Вплив міграційних процесів на світовий ринок праці

Размещено на http://www.allbest.ru

Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана

Вплив міграційних процесів на світовий ринок праці

Атаманюк Руслан Федорович кандидат економічних наук, доцент, докторант

Анотація

В статті викладено сутнісну характеристику та здійснено аналіз впливу міграційних процесів на світовий ринок праці. Дослідження фокусується на міжнародній трудовій міграції, що характеризується пошуком роботи, стажуванням або навчанням за кордоном і обумовлена перетином державного кордону. Така міграція має економічні, міжкультурні та соціально-демографічні аспекти, призводячи до різноманітних підходів до трактування цього явища. Класифікація міжнародної трудової міграції включає правовий статус (легальна, напівлегальна, нелегальна), професійно- кваліфікаційний рівень (висококваліфіковані фахівці, інтелектуальна міграція, корпоративна міграція, міграція некваліфікованих робітників, бізнес-міграція) та інші ознаки. В статті також зосереджено увагу на наслідках міграційних процесів для країн-реципієнтів та країн-донорів. Зокрема зазначається, що країни-реципієнти мігрантів отримують користь у вигляді економічного зростання, зниження безробіття та демографічних покращень, але разом з тим вимушені розв'язувати проблеми соціальної напруженості та зростання безробіття серед місцевого населення. Міжнародна міграція також розглядається в контексті глобальних викликів сучасності, таких як економічні кризи, конфлікти та демографічні зміни, зокрема вказується на необхідності розробки ефективних міграційних політик для оптимального використання людських ресурсів і зменшення диспропорцій між країнами. Наведено оцінку розвитку міжнародної міграції, прогнозуючи її вплив на світовий ринок праці з подальшим зростанням. Саме в цьому контексті, зроблено акцент на важливості стратегічного управління міграційними процесами, як на національному, так і на міжнародному рівнях, враховуючи поточні і прогнозовані тенденції.

Ключові слова: міжнародна міграція, країнами походження та країни реципієнти, світовий ринок праці, рівень зайнятості, внутрішньо переміщені особи, робочі місця. міжнародна міграція ринок праця

Atamaniuk Ruslan Fedorovych PhD of Economic Sciences, Associate Professor, Doctoral Student, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Kyiv

IMPACT OF MIGRATION PROCESSES ON THE GLOBAL LABOR

MARKET

Abstract

The article outlines the essential characteristics and analyzes the impact of migration processes on the world labor market. The study focuses on international labor migration, characterized by job search, internship or study abroad and due to crossing the state border. Such migration has economic, intercultural and socio-demographic aspects, leading to a variety of approaches to the interpretation of this phenomenon. The classification of international labor migration includes legal status (legal, semi-legal, illegal), professional qualification level (highly qualified specialists, intellectual migration, corporate migration, migration of unskilled workers, business migration) and other signs. The article also focuses on the consequences of migration processes for recipient and donor countries. In particular, it is noted that the recipient countries of migrants benefit in the form of economic growth, lower unemployment and demographic improvements, but at the same time are forced to solve the problems of social tension and increased unemployment among the local population. International migration is also considered in the context of global challenges of our time, such as economic crises, conflicts and demographic changes, in particular, the need to develop effective migration policies for optimal use of human resources and reduce disparities between countries. An assessment of the development of international migration is provided, predicting its impact on the world labor market with further growth. It is in this context that the emphasis is placed on the importance of strategic management of migration processes, both at the national and international levels, taking into account current and projected trends.

Keywords: international migration, countries of origin and receiving countries, world labor market, employment level, internally displaced persons, jobs.

