Аналіз туристичного ринку Донецької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Тараса Шевченка

ГЕОГРАФІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА КРАЇНОЗНАВСТВА ТА ТУРИЗМУ

Аналіз туристичного ринку Донецької області

Виконала

Студентка 5 курсу

Групи Магістри-1

Туризмознавство

Коссе Анна

Київ 2012



План

1. Асортимент туристичного продукту конкурентної території на прикладі Донецької області

1.1 Базові туристичні продукти конкурентної території: аналіз туристичного продукту-предмету території, аналіз туристичного продукту-послуга

1.2 Організаційно інтегровані туристичні продукти: туристичний продукт-подія, туристичний продукт-захід

1.3 Транспортно-інтегрований туристичний продукт-об'єкт, маршрут, місце;

1.4 Запропонувати варіанти участі конкурентної території у формуванні національного туристичного продукту, у тому числі за рахунок трансграничних туристичних продуктів

2. Регіональний менеджмент в туризмі

2.1 Гомогенні та гетерогенні туристичні території в межах області: туристичне зонування та районування, характеристика гомогенних та гетерогенних туристичних територій

2.2 SWOT-аналіз передової туристичної діяльності області

2.3 Механізми та інструменти управління територіальним розвитком, характеристика управління розвитком туризму в межах євро-регіону, до складу якого входить територія України, характеристика спеціальних економічних зон туристично-рекреаційного типу

2.4 Інноваційні проекти з розвитку туризму Донецької області, інвестиційні проекти з розвитку туризму області, інноваційні проекти

2.5 Аналіз програми соціально-економічного розвитку конкурентної території з огляду на завдання комплексно-пропорційного стійкого розвитку туризму



1. Асортимент туристичного продукту конкурентної території на прикладі Донецької області

1.1 Базові туристичні продукти конкурентної території: аналіз туристичного продукту-предмету території, аналіз туристичного продукту-послуга

Туристичний продукт-предмет може функціонувати самостійно або, частіше, є доповненням до інших продуктів. Відповідно до назви це виключно матеріальний предмет, наприклад путівник, туристична карта, туристське спорядження, сувеніри. Останніми роками на ринку з'явився новий вид туристичного продукту такого типу, який можна назвати «мультимедіа-продуктом». Це можуть бути мультимедіа-плани міст, путівники музеями й історичними пам'ятками, презентації регіонів на ком пакт-дисках або на інтернет-сайтах.

Туристичні путівники: ,,З рюкзаком по Донбасу,, - путівник пропонує найбільш цікаві пішохідні, водні, велосипедні маршрути Донбасу: по Сіверському Донцю, Крьш-ке, Айдару, Великоанадольському лісі, Приазов'ї та іншим. Читач знайде в книзі також корисні поради.Розрахований на туристів, екскурсантів.

,,Весь Донбасс - Маршруты выходного дня, Донецк туристический,, - Серія спеціальних випусків журналу "Телегід" присвячених пам'яткам Донецька і Донецької області

,,Весь Донбасс. Маршруты выходного дня. 50 лучших мест для семейного отдыха.,, - опис: У Донбасі і його найближчих околицях чимало дивовижних, прекрасних місць з незайманою природою і чудовим ландшафтом. Більш того, екзотичних містечок та екстремальних розваг на уїк-енд у нас теж немало. Ми просто про них не знаємо, не цікавилися. Перегорнувши останню сторінку цього спецвипуску, ви теж будете приємно здивовані туристичним багатством і потенціалом краю, в якому народилися і виросли. І знайдете час для того, щоб відправитися в захоплюючу подорож, для якого не знадобляться візи і дорогі авіаперельоти ... Тому що вся ця краса знаходиться поруч з вами - варто лише руку простягнути.

,,Донецька область,, - У путівнику розповідається про географічне положення, історію, населення, території міст і районів області з древніх часів по теперішній час. Крім довідкових відомостей для кожного населеного пункту автор додає цікаві пам'ятки, особливості місцевості, туристичні і екскурсійні об'єкти. Більшу частину путівника займає розповідь про столицю Донецької області.

Туристичні карти: У 2007 році вперше в Донецьку видається туристична карта регіону. Одним з перших її володарів став губернатор Анатолій Близнюк - він отримав карту на засіданні обласної координаційної ради з питань розвитку туризму та курортно-рекреаційної галузі. У 2008 році вийшла туристична карта Донецька, яка була спеціально створена для гостей міста під час проведення Євро 2012. Всі туристичні маршрути, підготовлені до Чемпіонатів Європи з футболу в 2009 і 2012 роках, представлені на міні-картах, виданих у Донецьку. Вони вийшли в світ українською, російською та англійською мовами, кожний маршрут проілюстрований фотографіями і забезпечений коротким описом.

Мультимедійні продукти: Дуже багато сайтів, які присвячені Донецькій області пропонують веб-екскурсії містом, а також по іншим містам Донецької області. Також в магазинах сувенірної продукції в продажу є ком пакт диски, в яких є екскурсія містом та історія.

Туристичний продукт-послуга охоплює одиничну послугу, наприклад, готельну, гастрономічну, транспортну, екскурсійну тощо.

На 01 січня 2011 року в регіоні працюють 596 ліцензованих суб'єктів туристичної діяльності, які надають послуги з організації внутрішнього, зарубіжного, іноземного туризму та екскурсійної діяльності.

У 2010 році було проведено низку масштабних культурологічних заходів, які були спрямовані на створення позитивного іміджу регіону, як культурного центру Східної України, підвищення виховної ролі культури, сприяння просуванню культурного продукту до всеукраїнського та міжнародного простору.

На початок 2010 року Донецька область мала 79 підприємств готельного типу, з яких 56 готелів, 2 мотелі, 2 готельно-офісні центри, 12 гуртожитків для приїжджих і 7 підприємств інших типів. Необхідну для присвоєння "зіркових" категорій сертифікацію пройшли 20 готельних підприємств регіону. З них вісім отримали одну зірку; два готелі - дві зірки; вісім - три зірки; по одному готелю мають чотири і п'ять зірок. Усі готелі області нараховують 3274 номери на 5676 місць. Більше усього номерів (39,1 %) - двомісні, 31,4 % - одномісні, 21,8 % - люкс, напівлюкс. Лише 7,7 % номерів розраховані на три і більше місць. Готельні підприємства області розташовані у 24 населених пунктах, але основна їх частина зосереджена у Донецьку та у інших великих містах. Не вистачає готелів економ- і середнього класу - рівня 3-4 зірки, що відповідають міжнародним стандартам, відсутні кемпінги, мотелі і підприємства техобслуговування для рекреантів, що приїжджають у регіон на власному автотранспорті.

