Арт-терапія як засіб соціальної підтримки людей похилого віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Арт-терапія як засіб соціальної підтримки людей похилого віку

Клочок Олександр Миколайович доктор філософії, керівник мережі пансіонатів по догляду за людьми з обмеженими можливостями «Ренамед»

Анотація

Стаття присвячена дослідженню одного з сучасних та перспективних методів психотерапії, який називають арт-терапією або терапією мистецтвом. Зазначається, що терапія мистецтвом особливо має місце як засіб соціальної підтримки людей похилого віку, тому важливим виявляється вивчення особливостей її застосування на практиці.

Актуальність статті зумовлена необхідністю детального вивчення засобів арт-терапії у соціальній підтримці людей похилого віку. Розглянуто соціальну підтримку людей похилого віку засобами арт-терапії як спеціально організовану діяльність соціального працівника з людьми похилого віку, спрямовану на оптимізацію їх психоемоційного стану з метою полегшення фізіологічного старіння та психологічного благополуччя, а також усвідомлення ними загальної цінності їх власної життєвої історії.

Перевагами арт-терапії є відсутність вікових обмежень, широкі можливості самовираження, активізація механізмів саморегуляції, вільне застосування у будь-який зручний час. Люди похилого віку мають можливість познайомитись з різними видами арт-терапії, на які не вистачало часу в молодості. Залученість до спільної справи також піднімає життєвий тонус та дозволяє організовано проводити час в соціальному середовищі. Різновиди арт-терапії дають змогу розвантажити не тільки мозок, а й тримати в належному стані тіло (наприклад, рухова терапія). Наголошується на можливості вільного підбору видів арт-терапії в залежності від особливостей людини. Розглянуто такі види арт-терапії, як ізотерапія, музикотерапія, кінотерапія, бібліотерапія, кольоротерапія, імаготерапія, казкотерапія, психогімнастика, піскова терапія, глинотерапія, колаж-терапія, оригамі- терапія, зентангл-терапія. Підкреслено важливість комплексного застосування кількох видів арт-терапії для збереження здоров'я людей похилого віку та підтримки соціального зв'язку з іншими людьми.

Аналіз наукових джерел дав змогу констатувати, що арт-терапія стимулює когнітивні здібності, допомагає розвинути творчий потенціал, підтримує соціальну інтеракцію серед інших учасників та дозволяє краще зрозуміти себе та оточуючих. Метод арт-терапії привабливий тим, що він використовує переважно невербальні методи самовираження та спілкування.

Ключові слова: люди похилого віку, психотерапія, арт-терапія, соціальна терапія, соціальна підтримка, культура здоров'я.

Abstract

Klochok Oleksandr Mykolayovich Doctor of Phylosophy, ^ad of the "Renamed" network of boarding houses for the care of people with disabilities

ART THERAPY AS A MEANS OF SOCIAL SUPPORT FOR ELDERLY PEOPLE

The article is devoted to the study of one of the modern and promising methods of psychotherapy, which is called art therapy. It is noted that art therapy has a special place as a means of social support for the elderly, therefore it is important to study the features of its application in practice.

The relevance of the article is determined by the need for a detailed study of the means of art therapy in the social support of the elderly. Social support of the elderly by means of art therapy is considered as a specially organized activity of a social worker with the elderly, aimed at optimizing their psycho-emotional state in order to facilitate physiological aging and psychological well-being, as well as their awareness of the general value of their own life history.

The advantages of art therapy are the absence of age restrictions, wide opportunities for self-expression, activation of self-regulation mechanisms, free use at any convenient time. Elderly people have the opportunity to get acquainted with various types of art therapy, for which there was not enough time in their youth. Involvement in a common cause also raises vitality and allows you to spend time in a social environment in an organized manner. Varieties of art therapy make it possible to relieve not only the brain, but also to keep the body in proper condition (for example, movement therapy). Emphasis is placed on the possibility of free selection of types of art therapy depending on the characteristics of the person. Such types of art therapy as isotherapy, music therapy, cinema therapy, bibliotherapy, color therapy, imago therapy, fairytale therapy, psychogymnastics, sand tray therapy, clay therapy, collage therapy, origami therapy, zentangle therapy are considered. The importance of the complex application of several types of art therapy for preserving the health of the elderly and maintaining social contact with other people is emphasized.

The analysis of scientific sources made it possible to state that art therapy stimulates cognitive abilities, helps to develop creative potential, supports social interaction among other participants and enables to better understand themselves and others. The art therapy method is attractive because it uses mainly non-verbal methods of self-expression and communication.

Keywords: elderly people, psychotherapy, art therapy, social therapy, social support, health culture.

