Порівняльний аналіз систем соціального обслуговування і допомоги людям похилого віку в Україні та країнах світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівняльний аналіз систем соціального обслуговування і допомоги людям похилого віку в Україні та країнах світу

Клочок Олександр Миколайович доктор філософії, керівник, мережа пансіонатів по догляду за людьми з обмеженими можливостями «Ренамед»

Анотація

геріатрична допомога соціальне обслуговування людина похилого віку

Стаття присвячена дослідженню світового досвіду систем геріатричної допомоги та соціального обслуговування людей похилого віку. Проведено порівняльний аналіз послуг, які надають геріатричні центри в країнах світу. Актуальність статті зумовлена необхідністю глибшого вивчення системи геріатричних центрів, як закладів для допомоги людям похилого віку, з можливістю перейняття ефективних зразків зарубіжного досвіду та позбування від неефективних.

У статті наголошено на важливості системного підходу до геріатричної допомоги. Вивчення досвіду зарубіжних країн дозволило виявити сильні та слабкі місця у підходах до комплексної геріатричної допомоги людям похилого віку, як у спеціальних закладах, так і на дому.

Однак цей досвід є унікальним і складним для загального застосування через специфічні соціальні, культурні, економічні, політичні та інші особливості кожної з розглянутих країн.

Проте визначено перспективні напрямки державної політики у сфері геріатричних послуг: впровадження та розвиток нових технологій геронтології для покращення якості цих послуг; налагодження активної співпраці між державними структурами та приватним сектором; створення необхідної нормативно-правової бази для залучення інвестицій у геронтологію; формування конкурентоспроможного ринку геріатричних послуг та розробка привабливих інвестиційних проектів; створення національних багатопрофільних геріатричних стаціонарів; розвиток системи додатко - вого добровільного соціального страхування; налагодження системи догляду вдома для зниження потреби у медичних установах; розвиток ринку медичних товарів та послуг для забезпечення доступності лікарських засобів; підвище - ння рівня культури старості; створення можливостей для отримання літніми людьми додаткової освіти, що сприятиме підвищенню якості їхнього життя.

Зроблено акцент на тому, що рівень геріатричної допомоги населенню у всіх країнах світу визначається якістю, асортиментом та доступністю геріатричних послуг, і залежить від рівня соціально-економічного розвитку та загального благополуччя країни.

Ключові слова: люди похилого віку, геріатричний центр, системи соціального обслуговування, охорона здоров'я, світовий досвід.

Abstract

Klochok Oleksandr Mykolayovich Doctor of Phylosophy, Head, "Renamed" network of boarding houses for the care of people with disabilities

COMPARATIVE ANALYSIS OF SOCIAL SERVICE SYSTEMS AND ASSISTANCE TO ELDERLY PEOPLE IN UKRAINE AND COUNTRIES OF THE WORLD

The article is devoted to the researching the world experience of geriatric care systems and social care for the elderly. A comparative analysis of the services provided by geriatric centers in the countries of the world was carried out. The relevance of the article is determined by the need for a deeper study of geriatric centers system as institutions for helping the elderly, with the possibility of adopting effective examples of foreign experience and getting rid of ineffective ones.

The article emphasizes the importance of a systemic approach to geriatric care. The study of international experience made it possible to identify strengths and weaknesses in approaches to comprehensive geriatric care for the elderly, both in special institutions and at home. However, this experience is unique and difficult for general application due to the specific social, cultural, economic, political and other characteristics of each studied countries. Nevertheless, promising directions of state policy in the field of geriatric services have been determined: introduction and development of new gerontology technologies to improve the quality of these services; establishment of active cooperation between state structures and the private sector; creation of the necessary regulatory and legal framework for attracting investments in gerontology; formation of a competitive market for geriatric services and development of attractive investment projects; creation of national multidisciplinary geriatric hospitals; development of additional voluntary social insurance system; establishment of home care system to reduce the need for medical institutions; development of medical goods market and services to ensure the availability of medicines; raising the level of old age culture; creation of opportunities for the elderly to receive additional education, which will contribute to the improvement of their quality of life.

The emphasis is placed on the fact that the level of geriatric care for the population in all countries of the world is determined by the quality, range and availability of geriatric services, and depends on the level of socio-economic development and general well-being of the country.

Keywords: elderly people, geriatric center, social service systems, health care, world experience.

Постановка проблеми

Збільшення тривалості життя та зменшення народжуваності призводять до структурних змін у економіці та соціальному розвитку країн світу, що створює потребу у розробці стратегій для вирішення цих проблем. Реакцією на них є стрімкий розвиток ринку геріатричних послуг.