Постановка проблеми. Міжнародна трудова міграція має неабиякий вплив на розвиток як глобального, так і локальних ринків праці. Спричинені різними обставинами, міграційні процеси значно впливають на глобальну економіку, економіку окремих держав, зокрема можуть призводити до різних наслідків для країн-донорів та країн-рецепієнтів. Вони впливають як на світову економіку, так і на економіки окремих держав. Так, люди залишають свої країни через військові конфлікти, природні катастрофи, економічні нестабільності та політичні переслідування, що сприяє зростанню числа вимушених мігрантів, які шукають роботу за кордоном, тоді як в деяких країнах спостерігається дефіцит висококваліфікованих працівників, необхідних для задоволення потреб ринку праці. Такі умови змушують країни відкривати свої кордони для кваліфікованих мігрантів, які можуть працювати в сферах високих технологій, наукових дослідженнях та інших ключових секторах економіки. Зазначена проблематика має потенціал для наукових досліджень і розвитку, що може допомогти усвідомити складність та значимість питань, пов'язаних із міжнародним ринком праці кваліфікованих фахівців у контексті вимушеної міграції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематиці світового ринку праці присвячена значна кількість наукових публікацій та праць багатьох вчених, проте деякі проблеми глобального ринку праці залишаються все ще недостатньо розкритими. Еволюцію світового ринку праці, досліджували такі науковці, як Дияк Ю., Белінська, Г. [2], Короленко Н., Петросян А. [3], Томашук І., Болтовська Л. [7].

Деякі автори аналізують інноваційний аспект у поліпшенні регуляції світового ринку праці. Зокрема, Македон В. [4] розглядає це питання через призму вимог Міжнародної організації праці, акцентуючи на ключових принципах цієї організації, які, за словами дослідника, мають стати фундаментом для розробки програмних заходів кожною країною з урахуванням своїх умов і пріоритетів. Як зазначають Боброва Д., Дон О. [1] рекомендації провідних експертів Міжнародної організації праці мають загальний характер і не призначені для специфічного використання на національному рівні.

Світові підходи до регулювання міграції та політики зайнятості були досліджені у роботі Калініна С., Булатова О., Кушнаренко О., Савченко Е. [6]. Цікавим є висновок автора про те, що моделі ринку праці в країнах, таких як Японія та США, є динамічними і піддаються змінам під впливом різних внутрішніх і зовнішніх факторів. Загалом, світовий досвід вказує на те, що існує багато механізмів впливу на сферу трудових відносин, при цьому ці механізми орієнтовані на фінансові аспекти і спрямовані не тільки на створення нових робочих місць, а й на підтримку вже існуючих.

Мета статті. Головною метою дослідження є аналіз впливу міжнародної міграції на глобальні тенденції та динаміку світового ринку праці, зокрема здійснення оцінки наслідків міграційних потоків для країн-донорів та країн- реципієнтів.

Завдання дослідження:

оцінити роль та вплив міграції на економіку країн-реципієнтів, зокрема в контексті ринку праці, зайнятості та соціально-економічного розвитку.

вивчення тенденцій та напрямків міжнародної міграції, в тому числі аналіз основних міграційних коридорів та їх змін у часі.

розробка рекомендацій щодо управління міграцією на національному та міжнародному рівнях, з урахуванням поточних глобальних тенденцій та викликів.

Виклад основного матеріалу. В 1922 р. Міжнародна організація праці (МОП) на своїй Міжнародній конференції з праці ввела концепцію «міжнародної міграції», яка визначає переміщення людей між країнами, включаючи перехід через державні кордони. Таким чином, міжнародна міграція описує пересування населення, зазвичай на тривалий термін, поза межі їхньої рідної країни. На відміну від цього, внутрішня міграція не включає перетинання державних кордонів і не реєструється міграційними службами. Міжнародна трудова міграція обумовлюється перетином державного кордону та пошуком роботи, стажуванням або навчанням за кордоном. Це явище включає в себе економічні, міжкультурні та соціально-демографічні аспекти, що призводить до різних інтерпретацій міжнародної трудової міграції [1, с. 219].

Залежно від юридичного статусу, міжнародну трудову міграцію можна класифікувати як легальну, напівлегальну та нелегальну. Під легальною міжнародною трудовою міграцією розуміється законне переміщення людей для працевлаштування з перетином міжнародних кордонів та легальним перебуванням у країні працевлаштування на весь період роботи.

Таблиця 1

Види міжнародної трудової міграції (складено авторами за даними [2, 4])

Отже, законна міжнародна трудова міграція включає в себе дозволений в'їзд, перебування та виїзд робочих мігрантів. Напівлегальна міжнародна трудова міграція характеризується законним в'їздом мігрантів, але незаконним перебуванням після закінчення візи, або законним в'їздом за туристичною візою з незаконним влаштуванням на роботу. Ілегальна міжнародна трудова міграція передбачає незаконний в'їзд, перебування та виїзд (або депортацію).

