Якість життя населення як основна детермінанта розвитку регіону (на прикладі Одеської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Якість життя населення як основна детермінанта розвитку регіону (на прикладі Одеської області)

Герасименко Оксана Володимирівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри географії, геодезії та землеустрою

Анотація

Якість життя населення є визначальною суспільно- географічною категорією. Питання добробуту населення, забезпечення роботою, транспортним сполученням, медичними, соціальними, освітніми послугами, рівень злочинності - є ключовими показниками для вибору місця проживання.

Суспільно-географічна категорія якості життя досліджує взаємозв'язок між географічними умовами, економічним розвитком, соціальною політикою та самопочуттям населення в певному регіоні країни. Урбанізація, густота населення, доступність інфраструктури, якість природних ресурсів і середовища можуть значно впливати на якість життя. Також враховуються соціокультурні аспекти, які відображаються в рівні розвитку культури, традицій, менталітету та соціальних норм.

Вивчення якості життя дозволяє розуміти, які чинники сприяють покращенню життєвого рівня населення, а також ідентифікувати проблемні аспекти, які потребують уваги від держави, громади та інших зацікавлених сторін. Такі дослідження є важливим інструментом для розробки ефективних стратегій соціального розвитку і політики, спрямованих на підвищення загального рівня щасливості та задоволеності життям у різних частинах регіонах.

Соціально-економічна ситуація в Україні зумовлює необхідність проведення дослідження проблем якості життя населення і пошук більш надійних критеріїв і показників якості життя населення, які дозволяють органам влади впливати на процеси формування і підвищення якості життя населення територіальних громад, як основній передумові повернення людей після війни в Україну.

Метою статті є розкриття сутності показників якості життя населення Одеської області як найбільшої в Україні. Для проведення дослідження використано соціологічні матеріали вибіркового опитування приватних домоволодінь жителів Одеської області та дані Державного управління статистики.

Ключові слова: якість життя населення, Одеська область, показники якості життя, геодемографія, повоєнне відновлення.

Abstract

Herasymenko Oksana Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Geography, Geodesy and Land Management, Pavlo Tychyna Uman state pedagogical university

THE QUALITY OF LIFE OF THE POPULATION AS THE MAIN DETERMINANT OF THE DEVELOPMENT OF THE REGION (ON THE EXAMPLE OF ODESA REGION)

The strategic goal of modern citizenship is the quality of life of the population as one of the determinants of social geography. This requires the updating of the system of state social standards and the formation of priorities for the socioeconomic development of the country. In the course of market reforms, with the growth of economic and political independence, as a result of the separation of powers of the state and local levels of government, the differentiation of the socioeconomic status of Ukraine's regions increased. During the Russian-Ukrainian war, the contradictions of economic and social development intensified, which led to serious changes in the quality of life of the population, which are manifested, first of all, in the difficult economic situation of the population and the growth of pollution of the natural and social environment.The growth of migration processes is observed. Such negative trends as deterioration of physical health, reduction of average life expectancy, growth of crime, increase in differentiation of incomes of different population groups, reduction of jobs, deterioration of social security, social degradation of part of the population, etc. are intensifying. The socio-economic situation in Ukraine makes it necessary to conduct a study of the problems of the quality of life of the population and search for more reliable criteria and indicators of the quality of life of the population, which allow the state authorities to influence the processes of formation and improvement of the quality of life of the population as the main prerequisite for the return of people to Ukraine after the war. The purpose of the article is to reveal the essence of indicators of the quality of life of the population of Odesa region. To conduct the research, sociological materials of a sample survey of private households of residents of Odesa region and data of the State Statistics Office were used.

Keywords: quality of life of the population, Odesa region, indicators of quality of life, demogeography, post-war recovery.