В майбутньому особи похилого віку стануть однією з визначальних груп, тому вже зараз варто акцентувати увагу на потенційному зростанні попиту на кадри у геріатричній сфері та загальному розвитку цього ринку.

Збільшення кількості літніх людей може сприяти створенню нових робочих місць у сфері обслуговування. Покращення стану здоров'я цієї категорії населення дозволить їм довше зберігати працездатність, що компенсує нестачу робочих ресурсів, зумовлену зниженням народжуваності.

Створення ефективних систем догляду, консультування та закладів для людей похилого віку сприятиме запобіганню можливих захворювань, розвитку комунікативних мереж серед них і продовженню якісного та довгого життя. У цьому контексті вивчення особливостей надання геріатричних послуг медичними установами в Україні та світі набуває особливої важливості.

Метою статті є порівняння систем геріатричної допомоги та соціального обслуговування людей похилого віку в Україні та світі, аналіз сильних та слабких місць.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Системи соціального обслуговування людей похилого віку вивчались як в Україні, так і в провідних країнах світу. Порівняння українських та польських закладів зроблено дослідниками О. Бень та О. Бриндзак. Вивченням особливостей геріатричних закладів світу займались такі науковці як П. Мосс, К. Імпує, Г. Акіяма, Д. Ван ден Гунор, Ч. Расмусен, М. Найстрьом, Д. Шебехе, М. Даулінг, А. Патель, Р. Робнетт. На актуальність будівництва геріатричних закладів в Україні звернули увагу дослідники О. Кашуба та В. Ковальчин. Проблеми геріатричного страхування розглядав О. Коваль.

Виклад основного матеріалу

Геріатрична допомога є ключовою складовою комплексної соціально-медичної підтримки для людей похилого віку. Основним аспектом геріатричної допомоги є медична асистенція, яка істотно відрізняється у підходах якісно і кількісно порівняно з іншими категоріями пацієнтів. Теоретичний аналіз специфіки та особливостей геріат - ричної допомоги підкреслив необхідність визнання її пріоритетною складовою медичної допомоги для людей похилого віку, доступною для кожного, хто цього потребує. Водночас встановлено, що отримання геріатричної допомоги не виключає можливість отримання інших видів медичної допомоги. Геріатрична допомога, з урахуванням її унікальних характеристик (таких як тривалість, послідовність, невід'ємність окремих компонентів), міждисциплі - нарного підходу (з урахуванням медичних, соціальних та психологічних аспектів), соціальної важливості, має бути відведена в окремий міжвідомчий напрямок, який передбачає негайне вирішення організаційних, фінансових та науково-методичних питань [19, 21].

Рівень геріатричної допомоги населенню у всіх країнах світу визначається якістю, асортиментом та доступністю геріатричних послуг, а також обсягом покриття осіб похилого віку цією допомогою. Він залежить від рівня соціально-економічного розвитку та загального благополуччя країни. Проблеми забезпечення потреб населення у геріатричній допомозі у країнах Західної Європи традиційно вирішуються за участю різних видів ресурсів, які використовують усі суб'єкти в цій сфері. Серед них - держава, ринок (включаючи обов'язкове та добровільне соціальне страхування), громадянське суспільство (зокрема мережа різноманітних асоціацій та об'єднань) та неформальні структури (родина, друзі, сусіди). Стан організаційної структури геріатричної допомоги в країні безпосередньо впливає на обсяг міжпоколінних трансфертів у загальну систему послуг та на якість життя людей похилого віку, забезпечуючи вищі стандарти життя в цій категорії населення [9].

Лідерами за обсягом інвестицій у геріатричну галузь є Франція, Німеччина, Великобританія, Фінляндія, Нідерланди й Швеція. Останнім часом у багатьох країнах світу зростає увага до забезпечення літнього населення висококваліфікованою медичною допомогою на дому. Для цього формуються спеціалізовані медичні команди, до складу яких входять різні фахівці: лікар - геронтолог, медична сестра-санітар, соціальний працівник, психолог і реабілітолог. Цей підхід часто вимагає значних фінансових затрат, оскільки кожна команда повинна мати необхідне обладнання, іноді навіть спеціалізовану мобільну лабораторію та транспортні засоби. Проте він є надзвичайно ефективним з точки зору ранньої діагностики та доступності медичної допомоги для людей похилого віку [4].

Швеція є однією з передових країн за рівнем соціального забезпечення населення. Вони використовують модель надання соціальних послуг, схожу до інших скандинавських країн, і головним чином забезпечують догляд за літніми людьми в їхніх домівках, на відміну від України, де це не так популярно. Дослідження, яке охопило 283 тисяч пацієнтів у 29 шведських медичних центрах, показало, що частота повторних госпіталізацій у осіб віком від 65 років напряму залежить від якості наданої медичної допомоги. Особливо висока частота повторних госпіталізацій спостерігалася серед пацієнтів медичних центрів, що обслуговують місцевість з низьким соціально - економічним статусом [14, 15].

