Концептуалізація особливостей наукового підходу християнської теології і державного управління в межах сучасного українського політологічного дискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru

Міжрегіональна Академія управління персоналом

Концептуалізація особливостей наукового підходу християнської теології і державного управління в межах сучасного українського політологічного дискурсу

Мартишин Денис Сергійович, доктор наук з державного управління, доктор теології, доктор богословських наук, кандидат наук з богослов'я, доцент, завідувач кафедри теології та християнської комунікації

Анотація.

Визначено аксіологічний зміст, сутність та структуру християнської теології у її взаємозв'язку з політологією і державним управлінням. Проаналізовано теоретичні й практичні чинники конструктивного діалогу церкви, держави і суспільства. Особливу увагу приділено ціннісним аспектам християнської соціальної думки у площині політики і суспільствознавства. Детально розглянуто наукові підходи і парадигми до вивчення соціального вчення християнства.

Висвітлено теоретико-методологічні особливості наукового підходу християнської теології до політологічних і державно-управлінських питань, які набувають важливого значення у контексті сучасного українського політологічного дискурсу. Здійснено теоретичну ідентифікацію поняття «соціальне вчення церкви», що дає можливість систематизувати основні політологічні, теологічні і державно-управлінські підходи до визначення його змісту, схарактеризувати практично-прикладний характер її реалізації у різних сферах церковного і суспільного життя України.

Висвітлено основні парадигми теологічного мислення і концептів соціального вчення українського православ'я, а також систематизовано основні ознаки соціальної думки православної церкви як певної системи наукових теологічних знань про людину, суспільство, історію, культуру, політичну теорію і державу.

Доведено, що християнська теологія складна, різноманітна і стала важливим предметом наукових досліджень світських науковців. Визначено, що соціальне вчення українського православ'я -- це багатогранна теологічна, соціологічна і політологічна система, а також багаторівнева сфера духовної і соціальної діяльності християнської церкви, що спрямована на визначення та реалізацію священної світової місії християнства.

Ключові слова: теологія, політологія, соціальне вчення, комунікація, держава, доктрина, парадигма, місія, наука, принципи.

Martyshyn Denys Serhiiovych, Doctor of Sciences in Public Administration, Doctor of Theology, Doctor of Theological Science, Candidate of Sciences in Theology, Associate Professor, Head of the Department of Theology and Christian Communication, Interregional Academy of Personnel Management

CONCEPTUALIZATION OF THE FEATURES OF THE SCIENTIFIC

APPROACH OF CHRISTIAN THEOLOGY AND STATE

ADMINISTRATION WITHIN THE CONTEMPORARY UKRAINIAN

POLITICAL DISCOURSE

християнська теологія соціальна думка

Abstract

The axiological content, essence and structure of Christian theology in its relationship with political science and state administration are determined. The theoretical and practical factors of constructive dialogue between the church, the state and society are analyzed. Special attention is paid to valuable aspects of Christian social thought in the field of politics and social science. Scientific approaches and paradigms to the study of the social teaching of Christianity are examined in detail.

The theoretical and methodological features of the scientific approach of Christian theology to political science and state management issues, which are gaining importance in the context of modern Ukrainian political science discourse, are highlighted. A theoretical identification of the concept of "social teaching of the church" has been carried out, which makes it possible to systematize the main political, theological and state-management approaches to determining its content, to characterize the practical-applied nature of its implementation in various spheres of church and social life of Ukraine.

The main paradigms of theological thinking and concepts of social teaching of Ukrainian Orthodoxy are highlighted, as well as the main features of the social thought of the Orthodox Church as a certain system of scientific theological knowledge about man, society, history, culture, political theory and the state are systematized.

It has been proven that Christian theology is complex, diverse and has become an important subject of scientific research by secular scientists. It was determined that the social teaching of Ukrainian Orthodoxy is a multi-faceted theological, sociological and political system, as well as a multi-level sphere of spiritual and social activity of the Christian church, aimed at defining and realizing the sacred world mission of Christianity.