Постановка проблеми

Стратегічною метою сучасного громадянства суспільства виступає якість життя населення як одна з детермінантів суспільної географії. Це потребує оновлення системи державних соціальних стандартів і формування пріоритетів соціально-економічного розвитку країни. У ході ринкових реформ, з ростом економічної і політичної самостійності, в результаті розмежування повноважень державного і місцевого рівнів влади посилилась диференціація соціально-економічного стану регіонів України. В період російсько-української війни загострились протиріччя економічного і соціального розвитку, що призвело до серйозних змін якості життя населення, які проявляються, передусім, у важкому економічному становищі населення та зростанню забруднення природного і соціального середовища. Спостерігається зростання міграційних процесів. Посилюються такі негативні тенденції, як погіршення фізичного здоров'я, скорочення середньої тривалості життя, ріст злочинності, збільшення диференціації доходів різних груп населення, зменшення робочих місць, погіршення соціальної захищеності, соціальна деградація частини населення та ін.

Соціально-економічна ситуація в Україні зумовлює необхідність проведення дослідження проблем якості життя населення і пошук більш надійних критеріїв і показників якості життя населення, які дозволяють органам державної влади впливати на процеси формування і підвищення якості життя населення як основній передумові повернення людей після війни в Україну. географічний менталітет соціальний норма

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У колективній монографії Черенько Л. М., Полякова С. В., Шишкін В. С., Реут А. Г., Крикун О. І., Когатько Ю. Л., Заяць В. С., Клименко Ю. А. «Якість життя населення України та перші наслідки війни» (2023) [16] здійснено перші оцінки можливих наслідків російсько-української війни для населення України.

Питанням демогеографічної політики присвячені монографічні дослідження українських науковців.

Мартинова Л. Б. у монографії «Оцінка людського потенціалу: регіональний аналіз і прогноз» (2015) [10] аналізує розвиток демографічного потенціалу та передумови його формування в Україні, розглядає еволюцію формування та розвитку соціально-орієнтованого ринку праці, соціальну регіональну політику в управлінні розвитком людського потенціалу, проводить оцінку міграційної складової формування людського потенціалу.

У монографії А. Колот «Соціально-трудові відносини: теорія і практика» (2003) [8] розглядаються теоретичні аспекти формування системи відносин у сфері праці, значна увага приділяється дослідженню трансформації соціально-трудових відносин під впливом економічної глобалізації та становлення економіки знань, аналізу тенденцій розвитку відносин, що функціонують на «полі» соціально трудової сфери.

Корисними для нашого дослідження стали наукові статті у фахових виданнях з економіки та соціально-економічної географії Г. Волинського «Про соціальну диференціацію населення» (2008) [2], І. Гукалової «Статус категорії «якість життя населення» в географії і сучасна її динаміка у регіонах України» (2013) [5], Б. Данилишина, О. Веклич «Україна в міжнародних рейтингах сталого розвитку» (2008) [6], Т. Панасенко «Аспекти соціогеогра- фічних досліджень в контексті гуманізації географії» (2008) [11], О. Петровської «Оцінка людського потенціалу Одеського регіону» (2019) [12], У. Садової «Людський розвиток у світлі нових підходів до вимірювання якості трудового життя» (2013) [13], В. Смачило «Теоретико-методичні аспекти оцінки трудового потенціалу регіону» (2010) [15] та ін.

Для дослідження ми користувались сайтами Державної служби статистики [7], Головного управління статистики в Одеській області [4] та ін.

Аналіз науково-методичної літератури засвідчив, що проблематиці дослідження з точки зору суспільно-географічних процесів якості життя Одеської області приділено мало уваги. Праці здебільшого становлять дослідження в галузі економіки. Тому питання суспільно-географічної характеристики якості життя Одеської області потребує вивчення.

Метою статті є розкриття сутності показників якості життя населення Одеської області.

Виклад основного матеріалу

При виконанні роботи використано описовий, літературний, статистичний, економіко-математичний, історичний, порівняльний, методи дослідження.