У Данії муніципалітети наймають лікарів-геріатрів, які систематично моніторять здоров'я літніх людей, навіть у тих випадках, коли пенсіонери не звертаються за допомогою. Послуги з догляду вдома надаються людям похилого віку, які не можуть самостійно справлятися з повсякденними життєвими потребами. Цей догляд поділяється на дві основні категорії: практична допомога (наприклад, прибирання, прання, особистий догляд) та медична допомога. Муніципалітети надають ці послуги безкоштовно, а також дають можливість вибору серед різних постачальників послуг. У 2021 році близько 12% всіх людей похилого віку, старших за 65 років, отримували послуги з догляду на дому. Політика Данії щодо людей похилого віку спрямована на збереження їхньої самостійності, на відміну від України, де відсутня подібна практика. У разі повної неможливості самообслуговування літнім людям пропонується проживання у спеціалізованих установах. Оплата за проживання та харчування проводиться окремо, а медичне обслуговування надається безкоштовно. За даними Міністерства охорони здоров'я Данії на 2020 рік, 4% громадян похилого віку проживали у відповідних пансіонатах. У соціальних установах створені відділення, які відповідають на всі можливі потреби літніх людей: загальна медична допомога, ортопедія, паліативна допомога та допомога людям із деменцією. Цей підхід розроблено з метою покращення якості життя літнього населення [16].

Фінляндія має гнучку систему виходу на пенсію, що відрізняється від інших країн. Офіційний пенсійний вік становить 65 років, проте працюючі громадяни можуть залишити роботу раніше, починаючи з 63 років. Розрахунок пенсійних виплат відбувається в залежності від робочого стажу: чим довший стаж, тим вища ставка нарахування пенсійних виплат. Ця система фінансово стимулює громадян відкладати вихід на пенсію до пізніших вікових років. У Фінляндії муніципалітети несуть відповідальність за надання геріатричних послуг, включаючи догляд та медичну допомогу літнім людям. Ці послуги можуть надаватись через співпрацю з приватним сектором, що забезпечує різноманітність в їхньому наданні та доступі для населення. Подібно до Данії, уряд Фінляндії забезпечує можливість довгострокового догляду за літніми людьми в різних умовах, включаючи домашнє середовище, будинки для людей похилого віку та медичні центри. Головним пріоритетом залишається безкоштовний догляд за літніми людьми в домашніх умовах з можливістю вибору постачальника послуг, що сприяє конкуренції на ринку геріатричних послуг. Крім того, люди похилого віку можуть отримати матеріальну підтримку для ремонту житла, що сприяє збереженню їхньої самостійності та зручності проживання. Більшість послуг для людей похилого віку у Фінляндії фінансуються з державного бюджету. Лише 10% витрат покриваються клієнтськими внесками, тоді як решта 90% забезпечуються муніципальними податковими доходами та державними субсидіями, що надходять до муніципалітетів. Як і в багатьох інших країнах ЄС, у Фінляндії спостерігається тенденція до зменшення кількості медичних установ для людей похилого віку в зв'язку з розвитком ринку геріатричних послуг вдома. Порівняно з іншими скандинавськими країнами, навантаження на медсестер, які доглядають за літніми людьми, значно вище [17].

Дослідник М. Даулінг звертає увагу на те, що в Італії, Іспанії і Великій Британії популярні платні геріатричні послуги, на відміну від України. У Франції часто надають фінансову допомогу як компенсацію за витрачений час і втрачений заробіток при догляді за особами похилого віку. В Німеччині велике поширення має самоорганізація осіб похилого віку, які також активно залучаються до співпраці у догляді за пенсіонерами. У США вважається стандартом, що літні люди, які підходять до вікового рубежу в 80 років, проживають у спеціальних комплексах і будинках, де надається догляд, включаючи спеціалізований, в залежності від їхнього стану здоров'я. Ці установи мають різні назви в різних штатах, але вони всі означають "заклади проживання з доглядом", без прив'язки до віку мешканців. Вони функціонують як приватні установи, подібні до готелів, і надають широкий спектр спеціалізованих послуг [18].

