Дослідження туристично-рекреаційного потенціалу міста Трускавця

Раймонд Ярош наполегливо реалізує свою ідею - намагається стати повноправним господарем курорту. Тому відповідно скуповує землі і будує нові вілли. 1928 року він завершує будівництво і освячує пречудову будівлю - віллу "Гопляна". Для реалізації будівництва було обрано модний на цей час проект в народному, "закоп`янському" стилі. У 30 роках у цьому будиночку Яроші приймали найповажніших гостей, серед яких були посол США, президент Туреччини, президент Естонії Констянтин Паау та ін. Тепер у цьому будинку знаходиться музей народного художника України Михайла Біласа.

Раймонд Ярош помер 1936 року. Після нього, гідно продовжуючи справу батька, керував курортом його син Роман аж до вересня 1939 року. Цікавим є екскурс у громадсько-культурну історію міста. Про нього неодноразово писав Іван Франко.

Після вересня 1939 року вілли, пансіонати, водолікарні, ресторани були націоналізовані, і на їхній базі функціонувало вісім санаторіїв.

Великої шкоди курортові завдала фашистська окупація. Тривала вона до серпня 1944 року. Трускавець був військовим госпіталем, а 1945 року відомий у Європі курорт став колгоспом, до того ж імені Тараса Шевченка. Повоєнна історична ситуація визначила специфіку подальшого життя і міста, і курорту. 50 років тому Трускавцю надано статус міста. 1952 року він вийшов із районного підпорядкування, а згодом став всесоюзним курортом.

Трускавець мав інтенсивно розбудовуватися, оскільки на його цілющі води стали приїздити сотні тисяч людей. Так, наприклад, 1950 року в Трускавці лікувалося 54 тисячі курортників, в 1965 - уже 150 тисяч, через 10 років їх уже було понад 200 тисяч, а у 1985-90-х роках до Трускавця щорічно прибувало понад 350 тисяч. З 1947 року в курортній практиці вперше почали застосовувати озокерит - новий метод теплового лікування. Вводяться нові методи фізіотерапевтичного лікування. 1949 року організовано Трускавецьку гідрогеологічну режимно-експлуатаційну станцію, а 1958 року було відкрито клініку-філію Українського науково-дослідного інституту курортології для вивчення і поширення методів курортного лікування.

Зрозуміло, що курорт мав розвиватися за єдиним генеральним планом, розрахованим на дві черги: перша - 1965-1980 роки, тобто на 15 років, друга - 1980-1990 роки. Наприкінці 90-х років 20 ст. на курорті функціонувало до 40 лікувально-оздоровчих закладів - понад 14 тисяч місць, серед них - заклади ЗАТ "Трускавець-оздоровниця", санаторії "Каштан", "Весна", "Берізка", "Юність", "Алмаз", "Кристал", "Янтар", "Рубін", два бювети мінеральних вод, дві курортні поліклініки, дві бальнеозокеритолікарні. Серед медичних працівників є багато з науковими ступенями, заслужених лікарів України. Працює ряд науково-дослідних установ та лабораторій, зокрема лабораторія експериментальної бальнеології Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України (керівник доктор медичних наук С.Івасівка), кафедра медичної реабілітації ЛДМУ (кер. к.м.н. І.Стахів), курортний науковий реабілітаційний центр "Карпати-Чорнобилю" (керівник к.м.н. Г.Стеценко). Розроблюються і запроваджуються нові методики лікування та реабілітації хворих, в тому числі тих, хто потерпів від аварії на Чорнобильській АЕС. Систематично у місті проводяться міжнародні та регіональні науково-практичні конференції, семінари, у яких беруть участь не лише українські вчені, а й спеціалісти з інших країн. Визначено обсяги природних мінеральних вод, удосконалюється технологія їх використання. Це дає можливість значно збільшити кількість людей, які потребують лікування саме на цьому курорті, адже тут успішно лікують хронічні патології печінки, жовчних шляхів, нирок, сечовивідних шляхів, порушення обмінних процесів в організмі. До Трускавця прибувають після гострого перебігу цих хвороб, в тому числі після оперативного видалення жовчних та сечових каменів, вірусного гепатиту, радіаційного перевантаження. Здійснюється підтримка людей, які перебувають у групі ризику. Трускавець став одним із найбільших центрів індустрії здоров`я. Особливу цінність для перспективи розвитку курорту мають Помірки. Там є мінеральні джерела "Нафтусі", дебіт яких становить 20 метрів кубічних на добу. Завдяки цьому, а також винятково чистому повітрю і унікальному ландшафтові Помірки могли б стати курортом-супутником.