Key words: theology, political science, social teaching, communication, state, doctrine, paradigm, mission, science, principles.

Постановка проблеми. Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю визначення концептуалізації наукового підходу християнської теології до проблем політології і державного управління. Попри фундаментальність наукових інтересів сучасної політології тема впливу українського православ'я і соціального вчення церкви на теорію і практику сучасної політики розглядалася лише фрагментарно і поверхнево. Тобто можна констатувати відсутність ґрунтовних досліджень з означеною політологічної і церковної тематики. Це дозволяє стверджувати про наявність так званих «білих плям» в українському науковому дискурсі сучасної політології в межах проблематики християнської теології і державного управління, що зумовлює актуальність такого дослідження. Зокрема, недостатньо опрацьовано вплив християнської теології на пояснення духовної сутності політики і державного управління.

Однією з основних причин відсутності ґрунтовних досліджень цієї проблематики є її методологічна складність, оскільки соціальне вчення церкви займається вивченням багатьох сфер життя сучасного суспільства, яке постійно змінюється і трансформується. Важливо зазначити, що і сама християнська теологія, взаємодіючи з різними світськими науками, не лише впливає на сучасний світ інтелектуалів, але і сама зазнає певних змін своєї герменевтики та аксіології. Внаслідок наявності великої кількості методологічних традицій до концептуалізації предмета теології, соціального вчення, а також відсутності чіткої його дефініції важливо зосередитися не лише на питаннях догматики, біблійної думки, а й на духовних принципах, на яких ґрунтується соціальна доктрина християнства. Такий підхід дає можливість використовувати динамічність постійних уточнень концептуальних особливостей наукового підходу християнської теології до проблем політології.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливими для даного дослідження є праці таких науковців: В. Бондаренка, А. Богданенка, В. Бліхара, О. Бухтатого, К. Ващенка, Р. Дідуха, А. Денисенка, В. Єленського, Ю. Кальниша, Д. Кіслова, В. Козакова, А. Колодного, П. Кралюка, Д. Лозової, М. Мариновича, М. Пірен, В. Пасічника, І. Преловської, О. Радченка, Є. Романенка, О. Сагана, А. Смирнова, Ю. Сурміна, Л. Филипович, В. Хромця, Г. Христокіна, І. Чаплай, Ю. Чорноморця, С. Шумила, Г. Щокіна, Р. Щокіна, П. Яроцького.

В церковних працях патріарха Варфоломія Архондоніса, патріарха Філарета Денисенка, митрополита Епіфанія Думенка, верховного архієпископа Святослава Шевчука, митрополита Олександра Драбинки, митрополита Димитрія Рудюка, архієпископа Ігоря Ісіченка, єпископа Віктора Бедя, архімандрита Кирила Говоруна, протоієрея Богдана Гулямова, протоієрея Георгія Коваленка розкриваються важливі аспекти християнського соціального вчення.

Методологічною базою для розвитку соціального вчення українського православ'я стали церковні документи: «Основи соціальної концепції

Української православної церкви» [1], «Церква і світ на початку третього тисячоліття: Декларація Ювілейного помісного собору Української

православної церкви київського патріархату» [2], «Документи святого і великого собору православної церкви» [3], які демонструють кардинальну зміну у ставленні Православної Церкви до світу, людини, держави, нації, культури, економіки і місії християнства.

Вагоме значення у процесі формування і розвитку соціальної доктрини світового християнства має документ Константинопольської православної церкви «За життя світу» [4].

Мета статті -- здійснити комплексний аналіз, узагальнити та систематизувати науково-теоретичні підходи християнської теології для розуміння сутності наукової проблематики політології, державного управління і соціології.