Австралія є однією з країн з високим відсотком пенсіонерів. Уряд спрямовує значні кошти на підтримку життєвого рівня своїх пенсіонерів через програму «Aged Life Care». Коли здоров'я літніх людей погіршується, і вони не в змозі повноцінно самостійно доглядати за своїм домашнім господарством, вони можуть продати своє житло і переїхати до спеціалізованих багатоквартирних будинків, відомих як хостели. Для такого переїзду потрібно внести бонд (заставу), який зазвичай становить від 13 до 15 тисяч австралійських доларів на п'ять і більше років, а також щомісячну орендну плату, що залежить від рівня комфорту квартири та потреби мешканця. Якщо особа не має можливості внести бонд, за нього можуть внести опікунські товариства або держава, і гроші застави повертаються при виселенні. У хостелі створені умови для забезпечення безпеки, спокою та комфорту мешканців, щоб вони могли знайти однодумців і спілкуватися за інтересами. Тут здійснюються регулярне прибирання, забезпечення необхідними речами та - при необхідності - медичні процедури. Мешканці мають свободний доступ за межі хостелу [7].

Як стверджує В. Сміянов, система соціального захисту людей похилого віку в Канаді підпадає під юрисдикцію провінцій. За формою фінансування, будинки для людей похилого віку, які потребують постійного догляду через хронічні хвороби або фізичні обмеження, поділяються на три категорії: приватні, державні та субсидовані. Приватні та субсидовані відрізняються лише формою власності, при цьому усі інші аспекти, такі як фінансування, умови прийому та вартість перебування, регулюються державою. У той же час, приватні установи є повністю незалежними від державного фінансування і можуть встановлювати власні умови прийому. Однак вони повинні відповідати визначеним державним стандартам і отримати ліцензію від провін - ційного МОЗу для проведення діяльності. Вартість проживання та обслуговування в різних пансіонатах може включати кількаразове харчування, медичні процедури, прибирання та навіть доставку товарів з магазинів [5, с. 35 -37].

Зазначається, зокрема Ч. Расмусеном, в Японії відбувається стабільне зростання частки літніх людей при одночасному зниженні народжуваності, що створює дефіцит кадрів. Держава вживає заходів для стимулювання зайнятості серед літніх громадян з метою сприяння більш активному та здоровому старінню. Один з таких заходів - це збільшення виплат при відстрочці виходу на пенсію. Держава надає гранти роботодавцям, якщо ті удосконалюють умови праці для пенсіонерів, зберігаючи оплату праці на попередньому рівні. Чим більше літніх працівників працевлаштовуються, тим більше грантів може отримати підприємство. Для покращення умов праці роботодавці залучають спеціальних консультантів, які розробляють пропозиції щодо удосконалення умов і сприяють зайнятості, організовують тренінги як для керівників, так і для працівників середньої ланки, на відміну від України, де організація та планування не на такому високому рівні [13].

Менталітет та культурне сприйняття літніх людей значно впливають на розвиток їхньої соціальної підтримки. Після настання пенсійного віку зазвичай вважається нормою залишатися вдома зі своїми родичами, а не переїжджати до спеціалізованих установ. Зростаюча кількість одиноких літніх значно навантажує ліжко-місця у геріатричних центрах, а дефіцит таких закладів вже зараз відчутний у провідних містах країни. Після 1990-х років у Японії уряд почав активно впроваджувати законопроекти, спрямовані на попередження жорстокого поводження з людьми похилого віку та підтримку осіб, які забезпечують їх догляд. В 2020 році Інститут Кобе провів опитування серед медичних працівників різних закладів охорони здоров'я щодо їх ставлення до цієї проблеми. Результати дослідження показали деякі важливі тенденції: вік медичних працівників негативно впливає на їхню інформованість про жорстоке поводження з літніми людьми (молодші працівники більш освічені щодо цієї проблеми); гендерні різниці впливають на рівень жорстокості (жінки, зазвичай, більш схильні до насильства); стаж роботи впливає на ймовірність жорстокого поводження з пацієнтами (малодосвідчені працівники менш схильні до насильства). Загалом, завдяки великій увазі уряду, навчальним програмам в цій галузі та поширенню інформації, спостерігається тенденція до покращення ставлення медичних працівників до літніх пацієнтів [11, 12].

Науковці О. Бень та О. Бриндзак підкреслюють, у Польщі швидко розвивається геріатрична сфера, що є типовим явищем для всієї Європи і пов'язано зі старінням населення. Особлива увага приділяється фізичній реабілітації, яка є однією з найважливіших потреб мешканців будинку для літніх людей. Слід зазначити, що соціально-медична допомога присутня як в польських, так і в українських закладах, але фахівець з фізичної реабілітації доступний лише в польському будинку для літніх людей. Соціальна адаптація може бути активною чи пасивною. Зазначається, що більш активно адаптуються особи, які з власного бажання потрапили в геріатричні заклади. Вони активно беруть участь у різних заходах, відвідують гуртки та взаємодіють з іншими мешканцями. Пасивна адаптація, в свою чергу, більш типова для людей, які примусово опинилися у таких установах. З урахуванням цього, варто відзначити, що в українських будинках для літніх людей переважає пасивна форма адаптації, в той час як в польських установах можна спостерігати активніше включення ще діяльних людей похилого віку. Це пояснюється різними факторами, такими як побутові, дозвіллєві, комунікаційні та релігійні аспекти, які в польських геріатричних установах зазвичай перебувають на вищому рівні. Можна припустити, що волевиявлення чи примусове переведення літніх людей до геріатричних установ також залежить від суспільної думки про необхідність або можливість проживання старості поза домом. Проте для підтвердження або спростування цієї гіпотези необхідно вивчити громадську думку в польському та українському суспільствах щодо традицій проживання людей похилого віку в геріатричних установах [3].

