Еміграція молоді у період військової нестабільності України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центру соціологічних досліджень Вінницького національного технічного університету

Еміграція молоді у період військової нестабільності України

Слободянюк А.В., доцент, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри суспільно-політичних наук, директор,

Куран О.В., бакалавр кафедри менеджменту, маркетингу та економіки

Україна, Вінниця

Анотація

У статті розкрито проблему еміграції молоді в період військової нестабільності та її вплив на демографічну картину України. Доведено, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року мало далекосяжні соціальні та економічні наслідки, зокрема, пов'язані з психічним та фізичним здоров'ям населення. Дослідивши специфіку та особливості еміграції молоді в сучасних умовах, встановлено, що існує проблемна ситуація, яка полягає в протиріччі між бажанням людей виїжджати за кордон та залишатись в Україні. Серед факторів, які можуть на це впливати, є як внутрішні, так і зовнішні. До перших відносяться військовий конфлікт на сході України, політична нестабільність, економічна криза та нерівність можливостей серед регіонів, до других можливості для навчання та роботи за кордоном, лояльна міграційна політика країн ЄС.

Ключові слова: еміграція, міграція, Україна, студенти, молодь.

Abstract

YOUTH EMIGRATION DURING MILITARY INSTABILITY IN UKRAINE

Slobodyanyuk A. V.,

associate Professor, Candidate of Sociological Sciences, Associate Professor of the Department of Social and Political Sciences, Director of the Center for Sociological Research of Vinnytsia National Technical University, Ukraine, Vinnytsia

Kuran O. V.,

bachelor of Management, Marketing and Economics Department of Vinnytsia National Technical University, Ukraine, Vinnytsia

The article addresses the issue of youth emigration during a period of military instability and its impact on the demographic landscape of Ukraine. It is argued that the full-scale invasion of Russia into Ukraine in February 2022 had far-reaching social and economic consequences, particularly related to the mental and physical health of the population. Examining the specifics and characteristics of youth emigration in contemporary conditions, it is established that there is a problematic situation characterized by a conflict between people's desire to leave the country and to stay in Ukraine. Among the factors influencing this situation are both internal and external elements. Internal factors include the military conflict in eastern Ukraine, political instability, economic crisis, and inequality of opportunities among regions. External factors include opportunities for education and work abroad, as well as the lenient migration policies of EU countries.

Keywords: emigration, migration, Ukraine, students, youth.

Постановка проблеми

В Україні в період останнього десятиліття ми спостерігаємо високий рівень військової нестабільності, що лише підживлюється збройними й територіальними конфліктами, анексією й окупацією територій та загостренням міжнаціональних сутичок. Такі умови вкрай негативно впливають на демографічну картину, адже відбувається зниження народжуваності, підвищення популярності еміграції серед молодого працездатного населення. Цей контекст створює значні соціально-економічні та політичні виклики для молодого покоління України. Однією з головних проблем цього періоду є масова еміграція молоді, яка вирушає за кордон у пошуках кращого майбутнього, стабільних умов працевлаштування та особистої безпеки. еміграція військовий нестабільність демографічний

У XXI столітті вміння і знання мають визначальне значення. Освіта, молодість і здоров'я -- головні складові соціального ресурсу особи. Україна не є винятком у цьому відношенні. Дедалі більше молодих українців прагнуть здобути міжнародно визнану освіту та кваліфікацію в університетах за кордоном.

Чим більша мобільність молодих людей, тим більша їхня майбутня соціальна активність. Водночас, можливості, які відкриваються перед українською молоддю для навчання за кордоном, загрожують інтелектуальному потенціалу України, якщо вони не повернуться додому після закінчення навчання [1, с. 161]. Варто також враховувати той факт, що в умовах сьогоднішніх реалій значна кількість розумної молоді виїхала не лише з метою здобути диплом закордонного вузу, а й знайти більш безпечне місце, де не літають ракети та не чути вибухів. Саме це є однією із найбільших перепон для українського суспільства на шляху повернення молодих кадрів назад в Україні.

