Дискурсивні практики наукової інтернет-комунікації
Дослідження нових дискурсивних практик наукової комунікації задля формування англомовних моделей інформаційного обміну через освоєння комунікативних електронних цифрових ресурсів (різного роду інтернет-платформ). Масові відкриті онлайн-курси.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.09.2024 |
| Размер файла | 13,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Дискурсивні практики наукової інтернет-комунікації
Різванли Назарія Сергіївна
викладач кафедри теорії, практики та перекладу англійської мови, факультету лінгвістики
Сучасний англомовний науковий дискурс як важлива складова науково - професійної комунікації широко застосовує засоби інформаційних систем і технологій. Інтенсивний інформаційний обміном світової наукової спільноти, його розширення та прискорення відбувається через освоєння нових форм і засобів, насамперед електронних цифрових ресурсів (різного роду інтернет- платформ). Означене може суттєво вплинути на прийняті дискурсивні практики і сприятиме виробленню нових англомовних лінгвістичних моделей наукової комунікації.
Як відомо поняття «дискурс» введено французьким вченим Емілем Бенвеніста, що розглядав його як будь-яке висловлювання, що передбачає наявність комунікантів та їх намірів якимось чином впливати один на одного
Перше використання терміну «науковий дискурс», його тлумачення та обґрунтування здійснено у 1999 році П. Біззелл, про що зазначає у своїй роботі Джаміль Ахмад [2].
Сучасні лінгвістичні студії визначають науковий дискурс як специфічний тип взаємодії, що здійснюється в результаті наукової діяльності та обумовлений нею [3]. Переважна кількість досліджень присвячені загальним підходом щодо класифікації наукового дискурсу, визначенню його конститутивних параметрів, розкриттю жанрового призначення та існуючих каналів реалізації [3-6].
Дослідження нових дискурсивних практик наукової комунікації задля формування англомовних моделей інформаційного обміну через освоєння комунікативних електронних цифрових ресурсів (різного роду інтернет- платформ) дозволило виявити їх структури, розкрити властивості та систематизувати за призначенням у використанні.
Так міжнародні інтернет-платформи Web of Science, Scopus, Google Scholar, Index Copernicus, Astrophysics, PubMed, Mathematics, Chemical Abstracts, Springer, Agris, GeoRef призначені для пошуку, аналізу та управління науковою інформацією. Найавторитетнішими з них, індекси цитування яких визнаються у всьому світі, є Web of Science (раніше Web of Knowledge) та Scopus.
Для проведення онлайн-спілкування, організації відеоконференцій та вебінарів широко застосовуються такі платформи, як Zoom, MSTeams, Webinar.
Для організації контролю за засвоєнням навчального матеріалу, перевірки знань та атестації здобувачів вищої освіти у науково-педагогічній практиці використовуються сервіси GoogleClassroom, OnlmeTestPad.
Масові відкриті онлайн-курси проводяться на платформах GreekBrains, SkiUbox, Coursera.
Найбільш популярною комплексною системою для організації дистанційного навчання в Україні є платформа Moodle, Edmodo, MoodleCloud. дискурсивний інтернет комунікація
Таким чином сучасні інформаційні технології змінюють модель наукової комунікації як переходу від репродуктивної до творчої моделі, на основі принципів компліментарності та взаємозв'язку, що існує в реальному часі та глобальному вимірі [7].
Розуміння специфіки наукової інтернет-комунікації, може відбуватися через дослідження спеціалізованих професійних наукових соціальних мереж - академічних соціальних мереж (Academic social networking sites, або Academic SNS), таких як Linkedin, Research Gate, Academia.edu та інших .
Академічні соціальні мережі - є втіленням відкритої та глобальної науки, що об'єднують дослідників у цілому світі та організовують комунікативні обміни науковою інформацією. Це дозволяє науковцям представляти свої проекти, публікації, звіти у відкритому доступі, а також здійснювати обмін думками та поглядами.
Онлайн-комунікації у професійних наукових мережах є невід'ємною складовою повсякденних наукових практик та надають принципово нові можливості для здійснення наукової діяльності.
Віртуальна наукова комунікація через професійну мережу є репрезентацією нової організаційної структури наукового дискурсу як «модусу комунікативної поведінки», що було відсутнє у доцифрову епоху.