1.2 Організаційно інтегровані туристичні продукти: туристичний продукт-подія, туристичний продукт-захід

туризм донецький інноваційний конкурентний

Туристичний продукт-подія характеризується значною тематичною і організаційною неоднорідністю, а також конкретною локалізацією в часі і просторі. Для такого продукту типові неординарність, винятковість, іноді циклічність. Туристичний продукт-подія може існувати самостійно або бути складником туристичного продукту-заходу або продукту місця.

Фестивалі ковальської майстерності в Донецьку проходять з кінця 90-х років XX сторіччя. Спочатку проводився в рамках святкування Дня міста Донецька, носив назву «Троянди Донецька». У 2001 році в сквері Донецького міськвиконкому за ініціативою директора Українського ковальського підприємства «Гефест» Заслуженого діяча мистецтв України Віктора Бурдука під патронатом Донецької міської ради було закладено Парк кованих фігур. Після цього фестиваль став проводитися в Парку кованих фігур, а через кілька років набув статусу міжнародного і став називатися «Парк кованих фігур». Арт-Альтернатива - щорічний фестиваль-лабораторія альтернативних театрів, проведений в Донецьку. Під альтернативним розуміється будь-який інший театр, відмінний від офіційного, академічного мистецтва реалізму, що сповідує матеріалістичний підхід до театру. Це театр художнього пошуку, експериментів в області театральної мови, новий підхід у ставленні до глядачеві як до учасника спектаклю. З 2005 року до дня театру в кінці березня на «Арт-Альтернативу» в Донецьк з'їжджаються ті, хто в різних напрямках досліджує безмежну територію ТЕАТРУ. Практично кожен рік «Арт-Альтернатива» проходить на новому майданчику. Фестиваль вже проходив: в Донецькому районному Палаці культури «Заперевальний» (2005 і 2006 рр..), В Донецькому російською театрі юного глядача в м. Макіївці (2007 р.), в нічному клубі «Chicago» (2008 р.), в Донецькому академічному театрі ляльок, МСЦ Бригантина і кав'ярня «У Бекіра» (2009 р.).

Dо Dж - міжнародний джазовий фестиваль, що проводиться в Донецьку. Назва фестивалю - це скорочений запис «Донецький Джаз». В рамках фестивалю проводиться Міжнародний конкурс молодих виконавців «Do Dж junior». З 2001 року проводиться щорічно. Фестиваль отримав статус міжнародного і професійного.

Мега Юрти імені Доната Патріча - щорічний фестиваль грецької культури, що проходить в Північному Приазов'ї. Організаторами фестивалю з 1988 року були Донецький обласний науково-методичний центр та грецькі товариства, а з 1995 року - Федерація грецьких товариств України. Одним з перших ініціаторів і натхненників фестивалю був Донат Костянтинович Патріча - заслужений працівник культури, поет, прозаїк, перекладач, композитор, патріарх грецького національного руху, чиє ім'я фестиваль носить з 2005 року.

Театральний фестиваль «Театральний Донбас» народився в стінах Донецького обласного українського музично-драматичного театру ім. Артема, де і виникла ідея проведення регіонального театрального фестивалю. У 1992 році відбувся перший фестиваль «Театральний Донбас». Організатори театрального фестивалю «Театральний Донбас» - Донецьке міжобласне відділення НСТДУ і управління культури і туризму Донецької і Луганської облдержадміністрацій, які проводять цей огляд театрального мистецтва один раз в два роки. На театральному фестивалі «Театральний Донбас» представляють кращі прем'єрні постановки останніх двох років донецьких і луганських професійних колективів. Фестиваль проводиться з метою відродження духовності, виступає за дбайливе ставлення до кращих зразків національно-культурної спадщини, а також виявляє і підтримує нові театральні тенденції.

Міжнародний фестиваль дитячої творчості та краси "Майбутнє країни" - традиційне щорічне свято мистецтва, талантів і краси, який проходить на узбережжі Азовського моря (м. Маріуполь), а Гала-концерт переможців у ДК "Іскра" та парку культури і відпочинку ім. Петровського. Фестиваль проходить за підтримки Управління культури та туризму та Донецької обл.адміністраціі.

Туристичний продукт-захід складається з комплексу послуг або послуг і матеріальних товарів (речей), які пропонуються організаторами туризму (туроператорами і турагентами).

В м. Донецьку на території СВЦ «Експодонбас» проведена спеціалізована виставка «Туризм. Спорт. Полювання. Рибальство», в якій взяли участь фахівці та представники туристичних підприємств Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Миколаївської областей, АР Крим, міста Києва, засоби масової інформації. Для учасників виставки організовано рекламний інформаційний тур «Відкрий для себе Донецьк».



1.3 Транспортно-інтегрований туристичний продукт-об'єкт, маршрут, місце

Туристичний продукт-об'єкт характеризується наявністю однієї головної пам'ятки (послуги) з декількома додатковими послугами, зосередженими в одному місці (на одному об'єкті); географічно продукт-об'єкт має точковий характер (музей, історична пам'ятка, спортивно-концертний зал, конгрес-центр, готель, печера, пам'ятка природи).

В Донецьку знаходиться 140 музеїв та музейних кімнат. Серед них два великих державних обласних музеї: Донецький обласний художній музей і Донецький обласний краєзнавчий музей. Окрім державних музеїв, є ще музеї створені підприємствами та організаціями міста. Серед них: Музей історії та розвитку Донецької залізниці, створений Донецькою залізницею; Музей зв'язку, створений центром технічної експлуатації місцевого телефонного зв'язку ВАТ «Укртелеком»; Музей єврейського населення Донбасу, створений Донецьким єврейським громадським центром; Музей історії ДМЗ, створений Донецьким металургійним заводом та інші. Силами ентузіастів створюються народні музеї. Серед них «Донбас нескорений»

Донецький обласний краєзнавчий музей У фондах музею знаходиться більш ніж 120 тисяч експонатів. Серед фондів музею: палеонтологічна, археологічна, нумізматична, етнографічна колекції, а також колекції старих друкованих книг, колекція культових предметів XVIII-XIX століть, колекція фотографій, зразки продукції підприємств, особисті речі відомих людей Донбасу та інші колекції.