Постановка проблеми

Арт-терапія є однією з найдавніших та природних форм корекції емоційного стану. Вона застосовується для зняття накопиченої психічної напруги, сприяє заспокоєнню, концентрації уваги та подоланню або попередженню стресу. Під час арт-терапії людина використовує творчість для вираження внутрішніх почуттів, переживань, сумнівів, конфліктів та сподівань у символічній формі, що дозволяє пережити важливі події знову. Цей процес спрямований на вирішення психологічних проблем і може бути доступним для людей будь-якого віку, незалежно від їхніх творчих здібностей. Арт-терапія також сприяє розвитку творчих можливостей, підвищує емоційний настрій та формує активну життєву позицію. Саме тому цей вид психотерапії є важливим для соціальної підтримки людей похилого віку. арт терапія психоемоційний соціальний

Метою статті є дослідження одного з методів психотерапії, а саме арт- терапії, її різновидів і шляхів застосування в ході соціальної підтримки людей похилого віку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Різні аспекти арт-терапії як засобу соціальної підтримки людей похилого віку, розглядали такі дослідники: Н. Калька (практичні рекомендації), І. Головатюк та І. Бабій (основи застосування), О. Колпакчи (теоретичні засади), М. Сушкевич (переваги арт- терапії), К. Бондар та О. Чариєва (вплив на психоемоційний стан), Л. Галіцина (лікувальний ефект), М. Замелюк (особливості творчої реалізації), Є. Карпенко та Д. Максименко (особливості різних видів арт-терапії), А. Гельбак (музикотерапія), М. Марценюк (бібліотерапія). Серед закордонних науковців присвятили свої праці арт-терапії С. Бучалтер та Л. Гузман (арт-терапевтичні вправи), С. Магсамен (вплив арт-терапії на мозок), А. Лотроп (зентангл-терапія), Д. Ганна (рухова терапія). Водночас, відсутні наукові дослідження, які спрямовані на вивчення способів і особливостей застосування арттерапії для соціальної підтримки людей похилого віку.

Виклад основного матеріалу

У зрілому віці забезпечення благополуччя людини потребує всебічного та рівного доступу до повного спектру медичних послуг, що враховують потреби кожної громади і відповідають відповідним правовим, регуляторним і професійним стандартам. Концептуальний підхід «людина в середовищі» служить основою для всіх ініціатив, спрямованих на покращення здоров'я та благополуччя людей у похилому віці.

Часто люди похилого віку самі стають опікунами для інших членів свого покоління. Сімейні опікуни, які діють вдома або у громаді, часто змушені знаходити баланс між доглядом і професійною роботою. Велике навантаження на опікунів сім'ї призводить до фізичного, емоційного і фінансового стресу. Програми підтримки опікунів, такі як можливості відпочинку, фінансова допомога та гнучка робоча політика, мають критичне значення для зменшення конфліктів ролей і зв'язаного з ними стресу. Інтеграція та підтримка інших неофіційних опікунів, таких як друзі та сусіди, також є важливими і потребують міцної солідарності між поколіннями в громадах [1, с. 74-75].

У звязку з цим важливим стане розгляд питання суті соціальної підтримки людей похилого віку, отже, логіка дослідження вимагає з'ясування суті дефініції «соціальна підтримка», що буде здійснено нами далі.

Аналіз довідкових і наукових джерел показує, є такі значення слова «підтримувати» - надавати матеріальну, моральну допомогу, сприяти чому- небудь; зберігати, не давати загинути; поділяючи погляди, виявляючи симпатію, виступати на захист або на боці кого-, чого-небудь [5, с. 785]. Отже, суть цієї дефініції проявлено через співтворчу діяльність того, хто надає і того, хто потребує допомоги.

Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», № 2961-IV, від 06.10.2005 р. визначає термін «психологічна підтримка» як «систему соціально-психологічних, психолого-педагогічних способів і методів допомоги особі з метою оптимізації її психоемоційного стану в процесі формування здібностей і самосвідомості, сприяння соціально-професійному самовизначенню, підвищенню конкурентоспроможності на ринку праці та спрямуванню зусиль особи на реалізацію власної професійної кар'єри» [17].

