Аналіз молодіжного ринку праці в Рівненській області

Размещено на http://allbest.ru

Національний університет водного господарства та природокористування

Аналіз молодіжного ринку праці в Рівненській області

Антонова С.Є. к.е.н., доцент,

Фізик І.О. здобувач вищої освіти

другого (магістерського) рівня

м. Рівне

Анотація

В даній статті проаналізовано динаміку кількості безробітної молоді згідно даних Рівненського обласного центру зайнятості. Відмічено, що в розрізі професійної ознаки найбільша частка безробітних молодих осіб була серед працівників торгівлі та послуг, фахівців та професіоналів. Законодавчо закріплені гарантії та заходи щодо сприяння зайнятості молоді в дійсності не реалізуються повністю. Зроблено висновок про те, що суттєвим залишається дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили. Проведений аналіз кількості вакансій, в результаті чого встановлено, що станом на 1 листопада 2023 року, в середньому по області, на одне вільне робоче місце претендувало 2 безробітних. Проаналізовано структуру вакансій за видами економічної діяльності, показано, що найбільшу кількість вакансій пропонувалася на підприємствах переробної промисловості, зокрема 21% з усіх вакансій. Систематизовані чинники працевлаштування молоді, серед яких: соціальні та професійні орієнтації молоді, мотиви професії, економічні орієнтації, уявлення про життєвий успіх та способи його досягнення, економічна активність.

Ключові слова: безробіття; зайнятість; молодь; ринок праці; працевлаштування.

Вступ

Постановка проблеми. Виклики, з якими стикнулася наша країна у зв'язку із повномасштабним вторгненням Росії в Україну, становлять серйозну загрозу національній безпеці, суверенітету, добробуту та благополуччю її громадян в більш глобальному вимірі, вони стали рушієм багатьох проблем, що спричини значні негаразди, пов'язані із зайнятістю, особливо молодих осіб. Молодіжне працевлаштування завжди було в колі уваги, оскільки випускники навчальних закладів стикалися з проблемами у пошуках роботи. Невідповідність попиту та пропозиції на ринку праці, відсутність стажу, низька заробітна плата стали ключовими проблемами, які часто призводили до збільшення трудової міграції молоді за кордон. Все це призвело до того, що наразі ринок праці встановлює нові вимоги, характеристики, яким мають відповідати фахівці, що стало неабияким викликом для молодих осіб.

Метою статті є дослідження стану молодіжного ринку праці в Рівненській області.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню окремих питань, пов'язаних із проблемами молодіжної зайнятості, станом ринку праці молоді, державною політикою зайнятості молодих осіб займались різні вчені, зокрема: Д. Богиня, Н. Борецька, О. Балакірєва, А.Батюк, В. Васильченко, Г. Губерна, М. Данюк, В. Дорофієнко, Ф. Заставний, К. Зайцева, О. Мельниченко, В. Оніщенко, І. Петрова, В.Петюх, С. Пирожков, Н. Статівка, Н. Юрлова та ін.

Виклад основного матеріалу дослідження

Сукупні впливи соціальних, економічних, суспільно-політичних, демографічних та інших факторів постійно визначають рівень зайнятості та можливості працевлаштування населення.

Зокрема, молодь є специфічним елементом ринку праці, що характеризується високою мобільністю та активністю в пошуку роботи, проте, у зв'язку з відсутністю значного професійного досвіду, її конкурентоспроможність порівняно з досвідченими працівниками знижується [1]. Проблема поглиблюється тим, що в Україні відсутні ефективні інструменти політики зайнятості молоді, що спонукає її до трудової міграції за кордон [1].

Останнім часом відзначається зменшенням чисельності молоді, зокрема, станом на 1 січня 2022 року в Україні нараховувалося близько 10 млн молодих осіб у віці 14-35 років, а це 24,3% від структури чисельності всього населення.

В попередньому році чисельність молоді зменшилася на 293,6 тис. осіб, що становить 2,9% [3]. Зменшення кількості молоді також спостерігається в Рівненській області, де майже 30% населення становлять молоді люди віком від 15 до 35 років. Чисельність безробітної молоді збільшилася майже на 16000 чол. в 2020 р., 13371 чол. - в 2021 р. та майже 10000 чол. - в 2022 р. (табл. 1). працевлаштування труд рівненській молодь

В структурі безробітних станом на 1 листопада 2023 року 28% молоді особи віком до 35 років, серед яких 118 осіб - випускники навчальних закладів.