Академічні мережі стають новим доповненням до каналів реалізації наукового дискурсу та мають зростаюче значення у неформальному науковому спілкуванні [8]. Так найбільш популярними мережами серед вчених природничих наук є інтернет-платформами Linkedin і Research Gate, а гуманітарних та соціальних наук - Academia.edu [9].
Отже найбільший вплив на інтенсифікацію інформаційного обміну світової наукової спільноти здійснило освоєння нових форм і засобів електронних цифрових ресурсів. Означене суттєво впливатиме на прийняті дискурсивні практики і сприятиме виробленню нових англомовних лінгвістичних моделей наукової комунікації.
Список використаних джерел
Бенвенист, Э. (2002). Общая лингвистика. Пер. с фр. Ю. Н. Караулова и др. Едиториал УРСС, (2), 444, 1.
Ahmad, J. (2012). Stylistic Features of Scientific English: A Study of Scientific Research
Articles. English Language and Literature Studies. (2), 47-55. Вилучено з:
https://doi.org/10.5539/ells.v2n1p47
Ільченко, О. М. (2002). Етикет англомовного наукового дискурсу : монографія, 288.
Голик, С. В. (2016). Науковий дискурс: основні напрями дослідження. Сучасні дослідження з іноземної філології, (14), 45-49. Вилучено з:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sdzif_2016_14_9
Маслова, Т.Б. (2012). Типологія наукового дискурсу в сучасній мовознавчій парадигм. Англістика та американістика, (10), 39-43.
Томахів, М. В. (2015). Англомовний науковий дискурс: сучасний стан та перспективи подальших досліджень. Одеський лінгвістичний вісник. (5), 154-157. Вилучено з: http://n buv.gov.ua/UJ RN/oli nv_2015_5(2)__38
Nickerson, R.S. (2013). Technology in Education: Looking toward 2020. Routledge Taylor & Francis Group.
Mikki S., Zygmuntowska M., Gjesdal Q.L., Al Ruwehy H.A (2015) Digital Presence of Norwegian Scholars on Academic Network Sites -Where and Who Are They? PLoS ONE. Vol. 10. No. 11. Вилучено з: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0142709
Noorden R. (2014). Online collaboration: Scientists and the social network. Nature. Vol. 512. No. 7513: 126-129.
Размещено на Allbest.ru/
...Подобные документы
Концепт "інформаційного суспільства" як теоретична передумова соціологічного дослідження глобальної мережі. Діяльність масових комунікацій як вид соціальної діяльності. Вивчення залежностей і соціального негативізму користування інтернет-мережами.
диссертация [745,6 K], добавлен 04.07.2013Теоретичний аналіз проблеми соціалізації особистості, роль спілкування у цьому процесі. Зміст комунікації та взаємодії індивідів в мережі Інтернет. Емпіричне дослідження використання інтернет-спілкування в сучасному суспільстві методом опитування.
курсовая работа [828,4 K], добавлен 20.11.2014Специфіка інформаційно–комунікативних процесів у суспільстві. Витоки і розвиток теорії соціальної комунікації. Стан комунікації у сучасному суспільстві. Глобалізаційні тенденції інформаційного суспільства. Вплив Інтернету на сучасну молодіжну комунікацію.
дипломная работа [724,8 K], добавлен 12.11.2012Інформаційно–комунікативні процеси у суспільстві. Теорії соціальної комунікації. Сутність та риси сучасної масово–комунікаційної системи. Вплив Інтернету на сучасну комунікацію у молодіжному середовищі. Інформаційне суспільство у комунікативному вимірі.
дипломная работа [671,9 K], добавлен 26.08.2014Особливості використовування Інтернету в проведенні соціологічних опитів і досліджень. Види опитувань та техніка збору інформації за допомогою Інтернет-ресурсів. Переваги і недоліки Інтернет-опитів перед звичайними "польовими" умовами збору інформації.
реферат [31,4 K], добавлен 26.09.2009Поняття і організація спілкування через Інтернет. Аспекти, основні форми, переваги, недоліки віртуального спілкування. Перспективи розвитку інтернет-спілкування. Результати анкетувань щодо думки студентів про можливості, переваги, необхідність Інтернету.