Дослідники О. Кашуба та В. Ковальчин порівняли архітектурні особливості геріатричних закладів. У багатьох розвинених країнах світу спостерігається тенденція до креативного та сучасного підходу до архітектури будинків для літніх людей. Це включає не лише функціональність, але й естетичний дизайн та використання інноваційних матеріалів та технологій. У країнах, таких як США, Канада та країни Європи, де сформувалися певні традиції будівництва спеціалізованих закладів, ці будинки можуть мати характер готельних комплексів або окремих будиночків, обладнаних різними типами житлових кімнат (одноосібні або для двох осіб). Планувальні рішення розробляються з урахуванням потреб людей похилого віку, з усіма зручностями та забезпеченням безпеки та інклюзивності. Житло доповнюється спеціально обладнаними зонами для медичної допомоги, реабілітації, дозвілля та соціальних заходів.

Сучасні геріатричні заклади приділяють увагу специфіці та потребам цільової аудиторії. Вони часто використовують спеціально розроблені архітектурні рішення, що враховують фізіологічні особливості людей похилого віку. Наприклад, такі заклади оснащуються адаптивним освітленням, акустичними системами, безбар'єрним доступом та іншими рішеннями, що сприяють зручності та безпеці мешканців. Однією з основних особливостей є забезпечення доступності для людей з обмеженими можливостями: відповідні сходи, пандуси, широкі коридори та двері, наявність поручнів для забезпечення безпеки, ванних кімнат з ручками для підтримки, антиковзкого покриття та інших пристосувань. В Україні можна спостерігати дуже обмежену кількість подібних зручностей. Архітектурні рішення, такі як внутрішні сади та вітальні, спрямовані на створення затишного та комфортного середовища для мешканців. Це включає використання теплих кольорів та природних матеріалів у дизайні, облаштування спеціальних зон для відпочинку та соціальної взаємодії, а також створення внутрішніх двориків, садів та городів [6].

У більшості регіонів України геріатричні заклади існують у спільних приміщеннях з психоневрологічними диспансерами, що є унікальним підходом, який навряд зустрінеш десь у світі. Ця практика обумовлена економічними обмеженнями місцевих бюджетів, які змушують дві різні категорії людей жити поруч. Такий дублюваний підхід свідчить про те, що існуючі геріатричні установи є залишком радянської епохи. Вирішення цієї проблеми може мати різні напрямки, однак праця людей похилого віку у підсобних господарствах повинна базуватися на добровільності, а не примусі. Прикладом успішної організації можуть служити пансіонати у Франції та США, де основний акцент зроблений на повному забезпеченні усіма необхідними умовами для безпечного та комфортного проживання, на професіоналізм персоналу та його відповідальність за дотримання прав людей похилого віку [18].

В Україні наразі основними джерелами фінансування геріатричної допомоги є державні та місцеві бюджети, які включають забезпечення геріатрич - ними послугами у міжбюджетні трансферти, міжпоколінні трансферти, особисті внески, фінансування від благодійних організацій та страхові фонди добровільного страхування. Останні з'явилися на ринку геріатричних послуг недавно і складають лише невелику частку в загальному обсязі фінансування. Розуміння зарубіжного досвіду організації системи геріатричної допомоги в розвинених країнах, а також незадовільний досвід її розвитку в Україні, належним чином підкреслює необхідність адаптації кращих іноземних практик до українських реалій, які відрізняються гострими ресурсними обмеженнями та численними інституціональними викликами [8].

Рекомендації мають фокусуватися на наступних аспектах:

- пошук альтернативних джерел фінансування програм геріатричної допомоги, що відхиляються від виключно бюджетного фінансування, яке перебуває у стані постійного і зростаючого дефіциту;

- встановлення концептуальної відповідальності держави за нормативно- правове регулювання обов'язку дітей з догляду за похилими батьками, зі стимулюючими мотиваторами для часових та фінансових можливостей надання геріатричних послуг, як особисто, так і через спеціалізовані інституції;

- забезпечення інформаційної підтримки розвитку системи геріатричної допомоги з метою формування достатньої правової культури серед населення щодо можливостей доступу до відповідних послуг, особливо в сільській місцевості.

