Проблема адаптації українських біженців на ринках праці Великобританії та ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова, Україна

Проблема адаптації українських біженців на ринках праці Великобританії та ЄС

Бервено Оксана Володимирівна

доктор економічних наук, доцент, професор кафедри економічної теорії та міжнародної економіки

МОСКВІНА Анастасія Олегівна

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри

економічної теорії та міжнародної економіки

THE PROBLEM OF ADAPTATION OF UKRAINIAN REFUGEES IN THE UK AND EU

LABOUR MARKETS

O. Berveno, A. Moskvina

ОЖ Beketov National UniversitY of Urban EconomY in Kharkiv, Ukraine

In February 2022, the escalating conflict in Ukraine led to a full-blown humanitarian crisis that has displaced more than 5.8 million refugees over the past two years. As of February 2023, more than 4.8 million Ukrainian refugees have registered in the European temporary protection system, with more than 2.1 million in the Eurozone (approximately 0.6% of the Eurozone population).

Several Ukrainian research institutes are working on the issue of Ukrainian refugees abroad. International organisations and statistical authorities of receiving countries also pay considerable attention to the study of the Ukrainian wave of migration. However, despite the significant attention to this problem from scientists, it requires further analysis, both taking into account the rapid changes in certain aspects of life and the quantitative composition of Ukrainian refugees and from the point of view of the need for systematic consideration of research results for a deeper understanding of possible measures for the adaptation of forced migrants to local labour markets.

The article aims to analyse the main prospects and difficulties of employing Ukrainian migrants abroad and obtaining additional skills and opportunities for their further return to Ukraine.

Refugees are people who migrate to another country to escape war, violence, or other conflict or danger because they are unable or unwilling to return to their own country for fear of persecution or danger. A person becomes a refugee in the case of violation of their fundamental human rights or when they are under threat. Today, one of the highest refugee flows in the world is the Ukrainian wave of migration. Most Ukrainian refugees remain in Ukraine's neighbouring countries: Poland has accepted 1.5 million refugees.

The demographic composition ofrefugees from Ukraine differs from other refugee flows. In almost all host countries, at least 70% of the adult population are women, and more than a third of all refugees are women with children. Unlike previous refugee flows into Europe, newly arrived from Ukraine gained the right to seek work at a comparably early stage: the Temporary Protection Directive, which the EU launched in an unprecedented move at the beginning of March 2022, gives refugees from Ukraine the right to immediate employment and self-employment. Finding gainful employment that matches refugees ' educational and professional qualifications helps newly arrived become self-sufficient and stimulates the local economy. The data shows that Ukrainians accountfor 0.5% of the Eurozone workforce.

As of February 2023, about 40% of Ukrainian refugees were employed or self-employed, corresponding to approximately half of all refugees working in Ukraine. However, a significant portion of primary employment concentrates on low-skilled jobs, and skills mismatch is a common problem for Ukrainian migrants. Insufficient language skills also hinder successful integration into the labour market.

Keywords: forced migrants, refugees, employment, qualifications, labour market, living standards, local communities.

Одною з актуальних проблем сьогодення є проблема вимушених мігрантів та біженців. Ця проблема загострилася після ескалації конфлікту в Україні, коли значна частина населення була змушена виїхати до європейських країн. Успішність працевлаштування та інтеграції українців до європейських ринків праці - це можливість подальшої інтеграції економіки України з європейськими та ефективність її післявоєнного відновлення.

Ключові слова: вимушені мігранти, біженці, працевлаштування, кваліфікація, ринок праці, рівеньжиття, місцеві спільноти.

Постановка проблеми

Проблема біженців є складною проблемою як для тієї країни, з якої люди вимушені мігрувати, так і для тих країн, до яких біженці прямують. Країна, що не змогла забезпечити безпеку своїм громадянам, потерпає від нестачі кадрів, зменшення населення країни та майбутніх ризиків, що пов'язані з неповерненням частки вимушених мігрантів. Для країни, що приймає біженців, труднощі полягають в необхідності їх фінансової підтримки з метою забезпечення задовільного рівня їх розміщення, можливостями виникнення соціальних конфліктів, зростання рівня злочинності та безробіття. Але водночас така країна може отримати й певні переваги, якщо проводитиме грамотну політику сприяння працевлаштуванню біженців.