лекция [57,1 K], добавлен 26.03.2012Поняття та фактори, що провокують розвиток інтернет-залежності серед сучасної молоді. Розповсюдженість соціальних мереж та оцінка їх популярності. Необхідність інтернету в суспільстві, та емоції, що виникають при його відсутності, негативний вплив.
практическая работа [209,4 K], добавлен 30.04.2015Ситуація домінуючої вербальності та її наслідки. Інтернет-спілкування: основні риси та особливості. Позитивні та негативні сторони соціальних мереж. Етикет у віртуальному спілкуванні, а також і психологічні особливості спілкування через інтернет.
реферат [24,2 K], добавлен 02.04.2013Комунікація як процес, його специфіка та основні етапи. Загальні характеристики та значення комунікації. Модель комунікації з точки зору паблік рілейшнз, реклами та пропаганди. Напрямки та причини зміни ролі комунікації в інформаційному суспільстві.
реферат [33,2 K], добавлен 13.03.2011Поняття засобів масової комунікації у процесі спілкування. Медіакультура як обов'язкова умова існування медіакомунікацій в системі соціальних комунікацій: вирішення суспільної проблеми і запрошення до дискусії щодо можливого вирішення наукової проблеми.
реферат [27,3 K], добавлен 11.12.2012Специфіка розгляду комунікації у соціології тлумачення. Соціологічне тлумачення поняття маніпулятивного впливу. Специфіка явища маніпуляції на рівнях соціальної комунікації. Рівень групової взаємодії. Маніпуляція в середовищі "знаки-символи-стереотипи".
дипломная работа [87,4 K], добавлен 19.08.2014Дослідження ролі релігійних засобів масової комунікації у формуванні світогляду українського суспільства за нових суспільно-політичних реалій. Аналіз проблем, притаманних сьогодні релігійним медіа в інформаційно-комунікативному просторі України.
статья [27,7 K], добавлен 27.08.2017Дослідження теоретичних та практичних аспектів розвитку творчого потенціалу майбутніх соціальних працівників у процесі вивчення курсу "Основи комунікації в соціальній роботі". Розгляд поняття "творчий потенціал особистості" та його основні компоненти.
статья [69,7 K], добавлен 27.08.2017Теоретические подходы к изучению практик питания. Эмпирические подходы к изучению альтернативных практик питания. Источники информации об альтернативных практиках питания. Оценка удовлетворенности результатом применения практики альтернативного питания.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 03.11.2017Методи збирання інформації в соціологічних дослідженнях. Процес соціологічного дослідження. Групове опитування у трудових колективах. Масові і спеціалізовані опитування. Адаптація респондента до завдань дослідження. Одержання достовірних відповідей.
контрольная работа [25,7 K], добавлен 25.04.2009Главные характеристики и тенденции общественного развития в кон. XX – нач. XXI вв. Особенности функционирования современных комьюнити. Феномен социальных практик. Современные социальные практики некоммерческих организаций, мотивация их деятельности.
дипломная работа [104,4 K], добавлен 11.12.2017История развития благотворительной деятельности как феномена общественного сознания и социальной практики. Результаты социологического исследования по выявлению доминирующих практик благотворительной деятельности в России (на примере г. Краснодара).
дипломная работа [164,9 K], добавлен 02.09.2015Ознайомлення із різноманітними підходами до тлумачення основних функцій (пояснення, розуміння та пророкування явищ) природничо-наукової та гуманітарної культур. Характеристика принципів позитивізму та антипозитивізму у методології природознавства.
реферат [23,1 K], добавлен 24.02.2010Развитие сетевой среды как дискретного культурного контекста. Определение и развитие метода онлайн фокус-групп в общественных науках. Групповая динамика и вход в группу, виды он-лайн дискуссий: временной критерий. Асинхронные онлайн фокус-группы.
реферат [151,5 K], добавлен 18.01.2010Поняття соціальних взаємодій як центральна категорія соціології. Порівняльна характеристика теорій міжособової взаємодії. Основні теорії (концепції) міжособової взаємодії і соціального обміну. Теорія соціального обміну Джорджа Хоманса і Пітера Блау.
реферат [18,6 K], добавлен 25.07.2009