Донбас нескорений Музей окупації Донецька, діяльності підпільників та масової казні на шахті 4-4 біс «Калиновка». Працює на суспільних засадах. В музеї знаходиться 3,2 тисячі особистих речей, карт, схем, фотографій, занотованих спогадів. Зібрано 28 томів документів про діяльність підпільників. В березні 1994 музею «Донбас нескорений» надано звання народний.

Музей історії донецької міліції Знаходиться в будівлі УМВС Донецької області. В музеї два зали. Перший присвячений діяльності міліції в роки Німецько-радянської війни. В експозиції знаходяться нагороди, документи та зброя. В експозиції знаходяться фотографії, зразки форми, кубки та грамоти, буклети, мотоцикл.

Донецький обласний художній музей. Один із найбільших музеїв художнього профілю в Україні. Має в своїй колекції більш ніж 14 тисяч витворів живопису, графіки, скульптури і декоративно-прикладного мистецтва.

Музей історії та розвитку Донецької залізниці. Більш ніж 2000 експонатів представлені документами, нагородами, формами одягу, залізничним приладдям, старими фотографіями та іншим колекційним матеріалом. В колекції музею знаходяться: видання 1909 р., присвячене 25-річчю Єкатерининської залізниці, фірмовий одяг 1936 р., телефонні апарати Морзе, жезловий апарат. Загалом в музеї -- 25 одиниць раритетного рухомого складу. Найстаріший з них салон-вагон генерала Ворошилова 1898року. В музеї знаходиться паровоз «Ь-2062» 1929 року, єдиний експонат в СНД, котрий зберігся.

Донецький ботанічний сад Національної Академії Наук України. Відкритий для відвідування з травня до листопада. В середньому за рік проводиться більш ніж 2000 екскурсій для 30000 відвідувачів. В колекціях донецького ботанічного саду росте 71 вид рослин, котрі охороняються на міжнародному рівні; 97 видів рослин, занесених до Червоної книги України; 88 видів рослин, під охороною на регіональному рівні.

Великоанадольський музей лісу Відкритий у 1994 році. Про розвиток Великоанадольского лісу й основних етапів розведення лісу розповідають діорами, численні рапорти В. Е. Графа Лісовому департаменту Росії, плани Великоанадольского лісництва, фотоматеріали М. Я. Дахова, наукові праці Г. М. Висоцького, речовинні експонати. Сучасний етап характеризується розширенням розведення лісу й різноманітних способів догляду за лісом. Експонати розповідають про створення Державного лісового заказника «Великоанадольский», про діяльність лісового господарства протягом останнього років.

Музей Сергія Прокоф'єва(Красне)Відкритий у 1991 році. Експозиція розташована у трьох залах. Серед експонатів -- речі Сергія Прокоф'єва, прижиттєві видання його творів, періодичні видання зі статтями про музиканта, фотодокументи його доби, афіші та програмки вистав, театральні костюми.

Музей Г. Я. Сєдова(Сєдове, вул. Сєдова, 1)Відкрився в 1990 році. Всередині -- зал, що нагадує каюту морського корабля, з унікальними експонатами та документами, що свідчать про життя Григорія Сєдова.

Слов'янський краєзнавчий музей Заснований у 1974 році. Сучасна експозиція налічує близько 30 тисяч експонатів і складається з чотирьох розділів -- природи, археології, історії розвитку суспільства з 1917 по 1990 роки, сучасності.

Донбаський історико-літературний музей Василя Стуса У музеї представлені ксерокопії листів Василя Стуса з місць заслання, сімейні фотографії, студентські конспекти, численні документи: рішення судових колегій; постанова про виселення засудженого поета в штрафний ізолятор; копії різних довідок і інше. Крім того, у музеї знаходяться особисті речі Василя Стуса: осіннє півпальто, виконане в нетрадиційному українському стилі; записні книжки, олівці, ручки.

Національний природний парк «Святі гори»; Донецький кряж; Природний заказник «Обушок». Маяцька дача (Ботанічний пам'ятник природи загальнодержавного значення «Маяцька дача» знаходиться в Слов'янському районі Донецької області); Крейдяна флора (Наймолодшим відділенням Українського степового природного заповідника є Крейдяна флора. Він складається з двох ділянок, розташованих на захід і схід від села Крива Лука Краснолиманського району Донецької області краєвид Крейдяний флори забарвлений в біло-зелені тони. Такий колір цієї природної пам'ятки надають потужні пласти крейдяних відкладень. Третю частину території заповідника займають ліси, площа яких майже порівну розподіляються між сосною крейдяної і байрачних дібровами, які розташовані на схилах і днище яру) «Меотида» - ландшафтний парк Дружсковскі скам'янілі дерева; «Половецька степ» (регіональний ландшафтний парк) Заказник «Нескучненскій ліс». «Донецьке море», Регіональний ландшафтний парк «Краматорський» «Хомутовський степ» та багато іншого.

Стадіон ,,Донбас Арена,, стадіон, розташований у центрі міста Донецька, в Міському парку культури і відпочинку, відкритий 29 серпня 2009 року -- День шахтаря та день міста Донецька. Розрахований на понад 50 тисяч глядачів та з бюджетом у 175,8 млн. євро. Стадіон став не тільки домашньою ареною ФК «Шахтар» і місцем проведення міжнародних чемпіонатів будь-якого рівня, але й культурним центром столиці Донбасу. Це перший стадіон у Східній Європі, спроектований і побудований відповідно до стандартів категорії «п'ять зірок». За акредитацією УЄФА та ФІФА -- споруда відповідає класу «еліт».

Туристичний продукт-маршрут об'єднує декілька місць або об'єктів з певною значимою ідеєю, які найчастіше пов'язані між собою позначеною трасою (пішохідною, велосипедною, автомобільною), а також ті, що мають розвинену інфраструктуру, елементи якої розташовані вздовж траси.