Актуальність теми дослідження визначається тим, що хвиля міграції в Україні стала значною подією не лише для вітчизняної економіки, а й для міжнародної спільноти загалом. За даними Агентства ООН у справах біженців, з початку військового вторгнення понад 13 мільйонів людей - майже третина довоєнного населення України - були змушені покинути свої домівки. З них понад 5 мільйонів - внутрішньо переміщені особи, а понад 8 мільйонів - біженці, які проживають у сусідніх країнах. Все це свідчить про те, що це явище є безпрецедентним в історії світової економіки і, безсумнівно, ставить нові виклики перед політиками та дослідниками.

Для кожного українського мігранта, який був змушений покинути батьківщину, щоб захистити себе і свою сім'ю, ця трагічна подія стала початком довгої подорожі в пошуках нового місця проживання. Ще складніше живуть багато українців, які не змогли покинути рідну землю. Куди їхати, де жити, як заробляти гроші і як адаптуватися до нових умов життя - це лише деякі з багатьох проблем, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи. Значна кількість українців стали внутрішніми мігрантами, певний відсоток з них переїхав до сусідніх європейських країн.

Деякі з них багато разів переїжджали з одного міста в інше. І навіть на новому місці проживання проблеми поставали не менш гострі. Хоча міжнародна спільнота не байдужа до долі українських мігрантів, і вони отримують певну підтримку від різних міжнародних організацій та волонтерських рухів, кожен українець, який був змушений покинути батьківщину, все ще потребує більшої турботи та захисту на довгому шляху до повернення. Частина українських біженців вже успішно працевлаштована на європейських ринках праці і поступово пристосовується до життя за кордоном. Інша частина все ще перебуває в пошуках роботи або втрачає надію знайти роботу, відповідну наявній кваліфікації. Необхідний цілеспрямований комплекс заходів для надання допомоги цим біженцям і сприяння їхньому працевлаштуванню.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання регулювання міжнародної міграції вивчається низкою вітчизняних та зарубіжних науковців, багато з яких присвятили свої дослідження також проблемі біженців (вимушених мігрантів). Особливої актуальності питання біженців набуло з початком військових дій в Україні. Як наслідок, низка національних та міжнародних дослідницьких інституцій зосередили свою увагу на проблемі вимушеної міграції українців та їх адаптації на європейських ринках праці.

Питанням українських біженців за кордоном займається низка українських дослідницьких інституцій: Національний інститут стратегічних досліджень [1], Інститут соціології НАН України [2],

Центр економічної стратегії [3], Лабораторія Rating Lab та Соціологічна група Рейтинг [4], соціальний проєкт 4Service [5] та багато інших. Значну увагу дослідженню української хвилі міграції приділяють міжнародні організації та статистичні органи країн- реципієнтів. Крім того, найбільш повну інформацію про українських біженців можна отримати від спеціального підрозділу ООН, що спеціалізується на дослідженні проблем біженців [6]. Однак, незважаючи на значну увагу до цієї проблеми з боку науковців, вона потребує подальшої уваги як з огляду на швидку зміну окремих аспектів буття та кількісний склад українських біженців, так і на необхідність системного осмислення результатів досліджень для більш глибокого розуміння можливих заходів з адаптації вимушених мігрантів на ринку праці. працевлаштування інтеграція біженець український

Мета статті

Метою статті є аналіз основних перспектив та складнощів працевлаштування українських мігрантів за кордоном, отримання ними додаткових навичок та можливостей їх подальшого повернення в Україну.

Виклад основного матеріалу

Однією з найгостріших і найболючіших проблем, що стоять сьогодні перед міжнародним співтовариством, є проблема біженців. За оцінками ООН, у 2023 році у світі налічується 30,51 мільйона біженців [6]. Щодня сім'ї по всьому світу змушені покидати свої домівки. У пошуках безпеки та кращого життя вони ризикують усім, щоб уникнути конфліктів, катастроф, бідності та голоду. Біженці - це люди, які покидають свої домівки, перетинають міжнародні кордони і не можуть повернутися через страх втратити життя. Людина стає біженцем, коли одне або кілька її основних прав людини порушуються або перебувають під загрозою. Біженці - це люди, які їдуть в іншу країну, рятуючись від війни, насильства чи іншого конфлікту або небезпеки, тому що вони не можуть або не хочуть повертатися до своєї країни походження через страх переслідувань або небезпеки.

