Потенціал використання теорії поколінь в управлінні проектними командами

Бебі-бумери: передбачувані консерватори з найбільш стійкими запитами. Попри те, що покоління бебі-бумерів вже виходить з ринку праці, ще багато його представників продовжують працювати. Формування їх цінностей припало на період, коли в суспільстві панувало піднесення і оптимізм після закінчення Другої світової війни. Завдання повоєнної відбудови вимагали колективних зусиль, працелюбності, енергійності, націленості на результат. Відсутність надлишку в матеріальних благах, а часто і їх дефіцит, навчили бебі-бумерів задовольнятись малим.

Їх становлення як особистостей та працівників відбувалось за Радянського Союзу, коли суспільна свідомість та ідеологія формували їх як громадян супердержави; державний патерналізм і соціальні гарантії для більшості з них були звичними і зрозумілими.

Покоління Х: професіонали, орієнтовані на довгострокові трудові відносини. «Ікси» формувались в часи холодної та афганської воєн, поширення культури масового споживання на Заході та товарних дефіцитів періоду застою в Радянському Союзі.

Як і бебі-бумери, вони зіткнулись зі стресом розпаду СРСР - їх цінності та картина світу, лише недавно сформовані, вже вимагали «перезавантаження». Цей досвід зробив «іксів» недовірливими і тривожними - чи все буде завтра так, як очікується з позицій сьогоднішнього дня. З іншого боку, вони завжди готові до можливих змін - відслідковують події в світі, щоб «тримати руку на пульсі», бути поінформованими і за потреби реагувати.

В дитинстві більшість з них не мали особистого простору і комфорту. Спартанські умови їх дитинства зробили «іксів», з одного боку , терплячими, ощадливими та економними, з іншого - винахідливими і здатними на несподівані та креативні рішення.

Їх спілкування з батьками складно назвати якісним в сучасному розумінні. Покоління батьків, бебі-бумери, були зайняті роботою; високий рівень розлучень змушував матерів -одиначок більше уваги приділяти пошуку можливостей матеріального забезпечення дітей, а не їх вихованню . Відтак, надані самі собі, «ікси» багато в чому self -made покоління, яке виросло прагматичними індивідуалістами та перфекціоністами, що розраховують лише на власні сили. Стабільність, саморозвиток та індивідуальний успіх - головні їх цінності.

«Ікси» мають високий рівень загальної ерудиції , цінують наявність формальної освіти, сповідують концепцію навчання впродовж життя та прагнуть залишатись економічно активними . Вони мають хороші лідерські якості та готові приймати виклики. Їм можна доручити проєкт з «нуля», і вони успішно його виконають [16].

«Ікси» прагнуть балансу між роботою та особистим життям; вільний графік та гроші для них - засоби досягнення цього балансу.

Також матеріальна винагорода за працю важлива для них тому, що сьогодні значна частина «іксів» підтримують покоління своїх батьків та дітей. Відтак вони потребують надійної добре оплачуваної роботи, яка дозволить їм виконувати це завдання з усією притаманною їм відповідальністю.

При цьому цілеспрямованість та орієнтація на вирішення поставлених завдань мотивуватимуть їх за потреби працювати понаднормово.

«Ікси» мають високий рівень самоконтролю, організованості та відповідальності; вони готові приймати відповідальні рішення, не очікуючи на допомогу інших, та орієнтовані на досягнення цілей за рахунок власних зусиль . Їх рівень автономності є доволі високим завдяки здатності добре планувати свою роботу [16] та наполегливо працювати, тому мікроменедмжент їх дуже демотивує [17].

Вони опановували технології у міру їх виникнення і сьогодні активно комунікують за допомогою електронної пошти, месенджерів; найбільш «просунуті» використовують для цього соціальні мережі.

Хорошою мотивацією для «іксів» буде можливість реалізувати в певному проєкті їх професійний досвід [18, с. 279]. Також заохочуватимуть їх перспективи кар'єрного зростання, навчання та особистісного розвитку.

Покоління Y (міленіали): покоління мережі, не орієнтоване на тривалі трудові відносини. На формування цінностей покоління Y вплинули розпад Радянського Союзу, глобалізаційні процеси, широке поширення західної поп- культури після закінчення «холодної» війни та нових технологій (інтернету, мобільного зв'язку).