Соціальна підтримка як наукове поняття має різноманітні трактування. Серед проаналізованих нами дефініцій, ми спиратимемося на визначення К. Дубич, яка розуміє під соціальною підтримкою «систему спеціальних заходів, способів та методів, спрямованих на підтримку незахищених верств населення (окремих сімей, осіб або груп), що відчувають потребу або труднощі в процесі життєдіяльності» [18, с. 40]. Поділяючи думку авторки, будемо враховувати ще і його психологічний контекст - розуміння суті цього терміну М. Наконечною, яка в своїй монографії стверджувала, що «допомагаюча взаємодія надає змогу іншій людині краще усвідомити себе, зайняти особистісну позицію, бути суб'єктною...» [20, с. 20]. Також, користуючись визначенням Н. Заверико про соціально-педагогічну підтримку, яку вона тлумачить як «соціально-педагогічну діяльність, спрямовану на виявлення, вивчення та розв'язання проблем дитини з метою захисту її прав на повноцінний розвиток та освіту» [19, с. 131], відзначимо, що згадана авторка ототожнює поняття «підтримка» та «надання допомоги», вбачаючи зміст останньої дефінінції в діяльності, що має на меті принести кому-небудь полегшення у чомусь, а зміст підтримки зводить до власне реалізації цієї системи заходів, тобто діяльність суб'єкта (соціального педагога) по наданню такої допомоги.

Дослідники К. Бондар та О. Чариєва розглянули основні підходи до визначення арт-терапії і прийшли до висновку, що арт-терапія є методом психологічної допомоги через мистецтво та самовираження, спрямованим на оптимізацію психоемоційного стану. На основі аналізу наукової літератури ними були виявлені та розкриті теоретичні засади особливостей людей похилого віку, які стосуються суб'єктивного сприйняття процесів фізіологічного старіння та психологічного благополуччя, а також усвідомлення загальної цінності власної життєвої історії. Було визначено вплив арт-терапії на психоемоційний стан людей похилого віку. Зауважується, що результати повторного діагностування аспектів психоемоційного стану свідчать про ефективність методу арт-терапії, зокрема в роботі з тривожністю та підтримці психологічної стійкості особистості [7].

Таким чином, соціальну підтримку людей похилого віку засобами арт- терапії будемо розглядати як спеціально організовану діяльність соціального працівника з людьми похилого віку, спрямовану на оптимізацію їх психоемоційного стану з метою полегшення фізіологічного старіння та психологічного благополуччя, а також усвідомлення ними загальної цінності їх власної життєвої історії.

Перейдемо до розгляду особливостей застосування арт-терапії в соціальній підтримці людей похилого віку.

М. Мушкевич та С. Чагарна відзначили основні переваги арт-терапії порівняно з іншими методами психотерапії. По-перше, практично кожна людина (незалежно від віку, культурного досвіду та соціального статусу) може брати участь у арт-терапевтичній роботі, оскільки для цього не потрібні високі вміння в образотворчому мистецтві або художні навички. Кожна людина в дитинстві малювала, ліпила, грала, тому арт-терапія практично не має вікових обмежень для участі. Немає також протипоказань до участі будь-яких людей у арт-терапевтичному процесі [6, с. 368-384].

Арт-терапія використовує переважно засоби невербального спілкування, де символічна комунікація відіграє ключову роль. Цей підхід дозволяє людині точніше виразити свої переживання, отримати новий погляд на конкретні життєві ситуації, усвідомити особисті та професійні проблеми і знайти шляхи їх вирішення. Арт-терапія є інструментом для вільного самовираження і самопізнання. Вона орієнтована на інсайти, сприяє створенню атмосфери взаємної довіри в терапевтичній групі і вимагає високої врівноваженості та уваги до внутрішнього світу людини [14].

Образотворча діяльність є потужним інструментом для зближення людей і особливим мостом між психологом і клієнтом. Це особливо цінно в ситуаціях взаємного відчуження та складнощів у встановленні контактів, наприклад, у робочому колективі або при спілкуванні на важливі теми. Образотворча діяльність часто дозволяє обійти «цензуру свідомості» і відкриває унікальні можливості для дослідження несвідомих процесів, вираження та актуалізації латентних ідей і станів, а також соціальних ролей та форм поведінки, які зазвичай приховані або слабо проявлені у повсякденному житті. Твори образотворчого процесу стають об'єктивним свідченням настроїв та думок людини, що дозволяє використовувати їх для ретроспективного аналізу, динамічної оцінки стану та проведення відповідних досліджень і порівнянь [4].

Науковець Н. Калька запевняє, арт-терапевтична практика в більшості випадків викликає у людей позитивні емоції, допомагає подолати апатію і безініціативність, сприяє формуванню активної життєвої позиції. Основа арт- терапії полягає у мобілізації творчого потенціалу людини, активації внутрішніх механізмів саморегуляції і процесів зцілення. Цей підхід відповідає фундаментальній потребі в самореалізації, дозволяючи розкрити широкі можливості індивідуального і неповторного способу буття в світі. Арт-терапія як засіб вільного самовираження і самопізнання через творчість допомагає свідомо осмислити та оцінити свої почуття, образи минулого, життєві сценарії та перспективи майбутнього, а також успішно знайти внутрішні ресурси для самозцілення. Ефективна арт-терапія стимулює емоційно-образне переживання і сприяє внутріособистісній комунікації, адаптації до нових ролей, визволяє від стереотипних моделей поведінки і сприяє переходу на новий рівень особистісного розвитку і зростання [3].