Демографічна ситуація в Одеській області за 1990-2022 рр. свідчить про скорочення чисельності наявного населення. З 2 619 469 осіб у 1990 р. до 2 340 332 осіб у 2022 р. На даний показник вплинули збільшення обсягів природного скорочення, зменшення народжуваності населення, збільшення смертності, наявність міграційного приросту. Упродовж 1990-2022 рр. чисельність населення Одеської області зменшилася на 279 137 осіб. У статевій структурі населення домінують жінки: 1, 146 у 1990 р. та 1, 122 у 2022 р. Показник демографічного навантаження пенсіонерами - 282 особи на 1000 жителів, загальний - 522 особи на 1000 жителів. З початком повно- масштабної війни ситуація з факторами, що впливають на демографічний стан, докорінно змінилася: на перший план вийшов механічний рух населення. [7].

За висловом Е. Лібанової, якість життя населення є основним показником для повоєнного повернення українців із-за кордону.

На сьогоднішній день існує два основних підходи до виміру якості життя, кожному з яких властиві безліч своїх структурних й інструментальних рис: інтегральний і приватний підходи до оцінки якості життя. У свою чергу, інтегральний підхід припускає проведення двох типів оцінок: суб'єктивної й об'єктивної. Суб'єктивний підхід ґрунтується на тому, що справжнє значення якості життя відбито в суб'єктивних оцінках (одержуваних через соціологічні дослідження). Об'єктивний підхід визначає якість життя через параметри об'єктивних умов і процесів життєдіяльності. Його ціль - як можна більш точно виміряти якість життя суспільства або групи людей на основі різноманітної офіційної статистичної інформації. В останні роки з'являються спроби поєднати суб'єктивний та об'єктивний підходи до оцінювання якості життя населення.

Нами було проведено анкетування домогосподарств Одеської області. Оформлення анкетування було здійснено у Google-формі

Відповідно до отриманих результатів опитування на питання «Зазначте регіон проживання...» було встановлено, що з 100 опитаних, у Березівському, Ізмаїльському районах проживає по 2% респонденти (2 осіб), у Болградському районі - 8% респондентів (8 осіб), у Роздільнянському районі - 9% респондентів (9 осіб), у Подільському районі - 20% респондентів (20 осіб), у Одеському районі - 21% респондентів (21 особа).

Рівень життя населення можна оцінювати за такими показниками, як зайнятість населення, розподіл доходів за категоріями (рівень освіти, вікові параметри), середньомісячна заробітна плата.

Найбільше опитаних проживає у Білгород-Дністровському районі - 37% респондентів (37 осіб). Більшість опитаних респондентів 76,8% (76 осіб) віком від 18 до 29 р., 11,1% (11 осіб) віком від 30 до 39 р., 7,1% (7 осіб) віком від 40 до 49 р., по 3% (3 особи) віком від 50 до 59 р. та понад 60 р. На питання «Зазначте рівень освіти.» відповіді розподілились: базову середню освіту мають 22,2% респондентів (22 особи), повну середню освіту - 47,5% респондентів (47 осіб), бакалаврат чи його еквівалент - 11,1% респондентів (11 осіб), магістратуру чи еквівалент - 17,2% респондентів (17 осіб), аспірантуру - 2% респондентів (2 осіб). В докторантурі не навчались ніхто з опитаних.

Відповіді респондентів щодо стану зайнятості розподілились: здобувач освіти 58,2% респондентів (57 осіб); працевлаштований: офіційно - 34,7% респондентів (34 особи); неофіційно - 5,1% респондентів (5 осіб). По 1% респондентів (1 особа) працюючий пенсіонер та безробітний.

Доходи є однією з ключових характеристик економічного зростання регіону. На питання 3 «Зазначте свій місячний дохід.» відповіді опитаних респондентів розподілились таким чином: 51,8% респондентів (43 осіб) мають дохід до 5 000 грн., 22,9 % респондентів (19 осіб) до 10 000 грн., 16,9% респондентів (14 осіб) до 15 000грн, 3,6% респондентів (3 особи) до 25 000 грн, по 2,4% респонденти (2 особи) мають дохід до 20 000грн та до 30 000грн.