Сьогодні українська криза є другою за величиною кризою біженців у світі. З гуманітарного погляду, українська криза - це насамперед криза біженців: у лютому 2022 року ескалація конфлікту в Україні переросла в повномасштабну гуманітарну кризу, перемістивши понад 5,8 мільйона біженців за останні два роки. Це становить понад 13 % населення країни і трохи менше 20 % біженців у світі. Крім того, 7,7 мільйона українців є внутрішньо переміщеними особами (ВПО). Ба більше, 13 мільйонів громадян опинилися в пастці в зонах бойових дій і не можуть звідти виїхати, а понад 15,7 мільйона потребують гуманітарної допомоги [6].

У відповідь на хвилю українських біженців Європейський Союз запропонував запустити Директиву про тимчасовий захист, яка була швидко і одноголосно прийнята в березні 2022 року з метою надання швидкої та ефективної допомоги тим, хто рятується від війни. Це сприяло інтеграції українських біженців, надаючи їм можливість отримати дозвіл на проживання, доступ до роботи, соціального забезпечення та охорони здоров'я, належного житла тощо. Станом на лютий 2023 року понад 4,8 мільйона українських біженців були зареєстровані в європейській системі тимчасового захисту, з яких 2,1 мільйона або більше перебувають у Єврозоні. Ця цифра є значною, оскільки становить приблизно 0,6 % населення Єврозони [7].

Географічна близькість до України є основним фактором, що сприяє притоку біженців, причому найвища частка українських біженців у відсотках від населення в Балтійському регіоні: 3,2 % в Естонії, 2,7 % в Литві та 2,4 % в Латвії. І навпаки, у південних країнах Єврозони вона в середньому нижча, досягаючи 0,2 % у Греції, 0,3 % на Мальті та 0,4 % у Словенії [7]. За межами Єврозони понад 1,5 мільйона біженців зареєстровано в Польщі, що робить її найбільшою країною, яка приймає українських біженців в Європі.

За деякими підрахунками за час повномасштаб- ної війни Польща прийняла близько 3 мільйонів українських біженців, багато з яких до ескалації конфлікту мали в країні друзів і родичів. Так, на початку 2022 року в Польщі проживало понад 1,5 мільйона українців. Окрім географічної близькості, ще однією важливою конкурентною перевагою Польщі для українських мігрантів є мовна близькість. Крім того, у березні 2022 року польський уряд ухвалив закон, що дозволяє українцям легально жити і працювати протягом 18 місяців.

Ті, хто рятувався від війни, зіткнулися з багатьма труднощами на шляху до різних європейських країн. Насамперед це стосувалося можливостей для проживання, працевлаштування та медичного обслуговування. В'їзд більшості українських вимушених мігрантів до європейських країн був організований за спрощеною системою. Українські біженці отримували значну підтримку не лише від уряду, але й від місцевого населення та служб.

Для того, щоб провести системний аналіз інтеграції українських мігрантів до європейських ринків праці, насамперед вважаємо за необхідне провести соціально-економічний профайлінг середньостатис- тичного українського біженця. Спочатку зупинимося на загальновідомих фактах. З початку війни близько половини тих, хто покинув свої місця проживання, були жінки, але частина з них не перетнула кордон і залишилася в інших, більш безпечних регіонах України. У період воєнного стану чоловікам у віці 18-60 років було заборонено виїжджати з України, тому серед українців, які опинилися за межами країни, більше жінок. Біженці в Україні часто мають неповні та розбиті сім'ї; за даними УВКБ ООН, більше трети- ни українських біженців за кордоном - неповнолітні [6]. Як наслідок, майже в усіх країнах-реципієнтах щонайменше 70 відсотків дорослого населення становлять жінки, а понад третину всіх біженців - жінки з дітьми. У деяких країнах ця цифра ще вища. Так, серед українців, які проживають за кордоном, найбільше працюючих жінок з дітьми. Отже, демографічний склад біженців з України відрізняється від інших потоків біженців. Кількість українських біженців- чоловіків оцінюється різними експертами по-різному, але в середньому вона коливається в межах 20 %. Така розбіжність пов'язана, по-перше, з тим, що частина українських чоловіків працювала в Європі до початку повномасштабної війни і згодом отримала статус біженця, а по-друге, з тим, що приблизно половину всіх біженців-чоловіків становлять діти віком до 18 років. Тож, якщо брати до уваги працездатне населення у віці від 18 до 64 років, то лише 26,7 % є чоловіками і 73,3 % - жінками [7].