Терапія мистецтвом сприяє розкриттю внутрішніх сил людини і допомагає у наступних аспектах [2]:

розвивати спонтанність і покращувати увагу, пам'ять і когнітивні навички;

досліджувати свій життєвий досвід з нестандартних ракурсів;

вчитися спілкуватися на екзотичному рівні, використовуючи образотворчі, рухові та звукові засоби;

виражати себе та доставляти задоволення як собі, так і іншим;

розвивати цінні соціальні навички, особливо в груповій роботі;

освоювати нові ролі та виявляти латентні якості особистості, спостерігаючи, як зміни власної поведінки впливають на оточуючих;

підвищувати самооцінку і зміцнювати особисту ідентичність;

розвивати навички прийняття рішень;

розслаблятися, звільняючи негативні думки і почуття;

- реалізувати свою творчу здатність за допомогою різних засобів, включаючи образотворче мистецтво [11, с. 225].

В психологічних напрямках соціальної терапії відомо про багато видів арт-терапії, які часто використовуються комплексно.

Ізотерапія - один із найпопулярніших і ефективних методів арт-терапії, який використовує образотворче мистецтво для лікування психічних розладів різного ступеня. Основними техніками є малювання, ліплення з глини, фотографування, декорування. Цей напрямок є основою арт-терапії, оскільки включає в себе малювання на різних поверхнях, починаючи від паперу й полотна до дерева, скла, тканин та інших матеріалів. Для малювання використовуються різноманітні матеріали, такі як фарби, олівці, масляна і художня пастель, фломастери та крейда. Ізотерапія стимулює важливі психічні функції (мову, сприйняття, рухову координацію, мислення) і сприяє взаємозв'язку між ними. Психокорекційні можливості ізотерапії полягають в дослідженні та аналізі подій, ситуацій, спектру емоцій і почуттів, у розвитку міжособистісних відносин і підвищенні рівня самоприйняття [23].

Дослідник А. Гельбак відмічає ритмотерапію як ефективний вид арт- терапії. Музичне мистецтво здійснює лікувальний та психокорекційний вплив на психічний та фізичний стан людини шляхом використання конкретно підібраних засобів. Глибокий вплив музики обумовлюється взаємодією таких музичних елементів, як ритм, такт, гармонія, мелодія і лад, на всі аспекти людського буття. Ритм та такт активізують фізичні процеси та вольову діяльність. Гармонія, що створюється інтервалами та акордами, відображає емоційну та чуттєву сфери. Викликання душевного руху та різних почуттів залежить від звучання інтервалів та акордів. Мелодія, як напрямок музичного руху, впливає на розумову діяльність. Чистота звучання та точний рух тону відображають ясний та чіткий рух людських думок. Ритмотерапія співвідноситься з ритмами природи, біоритмами життя та іншими. Красива та ритмічна музика сприяє гармонійному емоційному розвитку людини у всіх сферах життя, включаючи працю та побут. Музикотерапія дозволяє клієнтам виконувати різноманітні соціальні ролі, задовольняти свої потреби в емоційних зв'язках, розвивати естетичні вподобання та збагачувати свій арсенал емоційного вираження новими методами [12].

Кінотерапія є однією з форм арт-терапії, де використання кінофільмів сприяє психотерапевтичному впливу через візуальні образи. Цей метод ефективний завдяки важливій ролі кіно в житті людини. Відбір фільмів відбувається з урахуванням психологічних потреб пацієнтів, що дозволяє їм переоцінити себе позитивно і поглибити саморозуміння, досягаючи гармонії з собою і оточуючими. В рамках групових дискусій пацієнти переглядають фільми, обговорюють їх зміст і відповідають на питання, розроблені ведучим групи. Це сприяє новому сприйняттю реальності, покращенню комунікативних навичок і формуванню нових ідей. Для учасників такі дискусії стають безпечним простором для вільного обміну думками і вирішення особистих питань, що робить кінотерапію ефективним інструментом для розвитку і трансформації. Для людей похилого віку особливо актуальним буде, адже переказ подій стимулює пам'ять [22].