Станом на січень 2022 р., заробітна плата штатних працівників в середньому була 12 960грн, проте за видами економічної діяльності різнилась від 20 745 (вид діяльності: інформація та телекомунікації) до 7 195грн (вид діяльності: добувна промисловість і розроблення кар'єрів) (Табл.1) [7].

Середня заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності за січень місяць 2022 р.

На питання 6 «Ви постійно проживаєте у ...» 59,6% респондентів (59 осіб) зазначили що проживають у селі та 40,4% респондентів (40 осіб) - у місті.

Цікавим було опитування щодо благоустрою житла. На питання 7 «Зазначте тип опалення свого житла.» 44,9% респондентів (44 опитаних) проживають у будинках з пічним опаленням; 12,2% респондентів (12 опитаних) - у будинках з централізованим теплопостачанням; 16,3% респондентів (16 опитаних) - у будинках, які забезпечені природним газом; по 13,3% респондентів (13 опитаних) - у будинках, забезпечених електроопаленням або твердопаливним котлом.

На питання 8 «Зазначте тип опалення свого житла.» 44,8% респондентів (43 опитаних) проживають у будинках, які мають систему централізованого водовідведення; 33,3% респондентів (32 опитаних) - у будинках, об лаштованих вигрібною каналізацією; 21,9% респондентів (21 з опитаних) - у будинках, які мають зручності у дворі.

На питання 9 «Зазначте тип водопостачання свого житла...» 73,8% респондентів (74 опитаних) проживають у будинках, забезпечених централізованим водогоном; 26,7% респондентів (27 опитаних) - у будинках, водопостачання яких здійснюється з власної свердловини або криниці.

На питання 10 «Скільки автомобілів у вашій сім'ї'?» 2% респондентів (2 опитаних) зазначили більше двох; 14% респондентів (14 опитаних) - два; 47% респондентів (47 опитаних) - один; 37% респондентів (37 опитаних) - жодного.

Стан медичного обслуговування є одним з ключових показників якості життя населення регіону. Протягом останніх років загальна кількість закладів охорони здоров'я Одеської області скоротилася і нараховує 168 установ, у тому числі за рахунок місцевих бюджетів утримується 156 закладів. Таке суттєве зменшення кількості медичних установ в області пов'язане з реорганізаційними заходами щодо зміни підпорядкування установ.

За даними регіонального профілю громадського здоров'я (2021), Одеська область має досить великий перелік як негативних так і позитивних значень показників здоров'я населення. Система громадського здоров'я в Україні має на меті зміцнити здоров'я населення, запобігти хворобам, покращити якість та збільшити тривалість життя населення. Одеська область не є винятком та потребує досить суттєвих заходів щодо зменшення рівня як захворюваності так і рівня смертності населення, спричинених туберкульоз, ВІЛ/СНІДом та окремо ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ, питома вага яких в області є однією із найвищих по країні. В області є суттєва проблема поширення психічних розладів у населення диспансерної групи через вживання опіоїдів, на яку слід звертати увагу. Досить низький рівень щодо надання медичних послуг в частині охоплення населення вакцинацією відповідно до календаря щеплень, зокрема проти Гепатиту В, Поліо-3 до 1 року, тощо. На рівні області потрібно також приймати певні міри щодо зменшення показника підліткової смертності, який є одним із найгірших в цілому по країні та може характеризувати поведінкові проблеми щодо способу життя, високого впливу факторів ризику на фізичне та психічне здоров'я відповідного населення, тощо. На питання 11 «Чи задоволені ви рівнем медичного обслуговування в своєму населеному пункті?» 61,4% респондентів (62 опитаних) дали ствердну відповідь; 38,6% респондентів (39 опитаних) - негативну.

