Установки щодо соцієтальних цінностей під час війни: ліберально-демократичний вектор розвитку України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Установки щодо соцієтальних цінностей під час війни: ліберально-демократичний вектор розвитку України

Найзагальнішим є поділ цінностей на індивідуальні та надіндивідуальні, або соцієтальні. Якщо індивідуальні цінності є об'єктами, що задовольняють базові біологічні або психологічні потреби і доступ до яких індивід розглядає як бажаний (умовна цінність, або інтерес) чи необхідний (безумовна цінність), то цінності соцієтального рівня являють собою бажані або необхідні емерджентні властивості соціальної взаємодії між різними соціальними групами [Дембіцький, 2019: с. 111]. Водночас на індивідуальному рівні різні цінності вибудовуються в унікальну для кожної людини ієрархію, що означає надання переваги одним цінностям на противагу іншим, тоді як на соцієтальному рівні кожна цінність є важливою з точки зору функціонування суспільства або його складових частин. Відповідно незабезпечення соцієтальних цінностей веде до негативних наслідків для функціонування та розвитку соціальної системи.

Очевидно, що для кожного типу суспільства існує свій перелік оптимальних емерджентних властивостей соціальної взаємодії. Ми ставимо завдання розглянути не усі соцієтальні цінності, а лише ті з них, які мають принципове значення для успішності суспільств, що підтримують цінності ліберальної демократії. В історії розвитку демократичної думки [Хелд, 2014] знаходимо початковий перелік відповідних соцієтальних цінностей: безпека, свобода, рівність, селективність, нормативність. Оскільки підґрунтям сучасних ліберальних демократій є національні держави, до перелічених цінностей також слід додати порядок, стабільність, самостійність і силу, які є передумовами успішності держави, а також напряму пов'язані з її цивілізаційною суб'єктністю [Тилли, 2009]. Нарешті, сучасний глобальний світ створює запит на такі соцієтальні цінності, як різноманіття та розвиток, без яких неможливо посісти гідне місце серед інших країн, навіть за умови дотримання інших цінностей.

Зміст перелічених цінностей є таким:

Безпека: захист членів суспільства від внутрішніх руйнівних процесів (злочинності, екологічних проблем, дискримінації тощо).

Різноманіття: забезпечення мирного співіснування в суспільстві соціальних груп з різними політичними, релігійними та культурними ідеалами.

Селективність: розподіл позицій у державних структурах виходячи з кваліфікації, досвіду і репутації претендентів.

Нормативність: дотримання юридичних законів і нормативно закріплених процедур у всіх сферах, що підлягають відповідному регулюванню.

Свобода: мінімізація втручання держави в життя суспільства, його окремих груп та індивідів.

Рівність: забезпечення однакових базових прав і можливостей представників усіх соціальних груп (у галузі освіти, соціального захисту та медичного забезпечення).

Порядок: недопущення гострого протистояння між різними соціальними групами в суспільстві, а також між соціальними групами і державою.

Стабільність: підтримання досягнутих у суспільстві стандартів життя.

Розвиток: забезпечення відповідності або руху наукових і технологічних досягнень країни до рівня провідних країн світу.

Самостійність: вирішення питань державного будівництва без втручання зовнішніх політичних сил.

Сила: обстоювання позицій держави в міжнародній політиці на регіональному або глобальному рівні.

Забезпечення перших дев'яти цінностей є умовою успішності сучасних національних держав з точки зору їх внутрішньої політики. Своєю чергою реалізація останніх двох є ознакою успіху на міжнародній арені.

