Соціально-педагогічні умови формування соціальної активності малозабезпечених сімей

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Соціально-педагогічні умови формування соціальної активності малозабезпечених сімей

Чернуха Надія Миколаївна докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальної реабілітації та соціальної педагогіки,

Васильєва-Халатникова Марина Олександрівна кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри соціальної реабілітації та соціальної педагогіки,

Співак Ярослав Олегович доктор педагогічних наук, професор кафедри соціальної роботи, декан педагогічного факультету,

Брусенко Аліна Сергіївна кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри соціальної роботи

Анотація

У статті розглянуто соціально-педагогічні умови формування соціальної активності малозабезпечених сімей. Визначено, що сучасні соціально- економічні умови вимагають розробки та впровадження ефективних підходів до підтримки таких сімей, зокрема через активізацію їх соціального потенціалу. Стаття аналізує різні підходи та методи роботи з малозабезпеченими сім'ями з метою підвищення рівня їх соціальної активності. Особлива увага приділяється забезпеченню доступу до якісної освіти та психосоціальної підтримки для цієї категорії сімей. Виходячи із проблем, з якими стикаються малозабезпечені сім'ї в Україні, стає зрозумілим, що подолання малозабезпе- ченості справді вимагає більш широкого підходу, включаючи зміну «психології бідності» та підвищення рівня освітньої обізнаності та навичок у малозабезпечених групах населення. Цей підхід може бути дієвим для створення більш стійких та тривалих рішень для боротьби з бідністю.

Організація соціально-педагогічної роботи, виходячи з принципу макси- мізації мінімуму (прагнення максимально розширити мінімальні ресурси соціальної допомоги), має не тільки допомагати сім'ї пережити труднощі, залучаючи кошти благодійників або спостерігаючи за справедливим розподілом державної допомоги, а й навчити сім'ю самодопомоги та взаємодопомоги, що дають більший ефект, ніж найщедріші благодійники, тобто, морально завжди кращий власний заробіток, ніж соціальне утримання. Діяльність малозабезпечених сімей набувала характеру самодіяльності, тобто таких рис, за допомогою яких індивід реалізує свою ініціативу, варто покладати на себе відповідальність перед самим собою та суспільством. Чим вищий рівень організації людини як особистості, то більшою мірою її поведінка набуває не пристосувального характеру, а творчого - відповідно до цілей, завдань, намірів, вимог суспільства, тобто провідну роль починає відігравати соціальна активність як системоутворювальна якість особистості та її діяльності. Робота містить практичні рекомендації для соціальних працівників та педагогів щодо покращення роботи з малозабезпеченими сім'ями.

Ключові слова: соціальна активність, малозабезпечені сім'ї, соціально- педагогічні умови, прожитковий мінімум, психосоціальна підтримка.

Abstract

SOCIAL AND PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR THE FORMATION OF SOCIAL ACTIVITY OF LOW-INFORT FAMILIES

The article examines the socio-pedagogical conditions for the formation of social activity of low-income families. It was determined that modern socio-economic conditions require the development and implementation of effective approaches to support such families, in particular through the activation of their social potential. The article analyzes various approaches and methods of working with low-income families in order to increase the level of their social activity. Special attention is paid to ensuring access to quality education and psychosocial support for this category of families.

Based on the challenges faced by low-income families in Ukraine, it becomes clear that overcoming poverty does require a broader approach, including changing the "psychology of poverty" and increasing the level of educational awareness and skills among low-income populations. This approach can be effective in creating more sustainable and lasting solutions to poverty.

The organization of socio-pedagogical work, based on the principle of maximization of the minimum (the effort to maximize the minimal resources of social assistance), should not only help the family to overcome difficulties by attracting funds from benefactors or monitoring the fair distribution of state assistance, but also teach the family self-help and mutual aid, which gives a greater effect than the most generous benefactors, i.e., morally, one's own earnings are always better than social support. The activities of low-income families acquired the character of self-activity, i.e. such features, with the help of which an individual realizes his initiative, it is worth taking responsibility for himself and society. The higher the level of organization of a person as an individual, the more his behavior acquires not an adaptive character, but a creative one - in accordance with the goals, tasks, intentions, requirements of society, that is, social activity begins to play a leading role as a system-forming quality of the individual and his activity. The work contains practical recommendations for social workers and teachers to improve work with low-income families.

Keywords: social activity, low-income families, socio-pedagogical conditions, living wage, psychosocial support.

Постановка проблеми

Упродовж усієї історії людства родинні стосунки, і насамперед сім'я, відігравали важливу роль у становленні та соціалізації особистості. Адже саме в сім'ї закладаються основи моральності, світогляду людини, формуються норми поведінки в суспільстві, розкриваються внутрішній світ та індивідуальні якості особистості. В сім'ї відбувається повна підготовка нового члена суспільства. Крім цього, сім'я протягом усього життя людини сприяє її самоствердженню, стимулює соціальну і творчу активність особистості, розкриває її індивідуальність.

У сучасних умовах сім'я переживає серйозні проблеми, які цілком впливають на її благополуччя, а також негативно позначаються не тільки на кожному її члені, а й впливають на стабільність і розвиток усього суспільства. Різного роду проблеми не дають повноцінно реалізовувати сім'ї її функції, тому інститут сім'ї потребує допомоги та підтримки з боку держави, для безболісного подолання різних важких життєвих ситуацій.

Сім'ї, що опинилися у колі цих труднощів, можуть бути визнані як малозабезпечені, оскільки потребують додаткової уваги та підтримки для успішного подолання своїх життєвих труднощів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Серед сучасних науковців у сфері соціальної роботи, соціального захисту та соціального забезпечення значний вклад в удосконалення надання соціальних послуг певним групам клієнтів, зокрема соціально незахищеним верствам населення, внесли І. Андрієнко, О. Безпалько, І. Бахновська, І. Волошин, М. Коломойцев, З. Кияниця, А. Капська, Н. Костюк, Г. Краєвська М. Любецька, Н. Толстих, І. Пєша, Ж. Петрочко, Т. Заяць та інші.

Окремо питання соціального захисту та соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям були розглянуті І. Волошиним, М. Коломойцевим, питання соціальної активності різних категорій населення вивчали О. Безпалько, С. Грабовська, В. Радул та інші.

Мета статті - визначити соціально-педагогічні умови формування соціальної активності малозабезпечених сімей.

Виклад основного матеріалу

Від соціально-економічного розвитку країни безпосередньо залежить соціальне самопочуття різних категорій населення, їхня задоволеність різними сферами життєдіяльності, а також діяльністю органів влади. Тому для її реалізації слід паралельно розвивати й економіку країни в цілому, щоб підвищити рівень і добробут життя населення, а головним чином малозабезпечених верств населення.

На думку Н. Толстих, малозабезпеченість - це особливий стан матеріальної незабезпеченості людей, коли доходи людини або сім'ї не дають змоги підтримувати необхідне для життєдіяльності споживання, що і виступає чинником соціального ризику. На сьогодні малозабезпеченість є актуальною проблемою, оскільки вона обмежує доступ до якісних соціальних послуг, таких як освіта, охорона здоров'я, а також доступ до успішної соціалізації дітей та молоді, який включає в себе відвідування дитячого садка, спортивних секцій, музичної школи та інших місць для розвитку дитини [7, с. 101].

До малозабезпечених категорій населення належать ті категорії громадян, чий дохід менший за прожитковий мінімум. До цих категорій можна віднести і сім'ї, середній дохід яких на одну особу не перевищує прожиткового мінімуму [5, с. 44].

Теоретичне вивчення проблеми малозабезпеченості сімей в Україні дає можливість окреслити такі особливості людей із малозабезпечених сімей, як: відсутність ініціативи, пасивність; перекладання відповідальності на інших; невміння ставити мету, домагатися її; боязнь ризику; прагнення звинувачувати у своїх бідах інших [2, с. 53].

Окрім, того виходячи із проблем, з якими стикаються малозабезпечені сім'ї в Україні, стає зрозумілим, що подолання малозабезпеченості справді вимагає більш широкого підходу, включаючи зміну «психології бідності» та підвищення рівня освітньої обізнаності та навичок у малозабезпечених групах населення. Цей підхід може бути дієвим для створення більш стійких та тривалих рішень для боротьби з бідністю.

Відтак, організація соціально-педагогічної роботи, виходячи з принципу максимізації мінімуму (прагнення максимально розширити мінімальні ресурси соціальної допомоги), має не тільки допомагати сім'ї пережити труднощі, залучаючи кошти благодійників або спостерігаючи за справедливим розподілом державної допомоги, а й навчити сім'ю самодопомоги та взаємодопомоги, що дають більший ефект, ніж найщедріші благодійники, тобто, морально завжди кращий власний заробіток, ніж соціальне утримання [4, с. 125].

Важливо, щоб діяльність малозабезпечених сімей набувала характеру самодіяльності, тобто таких рис, за допомогою яких індивід реалізує свою ініціативу, варто покладати на себе відповідальність перед самим собою та суспільством. Чим вищий рівень організації людини як особистості, то більшою мірою її поведінка набуває не пристосувального характеру, а творчого - відповідно до цілей, завдань, намірів, вимог суспільства, тобто провідну роль починає відігравати соціальна активність як системоутворювальна якість особистості та її діяльності [6, с. 135].

Так, С. Грабовська та С. Чолій, розглядають соціальну активність, як інтеграційну характеристику самоорганізації та мотиваційно-ціннісної орієнтації особистості, її соціально спрямованої діяльності та поведінки, взаємодію із членами колективу й соціальним середовищем при виконанні соціально значущої діяльності [3, с. 173].

Своєю чергою, О. Безпалько розглядає соціальну активність особистості як динамічне утворення, яка через систему зв'язків із навколишнім середовищем у процесі пізнання, діяльності та спілкування здійснює її розвиток. Дослідниця вказує на різноманітність прояву та залежність соціальної активності від співвідношення між соціальними обов'язками особистості в суспільно-значущій діяльності та суб'єктивними установками на діяльність. Соціальна активність, на думку О. Безпалько, виявляється в здатності свідомого пристосування до зовнішнього середовища, а також цілеспрямованої зміни. У повсякденному житті соціальна активність проявляється у вигляді діяльності в організації та координації активності індивідів, в освоєнні ними зовнішнього середовища [1, с.7-8]. освіта психосоціальний обізнаність навичка

В загальному розумінні соціальна активність характеризується здатністю засвоювати і втілювати в життя регламентовану суспільством систему знань, умінь, навичок, норм і правил поведінки, спілкування. Індивід усвідомлює цілі, що стоять перед ним, а також мотиви, способи розв'язання завдання, досягає позитивних результатів.

Соціальну активність малозабезпечених сімей розглядаємо як інтегративну якість особистості, що являє собою цілісну систему соціальних знань, оцінних суджень і переживань, світоглядних настанов, вчинків, зорієнтованих на прояв самостійності та ініціативи; спрямовану на взаємодію із соціальним середовищем та його перетворення через різні види діяльності; яка виявляється в гуманістичних, ділових і громадянських якостях особистості [3, с. 175]. Результатом сформованості соціальної активності малозабезпечених сімей є успішна інтеграція в суспільство та поліпшення їхнього життя.

Аналіз наукової літератури та вивчення практичного досвіду з проблеми формування соціальної активності малозабезпечених сімей дає змогу виокремити низку соціально-педагогічних умов, дотримання яких веде до структурування та оптимізації цього процесу. Схарактеризуємо соціально- педагогічні умови формування соціальної активності малозабезпечених сімей.

Перша соціально-педагогічна умова полягає в забезпеченні доступу до якісної освіти та підтримку у розвитку навичок, необхідних для працевлаштування та економічної самостійності. Це може включати економічне виховання, доступ до профорієнтаційних програм, а також можливості професійного навчання. При формуванні економічної самостійності важливим етапом є використання економічного виховання та профорієнтаційних програм. Саме економічне виховання формує фундаментальні знання щодо фінансових аспектів та ринкових реалій, дозволяючи особистості краще розуміти економічні та фінансові вимоги. Це відбиття впливає на їхню здатність раціонально управляти власними фінансами.

Економічно освічені особи можуть бути більш схильними до інвестицій у власний розвиток та навчання для підвищення кваліфікації, що важливо для кар'єрного зростання. Вони також краще розуміють необхідність гнучкості та адаптабельності на ринку праці, реагуючи на зміни у економіці та розвиток галузей.

Окрім того, економічне виховання забезпечує розвиток економічного мислення, яке включає в себе здатність оперувати своїми думками, ідеями та елементами свідомості. Також сприяє формуванню моральних і ділових якостей, що утворюються в економічній діяльності: громадської активності, підприємливості, ініціативності, хазяйновитого, дбайливого, чесного ставлення до суспільного надбання, раціоналізаторства, відповідальності, прагнення до високої рентабельності, високої якості, особистого успіху і благополуччя [7, с. 100].

Комплексний підхід, що враховує якісне економічне виховання і професійну орієнтацію, допомагає індивідам не лише забезпечити фінансову стабільність, а й зробити свідомі професійні вибори, що сприяє ефективному використанню їхнього потенціалу та ресурсів. Такий підхід сприяє не лише підготовці до ринку праці, але і визначенню шляхів для досягнення фінансового успіху в майбутньому.

Друга соціально-педагогічна умова полягає в створенні можливостей для участі малозабезпечених сімей в громадському житті. Це може включати розвиток навичок громадянської активності, участь у громадських організаціях та ініціативах, які сприяють зміцненню спільності та покращенню якості життя.

Доцільність використання другої соціально-педагогічної умови при формуванні соціальної активності малозабезпечених сімей обумовлена декількома ключовими аспектами. По-перше, створення можливостей для участі малозабезпечених сімей в громадському житті сприяє їхній соціальній інтеграції та зменшує соціальну ізоляцію, дозволяючи взаємодіяти з іншими членами суспільства. По-друге, активна участь в громадському житті допомагає малозабезпеченим сім'ям приймати рішення, впливати на життєві умови та сприяє розвитку взаємопідтримуючої спільноти. По-третє, громадська участь розширює можливості самореалізації та особистого розвитку, що є ключовим для підвищення якості життя учасників, незалежно від їхнього матеріального стану. Важливим аспектом є можливість дітей малозабезпечених сімей мати доступ до освіти та культурних ресурсів, створюючи для них сприятливе середовище для розвитку. По-четверте, участь у громадському житті не лише забезпечує соціальні переваги, але також може сприяти розвитку економічної самостійності, створюючи робочі можливості та підприємницькі ініціативи. Цей підхід допомагає створити в малозабезпечених сім'ях відчуття гідності, самоцінності та відповідальності.

Третя соціально-педагогічна умова полягає в психосоціальній підтримці малозабезпечених сімей, оскільки вони часто зазнають стресу та психологічного навантаження через фінансові труднощі та інші соціальні проблеми. Це проявляється в сприянні розвитку сімейних навичок, психологічної стійкості та взаємодії у межах сім'ї, що також є важливими аспектами при формуванні соціальної активності малозабезпечених сімей.

Аналіз літературних джерел доводить, що малозабезпечені сім'ї часто зазнають великого тиску та несприятливих умов, що може впливати на їхню емоційну та психологічну стійкість. Психосоціальна підтримка надає можливість сім'ям ефективно долати стресові ситуації, сприяє розвитку позитивних механізмів впорядкування та зміцненню родинних зв'язків. Цей вид підтримки також сприяє формуванню ресурсів самодопомоги в малозабезпечених сім'ях. Надання психологічної та соціальної допомоги допомагає членам сім'ї здолати внутрішні труднощі та відновлювати втрачену віру в власні сили.

Вважаємо, що визначені соціально-педагогічні умови допомагають зберегти сімейну стабільність та покращити якість життя малозабезпечених сімей, що в свою чергу сприяє їхній соціальній активності та участі у суспільному житті.

Висновки

Таким чином, запропоновані соціально-педагогічні умови можуть бути керівною силою у формуванні соціальної активності малозабезпечених сімей, забезпечуючи їм інтеграцію, розвиток та підтримку в подоланні труднощів.

Подальші перспективи дослідження вбачаємо в створенні інструментів для кількісної та якісної оцінки рівня соціальної активності малозабезпечених сімей та дослідження стійкості отриманих навичок та знань, а також їх впливу на соціально-економічний стан сімей.

Література

1. Безпалько О. В. Розвиток соціальної активності особистості у дитячому об'єднанні. Вісник психології і педагогіки: зб. наук. пр. 2012. Вип. 8. С. 3-16.

2. Волошин І.П. Соціальний захист малозабезпечених осіб в Україні : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2020. 240 с.

3. Грабовська С. Соціальна активність в процесі соціалізації особистості. Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Київ, 2010. Т. XII, ч. 1. С. 171-181.

4. Кияниця З., Петрочко Ж. Соціальна робота з вразливими сім'ями та дітьми : посіб. у 2-х ч.; Ч. І. Сучасні орієнтири та ключові технології. Київ: ОБНОВА КОМПАНІ, 2018. 256 с.

5. Коломойцев М. Правове регулювання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.05. Дніпропетровськ, 2015. 199 с.

6. Любецька М. Актуальні питання здійснення соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах. Інвестиції: практика та досвід. Київ, 2018. № 16. С. 133-136.

7. Толстих Н. Малозабезпеченість як системний бар'єр на шляху соціально-економічного розвитку України. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2020. № 3. С. 99-109.

References

1. Bezpalko O. (2012). Rozvytok sotsialnoi aktyvnosti osobystosti u dytiachomu ob'iednanni. Visnyk psykholohii i pedahohiky: zb. nauk. pr., Vyp. 8, 3-16 [in Ukrainian].

2. Voloshyn I. (2020). Sotsialnyi zakhyst malozabezpechenykh osib v Ukraini [Social pedagogy]. Candidate's thesis. Lviv: Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka [in Ukrainian].

3. Hrabovska S (2010). Sotsialna aktyvnist v protsesi sotsializatsii osobystosti. Problemy zahalnoi ta pedahohichnoi psykholohii: zb. nauk. pr. In-tu psykholohii im. H.S. Kostiuka APN Ukrainy. Kyiv, XII, ch. 1. 171-181 [in Ukrainian].

4. Kyianytsia Z., Petrochko Zh. (2010). Sotsialna robota z vrazlyvymy sim'iamy ta ditmy [Posib. u 2-kh ch.; Ch. I. Suchasni oriientyry ta kliuchovi tekhnolohii]. Kyiv: OBNOVA KOMPANI. [in Ukrainian].

5. Kolomoitsev M. (2015). Pravove rehuliuvannia derzhavnoi sotsialnoi dopomohy malo- zabezpechenym sim'iam. [Social pedagogy]. Candidate's thesis. Dnipropetrovsk [in Ukrainian].

6. Liubetska M. (2018). Aktualni pytannia zdiisnennia sotsialnoho suprovodu simei (osib), yaki perebuvaiut u skladnykh zhyttievykh obstavynakh. Investytsii [Praktyka ta dosvid]. Kyiv, № 16. 133-136. [in Ukrainian]

7. Tolstykh N. (2020) Malozabezpechenist yak systemnyi bar'ier na shliakhu sotsialno- ekonomichnoho rozvytku Ukrainy. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh.

Размещено на Allbest.ru