В рамках підготовки до чемпіонату Європи з футболу Євро-2012 було розроблено 18 туристичних маршрутів по основних визначних пам'яток Донецька і Донецької області: від соляних шахт до єдиного в Європі музею лісу. Вони пов'язані не тільки з історією міста, але і його сучасними реаліями. При цьому частина маршрутів зачіпає не тільки Донецьк, а й сусідні Дніпропетровську і Запорізьку області.

1. Маршрут «Соляне царство Соледара» передбачає спуск до шахти № 3-б, де можна побачити підземні зали та соляні скульптури, спуститися до величезного тунелю, довжиною 120 метрів і висотою з дев'ятиповерховий будинок. Туристам запропонують оглянути спелеосанаторій «Соляна симфонія», підземну соляну православну церкву, яка знаходиться на глибині 300 метрів в одній із шахт ГПО Артемсіль (Соледар).

2. Маршрут «Юзівка-Донецьк: 18-21 століття» ознайомить туристів з історією міста, будуть показані будинку Юза і Бальфур, побудовані в 1874 році, Готель Великобританія (одне з найстаріших будівель Донецька), Донецький обласний краєзнавчий і художній музеї, філармонія і парк кованих фігур.

3. «Донецьк спортивний» передбачає відвідання Донбас Арени, стадіону Локомотив (РСК Олімпійський), стадіону та Палацу спорту «Шахтар», пам'ятника Сергію Бубці.

4. У маршрут «Донецьк культурний» включені спеціалізований виставковий центр Експодонбас, обласний краєзнавчий, художній музей, філармонія, академічний державний театр опери та балету, музично-драматичний театр, театр кіно, цирк «Космос» та інші.

5. «Донецьк-Нікополь» покладений через Чортомлицької, Микитівський, Томаківську, Підпільненська запорізькі січі. Також тим, хто його вибере покажуть могилу кошового отамана Івана Сірка, Нікопольський історико-краєзнавчий музей.

6-7. Маршрути «на острів Хортиця» у Запоріжжі та «до колиски козацької слави» проведуть туристів шляхами славетних українських козаків.

8. Маршрут «Петриківський чудовий» включає в себе ознайомлення з Дніпропетровським художнім музеєм, який налічує понад 8 тисяч творів живопису, скульптури, графіки та предметів декоративно-прикладного мистецтва XVI-XXI століть а також «Центру народного мистецтва« Петриківка ».

9. Подорож «до Великоанадольського лісу» - заповіднику площею понад 2,5 тис. га, закладеного ще в 1834-45 роках і єдиному в Європі музею лісу. Гостям також покажуть дендрарій, пам'ятник засновнику лісу Граффу, будинок першої школи лісників та буддійський монастир у селі Ольгинка (Донецька обл.)

10-11. Відвідати «Село Красне - батьківщина композитора Сергія Прокоф'єва» та пройти «шляхами Василя Стуса і Алли Горської на Донеччині».

12-18. Заповідник Кам'яні могили (село Назарівка), регіональний ландшафтний парк «Меотида», ботанічний заповідник Хомутовський степ, «В село Чарівне», яке історично належить до Слобідської України, «до пам'ятників Святогірського історико-культурного заповідника», на найбільший у Східній Європі «Артемівський завод шампанських вин »і знайомство з« історією Української залізниці.

Туристичний продукт-місце (регіон, округ, місцевість, національний парк тощо) вважається особливим географічно детермінованим видом туристичного продукту. Це поняття застосовується до складної множини елементів, виділених за ознакою їх конкретної просторової локалізації, а також тих, що мають характер туристичної пам'ятки.

Національний природний парк «Святі Гори» -- національний природний парк, розташований в північній частині Донецької області України, в Слов'янському (11 957 га), Краснолиманському (27 665 га) і Артемівському районах. Створений 13 лютого 1997 року Указом Президента України № 135/97. Парк в основному протягнувся уздовж лівого берега річки Сіверський Донець з великими виступами на правому березі. У 2008 році крейдяні гори на території національного природного парку «Святі гори» потрапили в Top-100 всеукраїнського конкурсу «Сім природних чудес України». На території парку знаходиться 129 об'єктів археології (від палеоліту до середньовіччя), 73 пам'ятники історії. У 1980 році на нинішній території парку був заснований державний історико-культурний заповідник. Основу комплексу пам'ятників заповідника складає -- Свято-Успенська Святогірська Лавра (заснована в XIII-XVI століттях, статус лаври отримала в 2005 році), розташована на скелястому правом березі Сіверського Донця. До комплексу історичних пам'ятників також відноситься монументальна скульптура Артема роботи І. П. Кавалерідзе. Поряд з пам'ятником знаходиться Меморіал Великої вітчизняної війни.

До складу Національного природного парку «Святі Гори» входіять наступні природні території:

· ботанічний пам'ятник природи загальнодержавного значення «Маяцька дача»

· лісовий заповідник місцевого значення «Урочище Сосна»

· лісовий заповідник місцевого значення «Заплава-1»

· пам'ятник природи «Дуб»

· Дендропарк Маяцького лісництва

· орнітологічний заповідник місцевого значення «Болото Мартиненково»

· загально-зоологічний заповідник місцевого значення «Чорний Жеребець»

· ботанічний заповідник місцевого значення «Конвалія»

· ландшафтний заповідник місцевого значення «Підпісочне»

· ландшафтний заповідник місцевого значення «Чернецьке»

· гідрологічний пам'ятник природи місцевого значення «Озеро Чернецьке»

· «Соснові насадження»

· пам'ятник природи «Тополя»

Заповідник «Кам'яні Могили» -- один з чотирьох відділів Українського державного степового природного заповідника Національної академії наук України. Заснований 5 квітня 1927 року як особлива природоохоронна територія місцевого значення, зараз посів чільне місце як історична і природна пам'ятка України. Район урочища «Кам'яні Могили» має велику геологічну, біологічну, історико-археологічну і художньо-емоційну цінність. За висотою і площею територія заповіднику найбільша інтрузія в Донбасі і Приазов'ї

1.4 Запропонувати варіанти участі конкурентної території у формуванні національного туристичного продукту, у тому числі за рахунок трансграничних туристичних продуктів

Органи регіональної влади всіх рівнів серед базових пріоритетів соціально-економічного розвитку старопромислових регіонів мають офіційно визнати розвиток туристично-рекреаційної сфери та туристично-рекреаційної інфраструктури, унормувати це положення при доопрацюванні діючих Стратегій соціально-економічного розвитку регіонів Сходу України з урахуванням положень Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” (у т.ч. з урахуванням можливості внесення змін до діючих Стратегій на термін до 2020 року).