Виклад основного матеріалу. Протягом останніх років відбувається становлення і розвиток політології у контексті викликів сьогодення. Християнська теологія не може стояти осторонь важливих питань формування комплексу знань про актуальні завдання геополітики, економіки, права, соціології, культури, зокрема політичної науки. Не лише політологія, але й соціальна доктрина християнства (соціальне вчення церкви) розробляє нові концептуальні підходи до аналізу політичного простору України і глобального світу, особливості сучасних теоретико-методологічних інструментів політичного аналізу суперечливих процесів глобалізації є предметом не лише політологів, але й теологів різних християнських конфесій і релігійних течій. Актуалізація політологічного знання необхідна на сьогодні як умова і чинник розгортання нових тенденцій утвердження демократії в сучасній українській державі, а також як органічна частина гуманітарної освіти сучасної людини. І це незворотні глобальні процеси.

Військова, культурна, політична, духовна, соціальна та економічна трансформація України поступово приводить до розуміння необхідності пріоритетного розвитку нових ідейних сенсів розвитку суспільства, у тому числі релігійно-етичних і теологічних парадигм осмислення теорії і практики сучасної політики. У свою чергу і церковні парафії мають по -новому подивитися на соціальне служіння та соціальну політику православних церков України (УПЦ і ПЦУ), бо без цього просто неможливо говорити про релігійне відродження в України і, водночас, певну релігійну модернізацію. Тому на сьогодні стає дедалі зрозумілішим, що важливим чинником розвитку сучасної науки і освіти в Україні є налагодження діалогу між науковцями з питань державного управління, політології і християнської теології (богослов'я).

У процесі дослідження ґенези, еволюції теорії, філософії та методології політології як науки, релігійних, соціальних, економічних, культурних, історичних та інших процесів сучасної цивілізації стає зрозумілою необхідність вивчення представниками християнської теології загальних положень сучасної політології і державного управління. В університетах США і Європи студенти вже давно вивчають політичну й публічну теологію, оскільки, на нашу думку, християнська теологія накопичила значний науковий потенціал і має достатньо можливостей щодо інтелектуального забезпечення формування успішних сучасних держав глобального світу.

Багатьма відомими соціологами і релігієзнавцям доведено, що духовні цінності глобального світу, культура європейського простору та США сформувалися на засадах християнської етики, теологічних принципах розвитку суспільства, а також релігійній філософії. Важко собі уявити вагомі досягнення поезії, живопису, літератури, естетики і культури без ціннісних орієнтирів християнства. Отже, політологія не може ігнорувати той факт, що кожне суспільство формується у результаті історичного, культурного, політичного і духовно-релігійного розвитку. Кожна людина відображує в собі не лише об'єктивні реальності політики і економіки, педагогіки, але й усю релігійну, етичну і культурну історію людства. Саме тому останніми роками політологами проведено чимало релігійно-філософських, психологічних, педагогічних та соціологічних досліджень, присвячених питанням релігії, культури та християнської теології.

Християнська соціальна доктрина (соціальне вчення церкви) і політологія мають власні теорії розуміння сучасної політики і процесів державотворення [5]. В теоретичних напрямах теології щодо вивчення суспільства є різні унікальні підходи до розуміння сутності суспільства і людини, але є і багато чого спільного зі світськими науками. Наприклад, соціальне вчення церкви, як і політологія вивчають не окремі аспекти політичного життя сучасної людини, а усі багатогранні процеси людського існування як багатомірну, цілісну соціальну, політичну, економічну і духовно - релігійну систему.

Як відомо, соціальна доктрина -- одна з наймолодших богословських дисциплін. У самостійну галузь знання вона виокремилася наприкінці XX століття у католицьких та протестантських університетах. Ще в середині минулого століття головні соціальні проблеми християнства вивчалися здебільшого в рамках морального богослов'я і догматики.