Найбільш вражаючі відмінності між біженцями за кордоном і внутрішньо переміщеними особами стосуються економічних чинників. Згідно з численними дослідженнями, більшість українських біженців належать до середнього класу, що працювали в різних секторах економіки та бізнесу і отримували досить високі доходи. Переважно це сімейні люди з вищою освітою. Понад 40 % біженців вже мають роботу, порівняно з приблизно третиною біженців, які залишаються в Україні. Тобто кількість людей, здатних задовольнити всі свої базові потреби, вдвічі вища серед біженців, ніж серед внутрішньо переміщених осіб. Особливо вражає різниця у частці українців, які проходять перекваліфікацію для працевлаштування: 11 % біженців роблять це, порівняно з лише 0,2 % ВПО. Це свідчить про те, що за кордон переважно подалися найбільш економічно активні представники національної робочої сили.

Сімейна структура українських біженців є важливим питанням для їхньої інтеграції на ринку праці. Відсутність чоловіка та наявність малолітніх дітей збільшує навантаження на жінок і ускладнює поєднання сімейних обов'язків та роботи. Шукачі роботи в такій ситуації можуть віддавати перевагу роботі з неповним робочим днем, принаймні до того часу, поки не будуть доступні адекватні послуги з догляду за дітьми. Наявність літніх утриманців, навіть якщо їх небагато, може ще більше стримувати людей працездатного віку від пошуку роботи. І навпаки, якщо старші родичі здорові і здатні підтримувати догляд за дітьми, їхня присутність може заохотити одиноких матерів вийти на ринок праці [8].

Загалом в європейських країнах є багато можливостей для працевлаштування, особливо на роботу з мінімальною заробітною платою. Незважаючи на це, українські біженці сьогодні стикаються з багатьма труднощами при працевлаштуванні. Однією з головних перешкод для успішного працевлаштування є мовний бар'єр [5, 9]. До того ж багато українських мігрантів хочуть працевлаштуватися за фахом, що створює додаткові труднощі (відсутність вакансій, висока конкуренція, зокрема з боку місцевих жителів, необхідність отримання спеціальних дозволів, іспитів, платних курсів тощо). Існує велика невизначеність щодо тривалості перебування, але поступово все більше біженців будуть шукати роботу: за оцінками ОЕСР, приплив українських біженців може збільшити європейську робочу силу на 0,5 %. У Польщі, Чехії та Естонії, які приймають найбільшу кількість українських біженців за чисельністю населення, очікується, що приріст становитиме близько 2 %. Вузькі ринки праці та дефіцит робочої сили в багатьох країнах- реципієнтах створюють сприятливі умови для успішної інтеграції біженців на ринку праці, але значною мірою залежать від супутніх заходів підтримки.

Поступово значна частка біженців долає мовний бар'єр, що суттєво збільшує їх шанси на ефективне працевлаштування. Адже однією з головних перепон успішного працевлаштування українських біженців залишається недостатній рівень володіння місцевою мовою. Експерти називають кілька факторів, що сприяють вивченню мови українськими біженцями в різних країнах. По-перше, високий рівень освіти полегшує вивчення мови країни перебування. По-друге, можливості вивчення мови поступово розширюються, і українським біженцям доступний широкий спектр цифрових методів навчання. Однак ці переваги можуть бути нівельовані високим ступенем невизначеності щодо тривалості їхнього перебування. Це пов'язано з тим, що біженці, які планують повернутися, зазвичай неохоче присвячують час і зусилля вивченню мови, що часто призводить до довготривалої інтеграції [10, 11].