При доопрацюванні положень регіональних Стратегій необхідно зробити акцент на розвитку регіональних спеціалізованих туристичних напрямків (маршрутів), які мають перспективи розвитку саме на Сході України; на підтримку розвитку рекреаційної сфери та розвитку туристично-рекреаційної інфраструктури.

Регіони Сходу України мають реальний наявний ресурсний потенціал для розвитку та позиціонування (у т.ч. на світових ринках туристичних послуг) за наступними напрямами: промисловий туризм, діловий туризм, етнотуризм, паломництво.

Довідково: Потенціал розвитку етно-туризму. На території Донецькій області активно діють громадські організації національних меншин у місцях компактного проживання своїх етносів, що долучаються до створення нових туристичних об'єктів та маршрутів. Особливістю розвитку такого туризму є налагодження прямого міжнародного контакту, популяризація іміджу регіону (грецька діаспора (м. Маріуполь, Приазов'я); німецька діаспора (Тельмановський район); єврейська громада (м. Донецьк) тощо).

Потенціал розвитку паломництва. Йдеться про розвиток маршрутів - паломництва до Свято-Успенської Святогорської лаври; національного природного парку „Святі Гори”; Свято-Успенського Ніколо-Василівського монастиря тощо. Розвиток цих об'єктів та, відповідно, розвиток інфраструктури цих паломницько-туристичних маршрутів на сьогодні, відбувається і за активної підтримки меценатів.

2. Серед пріоритетних новацій позиціонування регіонів Сходу України як туристичних центрів - слід офіційно визнати промисловий та діловий туризм (у т.ч. йдеться про організацію бізнес-форумів, конференцій, конгресів, виставок та експозицій тощо). Це стосується організації заходів, зорієнтованих як на розвиток та модернізацію традиційних сфер (галузей) економіки старопромислових регіонів (вугільної, металургійної галузі, машинобудування, транспорту тощо), так і на стимулювання розвитку новітніх інноваційних сфер та напрямків економічної діяльності у регіоні (у т.ч. - на розвиток альтернативної, відновлюваної енергетики тощо).

Надзвичайно перспективним для регіонів Сходу України є розвиток промислового туризму.

Довідково: Світовий досвід. Розвиток промислового туризму та туристичної інфраструктури цього напрямку сприяє вирішенню проблем зайнятості у Західній Європі. Так, промисловий туризм є пріоритетним напрямком державної політики у Німеччині. Промисловий туризм активно розвивається: в Рурському регіоні, Саарленді (металургійні підприємства), Бранденбурзі (вугледобувна сфера). Важливою ознакою промислового туризму є акценти на розвиток внутрішнього туризму. Зокрема, серед відвідувачів закритого металургійного заводу „VцlklingerHьtte”, що є об'єктом промислового туризму, 70 % складають туристи, які мешкають у межах 100 км. зони його розміщення. Складовою розвитку промислового туризму є комплекс дій, спрямований на розбудову туристичної інфраструктури, яка вимагає фінансової підтримки як на державному, так і на локальному (місцевому, регіональному) рівнях.

Перспективи розвитку промислового туризму у Донецькій області. У рамках проекту Міждержавної цільової програми інноваційного співробітництва держав-учасників СНД на період до 2020 рік прийнято Концепцію створення у м. Єнакієво Донецької області політехнічного музею „Український техноленд” у якості загального для простору СНД освітнього, туристичного і дослідницького музейного центру історії науки і техніки. Вугільні шахти „Червоний Профінтерн” і „Юний Комунар” визначені як базові об'єкти Музею. Шахти були побудовані наприкінці 19-го - на початку 20-го сторіччя за участю бельгійського капіталу. Відповідно до державного плану реструктуризації вугільної промисловості, у місті Єнакієве припинено видобуток вугілля на даних шахтах. З метою недопущення екологічної катастрофи на шахтах продовжується відкачка підземних вод з нижніх обріїв зі збереженням основної технологічної інфраструктури. Крім значних фінансових витрат на закриття цих шахт, держава, через Мінвуглепром України, змушена щорічно виділяти додатково по 10 - 12 мільйонів гривень на утримання кожної шахти. Розміщення Музею у безпосередній близькості від траси Москва - Ростов, в контексті майбутніх Олімпійських ігор у Сочі в 2014 р. позитивно позначиться на стимулюванні зацікавленості автотуристів щодо відвідування означеного туристичного об'єкту.

3. З огляду на необхідність стимулювання розвитку сільських (периферійних) територій, на Сході України потребує розвитку „зелений туризм”, що тісно пов'язано і з удосконаленням розвитку інфраструктури „зеленого туризму” (у т.ч. готельного бізнесу, сфери громадського харчування, розвитку дорожнього будівництва тощо). „Зелений туризм” дозволяє створити нові робочі місця, виступає як інструмент підтримки сільських територій у межах старопромислових регіонів, частково вирішує проблеми сезонної зайнятості у сільській місцевості.

Довідково: За оцінками Всесвітньої туристичної організації, екологічний туризм входить у п'ять основних стратегічних напрямків розвитку світового туризму до 2020 року.

У регіональному масштабі щодо розвитку „зеленого туризму” вже існує позитивний досвід: у Донецькій області діють 19 агросадиб сільського туризму (у Слов'янському, Красноармійському, Олександрівському, Тельманівському районах, Красному Лимані).

4. Розвиток туристично-рекреаційної сфери на регіональному рівні потребує відповідного рівня та якості готельного бізнесу, транспортної інфраструктури та розвитку сфери обслуговування в цілому. В даному аспекті важливе значення для Донецької області має використання позитивних напрацювань у рамках підготовки до проведення ЄВРО 2012. Надзвичайно важливо для регіональної економіки використати напрацьований потенціал для стимулювання розвитку рекреаційно-туристичної сфери після завершення чемпіонату з футболу.