1895 року Трускавець одержав інженер Вичинський, якому слід завдячувати розвитком курорту. Він заявив, що Трускавець може приймати близько 2000 курортників, запропонувавши при цьому використати приватний сектор. Щойно відкриті джерела він назвав іменами цісарської пари - Марії і Фердинанда (тепер це відповідно джерела №1 та №7). За часів Вичинського збудовано ресторан, упорядковано центр міста. Потік посередині долини був закритий спочатку дерев`яним, а згодом бетонним перекриттям. Повністю упорядковано парк, який згодом набув ознак англійського паркового стилю. Над мінеральними джерелами споруджувалися надкаптажні будиночки. 1900 року відкрито пам`ятник Адамові Міцкевичу (скульптор Тадей Баронч). Курорт мав тоді, окрім водолікарні, 13 будинків для житла на 120 кімнат і 14 будинків приватних, призначених для гостей. Це посилило привабливість Трускавця. Вичинський ініціює, заохочує і пропонує будівництво, побачивши, що бракує помешкань. З його ініціативи були збудовані вілли "Гражина", "Світезянка", "Моя", "Яніна", "Саріуш", "Марія", "Гелена", "Софія", "Под Матков Босков", "Під Білим Орлом". На цей раз уже бракувало місця у водолікарні, і у 1906 року він збудував "лазнички" 2-го класу, що дало можливість відпускати до 1500 купелевих процедур щоденно. Крім цього,треба було забезпечити належну кількість сировиці та мінеральної води. З цією метою було споруджено збірник для сировиці на 400 метрів кубічних. На Липках збудовано досить місткий збірник для води і з`єднано трубопроводом довжиною 3 км з водолікарнями. Виконується план регуляції. Прокладена нова окружна кілометрова дорога, що починалася біля тодішньої пошти і вела аж поза церкву. Незабаром обабіч цієї дороги виростає ряд нових вілл.

Значна заслуга у будівництві курорту у цей час належить почесному директорові Міцевському, який упродовж кількох років був душею курорту. Однак не дано було інженерові Вичинському дочекатись плодів своєї праці. 1911 року Трускавець переходить до рук нової спілки, яку очолив Раймонд Ярош. Ця спілка дала гарантію, що буде належно й успішно керувати Трускавцем. Складалися далекосяжні плани, за якими Трускавець мав посісти перше місце серед курортів краю. Раймонд Ярош обміркував прорахунки посередників і розпочав роботу. Новий господар відразу починає яскраву європеїзацію Трускавця. Найперше електрифікує курорт і будує цілу мережу комунікацій у центрі курортної зони. Справа електричного освітлення була чи не найважливішою. До цього часу нафтові лампи системи "Кітсан" та "Вашингтон" непогано освітлювали курорт, але освітлення приміщень нафтовими лампами і свічками створювало певний дискомфорт. Тепер електрикою освітлювали не лише курортні приміщення, а й вулиці, і територію парку.

Висновок

Динамічний розвиток світового туристичного ринку в значній мірі посилює вимоги до туристично-рекреаційної галузі в Україні, підходів до організації туристичної діяльності, якості й асортименту туристичних послуг. Активізації туристичного бізнесу сприяє створення спеціальних економічних зон туристсько-рекреаційного типу, однією з яких є СЕЗ “Курортополіс Трускавець”.