Методи дослідження

Дизайн. Ми спираємося на дані онлайн-опитування, яке було проведене ТОВ «МАРКЕТ ВІЖН» на замовлення Інституту соціології НАН України в межах дослідницького проєкту «Системний підхід до соціологічного вивчення індивідуальних цінностей: емпіричні імплікації» (керівник - д. соц. н. С. Дембіцький) у липні 2022 р. Проект реалізується на ґрант НАН України дослідницьким лабораторіям / групам молодих вчених НАН України для проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки 2021-2022 рр. Розмір вибірки становить 2350 респондентів (жінки - 51,3%, чоловіки - 48,7%, середній вік - 37,3 року). Структура вибірки повторює структуру міського населення України віком від 18 до 55 років на початок війни в населених пунктах від 50 тис. жителів та більше для усіх областей, за винятком 1) тимчасово окупованих на початок війни територій Донецької та Луганської областей, а також АР Крим; 2) інших територій Луганської області; 3) території Херсонської області. Отже, Луганська та Херсонська області були повністю виключені із дослідження. Таке рішення було прийняте через наднизьке охоплення відповідних респондентів унаслідок бойових дій.

Інструмент. Для вимірювання цінностей було використано соціологічний тест «Індекс соцієтальних цінностей - 11» Першим варіантом даного тесту був «Індекс забезпечення соцієтальних цінностей» [Дембіцький, 2020: с. 198-199], але він був суттєво модифікований структурно як з огляду на воєнний стан, у якому перебуває Україна, так і в контексті зміни призначення соціологічного інструментарію. При цьому зміст індикаторів залишився тим самим.. Проходження тесту передбачає п'ять етапів. На першому етапі респондент зазначає, якими з цінностей, на його думку, українська держава може тимчасово знехтувати у зв'язку з війною. На другому етапі до тих цінностей, якими, на думку респондента, не можна нехтувати навіть в умовах війни, ставиться запитання, чи є вони пріоритетними для України або є наразі другорядними для забезпечення. На третьому етапі респондент ранжує цінності, якими, на його думку, не можна нехтувати та які є пріоритетними (результат - перший ранжований ряд). На четвертому етапі респондент ранжує цінності, якими не можна нехтувати, але які є другорядними для забезпечення (другий ранжований ряд). На п'ятому етапі респондент ранжує цінності, якими можна знехтувати під час війни (третій ранжований ряд).

Зазначені ранжовані ряди складаються (без участі респондента) та утворюють загальний ранжований ряд соцієтальних цінностей, який є основою для статистичного аналізу.

Статистичний аналіз. Для побудови сукупного рейтингу цінностей на основі персональних рейтингів респондентів застосовано метод Кондорсе [Сидоров, Костенко, 2017], що є одним з методів, які використовуються при прийнятті колективних рішень - агрегації індивідуальних думок респондентів стосовно переваг того чи того показника. Він позбавлений суб'єктивності оцінки відстаней між рангами і його результат легше обґрунтувати у випадку відсутності парадоксу Кондорсе, коли парними порівняннями досягти лінійного ланцюжка рангів не можливо.

У методі Коцдорсе для обраної пари цінностей (нехай А та Б) оцінюється кількість респондентів, для яких А є більш важливим за Б (А > Б) та, відповідно, кількість тих респондентів, для яких А < Б. Результуюча є різницею між цими числами, яка визначає остаточний напрям нерівності. Такі нерівності будуються для всіх пар, а потім об'єднуються у один ланцюжок рангів. Якщо такий ланцюжок є лінійним (без зациклювань) і містить усі цінності, то є підстави стверджувати про відсутність парадоксу Кондорсе та можливість побудови результуючої рангової структури.

Усі обчислення виконані засобами мови програмування R (версія 4.0.1).

Результати

Оцінка актуальності соцієтальних цінностей. Далі наведено розподіл оцінок респондентів (табл. 1) на основі відповідей на два запитання - про можливість знехтувати забезпеченням цінності під час війни, а також чи знаходиться цінність у пріоритеті, якщо нею не можна знехтувати. При цьому цінності впорядковані у порядку зменшення різниці між респондентами, які вважають, що конкретна цінність знаходиться зараз у пріоритеті, та респондентами, які вважають, що нею можна знехтувати під час війни.