І лише нещодавно відбулося розмежування морального богослов'я з християнською соціологією: стало визнаним, що християнська соціологія вивчає відносини християн у суспільстві, тоді як моральне богослов'я -- проблеми людини у рамках християнської етики, моралі та аскетики. Щодо християнської соціології, з якої виокремилася соціальна доктрина церкви, то їй на сьогодні відводиться та ділянка науки, яка вважається фундаментальною в соціології.

Зауважимо, що поняття «соціальна доктрина», «соціальне вчення» продовжують залишатися одними з найбільш складних, дискусійних і недосліджених у теологічній, філософській і політологічній науці, викликаючи значні наукові дискусії щодо сутності і змісту соціальної доктрини християнства.

З метою подолання вузькогалузевого розуміння поняття «соціальна доктрина» і подекуди довільного використання цього поняття в церковних документах і в окремих наукових дослідженнях існує об'єктивна необхідність постановки проблеми вивчення концептуальних засад соціального вчення християнства як фундаментального загальнотеоретичного напряму в богословській і світській науці.

Використовуючи слово «доктрина», можна мати на увазі такі поняття як «вчення», «наука», «навчання», «освіченість». Сучасна наука вже давно під терміном «доктрина» розуміє філософську, політичну чи правову теорію, релігійну концепцію, вчення, систему поглядів, керуючий теоретичний або політичний принцип. Зауважимо, що при схожості лексичного значення понять «концепція», «теорія», саме поняття «доктрина» має конотації деякої схоластичності і догматичності, що споріднює її з теологією (богослов'ям).

Комплексному розумінню соціальної доктрини (соціального вчення) церкви також може сприяти аналіз теоретичних положень інших світських наук, зокрема, державного управління. «Відтак, сучасна державно - управлінська наука визначає соціальне вчення церкви центральним, визначальним елементом соціальної стабільності і функціонування церковних інститутів. Наукова дефініція понять «соціальна доктрина», «соціальне вчення» включає:

сукупність ідейно-політичних, соціальних та етичних концепцій, розроблених церковними ієрархами, християнськими богословами, релігійними мислителями і філософами;

формулювання результатів поглибленого теологічного роздуму над складною дійсністю людського існування в суспільстві й міжнародному контексті, проведеного у світлі християнської віри і церковної традиції;

сукупність богословських поглядів на церкву, суспільство, державу, людину, місію і найрізноманітніші проблеми буття суспільства, які поступово структурувалися у вигляді зведення офіційних документів християнської церкви (католицизм, православ'я, протестантизм)» [6, с. 8-9].

«Соціальне вчення церкви (соціальна доктрина) є більш ширшим поняттям, яке розповсюджується й за межі цих визначень. До складової розуміння церковного вчення як теорії додається ціннісно-емоціональний, етико-моральний бік практичної соціальної місії церкви, згідно з яким соціальна доктрина передбачає наявність суспільного консенсусу Церкви щодо основних напрямів реалізації своєї священної місії. Зазначене передбачає богословське мислення, його інтерпретацію, рефлексію і передання вчення сучасному світу.

Соціальне вчення -- це суспільно-церковний і політико-культурний імператив, певна теологічна матриця, духовно-моральний взірець соціального буття християнина, створеного на основі цінностей християнства, норм моралі і теологічних смислів, патерн духовного розвитку, за допомогою якого моде - люється та відтворюється соціальна реальність християнського світу». [6, с. 9].

Основними відмінностями запропонованого визначення соціальної доктрини від існуючих є такі:

обґрунтування рівно важності культурних, політичних, соціальних і економічних факторів у процесі забезпечення реалізації священної місії церкви;

їх тісна взаємозалежність, що зумовлює їх спільний розгляд у рамках проблем духовної і соціальної місії церкви.

Обґрунтовано, що поняття «соціальна доктрина церкви» виступає як критерій статики та динаміки священної місії церкви і дозволяє визначити найважливіші напрями соціального служіння українського православ'я (Українська православна церква (УПЦ) [7-10] і Православна церква України (ПЦУ) [11]) -- зовнішню й внутрішню духовну політику, які охоплюють духовні, соціальні, економічні і політичні прагнення християнина, а також здатність церковних парафій до саморозвитку.

