Ветерани російсько-української війни як специфічна категорія отримувачів соціальних послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ветерани російсько-української війни як специфічна категорія отримувачів соціальних послуг

Сергій Омельяненко

студент II курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету педагогіки, психології та мистецтв

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, старший викладач Кушнір Н. С.

У статті розглянуто питання соціального забезпечення та надання соціальних послуг ветеранам війни, як специфічної категорії клієнтів. Визначено поняття «ветеран» та «учасник бойових дій». Проаналізовано виклики, з якими ветерани зіштовхуються після повернення до мирного життя та види соціального забезпечення які 'їм мають бути надані.

Ключові слова: ветеран, соціальні послуги, соціальне забезпечення, соціальна адаптація.

ветеран війна російська послуга

Постановка проблеми. Війна Росії проти України - це конфлікт, що розпочався у 2014 році, коли російська військова агресія призвела до анексії АР Крим Російською Федерацією та початку бойових дій на сході України, переважно на територіях Донецької та Луганської областей.

За статистичними даними в період 2014-2022 рр через військову службу пройшло більше 500 тис. військовослужбовців. Із загостренням військового конфлікту з лютого 2022 року, і по теперішній час, ця цифра невпинно зростає, тому, актуальності набирає вирішення питань соціального захисту та соціального забезпечення ветеранів війни.

Перехід від військового до цивільного життя є складним життєвим досвідом для ветеранів. Він пов'язаний з багатьма викликами для них та їх сімей. Кожен ветеран-особливий. Проте процес повернення до мирного життя є спільною проблемою для багатьох ветеранів. Цей перехідний процес включає пристосування до цивільного життя, повернення до облаштування житла, пошук власної професії чи роботи та встановлення нових стосунків з родиною та громадою.

Аналіз наукових досліджень і публікацій свідчить, що тема соціальної роботи з ветеранами викликає значний інтерес у вітчизняних та зарубіжних науковців. Основи соціальної роботи як науки вивчали вітчизняні та зарубіжні вчені: Л. Домінелі, О. Купенко, М. Лукашевич, І. Мигович, Т. Семигіна, А. Ярошенко та ін. Проблемі соціальної роботи з військовослужбовцями та їхніми сім'ями присвячено наукові пошуки О. Бойко, Ю. Бриндікова, Н. Гусак, О. Міхєєвої, М.Майкла, Т. Назарчук, А. Ревко та інших дослідників.

Аналіз нормативно-правових джерел та наукова розвідка виявили недостатність соціальної політики держави у вирішенні питань забезпечення ветеранів війни соціальними послугами, відсутність злагодженого підходу до розробки ефективних програм і ресурсів, дефіцит кваліфікованих фахівців. Отже, очевидно, що дослідження сучасного стану соціальної роботи з військовослужбовцями та їх сім'ями має велике значення як для українського суспільства в цілому, так і для соціальних працівників та інших спеціалістів у цій сфері. Прикро констатувати, що наразі в українському суспільстві відсутня чітка система соціальної роботи, орієнтована саме на військовослужбовців та їхні родини. Тому метою даної статті є дослідження сучасного стану, особливостей, змісту, методів і технологій соціальної роботи з військовослужбовцями та їхніми родинами в умовах триваючого конфлікту на сході України.

Мета статті дослідження сучасного стану, особливостей та змісту соціальної роботи з ветеранами російсько-української війни.

Виклад основного матеріалу (результатів) дослідження. Поняття «ветеран» може застосовуватися до осіб, які брали участь у військових діях, війнах чи військових конфліктах, а також до тих, хто вивчав армійське мистецтво, був учасником військових навчань або просто пройшов військову службу.

В той же час, ветерани війни - це люди, які брали участь у військових діях або були членами збройних сил своєї країни під час війни або збройного конфлікту. Вони можуть бути учасниками будь-якого конфлікту або війни, будь то національні чи міжнародні.

Ветерани заслуговують на визнання та підтримку за їхню службу, а також на доступ до різних програм та послуг, спрямованих на поліпшення їхнього благополуччя та якості життя після служби.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює забезпечення соціального захисту категорій осіб, що можуть отримати пільги, як ветерани війни, є Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Цей нормативно-правовий акт включає перелік соціальних послуг та пільг, на які можуть розраховувати: ветерани (ветеранки), члени сімей загиблих (померлих) ветеранів (ветеранок), члени сімей загиблих Захисників та Захисниць України та особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. До ветеранів за визначенням цього закону належать учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Потрібно розуміти, що під час несення військової служби, ветерани можуть перенести фізичні, психологічні, соціальні та економічні труднощі через свою участь у війні. Тому, соціальна робота з цією категорією громадян має враховувати наступні аспекти:

Ветерани війни часто стикаються з фізичними травмами, такими як поранення або інвалідність, а також з психологічними проблемами, такими як посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресія або тривога, в результаті своєї участі у війні.

Для ветеранів війни інтеграція у цивільне життя після повернення з війни може бути складною. Вони можуть стикатися з труднощами у встановленні стосунків з родиною, друзями чи співробітниками, а також у пошуках роботи та забезпеченні себе та своїх сімей.

Важливою частиною допомоги ветеранам війни є їхнє подолання фізичних та психологічних травм та їхня реабілітація. Це може включати доступ до якісної медичної та психологічної допомоги, програми занять та реабілітації, а також навчання та підтримку у пошуку роботи та інтеграції у суспільство.

Важливо, щоб ветерани війни отримували визнання та підтримку за їхню службу та жертву. Це може включати публічні визнання, підтримку урядових та неприбуткових організацій, а також доступ до різних програм підтримки та допомоги.