У найзагальнішому вигляді наведений розподіл можна розділити на три групи. У першій оцінка пріоритетності значно переважає інші оцінки. До відповідних належать соцієтальні цінності безпеки, сили, порядку, нормативності та рівності. До другої групи належать соцієтальні цінності, для яких оцінка пріоритетності не переважає так відчутно - свобода, стабільність та самостійність. Нарешті, до останньої групи належать ті соцієтальні цінності, для яких відносна більшість респондентів обирає варіант відповіді «може тимчасово знехтувати» в умовах воєнного часу. До них належать цінності різноманіття, розвитку та селективності.

Таблиця 1. Оцінка актуальності респондентами соцієтальних цінностей

Першу групу становлять цінності, які відповідають за виживання. Цілком логічно, що вони є визначальними для населення України під час широкомасштабної війни РФ проти України. Показовим є те, що на перших двох місцях стоять цінності безпеки та сили. Перша відповідає за захист населення у середині країни, друга - за міцні позиції на міжнародній арені.

Друга група цінностей за своєю суттю спрямована на забезпечення якості життя людей та країни. Й хоча ця група зберігає певну важливість, вона відчутно поступається першій: об'єктивно те, що якість життя під час війни вимушено знижується й для її відновлення на довоєнному рівні необхідна перемога.

Третя група цінностей спрямована на розвиток країни в широкому значенні: соціальному, науковому та кадровому. Не можна сказати, що респонденти зовсім не надають ніякого значення цій групі цінностей, але вона з очевидністю є найменш пріоритетною. Звісно, ситуація війни, за конструктивного виходу з неї, закладає орієнтири майбутнього розвитку, але успішне використання цих орієнтирів потребує цілеспрямованої уваги та дій щодо забезпечення цієї групи цінностей.

Оцінка актуальності соцієтальних цінностей: метод Кондорсе. Схожа картина щодо актуальності цінностей спостерігається й за використання методу Кондорсе (рис. 1). Проте даний метод дає додаткову цінну інформацію. Однозначним лідером є цінність безпеки. Вже потім йдуть цінності сили, порядку та нормативності. Рівність замикає групу соцієтальних цінностей, які посідають домінуюче становище (> 50%).

У групі соцієтальних цінностей, що відповідають за якість життя, найважливішою є свобода. Найменш важливою тут є самостійність, відставання якої у складі даної групи доволі легко пояснити залежністю України від західної допомоги під час війни.

Рисунок 1. Рейтинг соцієтальних цінностей (метод Кондорсе), %

Нарешті, остання група диференціюється так само слабко, як і в результатах звичайних відсоткових розподілів.

Статеві та вікові відмінності: метод Кондорсе. Хоча продемонстрований вище рейтинг соцієтальних цінностей є доволі стабільним у різних соціальних і демографічних групах, цікаві відмінності фіксуються в поділах за гендером (рис. 2) та віком (рис. 3).

Так, серед жінок дещо атуалізується група соцієтальних цінностей, які відповідають за виживання: безпека, сила, порядок, нормативність та рівність. Серед чоловіків, навпаки, актуальність зазначених цінностей дещо слабшає, хоча все одно вказує на їх пріоритетний статус. Відповідно серед чоловіків посилюється актуальність двох з трьох цінностей з групи, яка відповідає за благополуччя (свобода та самостійність), а також усі цінності з групи, що відповідає за розвиток.

Щодо вікових відмінностей, то особливо можна відзначити чотири соцієтальні цінності - порядку, нормативності, свободи та самостійності. Актуальність цінності порядку посилюється у найстаршій віковій групі (респонденти від 50 років та старше). Актуальність нормативності спочатку поступово зростає з віком, але дещо слабшає в найстаршій групі порівняно з попередньою. Цінність свободи, навпаки, є найбільш важливою для молоді, а далі стає менш виразною. Нарешті, цінність самостійності є найменш актуальною для наймолодшої групи респондентів і посилюється в інших групах.