Згідно з даними МВФ [2], готівкове населення України у 2021 році становило 41,0 млн осіб. У 2022 році воно скоротилося до 34,8 млн осіб, у 2023 році до 33,2 млн осіб. Але МВФ прогнозує, що відбудеться поступове повернення біженців до України вже 2024 року (рис.1). Вважаємо, що скоріш за все повернуться ті, які мають якийсь зв'язок з Україною (залишився чоловік, батьки поважного віку, діти, майно і т. д.), молодь же намагатиметься пристосуватися до життя в іншій країні. За даними опитування Соціологічної групи «Рейтинг» [3], більшість громадян України живуть в Європі в комфортних умовах. Українці, які прожили в країні декілька років, мають найбільш комфортні умови (89%). Хоча недавно прибулі люди мають цілком пристойні умови проживання (близько 80%). При цьому українські біженці вважають, що загалом у Європі можливості кращі, ніж в Україні, особливо в доходах.

Рисунок 1 Прогноз МВФ щодо чисельності населення України

За оцінками ООН [4, с. 10], війна може призвести до того, що понад 7,1 мільйона українців опиняться за межею бідності, а ще 3,7 мільйона наблизяться до неї. Крім того, оціночна кількість людей, які потребують гуманітарної допомоги, зросла до 17,6 мільйона на кінець 2022 р., причому найважчі умови склалися у південно-східному макрорегіоні та в центральному макрорегіоні разом з Дніпропетровською областю. Нині, через понад рік після початку повномасштабного вторгненння, ці наслідки продовжує відчувати населення по всій території країни, з конкретними наслідками для добробуту та стійкості. Саме тому оцінка міграційного потенціалу та майбутніх намірів молоді має стати частиною стратегії національної безпеки, відбудови та розвитку повоєнної України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз проблеми еміграції молоді та її ролі в період військової нестабільності, а також її наслідки в післявоєнний період України присутній у роботах вітчизняних і закордонних науковців, аналітиків та статистів, серед яких особливе місце займають Фогел Х. Є., Ерфан Є. А., Карпюк І. М., Токар В. М., Гбур З. В., тощо.

Мета дослідження

Дослідити проблему еміграції молодого населення та її ролі в період військової нестабільності, а також її наслідки в післявоєнний період України, визначити основні чинники її виникнення, сформувати перелік важливих кроків, що можуть покращити або повністю подолати проблему.

Виклад основного матеріалу дослідження

Міграція має певний вплив на зміну чисельності трудових ресурсів. Міграція це процес механічного переміщення людей через кордон у певному регіоні зі зміною постійного місця проживання або регулярним поверненням [5]. Це явище сприяє обміну трудовими навичками, досвідом і знаннями, сприяє особистісному розвитку, впливає на структуру сім'ї, стать, вік, професійну кваліфікаційну структуру, призводить до оновлення персоналу, безпосередньо пов'язаного з соціальною, галузевою та професійною мобільністю населення. Тема міграції людей вивчається міграційною політикою. Ця галузь політології зосереджується на проблемі міграції, зокрема на розмірах, напрямку та складі міграції населення.

Під час демографічної кризи значна увага держави має приділятися не лише проблемам розвитку людського капіталу, а і його збереженню та створенню гідних умов для його використання. Саме такі пріоритети має класти перед собою Україна, здійснюючи міграційну політику. Останнім часом сотні мільйонів людей залишають місця постійного проживання і долають тисячі кілометрів у пошуках кращого життя. На сьогодні наявність диплому про вищу освіту є сильним фактором подальшої еміграції молодого українського фахівця, тому що це підвищує шанси як професійної реалізації взагалі, так і професійної інтеграції за кордоном. Виїзд з країни молодих людей часто пов'язаний з бажанням навчатись та працювати в іншій країні. Останнім часом до цього додається ще бажання перебувати в більш безпечному місці, де відсутні повітряні тривоги. Це пояснюється тим, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року мало далекосяжні соціальні та економічні наслідки, зокрема, пов'язані з величезним переміщенням населення, фізичними пошкодженням будівель та інфраструктури, а також збільшенням кількості жертв серед цивільного населення.