- кожна установа повинна мати фахівця з фізичної реабілітації, оскільки більшість підопічних потребують допомоги у відновленні, корекції або підтримці рухових функцій;

- кожен мешканець має право на особистий простір, що передбачає покращення побутових та житлових умов українських будинків для людей похилого віку;

- розширення можливостей для дозвілля надасть можливість літнім людям займатися улюбленою справою, що позитивно вплине на їхню адаптацію в умовах проживання поза домом [1].

Адаптація зарубіжного досвіду до вітчизняних реалій часто усклад - нюється через значно гірші соціально-економічні умови проживання громадян України порівняно з країнами світу. Проте поступовий розвиток системи геріатричної допомоги в регіонах України дозволить спершу в міських населених пунктах, а згодом і в сільських, забезпечувати необхідну інфраструктуру з максимально можливим зниженням числа осіб похилого віку, які мають обмежені можливості для повного задоволення особистісних потреб. Особливу увагу слід звертати на доступність ліків, соціально -побутового догляду та отримання базових необхідних для життя послуг [2].

Детальне вивчення особливостей соціальної адаптації літніх людей у геріатричних установах, зокрема внутрішніх факторів цього складного процесу, вимагає професійного психологічного супроводу, наприклад, застосування психологічних методів та співпрацю з фахівцями-психологами. Тому цей напрямок буде цікавим та актуальним для подальших міждисциплі - нарних наукових досліджень у соціально-психологічному контексті здоров'я людей похилого віку [20].

Вивчення досвіду зарубіжних країн дозволило виявити сильні сторони державної політики соціального захисту людей похилого віку, які сприяють забезпеченню високого рівня якості геріатричних послуг. Однак цей досвід є унікальним і складним для узагальнення через специфічні соціальні, культурні, економічні, політичні та інші особливості кожної з розглянутих країн. Проте можна сформулювати перспективні напрямки державної політики у сфері надання геріатричних послуг: впровадження та розвиток нових технологій геронтології для поліпшення якості геріатричних послуг; налагодження активної співпраці між державними структурами та приватним сектором; створення нормативно-правової бази для залучення інвестицій у геронтологію; формування конкурентного ринку геріатричних послуг та розробка привабливих інвестиційних проектів; створення національних багатопрофільних геріатричних стаціонарів; розвиток системи додаткового добровільного соціального страхування; налагодження системи догляду вдома для зниження потреби у медичних установах; розвиток ринку медичних товарів та послуг для забезпечення доступності лікарських засобів; підвищення рівня культури старості; створення можливостей для отримання літніми людьми додаткової освіти, що сприятиме підвищенню якості їхнього життя [10].

Висновки

В статті досліджено світовий досвід надання геріатричних послуг людям похилого віку. Зроблено акценти на особливостях, які існують в системах геріатричних установ різних країн. Проведено порівняльний аналіз закладів геріатричної допомоги. Отже, сліпе копіювання вдалих зарубіжних зразків не буде ефективним без врахування особливостей культури, рівня підготовки спеціалістів геріатричної допомоги, фінансових можливостей людей похилого віку, соціально-економічних умов проживання громадян України.

Перспективними напрямами дослідження стануть можливості впровад - ження в Україні якісних зразків надання геріатричної допомоги та усування неефективних.

Література

1. Тимошенко Н. Є., Романова Н. Ф. «Лабораторія успіху» в роботі з людьми похилого віку: практичні рекомендації. Київ : Вид-во ТОВ РПА «51 Паралель», 2023. 114 с.

2. Іванова І. Б. Соціальна робота з людьми похилого віку : навч. посіб. К. : Університет «Україна», 2023. С. 84-102.

3. Бень О. Т., Бриндзак О. І. Особливості соціальної адаптації літніх людей у геріатричних установах України та Польщі. Український соціум. 2017. № 4(63). С. 35-44. URL: https://doi.org/10.15407/socium2017.04.035 (дата звернення: 21.06.2024).

4. Коваль О. П. Геріатричне страхування в Україні: навіщо і як? Київ : НІСД, 2017. 32 с.

5. Сміянов В. А., Сміянова О. І., Півень С. М. Методичні вказівки до проведення практичних занять з теми «Проблеми здоров'я людей старшого віку. Геріатрична допомога» із дисципліни «Пропедевтика громадського здоров'я». Суми : Сумський державний університет, 2020. 46 с.