Залежно від професійного і кваліфікаційного рівня міжнародних трудових мігрантів можна розрізняти наступні види міграції: 1) міграція висококваліфікованих фахівців, яка означає переїзд для роботи за кордоном у тій же спеціальності з метою підвищення заробітку та поліпшення умов праці; 2) інтелектуальна міграція, тобто перехід вчених та науковців за кордон для здійснення наукових досліджень; 3) корпоративна міграція в рамках транснаціональних корпорацій, що полягає у переведенні до іншого відділення компанії; 4) міграція низькокваліфікованих та некваліфікованих працівників, які змінюють країну проживання та спеціалізацію, оскільки не мають вищої освіти; 5) бізнес-міграція, тобто тимчасовий виїзд інвесторів за кордон з метою інвестицій, створення та розвитку нового бізнесу [14].

Країни-реципієнти робочих мігрантів отримують ряд переваг: перш за все, імміграція висококваліфікованих працівників стимулює економічне зростання, адже це дозволяє заощадити на підготовці таких спеціалістів та знизити витрати на закупівлю ліцензій, патентів та технологій з-за кордону. Другий позитивний фактор полягає у підвищенні конкурентоспроможності виробленої продукції завдяки зниженню виробничих витрат, що пов'язано з меншою вартістю іноземної робочої сили та здатністю стримувати зростання зарплат місцевих працівників через конкуренцію на ринку праці. Третій фактор - іммігранти покращують демографічну ситуацію у розвинених країнах. Четверте - залучення іноземних робітників підвищує конкуренцію на місцевому ринку праці, сприяючи зростанню продуктивності. П'яте - приймаюча країна виграє завдяки податковим надходженням, розмір яких залежить від кваліфікації та віку іммігрантів [3, 12].

Водночас існують негативні наслідки імміграції: по-перше, зростання соціальної напруженості; по-друге, підвищення рівня злочинності проти іммігрантів; по-третє, поява конфліктів на расовому, національному та релігійному підґрунті; по-четверте, збільшення безробіття серед місцевого населення; п'яте - скорочення податкових надходжень і валютних резервів країни через відтік коштів, які іммігранти переказують на батьківщину. Розглядаючи міждержавну міграцію за країнами прийому, ми бачимо, що найбільшу кількість мігрантів приймають країни Азії, за ними йдуть країни Європи, тоді як Австралія та Океанія мають найменшу частку мігрантів [9] (табл. 2).

Таблиця 2

Далі проведено більш глибокий аналіз країн, що користуються найбільшою популярністю серед трудових мігрантів (табл. 3).

Серед європейських країн, найбільший попит на міжнародних мігрантів спостерігається у Німеччині, Республіці Молдова та Польщі. За даними 2020 р., відбулося зниження рівня міграції, що було обумовлено пандемією COVID-19. В Америці провідну позицію займають США, тоді як в Азії особливо популярними є Азербайджан, Грузія, Ізраїль, Індія, Китай, Туреччина, Туркменістан та Узбекистан, з Індією та Туреччиною на передових позиціях. В Африці найбільший попит виявляють на мігрантів з Єгипту, Марокко та Нігерії.

Таблиця 3

Кількість міждержавних мігрантів за країнами в'їзду [18]

Станом на сьогоднішній день, загальна кількість міжнародних мігрантів у світі оцінюється у 272 млн осіб. Прогнозується, що до 2050 р. ця цифра може зрости майже удвічі, досягнувши 450 млн осіб [15] (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка міжнародної міграції у 1980-2022 рр., млн осіб [15]

При цьому, більшість з них, а саме дві третини, є трудовими мігрантами. Більшість міжнародних мігрантів потенційно можуть бути робітниками, що відображає з одного боку глобалізацію світової економіки та удосконалення міжнародних економічних відносин, а з іншого - різницю в економічних можливостях та умовах праці між країнами походження та прийому мігрантів, включаючи відмінності у рівнях добробуту та природнього приросту населення.