Крім того, війна також вплинула на психічне здоров'я і може призвести до зростання поширеності психологічних травм серед дорослих і дітей, що може внести свої корективи у формуванні післявоєнного суспільства та економіки. В умовах обмеженої пропозиції працівників, важко обрати прекрасного управлінця або ж спеціаліста, з яким легко було б скоординувати роботу без будь-яких психологічних бар'єрів. Це підтверджує дослідження впливу війни на молодь в Україні [6]. Занепокоєння щодо психічного здоров'я молоді (14-35 років) (власного або близьких) зросло: 22% проти 11% у 2021 р. Але хоча 22% молодих людей стурбовані питанням психічного здоров'я, лише 12% визнають, що потребують психологічної допомоги. За оцінками Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) [7], близько 15 мільйонів людей потребують психологічної підтримки, з них від 3 до 4 мільйонів -- медикаментозної. Практикуючі лікарі та експерти в галузі психічного здоров'я [8] попереджають про кризу психічного здоров'я в Україні, що насувається, зважаючи на нове покоління, народжене під час війни, мільйони переміщених осіб та зростання кількості ветеранів.

Емігрувавши з України, українці подорожують Європою. «Країною перебування часто подорожували 27% опитаних, іноді 33%. Іншими країнами Європи 15% та 26% відповідно» [3]. Ймовірно, деякі з них подорожували і по Україні, проте більшість використовує цю можливість, що призводить до змін у досвіді подорожей, розширює світогляд, підвищує культурний рівень та інтелектуальну активність, сприяє соціалізації та адаптації в країні, у якій вони перебувають. «Найбільше подорожує молодь, бо вони найбільш мобільні, мають менше зобов'язань, обтяжливих обставин, більш легкі на підйом. З віком кількість подорожей поступово зменшується» [3]. Існує висока ймовірність, що українська молодь, яка виїхала з України, або не повернеться, або повернеться не дуже скоро.

Таким чином, існує проблемна ситуація, яка полягає в протиріччі між бажанням людей виїжджати за кордон та залишатись в Україні. Іноді серед небезпек, що підстерігають молодь, є також і незаконна трудова експлуатація за кордоном.

Для переборення цього явища необхідний систематизований, комплексний підхід до його вивчення, який враховував би зовнішні та внутрішні фактори.

Об'єктом нашого соціологічного дослідження стали студенти першого та другого курсу факультету менеджменту та інформаційної безпеки, які навчаються у Вінницькому національному технічному університеті. Об'єкт складається з 304 осіб, з яких 139 жіночої статі та 165 чоловічої, віком від 17 до 19 років. Представники об'єкту дослідження переважно проживають на території Вінниці або Вінницької області. Предметом соціологічного дослідження є міграції студентів та їхнє бачення сучасного стану еміграції.

В ході даного соціологічного дослідження було опитано 75 осіб, тобто наше дослідження носить репрезентативний характер та є вибірковим. Серед них 23 особи (30,7%) представники чоловічої статі і 52 (69,3%) представниці жіночої статі. Ця група за своїми характеристиками має відображати специфіку генеральної сукупності. Результати можна розповсюдити на весь об'єкт досліджень.

На запитання «Хто-небудь із Ваших близьких родичів працює (працювали) за кордоном?» більшість опитаних (20 осіб 26,7%) відповіли, що зараз ні, але мають досвід такої роботи або працюють тривалий час, невелика кількість опитаних (18 осіб 24%) що не працюють і ніколи не працювали та 17 осіб (22,7%) зазначили, що працюють тимчасово або посезонно. Це свідчить про те, що опитані студенти демонструють значну дотичність до міграції близьких родичів.

За результатами відповідей на питання «Якщо Ви хотіли б виїхати зі свого населеного пункту, то куди?» більш як половина опитаних студентів виявили бажання виїхати та вже знають куди (сумарно: 44 особи 58,7 %), серед тих, хто ще не знає куди виявилось 8 осіб (10,7%) та ще 12 осіб (16%) вагались із відповіддю. 14,7 % (11 осіб) опитаних студентів не мають бажання виїжджати взагалі. Найбільше серед бажаючих переїхати зі свого населеного пункту до обласного центру своєї області (14 осіб 18,7%) та до іншої області України (11 осіб 14,7%). До іншої місцевості в Україні серед опитаних студентів виявили бажання переїхати 7 осіб (сумарно: 9,4%): до іншого населеного пункту своєї області 2 особи (2,7%), до м. Києва 5 осіб (6,7%). До країн Європейського Союзу хочуть переїхати 10,7% (8 осіб) і до інших країн 5,3% (4 особи). Це свідчить про те, що опитані студенти не мають сильного бажання мігрувати назавжди за межі Україні, а надають перевагу внутрішній міграції в інший населений пункт.