5. Для ефективного використання наявних на місцевому (регіональному) рівні рекреаційних ресурсів, доцільно задіяти потенціал міжрегіонального співробітництва (що, одночасно, сприятиме залученню інвестиційних ресурсів у сферу рекреації та туризму).

Довідково: Оновлення та вагомих інвестиційних вливань потребує зношена інфраструктура об'єктів Слов'янського курорту. В рамках міжрегіональної співпраці розробляються інвестиційні проекти щодо розвитку регіонального ландшафтного парку „Меотіда”, спелеосанаторія в соляній шахті міста Соледар Артемівського району.

6. Для ефективного використання наявних на місцевому (регіональному) рівні рекреаційно-туристичних ресурсів, доцільно використати моделі міжрегіональної співпраці та транскордонного співробітництва в рамках еврорегіону „Донбас”. Цьому сприятиме і робота щодо покращення інформаційної складової реалізації цього напрямку, зокрема, йдеться про створення туристичних інформаційно-рекламних центрів у областях та країнах-учасниках еврорегіону „Донбас”. Сприятиме розвитку туристичного руху у прикордонній сфері і проведення взаємної промоції туристичних атракцій, поширення туристичної інформації у прикордонних районах, ліквідація транспортних бар'єрів, що обмежують туристичний рух. У рамках цього напрямку слід сформувати завдання щодо розбудови Приазовського курорту спільно з іншими областями - Донецькою та Херсонською (Україна) та федеральними округами Росії. Дієвим інструментом залучення інвестицій у туристичну галузь є участь у різноманітних програмах транскордонного співробітництва шляхом створення регіональних рекреаційних корпорацій.

7. Стимулювання розвитку рекреаційно-туристичної сфери та рекреаційно-туристичної інфраструктури потребує задіяння механізмів державно-приватного партнерства (у т.ч. використання потенціалу концесії, оренди, угод про розподіл продукції, створення спільних товариств тощо) має реальні важелі щодо залучення приватних інвестицій у означені сфери регіональної економіки; підвищить рівень соціальної відповідальності бізнесу, створить інституційні гарантії з боку держави щодо безпеки довгострокового приватного інвестування у сферу послуг.

Довідково: Розпочато підготовку моделі корпоративної соціальної відповідальності - спільний проект "Стратегія стійкого розвитку місцевого співтовариства" міст Макіївка, Харцизьк та ДТЕК, Метнінвест. Функціонує сучасний оздоровчий комплекс "Форест Парк" в межах Донецької області. Роль держави, наприклад, може полягати у здійсненні за державний рахунок підготовки (інженерної, рекультиваційної, інфраструктурної) з метою реалізації перспективних суспільно значимих інвестиційних проектів з наступним залученням до проектів приватних інвесторів.

8. На регіональному та на загальнодержавному рівні необхідно створити інформаційні центри, що займатимуться пропагандою туристично-рекреаційних послуг в Україні, запропонують інформаційну допомогу туристам (та рекреантам), наприклад, у поширенні туристичних (рекреаційних) карт і путівників на іноземних мовах. На регіональному рівні необхідно налагодити тісне співробітництво місцевої влади з приватним сектором, а також з регіональними туристичними організаціями та рекреаційними закладами щодо спільного впровадження заходів, необхідних для здійснення ефективного маркетингу, позиціонування туристично-рекреаційних послуг регіону на внутрішньому та на світовому ринку. Слід максимально використати потенціал Інтернет - реклами, збільшити асигнування на соціальну рекламу рекреаційно-туристичних об'єктів в регіонах України.



2. Регіональний менеджмент в туризмі

2.1 Гомогенні та гетерогенні туристичні території в межах області: туристичне зонування та районування, характеристика гомогенних та гетерогенних туристичних територій

Гомогенні рекреаційно-туристські ресурси - соціальні та природні об'єкти, явища, події, походження яких тісно пов'язане як із територією України (де вони розташовані або відбувались), так і з територією зарубіжної країни, в межах якої даний об'єкт, явище, подія первісно виникли.

Із Донецькою областю пов'язана діяльність багатьох відомих людей різних епох. Зокрема, у м. Краматорську жили й працювали кінорежисер і кіноактор Л. Биков, співак Й Кобзон, єдиний в історії України чемпіон світу з шахів Р. Пономарьов; у м. Слов'янську на залізничному вокзалі в 1891р. працював ремонтником М. Горький; у м. Маріуполі народився видатний російський художник-пейзажист А. Куїнджі (1842-1910 рр.); у м. Торезі останню третину свого життя пропрацював знаменитий шахтар СРСР О. Стаханов; у с. Нескучному з другої половини 1850-х років і до кінця життя жив і працював М. Корф - відомий російський педагог, творець земської народної школи нового типу на Україні, автор багатьох посібників для вчителів та учнів; тут же з 1887 по 1916 рр. у літні місяці з родиною в садибі відпочивав і працював В. Немирович-Данченко - видатний діяч і реформатор російського театру, один із засновників Московського Художнього і Музичного театрів.

Регіон, у якому явно домінує один туристичний продукт, котрий найчастіше визначається природними пам'ятками (наприклад, морське узбережжя -- рекреаційний туризм). Відповідно, це гомогенний регіон, який повсюдно ототожнюється з виразним, найбільш напрацьованим продуктом (наприклад, Карибське море -- прогулянки на яхтах і відпочинок на екзотичних островах).

Гомогенні регіони Донецької області це:

Новоазовському районі та Першотравневому - переважає пляжно-купальний вид відпочинку.

У межах одного регіону є декілька однаково значимих туристичних продуктів (наприклад, чорноморське узбережжя Криму має різноманітні можливості для рекреаційного, культурного або спеціалізованого туризму). Це гетерогенний регіон, різноманітність якого зумовлюється наявністю декількох продуктів

На півночі області в межах Красно-Лиманського району, Слов'янського та Артемівського району - активно розвивається релігійний, паломницький та культурно-пізнавальний туризм.