Основним пріоритетним напрямом соціального захисту є забезпечення гарантованого рівня та якості життя малозабезпечених, пільгових верств населення, учасників бойових дій, внутрішньо переміщених осіб та ін.

За даними Одеської обласної військової адміністрації, очікуваними результатами є:

- своєчасне надання цільової адресної допомоги малозабезпеченим верствам населення та сім'ям, які опинилися у скрутних життєвих обставинах;

своєчасне надання одноразової додаткової адресної матеріальної допомоги багатодітним сім'ям, які виховують п'ять і більше неповнолітніх дітей (у віці до 16 років);

своєчасне надання щоквартальної підтримки сім'ям, які виховують дітей із розумовою відсталістю;

своєчасне надання матеріальної допомоги на оздоровлення в санаторіях Одещини осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи І та ІІ категорій, ветеранів війни, інвалідів загального захворювання, дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства у супроводі одного з батьків (за необхідності);

забезпечення житлом осіб, які перемістилися з тимчасово окупованих територій.

Забезпечення транспортом є одним з ключових показників якості життя населення регіону. На питання 14 «Чи задоволені ви рівнем громадського транспорту?» 47% респондентів (47 опитаних) зазначили «Можна швидко добратись до потрібного місця»; 45% респондентів (45 опитаних) - «Так. Але хотілось щоб сполучення було кращим (доводиться довго очікувати транспорт)»; 8% респондентів (8 опитаних) - «Ні. Транспортного сполучення з моїм населеним пунктом немає».

Одним з показників якості життя є народження в шлюбі дітей, реєстрація шлюбів, розлучень та ін. На питання 16 «Як би ви оцінили соціальне становище в своєму населеному пункті?». 56 респондентів дали відповідь що майже всі знайомі народжені в шлюбі. Разом з тим, 25 респондентів відповіли, що серед знайомих велика кількість народжених поза шлюбом. 23 респондентів відповіли що серед знайомих більше реєструється шлюбів, ніж розлучень; 10 респондентів - більше реєструється розлучень ніж шлюбів. На соціальне становище регіону впливає злочинність. 15 респондентів зазначили, що щороку здійснюється злочини (крадіжки, збут наркотичних речовин, вбивства, ДТП і т.д.); 42 респондентів зазначили що серед знайомих значна кількість безробітних, які не мають роботи більше року.

На питання 17 «Чи рекомендували ви проживання у вашому населеному пункті друзям?», ствердну відповідь надали 33% респондентів (33 опитаних) зазначили «Так, я дуже люблю своє місто (село)»; 29% респондентів (29 опитаних) - «Скоріше так, чим ні»; 27% респондентів (27 опитаних) - «Скоріше ні, чим так» і 11% респондентів (11 опитаних) - «Однозначно ні» (Рис.1).

На питання 18 «Що ви пропонуєте змінити у своєму населеному пункті для покращення життя населення?». У коротких відповідях респонденти зазначали: «Покращити дорожнє покриття, медичне обслуговування, умови проживання; вивозити централізовано сміття, відновити вуличне освітлення, збільшити кількість продуктових магазинів, аптек, налагодити рух громадського транспорту, побудувати бомбосховище, провести воду; створити майданчик для відпочинку, парк, клуб дозвілля аби діти та дорослі могли з користю проводити дозвілля, відкрити секції, гуртки та ін.»

Рис.1 Відповіді на питання 17 «Чи рекомендували ви проживання у вашому населеному пункті друзям?»

Висновки дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Отже, якість життя являє собою інтегровану якісну характеристику життя людей, яка розкриває відносно суспільства в цілому критерії його життєдіяльності, умови життєзабезпечення, а також й умови життєздатності суспільства як цілісного соціального організму.