Проблеми створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон розглядаються в роботах Чмир О.С., Палажія А.М., Лиховида О.Е., Пили В.І. та інших [4; 6; 8; 11]. Питання діяльності спеціальних туристично-рекреаційних зон аналізуються у працях Мілашовської О.І. [5] Крім того, специфіка СЕЗ "Курортополіс Трускавець" досліджена такими науковцями, як Петровський Б.Д., Гавран В.Я. [3; 7].

У працях згаданих дослідників узагальнено теоретичні та практичні сторони створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон. Разом з тим, ґрунтовного аналізу потребують фактори та чинники, які впливають на розвиток окремих спеціальних туристично-рекреаційних зон, зокрема, СЕЗ "Курортополіс Трускавець".

Метою даної статті є аналіз факторів, які впливають на формування туристично-рекреаційного комплексу спеціальної економічної зони "Курортополіс Трускавець" та розвиток туристичного бізнесу в межах цієї зони.

Спеціальна економічна зона туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” функціонує з 1 січня 2000 року. Вона створена на період 20 років в адміністративно-територіальних межах міста Трускавця Львівської області.

Спеціальну економічну зону "Курортополіс Трускавець" можна вважати унікальним експериментальним явищем, оскільки в Україні на сьогоднішній день не існує аналогічної системи. Більшість спеціальних економічних зон в Україні є зовнішньоторговельного, виробничого чи комплексного типу. В інших туристично-рекреаційних районах України, які мають багатий природний потенціал, спеціальний режим господарської діяльності не запроваджено. Крім того, СЕЗ “Курортополіс Трускавець” можна вважати вузькоспеціалізованою вільною економічною зоною, пріоритетною метою якої є сприяння розвитку санаторно-курортного господарства, медицини та охорони здоров'я. В інших СЕЗ перелік пріоритетних для інвесторів видів діяльності є досить широким, а статті типу “охорона здоров'я” чи санаторно-курортні послуги” зустрічаються лише в декотрих.

У відповідності до Закону України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” [1] завданнями цієї економічної зони є:

- забезпечення росту інвестиційної та інноваційної діяльності;

- підвищення якості та обсягів санаторно-курортного лікування;

- розвиток туризму і прискорення реформування курорту;

- концентрація матеріальних та фінансових ресурсів;

- вирішення екологічних проблем.

На наш погляд, вирішення цих завдань можливе завдяки потужному туристичному потенціалу регіону, який визначає високу інвестиційну привабливість Курортополісу Трускавець. При оцінці рівня привабливості інвестиційного клімату СЕЗ “Курортополіс Трускавець” доцільно проаналізувати основні фактори, що впливають на нього, а саме: географічне положення зони, її природнокліматичні умови, наявність природних та трудових ресурсів, розвиток санаторно-курортної бази, соціально-економічної інфраструктури туризму тощо.

Такі лікувально-оздоровчі можливості Курортополісу Трускавець є дуже вагомим фактором розвитку туристичного бізнесу. Проте в даний час усі його потенційні можливості не використовуються. Так, у 80-х роках минулого століття Трускавець приймав і оздоровлював щорічно близько 450 тисяч людей, переважно з різних куточків Радянського Союзу [7, С.12]. Зараз число відпочиваючих скоротилося до 170 тисяч чоловік на рік. Курорт став неконкурентоспроможним на європейському ринку рекреаційно-туристичних послуг.

Санаторно-курортна база, яка збереглась ще з часів СРСР, на даний час потребує модернізації та реконструкції. Гострим і невирішеним є питання власності санаторіїв і пансіонатів. Відомчі і профспілкові санаторії вже не є конкурентоспроможними на ринку туристично-рекреаційних послуг. Більшість з них потребують капітального ремонту та переоснащення. Тому залучення інвестицій на реконструкцію і модернізацію об'єктів санаторно-курортної сфери є необхідним для успішності туристичного бізнесу.

На наш погляд, туристична інфраструктура курорту потребує удосконалення та розвитку, оскільки не цілком відповідає вимогам часу та зростаючим потребам туристів.

