Туристичні ресурси регіону та їх використання
Закарпаття як туристичний регіон, його туристичний потенціал та сучасні напрямки його використання. Рельєфні особливості території. Вплив клімату на літні та зимові види туризму. Проблеми та перспективи раціонального використання туристичних ресурсів.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.06.2013 |
| Размер файла | 115,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Вуглекислі гідрокарбонатні натрієві мінеральні води Закарпаття містять органічні речовин не менше, ніж відома "Нафтуся", і надають сечогінну дію не тільки завдяки гідрокарбонату натрію, але і за рахунок впливу органічних речовин. Очевидно, протизапальні і поліпшуючі показники стану сечі обумовлені частково наявністю у воді бору.
Основним багатством Мальовничого селища на правому березі річки Тиса є величезне родовище кам 'яної солі, запаси якої складають 3,5 млрд. тон. Найбільшою родзинкою селища є соляні озера, на які щороку приїжджають тисячі людей з усіх куточків України та зарубіжжя. Перше озеро з явилося кілька десятків років тому на місці шахти Кунікунда, яка відпрацювала свій ресурс ще у минулому столітті. З часом площа водойм на місці просідання грунтів збільшувалась і нині сягає майже 10 га. Вода у цих озерах дуже солена (30--32 г/л) і корисна для лікування хвороб нервової системи, радикулітів, плевритів, артритів, захворювань шкіри. Крім знаменитих озер у Солотвино є ще і не менш знамениті соляні шахти. Туди з'їжджаються лікуватися від астми, туберкульозу й інших захворювань дихальних шляхів. На базі Української алергологічної клініки лікують бронхіти, астму, алергію за допомогою тепло й електролікування, питної терапії, масажу. Крім цього в лікуванні використовується метод спелеотерапії - використання мікроклімату соляної шахти на глибині 300 метрів. У повітрі в 10 разів нижче кількість мікроорганізмів, чим у звичайному повітрі, стабільна температура 23 градуса і відносна вологість 20-60 %. Лікування проводиться в плині 15-25 сеансів по 5-10 годин, у залежності від тяжкості захворювань.
Одним із перспективних напрямків питного лікувального використання найцінніших мінеральних вод Закарпаття є освоєння родовищ залізистих, залізисто-мишякових, сульфідних та йодобромних вод.
На Закарпатті найбільш цінні залізисті мінеральні води представлені родовищами Келечинського та Ужгородського типів. Однак наявність заліза до 10 мг/л є характерною для більшості вуглекислих мінеральних вод Карпат. Лікувальна дія залізистих мінеральних вод "Келечинська", "Ужгородська", "Радванка" доповнюється сече - й жовчогінною дією, що сприяє виведенню з організму залишкових продуктів порушення метаболізму подібно до еферентних методів лікування.
Залізисто-мишякові мінеральні води - це родовища Рахівського району, зокрема, родовища в селі Кваси. Мінеральну воду цього типу використовують для ванн у разі захворювань органів руху, нервової системи, серцево-судинних порушень.
Встановлено, що вуглекислі залізистомиш'якові, хлоридногідрокарбонатно-натрієві води Закарпаття належать до високоефективних специфічних лікувальних вод з широким діапазоном лікувальної дії та рекомендуються для лікувально-профілактичного застосування як усередину, так і зовнішньо за низки захворювань.
Однією з перспектив питного використання сульфідних мінеральних вод Закарпаття є лікування хронічних професійних отруєнь важкими металами, а також деяких інших патологій. Зокрема, вважається, що це один із нешкідливих, доступних та ефективних заходів профілактики накопичення в організмі свинцю та інших важких металів - міді, ртуті, срібла, кадмію, полонію тощо. Перспективним є питне використання йодобромних мінеральних вод, які привертають до себе увагу в тих випадках, коли з лікувальною метою під час деяких захворювань застосовують препарати йоду та брому. Дуже помічною для людини є мінеральна вода "Соймівська", до складу якої входять, окрім кальцію (650 мг/л), такі мікроелементи, як залізо, мідь, цинк, кобальт, марганець, нікель, миш'як, ванадій.
Нова Зеландія, Сахалін, Ісландія, Закарпаття. Що спільного? Виявляється, тільки цим куточкам світу природа подарувала унікальні цілющі термальні джерела, які є вельми перспективними для оздоровлення. Варикозне розширення вен, інші захворювання серцево-судинної системи, артрити, остеохондроз, наслідки травматичних ушкоджень - ось далеко неповний перелік недуг, що успішно лікують водою з цих джерел.
Основні запаси термальних мінеральних вод у Закарпатті зосереджені в 33-х водопроявах. Із шести родовищ сьогодні найширше можуть використовуватись і є перспективними: Берегівське (лікувально-оздоровчий комплекс "Закарпаття"), Боржавське, Іванівське, Косоньське (санаторій-профілакторій "Косонь").
Найбільш популярними є природні азотновуглекислі купелі у басейні Берегового. Долаючи відстань понад тисячу метрів, джерело при виході сягає +55 градусів за Цельсієм. Тобто, якщо в звичайних басейнах воду підігрівають, то тут, навпаки, - остуджують.
Вода у басейнах Косоні незвичайна - жовто-коричневого кольору. Зі свердловини 16Т вона витікає з температурою 60--80 градусів. Поки доходить до поверхні, охолоджується до 38--40 градусів. За своїм складом вода біля села Косонь належать до високотермальних хлоридно-натрієвих вод середньої мінералізації. Вона схожа з водою всесвітньо відомого санаторію "Гайдусобосло" в Угорщині. Кажуть, що зараджує людям з недугами опорно-рухового апарату, наслідками травм кісток та м'язів, зцілює серцево-судинну та нервову систему,
шкірні захворювання, сприяє виводити солі з кісток та нирок. В одному з басейнів вода має 38 градусів, у іншому - на три градуси холодніша.
Цікавим є й термельне джерело у Велятині Хустського районів. Тамтешнє термальне джерело притулилося до гірських схилів за
півкілометра від в'їзду в село. У двоповерховій споруді, в середині якої є сім ванн з мінеральною водою різного складу, оздоровлюються здебільшого іноземці - з Німеччини, Чехії, Угорщини, Литви та Росії. Українці, як не дивно, мало знають про ці цілющі купелі з природним вмістом йоду й брому (останній має заспокійливу дію). "Живицю" тут отримують зі свердловини завглибшки майже кілометр. Вода має температуру від + 45 до + 60 градусів за Цельсієм. Але перед наливанням у ванни її охолоджують до температури людського тіла.
Мінералізація тутешньої дивоводи сягає до 100г/л, тоді як морська вода має всього три грами. Завдяки цьому на людське тіло,що занурюється у велятинську ванну, закон Архімеда майже не діє, - воно тримається на поверхні води.
Заслуговує уваги відпочивальників ще одне природне диво Карпат, неподалік від селища Солотвино. Учені мужі заявляють: мінералізація води в карпатському озері - від 73 до 275 г/л. У знаменитому Мертвому морі ця цифра досягає 300г/л. Та й грязі у Солотвині своїми лікувальними властивостями не поступаються тим, що в ізраїльському морі. Грязьовими ваннами курс відпочинку душі й тіла не обмежується. Є ще соляні печери. Температура там завжди +22-22,5° С, вологість - 30-32%. А в повітрі кількість мікроорганізмів у 10 разів нижче, ніж на вулиці.