Згідно з опитуванням намірів, проведеним Управлінням Верховного комісара ООН, 76 % біженців працювали. З тих, хто працював, більшість працювали повний робочий день, а приблизно кожен п'ятий мав досвід самозайнятості або підприємництва [6].

Активність біженців за кордоном вища, ніж у середньому в Україні: до війни 58 % всього населення у віці 15-70 років були працевлаштовані, тоді як рівень зайнятості серед жінок був низьким (45 %). Нові умови проживання, можливо, змушують біженців працювати активніше, щоб задовольнити власні потреби та потреби своїх родин. Значна частка біженців працювала в професіях з вищими кваліфікаційними вимогами, ніж в середньому по Україні. Значна частка респондентів проведених опитувань повідомила, що працювали в інтелектуальних та наукових професіях. Невелика кількість біженців працювала у сфері освіти та охорони здоров'я.

Місцеві громади в європейських країнах часто надають додаткову підтримку українським мігрантам, допомагаючи їм знайти роботу. У багатьох країнах- реципієнтах особлива увага приділяється забезпеченню успішної адаптації на ринку праці. Наприклад, Канада, Естонія, Польща, Португалія та Німеччина створили онлайн-портали для кращого зв'язку біженців з потенційними роботодавцями та вільними робочими місцями. У Португалії Національне агентство зайнятості та професійної підготовки також мобілізувало робочу групу для кращого узгодження потреб компаній з навичками українських біженців [12].

Зважаючи на те, що закінчення війни ще не настало, інтеграція біженців з України на ринку праці стає все більш нагальним питанням.

Для українських біженців складність адаптації до нових умов життя переважно пояснюється психологічними факторами. Вимушені мігранти страждають на серйозні психічні розлади. Це ускладнює їхню здатність адаптуватися і перешкоджає ефективній інтеграції українців у місцеву громаду. Пошук оплачуваної роботи, що відповідає освітній та професійній кваліфікації біженців, допоможе новоприбулим стати самодостатніми та стимулюватиме місцеву економіку. Це також дозволить їм використовувати і розвивати навички, які є життєво важливими для майбутньої відбудови України.

Українські біженці інтегруються на ринку праці швидше, ніж інші групи біженців. У деяких європейських країнах рівень зайнятості українських біженців працездатного віку вже перевищує 40 % (наприклад, Нідерланди, Литва, Естонія, Великобританія). Якщо взяти до уваги короткострокову роботу і неформальну зайнятість, то ця цифра може бути схожою і в таких країнах, як Польща і Чехія. В інших країнах ця частка невелика, але зростає.

Незважаючи на відносно ранній вихід на ринок праці, поточна структура зайнятості новоприбулих українців принаймні частково відображає їхні наявні зв'язки, а не їхній фактичний профіль навичок. Значна частина початкової зайнятості зосереджена на низькокваліфікованих посадах, що призводить до поширеної невідповідності навичок. Крім того, українські біженці часто працюють неповний робочий день, щоб виховувати своїх дітей.

За даними останніх досліджень, Польща визнана лідером серед європейських країн з працевлаштування українських біженців. Дивно, але 65 % працездатних українських біженців у Польщі знайшли роботу, що дозволяє їхнім сім'ям вести стабільне життя та інтегруватися в нове суспільство. На другому і третьому місці - Великобританія з 61 % і Швеція з 56 % працевлаштованих українських біженців. Це свідчить про те, що ці країни надають біженцям, яких вони приймають, можливість знайти роботу і негайно почати нове життя. Українські біженці також добре інтегровані в ринки праці інших європейських країн. Рівень зайнятості українських біженців в інших європейських країнах наступний: у Литві - 53 %, у Чехії - 51 %, у Данії, Нідерландах та Естонії - 46 %, у Франції - 33 %. Найнижчі показники зайнятості були виявлені в Швейцарії та Італії, де рівень зайнятості працездатних біженців становив 19 % [13].