Обставини їх дитинства змінювались дуже швидко, тому стабільність не розглядається ними як пріоритет, натомість вони цінують гнучкість та адаптивність. Цінностями покоління, що увійшло в доросле життя на межі тисячоліть, стали свобода, особистісний розвиток та самовираження, соціальна взаємодія, співробітництво, різноманіття та можливість вибору. Вони більшою мірою впевнені в собі, ніж «ікси» і можуть як підлаштовуватись до мінливих умов, так і змінювати «під себе» обставини та ситуації, в яких вони опиняються. При цьому вони не поспішають дорослішати; як їх відмінну рису дослідники часто вказують інфантилізм [19, с. 126].

Їх стиль життя дуже відрізняється від того, як звикли жити бебі-бумери та «ікси», - «ігреки» потребують та очікують фізичного та душевного комфорту.

Найбільш помітні зміни в способі життя стосуються дозвілля та харчування. Подорожі та нові враження - в топі їх життєвих пріоритетів. Маючи в цілому меншу схильність до заощаджень, ніж їх попередники, на чергову мандрівку «ігреки» готові відкладати кошти.

Харчові звички міленіалів також суттєво відрізняють їх від попередніх поколінь: вони часто харчуються поза домом, в кафе та ресторанах; купують готову їжу в супермаркетах, часто замовляють доставку додому.

«Ігреки» мають високий рівень свідомості: їх турбують проблеми екології, зміни клімату та захисту навколишнього середовища [20], вони практикують свідоме споживання, сортують сміття. Для них характерний високий рівень толерантності, проте вони досить активно захищають свої права, довкілля та права тварин [21]. Цікаво, що їх прихильність до електромобілів продиктована не стільки статусними мотивами, скільки деклараціями брендів -виробників стосовно турботи про довкілля - цінність, яку «ігреки» поділяють .

Міленіали люблять читати, прагнуть до самоосвіти і цінують неформальне навчання: вони навчаються на різноманітних курсах, тренінгах та на практиці. Особливості їх роботи з інформацією - не прагнення до запам'ятовування та отримання енциклопедичних знань, а здатність швидко знайти все потрібне в мережі. Без інтернету вони не уявляють життя та активно використовують різноманітні мобільні застосунки для навчання, організації побуту та дозвілля.

«Ігреки» активні в соціальних мережах, котрі зробили їх певною мірою «лайкозалежними» . Більша частина їх активностей зосереджена в мобільному телефоні: тут вони не лише спілкуються та розважаються, але й працюють та заробляють, як це не дивно для старших поколінь. Що стосується заробітків - вони не готові довго очікувати результатів своїх зусиль; винагорода має бути отримана одразу за підсумками роботи.

Міленіали не схильні працювати в жорстких, забюрократизованих ієрархічних системах; механістичне слідування правилам не для них; вони хочуть працювати усвідомлено, розуміючи, для чого виконують певну роботу. Оскільки вони виросли на комп'ютерних іграх, певна гейміфікація робочих процесів буде ними сприйматись однозначно як позитив.

«Ігрекам» не імпонує авторитарний стиль керівництва, вони прагнуть бути залученими до ухвалення рішень та надають перевагу вільному демократичному спілкуванню; для них важливо отримувати швидкий зворотний зв'язок від колег та менеджменту. Міленіали частіше, ніж «ікси», не погоджуються з рішеннями керівництва. Від попередників їх відрізняє також те, що «ігреки» є командними гравцями.

Вони дуже чутливі до особистого простору та часу, що зумовлює їх зацікавленість в гнучкому графіку та віддаленій роботі і неготовність перепрацьовувати: їм потрібен час для хобі та особистісного розвитку. Сприятливими для них будуть невимушена робоча атмосфера та мінімізація заборон і обмежень. Радше «ігреки» будуть підлаштовувати роботу під свої потреби, а не себе під роботу. Якщо ж це не вдасться, то зміна робочого місця не стане для них проблемою, - тривалі трудові відносини не входять до переліку їх цінностей. Щоб завоювати їх прихильність, «ігреків» потрібно вразити, зацікавити та переконати в тому, що робота в певній організації - саме те, чого вони прагнуть [18, с. 279].

Покоління Z: цифрове покоління постмодерну. Факторами становлення покоління «зетів» стали світова економічна криза 2008 року, розвиток мобільних технологій та технологій Веб 2.0, культурного плюралізму, соціальних мереж та електронних мас-медіа. На формування покоління українських «зетів» вплинули також Революція Гідності, війна на сході України та анексія Криму [22, с. 114].