Як свідчить історія християнської церкви, проблеми соціального вчення християнства досліджувалися протягом тривалого історичного часу, проте, жодна із соціальних доктрин, теорій і концепцій не стала вичерпною і не мала загального прийнятого визнання усім християнським світом, що зумовлює необхідність виходу православних науковців за існуючі вузькі конфесіональні межі вивчення цієї проблематики і залучення католицької і протестантської соціальної думки до наукового теологічного дискурсу. Використання богословських напрацювань римо-католиків и протестантів сприятиме більшому раціональному вивченню сутності соціального вчення християнства і окресленню межі священної місії християнської церкви у сучасному світі.

Доведено, що в основі методології соціального вчення церкви лежать два основні принципи: орієнтація на догматичну теорію і церковну практику. Соціальне вчення церкви прагне не лише пояснити структуру глобального світу, а й також змінити цей світ у світлі християнського віровчення. Соціальне вчення Церкви об'єднує проповідь євангелія, богослужіння, духовне життя християнина з історією і культурою.

Православні теологи (богослови) акцентують на тому, що священна місія соціального служіння православної церкви не може бути цілісною і конструктивною в ізоляції від зовнішніх чинників економіки, науки, культури і політики. Соціальне вчення церкви значну увагу зосереджує на багатьох зовнішніх, а точніше, соціальних, політичних, культурних чинниках, що впливають на становлення і розвиток суспільства.

Нині в академічній теологічній (богословській) науці спостерігається глобальний поворот розвитку соціальної думки православ'я. Протягом тривалого часу зусилля церкви були спрямовані на подолання ідеологічної блокади офіційного радянського атеїзму та освоєння західної богословської теорії, що включає соціальне вчення християнства. Ці зусилля духовенства, богословів та світських дослідників, зазвичай, релігієзнавців та філософів, загалом дали позитивний результат. Але тут таїться й певна небезпека: заміна колишньої матеріалістичної концепції марксизму на черговий варіант західної академічної думки протестантизму, відірваної від української культури та православ'я.

Нова методологія проявляється у спробах механічного некритичного перенесення західних ідей католицизму та протестантизму у площину соціальної реальності України. Недоліки цього сьогодні всім відомі, що спричиняє необхідність переходу від позиції пасивних адептів західної думки до справді творчого освоєння духовної спадщини Заходу. В умовах війни поворот до соціальної християнської думки Європи та США набуває комплексного характеру, включаючи геополітичні, економічні, культуроло - гічні аспекти становлення та розвитку соціальної доктрини українського православ'я.

Поряд із завданням щодо виявлення плюсів і мінусів, можливостей і обмежень західної християнської соціальної думки перед українською теологією стоїть завдання освоєння найбагатшого досвіду вселенського православ'я, Константинопольської церкви, зокрема.

Зазначено, що ситуація з вивченням питань соціального вчення християнства в українському академічному середовищі вимагає нових досліджень та методологічних розробок у сфері християнської соціології, державного управління, політології і релігієзнавства, з подальшою інтеграцією теологічних парадигм мислення до сучасної науки.

Переконані, що без знання історії релігійних прагнень людства, етики і моралі світових релігій (іудаїзму, християнства, ісламу), а також розуміння основних положень християнської теології неможливо збагнути духовну сутність держави, політичної науки, політичної теорії, історії, практики та культури. Науково-теоретичне визначення провідної ролі теології в сучасній політологічній освіті має важливе прикладне значення і продиктоване необхідністю реформування системи освіти в Україні з метою її гармонізації та наближення до європейських стандартів. Теологія наповнює абсолютним, загальнолюдським змістом та духовними цінностями життя сучасного глобального світу. Вона постійно демонструє нові грані людського буття.