Основою для виокремлення різних регіонів, районування тієї чи іншої частини нашої планети або окремої країни є відмінності одних територій від інших. За найзагальнішими критеріями ці відмінності можна об'єднати в три групи: природні, історичні і соціально-економічні.

Терміни і поняття "район" і "регіон" у більшості випадків вживаються як синоніми. Водночас між ними є очевидні відмінності. Поняття "район" переважно застосовується для означення місцевості, що вирізняється за географічними, економічними, адміністративними та іншими ознаками (промисловий, ресурсно-рекреаційний, економічний, адміністративний). Поняття "регіон" більш містке і загальне.

Система методів районування складається з чотирьох підсистем: формування концептуальної моделі районування, виміру параметрів об'єкта районування, виділення районів, перевірки отриманих результатів.

ТРС України і світу складаються з окремих елементів, зв'язків і відносин, як безпосередніх, так і опосередкованих, між ними. Таким чином, до ТРС можуть входити не лише конкретні рекреаційні об'єкти, а й рекреаційні території різного таксономічного рангу (об'єкти та просторово-територіальні зв'язки між ними, а також з територією).

Основними об'єктами ТРС різних рангів можна вважати виокремленні кандидатом географічних наук В. Стафійчуком (2006) таксономічно ранговані рекреаційні території:

1) рекреаційний пункт (окремий санаторій, будинок відпочинку, готель, кемпінг);

2) рекреаційний центр (Новоазовськ, Сєдове, Урзуф);

3) рекреаційний вузол (Приазовська група курортів);

4) рекреаційний підрайон, який складається з одного або кількох курортів одного профілю з відповідними рекреаційно-туристичними зонами. Він формується в Україні у межах адміністративних районів (Новоазовський, Першортавневий);

5) рекреаційний район або комплекс -- цілісна у транспортному плані територія з однаковим профілем курортів, центрів туризму і зон відпочинку, які базуються на певному типі природно-географічних умов; (Красно-лиманський)

6) рекреаційний регіон (Придонецький). Цей елемент ототожнюється з регіональними ТРС. Вони є територіальним елементом ТРС вищого рангу.

Донецьку область можна поділити на такі райони:

Північний (Красно-лиманський район, Словґянський, Артемівський) розвиток релегійного туризму та екскурсійно-пізнавального , промисловий, санаторно-курортне лікування. Це гетерогенний район, адже тут розвивається не один вид туризму

Східний (Шахтарський, Амвросіївський,) санаторно-курортне лікування, екскурсійно-пізнавальний.

Центр (м. Донецьк, Ясинуватський, Марґїнський райони) культурно-пізнавальний туризм

Західний (Добропільський, Красноармійський, Великоновосільківський) Культурно-історичний

Південний (Волноваський, Старобешевський, Тельмановський, Володарський ) не має визначних місць для відпочинку, лише музейна справа.

Приазовський(Новоазовький, Першотравневий) пляжно-купальний вид відпочинку, екологічний. Це гомогенний регіон, переважає пляжний вид туризму.

SWOT аналіз

Сильні сторони:

1) Хороші природно-кліматичні умови на території (практично відсутні ризики природних катаклізм, помірний клімат);

2) Вдале географічне розташування області;

3) Мирне становище на території (не ведуться військові дії, немає загрози для життя на території);

4) Велика кількість на території розважальних і спортивних комплексів (Донбас-арена, льодова арена «Кристал», спортивно-розважальний центр «Вікторія», «Донецьк-Сіті»), в т.ч. і для дітей.

5) Зростання чисельності готелів і готелів на території області у зв'язку з Євро-2012.

6) Оновлення та ремонт доріг на території Донецька до Євро-2012

7) Наявність санаторіїв і профілакторіїв;

8) Великий вибір природних пам'яток в області:

8.1. Національний природний парк «Святі гори»;

8.2. Донецький кряж;

8.3. Великоанадольський ліс;

8.4. Донецький ботанічний сад;

8.5. Природний заказник «Обушок»

8.6. Маяцька дача (Ботанічний пам'ятник природи загальнодержавного значення «Маяцька дача» знаходиться в Слов'янському районі Донецької області);

8.7. Крейдяна флора (Наймолодшим відділенням Українського степового природного заповідника є Крейдяна флора. Він складається з двох ділянок, розташованих на захід і схід від села Крива Лука Краснолиманського району Донецької області краєвид Крейдяний флори забарвлений в біло-зелені тони. Такий колір цієї природної пам'ятки надають потужні пласти крейдяних відкладень. Третю частину території заповідника займають ліси, площа яких майже порівну розподіляються між сосною крейдяної і байрачних дібровами, які розташовані на схилах і днище яру)

8.8. «Меотида» - ландшафтний парк

8.9. Дружсковскіе скам'янілі дерева;

8.10. «Половецька степ» (регіональний ландшафтний парк)

8.11. Заказник «Нескучненскій ліс».

8.12 «Донецьке море»

8.13. Регіональний ландшафтний парк «Краматорський».

8.14. «Хомутовський степ» та багато іншого.

9. Широка мережа ресторанів (в т.ч. японська Якіторія і Німіно).

10. Велику кількість пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва в області - 2399.

Слабкі сторони:

1. Несприятливий екологічний стан в регіоні (через велику кількість заводів і шахт, транспорту);

2. Якість обслуговування в регіоні залишає бажати кращого, не відповідає високим міжнародним вимогам і стандартам по туризму.

3. Несприятливий фінансово-економічне загальне становище жителів регіону;

4. Проблеми з транспортом;

5. Незавершене будівництво об'єктів (будівництво деяких споруд ведеться вже роками і не наближається до завершення, в результаті туристи змушені спостерігати «руїни» які псують загальну картину)

6. Недостатньо розвинена система маркетингу в регіоні (слабкі рекламні компанії по залученню туристів)

7. Проблема фінансування цільового фонду з розвитку турбізнесу в Донецькій області.

Можливості:

1. Можливості завоювання частки ринку конкурентів, тобто розширення кола потенційних покупців (Євро-2012), вихід ринку на нові масштаби;

2. Розширення туристичного потоку за рахунок зростання готельних місць, а також широкого вибору місцевих пам'яток;

3. Розширення асортименту пакету додаткових туристичних послуг для задоволення нових потреб клієнтів.