Хоча загальна кількість міжнародних мігрантів становить лише малий відсоток від світового населення - близько 3,8% (рис. 2), що означає, що більшість людей у світі (96,8%) живуть у країнах свого народження, все ж кількість мігрантів продовжує зростати. Цей ріст уже перевищує попередні прогнози, зроблені на період до 2050 р., які передбачали меншу кількість мігрантів - 2,8% або 230 млн осіб [13].

Рис. 2. Динаміка чисельності міжнародних мігрантів (млн осіб) і їх частки в загальній чисельності населення світу (%) у 1980-2022рр. [13]

За оцінками Міжнародної організації праці, частка трудових мігрантів складає 4,5 % від загального числа працівників у світі, що на 1,2% більше, ніж частка міжнародних мігрантів у світовому населенні.

Наведені дані у табл. 4 вказують на те, що за останні 22 роки кількість міжнародних мігрантів зросла на 84,8%, кількість біженців - на 80,3%, а внутрішньо переміщених осіб - на 96%. З цих мігрантів 74 % перебували у працездатному віці (від 20 до 64 років), 52 % з них були чоловіки, а 48 % - жінки (рис. 2). Серед трудових мігрантів у 2022 р. кількість чоловіків на 28 млн перевищувала кількість жінок, становлячи 98 млн (59,1%), порівняно з 68 млн жінок (42 %). Найбільше зниження кількості трудових мігрантів у період з 2014 по 2022 рр. спостерігалося в країнах з високим рівнем доходу (з 114,2 млн осіб до 112,1 млн), тоді як найбільший приріст відбувся в країнах з доходом вище середнього (з 17,8 млн осіб до 31,8 млн осіб).

Всі ці економічні, географічні, демографічні та інші фактори спільно впливають на формування різноманітних моделей міграції [6]. Поглиблення цих моделей є наслідком створення нових можливостей, пов'язаних із розвитком економіки, а також формування міграційних коридорів (рис. 3).

Таблиця 4

Порівняльна оцінка ряду даних щодо поширення міжнародної

міграції [16, 17]

Рис. 3. Найбільші коридори міжнародної міграційні у світі у 2010-2022 рр., млн осіб

Згідно з даними, представленими на рис. 3., міграційні коридори зазвичай пролягають від країн з нижчим рівнем економічного розвитку до країн із вищим рівнем економічного розвитку, наприклад, таких як США, ОАЕ, Гонконг (при цьому варто зазначити, що потоки міграції з України до росії останнім часом зник через військову агресію у 2022 р.), в той же час стрімко зростає потік мігрантів з України до ЄС, і к кінцю 2023 р. він прогнозно становив 7,9 млн осіб. Наприклад, найбільша частина мігрантів, які проживають за кордоном (17,5 млн осіб), походить з Індії, за нею слідують мігранти з Мексики (11,8 млн осіб), при цьому США є лідером серед країн призначення з 50,7 млн мігрантів (рис. 4).

Рис. 4. Динаміка кількості міжнародних мігрантів за основними групами країн у 1990-2022рр., осіб [9]

Це особливо актуально, враховуючи очікуване зростання населення в деяких субрегіонах, що розвиваються і країнах у найближчі десятиліття, що, у свою чергу, створить міграційний тиск на майбутні покоління.

Спостерігається зростання обсягів міграційних рухів у всіх частинах світу, Наприклад, у 2022 р. Європа та Азія прийняли 81,8 млн та 84,3 млн мігрантів відповідно, що склало 62% від усіх міжнародних мігрантів у світі. У Північній Америці було зафіксовано майже 60 млн міжнародних мігрантів (22,5%), в Африці - 26,6 млн (10%), у Латинській Америці та на Карибських островах - 12 млн (4,2%), а в Океанії - 9,3 млн (3,3%). Як показано на рис. 5., у 2022 р. найвища частка міжнародних мігрантів відносно населення регіону була в Океанії, Північній Америці та Європі, де вони складали відповідно 22%, 15,9% та 11 % від загального населення. У порівнянні з цими регіонами, частка міжнародних мігрантів була відносно нижчою в Азії (1,9%), Африці (2 %) та регіоні Латинської Америки та Карибського басейну (1,75%).