На нашу думку, християнська теологія як теорія і практика значно змінює глобальний світ. Маємо визнати, що, з одного боку, є негативне, атеїстичне ставлення науковців до релігії, з іншого ж -- постійно в сучасних політологічних дискурсах України зростає значення вагомої ролі релігії при вивченні політики, економіки, історії і культури. Науковці мають постійно вивчати історію церкви, соціальне вчення християнства в динаміці, оскільки суто теологічні дисципліни розкривають глибинні засади становлення і розвитку людства.

Очевидно, що сьогодні питання відносин української держави і українського православ'я вийшли на новий державний і суспільно-важливий рівень. Усі проблеми в реальному житті українського суспільства виникають коли політичні лідери, керівники держави і державні службовці розглядають суто управлінські питання «дозволу» і «заборони», ігноруючи важливі аспекти догматики, вчення про церкву, канонічне право і християнську духовність.

У свою чергу ми маємо справу з новим явленням місії українського православ'я в житті української держави. Безумовно, під впливом християнської теології змінюються уявлення і світських інтелектуалів, зокрема політологів. Найбільш очевидним наслідком цього явища має стати формування нової парадигми державного управління і політології. Завдяки синтезу теології і політології вивчення творів святих отців церкви, видатних теологів, знаних у світі релігійних мислителів може стати новим напрямом державного управління.

Висновки

Таким чином, з активним розвитком технологій і впровадженням нових моделей освіти і науки, враховуючи задоволення духовно- релігійних потреб глобального суспільства, необхідно запровадити активні процеси інтеграції християнської теології до сучасного українського політологічного дискурсу. Соціальна думка православної церкви, політична і публічна теологія, в її сучасному вигляді потребують для свого розвитку інтелектуальних знарядь, утвердження нової загальнонаукової парадигми, пов'язаної з раціональним мисленням. Але поки що можна говорити лише про ідею становлення і розвитку академічної християнської теології в сучасних освітніх закладах і науково-дослідних центрах.

Проте складність теологічної, політологічної і державно -управлінської проблематики в сучасному світі цим не обмежена, вона примушує інтелек - туалів та урядовців України шукати нові концептуальні підходи до вирішення ідейно-політичних проблем українського православ'я і національної ідентичності.

На нашу думку, необхідно подолати певний культурний дисбаланс, що виник ще за радянських атеїстичних часів, коли релігійна сфера ігнорувалася науковцями. Важливо наголосити, що християнська теологія значно більшої уваги надає внутрішньому світові людини, психології, переживанням, надіям і духовним прагненням, які конче необхідні людству у період тотальної кризи. Отже, нове прочитання політологами історії церкви, вивчення засад теології, знайомство з соціальним вченням християнства формує певні кордони терапевтичної і гуманістичної місії сучасної науки.

Література

Основи соціальної концепції Української Православної Церкви. Київ : Інформ. - вид. центр УПЦ, 2002. 80 с.

Церква і світ на початку третього тисячоліття: Декларація Ювілейного Помісного Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату // РІСУ. Релігійно - інформаційна служба України [Електронний ресурс] / URL: https://risu.ua/cerkva-i-svit-na- pochatku-tretogo-tisyacholittya_n34612 (дата звернення: 21. 05. 2024).

Документи Святого і Великого Собору Православної Церкви. Київ: Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості, ДУХ І ЛІТЕРА, 2016. 112 с.

За життя світу. На шляху до соціального етосу Православної Церкви // Greek Orthodox Archdiocese of America [Електронний ресурс] / URL: https://www. goarch.org/social- ethos?p_p_id=56_INSTANCE_km0Xa4sy69OV&p_p_lifecycle=0&p_p_state=normal&p_p_m o de=view&p_p_col_id=column-1 &p_p_col_count= 1 &_56_IN ST ANCE_km0Xa4sy69OV_ languageId= uk_UA (дата доступу: 21.05.2024).