6. Кашуба О. М., Ковальчин В. Я. Актуальність будівництва геріатричних закладів в Україні. Порівняльний аналіз українського та закордонного досвіду. Modern Trends are the Driving Force of Scientific Progress : матеріали ХІХ міжнародної наук.-практ. конф., м. Лісабон, 17-19 квіт. 2024 р. / International Scientific Unity, 2024. С. 30-34.

7. Гідна старість: світовий досвід. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/ 2035694-gidna-starist-svitovij-dosvid.html (дата звернення: 22.06.2024).

8. Будинок, де панує сум. Про життя у пансіонатах для людей похилого віку. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/budynok-pansionat-dla-ludey-pohyloho-viku/31098376.html (дата звернення: 22.06.2024).

9. Moss P. Care work in Europe; Current understandings and future directions. Routledge. 2012. 176 p.

10. Inouye K., de Souza Orlandi F., Lost Pavarini S. C., Pedrazzani E. S. Impact of the Third Age Open University on the Quality of Life of the Elderly. Educ. Pesqui. 2018. Vol. 44. http://doi.org/10.1590/S1678-4634201708142931 (дата звернення: 21.06.2024).

11. Akiyama H., Hasegawa Y. Awareness of atrial fibrillation in Japan: A large-scale, nationwide Internet survey of 50 000 Japanese adults. Geriatr GerontolInt. 2018. Vol. 18, no 7. P. 1100-1107. URL: https://doi.org/10.1111/ggi.13318 (дата звернення: 23.06.2024).

12. Van den Hoonaard D. K. Learning to Be Old: How Qualitative Research Contributes to Our Understanding of Ageism. International Journal of Qualitative Methods. 2018. Vol. 17. P. 1-8. URL: https://doi.org/10.1177/1609406918810556 (дата звернення: 23.06.2024).

13. Rasmussen Ch. D. N., Lindberg N. K., Ravn M. H., Jorgensen M. B. Processes, barriers and facilitators to implementation of a participatory ergonomics program among eldercare workers. Applied Ergonomics. 2017. Vol. 58. P. 491-499. URL: https://doi.org/10.1016/ j.apergo.2016.08.009 (дата звернення: 23.06.2024).

14. Nystrom M. E., Hoog E., Garvare R., Andersson M. Back. Research article Exploring the potential of a multi-level approach to improve capability for continuous organizational improvement and learning in a Swedish healthcare region. BMC Health Serv Res. 2018. Vol. 376, no 18. P. 1-25. URL: https://doi.org/10.1186/s12913-018-3129-3 (дата звернення: 23.06.2024).

15. Shebehe J., Hansson A. High hospital readmission rates for patients aged > 65 years associated with low socioeconomic status in a Swedish region: a crosssectional study in primary care. Scandinavian Journal of Primary Health Care. 2018. Vol. 36, no. 3. P. 300-307. URL: https://doi.org/10.1080/02813432.2018.1499584 (дата звернення: 24.06.2024).

16. Healthcare in Denmark - An Overview. URL: https://www.ism.dk/Media/6376436915 42085966/Healthcare%20in%20Denmark%20-%20An%20overview.pdf (дата звернення: 24.06.2024).

17. Люди похилого віку. URL: https://www.infofinland.fi/uk/family/elderly (дата звернення: 24.06.2024).

18. Dowling M. J., Kenney C. The Aging Revolution: The History of Geriatric Health Care and What Really Matters to Older Adults. Skyhorse. 2024. 255 p.

19. Patel A. Age Is Just a Number: A Geriatrician's Secrets for Getting the Most Out of Life. Zenergy Health Publisher LLC. 2021. 188 p.

20. Robnett R. H., Brossoie N., Chop W. C. Gerontology for the Health Care Professional. 4th ed. Jones & Bartlett Learning. 2018. 475 p.

21. Oxford Textbook of Geriatric Medicine / ed. by J.-P. Michel, B. L. Beattie, F. C. Martin. 3rd ed. Oxford University Press. 2018. 1392 p.

References

1. Tymoshenko, N. Ye., & Romanova, N. F. (2023). «Laboratoriia uspikhu» v roboti z liudmy pokhyloho viku: praktychni rekomendatsii ["Laboratory of success" in working with the elderly: practical recommendations]. Vyd-vo TOV RPA «51 Paralel».

2. Ivanova, I. B. (2023). Sotsialna robota z liudmy pokhyloho viku: navch. posib. [Social work with elderly people: study guide]. Universytet «Ukraina».

3. Ben, O. T., & Bryndzak, O. I. (2017). Osoblyvosti sotsialnoi adaptatsii litnikh liudei u heriatrychnykh ustanovakh Ukrainy ta Polshchi [Peculiarities of social adaptation of the elderly in geriatric institutions of Ukraine and Poland]. Ukrainskyi sotsium. 4(63), 35-44. https://doi.org/ 10.15407/socium2017.04.035

4. Koval, O. P. (2017). Heriatrychne strakhuvannia v Ukraini: navishcho i yak? [Geriatric insurance in Ukraine: why and how?]. NISD.