Динаміка зменшення кількості безробітної молоді впродовж досліджуваного періоду є позитивною та свідчить про активізацію зусиль щодо пошуку роботи.

Таблиця 1

Надання послуг Рівненською обласною службою зайнятості молоді у віці до 35 років

*Джерело: складено на основі [2].

В розрізі професійної ознаки найбільша частка безробітних молодих осіб була серед працівників торгівлі та послуг, фахівців та професіоналів. Відповідно найменше безробітної молоді за професією кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства та без професій (табл. 2).

Таблиця 2

Кількість зареєстрованої безробітної молоді в розрізі професій за віковою структурою, осіб

Дефіцит робочої сили відзначається дисбалансом між попитом і пропозицією на ринку праці. Наприклад, на 01.11.2023 року на одне вакансійне робоче місце припадає двоє безробітних осіб в середньому по області. В попередньому році в цей же період чисельність безробітних на одну вакансію становило 8 осіб. У віковому зрізі найбільше вакансій передбачалося молоді у віці 3034 рр., менше - у віці 25-29 рр. (рис. 1). Зовсім мала кількість вакансій пропонувалася безробітним віком 15-19 рр., через відсутність професійної кваліфікації та досвіду роботи.

Цей дисбаланс особливо помітний у професійно-кваліфікаційному розрізі. Роботодавці інформують про наявність вакансій у таких сферах, як сільське господарство, торгівля, послуги тощо, проте велика кількість безробітних у певних категоріях ускладнює їх працевлаштування, що в цілому становило у 2022 р. 17 тис. вакансій. Серед кваліфікованих робітників на одне вільне місце претендувало 25 чол., найпростіших професій - вже 20 осіб, технічних службовців та службовців і керівників (по 16 осіб), працівників сфери торгівлі та послуг (13 осіб), фахівців (11 осіб), робітників з обслуговування (6 осіб), професіоналів (5 осіб) та кваліфікованих робітників з інструментом (4 особи). Найскладніше працевлаштуватися працівникам таких професій: продавець, підсобний робітник, кухар, водій автотранспортних засобів, бухгалтер.

Рис. 1. Кількість вакансій в розрізі вікових груп молоді впродовж 2020-2022 рр.

За даними центру зайнятості Рівненської області: «для прикладу: на обліку перебувало 725 безробітних продавців в 2022 році, для яких пропонувалося лише 59 вакансій; для 361 безробітного підсобника було 22 вакансії, із 187 необхідних вакансій кухарів надавалося лише 19, із 167 безробітних водіїв автотранспортних засобів було працевлаштовано 38, для 136 прибиральників службових приміщень запропонували всього 4 вакансії, з 122 необхідних вакансій для бухгалтерів було надано лише 15 вакансій. Недостатність кадрів очевидна серед представників таких професій: швачка, лікар загальної практики-сімейний лікар» [2]. Вже на 01.1 1.2023 року: «в основному по області, на одне незайняте робоче місце претендувало 2 безробітних. Найгірша ситуація щодо недостатності вакансій відбувається поміж працівників таких професій: лише 151 вакансія була запропонована 457 безробітним продавцям; 39 вакансій - для 203 підсобних робітників, 1 0 вакансій - для 151 листоноші (поштарів) було, для 117 прибиральників надано 25 вакансій» [2].

Загальна структура вакансій за видами економічної діяльності включала: 21% вакансій у переробній промисловості, 18% - в установах оптової та роздрібної торгівлі; 14% - в закладах освіти, 9% - на сільськогосподарських підприємствах, 7% - в закладах охорони здоров'я, 6% - у сфері постачання електроенергії. За професійними групами: найбільше роботодавці потребували працівників, які спеціалізуються на обслуговуванні, експлуатації устаткування - 23% (машиніст (кочегар) котельної, водій автотранспортних засобів, оператор котельні, тракторист, дорожній робітник, водій навантажувача); працівників торгівлі та послуг - 17% (продавець, кухар, охоронник, молодша медична сестра (молодший медичний брат), бармен, офіціант); найпростіших професій - 15% (підсобний робітник, прибиральник службових приміщень, сторож, укладальник-пакувальник, вантажник, двірник); кваліфікованих робітників з інструментом - 15% (швачка, слюсар-ремонтник, робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків, електромонтер з ремонту); фахівців - 10% (бухгалтер, сестра медична (брат медичний), асистент вчителя, майстер лісу, фахівець, вихователь, майстер виробничого навчання); професіоналів - 8% (вчитель, спеціаліст державної служби, економіст, інженер). У 2023 році чисельність вакансій, наданих від роботодавців до Рівненського обласного центру зайнятості була 0,7 тис. одиниць.