Мінеральносировинний потенціал Закарпаття унікальний. Його раціональне використання - одне з найважливіших завдань розвитку краю. Більшість родовищ має сировинну багатоцільового призначення. З огляду на специфіку Закарпаття, як гірської високоенергетичної і динамічної території, а отже, чутливої до порушення екологічної рівноваги (зсуви, підтоплення, карст тощо), необхідно здійснювати промислове освоєння розвіданих родовищ дуже виважено, з різнобічним вивченням можливого негативного впливу розробки кожного об'єкту на довкілля.
2.4 Культурно-історичні туристичні ресурси регіону
Закарпаття можна сміливо назвати культурно-історичним краєм, що має неабияке значення для розвитку пізнавального туризму. Значний архітектурний спадок, що ввібрав у себе традиції та звичаї понад 70 національностей, є привабливим доповненням до його неповторних гірських пейзажів. Це - один з чудових регіонів західної частини України, де серед численних пам'яток, які залишили нам творці минулих епох, фортифікаційні споруди займають особливе місце.
У різних друкованих джерелах згадується про існування 11 чи 13 замків,різних за типами та призначенням. Але це не є дійсно достовірна інформація. Можливо, їх було набагато більше. В загальному ж в Закарпатській області на державному обліку перебуває 152 пам'ятки старовини. Один із найкрасивіших і найдавніших замків на території нашої держави знаходиться у старовинному закарпатському місті Мукачево та носить промовисту назву "Паланок”. Фортеця отримала назву через дубовий частокіл, яким колись був обнесений внутрішній берег Замкової гори.
Найстарішим є Верхній замок (XIV-XVI ст.). На 6 метрів нижче побудований Середній замок XVII ст, на 16 - Нижній XVII ст. Наступного століття на четвертій терасі на 10 метрів нижче Нижнього замку збудовано вежу для охорони воріт і дорогу до нього по західному схилу гори. Замок оточений кам'яними стінами товщиною 3-3,5 м.
На сьогоднішній день Паланок садиба Мукачівського історичного музею, де функціонує меморіальна кімната легендарного угорського поета Шандора Петефі, який відвідав замок; експозиції меблів XVII-XIX ст., природи та старожитностей Карпат; історичний музей; картинна галерея видатних живописців Закарпаття, представлена унікальна колекція іконопису.
В даний час фортеця Паланок один із найбільших оборонних комплексів на території України. Попри існуючі проблеми мукачівський замок продовжує "зберігати форму”. Овіяний легендами, він є однією з найцінніших архітектурних пам'яток Закарпаття з часів сивої давнини.
Мукачево зберігає ще одну важливу пам'ятку середньовічного часу - замок князів Ракоці. У 1748 р. під керівництвом архітектора Б. Неймана його перебудовано на палац, знаний як "Білий дім”.
Місто відоме туристам каплицею Святого Мартіна, Миколаївським монастирем на Чернечій горі, ратушею та театром.
Чималим архітектурним багатством пишаються населені пункти Мукачівського району. Серед них особливе місце належить селищу Чинадієво, що може гордитись значним історичним багатством. Тут зберігся парк 1848 року, замок XIV-XVI століття і прекрасний мисливський палац 1890-1895 рр., збудований графом Бухейм Шенборном, що має 365 вікон, 52 димарі та 12 входів. Коло палацу розбитий сад-дендрарій, де висаджено рідкісні породи дерев, а посеред парку розташоване озеро. Сьогодні у замку Шенборнів знаходиться парадний корпус санаторію "Карпати”.
Великим багатством історичних та архітектурних пам'яток вабить до себе місто Ужгород. Із стародавніх надбань середньовікової доби особливо прекрасним є Ужгородський замок (Див. Додаток Л), споруджений у XIV столітті, а в XVII - добудований. Це - одна з найдавніших пам'яток міста та найстаріша з усіх фортець Закарпаття, історія якої нараховує більше 1000 років.
Протягом століть замок неодноразово перебудовувався у відповідності з вимогами фортифікації середньовіччя. З червня 1945 року в Ужгородському замку відкритий Закарпатський краєзнавчий музей, колекція якого налічує понад 80 тисяч експонатів, включаючи відділи археології, історії, природи, народного мистецтва та етнографії
Закарпаття. Його філіал - Закарпатський художній музей, експозиція якого містить роботи майстрів України, Угорщини, Словаччини та Чехії.
У старій частині міста, на південному схилі Замкової гори, поряд із Середньовічним замком розташований один із перших на Україні музеїв просто неба - Закарпатський музей народної архітектури та побуту 1970 року (Див. Додаток Л). Це, свого роду, "село”, яке в мініатюрі представляє собою все Закарпаття. В ньому містяться споруди районів області, які характерні для українських, румунських і угорських поселень краю. Будівлі побутового і господарського призначення з хатнім начинням, предметами повсякденного вжитку, знаряддями праці репрезентують не тільки матеріальну, але й духовну культуру населення області на історичному відрізку часу від XVII століття по сорокові роки XX століття.
Відомими в Ужгороді є й два інші головні музеї області художній та зоологічний.
На території міста знаходяться також Ужгородський монастир (жіночий римо-католицький) та древні храми: греко-католицький катедральний собор Горянська ротонда ХІІ ст., Ужгород, Деренковцi, Струмкiвка, Паладь Комарiвцi та аристократичні палаци родин Другетів (Ужгород-Горяни) і Плотені (Великі Лази)
І до сьогодні над горою поблизу села Невицьке височить башта-донжон, а піднявшись на гірську терасу, туристи можуть оглянути живописні руїни Невицького замку ХIII-ХVII ст. Їх мальовничість та чудові краєвиди навколо - фактори, через які подорожуючі ніколи не оминають цю місцевість.
Нажаль, у 1644 році Невицький замок зруйновано, а на початку 90-х років він стає об'єктом планомірних туристичних досліджень, які привертають увагу до цієї історичної та архітектурної пам'ятки. У 1968 році тут почались реставраційні роботи, які ведуться і до сьогоднішнього дня.
У Середньому збереглися руїни потужної башти-донжону замку, який у XIII ст. споруджено орденом тамплієрів.
Туристи мають також чудову можливість оглянути руїни замку у м. Хуст, зведений у XI ст. на Замковій горі. Турецький мандрівник Е. Челебі так писав про замок: "висота його веж сягає небес”.
У Хусті є типовий для XIV-XV ст. оборонний костьол Св. Єлизавети, схожий знаходиться у с. Бене (Добросілля) Берегівського району. Нажаль, сьогодні Хустський замок - це лише романтичні руїни.
Майже без змін дійшов до нашого часу збудований у 1629р. трансільванським князем Г. Бетленом "Князівський двір” у Береговому - давньому центрі Берегівського комітату, що у центральній частині Закарпаття.