4. Реструктуризація інфраструктури Донецької області, більш прийнятною до в'їзного туризму.

Загрози:

1. Екологічна небезпека - Погані еколого-геологічні умови (загрозу для здоров'я становлять не лише забруднення навколишнього середовища, повітря, але і терикони, які є високотоксичними і займають великі території; шахтні виробки та підземні води створили небезпеку для багатьох споруд, під їх вагою існує загроза обвалу ).

2. Різниця в рівні менталітету, етно-національних та культури.

3. Нестабільна політична ситуація як в регіоні, так і в країні.

4. Суперечливий характер вітчизняного законодавства.

5. Зниження рівня життя населення.

6. Загроза зміни переваг туристів із за наявності безлічі конкурентів на ринку (інші області України, іноземний сектор), маркетингового бар'єру, а також тиску з боку високих вимог міжнародного туризму;

7. Високі ціни в регіоні (стагфляція економіки: інфляція + безробіття + стагнація), звідси можлива загроза



2.3 Механізми та інструменти управління територіальним розвитком, характеристика управління розвитком туризму в межах євро-регіону, до складу якого входить територія України, характеристика спеціальних економічних зон туристично-рекреаційного типу

Завдання управління регіоном полягає в тому, щоб за допомогою економічних, адміністративних і виховних методів надати цим інтересам один бажаний напрям - досягнення наміченої мети з найменшими витратами часу і ресурсів.

Механізм, за допомогою якого управління здійснює узгодження інтересів, може мати різні форми і характер. Найбільш простий, але часто найменш ефективний - пряме адміністративне розпорядження діяти за обов'язковим порядком. Набагато делікатніший за характером - адміністративний дозвіл господарнику діяти самостійно “в рамках закону”. Друга форма адміністративного регулювання - категорична заборона тих чи інших дій під загрозою штрафу або судового покарання.

Більш гнучкими і часто більш результативними є опосередковані методи впливу на поведінку людей за допомогою надання податкових пільг, кредитів, регулювання цін та ін.

У всіх “ринкових” державах є немало прихильників використання планів, програм, іншого інструментарію державної структурної політики для підвищення темпів розвитку економіки за рахунок швидкого і широкомасштабного застосування найновіших досягнень науки і техніки. Як правило, це дає великий економічний ефект. Розробка планів та активна структурна політика на рівні держави, її регіонів є зараз складовою частиною діяльності урядів Японії, Франції, Швеції, тією чи іншою мірою вони використовуються майже у всіх розвинутих державах світу. Тому мова йде не про те, бути чи не бути державному регулюванню економіки, а про те, в якій формі і якими методами здійснювати таке регулювання і де повинна проходити межа між адміністративним втручанням державних регіональних органів і господарською самостійністю підприємств. Будь-яке зміщення такої межі від оптимальної лінії в бік надмірної централізації або свавілля призводить, як правило, до егоїстичної “вседозволеної” комерційної діяльності підприємств, порушує рівновагу між політикою і економікою, зумовлює перевантаження однієї підсистеми і послаблення іншої, що негативно відбивається на якості і ефективності життєдіяльності населення регіону.

Поєднання державного регулювання з господарською самостійністю підприємств вимагає регулювання взаємодії всіх ланок державного апарату з підприємствами, адресного регулювання конкретних функцій і відповідальності між окремими рівнями в ієрархії самої державної підсистеми управління.

В сьогоднішніх умовах необхідний принципово новий підхід до організації системи регіонального управління. Міста і регіони одержали право самостійно визначати свій шлях розвитку. Для реалізації цього права таких важливих умов, як достатність місцевих бюджетів і чіткий розподіл функцій між різними рівнями управління, недостатньо. Першочергового значення набуває проблема перебудови наявної системи управління регіонами з метою надання їй більш стратегічної спрямованості.

Ринкова економіка накладає на регіони ряд економічних і соціальних обмежень і вимог: регіони змушені конкурувати з метою залучення зовнішніх інвестицій і кваліфікованої робочої сили, покриття зростаючого рівня потреб населення у формі комунальних послуг та ін. Таким чином регіони в ринкових економічних умовах стають рівноправними учасниками ринку.

Стабільний стан регіону неможливий без реалізації відповідних принципів, що формують напрямки і зміст регіональної політики.

Узагальнюючи результати теоретичних досліджень з питань регіонального управління, необхідно врахувати при формуванні регіональної політики дві групи принципів:

1) позиції загальнотеоретичного плану;

2) позиції, що враховують елементи гармонізації економіко-екологічних відносин.

До першої групи принципів слід віднести такі: система територіального управління підпорядковується системі державного управління і є її складовою частиною, але соціально-економічний розвиток регіону базується на основних концептуальних положеннях державної політики регіонального розвитку; реалізація регіональної політики повинна мати послідовний характер, повністю виключати елемент стихійності і ґрунтуватися на принципах системності, основними методами регулювання внутрірегіонального і міжрегіонального розвитку повинні стати організаційно-правові і економічні механізми; забезпечення повноцінного функціонування сфер матеріального і нематеріального виробництва, недопущення (ліквідація) диспропорцій територіального розвитку, що оцінюється за визначеним переліком показників, які формуються в рамках дієвої і відкритої інформаційної системи; розподіл функцій управління і відповідальності між різними рівнями влади відповідно до їх компетенції; надання самостійності регіонам щодо формування дохідної частини бюджету і розподілу фінансових коштів.

Принципи управління, які відносяться до другої групи, передбачають: раціональну інтеграцію і збалансування розвитку природноресурсних і виробничо-економічних систем регіону на основі оптимального входження господарських структур в екологічну систему; врахування специфіки регіонального природно-господарського комплексу, його конкурентних переваг, вигод і обмежень при визначенні пріоритетних напрямів розвитку регіону; забезпечення безпечного розвитку регіону на основі оцінки можливості виникнення різних видів ризиків (аварій, техногенних та природних катаклізмів, конфліктів), розроблення стратегії управління ризиками в регіоні; здійснення моніторингу і контролю за станом навколишнього середовища в умовах зростання антропогенних і техногенних навантажень з метою забезпечення ресурсної, продовольчої і екологічної безпеки.

...