Мартишин Д. С. Соціальна доктрина православної церкви в державотворчих процесах України: теоретико-методологічні засади: монографія. Київ : ДІЇ «Видавничий дім «Персонал», 2019. 514 с.

Мартишин Д. С., Богданенко А. І. Соціальна присутність християн у сучасному світі. Київ: Видавництво Ліра-К, 2023. 73 с.

Мартишин Д. С., Бочков П. В. Місія Православної Церкви в умовах викликів сучасного світу: монографія. Київ: Видавництво Ліра-К, 2022. 172 с.

Мартышин Д. С., Бочков П. В. Христианская социология и вызовы современного мира. Киев : Издательство Лира-К, 2022. 188 с.

Богданенко А. І., Мартишин Д. С. Християнські концепти державного управління: українське православ'я. Київ : Видавництво Ліра-К, 2022. 96 с.

Богданенко А. І., Мартишин Д. С. Богослов'я історії: міждисциплінарний синтез сучасної науки. Київ : Видавництво Ліра-К, 2023. 80 с.

Дідух Ростислав. Сучасні напрямки, принципи й парадигми соціальної доктрини Православної Церкви України. Труди Київської Духовної Академії: науковий збірник Київської православної богословської академії. 2022. № 22 (194). С. 62-75.

References

Basics of the social concept of the Ukrainian Orthodox Church. Kyiv: Inform. - kind. UOC Center, 2002. 80 p.

The Church and the World at the Beginning of the Third Millennium: Declaration of the Jubilee Local Council of the Ukrainian Orthodox Church of the Kyiv Patriarchate // RISU. Religious Information Service of Ukraine [Electronic resource] / URL: https://risu.ua/cerkva-i-svit- na-pochatku-tretogo-tisyacholittya_n34612 (access date: 05/21/2024).

Documents of the Holy and Great Council of the Orthodox Church. Kyiv: Open Orthodox University of Saint Sophia-Wisdom, SPIRIT AND LETTER, 2016. 112 p.

For the life of the world. On the way to the social ethos of the Orthodox Church // Greek Orthodox Archdiocese of America [Electronic resource] / URL: https://www. goarch.org/social- ethos?p_p_id=56_INSTANCE_km0Xa4sy69OV&p_p_lifecycle=0&p_p_state=normal&p_p_m o de=view&p_p_col_id=column-1&p_p_col_count=1&_56_INSTANCE_km0Xa4sy69OV_languageId= uk_UA (access date: 05/21/2024).

Martyshyn D. S. Social doctrine of the Orthodox Church in the state-building processes of Ukraine: theoretical and methodological principles: monograph. Kyiv: SE "Personal Publishing House", 2019. 514 p.

Martyshyn D. S., Bohdanenko A. I. Social presence of Christians in the modern world. Kyiv: Lira-K Publishing House, 2023. 73 p.

Martyshyn D. S., Bochkov P. V. Mission of the Orthodox Church in the conditions of the challenges of the modern world: monograph. Kyiv: Lira-K Publishing House, 2022. 172 p.

Martyshin D. S., Bochkov P. V. Christian sociology and challenges of the modern world. Kyiv: Lyra-K Publishing House, 2022. 188 p.

Bohdanenko A.I., Martyshyn D.S. Christian concepts of state administration: Ukrainian Orthodoxy. Kyiv: Lira-K Publishing House, 2022. 96 p.

Bohdanenko A. I., Martyshyn D. S. Theology of history: an interdisciplinary synthesis of modern science. Kyiv: Lira-K Publishing House, 2023. 80 p.

Didukh Rostislav Modern directions, principles and paradigms of the social doctrine of the Orthodox Church of Ukraine. Proceedings of the Kyiv Theological Academy: scientific collection of the Kyiv Orthodox Theological Academy. 2022. No. 22 (194). P. 62-75.

Размещено на Allbest.ru