Як відомо, Закарпатська область зберігає давні об'єкти сакрального мистецтва дерев'яні церкви, які на сучасному етапі розвитку нашої держави користуються великою популярністю та інтересом у туристів. Це - найцінніший внесок краю у світову мистецьку скарбницю, це - багаті здобутки сивої давнини, унікальність більшості з яких полягає у будівництві без жодного цвяха! Дерев'яна архітектура є справжнім скарбом для жителів Закарпатського краю, який є тим щасливим місцем, де кожна історична епоха залишила по кілька видатних пам'яток. Закарпаття - місце зустрічі східної та західної церковних архітектурних традицій. Звідси - багатство форм культових споруд, розмаїття стилів та їх варіантів.
В загальному на території області збережено 118 дерев'яних церков, збудованих упродовж останніх п'яти сторіч,що мають величезну цінність для релігійного туризму.
Великою гордістю закарпатців є триверхі лемківські й бойківські, гуцульські п'ятизрубні церкви, які збереглися для нащадків як взірці найдавнішого способу українського храмобудування.
Значну художню цінність мають орнаментальні композиції народного стилю 1753 року, виконані на дерев'яній стелі храму в селі Четфолво. Розписи зроблено одночасно зі спорудженням дерев'яної дзвіниці каркасної конструкції, яка є шедевром народного будівництва і найвищою дзвіницею Закарпаття.
Відомим реформаторським храмом без вежі представлена також історична архітектура 1793 року села Гетен, що у Берегівському районі.
До найвидатніших пам'яток українського церковного будівництва належить також церква, що у селі Новоселиця Виноградівського району. Її інтер'єр зберігає настінне малювання XVII століття, яке є унікальною пам'яткою українського малярства галицької.
Найбагатша на дерев'яні церкви Воловецько-Міжгірська верховина. У Воловецькому районі (північна частина колишнього Березького комітату) збереглося 15 церков і 13 дзвіниць, у Міжгірському (північно-західна частина колишнього Марамороського комітату) - 35 церков та 28 дзвіниць.
Видатним архітектурним досягненням Закарпаття є Святодухівська церква 1795 року у селі Колочава Міжгірського району (Див. Додаток М).
Увінчуючи вершину пагорба, гострим шпилем злітає вгору величний храм села Діброва Тячівського району.
Чудовим здобутком румунського села Середнє Водяне є дві дерев'яні церкви. Верхня належить до найбільш стародавніх дерев'яних храмів Закарпаття й України. Нижня - двотрубна, тридільна з п'ятигранним вівтарним зрубом, збудована з дубових брусів
Церква Вознесіння, що красується у селищі Ясіня, є однією з найдосконаліших дерев'яних церков на всій Гуцульщині. На її одвірку вирізано декоративну композицію з трьох хрестів і дату спорудження - 1824 рік.
Одна з найкращих церков знаходиться в ужгородському музеї просто неба. Ця лемківська церква вирізняється бездоганними пропорціями, особливою стрункістю, чудово проробленими художніми деталями.
В передмісті Ужгорода Горяни зберігся найдавніший на Закарпатті храм-ротонда XII - XIII століття (Див. Додаток М), відомий як костьол Святої Анни з готичною прибудовою церкви Святого Миколая. В архітектурі ротонди, що має план шестикутника, проявляється піздньоантична будівельна традиція. Значну історико-художню цінність в її інтер'єрі мають фрески XIV століття.
Надзвичайно цікавою й цінною є група готичних дерев'яних церков у долині річки Тиси. Церкви в селах Сокирниця, Крайниково, Данилово, Олександрівка Хустського району справляють незабутнє враження для відвідувачів цього регіону. У стрункому силуеті цих храмів їх творці, мовби, зафіксували мить, коли створене руками на землі ніби долає силу тяжіння і от-от злетить стрімкою стрілою у височінь.
Замки, палаци, кам'яні храми та дерев'яні церкви Закарпаття протягом багатьох століть були німими свідками бурхливої середньовічної історії краю, а зараз ці споруди є об'єктом постійних відвідувань туристів і з України, і з ближнього зарубіжжя.
У всі часи багатонаціональне Закарпаття мало широку палітру різноманітних ремесел. Багатими на народних та надзвичайно талановитих умільців залишається воно й до сьогодні. Саме через традиційні промисли краю розкриваються витоки та джерела його народної культури, самобутності що, безперечно, дуже приваблює та зацікавлює туристів і, таким чином, впливає на створення туристично-господарської системи.
Саме природні багатства та вигідне географічне і торговельне положення сприяють і сьогодні розвитку домашніх ремесел та організованих промислів регіону, що часто експонуються на виставках, демонструються широкому колу громадськості.
Майже в кожному закарпатському населеному пункті є майстерні вишивальниці і ткачихи, що творчо розвивають багатовікові традиції невідомих умільців.
Вишивка - один із найпоширеніших видів народного декоративного мистецтва краю. Закарпатські майстрині славляться багатством технічного виконання та оформлення ручних виробів. Чудові вишиті скатертини, покривала, серветки, фіранки, рушники, мережива, картини - мистецтво високої культури орнаменту, колориту, унікальності, що відображає життя на тканині.
Відомим і досить поширеним видом народної художньої творчості Закарпаття є ручне ткацтво. Талановиті ткалі виготовляють тканини на ручних ткацьких верстатах різноманітної конструкції. Матеріалом служать волокна льону, конопель, овеча вовна. Таке мистецтво базується на традиційних орнаментальних формах, що інтенсивно розвиває сучасні орнаментально-сюжетні та сюжетно-тематичні форми. Досить актуальним у регіоні є виготовлення унікальних зразків тканин одягового призначення: для фольклорно-етнографічних ансамблів, художніх колективів тощо. Кращі вироби майстринь Закарпаття - яскравий приклад творчого підходу до розвитку традиційного ткацтва, що є важливим компонентом формування життєвого середовища населення краю.
Ручне килимарство - здавна побутуючий вид народних художніх промислів Закарпаття. Особливо воно поширене в гірських районах області - Рахівському, Міжгірському, Тячівському та Воловецькому, де населення займається вівчарством. Майстрині з килимарства дбайливо зберігають найбільш типові особливості декоративного рішення існуючих виробів, розвиваючи і доповнюючи їх новаторськими надбаннями. Загалом для килимових виробів Закарпатського краю характерні дзвінкі поєднання кольорів, різноманітність орнаментально-композиційного вирішення. В своїй основі сучасні килими регіону зберігають художньо-стильові особливості традиційних виробів, що історично склалися і закріпилися в тому чи іншому осередку області.
Ручне килимарство.
Розпис тканин - порівняно новий вид прикладного та декоративного мистецтва, який творчо розвивають народні майстри та художники Закарпаття, взявши за основу традиційні вибійки, ручний розпис, холодний і гарячий батік, фотофільмдрук. Вироби закарпатських художників відзначаються багатою кольоровою гамою, складним малюнком, грамотним зіставленням та стонованістю кольору.
Своєрідними явищами народного мистецтва Закарпаття відзначаються в'язання і мереживо. Заслуговує на увагу в'язання вовняних виробів - капчурів.
Мереживо посідає значне місце як в інтер'єрі сільського житла, так і в традиційному одязі. Виплетеними смугами сітчастої тканини з узорами прикрашають рушники, скатерті, простирадла, головні убори.
Досить поширеним на Закарпатті є мистецтво різьби по дереву, якому сприяють значні території, покриті лісами. Різьбярі працюють майже по всіх районах області, особливо в Рахівському, Свалявському, Хустському, Великоберезнянському, Воловецькому. Їх твори, виконані на основі давніх традицій деревообробного мистецтва, активно формують естетичне середовище для праці і відпочинку.