Особливо важливим для нормального розвитку туристичного бізнесу є наявність якісної транспортної мережі, мереж стаціонарного та мобільного телефонного зв'язку. Ще декілька років назад стан транспортної інфраструктури не відповідав запитам споживачів: міжміські маршрути, найважливіші з яких - “Трускавець-Львів” та “Львів-Трускавець”, здійснювались переважно залізничним транспортом, перевезення автобусами були нерегулярними. На даний час налагоджені пасажирські перевезення в місті та міжміськими маршрутами головним чином силами приватних підприємців, а саме, маршрутними таксі. Покращилась якість перевезень залізничним транспортом - до послуг пасажирів електропотяги з трьома рівнями комфортності.

Що стосується телефонного зв'язку, то в 2000 році була здійснена реконструкція центрального переговорного пункту "Укртелеком", який було забезпечено сучасним обладнанням, а також відкрито сервісний центр з доступом до глобальної комп'ютерної мережі Інтернет. Крім того, у місті забезпечено покриття мережами мобільного зв'язку "Київстар", "UMC" та "Джинс".

Вагомим чинником формування інвестиційної привабливості СЕЗ “Курортополіс Трускавець” є встановлення і дія на території зони спеціального правового режиму підприємницької діяльності та надання пільг суб'єктам СЕЗ. Серед пільг, що надаються інвесторам, наступні

- перші три роки діяльності суб'єкта СЕЗ ставка податку на прибуток - 0%, з четвертого по шостий рік - 50% від діючої;

- звільняється від оподаткування сума інвестицій, одержана згідно з інвестиційним проектом;

- мито та ПДВ не сплачуються у випадку ввезення з-за меж митної території України лікарських засобів, обладнання та комплектуючих деталей до нього, програмного забезпечення для реалізації інвестиційних проектів;

- звільняються від обов'язкового продажу надходження в іноземній валюті;

- не справляється земельний податок на період освоєння земельної ділянки, в наступні 10 років рік він справляється за ставкою 50% від діючої.

Враховуючи стан розглянутих вище чинників, які впливають на формування інвестиційного клімату, його привабливість, на наш погляд, можна оцінити як задовільну. З метою активізації формування сприятливого інвестиційного клімату слід приділяти більшу увагу розвитку комунального господарства, санаторно-курортної бази та соціально-економічної інфраструктури курорту. Не менш важливе значення має забезпечення висококваліфікованого кадрового потенціалу. Значну увагу слід приділити розробці програми охорони природних ресурсів регіону для забезпечення їх раціонального використання.

Таким чином, потужний рекреаційно-туристичний потенціал міста-курорту, велика санаторно-курортна база, наявність висококваліфікованих лікарів сприяють формуванню привабливого інвестиційного середовища в регіоні та динамічному розвитку туристичного бізнесу. Створення вільної економічної зони в межах міста-курорту Трускавця із впровадженням спеціального режиму господарської діяльності для суб'єктів зони є додатковим фактором успішного розвитку ринку рекреаційно-туристичних послуг.

Список використаної літератури

1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)

2. Оф.сайт Верховної Ради України. Облікова картка м Трускавець Львівська область

3. Лазаренко Є. К. Надрові багатства західних областей України. Львів, 1946

4. Бабинець А. Джерела мінеральних вод Радянської України. К., 1958, с. 9, 38--41

5. Нариси з історії техніки, вип. 7. К., 1961, с. 99--101; «Літопис Бойківщини», 1936, № 7, с. 5.

6. Янко М. Т. Топонімічний словник-довідник Української РСР. К., 1973, с. 151

7. Курорти Львівщини. Львів, 1961, с. 3; «Літопис Бойківщини», 1938, № 10, с. 33.

8. Бойко I. Д. Селянство України в другій половині XVI--першій половині XVII ст., с. 123, 124

9. Lustracja wojewуdztwa Ruskiego 1661--1665, cz. 1, c. 158

10. Библиотека Института им. Оссолинских во Вроцлаве, рук. № 1553.

11. Про місто на truskavets-city.gov.ua («Трускавець -- Все про місто-курорт»), Офіційний сайт Трускавецької міської ради

Размещено на Allbest.ru