Загалом результати опитувань за майже два повоєнні роки свідчать про позитивну тенденцію у сфері зайнятості. В Естонії, наприклад, близько 55 % українських біженців працездатного віку з тимчасовим захистом вже знайшли роботу, порівняно з близько 50 % у Литві [14]. Ці працівники в основному зайняті у виробництві, будівництві, оптовій та роздрібній торгівлі, готельно-ресторанному бізнесі та адміністративних послугах.

Якби всі біженці у віці 18-64 роки могли працювати, до 1,3 мільйона біженців (60 % з 2,1 мільйона біженців, зареєстрованих у реєстрі тимчасового захисту) вже працювали б або могли б почати працювати в Єврозоні в короткостроковій перспективі [15], збільшивши робочу силу в Єврозоні приблизно на 0,8 %.

У майбутньому дуже важливо, щоб країни продовжували зменшувати бар'єри, які заважають біженцям реалізувати свій професійний потенціал. Це вигідно як для біженців, так і для економіки країни, що їх приймає, а також важливо для майбутнього відновлення України.

Висновки

Біженці - це люди, які мігрують до іншої країни, рятуючись від війни, насильства чи іншого конфлікту або небезпеки, тому що вони не можуть або не хочуть повертатися до своєї країни через побоювання переслідувань або небезпеки. Людина стає біженцем, коли одне або кілька її основоположних прав людини були порушені або перебувають під загрозою.

У лютому 2022 року ескалація конфлікту в Україні спричинила повномасштабну гуманітарну кризу, яка за останні два роки призвела до переміщення понад 5,8 мільйона біженців. Станом на лютий 2023 року понад 4,8 мільйона українських біженців були зареєстровані в європейській системі тимчасового захисту, з них понад 2,1 мільйона - в Єврозоні (приблизно 0,6 % населення Єврозони). Більшість біженців залишаються в сусідніх з Україною країнах: Польща прийняла 1,5 мільйона біженців.

Демографічний склад біженців з України відрізняється від інших потоків біженців. Майже в усіх країнах-реципієнтах щонайменше 70 % дорослого населення становлять жінки, і більше третини всіх біженців - жінки з дітьми. На відміну від попередніх потоків біженців до Європи новоприбулі з України отримали право шукати роботу на досить ранньому етапі: Директива про тимчасовий захист, яку ЄС безпрецедентно запустив на початку березня 2022 року, надає біженцям з України право на негайне працевлаштування та самозайнятість. Пошук оплачуваної роботи, що відповідає освітній та професійній кваліфікації біженців, допомагає новоприбулим стати самодостатніми та стимулює місцеву економіку. Згідно з даними, українці становлять 0,5 % робочої сили в Єврозоні.

Станом на лютий 2023 року близько 40 % українських біженців були працевлаштовані або само- зайняті, що відповідає приблизно половині всіх біженців, які працювали в Україні. Однак значна частина первинної зайнятості зосереджена на низько- кваліфікованих роботах, а невідповідність навичок є поширеною проблемою для українських мігрантів. Недостатнє знання мов приймаючих країн також є перешкодою для успішної інтеграції на ринку праці.

Література

Українські біженці війни за кордоном [Електрон.ресурс] / Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД) : сайт. - Київ, 2019-2024. - Оновлюється постійно. - Режим доступу: https://niss.sov. ua/news/komentari-

eksvertiv/ukravinski-bizhentsi-vivnv-za-kordonom. вільний (дата звернення: 03.02.2024).

Українці та війна [Електрон. ресурс] / Інститут соціології НАН України : сайт. - Київ, 2024. - Оновлюється постійно. - Режим доступу: https://i- soc.com.ua/assets/files/news/2022/zvit 170422.pdf. вільний (дата звернення: 03.02.2024).

Біженці з України: хто вони. скільки їх та як їх

повернути? [Електрон. ресурс] / Центр економічної стратегії (ЦЕС) : сайт. - Київ. 2015-2024. - Оновлюється постійно. - Режим доступу: https ://ces. org. ua/who-am-

ukminian-tvfugee-research/. вільний (датазвернення: 03.02.2024).