Не менш популярною в Закарпатті є художня кераміка. У гончарних селах краю побутують різні за технологією та художніми ознаками її види. Серед сучасних закарпатських майстрів найчисленнішу групу складають ті, хто займається виготовленням традиційного неполив'яного посуду та деяких видів декоративно-ужиткових виробів. Гончарні вироби майстрів кераміки регіону вирізняються витонченістю, простотою пропорцій і форм. Їх глечики, вази, корчаги - класичне народне мистецтво, в якому успішно продовжуються прекрасні традиції закарпатського гончарства. Промисловість художньої кераміки розвинута в Хусті, Виноградовому, Ужгороді, Береговому і деяких інших населених пунктах.
Ще одним із найважливіших виробництв матеріальної культури Закарпатської області є ковальське мистецтво. Ажурні композиції балконних решіток, віконних грат, брами, дверні замки і висячі колодки, садові і присадибні огорожі, створені народними умільцями краю, збагачують і прикрашають пластику окремих житлових і адміністративних будинків та цілих ансамблів. Слід сказати, що ковальські художні вироби майстрів краю стали вже постійними експонатами на сучасних виставкових стендах.
Закарпаття відоме також художньою обробкою шкіри. Вироби з хутра, передусім з овчини, мають своє художнє вираження. Серед виробів з шкіряним оформленням поширені жіночі декоративні сумки, пояси, футляри, обкладинки, адресні папки, шкатулки. Експериментується виготовлення доповнюючих шкіряних та замшевих комплектів до жіночого модельного одягу.
Художнє плетіння з природних рослинних матеріалів - давній вид народної творчості закарпатців. В умовах примітивного натурального господарства вироби з лози, рогози, кукурудзи, інструктовані соломою, та інших рослинних матеріалів знаходять широке застосування в домашньому господарстві.
Традиційні ремесла послужили створенню унікальних, чи не єдиних в Європі музеїв: наприклад, ковальської справи "Кузня Гамора” в селі Лисичево Іршавського району та сплаву лісу на річці Чорна Міжгірського району.
На сьогоднішній день в Закарпатській області працює більше 3000 майстрів народного декоративного-прикладного мистецтва. Їхні художні вироби є не просто окрасою. Вони збагачують регіон традиційними народними здобутками, формуючи його індивідуальність та створюючи туристичний комплекс.
2.5 Соціально-економічні туристичні ресурси
Туристичні ресурси Закарпатської області, що мають соціально-економічне спрямування, відіграють дуже важливе значення у розвитку туристичної сфери краю. Охорона здоров'я, санаторно-курортні підприємства та заклади культурно-мистецького типу, галузь зв'язку, забезпеченість транспортними засобами тощо - одні з основних компонентів, на які туристи звертають неабияку увагу.
Розвиток соціально-економічних туристичних ресурсів області направлений на створення механізмів реалізації завдань щодо економічного зростання та поліпшення життєвого рівня населення.
Транспорт, як необхідна складова туристичних послуг, займає вагоме місце в плані соціального забезпечення. Регіон має добре розгалужену транспортну мережу, що включає залізничний, автомобільний, повітряний і трубопровідний транспорт.
Основними магістралями, які забезпечують сполучення з іншими регіонами, а також з'єднують санаторії є Ужгород - Мукачево - Хуст - Тячево - Рахово - Івано-Франківськ, Мукачево - Свалява - Стрий, Ужгород - Перечин - Свалява, Перечин - Великий Березний - Ужок.
Територією області проходять 2 автодороги державного значення: магістральна Київ - Чоп довжиною 132,9 км і регіональна Мукачеве - Рогатин довжиною 207,5 км, а також міжнародний транспортний коридор №5 (Критський) - Лісабон - Трієста - Люблячи - Будапешт - Київ - Волгоград. Вказаний транспортний коридор, зокрема його допоміжні транспортні мережі на території Закарпатської області, перетинається з відгалуженнями міждержавного транспортного коридору Балтійське море-Чорне море (Гданськ-Одеса) для перевезення пасажирів і вантажів із півночі на південь Європи і навпаки.
Транспортна мережа загального користування складається із залізничних колій (610 км) та головних автомобільних доріг з твердим покриттям (3320 км).
Роботу залізничного комплексу забезпечують Ужгородська дирекція залізничних перевезень (утворена на базі Ужгородського відділка Львівської залізниці) та відокремлені виробничі підрозділи Львівської залізниці; автомобільного комплексу; авіаційного комплексу - Закарпатське обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт "Ужгород”. Потреби області в перевезеннях вантажів та пасажирів в основному забезпечуються.
На залізничний транспорт припадає 63,8 % загальних вантажних перевезень. Основні пасажирські перевезення (84,3 % загального обсягу) здійснює автомобільний транспорт.
В даний час спостерігається стійка тенденція щодо оновлення автоперевізниками рухомого складу. Для поліпшення транспортного обслуговування залізничним транспортом завершено реконструкцію перону та пасажирських платформ вокзалу Берегово, проведено внутрішній ремонт приміщення та покрівлі вокзалу ст. Королево, завершено реконструкцію вокзального комплексу ст. Воловець, проводились роботи по оновленню колійного господарства, інженерних споруд (мостів і тунелів).
З метою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу здійснюється виготовлення проектно-кошторисних документацій на проведення реконструкцій лінійних станцій напрямку Лавочне-Мукачево та проводяться підготовчі роботи з будівництва нового двоколійного залізничного тунелю на перегоні Бескид-Скотарське, що дасть змогу впровадити швидкісний рух пасажирських поїздів.
Продовжуються роботи по реконструкції асфальто-бетонного покриття злітно-посадкової смуги, руліжних доріжок та перону аеропорту, на що у поточному році з обласного бюджету виділені кошти в сумі 695 тис. грн.
Основними проблемними питаннями області у транспортному забезпеченні є: необхідність оновлення рухомого складу автобусів великої та середньої місткості, що здійснюють перевезення пасажирів у звичайному режимі руху; застарілий залізничний рухомий склад на приміському сполученні; недостатнє фінансування розвитку ЗОКП "Міжнародний аеропорт "Ужгород”.
Важливими завдання області на 2011 рік щодо розвитку транспортної мережі є: більш повне задоволення потреб населення та економіки країни у послугах транспорту; удосконалення автобусної маршрутної мережі загального користування; посилення безпеки пасажирських перевезень; підвищення якості та культури обслуговування пасажирів; збільшення обсягів авіаційних перевезень за рахунок розширення географії маршрутів тощо.
В області налічується 608 одиниць медичних установ, у тому числі 39 лікарняних закладів, 33 лікарські амбулаторії, 190 амбулаторій загальної практики - сімейної медицини, 310 фельдшерсько-акушерських пункти. Також розгорнуто 9,3 тис. лікарняних ліжок, у тому числі 5,7 тис. - спеціалізованих. З 2006 року помітно покращився рівень матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров'я, насамперед у гірській місцевості.