На запитання: «Чи готові Ви відмовитись від еміграції за кордон, за умови вирішення таких проблем:

припинення воєнних дій на території України?» більшість опитаних (69 осіб 92%) відповіли, що готові і невелика кількість опитаних (6 осіб 8%) що не готові.

покращення рівня демократії і законодавства в Україні?» більшість опитаних (65 осіб 86,7%) відповіли, що готові і невелика кількість опитаних (10 осіб 13,3%) що не готові.

зростання середньої заробітної плати до 1000 доларів?» більшість опитаних (70 осіб 93,3%) відповіли, що готові і невелика кількість опитаних (5 осіб 6,7%) що не готові.

зниження рівня безробіття?» більшість опитаних (66 осіб 88%) відповіли, що готові і невелика кількість опитаних (9 осіб 12%) що не готові.

помітне зростання розвитку рівня внутрішнього туризму?» більшість опитаних (59 осіб 78,7%) відповіли, що готові і невелика кількість опитаних (16 осіб 21,3%) що не готові.

наявність безкоштовних курсів з носіями мови з вивчення іноземної мови?» більшість опитаних (63 особи 84%) відповіли, що готові і невелика кількість опитаних (12 осіб 16%) що не готові.

відміна обов'язкового призову до Збройних сил України?» більшість опитаних (41 особа 54,7%) відповіли, що готові і менша кількість опитаних (34 особи 45,3%) що не готові.

поява таких можливостей для навчання в Україні, як в інших країнах?» більшість опитаних (62 особи 82,7%) відповіли, що готові і невелика кількість опитаних (13 осіб 17,3%) що не готові.

визнання дипломів абсолютно всіх вітчизняних ЗВО у світі?» більшість опитаних (63 осіб 84%) відповіли, що готові і невелика кількість опитаних (12 особи 16%) що не готові.

забезпечення обов'язкового працевлаштування державою?» більшість опитаних (64 осіб 85,3%) відповіли, що готові і невелика кількість опитаних (11 особи 14,7%) що не готові.

Такі результати свідчать про те, що більшість опитаних студентів (в середньому 62 особи 82,9%) готові відмовитись від еміграції за кордон за умови вирішення вищезазначених проблем. Також цікавим моментом є те, що відміна обов'язково призову до ЗСУ не є значною проблемою для респондентів. Можливо, це пов'язано зі значною часткою респондентів жіночої статі (69,3%).

Проаналізувавши дані двомірного розподілу ознак, у якій порівнювалися відповіді осіб жіночої та чоловічої статі на запитання «Чи хочете ви емігрувати з України?», було отримано такий результат, що майже половина жінок (23 особи 44,2%) і майже половина чоловіків (10 осіб 43,5%) відповіли, що хотіли б попрацювати за кордоном деякий час, але потім повернутись в Україну. Майже третина жінок (15 осіб 28,8%) та третина чоловіків (7 осіб 30,4%) відповіли, що не хочуть емігрувати з України. Кожна сьома жінка (7 осіб 13,5%) та кожен п'ятий чоловік (4 особи 17,4%) хотіли б повчитися за кордоном деякий час, але потім повернутися в Україну. Це свідчить про те, що і жінки, і чоловіки переважно прагнуть емігрувати з України для того, що попрацювати в іншій країні та потім повернутися.

Під час аналізу другої частини статистичних даних двомірного розподілу ознак було виявлено, як відносяться респонденти до виїзду із свого населеного пункту в залежності від їхньої статі. Виявилося, що представники чоловічої та жіночої статі ставляться до такої дискусійної проблеми приблизно однаково. Більш ніж половина жінок (33 особи 63,5%) і чоловіків (14 осіб 60,9%) відповіли, що хотіли б виїхати зі свого населеного пункту. Решта жінок (19 осіб 36,5%) та чоловіків (9 осіб 39,1%) відповіли, що не хотіли б виїжджати зі свого населеного пункту. Це свідчить про те, що і жінки, і чоловіки переважно хочуть виїхати зі свого населеного пункту.