Оцінка якості життя населення окремого регіону обов'язково потребує комплексного аналізу. Його проведення можливе за умови формування цілісної картини, що характеризує добробут населення і досягти цього можна за рахунок запровадження інтегральних індексів, які формуються на основі аналізу кількісних та якісних показників основних сфер життєдіяльності - сфери охорони здоров'я, культурноосвітньої, житлово-комунальної, фінансово- банківської, торгівельної, сфери соціального неблагополуччя. Саме на основі їх аналізу було зроблено висновок про рівень добробуту населення області з їх подальшими типологічними ознаками-узагальненнями. Вони можуть послужити основою для розробки перспективних планів розвитку соціальної сфери загалом і покращення добробуту населення окремих територій.

Стаття не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. У подальших наукових розвідках буде розглянуто міграційні процеси як складову якості життя в Одеській області та вплив на них російсько-української війни.

Література

1. 578 днів повномасштабної війни в Одеській області: узагальнення подій.

2. Волинський Г. Про соціальну диференціацію населення. Економіка України. 2008. № 2. С. 79-84.

3. Герасименко О. В., Драгомир Л. П. Якість життя населення як інтегральний показник суспільної географії. Наукові записки екологічної лабораторії УДПУ. Умань : Видавець «Сочінський», 2023. С. 72-75.

4. Головне управління статистики в Одеській області

5. Гукалова І. В. Статус категорії «якість життя населення» в географії і сучасна її динаміка у регіонах України. Український географічний журнал. 2013. № 4. С. 48-55.

6. Данилишин Б., Веклич О. Україна в міжнародних рейтингах сталого розвитку. Економіка України. 2008. № 2. С. 79-84.

7. Державна служби статистики України.

8. Колот А. М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика: монографія. Київ: КНЕУ, 2003. 144 с.

9. Лібанова Е. М., Власенко Н. С., Власюк О. С. та ін. Людський розвиток регіонів України: методика оцінки та сучасний стан. Рада з вивчення продуктивних сил України НАН України; ПРООН. Київ: СПД Савчина, 2002. 123 с.

10. Мартинова Л. Б. Сутнісна характеристика людського потенціалу. Оцінка людського потенціалу: регіональний аналіз і прогноз : монографія / за наук. ред. д.е.н., проф. В.М. Нижника. Хмельницький, 2015. C. 143-145.

11. Панасенко Т. В. Аспекти соціогеографічних досліджень в контексті гуманізації географії. Географія в інформаційному суспільстві: зб. наук. праць у 4-х тт., 2008. Т. IV. С. 35-36.

12. Петровська О. М. Оцінка людського потенціалу Одеського регіону. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2019. Вип.25 (ІІ). С. 68-71.

13. Садова У. Людський розвиток у світлі нових підходів до вимірювання якості трудового життя. Україна: аспекти праці. 2013. № 8. С. 25-32.

14. Семів Л. К. Регіональна політика: людський вимір : монографія. Львів : ІРД НАН України, 2004. 392 с.

15. Смачило В. В. Теоретико-методичні аспекти оцінки трудового потенціалу регіону. Соціально-трудові відносини: теорія і практика : зб. наук. пр. Київ : КНЕУ. 2016. №. 1. С. 230-239.

16. Черенько Л. М., Полякова С. В., Шишкін В. С., Реут А.Г., Крикун О. І., Когатько Ю. Л., Заяць В. С., Клименко Ю. А. Якість життя населення України та перші наслідки війни: монографія. Київ, 2023. 191 с.

References

1. 578 drnv povnomasshtabno'i v(jni v Odes'kij oblasti: uzagal'nennja podij [578 days of full-scale war in Odesa region: summary of events].

2. Volins'kij, G. (2008). Pro sodal'nu diferendadju naselennja [About the social differentiation of the population]. Екопотіка Ukrami - Ukraine economy, 2, 79-84 [in Ukrainian].

3. Gerasimenko, O. V., Dragomir, L. P. (2023). Jakist' zhittja naselennja jak mtegral'nij pokaznik suspil'noї geografu [Quality of life of the population as an integral indicator of social geography]. Naukovі zapiski ekologwhnoU laboratoru UDPU - Scientific notes of the ecological laboratory of UDPU, 72-75 [in Ukrainian].