Розвиток туризму та курортно-рекреаційної сфери є одною із п'яти стратегічних цілей, визначених Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2015 року та Регіональною стратегією розвитку Закарпатської області до 2015 року. Щороку в розбудову, реконструкцію та модернізацію туристичної галузі краю вкладаються значні внутрішні кошти. Так, упродовж січня-листопада 2008 року залучено коштів на суму 47,9 млн грн. Розпочали роботу 19 об'єктів туристичного призначення, здійснюється будівництво та реконструкція ще 48 об'єктів.
Беручи до уваги санаторно-курортну галузь, можна стверджувати, що загалом в Закарпатті нараховується 28 готелів, 2 мотелі, а станом на 2008 рік було зафіксовано 50 дитячих оздоровчих таборів, у яких 3662 житлові місця. Також в регіоні функціонують 4 санаторні заклади для дошкільників, які потребують додаткового догляду та лікування, 3 дитячих будинки для дітей-сиріт, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі 1 - для дітей з вадами розумового розвитку. У цих закладах особлива увага приділяється саме покращенню здоров'я та лікуванню хворих діток.
Важливе значення мають туристично-оздоровчі комплекси області, такі як "Світанок” у місті Ужгород, "Тиса” у місті Рахів, "Карпати" у смт. Міжгір'я, "Синевирське озеро" у селі Синевирська Поляна, що у Міжгірському районі.
В Закарпатті виділяють також лікуально-оздоровчі заклади. Серед них особливе місце займають "Форель” у селі Жденієво Воловецького району, "Трембіта”, що в селі Кобилецька Поляна Рахівського району, "Ялинка” в селі Усть-Чорна Тячівського району, "Плай” у смт. Воловець та "Пікуй" у селі Біласовиця Воловецького району.
Вобласті добре функціонують туристичні комплекси. Найбільшу увагу привертає "Нарцис” у місті Хуст. Серед лікувально-оздоровчих своєрідною є "Полонина” у селі Лумшори Перечинського району та лікувальний спортивно-оздоровчий комплекс "Латориця” у місті Мукачево.
В Закарпатській області наявні 74 гірськолижні витяги (65 - діючих), 22 ратраки, 4 снігові гармати та 46 прокатних пунктів гірськолижного спорядження. Одночасно продовжується будівництво гірськолижного витягу в с. Велятино Хустського району та канатно-крісельної дороги довжиною 2 км в с. Пилипець Міжгірського району.
На території Закарпаття реалізовуються наступні інвестиційні проекти: іноземні - розбудова санаторного комплексу "Сузір'я" (с. Солочин Свалявського району), реконструкція готельно-санаторного комплексу "Термал-Стар" (с. Нижнє Солотвино Ужгородського району); внутрішні - реконструкція готельно-санаторного комплексу "Деренівська купіль” (с. Нижнє Солотвино Ужгородського району), розбудова готельно-санаторного комплексу (с. Сойми Міжгірського району).
Для пропаганди наявного туристично-ресурсного потенціалу та можливостей Закарпаття облдержадміністрацією підготовлено та видано 5 видів рекламно-інформаційної продукції, відеофільми про можливості відпочинку в селах та мультимедійний каталог туристичних маршрутів Закарпаття, що включає карти-схеми 32 туристичних пішохідних маршрутів районами області різного рівня складності.
Важливим напрямком роботи є розбудова окремих територій для розвитку туризму та рекреації з використанням наукового підходу. Так, спільно із Закарпатським державним інститутом проектування міст та сіл "Закарпатдіпромісто” розроблено Концепцію розбудови Тереблянської долини з обґрунтуванням розвитку туристичної галузі на всій території НПП "Синевир”. Наразі у стадії розробки знаходиться Концепція розвитку туризму та рекреації на території Усть-Чорнянської селищної, Лопухівської, Руськомокрянської та Краснянської сільських рад.
Налагоджено тісне співробітництво з громадськими організаціями, науковими та бізнесовими колами, навчальними закладами. Результатами такої співпраці стала розробка нового туристичного продукту - "Закарпатський туристичний винний шлях” та "Гастрономічний туристичний шлях Закарпаття”. Поряд з цим, спільними зусиллями створено Асоціацію виноробів та Асоціацію ковалів Закарпаття.
Основними завданнями області на 2011 рік щодо розвитку туристично-рекреаційної сфери є: розроблення заходів щодо створення мережі спеціалізованих об'єктів туристичної інфраструктури, розташованих поблизу національної мережі міжнародних транспортних коридорів, основних транспортних магістралей та туристичних маршрутів; забезпечення функціонування на автомобільних шляхах системи надання оперативної технічної та інших видів допомоги; проведення робіт з реконструкції та будівництва об'єктів туристичної інфраструктури; розбудова перспективних туристичних територій; розширення мережі туристично-інформаційних центрів (у смт Великий Березний, у містах Мукачево, Хуст, Виноградів та Тячів).
Місцева політика регіону у сфері культури спрямована на забезпечення гармонійного розвитку людини, відродження духовних цінностей населення, збереження та адаптації нерухомої культурної спадщини до сучасних потреб суспільного життя.
Культурне обслуговування населення області здійснюють 4 професійні театри, обласна філармонія, 473 установи клубного типу, 506 бібліотек, 8 державних і 84 громадських музеї, меморіальні будинки-музеї Ф. Коцки та Ф. Мануйла, 2 мистецьких училища, Ужгородські заочні факультети Донецької державної музичної академії імені С.С. Прокоф'єва та Київського національного університету культури і мистецтв, а також 62 початкових спеціалізованих мистецьких навчальних заклади.
Варто зауважити, що на сьогоднішній день завершено розробку проекту "Комплексної програми збереження та використання пам'яток культурної спадщини Закарпатської області на 2006 - 2015 роки”. Цією програмою охоплено понад 2 тисячі пам'яток національного та місцевого значення. В рамках реалізації такого проекту передбачено проведення історико-архітектурних та ремонтно-реставраційних робіт у Невицькому, Ужгородському, Хустському замках та дерев'яних церквах Закарпаття.
На сьогодні збільшились обсяги видатків на утримання установ галузі, сума яких з бюджетів усіх рівнів за 2011 рік очікується в межах 140,0 млн. грн. (у тому числі з обласного бюджету 36,8 млн. грн.), що дозволило збільшити оплату праці працівників культури, провести ремонти в закладах культури і мистецтв області, поліпшити їх матеріально-технічне забезпечення, в тому числі забезпечення районних бібліотек комп'ютерами, шкіл естетичного виховання - народними інструментами.
Проте, не обходиться культурна сфера й без проблем, основними з яких є: недостатнє фінансування закладів культури, зокрема тих які знаходяться у сільській місцевості; необхідність проведення капітальних ремонтів, забезпечення мистецьких закладів методичною літературою, поповнення фонотек і бібліотек, придбання сценічних костюмів, друкованої нотної літератури та навчальних посібників, придбання обладнання для сільських бібліотек; необхідність проведення капітального ремонту північної та західної стін Ужгородського замку, завершення капітального ремонту та заміни крівлі будови Ужгородської Ратуші (обласний художній музей), завершення ремонтно-реставраційних робіт будівель обласної філармонії, мистецьких училищ, проведення автономного опалення в приміщеннях обласного музичного драматичного театру та мистецького училища культури; необхідність оновлення реставраційного обладнання, забезпечення сучасною охоронною системою та протипожежною сигналізацією державних музеїв та об'єктів культурної спадщини; вдосконалення збереження та консервації музейних фондів (понад 40 % експонатів потребують реставрації), необхідність впровадження в діяльність музеїв автоматизованих інформаційних технологій; необхідність відродження, збереження і розвитку народних художніх промислів, сприяння творчості майстрів декоративно-прикладного мистецтва.