Рис. 5. Динаміка чисельності міжнародних мігрантів за регіонами світу у 1990-2022 рр., осіб [10]

Між 2000 і 2022 рр. Азія показала найбільший приріст кількості мігрантів - на 70% або 35 млн осіб, тоді як в Європі зростання становило 25,2 млн осіб, в Північній Америці - 18 млн, а в Африці - 11 млн. осіб [8, 10].

У деяких регіонах зростання міжнародної міграції сприяло зміні чисельності населення. Наприклад, хоча Європа була традиційним центром

міжнародних мігрантів, у цьому регіоні спостерігалося найменше зростання чисельності населення - лише трохи більше ніж на 1 %, через зниження рівня народжуваності. У порівнянні з цим, Африка в тому ж періоді відзначалась найбільшим зростанням населення на 30%, що було пов'язано з високими показниками народжуваності та зростанням тривалості життя, хоча це зростання частково компенсувалося еміграцією з Африки в Європу та Азію [9].

Аналітики зазначають, що міграція значної кількості висококваліфікованих та досвідчених фахівців (інженерів, лікарів, ІТ-спеціалістів, вчителів, агрономів тощо) сприяє певній мірі «витоку мізків» з країн. Цей процес також може супроводжуватися втратою кваліфікації, оскільки в процесі міграції кваліфіковані робітники часто зайняті на роботах, що вимагають нижчих навичок. Проте, важливо не переоцінювати ці два аспекти, як зображено на рис. 6.

Рис. 6. Розподіл зайнятості мігрантів за рівнем кваліфікації у країнах/регіонах призначення, у 2022 р. [10]

Близько 30% довгострокових трудових мігрантів були висококваліфікованими спеціалістами до початку своєї міграції. Це співвідноситься з 20% довгострокових мігрантів, які продовжують працювати в кваліфікованих професіях у країнах, куди вони емігрували.

Українські трудові мігранти найчастіше зайняті у секторах будівництва (29%), промислового виробництва (14%), гостинності (11%), побутових послуг (10%) та сільському господарстві (8%). При цьому останні три галузі є найбільш поширеними у країнах Європейського Союзу, тоді як торгівля та транспорт є популярними сферами зайнятості в країнах СНД. Водночас, будівництво та промислове виробництво також важливі у обох регіонах [13].

Слід зазначити, що загальна кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у світі постійно збільшується, досягнувши рекордної позначки в 71,1 млн осіб, як це відображено в базі даних Міжнародного центру моніторингу внутрішніх переміщень. На нашу думку, реальні масштаби внутрішнього переміщення можуть бути значно більшими, оскільки оцінка цієї проблеми національними урядами часто є обмеженою. Так, наприклад, «екологічні мігранти», які не перетинають кордони своєї країни, також можуть вважатися ВПО. Яскравим прикладом є урагани «Катріна» і «Ріта» у США в 2005-2006 роках, які спричинили значну проблему внутрішнього переміщення населення в районі Мексиканської затоки і вимагали негайної реакції від національного уряду [15].

За кілька місяців після цих природних катастроф у США було зафіксовано від 450 тисяч до 650 тисяч ВПО. Загалом, 62,5 млн ВПО були змушені змінити місце проживання через збройні конфлікти та насильство, а 8,7 млн - через стихійні або техногенні катастрофи (рис. 7).

Рис. 7. Зростання масштабів внутрішнього переміщення населення у

світі (2013-2022 рр.) [11]

Найбільша кількість ВПО через військові конфлікти була в Сирії, Україні, Демократичній Республіці Конго, Колумбії, Ємені, Афганістані, Сомалі, Ефіопії, Нігерії, Судані. Також важливою є кількість ВПО, що змушені були переміститися через стихійні лиха чи техногенні катастрофи в Афганістані, Пакистані, Нігерії, Ефіопії, Південному Судані, США, Філіппінах, Кенії, ДРК, Судані та інших країнах [11].

