Взаємодія науково-технічного та соціального прогресу і феномен сталого розвитку суспільства

Отже, комплексний і універсальний прогрес в історії здатний здійснитися саме в сталому розвитку людства за рахунок засобів ноосфери = інтелектуального потенціалу, якщо, звичайно, суспільство знайде в собі сили реалізувати його. Нині в наявності неоднозначність, нефатальність і непередвизначеність втілення і настання чергового етапу загальносоціального прогресу і сталого розвитку суспільства із стану можливості в стан дійсності.

Висновки.

Таким чином, мета даного дослідження досягнута, отримані нові знання про механізми функціонування суспільства і забезпеченні сталості його розвитку як системи. У роботі обґрунтовані наступні наукові результати.

Уточнення поняття «сталий розвиток суспільства» склали два компоненти: 1) «зворотний зв'язок» як його важливий регулятивний важіль і 2) його «цілеспрямованість» крізь певну призму духовних цінностей.

На підставі аналізу сцієнтистських і антисцієнтистських підходів аргументовано найбільший пізнавальний потенціал поглядів, які можна умовно віднести до «стриманого сцієнтизму»: вони реально оцінюють можливі ризики, які несе з собою науково-технічна активність, і одночасно аргументують здатність науки до вирішення проблем, які є наслідками цієї активності.

З опорою на статистичні показники доведено наявність прогресивних змін в таких сферах життєдіяльності людства, як збереження життя і здоров'я, зайнятість і умови праці, кількість вільного часу і різноманітність форм його проведення. Спростовані радикально песимістичні підходи, що заперечують соціальний прогрес взагалі. Запропоновано інтегральний критерій прогресу - рівень гуманізації суспільства, тобто положення в ньому особистості: ступінь її звільнення, здоров'я і задоволення потреб з індикатором середньої тривалості життя.

Проведений аналіз взаємодії науково-технічного і соціального прогресу привів до виявлення закономірностей, в яких вона результується:

- революціонізація науково-технічним прогресом всіх сфер діяльності людини;

- стимулювання технікою і наукою прогресу загальносоціального і прискорення темпів розвитку суспільства під впливом НТП;

- суперечливість прогресу: одне і те ж явище і щабель історичного розвитку можуть бути одночасно прогресивними в одному відношенні і регресивними в іншому;

- є взаємовплив науково-технічного і соціального прогресу один на одного, і в історії є прецеденти потужного зворотного впливу з боку соціальних і економічних елементів на роль феноменів технічних в соціумі;

- амбівалентний вплив техніки і науки на загальносоціальний прогрес: викликає як позитивні результати, так і витрати.

Показано та обґрунтовано поліаспектний зв'язок абрисів загальносоціального прогресу та сталого розвитку суспільства на сучасному етапі.

Таким чином, в результаті проведених досліджень можемо зробити узагальнюючий висновок, а саме: визначальним показником

сталого розвитку суспільства є збалансованість науково-технічного і соціального прогресу - обох взаємопроникних сутнісно інтегрованих компонентів соціогенезу. Розробка цієї збалансованості виступає подальшим напрямком дослідження.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

Андрущенко, В. (2006). Організоване суспільство. Київ: Атлант ЮЕмСі.

Андрущенко, И., Вусатюк, О., Линецкий, С., & Шуба А. (2006). Философский словарь. Київ: А.С.К.

Белл, Д. (1996). Прихід постіндустріального суспільства. В. Лях (упорядник), Сучасна зарубіжна соціальна філософія: Хрестоматія, (с. 194-250). Київ: Либідь.

Бродель, Ф. (1998).Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV--XVIIIст. (У 3-х т. Том 3. Час світу). Київ: Основи.

Добронравова, І. (Ред.). (2018). Філософія науки: підручник. Київ: ВПЦ «Київський університет».

Леонов, В. (2020). Философия физики и науки. Избранные труды. Харьков: КП городская типография.

Маркузе, Г. (1996). Одновимірна людина. Дослідження ідеології розвинутого індустріального суспільства. В. Лях (упорядник), Сучасна зарубіжна соціальна філософія: Хрестоматія. (с. 87-134). Київ: Либідь.

Мемфорд, Л. (1996). Міф про машину. Техніка і розвиток людини. Сучасна зарубіжна соціальна філософія: Хрестоматія. (с. 58-86). Київ: Либідь.