Всеєвропейське дослідження українців у Європі [Електрон. ресурс] / Соціологічна група «Рейтинг» : сайт. - Київ. 2008-2024. - Оновлюється постійно. - Режим доступу: https://ratinssroup.ua/files/ratinssroup/res files/rl refugees

from ukraine in the eu 082023 ua.pdf. вільний (дата звернення: 03.02.2024).

Українські біженці в Європі. Від початку повно- масштабного вторгнення до сьогодення [Електрон. ресурс] / 4Service : сайт. - Відень (Австрія), 2001-2024. - Оновлюється постійно. - Режим доступу: https://4service. sroup/social- project/index.html. вільний (дата звернення: 03.02.2024).

Ukraine emergency [Electronic resource] / United Nations

High Commissioner for Refugees (UNHCR) : website. - Geneva (Switzerland), 2001-2024. - Updated continuously. - Regime of access: https://www. unhcr.ors/uk/ukraine-

emersencv.html. free (date of the application: 03.02.2024).

Ukraine Humanitarian Crisis [Electronic resource] / Center for Disaster Philanthropy (CDP) : website. - Washington, DC (USA), 2024. - Updated continuously. - Regime of access: https://disasterphilanthropv.ors/disasters/ukraine- humanitarian-crisis. free (date of the application: 03.02.2024).

В яких країнах Європи найбільше працевлаштованих біженців з України [Електрон. ресурс] / Слово і Діло : сайт. - Київ. 2009-2024. - Оновлюється постійно. - Режим доступу: httDs://www.slovoidilo.ua/2023/11/20/infosrafika/suspilstvo/v

akvx-kravinax-vevropv-najbilshe-pracevlashtovanvx- bizhencziv-ukravinv. вільний (дата звернення: 03.02.2024).

Buzarov A. Tendencies of Adaptation and Integration of Immigrants from Ukraine in the European Union after the Aggression of the Russian Federation against Ukraine / A. Buzarov // Baltic Journal of Economic Studies. - 2023. - Vol. 9, No. 2. - Р. 73-90. - DOI: 10.30525/2256-0742/2023-9-2-73-90.

Kazmvrchuk M. The main problems of social adaptation of Ukrainian refugees in the Slovak Republic: One vear apart / M. Kazmvrchuk // Etnologicke rozpravv. - 2023. - Vol. 30,

No. 1. - P. 55-65. - DOI: 10.31577/EtnoRozpra.2023.30.1.04.

Between Vayye Return Prospects and Limited Emplo)ment Opportunities: The Challenses of Ukrainian Refusees' Labour Market Intesration [Electronic resource] / GLOBSEC : website. - Bratislava (Slovak Republic), 20082024. - Updated continuouslv. - Resime of access: https://www.globsec.org/what-we-do/publications/between-

vague-return-prospects-and-limited-emplovment- opportunities, free (date of the application: 03.02.2024).

Перспективи правового статусу українських біженців у Європі після закінчення терміну дії тимчасового захисту [Електрон. ресурс] / Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД) : сайт. - Київ. 20192024. - Оновлюється постійно. - Режим доступу: https://niss.gov. ua/news/komentari-ekspertiv/perspektvvv-

pravovoho-statusu-ukravinskvkh-bizhentsiv-u-vevropi-pislva.

вільний (дата звернення: 03.02.2024).

Найкращі країни Європи для працевлаштування українців [Електрон. ресурс] / Visit Ukraine : сайт. - Київ. 2018-2024. - Оновлюється постійно. - Режим доступу: https://visitukraine.todav/uk/blos/3070/naikrashhi-kraini-

ievropi-dlva-pracevlastuvannva-ukrainciv#soosle vignette,

вільний (дата звернення: 03.02.2024).

У яких країнах Європи найбільше українських біженців знайшли роботу: свіже дослідження [Електрон. ресурс] / Visit Ukraine : сайт. - Київ. 2018-2024. - Оновлюється постійно. - Режим доступу: https://visitukraine. todav/ uk/blos/2814/in-which-european-countries-most-ukrainian-

refusees-have-found-work-a-recent-studv. вільний (дата звернення: 03.02.2024).

