій. Референтність як умова формування і головний чинник соціальної ідентифікації особистості.

    курсовая работа [83,1 K], добавлен 26.05.2010

  • Шляхи розвитку людського капіталу задля суспільного відтворення. Сучасний стан і динаміка розвитку людського капіталу. Приклади програм соціального захисту. Аналіз перехідних етапів розвитку молодого покоління. Забезпечення якісної освіти впродовж життя.

    курсовая работа [115,6 K], добавлен 15.09.2014

  • Проблема конфліктів у стосунках "батьки-діти". Соціологічний аналіз бунту молоді. Роль і місце освіти у розвитку особистості і суспільства. Принципи функціонування освіти. Виховання як процес систематичного і цілеспрямованого впливу на особистість.

    реферат [20,0 K], добавлен 18.11.2009

  • Розгляд системи, структури (дошкільна, середня, професійно-технічна, вища, аспірантура, докторантура) і рівнів освіти та заходів, направлених на її вдосконалення. Аналіз рівня та якості медичного обслуговування. Оцінка стану закладів охорони здоров'я.

    курсовая работа [53,3 K], добавлен 02.03.2010

  • Розгляд рівня життя населення як соціально-економічного поняття. Визначення основних показників купівельної спроможності, добробуту суспільства. Структура доходів населення України, темпи їх приросту. Дослідження проблеми зайнятості і соціальних виплат.

    презентация [1,4 M], добавлен 24.11.2015

  • Освіта як пріоритетна галузь соціально-економічного розвитку суспільства. Мета і пріоритетні напрями соціальної політики з розвитку освіти. Розвиток освіти в Україні, що є невід'ємно пов'язаним із становленням української держави. Зміни в системі освіти.

    реферат [28,2 K], добавлен 09.08.2010

  • Особливості громадської діяльності жінок в Україні у ХІХ - на початку ХХІ ст. Початковий етап становлення жіночого руху; жінки в соціокультурному просторі незалежної України. Внесок О. Єфименко, О. Теліги та О. Пінчук. в активізацію суспільного життя.

    курсовая работа [5,1 M], добавлен 11.05.2014

  • Специфікація показників якості й типологія шкал вимірювання. Рівномірність і нерівномірність шкал інтенсивних властивостей. Структура інтегрального кількісного показника політичної участі, конструювання її емпіричної моделі стратифікації та індексу рівня.

    курсовая работа [719,6 K], добавлен 06.10.2012

  • Сутність соціологічної науки, її об’єкт, предмет, структура і функції. Особливості етапів становлення соціології. Аналіз суспільства й його системні характеристики. Проблема визначення головних рис розвитку суспільства. Культура як соціальний феномен.

    курс лекций [106,2 K], добавлен 08.12.2011

  • Соціологічні ідеї представників української соціологічної думки другої половини ХIX - початку ХХ ст. Українська соціологія сьогодні: стан, проблеми та перспективи. Сутність і основні категорії гендерної соціології. Сутність, етапи і напрями фемінізму.

    курсовая работа [56,0 K], добавлен 01.11.2013

  • Характеристика ступеня впливу світової фінансової кризи на економіку України. Соціологічне дослідження думки респондентів, щодо впливу фінансової кризи на їх матеріальне становище. Динаміка основних макроекономічних показників в період поширення кризи.

    курсовая работа [71,9 K], добавлен 06.07.2011

  • Аналіз становища жінки у соціумі. Дослідження жіночого питання у Російській імперії кінця ХІХ століття. Життя жінки у дворянській родині, на прикладі О. Коллонтай. Прагнення жіночої статі до освіти та свободи вибору. Розгляд хронології розвитку жіноцтва.

    статья [24,8 K], добавлен 14.08.2017

  • Ресоціалізація: інноваційні підходи до визначення поняття. Особливості ресоціалізації проблемної молоді в сучасних умовах в Україні і світі. Дослідження із застосуванням кримінологічних показників ресоціалізації осіб, звільнених з місць позбавлення волі.

    дипломная работа [550,8 K], добавлен 16.11.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.