Бібліотерапія є методом психотерапії, що використовує читання як засіб підтримки та лікування, сприяючи розвитку людської особистості. На її терапевтичних властивостях наполягає дослідник М. Марценюк. Основна мета цієї терапії полягає в розкритті внутрішніх проблем людини та відображенні стресових або травматичних ситуацій через прочитання книг. Читання може допомогти зняти накопичену напругу, відновити відчуття задоволення від життя та підвищити особисту задоволеність. Вірно підібраний текст може зміцнити віру в себе пацієнта, позитивно вплинути на емоційний стан та сприяти розвитку особистості. Крім того, читання сприяє розвитку психічної стійкості, фантазії, критичного мислення, креативності та навичок спілкування. Бібліотерапія включає в себе аналіз прочитаної літератури для об'єктивної оцінки стану клієнта. Під час читання книг людина занотовує свої враження, а аналіз цих записів допомагає об'єктивно оцінити власний стан [16].

У кольоротерапії використовують відповідні кольори для стимуляції та корекції стану, звертає увагу дослідник Д. Максименко. Психологи вже давно звернули увагу на те, як кольори впливають на продуктивність праці. Наприклад, фізична продуктивність при червоному кольорі тимчасово підвищується, тоді як при синьому - знижується. Це спостерігається також і при розумовій праці. Професійні дизайнери постійно враховують такий вплив кольорів на людину. У діагностиці важливою є реакція клієнтів на різні кольори, яку можна спостерігати не лише під час тестування або опитування, а й через спостереження (наприклад, за кольором одягу або аксесуарів). У деяких випадках «соціалізовані» кольори можуть мати такий же вплив, як і слова (наприклад, портрет близької людини або кольори прапора). Іноді клієнтам варто звернути увагу на вибір кольорів у одязі, залежно від того, який настрій їм потрібно створити. Незважаючи на всі суперечки щодо впливу конкретного кольору на емоційний стан людини, існують загальні закономірності: довгі хвилі видимого спектра (найбільші хвилі червоного кольору, потім жовтого, жовтогарячого тощо) мають збудливий ефект, тоді як короткі хвилі (починаючи з блакитного кольору) мають заспокійливу або пригнічувальну дію. Ці знання також можуть бути корисними для клієнтів, які можуть навчитися самостійно вибирати кольори для стимуляції або корекції свого емоційного стану [15].

Також корисною може бути імаготерапія - використання рольових ігор та прийомів, таких як переказ літературного твору в заздалегідь встановленій ситуації чи драматизація народної казки, театралізація оповідань, відтворення класичної та сучасної драматургії, а також виконання ролей у спектаклях. Наприклад, з людьми, які пережили насильство, часто використовується клієнт-орієнтована ігрова терапія. Цей метод описується як динамічна система міжособистісних відносин між людиною та терапевтом, який володіє техніками ігрової терапії. Терапевт надає людині доступ до ігрових матеріалів та створює безпечне середовище для вираження та дослідження своїх почуттів, думок, та переживань. Гра є природним засобом комунікації для людини, через яку вона може демонструвати свої емоції та досвід. Використання ігрових предметів дозволяє людині виразити себе без слів, показуючи, як вона ставиться до себе та до життєвих подій. Такий підхід дозволяє більш повно виразити свої почуття та досвід у безпечній та сприйнятливій атмосфері, що може бути більш ефективним, ніж чисто вербальні методи [8, 13].

Психогімнастика базується на руховій експресії, міміці та пантоміміці. Вправи мають два головних завдання: спаду напруженості та скорочення емоційної відстані між учасниками групи, а також розвиток вміння виражати власні почуття та побажання. Наприклад, вправи для зняття напруженості включають прості рухи: імітацію ходи по воді, гарячому піску, поспішання на роботу, повернення з роботи тощо. Комбінація міміки, жестів, рухів та дотику допомагає більш повно виражати й передавати свої почуття та наміри без використання слів. Для клієнта це важливий досвід і відчуття того, що за допомогою свого тіла він може висловлювати свої думки більш переконливо, ніж простим словом [25].

Дослідник М. Замелюк вважає казкотерапію одним з найцікавіших методів психокорекції. За допомогою казок люди (не тільки діти) здобувають нові знання та навички, вчаться подолати складні ситуації, користуючись героями казок як моделями для наслідування. Казки є доступним засобом почати розмову про складні питання, що можуть бути важкими для розуміння. Більше того, через казки можна впливати на поведінку людини, не викликаючи сильного опору. Казки дозволяють непрямо підійти до болісних питань та допомагають людині виразити та вирішити важкі почуття у символічній формі, особливо коли вона бере участь у творенні казки. Також використовують «персоналізовані» казки, де герой максимально наближений до людини, з якою працюють, сприяючи ідентифікації та вирішенню її проблем [10].