Пінкер, С. (2019). Просвітництво сьогодні: на захист раціональності, науки, гуманізму та прогрессу. К.: Наш формат. Відновлено з https://hub.kyivstar.ua/reviews/prosveshhenie-segodnya-v-zashhitu-raczionalnosti-nauki-gumanizma-i- progressa/ Аргументи на користь розуму, науки, гуманізму та прогресу.

Плаксша, О. (2021). Велике обнуління сталості глобального суспільного устрою через руйнування соціокультурної ідентифікації. Грані, 24 (4), 5-21. DOI: 10.1542/171933

Плаксина, О. (2009). Проблема устойчивого развития современного общества и целенаправляющий потенциал нравственности. Грані, 5 (67), 56-61.

Плаксина, О. (2019). Устойчивость общества в социально-философском учении Аристотеля. Грані, 22 (3), 62-76. DOI: 10.1542/171933

Плаксіна, О. (2020). Сучасна розробка понять прогресу і регресу в історії як філософська проблема науки. Освіта і наука у мінливому світі: проблеми та перспективи розвитку. Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції. 27-28 березня. Частина ІІ, (с. 221-223). Дніпро: СПД «Охотнік». Відновлено з https://www.dnu.dp.ua/docs/ndc/materiali%20 conf/2020/10_2_osvita_i_nauka_2.pdf

Поліщук, Н. & Панченко, М. (2010). Науково-технічний прогрес і духовно-моральне становлення молоді. Наука. Релігія. Суспільство, 2, 197-205.

Семенюк, Е. & Мельник, В. (2017). Філософія сучасної науки і техніки: підручник. (Вид. 3-тє) Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Сергієнко, І. (2016). Комп'ютерні технології і науково-технічний прогрес. ВісникНАН України,11, 56-75.

Тойнбі, А. (1995). Дослідження історії. (У двох томах. Том 1). К.: Основи.

Тоффлер, Е. (2000). Третя Хвиля. К.: Вид. дім «Всесвіт».

An International Decade of Sciences for Sustainable Development. (2023). Retrieved from https://www.iybssd2022.org/en/an- international-decade-of-sciences-for-sustainable-development/

Fourastie J. (1975). Le trents glorieuses ou la revolution indivisible de 1946 a 1975. Paris.

Fourastie, J. & Laleuf, A. (1957). Revolution a I 'Ouest. Paris.

Fourastie, J. (1958). Le progres technique et evolution economique. Paris.

Fukuyama, F. (2022). Liberalism and Its Discontents. London: Profile Books Ltd.

Habermas, J. (1968). Technology and Science as `Ideology'. Toward a Rational Society: Student Protest, Science and Politics. (р. 81-126). Translated by J. Shapiro (1970). Boston: Beacon Press.

Mantatov, V (2013). Sustainable Development Strategy as a postcapitalist project of globalization. XXIII World Congress of Philosophy. Philosophy as Inquiry and Way of Life. Abstracts. 04-10 August. Athens: University of Athens.

Marx, K. (1909). Capital. A critique ofpolitical economy. Volume I. The process of capitalist production. Chicago: Charles H. Kerr & Company.

Meadows, Donella, Meadows, Dennis, & Randers, J. (2004). Limits to Growth: The 30-Year Update. Vermont: Chelsea Green Publishing Company White River Junction.

Spengler, O. (1976). A man and technics. A contribution to a philosophy of life. Translated from the German by C. F. Atkinson.

New York City, U.S.: Alfred A. Knopf, Inc.

Toffler, A., & Toffler, H. (2006). Revolutionary Wealth. New York: Alfred Knopf.

World Bank (2019). World Development Report 2019. The changing nature of work. Washington, DC. Retrieved from https://www. worldbank.org/en/publication/wdr20l9

REFERENCES

An International Decade of Sciences for Sustainable Development. (2023). URL: https://www.iybssd2022.org/en/an-international- decade-of-sciences-for-sustainable-development/

Andrushchenko, V (2006). Organised society. Kyiv: Atlant UMC.

Andrushhenko, I., Vusatjuk, O., Lineckij, S., & Shuba A. (2006). Philosophical dictionary. Kyiv: A.C.K.

Bell, D. (1996). The coming post-industrial society. V. Lyakh (compiler), Modern foreign social philosophy: Textbook. (р. 194250). Kyiv: Swan.