Країни, які приймають мігрантів, також зазнають втрат через грошові перекази, які здійснюють трудові мігранти. Наприклад, обсяг грошових переказів мігрантів в Україну є значним, іноді навіть перевищуючи обсяг прямих іноземних інвестицій, досягаючи майже 8% ВВП країни, або 12 млрд. дол. США у 2020 р. Ці перекази не показали зниження під час світової кризи; навпаки, мігранти намагалися підтримати свої сім'ї в складні часи [18]. Це

також підтверджується тим, що у 2022 р., незважаючи на війну, обсяг грошових переказів зріс до 13,2 мрлд дол. США, як це відображено на рис. 8.

Рис. 8. Динаміка грошових переказів в Україну, млрд дол. США [5]

Вплив міграційних потоків на країни, що приймають мігрантів, може бути позитивним. Мігранти стимулюють споживання в країнах, де вони працюють, витрачаючи свої заробітки. За інформацією Національного банку України, у 2022 р. українці витратили за кордоном приблизно в 5 разів більше, ніж у попередньому році, що становить близько 6 мрлд дол. США. Ці витрати включають податки, що надходять до бюджету країн перебування, тим самим підтримуючи їхні економіки [5]. Наприклад, у Польщі податки, сплачені українськими мігрантами, перевищують 2 мрлд дол. США.

Країни призначення отримують вигоду, отримуючи доступ до дешевої робочої сили або кваліфікованих працівників, які можуть заповнити кадровий дефіцит у певних секторах. Це може знизити рівень безробіття і омолодити ринок праці, оскільки більшість мігрантів є молодими та економічно активними. Згідно з розрахунками Європейського Центрального Банку, якщо 25-50% українських мігрантів знайдуть роботу в країнах-реципієнтах, це може збільшити робочу силу на 0,3-0,8%. Враховуючи важливу роль світового ринку праці у глобальних соціально-економічних змінах, зокрема через активізацію міжнародних міграційних потоків та стратегічне значення людських ресурсів у час глобальних трансформацій, дослідження міжнародної міграційної політики з огляду на різні групи мігрантів сприяє ефективному використанню людських ресурсів на світовому ринку праці та запобігає поглибленню нерівностей у трудових ресурсах між країнами.

Висновки

Серед чинників міжнародної трудової міграції можна виділити дві основні категорії: суб'єктивні та об'єктивні. Суб'єктивні причини включають внутрішні та зовнішні фактори, тоді як до об'єктивних належать економічні та соціальні причини. Така міграція має як позитивні, так і негативні наслідки для країн, що відправляють та приймають мігрантів.

В дослідженні виявлено декілька основних напрямків міжнародної трудової міграції: від менш розвинених країн Південної та Східної Європи до розвинених країн Північної та Західної Європи; між розвиненими країнами; з країн Північної Африки, Індії, Пакистану до європейських країн; з менш розвинених азійських країн до більш розвинених країн Південно-Східної та Західної Азії; та з менш розвинених країн до країн Північної та Південної Америки. Україна характеризується переважно виїздом до європейських країн, США, Канади, Ізраїлю, особливо через воєнні дії в країні.

Міграційна політика країн зазнала змін у зв'язку з ситуацією в Україні, при цьому кожна країна має свої особливості у міграційній політиці, що робить її більш чи менш привабливою для мігрантів. Країни ЄС, на відміну від США та Ізраїлю, мають більш лояльну міграційну політику щодо України. Німеччина, Польща та Бельгія є привабливими для в'їзду країнами, в той час як в'їзд у США чи Велику Британію може бути складнішим для мігрантів.

Практичне значення дослідження полягає у можливості його застосування на рівнях макро-, мезо- та мікроекономіки для регулювання міграційних процесів в Україні з використанням успішних міжнародних практик. Оригінальність дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути застосовані на різних рівнях управління в умовах воєнної та повоєнної економіки України. Перспективи подальших наукових досліджень у цій сфері полягають у розробці ефективних механізмів управління міжнародними трудовими міграційними процесами на глобальному рівні та створенні ефективних інструментів регулювання трудової міграції в Україні в умовах повоєнної економіки.

Література

Боброва Д. О., Дон О. Г. Міжнародна трудова міграція та її вплив на ринок праці України в умовах військової агресії РФ. Галицький економічний вісник. 2023. Том 82. № 3. С.216-226.