Піскова терапія є формою арт-терапії, що використовує природні матеріали, такі як вода, пісок, камінці, ракушки та рослини. Цей метод передбачає глибоку роботу з почуттями і переживаннями клієнта, дозволяючи осмислити та моделювати стратегії поведінки, а також відпрацювати витіснені емоції і переживання. Окремим напрямком є глинотерапія. На думку науковця Л. Галіциної, цей метод має значний психокорекційний потенціал і спрямований на розвиток емоційного інтелекту клієнта, формування нових переживань, подолання травматичного досвіду та усвідомлення власних емоційних станів. Показання до застосування глинотерапії включають труднощі в емоційному розвитку, стрес, депресію, лабільність і імпульсивність емоційних реакцій, зниження емоційного тонусу, почуття самотності, конфліктні міжособистісні стосунки, незадоволення внутрісімейною ситуацією, підвищену тривожність, страхи, негативну самооцінку, роботу з втратою і горем, низький рівень самоконтролю, психосоматичні проблеми та роботу з тілесним «Я» для зняття тілесних напруг [9].

На колаж в якості арт-терапевтичної техніки звертає увагу Л. Гузман. Цей метод полягає у створенні зображень за допомогою фотографій, вирізок з газет і журналів, тканин, кольорового паперу, а також інших матеріалів, таких як дерево, дріт, мотузки тощо. Для людей похилого віку він може бути корисним, бо тренує абстрактне мислення та напружує фантазію й пам'ять [21].

Серед сучасних засобів та напрямів в арттерапії все частіше виокремлюється новий перспективний напрям - оригамі, мистецтво складання паперових фігурок, підкреслює І. Бабій. Ця техніка може бути використана як інструмент для самовираження та самопізнання. Під час створення паперових фігурок людина може відчути внутрішню гармонію та спокій. Оригамі сприяє зосередженню, знімає стрес, створює відчуття досягнення та задоволення від творення чогось красивого. Крім того, оригамі сприяє розвитку моторики рук, координації рухів, творчих здібностей та витрачає додаткову енергію. Завдяки своїй доступності та простоті, оригамі може бути використано як терапевтичний інструмент для різних категорій людей, в тому числі осіб поважного віку. Дослідження підтверджують, що заняття оригамі зменшують рівень тривожності, допомагають подолати біль і горе, підвищують самооцінку та сприяють налагодженню дружніх відносин та взаємодопомоги в колективі. Оригамі, подібно до маленької вистави, завжди викликає радісне здивування та розганяє почуття ізольованості [13].

Також до числа технік арт-терапії А. Лотроп відносить метод зентангла. Цей метод дозволяє відчути себе справжнім художником, знайти вихід зі стресу та агресії, поліпшити самопочуття завдяки використанню візерунків та орнаментів. Класичний зентангл характеризується вільністю виконання, необмеженістю часу, відсутністю просторових обмежень і абстрактністю. Цей метод дозволяє створювати швидкі малюнки на невеликих аркушах будь- якого розміру у будь-якому місці, як тільки приходить натхнення. Зентангл (zentangle) - це поєднання малювання і медитації, яке походить від словосполучення «zen» (зен - спокій) і «rectangle» (прямокутник). Дослідження показують, що ця техніка малювання має виключно позитивний вплив: вона сприяє терапевтичному ефекту, сприяє релаксації, надає натхнення, розвиває творчі здібності, допомагає знижувати стрес і негативні емоції, полегшує інсомнію, покращує зорово-рухову координацію та здатність до концентрації. Для деяких художників малювання зентанглів навіть викликає ефект «швидкого сну», забезпечуючи відчуття сили і ясності [24].

Висновки

В статті досліджено один з провідних методів психотерапії - арт-терапію - та його застосування у соціальній підтримці людей похилого віку. Зроблено акценти на ефективності арт-терапії як методу психологічної допомоги. Проведено огляд багатьох напрямків арт-терапії з їхніми особливостями, і як кожен з них впливає на людину. Підкреслено важливість комплексного застосування кількох видів арт-терапії для збереження здоров'я людей похилого віку.

Отже, мистецтво є головним засобом для саморозвитку, самореалізації та осмислення власної ідентичності. Відображення себе у власній творчості відкриває духовний шлях самопізнання. Як символічна сутність, мистецтво має велику силу в дослідженні, вираженні та поширенні наших глибоких духовних переконань, що робить його ефективним інструментом для створення сенсу в житті. Це зробило арт-терапію природнім партнером духовного розвитку та самопізнання, допомагаючи виявляти власні ресурси та цінності буття, що набуває екстремального значення для людей похилого віку.

Перспективними напрямами дослідження стануть проблеми конкретизації змісту арт-терапії відповідно до потреб різних категорій клієнтів.