Braudel, F. (1992). Material civilization, economics and capitalism, XV-XVIII centuries. (Vol. 3. Time of the world). Kyiv: Basics.

Dobronravova, I. (Ed.). (2018). Philosophy of science: textbook. Kyiv: VPC «Kyiv University».

Fourastie J. (1975). The thirty glorious years or the indivisible revolution from 1946 to 1975. Paris.

Fourastie, J. & Laleuf, A. (1957). Revolution in the West. Paris.

Fourastie, J. (1958). Technical progress and economic development. Paris.

Fukuyama, F. (2022). Liberalism and Its Discontents. London: Profile Books Ltd.

Habermas, J. (1968). Technology and Science as `Ideology'. Toward a Rational Society: Student Protest, Science and Politics. Translated by J. Shapiro (1970) (p. 81-126). Boston: Beacon Press.

Leonov, V. (2020). Philosophy of physics and science. Selected works. Kharkov: KP city printing house.

Mantatov, V. (2013). Sustainable Development Strategy as a postcapitalist project of globalization. XXIII World Congress of Philosophy. Philosophy as Inquiry and Way of Life. Abstracts. 04-10 August. Athens: University of Athens.

Marcuse, H. (2003). One-Dimensional Man: Studies in the Ideology of Advanced Industrial Society. V Lyakh (compiler), Modern foreign social philosophy: Textbook. (р. 87-134). Kyiv: Swan.

Marx, K. (1909). Capital. A critique of political economy. (Vol. I. The process of capitalist production). Chicago: Charles H. Kerr & Company.

Meadows, Donella, Meadows, Dennis, & Randers, J. (2004). Limits to Growth: The 30-Year Update. Vermont: Chelsea Green Publishing Company White River Junction.

Mumford, L. (2001). The myth of the machine. V Lyakh (compiler), Modern foreign social philosophy: Textbook. (р. 58-86). Kyiv: Swan.

Pinker, S. (2019). Enlightenment Now: The Case for Reason, Science, Humanism, and Progress. K.: Our format. Retrieved from https://hub.kyivstar.ua/reviews/prosveshhenie-segodnya-v-zashhitu-raczionalnosti-nauki-gumanizma-i-progressa/ Arguments in favor of reason, science, humanism and progress.

Plaksina, O. (2009). The problem of sustainable development of modern society and the purpose-directing potential of morality. Grani, 5 (67), 56-61.

Plaksina, O. (2019). The sustainability of society in the Aristotle's socio-philosophical doctrine. Grani, 22 (3), 62-76. DOI: 10.15421/171933

Plaksina, O. (2020). Modern development of concepts of progress and regression in history as a philosophical problem of science. Education and science in a changing world: problems and prospects for development. Materials of the II International Scientific Conference. March 27-28. Part II, (p. 221-223). Dnipro: SPD Okhotnik. Retrieved from https://www.dnu.dp.ua/ docs/ndc/materiali%20conf/2020/10_2_osvita_i_nauka_2.pdf

Plaksina, O. (2021). The great zeroing of the sustainability of the global social order through the destruction of socio-cultural identification. Grani, 24 (4), 5-21. DOI: 10.15421/172134

Polishchuk, N. & Panchenko, M. (2010). Scientific-technical progress and spiritual and moral development of youth. Science. Religion. Society, 2, 197-205.

Semenyuk, E. & Melnyk, V (2017). Philosophy of modern science and techniqe: textbook (3rd ed.). Lviv: LNU named Ivan Franko.

Sergienko, I. (2016). Computer technologies and scientific-technical progress. Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, 11, 56-75.

Spengler, O. (1976). A man and technics. A contribution to a philosophy of life. Translated from the German by C. F. Atkinson. New York City, U.S.: Alfred A. Knopf, Inc.

Toffler, A., & Toffler, H. (2006). Revolutionary Wealth. New York: Alfred Knopf.

Toffler, E. (2000). The Third Wave. K.: Ed. house «Vsesvit».

Toynbee, A. (1991). Comprehension of history. (In two volumes. Volume 1). K.: Basics.

World Bank. (2019). World Development Report 2019. The changing nature of work. Washington, DC. Retrieved from https:// www.worldbank.org/en/publication/wdr2019

Размещено на Allbest.ru