Дияк Ю., Белінська, Г. Особливості процесів міжнародної міграції в умовах глобалізації світової економіки. Економіка та суспільство. 2023. №(54). https://doi.org/ 10.32782/2524-0072/2023-54-20

Короленко Н. В., Петросян А. А. Міжнародна міграція робочої сили: причини та наслідки. Ефективна економіка. 2021. № 1. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1& z=8515. DOI: 10.32702/2307-2105-2021.1.85

Македон В. Оцінка процесів та макроекономічних наслідків міжнародної трудової міграції в умовах глобальної економіки. Економіка та суспільство. 2022. №(35). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-35-6

Національний банк України. Офіційний сайт. URL: https://bank.gov.ua/

Розвиток світового ринку праці в умовах глобалізації: трансформаційний дискурс. Монографія / Калініна С. П., Булатова О. В., Кушнаренко О. П., Савченко Е. О; за заг. ред.

д-ра екон. наук, професора С. П. Калініної, д-ра екон. наук, професора О. В. Булатової. Вінниця : ТВОРИ, 2022. 221 с.

Томашук І., Болтовська Л. Міграційні процеси у контексті глобалізації світової економіки. Економіка та суспільство. 2022. №(40). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-40-50

CReAM research team: last updated 15 February 2023 «Current migration flows from Ukraine». URL: https://creammigration.org/ukraine-detail.htm?article=3573

International Migration Outlook. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/social-issues- migration-health/international-migration-outlook-2023_b0f40584-en

IOM. World migration report, 2022. URL: https://publications.iom.int/books/world- migration-report-2022

Main Tables of Labor market statistics. URL: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/ page/portal/labour_market/earnings/main_tables

Makedon, V., Hetman, O., Yemchuk, L., Paranytsia, N., Petrovska, S. Human resource management for secure and sustainable development. Journal of security and sustainability issues. 2019. 8(3). рр. 345-354.

Migration Outlook 2023: Ten migration issues to look out for in 2023 - Origins, key events and priorities for Europe. URL: https://reliefweb.int/report/world/migration-outlook-2023- ten-migration-issues-look-out-2023-origins-key-events-and-priorities-europe?gad_source=1& gclid= Cj0KCQiA2eKtBhDcARIsAEGTG43AZKonjSh8IQpUGn8Bkk7PofaRcH7OQWe59UcZ3H2iB DE4Mv4B07saAuIUEALw_wcB

Nicole B. Simpson «Demographic and economic determinants of migration». URL: https://wol.iza.org/articles/demographicand-economic-determinants-of-migration/long

Publication: World Development Report 2023: Migrants, Refugees, and Societies. URL: https://openknowledge.worldbank.org/entities/publication/5e5ac9f1-71ee-4734-825e-60966658395f

Total number of long-term emigrants from the reporting country during the reference year. URL: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/tgm/table.do?tab=table&init=1&language=en&pcode= tps00177&plugin=0

Winners of 2023 ILO Global Media Competition on Labour Migration announced. URL: https://www.ilo.org/global/about-the-ilo/newsroom/news/WCMS_906679/lang--en/index.htm

Worldwide Immigration Trends Report 2023. URL: https://www.fragomen.com/ trending/worldwide-immigration-trends-reports/index.html?gclid=Cj0KCQiA2eKtBhDcARIsAE GTG42N7dBwxPXFWUg-weKzM2rFFAaBbz02ciRX2K7HqWdA7RCtyJW_MMkaAudYEALw_wcB

References

Bobrova D. O., Don O. (2023). H. Mizhnarodna trudova mihratsiia ta yii vplyv na rynok pratsi Ukrainy v umovakh viiskovoi ahresii RF [International labor migration and its impact on the labor market of Ukraine in the conditions of military aggression of the Russian Federation]. Halytskyi ekonomichnyi visnyk. Vol. 82, 3(216-226). [in Ukrainian]

Dyiak Yu., Belinska, H. (2023). Osoblyvosti protsesiv mizhnarodnoi mihratsii v umovakh hlobalizatsii svitovoi ekonomiky [Peculiarities of international migration processes in the conditions of globalization of the world economy]. Ekonomikatasuspilstvo. 54. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-54-20