4. Golovne upravlinnja statistiki v Odes'kij oblasti [Main Department of Statistics in Odesa Region].

5. Gukalova, І. V. (2013). Status kategorii «jakist' zhittja naselennja» v geografn і suchasna її dinamika u regionah Ukraini [The status of the category "quality of life of the population" in geography and its current dynamics in the regions of Ukraine]. Ukrains'kij geografichnij zhurnal - Ukrainian Geographical Journal, 4, 48-55 [in Ukrainian].

6. Danilishin, B., Veklich, O. (2008). Ukraina v mizhnarodnih rejtingah stalogo rozvitku [Ukraine in international rankings of sustainable development]. Ekonomlka Ukraini - Ukraine economy, 2, 79-84, 55 [in Ukrainian].

7. Derzhavna sluzhbi statistiki Ukraini [State Statistics Service of Ukraine].

8. Kolot, A. M. (2003). Soclal'no-trudovl vldnosini: teorija і praktika [Social and labor relations: theory and practice], Kiiv: KNEU [in Ukrainian].

9. Libanova, E. M., Vlasenko, N. S., Vlasjuk, O. S. ta in. (2002). Ljuds'kij rozvitok regtontv Ukraini: metodika ocmki ta suchasnij stan. Rada z vivchennja produktivnih sil Ukraini NAN Ukraini; PROON [Human development of the regions of Ukraine: assessment methodology and current state. The Councilfor the Study of Productive Forces of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine; UNDP]. Kiiv: SPD Savchina [in Ukrainian].

10. Martinova, L. B. (2015). Sutnisna harakteristika ljuds'kogo potencialu [Essential characteristics of human potential]. Octnka ljuds'kogo potencialu: reglonal'nij anahz і prognoz - Assessment of human potential: regional analysis and forecast, 143-145 [in Ukrainian].

11. Panasenko, T. V. (2008). Aspekti sociogeografichnih doslidzhen' v konteksti gumanizacii geografn [Aspects of sociogeographic research in the context of the humanization of geography]. Geografja v mformadjnomu suspil'stvi - Geography in the information society, IV, 3 5-36 [in Ukrainian].

12. Petrovs'ka, O. M. (2019). Ocinka ljuds'kogo potencialu Odes'kogo regionu [Assessment of the human potential of the Odesa region]. Naukovij vrinik Uzhgorods'kogo nadonal'nogo umversitetu - Scientific Bulletin of the UzhhorodNational University, 25 (ІІ), 68-71 [in Ukrainian].

13. Sadova, U. (2013). Ljuds'kij rozvitok u svitli novih pidhodiv do vimirjuvannja jakosti trudovogo zhittja [Human development in the light of new approaches to measuring the quality of working life]. Ukraina: aspektiprad - Ukraine: aspects of work, 8, 25-32 [in Ukrainian].

14. Semiv, L. K. (2004). Regwnal'na pohtika: ljuds'kij vimd [Regionalpolitics: human dimension]. L'viv : IRD NAN Ukraini [in Ukrainian].

15. Smachilo, V. V. (2016). Teoretiko-metodichni aspekti ocinki trudovogo potencialu regionu [Theoretical and methodological aspects of assessing the labor potential of the region]. Social'no-trudovi vldnosini: teorija і praktika - Social and labor relations: theory and practice, 1, 230-239 [in Ukrainian].

16. Cheren'ko, L. M., Poljakova, S. V., Shishkin, V. S., Reut, A.G., Krikun, O. І., Kogat'ko, Ju. L., Zajac', V. S., Klimenko, Ju. A. (2023). Jakist'zhittja naselennja Ukraini tapersh nashdki vtjni [Quality life of the population of Ukraine and the first consequences of the war]. Kiiv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru