Зарубіжний досвід формування соціально-психологічної готовності військовослужбовців збройних сил до виконання завдань за призначенням в умовах гібридної війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зарубіжний досвід формування соціально-психологічної готовності військовослужбовців збройних сил до виконання завдань за призначенням в умовах гібридної війни

Лабенок Олександр Іванович

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: Караман Олена Леонідівна, доктор педагогічних наук, професор,

Стаття присвячена вивченню зарубіжного досвіду формування соціально-психологічної готовності військовослужбовців збройних сил до виконання завдань за призначенням в умовах гібридної війни. Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що питання соціально-психологічної підготовки військовослужбовців збройних сил країн НАТО є ключовими в загальній системі професійної підготовки військовослужбовців країн Альянсу і включають різноманітні методи і практики, спрямовані на зміцнення психологічної готовності та адаптації до виконання завдань за призначенням. соціально психологічна готовність війна

Ключові слова: соціально- психологічна готовність, військовослужбовці збройних сил, зарубіжний досвід, військово-професійні якості, національні цінності.

Постановка проблеми

Вивчення зарубіжного досвіду формування соціально-психологічної готовності військовослужбовців збройних сил країн НАТО до виконання завдань за призначенням в умовах гібридної війни проводилося нами на основі аналізу національних законодавчих баз цих країн у галузі безпеки та оборони, нормативних документів оборонних міністерств та відомств країн-учасниць Північно-Атлантичного Альянсу, документів, що регламентую діяльність НАТО, та наукових публікацій вітчизняних та зарубіжних дослідників, у центрі уваги яких знаходяться питання організації професійної підготовки військовослужбовців країн НАТО в цілому та формування їх соціально-психологічної готовності до виконання завдань за призначенням зокрема.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У дослідженнях В. Безбаха та В. Клименка [1], Р. Дмитренка, М. Єзерського та В. Лимаренка [2], М. Зеленкова [3], П. Криворучка, В. Осьодло та Л. Терещенко [4],О.Макаревич [5], В. Наконечного, В. Клименка та Н. Копаниці [6], В. Невмержицького [7], В. Савінцева [8], В. Стасюка [9] та інших наголошується на тому, що воєнно-політичне керівництво більшості країн-членів НАТО вважає проблему формування соціально-психологічної готовності військовослужбовців збройних сил однією з пріоритетних у сфері гарантування своєї національної безпеки.

Мета дослідження полягає у вивченніможливостей впровадження зарубіжного досвіду формування соціально-психологічної готовності військовослужбовців збройних сил країн НАТО до виконання завдань за призначенням в умовах гібридної війни у процес професійної підготовки військовослужбовців Збройних сил України.

Виклад основного матеріалу

Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що питання соціально- психологічної підготовки військовослужбовців збройних сил країн НАТО є ключовими в загальній системі професійної підготовки військовослужбовців країн Альянсу і включають різноманітні методи і практики, спрямовані на зміцнення психологічної готовності та адаптації до виконання завдань за призначенням, такі як, наприклад:

1. Тренування в умовах стресу та екстремальних ситуацій: Військові проводять навчання та тренування, що включають симуляцію бойових дій, обмежені ресурси та високий рівень стресу. Метою таких тренувань є розвиток стресостійкості, прийняття рішень в умовах невизначеності та вміння ефективно працювати в екстремальних умовах.

2. Командно-штабні ігри: у рамках таких ігор військовослужбовці розв'язують різноманітні тактичні та стратегічні завдання, працюючи в команді. Такі ігри допомагають розвивати лідерські навички, командний дух і здатність до колективного прийняття рішень.

3. Психологічне консультування та підтримка:Військовослужбовцям надається доступ до психологічного консультування та підтримки. Це дає їм змогу обговорити свої емоційні та психологічні труднощі, пов'язані з виконанням службових обов'язків, і отримати необхідну підтримку та допомогу.

4. Міжкультурна підготовка: У зв'язку з тим, що військові операції НАТО часто включають співпрацю з військовими з різних країн, проводиться підготовка з міжкультурної взаємодії. Військовослужбовці вивчають культуру, традиції та особливості країн-партнерів, що сприяє ефективній взаємодії та співпраці.

Це лише деякі приклади соціально-психологічної підготовки, яку застосовують військові служби НАТО. Вони дозволяють військовослужбовцям розвинути необхідні навички, здібності та ментальний стан для виконання своїх обов'язків в умовах військової служби.

Конкретні приклади соціально-психологічної підготовки військовослужбовців збройних сил країн НАТО варіюються залежно від конкретної країни та її підходу до підготовки своїх військових.

До числа основних чинників, які, на думку військових фахівців, сприяють поліпшенню соціально - психологічної готовності особового складу належать:

- подальше зміцнення і нарощування військово-промислового потенціалу і підтримання його на рівні вимог сучасної воєнно-політичної обстановки і забезпечення національної безпеки конкретної країни;

- використання науково-технічних досягнень у військових цілях і подальший розвиток ВПК країни;

- інтенсифікація соціально-психологічної підготовки всіх категорій особового складу з пріоритетним відпрацюванням відповідних питань під час заходів оперативної та бойової підготовки;

- удосконалення процесів оперативної та бойової підготовки штабів і військ; посилення соціального захисту військовослужбовців і насамперед підвищення матеріальної зацікавленості особового складу;

- проведення заходів, спрямованих на підвищення рівня професійної компетенції органів військового управління.

Як показує практика, позитивно впливають на формування соціально-психологічної готовності більшості військовослужбовців країн НАТО наступні чинники:

- високий рівень особистої професійної підготовки та постійне прагнення до її підвищення;

- гордість за приналежність до своєї країни та її ЗС;

- прихильність традиціям військової частини і ЗС загалом;

- упевненість у якості своєї зброї;

- висока психологічна готовність до ведення військових дій.

Водночас упродовж проведених досліджень було виявлено ті чинники, які негативно впливають на морально-психологічний стан, зокрема:

- підвищений інтерес до матеріального стимулювання військовослужбовців на шкоду морально - етичному вихованню;

- зневага до противника, переоцінка своїх сил, підвищене комфортолюбство; втрата ініціативи під час бойових дій;

- прояв крайніх форм індивідуалізму, кар'єризм, відчуженість, напруженість у взаєминах.

Високий рівень бойової готовності, що забезпечується, на думку воєнно-політичного керівництва США, насамперед ефективно діючою системою професійної, оперативної та бойової підготовки, зі свого боку, сприяє формуванню й підтримці високого морального духу в особового складу, почуття гордості й задоволення службою в збройних силах, упевненості в командуванні, своїх діях. Виходячи з цього, американські фахівці (King [10]; Moore [11]; Rodrigues-Goulart [12]; Wessely [13]; Wong [14]) вважають, що соціально-психологічну підготовку слід розглядати як важливий елемент комплексної системи навчання і підготовки особового складу збройних сил. У зв'язку з цим вона здійснюється під час усіх видів підготовки військ за спеціалізованими програмами. Соціально-психологічну підготовку пов'язують із завданнями, що стоять перед збройними силами, і вона спрямована на формування необхідних якостей для всіх категорій військовослужбовців.

Кінцевим результатом цього процесу є висока моральна і психологічна стійкість як окремого військовослужбовця, так і підрозділу, частини, збройних сил загалом.

Моральна і психологічна стійкість, за поглядами американських військових спеціалістів, передбачає наявність наступних основних елементів: дисципліна, бойовий дух, воля до перемоги, самовладання, почуття власної гідності, чесність, відданість обов'язку та військовій службі, почуття офіцерської та солдатської честі та інші.

До речі, керівництво міністерства оборони США вважає, що морально-психологічний стан американських збройних сил XXI століття визначатиметься якістю підготовки рядового і сержантського складу. На його думку, підвищена увага на довгострокову перспективу до людського фактора як одного з основних, що впливають на рівень бойової готовності збройних сил, зумовлює необхідність подальшого розвитку організаційних структур, а також форм і методів їхньої діяльності, які забезпечують позитивний вплив командирів та інші органи управління різного рівня на поведінкові норми військовослужбовців.

Аналіз системи соціально-психологічної підготовки особового складу армій країн НАТО дає змогу виявити деякі основні її риси й особливості: існування відповідного апарату практично в усіх структурах організаційної структури збройних сил; розгалуженість і сувора підлеглість різноманітних служб та органів; наявність у розпорядженні органів управління соціально-психологічною підготовкою потужної матеріальної та фінансової бази у поєднанні з численним висококваліфікованим кадровим складом; чітко визначені ідейно- теоретичні орієнтири, а також дотримання традицій збройних сил. Так, у збройних силах США в основу роботи з особовим складом покладено ідеї американського способу життя, відданості національному прапору і Президенту країни, а також дотримання традицій збройних сил, їхніх видів, родів військ і служб, об'єднань, з'єднань, частин і різних громадських рухів та організацій.

Висновки

Результати дослідження змісту соціально-психологічної підготовки у збройних силах країн НАТО свідчать, що в ній найчіткіше виокремлюються наступні напрями: формування та розвиток у військовослужбовців високих військово-професійних якостей, позитивної мотивації до військової служби; виховання в особового складу почуття патріотизму, вірності національним цінностям; вироблення навичок виживання у полоні й підготовка до ведення тривалих бойових дій в екстремальних умовах; проведення занять з фізичного виховання особового складу.

При цьому важливими завданнями соціально-психологічної підготовки в провідних країнах НАТО є: формування високих моральних цінностей у військовослужбовців; усвідомлення важливості збройних сил для захисту національних інтересів; розвиток в особового складу здатності зберігати холоднокровність і почуття відповідальності за найнепередбачуваніших обставин, протистояти негативному інформаційно - психологічному впливу супротивника; соціальний захист прав та пільг усіх категорій військовослужбовців, включно з пенсіонерами збройних сил.

Головними недоліками існуючих програм з формування соціально-психологічної готовності військовослужбовців збройних сил країн НАТО є те, що а) соціальний аспект цього складного явища, як правило, відсувається на другий план, а перевага віддається питанням формування психологічної готовності військовослужбовців до виконання завдань за призначенням, і б) в існуючих програмах майже не враховуються особливості сучасної гібридної війни, виклики якої, безсумнівно, потребують відповідного реагування.

Отже, перед нами постає завдання з розробки та впровадження в процес професійної підготовки військовослужбовців Збройних сил України принципово нової системи формування їх соціально - психологічної готовності до виконання завдань за призначенням у нових умовах, чому й будуть присвячені наступні підрозділи нашого дисертаційного дослідження.

Джерела

1. Безбах В. Г., Клименко В. С. Організація і ведення психологічних операцій США та спецпропаганди колишнього СРСР в період холодної війни (19461991). Міжнародна наукова військово-історична конференція «Холодна війна»: історія та уроки. 1946-1991 рр. Збірник наукових праць (с. 75-81). К.: «НВП Поліграфсервіс», 2012.

2. Дмитренко Р. П., Єзерський М. Р., Лимаренко В. В. (2004). Оцінювання рівня готовності миротворчих контингентів Збройних Сил України. Наука і оборона. 2004. № 3. С. 7.

3. Зеленков М. С. Морально-психологическаяподготовкавойск в армияхзарубежныхстран. Общиевоенныепроблемы. 2002.№ 12. С. 28-35.

4. Криворучко П. П., Осьодло В. І., Терещенко Л. Ф. Психологічна робота в миротворчих операціях: Навчальний посібник. Київ: Національна академія офіцерської підготовки імені гетьмана Петра Сагайдачного, 2004.

5. Макаревич О. Особливості психологічної підготовки армій країн НАТО. Соціальна психологія. 2005. № 1(9). С. 140-148.

6. Наконечний В. Д., Клименко В. С., Копаниця Н. І. Досвід організації психологічної роботи під час ведення збройних конфліктів, підготовки та виконання миротворчих завдань (збірник інформаційно-аналітичних матеріалів)/Під заг. Ред. начальника Головного управління по роботі з особовим складомЗбройнихСилУкраїнигенерал-майораІ. М. ЧУБЕНКА.2013.URL:

https://www.mil.gov.ua/content/social_adaptation/psychological_preparation/dosvid_org_pcuxol_robotu_v_zkonflictax2013.pdf.

7. Невмержицький В. М. Психологічні детермінанти адаптації військовослужбовців строкової служби до особливих умов діяльності:Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07. Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. Київ, 2002. 19 с.

8. Савінцев В. І. Морально-психологічне забезпечення бойових дій. Київ: ВГІ НАОУ, 1997.

9. Стасюк В. В. Психологія локальних війн та збройних конфліктів: підручник для слухачів та студентів вищих навчальних закладів. Київ: НУОУ ім. І. Черняховського, 2016.

10. King H. How The Army Trains Soldiers In 'Mental Resilience'. Forces.net. 2020. Retrieved from https://www.forces.net/news/how-army-trains- soldiers-mental- robustness.

11. Moore B. A., Reger G. M. Historical and contemporary perspectives of combat stress and the Army Combat Stress Control Team. Combat stress injury: Theory, research, and management. 2007. No. 6. P. 161-181. etrieved from http://www.stress.org/wp-content/uploads/2011/08/Historical-and-Contemporary-Perspectives- of-Combat-and-Operational-Stress.pdf.

12. Rodrigues-Goulart F. Combat motivation. Military Review. 2006. No. 94(6). P. 93-96. Retrieved from https://www.armyupress.army.mil/Portals/7/military- review/Archives/English/MilitaryReview_20061231_art016.pdf.

13. Wessely S. Twentieth-century theories on combat motivation and breakdown. Journal of Contemporary History. 2006. No. 41(2). P. 269-286. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/249710057.

14. Wong L. Combat Motivation in Today's Soldiers. Armed Forces & Society. 2006. P. 661. Retrieved from http://archive.palmcenter.org/files/active/0/2006_0925- Wong_critique.pdf.

Размещено на Allbest.ru