Рисунок 2. Рейтинг соцієтальних цінностей (метод Кондорсе) в різних гендерних групах, %

Також можна зауважити ще один цікавий аспект, що стосується цінності свободи: хоча в соцієтальному вимірі спостерігаються вікові відмінності, вони зникають, коли мова заходить про цінність особистої свободи, тобто цінність на індивідуальному рівні Для вимірювання індивідуальних цінностей була використана методика «Індивідуальні цінності та інтереси - 13» [Дембіцький, 2022: с. 23-25]. Формулювання індикатора цінності особистої свободи було таким: побудова свого життя відповідно до своїх планів.. В останньому випадку її актуальність є доволі високою (емпіричний показник методу Кондорсе становить близько 63-65%) та майже не змінюється з віком. Отже, там, де втручання держави в життя суспільства, його окремих груп та індивідів респондентами може допускатися, мова, ймовірніше, йде не про їх особисте життя, а життя інших людей.

Рисунок 3. Рейтинг соцієтальних цінностей (метод Кондорсе) в різних вікових групах, %

Висновки

Як зазначалось, усі соцієтальні цінності є однаково важливими для ліберально-демократичних суспільств, бо недостатнє забезпечення будь-якої з них пов'язано з появою відповідних специфічних проблем. Але на етапі збору емпіричних даних було прийнято рішення про побудову саме рейтингу. Це було зроблено, щоб з'ясувати, які з цінностей є найважливішими для широкого загалу під час війни.

З огляду на ситуацію в Україні не стало несподіванкою те, що найбільш релевантними є цінності, які умовно можна віднести до забезпечення виживання української держави та суспільства. При цьому найважливішою стала цінність безпеки в значенні захисту членів суспільства від внутрішніх руйнівних процесів. Такий вибір можна інтерпретувати як в емоційних, так і в раціональних категоріях.

З емоційної точки зору цілком зрозуміла потреба населення України бути захищеними від тих загроз, які несе окупація, бо остання безпосередньо пов'язана зі злочинністю, екологічними проблемами та дискримінацією, які зазначені у відповідному індикаторі. Водночас забезпечення даної цінності як умова існування тих територій країни, які не знаходяться під окупацією (як у контексті загроз з боку диверсантів, так і в контексті можливого зростання звичайної злочинності), є вихідною умовою збереження психологічної та морально-вольової стійкості населення, що, своєю чергою, забезпечує передумови для необхідної мобілізації суспільства в умовах війни.

Показовим є й зворотний бік рейтингу цінностей, тобто група цінностей, які відповідають за розвиток. Дійсно, на етапі інтенсивних воєнних дій можливості держави спрямовані не так на розвиток, як на збереження того, що ще не було зруйновано. Однак факт порівняно низького значення соцієтальних цінностей розвитку потребує уваги після завершення війни, оскільки забезпечення відповідних ціннісних імперативів є визначальним чинником успішної відбудови країни.

Джерела

емерджентний протистояння соціальний суспільство

1. Дембіцький, С. (2020). Цивілізаційна суб'єктність України з точки зору соцієтальних цінностей: стан масової свідомості. В: С.І. Пирожков (Ред.). Україна як цивілізаційний суб'єкт історії та сучасності. Київ: Ніка-Центр, 195-207.

2. Дембіцький, С., Сидоров, М. (2022). Цінність самореалізації у структурі індивідуальної життєдіяльності. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 6-28.

3. Дембіцький, С., Сидоров, М., Плющ, В., Соснюк, Є., Шалімова, О. (2019). Системний підхід до соціологічного вивчення індивідуальних цінностей. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 102-123.

4. Сидоров, М.В., Костенко, Я.О. (2017). Аналіз рангових шкал у масових опитуваннях. Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи», 39, 110-117.

5. Тилли, Ч. (2009). Принуждение, капитал и европейские государства. 1990-1992 гг. Москва: Изд. дом «Территория будущего».

6. Хелд, Д. (2014). Модели демократии. Москва: Изд. дом «Дело» РАНХиГС.

Размещено на Allbest.ru