Література

1. Тимошенко Н. Є., Романова Н. Ф. «Лабораторія успіху» в роботі з людьми похилого віку: практичні рекомендації. Київ : Вид-во ТОВ РПА «51 Паралель», 2023. 114 с.

2. Іванова І. Б. Соціальна робота з людьми похилого віку : навч. посіб. К. : Університет «Україна», 2023. С. 84-91.

3. Калька Н. М., Ковальчук З. Я. Практикум з арт-терапії: навч.-метод. посіб. Ч. 1. Львів : ЛьвДУВС, 2020. 232 с.

4. Колпакчи О. С. Арт-терапія: курс лекцій. К. : Центр учбової літератури, 2018. 288 с.

5. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. Київ ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. 1440 с.

6. Мушкевич М. І., Чагарна С. Є. Основи психотерапії : навч. посіб. Вид. 3-тє. Луцьк: Вежа-Друк, 2017. 420 с.

7. Бондар К. М., Чариєва О. А. Вплив арт-терапії на психоемоційний стан осіб поважного віку. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія «Психологічні науки». 2023. Вип. 1(2). С. 15-19.

8. Головатюк І. Г. Теоретичні основи застосування арт-терапії у процесі професійної підготовки фахівців. Молодий вчений. Педагогічні науки. № 7(47). 2017. С. 276-278.

9. Галіцина Л. В. Корекція страхів: цикл занять методами арт-терапії. Психолог. 2015. № 17/18. С. 60-68.

10. Замелюк М. І., Магдисюк Л. І., Ольхова Н. В. Арт-терапія як засіб творчої самореалізації особистості. Психологія: реальність і перспективи: зб. наук. пр. 2018. № 10. С. 50-57.

11. Клочок О. М. Соціально-педагогічна підтримка реабілітованих наркозалежних у групах самодопомоги : дис. ... д-ра філософії : 231 соціальна робота. Харків, 2023. 231 с.

12. Гельбак А. М. Музикотерапія як освітня інновація. Психологія: від теорії до практики. Інноваційні технології в роботі практичного психолога : матеріали міжнар. наук.- прак. конф., м. Суми, 7 черв. 2018 р. Суми, 2018. С. 37-42.

13. Бабій І. В. Теорія і практика арт-терапії : навч.-метод. комплекс. Умань : Алмі, 75 с.

14. Карпенко Є. В. Методи сучасної психотерапії : навч. посіб. Дрогобич : Посвіт, C. 46-52.

15. Максименко Д. С. Різнокольорове дитинство: ігротерапія, казкотерапія, ізотерапія, музикотерапія. Київ : Центр учбової літератури, 2018. С. 181-188.

16. Марценюк М. О. Терапевтичні можливості бібліотерапії як сучасного методу психологічної допомоги. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. 2020. Том 31(70). № 4. С. 218-223.

17. Про реабілітацію інвалідів в Україні : Закон України № 2961-IV від 06.10.2005 р.

18. Дубич К. В. Вступ до соціальної допомоги : навч. посіб. Київ : «Слово», 2015. 224 с.

19. Заверико Н. В. Соціальна педагогіка : навч. посіб. Київ : «Слово», 2011. 240 с.

20. Наконечна М. М. Допомога іншому : психологічні аспекти : монографія. Київ : «Слово», 2012. 184 с.

21. Guzman L. Essential Art Therapy Exercises: Effective Techniques to Manage Anxiety, Depression, and PTSD. Callisto. 2020.

22. Buchalter S. I. 250 Brief, Creative & Practical Art Therapy Techniques: A Guide for Clinicians and Clients. PESI Publishing & Media. 2017.

23. Magsamen S., Ross Y. Your Brain on Art: How the Arts Transform Us. Random House. 2023.

24. Lothrop A. Zentangle Art Therapy. GMC Publications. 2015.

25. Hanna J. L. Dancing to Resist, Reduce, and Escape Stress. The Oxford Handbook of Dance and Wellbeing. 2017. P. 99-114.

References

1. Tymoshenko, N. Ye., & Romanova, N. F. (2023). «Laboratoriia uspikhu» v roboti z liudmy pokhyloho viku: praktychni rekomendatsii ["Laboratory of success" in working with the elderly: practical recommendations]. Vyd-vo TOV RPA «51 Paralel».

2. Ivanova, I. B. (2023). Sotsialna robota z liudmy pokhyloho viku: navch. posib. (pp. 51-73) [Social work with elderly people]. Universytet «Ukraina».

3. Kalka, N. M., & Kovalchuk, Z. Ya. (2020). Praktykum z art-terapii: navch.-metod. posib. [Workshop on art therapy]. LvDUVS.