Динаміка кількості вакансій представлена в таблиці 3.

Таблиця 3

Кількість вакансій в розрізі професій

*Джерело: складено на основі [2].

Проведений аналіз засвідчує потребу в:

- працівниках, які мають необхідну кваліфікацію щодо роботи з інструментом, оскільки 24% всіх поданих вакансій саме швачки, слюсарі з ремонту колісних транспортних засобів, електрогазозварники, слюсарі-ремонтники, електромонтери з ремонту та обслуговування електроустаткування, кондитери);

- працівниках сфери торгівлі та послуг та з обслуговування, експлуатації устаткування і машин - відповідно це становить 16% (продавець, кухар, продавець-консультант, виробник харчових напівфабрикатів, водій автотранспортних засобів, машиніст (кочегар) котельної, машиніст екскаватора, тракторист, оператор заправних станцій);

- професіоналах - 15% (вчитель закладу загальної середньої освіти, бібліотекар, інженер, лікар загальної практики, доцент);

- фахівцях - 10% (бухгалтер, механік, технолог, кошторисник);

- працівниках без кваліфікації - 8% (підсобний робітник, укладальник-пакувальник, прибиральник службових приміщень, сторож);

- керівниках та управлінцях - 6% (головний бухгалтер, менеджер (управитель) із збуту, майстер виробництва);

- технічних службовцях - 4% (касир торговельного залу, адміністратор, оператор поштового зв'язку).

В Рівненській області розмір середньомісячної зарплати за вакансіями, які пропонувалися, склав 9445 грн (рис. 2). Однак, цей розмір є різними для різних професій та галузей. Відтак, найбільший розмір заробітку спостерігається у службовців, керівників, робітників з обслуговування експлуатації устаткування, а саме 10-11 тис. грн. Дещо менше, зокрема 9680-1 0700 грн - фахівцям, професіоналам та кваліфікованим робітникам. Всім іншим професійним групам оплата праці становить 7100-8300 грн.

Рис. 2. Заробітна плата у вакансіях за професійними групами станом на 1 листопада 2023 року, грн [2]

Визначальними факторами, які сприяють влаштуванню молоді на роботу, є:

- соціальні та професійні орієнтації молоді, включаючи

соціально-професійний статус; рівень освіти, необхідний для оволодіння професією: сфера діяльності (розумова чи фізична праця) та галузь економіки: конкретна професія; форма власності підприємства чи організації);

- мотивація вибору професії (можливість самореалізації і виявлення здібностей; матеріальна складова; репутація та кар'єрне зростання; комунікація (спілкування з колективом, відносини з клієнтами); види робіт та завдань для виконання;

- економічні мотиви (аналіз процесів розвитку суспільства і матеріальний стан сім'ї, ставлення до збагачення, безробіття);

- орієнтація на життєвий успіх й можливості його досягнення;

- економічна активність - наявні самостійні заробітки, економічна активність; бажання займатися бізнесом, комерцією; плани на власний бізнес, свою справу; можливі дії в разі безробіття.

Україна стикається із складністю та суперечливістю процесу працевлаштування молоді, що щойно закінчила навчання, та надання допомоги в її адаптації на першому робочому місці. На законодавчому рівні визначені гарантії і заходи, спрямовані на підтримку зайнятості молоді, не завжди повністю реалізовуються.

Як свідчать дані служби зайнятості у Рівненській області, постійно відбувається зростання кількості працевлаштованої молоді віком 15-35 рр. (рис. 3). За період 2020-2022 рр. відбулося значне скорочення чисельності безробітної молоді, зокрема на 153 чол., найбільше працевлаштовано їх у 2022 р. Аналогічна ситуація прослідковується з віковою категорією 30-35 рр. Впродовж 2020-2022 рр. 103 безробітні особи цієї категорії отримали роботу.

Рис. 3. Працевлаштування молоді за віковими групами [2]

У професійному розрізі найбільше працевлаштованих - це працівники сфери торгівлі та послуг - 23,1 %, найпростіші професії - 19,8% та професіонали, фахівці - 17,8%. Що ж до працевлаштування молоді за видами економічної діяльності, то на першому місці торгівля та ремонт з показником 21 %.

Дещо менше, а саме 16,6% працевлаштовано у переробну промисловість, 13,8% у освіту.