Важливими завданнями області щодо розвитку культурної сфери на 2011 рік є: збереження і розвиток національно-культурної самобутності, народних традицій та звичаїв, розвиток культур національних меншин та етносів, які проживають в регіоні; організація та проведення масових культурних та мистецьких заходів (фестивалі, конкурси, свята, концерти тощо); надання допомоги творчим спілкам, самодіяльним художнім колективам, забезпечення їх участі у всеукраїнських мистецьких акціях; створення локальної комп'ютерної мережі районних бібліотек та районних методичних центрів, сприяння впровадженню нових інформаційних технологій в закладах культури і мистецтва; підтримка обдарованих дітей та творчої молоді, організація роботи літніх шкіл-таборів для обдарованих дітей; забезпечення фінансування закладів культури та мистецтва за рахунок усіх джерел фінансування; збереження та розвиток мережі мистецьких шкіл, особливо у сільській місцевості; збереження та розвиток осередків традиційних народних промислів, відкриття центрів, спеціалізованих магазинів традиційних народних промислів у місцях їх історичного становлення; охорона, розвиток та збереження нематеріальної традиційної культури області, організація вивчення фольклорно-ентографічних особливостей краю; збереження архіву культурно-мистецьких надбань області.
Що стосується галузі зв'язку, то це одна із найбільш стабільних та динамічних галузей економіки області, яка забезпечує значні темпи росту послуг, поліпшення їх якості та впровадження нових технологій, що дозволило поліпшити забезпечення комунікаційних потреб населення - зросла якість телефонного зв'язку, набув розвитку мобільний зв'язок, діє розгалужена мережа чотирнадцяти інтернет-провайдерів та інтернет-клубів, які пропонують різноманітні рівні обслуговування: від поштової скриньки до надання виділених On-Line каналів зв'язку високої пропускної здатності для корпоративних клієнтів.
Ринок послуг зв'язку в області забезпечується, в основному, підрозділами ВАТ "Укртелеком”, НВП "Сіненергія”, операторами мобільного зв'язку ЗАТ "УМЗ”, ВАТ "Київстар Дж. Ес. Ем. ”, ЗАТ "Українські радіосистеми” та операторами радіодоступу СП ТОВ "ІТК”, ТОВ "Інтертелеком”.
Уструктурі видів та доходів від послуг зв'язку переважає мобільний стільниковий зв'язок - 54,1 % (дохід - 332,4 млн грн.). Телефонний зв'язок, включаючи міжнародний, становить 86,4 млн грн. Дохід від надання послуг поштового зв'язку склав 35,2 млн. грн. Впродовж звітного періоду встановлено 5032 телефони, з них населенню - 3725 (в тому числі 305 - громадянам пільгових категорій). Також здійснено розширення сільських АТС в с. Арданово (50 номерів) та с. Вільхівка (50 номерів) Іршавського району, с. Попово (50 номерів) та Горонглаб (50 номерів) Берегівського району, с. Чомонин (40 номерів) та с. Завидово (40 номерів) Мукачівського району та інших населених пунктах області.
Основні цілі державної політики розвитку галузі освіти спрямовані на забезпечення вільного доступу до високоякісної загальної середньої освіти та поширення на всій території країни єдиної системи оцінювання знань учнів, продовження адаптації системи української вищої школи до європейських стандартів і вимог Болонського процесу, підготовки кваліфікованих кадрів.
У 2008 році продовжено приведення освітніх закладів у відповідність до потреб області. У системі Міністерства освіти і науки працює 527 дошкільних навчальних закладів (у 2007 році було 521). Функціонують чотири дитячі будинки (у тому числі один для дітей з вадами розумового розвитку) та стільки ж санаторних дошкільних закладів. З метою задоволення освітніх потреб національних меншин діють 70 угорських, один російський та 19 декілька мовних дошкільних дитячих закладів. Працює 14 дошкільних закладів з цілодобовим перебуванням дітей, у яких виховується 404 дитини.
Завантаженість дошкільних закладів в середньому по області становить 113 дітей у розрахунку на 100 місць, однак із значною диференціацією в розрізі адміністративно-територіальних одиниць (найбільше у м. Ужгород - 147 дітей на 100 місць, найменше у Воловецькому районі - 65 дітей на 100 місць).
У дошкільних закладах працює 3,8 тис. педагогічних працівників.
Відбулися певні зміни в мережі загальноосвітніх навчальних закладів області. Станом на 1 вересня 2008 року в області налічується 710 навчальних закладів (у попередньому навчальному році було 714): відбулося об'єднання ряду навчальних закладів у м. Ужгород та у Міжгірському районі, реорганізовано деякі навчальні заклади Хустського, Берегівського, Тячівського, Ужгородського, Виноградівського та Рахівського районів.
У с. Водиця Рахівського району відкрито ЗОШ І ступеня, в с. Білки Іршавського району ЗОШ І ступеня перепрофільовано у дошкільний навчальний заклад, а у м. Берегово школу-інтернат І-ІІ ступеня з окремими класами для дітей з вадами фізичного та розумового розвитку - у спеціальну школу-інтернат І-ІІІ ступеня.
В області діють 20 державних професійно-технічних навчальних заклади (4 вищі професійні училища, 2 професійно-технічних училища та 14 професійно спрямованих ліцеї).
З метою задоволення потреб регіонального ринку праці у кваліфікованих робітниках розроблено регіональну програму підготовки кваліфікованих робітничих кадрів на 2008-2012 роки, на виконання якої на 2011 рік з обласного бюджету виділено 300 тис. грн.
Крім того, в області функціонує 29 відокремлених структурних підрозділи вищих навчальних закладів, розташованих за межами області.
Продовжено роботу з удосконалення мережі вищих навчальних закладів. У 2008 році Міжгірське медичне училище реорганізовано у медичний коледж, шляхом об'єднання Мукачівського гуманітарно-педагогічного та Мукачівського технологічного інститутів утворено Мукачівський державний університет.
Основні проблеми в освіті області: необхідність розширення мережі дитячих дошкільних та позашкільних закладів; необхідність зміцнення навчально-матеріальної бази закладів і установ освіти в частині створення відповідних умов навчання і виховання учнів, забезпечення навчальних закладів сучасним навчальним приладдям і унаочненням, меблями, переведення приміщень на економне опалення; необхідність вдосконалення вивчення регіонального ринку праці щодо потреби у кваліфікованих робітничих кадрах; недостатнє державне фінансування щодо будівництва капітальних об'єктів у вищих навчальних закладах; недостатнє забезпечення державних вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації сучасними типовими профільними навчальними кабінетами та комп'ютерними класами; впровадження державних стандартів нового покоління, інформатизації та комп'ютеризації навчально-виховного процесу.
Основна мета області у справах розвитку фізичної культури і спорту спрямована на сприяння залученню до здорового способу життя усіх категорій населення, підвищення іміджу регіону.