Korolenko N. V., Petrosian A. A. (2021). Mizhnarodna mihratsiia robochoi syly: prychyny ta naslidky [International labor migration: causes and consequences]. Efektyvna ekonomika. 1. [in Ukrainian] URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8515. DOI: 10.32702/2307-2105-2021.1.85

Makedon V. (2022). Otsinka protsesiv ta makroekonomichnykh naslidkiv mizhnarodnoi trudovoi mihratsii v umovakh hlobalnoi ekonomiky [Evaluation of processes and macroeconomic consequences of international labor migration in the conditions of the global economy]. Ekonomika ta suspilstvo. 35. [in Ukrainian] https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-35-6

Natsionalnyi bank Ukrainy. Ofitsiinyi sait.[ National Bank of Ukraine. Official site]. [in Ukrainian] URL: https://bank.gov.ua/

Rozvytok svitovoho rynku pratsi v umovakh hlobalizatsii: transformatsiinyi dyskurs [Development of the world labor market in conditions of globalization: transformational discourse]. Monohrafiia / Kalinina S. P., Bulatova O. V., Kushnarenko O. P., Savchenko E. O; za zah. red. d-ra ekon. nauk, profesora S. P. Kalininoi, d-ra ekon. nauk, profesora O. V. Bulatovoi. Vinnytsia : TVORY, 2022. 221 s. [in Ukrainian]

Tomashuk I., Boltovska L. (2022). Mihratsiyni protsesy u konteksti hlobalizatsii' svitovoi ekonomiky [Migration processes in the context of globalization of the world economy]. Ekonomika ta suspilstvo. 40. [in Ukrainian] https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-40-50

CReAM research team: last updated February 15, 2023 "Current migration flows from Ukraine". URL: https://creammigration.org/ukraine-detail.htm?article=3573 [in English]

International Migration Outlook. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/social-issues- migration-health/international-migration-outlook-2023_b0f40584-en [in English]

IOM. World migration report, 2022. URL: https://publications.iom.int/books/world- migration-report-2022 [in English]

Main Tables of Labor market statistics. URL: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/ portal/page/portal/labour_market/earnings/main_tables [in English]

Makedon, V., Hetman, O., Yemchuk, L., Paranytsia, N., Petrovska, S. Human resource management for secure and sustainable development. Journal of security and sustainability issues. 2019. 8(3). 345-354. [in English]

Migration Outlook 2023: Ten migration issues to look out for in 2023 - Origins, key events and priorities for Europe. URL: https://reliefweb.int/report/world/migration-outlook-2023- ten-migration-issues-look-out-2023-origins-key-events-and-priorities-europe?gad_source=1& gclid= Cj0KCQiA2eKtBhDcARIsAEGTG43AZKonjSh8IQpUGn8Bkk7PofaRcH7OQWe59UcZ3H2iB DE4Mv4B07saAu IUEALw_wcB [in English]

Nicole B. Simpson "Demographic and economic determinants of migration." URL: https://wol.iza.org/articles/demographicand-economic-determinants-of-migration/long [in English]

Publication: World Development Report 2023: Migrants, Refugees, and Societies. URL: https://openknowledge.worldbank.org/entities/publication/5e5ac9f1-71ee-4734-825e-6096 6658395f [in English]

Total number of long-term emigrants from the reporting country during the reference year. URL: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/tgm/table.do?tab=table&init=1&language=en&pcode= tps00177&plugin=0 [in English]

Winners of 2023 ILO Global Media Competition on Labor Migration announced. URL: https://www.ilo.org/global/about-the-ilo/newsroom/news/WCMS_906679/lang--en/index.htm [in English]

Worldwide Immigration Trends Report 2023. URL: https://www.fragomen.com/trending/ worldwide-immigration-trends-reports/index.html?gclid=Cj0KCQiA2eKtBhDcARIsAEGTG42 N7dBwxPXFWUg-weKzM2rFFAaBbz02ciRX2K7HqWdA7RCtyJW_MMkaAudYEALw_wcB [in English]

Размещено на Allbest.ru