4. Kolpakchy, O. S. (2018). Art-terapiia: kurs lektsii [Art therapy: a course of lectures]. Tsentr uchbovoi literatury.

5. Busel, V. T. (Ed.). (2004). Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [A large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language]. VTF «Perun».

6. Mushkevych, M. I., & Chaharna, S. Ye. (2017). Osnovy psykhoterapii : navch. posib. Vyd. 3-tie [Basics of psychotherapy: study guide 3rd ed.]. Vezha-Druk.

7. Bondar, K. M., & Charyieva, O. A. (2023). Vplyv art-terapii na psykhoemotsiinyi stan osib povazhnoho viku [The effect of art therapy on the psycho-emotional state of elderly people]. Visnyk Donetskoho natsionalnoho universytetu imeni Vasylia Stusa. Seriia «Psykholohichni nauky». 1(2), 15-19.

8. Gholovatjuk, I. G. (2017). Teoretychni osnovy zastosuvannja art-terapiji u procesi profesijnoji pidghotovky fakhivciv [Theoretical foundations of the application of art therapy in the process of professional training of specialists] Molodyj vchenyj. Pedaghoghichni nauky. 7(47), 276-278.

9. Halitsyna, L. V. (2015). Korektsiia strakhiv: tsykl zaniat metodamy art-terapii [Correction of fears: a cycle of classes using art therapy methods]. Psykholoh. 17/18, 60-68.

10. Zameliuk, M. I., Mahdysiuk, L. I., & Olkhova, N. V. (2018). Art-terapiia yak zasib tvorchoi samorealizatsii osobystosti [Art therapy as a means of creative self-realization of the individual]. Psykholohiia: realnist i perspektyvy: zb. nauk. pr. 10, 50-57.

11. Klochok, O. M. (2023). Sotsialno-pedahohichna pidtrymka reabilitovanykh narkozalezhnykh u hrupakh samodopomohy [Socio-pedagogical support of rehabilitated drug addicts in self-help groups] : dys. ... d-ra filosofii : 231 sotsialna robota. Kharkiv.

12. Helbak, A. M. (2018). Muzykoterapiia yak osvitnia innovatsiia [Music therapy as an educational innovation]. Psykholohiia: vid teorii do praktyky. Innovatsiini tekhnolohii v roboti praktychnoho psykholoha : materialy mizhnar. nauk.-prak. konf., m. Sumy, 7 cherv. 2018 r. Sumy. 37-42.

13. Babii, I. V. (2014). Teoriia i praktyka art-terapii : navch.-metod. kompleks [Theory and practice of art therapy]. Almi.

14. Karpenko, Ye. V. (2015). Metody suchasnoi psykhoterapii : navch. posib. (pp. 46-52) [Methods of modern psychotherapy]. Posvit.

15. Maksymenko, D. S. (2018). Riznokolorove dytynstvo: ihroterapiia, kazkoterapiia, izoterapiia, muzykoterapiia (pp. 181-188) [Multicolored childhood: play therapy, fairytale therapy, isotherapy, music therapy]. Tsentr uchbovoi literatury.

16. Martseniuk, M. О. (2020). Terapevtychni mozhlyvosti biblioterapii yak suchasnoho metodu psykholohichnoi dopomohy [Therapeutic possibilities of library therapy as a modern method of psychological assistance]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Psykholohiia. 31(70). 4, 218-223.

17. Pro reabilitatsiiu invalidiv v Ukraini : Zakon Ukrainy № 2961-IV [On the rehabilitation of the disabled in Ukraine: Law of Ukraine] (2005).

18. Dubych, K. V. (2015). Vstup do sotsialnoi dopomohy : navch. posib. [Introduction to social assistance]. «Slovo».

19. Zaveryko, N. V. (2011). Sotsialna pedahohika : navch. posib. [Social pedagogy]. «Slovo».

20. Nakonechna, M. M. (2012). Dopomoha inshomu : psykholohichni aspekty : monohrafiia [Helping others: psychological aspects]. «Slovo».

21. Guzman, L. (2020). Essential Art Therapy Exercises: Effective Techniques to Manage Anxiety, Depression, and PTSD. Callisto.

22. Buchalter, S. I. (2017). 250 Brief, Creative & Practical Art Therapy Techniques: A Guide for Clinicians and Clients. PESI Publishing & Media.

23. Magsamen, S., & Ross, Y. (2023). Your Brain on Art: How the Arts Transform Us. Random House.

24. Lothrop, A. (2015). Zentangle Art Therapy. GMC Publications.

25. Hanna, J. L. (2017). Dancing to Resist, Reduce, and Escape Stress. The Oxford Handbook of Dance and Wellbeing. 99-114.

Размещено на Allbest.ru