У 2008 році реалізація заходів прийнятих регіональних галузевих програм дозволила зберегти та зміцнити організаційні та матеріально-технічні засади фізкультурно-оздоровчої роботи та спортивної діяльності в області.
Зберігається стабільність чисельності осіб, що займаються фізкультурно-оздоровчою роботою, всього залучено до занять 12 % від загальної чисельності населення області:
Продовжується розвиток матеріально-технічної бази галузі. У 2008 році з місцевих бюджетів на ці цілі виділено 10,8 млн. гривень. У порівнянні з 2007 роком обсяги фінансування на фізичну культуру і спорт зросли на 37 % і становлять 25,6 млн. гривень.
До діючих в області 19 спортивних майданчиків із штучним покриттям встановлено ще 4, частково здійснено ремонт та реконструкцію 26 стадіонів та 200 футбольних полів.
За рейтингом вищих досягнень зі спорту, область посідає дев'яте місце з літніх та друге - із зимових видів спорту у своїй групі.
Проблемними питаннями регіону в забезпеченні розвитку фізичної культури і спорту є:
невідповідність сучасним вимогам кількості та оснащеності спортивних споруд, особливо в сільській місцевості та за місцем проживання;
недостатність заходів щодо пропаганди здорового способу життя, фізичного виховання та спорту і, як наслідок, мала кількість громадян, які займаються фізичною культурою і масовим спортом;
недостатній рівень фінансування сфери фізичної культури і спорту;
необхідність підвищення рівня фізичного виховання і спорту у навчально-освітніх закладах області.
Дорожнє господарство. Упродовж 11 місяців 2010 року обсяг виконаних ремонтно-будівельних робіт області склав 163,1 млн. грн (91,7 % відповідно до річного завдання), у тому числі: капітальне будівництво - 39,1 млн грн; капітальний ремонт доріг - 27,8 млн. грн; поточний ремонт - 49,0 млн. грн.
За звітний період завершено будівництво 1,15 км під'їзної автомобільної дороги до МАПП "Ужгород”, яку здано в експлуатацію. На будівництво об'їзної дороги м. Берегово та с. Астей до МАПП "Лужанка" фактично освоєно 3,3 млн. грн.
Планово-попереджувальним ремонтом відремонтовано 58,9 км доріг та 78 п. м мостів, ліквідовано ямковість на 1730 км доріг, у тому числі 641 км доріг державного та 1089 км місцевого значення.
Ліквідовано значну кількість сміттєзвалищ на узбіччях автомобільних доріг та очищено від сміття 1130 км доріг. Проведено акцію озеленення, під час якої було висаджено 18,9 тис. саджанців уздовж 110 км дороги. На забезпечення заходів з поліпшення умов безпеки дорожнього руху за 11 місяців 2008 року службою автомобільних доріг спрямовано 13,2 млн грн на встановлення та заміну дорожніх знаків, напрямних стовпчиків, транспортного та бар'єрного огородження, влаштування горизонтальної розмітки.
Основні проблемні питання області щодо дорожнього господарства:
Значна кількість аварійно-небезпечних ділянок таділянок концентрації дорожньо-транспортних пригод;
недостатні обсяги фінансування для проведення ремонту доріг загального користування в сільській місцевості;
відсутність акумулювання коштів місцевих бюджетів, призначених для утримання доріг, з метою підвищення ефективності їх використання.
Варто згадати також ЗАТ "Закарпаттурист”, який робить вагомий внесок у розвиток туристично-господарського комплексу регіону. Насамперед, це стосується соціально-економічної сфери. Незважаючи на те, що обласна профспілкова система туризму пережила низку реорганізацій та змін, ЗАТ, як найбільша і найдавніша туристична організація Закарпатської області, продовжує зберігати провідне місце в обслуговуванні гостей краю.
Якщо говорити про загальні завдання розвитку соціально-економічної сфери Закарпатського регіону на 2011 рік, то основними з них є: зниження соціально-економічних міжрегіональних диспропорцій, зміцнення потенціалу міст та районів, створення умов для забезпечення сталого економічного зростання на основі ефективного функціонування реального сектору економіки, в тому числі із залучення інвестицій в усі галузі економіки, підтримки та розвитку пріоритетних сфер діяльності, малого підприємництва, розвиток транскордонного співробітництва та формування сучасної інфраструктури.
2.6 Проблеми та перспективи раціонального використання туристичних ресурсів Закарпатської області
Дослідження туристично-ресурсного потенціалу Закарпаття показує, що завдяки своїй доступності, мікроклімату, наявності збережених природних ландшафтів, своєрідній та оригінальній культурній спадщині, сприятливим умовам для розвитку туристичної галузі, область має усі шанси, для того, щоб стати регіоном великого туристичного значення.
Туризм в Закарпатті стає дієвим засобом формування ринкового механізму господарювання, надходження значних коштів до його бюджету. Завдяки такому широкому спектру природних туристичних ресурсів регіон вважається перспективним практично для всіх основних видів туризму: пізнавального, оздоровлювально-пізнавального, рекреаційного, курортно-лікувального, спортивного, аматорського, реабілітаційного, пригодницького, сільського (зеленого), екологічного та інших видів туризму. Тут є всі необхідні умови для хорошого функціонування як літніх, так і зимових видів відпочинку.
Через такий вагомий набір можливостей Закарпаття сьогоднішні відвідує значна кількість туристів з Росії, Угорщини, Словаччини, Чехії, Ізраїлю, США, Німеччини та інших країн.
Проте, маючи досить багатий природний та історико-культурний потенціал, не обходиться область і без проблем. Значним недоліком сучасного стану туристичного комплексу Закарпаття є недостатня рекламна послуга. Представляючи цей чудовий регіон, слід подбати про те, щоб його реклама була сучасно оформлена, талановита за змістом, щоб збуджувала потяг людей до цього регіону, в іншому випадку, усі витрачені на неї кошти не будуть компенсовані [50, с.341].
На наш погляд, як і для просування будь-якого продукту на ринок, варто звернути увагу також і на час розміщення реклами та інформації про надання туристичних послуг Закарпаття в засобах масової інформації, яка в друкованих виданнях повинна передувати зимовому або літньому сезонам, а на радіо та телебаченні - ще й не співпадати із робочими годинами потенційних споживачів туристичних послуг.
Важливою проблемою області є також те, що регіон не має альтернативи щодо розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів.
Актуальною для області залишається проблема прискореного розвитку санаторно-курортного і туристичного потенціалу, формування великих бальнеологічних комплексів міждержавного значення на базі унікальних водних ресурсів.
Наголосимо також і на тому, що на сьогоднішній день етнотуризм регіону використовується недостатньо. Основні його можливості відомі вузькому колу спеціалістів. Не ведеться активна реклама з боку туроператорів. Значні резерви скриті у залученні до його обслуговування місцевого населення, тобто, безпосереднє ознайомлення туристів із виробництвом сувенірів, місцевими стравами, зі звичаями перебування на полонинах, наданню можливості прогулянок на конях тощо. На це також потрібно звертати увагу.
Необхідне регулювання проблеми використання гірсько-лісових територій з чистим повітрям для організації масового літнього і зимового відпочинку населення, а також створення нових заповідних територій, для того, щоб туризм у цьому краї дійсно розвивався належним чином.