5. Smiianov, V. A., Smiianova, O. I., & Piven, S. M. (2020). Metodychni vkazivky do provedennia praktychnykh zaniat z temy «Problemy zdorovia liudei starshoho viku. Heriatrychna dopomoha» iz dystsypliny «Propedevtyka hromadskoho zdorovia» [Methodical instructions for conducting practical classes on the topic "Health problems of older people. Geriatric care" from the discipline “Propaedeutics of public health”]. Sumskyi derzhavnyi universytet.

6. Kashuba, O. M., & Kovalchyn, V. Ya. (2024). Aktualnist budivnytstva heriatrychnykh zakladiv v Ukraini. Porivnialnyi analiz ukrainskoho ta zakordonnoho dosvidu [Relevance of construction of geriatric facilities in Ukraine. Comparative analysis of Ukrainian and foreign experience]. Modern Trends are the Driving Force of Scientific Progress : XIX International scientific and practical conference, Lisbon, Portugal, April 17-19, 2024. International Scientific Unity. 30-34.

7. Ukrinform. (2016, June 20). Hidna starist: svitovyi dosvid. https://www.ukrinform.ua/ rubric-world/2035694-gidna-starist-svitovij-dosvid.html

8. Konstantinova, N. (2021, February 12). Budynok, de panuie sum. Pro zhyttia u pansionatakh dlia liudei pokhyloho viku. Radio Svoboda. https://www.radiosvoboda.org/aZ budynok-pansionat-dla-ludey-pohyloho-viku/31098376. html

9. Moss, P. (2012). Care work in Europe; Current understandings and future directions. Routledge.

10. Inouye, K., de Souza Orlandi, F., Lost Pavarini, S. C., & Pedrazzani, E. S. (2018). Impact of the Third Age Open University on the Quality of Life of the Elderly. Educ. Pesqui. 44. http://doi.org/10.1590/S 1678-4634201708142931

11. Akiyama, H., & Hasegawa, Y. (2018). Awareness of atrial fibrillation in Japan: A large- scale, nationwide Internet survey of 50 000 Japanese adults. Geriatr Gerontol Int. 18(7), 1100-1107. https://doi.org/10.1111/ggi. 13318

12. Van den Hoonaard, D. K. (2018). Learning to Be Old: How Qualitative Research Contributes to Our Understanding of Ageism. International Journal of Qualitative Methods. 17, 1-8. https://doi.org/10.1177/1609406918810556

13. Rasmussen, Ch. D. N., Lindberg, N. K., Ravn, M. H., & Jorgensen M. B. (2017). Processes, barriers and facilitators to implementation of a participatory ergonomics program among eldercare workers. Applied Ergonomics. 58, 491-499. https://doi.org/10.1016/_j.apergo.2016.08.009

14. Nystrom, M. E., Hoog, E., Garvare, R., & Andersson, M. B. (2018). Research article Exploring the potential of a multi-level approach to improve capability for continuous organizational improvement and learning in a Swedish healthcare region. BMC Health Serv Res. 376(2018), 1-25. https://doi.org/10.1186/s12913-018-3129-3

15. Shebehe, J., & Hansson, A. (2018). High hospital readmission rates for patients aged > 65 years associated with low socioeconomic status in a Swedish region: a crosssectional study in primary care. Scandinavian Journal of Primary Health Care. 36(3), 300-307. https://doi.org/ 10.1080/02813432.2018.1499584

16. Ministry of Health (2017). Healthcare in Denmark - An Overview. https://www.ism.dk/ Media/637643691542085966/Healthcare%20in%20Denmark%20-%20An%20overview. pdf

17. InfoFinland (2024, March 25). Elderly. https://www.infofinland.fi/en/family/elderly

18. Dowling, M. J., & Kenney, C. (2024). The Aging Revolution: The History of Geriatric Health Care and What Really Matters to Older Adults. Skyhorse.

19. Patel, A. (2021). Age Is Just a Number: A Geriatrician's Secrets for Getting the Most Out of Life. Zenergy Health Publisher LLC.

20. Robnett, R. H., Brossoie, N., & Chop, W. C. (2018). Gerontology for the Health Care Professional (4th ed.). Jones & Bartlett Learning.

21. Michel, J.-P., Beattie, B. L., & Martin, F. C. (Eds.). (2018). Oxford Textbook of Geriatric Medicine (3rd Ed.). Oxford University Press.

Размещено на Allbest.ru