Платформа СпівДія реалізовує проєкт «СпівДія Працевлаштування», що надає допомогу у пошуку роботи для внутрішньопереміщених осіб та мешканців Рівненщини. Завдяки Молодіжному простору НОТА у Рівненській бібліотеці проводяться консультації щодо пошуку роботи молодим особам. Також надаються безоплатні послуги в сфері цивільного, трудового та адміністративного права. Проєкт «СпівДія Працевлаштування» - це експертна допомога від фахівців ринку праці.

Висновки

Отже, саме молоді люди є найбільш вразливими та соціально незахищеними категоріями населення під час працевлаштування. Ситуація на сьогодні складається таким чином, що ринок праці перенасичений кадрами, через системну кризу в країні, втрату підприємств через повномасштабне вторгнення Росії, відбувається скорочення робочих місць, практично не створюються нові. Внаслідок відсутності належного практичного досвіду, достатніх правових та фахових знань, а часто і моральної непідготовленості до конкуренції на ринку праці, слабкої стресостійкості реалізувати своє право на працю молодим громадянам нині стає дуже складно.

Крім того, молоде покоління має завищені уявлення про трудову діяльність та необґрунтовані вимоги до умов та оплати праці. В свою чергу, роботодавець хоче отримати вже придатного, досвідченого фахівця, котрий відразу ж зможе професійно виконувати поставлені завдання. Це сприяє молодіжному безробіттю та призводить до того, що молодь стає пасивною на ринку праці та у процесі трудової діяльності.

Бібліографія

1. Холодницька А., Бондаренко А. Молодіжне безробіття в Україні в умовах воєнного стану та розробка заходів щодо забезпечення працевлаштування молоді. URL: http://ppeu.stu.cn.ua/article/view/281993/278680. (дата звернення: 01.12.2023).

2. Рівненський обласний центр зайнятості : офіційний сайт. Аналітична та статистична інформація. URL: https://rov.dcz.gov.ua/analitics/65. (дата звернення: 01.12.2023).

3. Чисельність дітей та молоді в Україні. Громадська організація «Інститут молоді». URL: https://inmol.org/chyselnist-ditej-ta-molodi-v-ukraini. (дата звернення: 01.12.2023).

References

1. Kholodnytska A., Bondarenko A. Molodizhne bezrobittia v Ukraini v umovakh voiennoho stanu ta rozrobka zakhodiv shchodo zabezpechennia pratsevlashtuvannia molodi. URL: http://ppeu.stu.cn.ua/article/view/281993/278680. (data zvernennia: 01.12.2023).

2. Rivnenskyi oblasnyi tsentr zainiatosti : ofitsiinyi sait. Analitychna ta statystychna informatsiia. URL: https://rov.dcz.gov.ua/analitics/65. (data zvernennia: 01.12.2023).

3. Chyselnist ditei ta molodi v Ukraini. Hromadska orhanizatsiia «Instytut molodi». URL: https://inmol.org/chyselnist-ditej-ta-molodi-v-ukraini. (data zvernennia: 01.12.2023).

Abstract

Antonova S.Ye. Candidate of Economics (Ph.D.), Associate Professor,

Fizyk I.O. Master

National University of Water and Environmental Engineering, Rivne

This article analyzes the dynamics of the number of unemployed youth according to data from the Rivne Regional Employment Center. It was noted that in terms of professional characteristics, the largest share of unemployed young people was among trade and service workers, specialists and professionals. Legislative guarantees and measures to promote youth employment are not fully implemented in reality.

It was concluded that the imbalance between labor supply and demand remains significant. An analysis of the number of vacancies was carried out, as a result of which it was established that as of November 1, 2023, on average in the region, 2 unemployed persons applied for one vacant workplace. In terms of professional and qualification, the discrepancy between demand and demand was observed among qualified agricultural workers, where 25 people applied for one vacancy.

At the same time, the greatest difficulties with employment are experienced by representatives of such professions as: salesman, auxiliary worker, cook, driver of motor vehicles, accountant.

It was established that the shortage of personnel was observed among representatives of such professions as: seamstress, general practitioner- family doctor. The structure of vacancies by types of economic activity was analyzed, it was shown that the largest number of vacancies was offered at enterprises of the processing industry, in particular 21% of all vacancies. The assessment of the demand of employers by professional groups and in the professional section was carried out. The greatest demand from employers was observed for workers in maintenance and operation of equipment - 23%.

The average salary for the offered vacancies in the Rivne region was UAH 9,445. Factors of youth employment are systematized, including: social and professional orientations of youth, profession motives, economic orientations, ideas about success in life and ways to achieve it, economic activity.

Keywords: unemployment; employment; young; labor market; employment.

Размещено на Allbest.ru