Чинне українське законодавство передбачає низку соціальних гарантій, на які мають право ветерани й ветеранки. Це грошові виплати, пільги/субсидії та інші форми матеріального забезпечення, а також соціальні послуги. Але практика показує, що досі не сформовано узгоджених поглядів на методи реабілітаційних інтервенцій для ветеарнів/ветеранок війни. Дослідники питань соціального забезпечення ветеранів відзначають:

відсутність послідовного алгоритму оцінки потреб ветеранів війни та їх сімей [1,с. 102];

надані послуги не завжди відповідають реальним потребам, не враховують потенціал громади, в якій вони впроваджуються, та наявні ресурси, їм бракує інклюзивності. [2, с.53];

процес отримання послуг ускладнюється бюрократичними процедурами, а послуги надаються клієнтам невчасно, оскільки вони недоступні в населених пунктах, де проживає ветерани, і зазвичай надаються після зверенння ветерана не за місцем проживання [3, с.85].

Інертність держави у вирішенні вищеописаного ряду проблем спричинила практику створення ветеранських просторів для надання соціальної та психологічної допомоги ветеранам, полоненим та їх сім'ям.

Головною метою діяльності ветеранських просторів є надання юридичної, матеріальної та психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей, сім'ям загиблих захисників і захисниць України та сімей військовослужбовців, які потрапили в полон або зникли безвісти. Ветеранські простори наразі функціонують у всіх областях України.

Також, хотілось би підкреслити проєкт «Помічник ветерана», який ініціювало Міністерство у справах ветеранів. За ініціативи Мінветеранів у складі територіальних громад запроваджується інститут помічника ветерана як складової системи переходу від військової служби до цивільного життя. Цей проєкт стартував 1 липня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проєкту щодо запровадження інституту помічника ветерана у системі переходу від військової служби до цивільного життя» у Львівській, Вінницькій, Дніпропетровській і Миколаївській областях. На етапі пілотного експерименту у визначених постановою обласних військових адміністраціях створюються структурні підрозділи з питань ветеранської політики за рахунок перерозподілу обов'язків та штатної чисельності інших структурних підрозділів, які нині реалізують ці повноваження. А в адміністративних центрах територіальних громад передбачено створення сервісного офісу у справах ветеранів як юридичної особи публічного права.

Метою проєкту є впровадження на рівні територіально громади інституту менторства для ветернів/ок для забезпечення якісного переходу військовослужбовців, які звільнилися за станом здоров'я та/або сімейними обставинами, до цивільного життя.

Завданнями проекту є:

визначення механізмів отримання послуг та оформлення документів та пільг для ветеранів/ок на рівні Узинської міської територіальної громади;

розробка інформаційних матеріалів щодо отримання послуг та пільг ветеранами/ами на рівні громади;

розробка навчальної тренінгової програми для підготовки менторів для ветеранів;

залучення та підготовка менторів для ветеранів до комунікації з військовослужбовцями;

побудова на рівні територіальної громади системи інформаційної та менторської підтримки переходу військовослужбовців, які звільнилися за станом здоров'я та/або сімейними обставинами, до цивільного життя.

Проєкт «Ветеранський кейс-менеджер», Міністерство соціальної політики. За сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України» у Хмельницькій області у 2023 році розпочалося навчання кейс-менеджерів, які працюватимуть із ветеранами та ветеранками. У вересні 2023 року у Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській областях розпочалося бета-тестування системи кейс-менеджмент, яка включатиме ветеранський кейс-менеджмент. Електронний кейс-менеджмент покликаний оптимізувати роботу фахівців із соціальної роботи та забезпечити системний підхід до організації надання соціальних послуг вразливим категоріям населення та особам/сім'ям, які опинились у складних життєвих обставинах. Кейс -менджмент дозволяє організувати надання соціальних послуг, виходячи з потреб конкретної людини чи родини. Фахівець пропонує саме ті соціальні послуги та інші види підтримки, які зможуть допомогти людині вийти зі складної ситуації [4].

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Отже, наразі в Україні немає посад військових соціальних працівників у силових структурах та установах, аналогом їх пропонується введення в громадах посад кейс-менеджерів по роботі з ветеранами війни. В умовах війни, наразі, часто функції соціальних працівників виконують волонтери, які не мають відповідної професійної підготовки, а також капелани релігійних організацій. Активно працюють також психологи, професійна діяльність яких дуже відрізняється від діяльності соціальних працівників. Тому важливо проаналізувати, які завдання та функції виконують соціальні працівники для військовослужбовців, ветеранів та їхніх сімей у країнах, де військова соціальна робота розвивалася протягом кількох десятиліть та перейняти їх досвід.

Список використаних джерел

Гульбас О., Кобець О. Соціально-психологічна реабілітація учасників бойових дій. Психологічний журнал.2021. Вип.7. С.100106. URL: https://doi.Org/10.31499/2617-2100.7.2021.237166 (дата звернення: 12.03.2024).

Кокоячук, Ю., Криницька, I. Суспільно орієнтоване навчання під час підготовки фахівців соціальної роботи (на прикладі створення asset-карти). Social work and education, (2021). 8(1), 51-65.

Співак М. В. Державна політика здоров'язбереження: світовий досвід і Україна: монографія. Київ: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Видавництво «Логос», 2016. 536 с.

Проєкт «Ментори для ветеранів». веб-сайт. URL: https://inmol.org/proekty/mentors-for-veterans-project/

Размещено на Allbest.ru/