Потребують розв'язання також і питання охорони довкілля, зокрема охорони унікальних лісових ресурсів Закарпаття, здійснення проти ерозійних заходів, регулювання стоку річок, які в період повеней затоплюють значні передгірні території і, таким чином, сприяють зменшенню туристичних візитів у цей регіон.
Слід також вжити дійових заходів щодо усунення шкідливих промислових викидів у повітря і водні басейни регіону, передусім у районах розміщення потужних електростанцій, гірничо-хімічних та хімічних виробництв і цементної промисловості.
Для подальшого розвитку туризму в Закарпатській області варте уваги також налагодження зв'язків з туристичними підприємствами інших регіонів та держав світу, обмін промисловою продукцією для туристичної діяльності, видання краєзнавчої, рекламно-інформаційної літератури із популяризації туристичних маршрутів та культурної спадщини краю, створення туристичних і екскурсійних маршрутів різної спеціалізації, впорядкування туристичних об'єктів та реставрація культурно-історичних пам'яток, залучення зарубіжних та вітчизняних інвесторів для ремонту та будівництва об'єктів індустрії туризму, а
...Подобные документы
Загальна характеристика Львівської області. Особливості формування і використання туристичних ресурсів регіону, їх географічне розповсюдження, потенційні запаси, сучасний та перспективний рівень використання. Розробка інноваційних туристичних маршрутів.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 31.03.2011Сутність категорій "туристичний регіон" та підходи до його визначення. Оцінка чинників розвитку туризму країн Південної Європи: природно-географічних, суспільно-географічних та екологічних. Основні проблеми та перспективи розвитку туристичних регіонів.
дипломная работа [71,3 K], добавлен 26.04.2015Характеристика території материка Австралії та важливих історичних етапів її освоєння. Огляд найбільш розвинених туристичних ресурсів держави. Аналіз впливу цього фактору на розвиток міжнародного туризму в країні, опис його базових тенденцій розвитку.
курсовая работа [35,4 K], добавлен 18.03.2015Археологічно-екскурсійний потенціал Хмельниччини. Туристичний маршрут лівобережжям Дністра. Маршрут "Давньоруські твердині Дунаєвеччини". Особливості створення туристичної привабливості регіону. Рекреаційно-туристичний потенціал Подільського регіону.
реферат [17,3 K], добавлен 17.05.2009Рекреаційні і туристичні ресурси. Поняття туристичного інтересу. Винятково сприятливі кліматичні умови Південного берега Криму для відпочинку і лікування. Пропускний потенціал півдня України. Організаційні форми та види туризму, поширені на Україні.
реферат [33,4 K], добавлен 02.05.2011Загальна характеристика Київської області. Особливості природно-рекреаційних і кліматичних ресурсів Київщини. Історико-культурний та туристично-екскурсійний потенціал краю. Сучасний стан та перспективи розвитку туризму на території досліджуваної області.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 10.02.2011Природні умови та ресурси для розвитку туризму в Закарпатті. Основні туристичні потоки. Забезпеченість області місцями проживання для туристів. Основні пам'ятки природи Закарпатської області та її історико-культурні ресурси, туристично-рекреаційна сфера.
реферат [6,4 M], добавлен 16.11.2013Поняття туристичних ресурсів в географії туризму, підходи до їх класифікації. Історико-архітектурні, етнокультурні, природно-рекреаційні та природно-антропогенні ресурси, їх складові, напрями освоєння, їх безпосередній вплив на розвиток туризму Ірландії.
курсовая работа [148,2 K], добавлен 13.03.2017Туристичні та рекреаційні ресурси України та основні статистичні показники розвитку галузі. Проблема інфраструктурного облаштування території країни. Комплексна оцінка геотуристичної унікальності Криму, особливості його історико-культурних ресурсів.
курсовая работа [50,3 K], добавлен 22.02.2011Туризм, його види, класифікація. Методика розробки туру. Природні умови та історико-культурні ресурси. Динаміка розвитку туризму в Бразилії, проблеми та перспективи. Характеристика найбільш популярних туристичних потоків. Розробка туристичного маршруту.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 15.05.2014Аналіз та оцінка рекреаційно-туристичних ресурсів Донецької області. Коротка історія формування території області. Географічні аспекти формування рекреаційно-туристичних ресурсів області. Архітектурно-історичні, подійні, рекреаційно-туристичні ресурси.
курсовая работа [68,5 K], добавлен 24.03.2011Туристичні ресурси як головні складові розвитку туризму в Україні, їх типологія та класифікація. Характеристика та перелік бальнеологічних, фітолікувальних та пляжних ресурсів. Туристичне районування України: Крим, Карпати, Полісся, Центральна Україна.
курсовая работа [442,0 K], добавлен 18.06.2011Загальна інформація про обраний район Західної України, особливості його інфраструктури та транспортна розв'язка. Атракції і туристичні ресурси регіону, Стратегічні напрямки розвитку господарства в даному напрямку, цільові продукти та їх значення.
контрольная работа [30,4 K], добавлен 13.04.2016Аналіз туристичного ринку України в сучасних умовах розвитку економіки, основні проблеми та перспективи його розвитку. Чорнобильська зона відчуження як новий туристичний продукт. Рекреаційні ресурси, природні та історико-культурні пам’ятки України.
курсовая работа [61,0 K], добавлен 21.09.2012Характеристика Бельгії: природно-ресурсний, соціально-економічний, рекреаційно-туристичний потенціал. Аналіз статистичних даних в галузі туризму. Види та типи туризму. Характеристика туристичних підприємств, що працюють на туристичному ринку Бельгії.
курсовая работа [848,2 K], добавлен 27.04.2014Індустрія туристичної галузі Туреччини, потенціал її ресурсів, вплив на економіку крани та загальні подальші перспективи розвитку. Потенціал туристичних ресурсів Туреччини: історико-культурні багатства турецьких міст, природні та гірськолижні курорти.
курсовая работа [79,3 K], добавлен 03.12.2010Туристичні ресурси: поняття, класифікація. Соціально-економічні передумови розвитку туризму в Німеччині. Характеристика природних та культурно-історичних ресурсів країни. Карта орієнтації виробництва регіонів. Гірськолижні курорти та біосоціальні ресурси.
курсовая работа [3,4 M], добавлен 02.01.2014Типи об'єктів, явищ і процесів природного та антропогенного походження, що використовуються або можуть бути використані для розвитку рекреації і туризму. Група соціально-економічних туристичних ресурсів. Особливості історико-культурних ресурсів.
презентация [4,6 M], добавлен 06.12.2014Опис географічного положення та загальна характеристика регіону, сучасний стан та перспективи розвитку туризму. Природні, інфраструктурні та історико-культурні туристичні ресурси, підприємства сфери дозвілля. Проблеми і перспективи розвитку туризму.
контрольная работа [30,5 K], добавлен 04.12.2014Основні напрями вдосконалення туристичної галузі у Польщі. Пам'ятки історико-культурної спадщини та музейні заклади країни. Сучасний стан природних умов. Визначення економічну туристичну привабливість регіону. Характеристика гірськолижного курорту.
курсовая работа [307,0 K], добавлен 29.05.2015