Гіпотеза щодо того, що більшість респондентів хотіли б або покинути Україну та емігрувати за кордон, або виїхати зі свого населеного пункту в інший з більш розвиненою інфраструктурою (наприклад, з села в обласний центр) абсолютно підтвердилась. Причини цього, насамперед, пошук кращого життя, безробіття, низька заробітна плата тощо.

Висновки

Отже, було з'ясовано, що проблема еміграції є доволі актуальною на сьогоднішній день в Україні, адже більш ніж половина опитаних студентів має бажання емігрувати за кордон. Економічні та професійні причини (безробіття, низька заробітна плата, несприятливі умови праці, труднощі професійної самореалізації тощо) є одними з основних факторів прагнення виїхати. Ймовірно, ті, що мають певну дотичність до поняття «еміграція» (батьки періодично, постійно або тимчасово працюють за кордоном; є родичі за кордоном), частіше замислюються над еміграцією.

Для нашої держави необхідна стратегія перетворення міграційних намірів молодих студентів на мобільність та налагодження свого майбутнього життя в межах своєї країни. Також слід сприяти розвитку академічного підприємництва в Україні формування механізму заохочування підприємництва у ВНЗ, що, ймовірно, дасть поштовх зростанню української економіки та відповідно зростання мінімальної заробітної плати. Для забезпечення централізованого керування міграцією кваліфікованих спеціалістів слід підняти цю проблему на загальнодержавний рівень. Зокрема, необхідно у державних документах, що стосуються стратегічного розвитку держави, актуалізувати проблематику щодо міграції висококваліфікованих спеціалістів та передбачити механізми залучення українського закордонного інтелектуального потенціалу для розвитку України.

Список використаних джерел

1. Смалійчук А. В. (2012). Еміграція студентської молоді та її вплив на людський капітал України. Соціально-трудові відносини: теорія та практика: зб. наук. пр. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана». К: КНЕУ № 2. С. 160-164.

2. Міжнародний валютний фонд.

3. Всеукраїнське дослідження українців у Європі.

4. Оцінка впливу війни на людей. Україна, червень 2023.

5. Міграція академічний тлумачний словник української мови.

6. Cedos Analytical Centre, Info Sapiens, UNFPA, United Nations Population Fund, UNDP, Ministry of Youth and Sports of Ukraine, and Danish Ministry of Foreign Affairs. “Impact of War on Youth in Ukraine,” 2023.

7. The Economist. “Ukraine Is on the Edge of Nervous Breakdown.” The Economist, August 6 (2023). WHO. “Scaling-up Mental Health and Psychosocial Services in War-Affected Regions: Best Practices from Ukraine.” Accessed May 12

References

1. Smaliychuk A. V. (2012). Emigratsiya students'koyi molodi ta yii vplyv na lyudsky kapital Ukrayiny. Sotsial'no-trudovi vidnosyny: teoriya ta praktyka: zbirnyk nauk. pr. Ministerstvo osvity i nauky, molodi ta sportu Ukrayiny, DVNZ «Kyiv. nats. ekon. un-t im. V. Get'mana.» K: KNEU, 2012. No. 2. S. 160-164.

2. Mizhnarodnyy valyutnyy fond.

3. Vseukrayins'ke doslidzhennya ukraiyntsiv u Yevropi.

4. Otsinka vplyvu viyny na lyudey. Ukrayina, cherven' 2023.

5. Mihratsiya akademichnyy tlumachnyy slovnyk ukrayins'koyi movy.

6. Cedos Analytical Centre, Info Sapiens, UNFPA, United Nations Population Fund, UNDP, Ministry of Youth and Sports of Ukraine, and Danish Ministry of Foreign Affairs. «Impact of War on Youth in Ukraine,» 2023.

7. The Economist. «Ukraine Is on the Edge of Ner vous Breakdown.» The Economist, August 6, 2022.

8. WHO. «Scaling-up Mental Health and Psychosocial Services in War-Affected Regions: Best Practices

Размещено на Allbest.ru