У покоління «зетів» багато альтернативних назв: їх також називають центеніалами, хоумлендерами, цифровим поколінням або цифровими аборигенами (Digital Natives). Коли вони народилися, поширеність та доступність технологій вже стали нормою, тож «зети» живуть цифровому середовищі, де GPS-навігатор допомагає їм орієнтуватись в реальному світі, а Google та інструменти штучного інтелекту - у віртуальному. Ступінь їх занурення в цифровий світ є таким, що часто вони не відчувають межі між реальним та віртуальним простором.

Цифрове покоління має навички швидкого веб-пошуку будь-якої інформації з різних частин світу. Їх «глобалізованість» є вищою, ніж у міленіалів, що сприяло формуванню у них поваги до різних культур та поглядів.

Рівень цифрової грамотності та технологічної компетентності центеніалів найвищий серед усіх сучасних поколінь. Смартфон для них - продовження руки, а мобільний інтернет в телефоні набагато зручніший, ніж в ноутбуці чи стаціонарному комп'ютері. Вони постійно перебувають на зв'язку, обмінюючись особистими повідомленнями в соціальних мережах та чатах месенджерів.

При цьому спілкуватись «вживу» для них складно та стресово; телефонувати їм недоцільно - краще написати повідомлення, в якому не буде багато тексту. Вони найкраще взаємодіють з інформацією у візуальному форматі, тому смайли, емодзі, меми будуть сприйняті набагато прихильніше завдяки їх емоційній виразності, оскільки центеніали краще розбираються в техніці, ніж розуміють почуття людей. Авторитетні та значимі для них люди - інфлюенсери соціальних мереж, котрі формують погляди, смаки, зміст та спосіб споживання центеніалами контенту.

Ще однією їх особливістю є так зване кліпове мислення [23]: вони можуть одночасно відслідковувати інформацію на кількох екранах із затримкою на об'єкті до 8 секунд [24, с. 187] та швидко «перемикатись» між ігровою та робочою діяльністю на тлі різноманітних відволікаючих чинників. З одного боку, ця навичка може бути корисною в мінливому проєктному середовищі; з іншого - негативною стороною такої багатозадачності є складність концентрації уваги.

Центеніали звикли до онлайн-навчання, вебінарів, відеоуроків, надаючи перевагу інтернету і недооцінюючи навчання в середній та вищій школі [16]. Однак легкість доступу до інформації з будь-яких питань зумовлює поверхневість та несистемність дослідження певної проблематики, оскільки для того, щоб стати фахівцем в певній предметній області, потрібно присвятити її вивченню досить багато часу .

Спостерігаючи загрози та нестабільність сучасного світу (зокрема, в кіберпросторі), цифрове покоління цінує безпеку і широко використовує сервіси, котрі забезпечують їм анонімність.

Як і міленіали, вони стурбовані проблемами екології і прагнуть оптимізувати використання ресурсів, використовуючи для цього інструменти шерінгової економіки [25]. Вони нетерпимі до будь-якої дискримінації, схильні до волонтерської діяльності і цікавляться при працевлаштуванні позицією компанії з соціально значущих питань [26].

Представники цифрового покоління не люблять ієрархію і субординацію, натомість мають потребу у приналежності і є командними гравцями, причому найбільше їм подобається бути частиною віртуальної команди. Вони будуть найбільш результативними, якщо працюватимуть в горизонтальній організаційній структурі з доброзичливою атмосферою в офісі.

Працювати «зети» починають доволі рано і намагаються поєднувати роботу і навчання . Однак дослідники вказують на можливі проблеми інтеграції «зетів» у професійні колективи через їх невміння йти на компроміс [22, с. 114], невідповідальність та хаотичність [27, с. 234].

Систематизація основних характеристик поколінь з погляду їх як членів проєктної команди представлена в табл. 3.

Зауважимо, що основні хард-скілз (hard skills) поколінь наведено в найбільш узагальненому вигляді, безвідносно до конкретної предметної сфери , в якій можуть реалізовуватись проєкти . Оскільки хард-скілз являють собою сукупність професійних знань, що здобуваються в процесі навчання , і практично неможливо в одному (і навіть не в одному) дослідженні охопити усе розмаїття знань та вмінь, необхідних для конкретних посад та робіт, то при визначенні професійних навичок ми зосередились на специфіці мислення представників різних поколінь, їх спроможності швидко навчатись, звичності використання сучасних технологій.

Таблиця 3. Характеристики навичок поколінь з точки зору проектного менеджменту

Висновки