The Ukrainian Refugee Crisis: The Current Situation

[Electronic resource] / People in Need : website. - Prasue (Czech Republic), 2024. - Updated continuousfy. - Regime of access: https://www.peopleinneed.net/the-ukrainian-refusee-

crisis-providins-important-historical-context-for-the-current-

situation-9539sD. free (date of the application: 03.02.2024).

References

National Institute for Strategic Studies (NISS). (2022, April 30). Ukrainian war refugees abroad. https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/ukrayinski-

bizhentsi-viyny-za-kordonom [in Ukrainian]

Research panel “Own opinion”. (2022, April 9-11). Ukrainians and the war. NASU Institute of Sociology. https://i-soc.com.ua/assets/files/news/2022/zvit 170422.pdf

[in Ukrainian]

Vyshlinskyi, H., Mykhailyshyna, D., Samoiliuk, M., & Tomilina, M. (2023, February 22). Ukrainian refusees: who are thev, where did thev come from and how to return them? Centre for Economic Strategy (CES). https://ces.org.ua/en/ukrainian-refugees-who-are-they-where-

did-they-come-from-and-how-to-return-them/

Tkalych, M., Skrypchenko, T., & Dukhnich, O. (2023, September 4). All-European Studv of Ukrainians in Europe. Sociological Group “Rating” (Rating Group). https://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg files/rl refugees f

rom ukraine in the eu 082023 ua.pdf [in Ukrainian]

Social Project 4Service. (2023). Ukrainian refugees in Europe. From the beginning of the full-scale invasion to the present dav. 4Service. https://4service.group/social- project/index.html [in Ukrainian]

United Nations High Commissioner for Refugees (UNHCR). (2023, June). Ukraine emergencv. https://www.unhcr.org/uk/ukraine-emergency.html

Center for Disaster Philanthropy (CDP). (2024, February 29). Ukraine Humanitarian Crisis. https://disasterphilanthropv.org/disasters/ukraine-humanitarian-crisis

Slovo i Dilo. (2023, November 20). Which European countries have the highest number of employed refugees from Ukraine. https://www.slovoidilo.Ua/2023/11/20/infografika/suspilstvo/v

akvx-kravinax-vevropv-naibilshe-pracevlashtovanvx-

bizhencziv-ukravinv [in Ukrainian]

Buzarov, A. (2023). Tendencies of Adaptation and Integration of Immigrants from Ukraine in the European Union after the Aggression of the Russian Federation against Ukraine. Baltic Journal of Economic Studies, 9(2), 73-90. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2023-9-2-73-90

Kazmvrchuk, M. (2023). The main problems of social adaptation of Ukrainian refugees in the Slovak Republic: One vear apart. Etnologicke rozpravy, 30(1), 55-65. https://doi.org/10.31577/EtnoRozpra.2023.30.1.04

Mishchuk, Z. (2023, Februarv 28). Between Vague Return Prospects and Limited Employment Opportunities: The Challenges of Ukrainian Refugees ' Labour Market Integration. GLOBSEC. https://www.globsec.org/what-we-do/publications/between-

vague-return-prospects-and-limited-emplovment-opportunities

Malvnovska, O. (2023, October 20). Prospects for the legal status of Ukrainian refugees in Europe after the expiry of temporary protection. National Institute for Strategic Studies (NISS). https://niss.gov.ua/news/komentari- ekspertiv/perspektvvv-pravovoho-statusu-ukravinskvkh-

bizhentsiv-u-vevropi-pislva [in Ukrainian]

Visit Ukraine. (2023, December 13). Best countries in Europe for employment of Ukrainians. https://visitukraine.todav/blog/3070/best-countries-in-europe-

for-emplovment-of-ukrainians

Visit Ukraine. (2023, October 28). In which European countries most Ukrainian refugees have found work: a recent study. https://visitukraine.todav/blog/2814/in-which-european-

countries-most-ukrainian-refugees-have-found-work-a-recent-studv

People in Need. (2024, January 25). Ukrainian Refugee Crisis: The Current Situation. https://www.peopleinneed.net/ the-ukrainian-refugee-crisis-providing-important-historical-context-for-the-current- situation-95 39gp

Размещено на Allbest.ru/