Аналіз туристичного ринку Донецької області

Реалізація вказаних принципів дозволить організувати управління регіональним розвитком з позицій наукового підходу.

До пріоритетних напрямів управління регіональним розвитком слід віднести:

структурну перебудову економіки регіону на основі інноваційної і екологічної моделі розвитку;

стимулювання створення малого та середнього екобізнесу;

включення екологічних імперативів в перелік завдань та функцій ринкової інфраструктури;

створення екологічного бізнес-центру, у функції якого входить розроблення високих екотехнологій, природоохоронного обладнання та техніки, надання юридичних і консультаційно-методичних послуг підприємствам, організаціям, підприємцям та органам влади в регіоні.

Значно складніше визначити внутрішні джерела фінансового забезпечення управлінських рішень щодо соціально-економічної та екологічної сфер. Зазначимо, що держава може адекватно реагувати на критичні еколого-економічні ситуації в регіоні, запроваджуючи незвичайні економічні, екологічні та правові режими, надаючи фінансову допомогу регіонам. Форми фінансової підтримки теоретично більш широкі, ніж ті, що здійснюються на практиці.

Туризм сьогодні вважається одним із перспективних напрямків соціально-економічного розвитку країни, регіонів, міст. Адже туристичне господарство генерує 11 % валового продукту в світі, а туристична індустрія - 4,2 %.

Рівень розвитку туризму

Аналіз ситуації в Україні показує, що туристичне господарство поступово розвивається, хоча не характеризується стабільним зростанням.

Так, якщо в 1997 році нашу країну відвідало 337 000 іноземних туристів, то в 2003 році - 591 000, а в 2004 році - 436 000 іноземних туристів. Аналогічне коливання за роками кількості туристів характерне і для внутрішнього туризму. Одночасно, в нашій країні існують всі передумови для розвитку туризму: історичні, географічні, природні, економічні, соціально-демографічні. Відповідно, причинами нестабільності є ряд проблем, які сповільнюють розвиток туризму в Україні та гальмують розвиток туристичної індустрії.

Насамперед, у засобах масової інформації населення активно проводиться реклама міжнародного туризму і майже відсутня реклама внутрішнього туризму, за виключенням загальновідомих зон туризму та рекреації (Криму і Карпат).

По-друге, відсутні кошти на реконструкцію пам'яток історії та архітектурного мистецтва, а залучення інвестицій гальмується через неврегульовану нормативно-законодавчу базу країни. Як відомо, значна кількість населених пунктів України - Хотин, Межиріччі, Ізяслав та інші, мають пам'ятки архітектури ХVІІ- ХVIII століття, для відновлення яких необхідні значні капіталовкладення.

По-третє, в Україні не розвинений сектор туристичної індустрії. У жодному місті України не роздаються безкоштовні буклети-путівники історико-культурних пам'яток міста. Крім того, не у всіх містах наявні такі путівники, що обумовлено вузьким тлумаченням туризму та малою обізнаністю про різноманіття туристичних послуг.

По-четверте, різноманіттям туристичних послуг, можуть похвалитися переважно міста-мільйонери, міста загальновизнаних зон рекреації та туризму (Крим, Карпати), деякі історичні та культурні центри. В той час коли, в більшості міст України можна розвивати промисловий, оздоровчий та інші види туризму. Але для цього ж знову потрібні інвестиції для створення бізнес-центрів, рекреаційних зон відпочинку, які поєднували в собі пасивні та активні види відпочинку.

Наявні проблеми гальмують розвиток туризму та туристичної індустрії в Україні. Вирішення розглянутих проблем вплине, як на покращення економічного, так і соціального розвитку країни.

Україна має сприятливе географічне і геополітичне розміщення, унікальні природні та кліматичні ресурси, історико-культурну спадщину. Цілющі кліматичні умови узбережжя Чорного та Азовського морів, Криму, Карпат широко використовуються як основний лікувальний та оздоровчий чинник практично на всіх курортах. За наявності такого значного різноманітного природного потенціалу можна було б створити унікальну багатофункціональну систему оздоровчих закладів. Крім того Україна має значний інвестиційний потенціал. Його формують курортно-рекреаційні ресурси, ринковий характер економіки, спрямованість країни до євроінтеграції, наявність значних земельних ресурсів, які можуть використовуватись інвесторами для розбудови туристичної інфраструктури.

Економічні зони

Першим кроком на шляху створення сприятливого інвестиційного клімату і залучення іноземного капіталу стали спеціальні економічні зони (СЕЗ). Перша СЕЗ створена в 1995 р. на території АР Криму. Протягом 1998-1999 рр. було створено ще 11. Проте, показники ефективності їх функціонування залишають бажати кращого. Вже в липні 1999 р. постановою Верховної Ради вперше запроваджено мораторій на створення нових СЕЗ, а у вересні того ж року - мораторій на подання до Кабміну пропозицій про створення СЕЗ. В 2002 р. втретє запроваджено мораторій на створення нових СЕЗ. Окрім традиційного щорічного встановлення такого мораторію в 2003 р. був запроваджений мораторій до 2010 р. на розгляд нових інвестиційних проектів у рамках вже існуючих СЕЗ. В лютому 2005 р. Уряд оголосив про наміри ліквідувати усі без винятку СЕЗ в зв'язку з неефективністю їхнього функціонування. В тому ж році скасований пільговий режим для СЕЗ та гарантії інвесторам щодо незмінності правового режиму діяльності. Навіть після кардинальних кроків Уряду щодо ліквідації СЕЗ, у центральній владі немає узгодженості про доцільність функціонування СЕЗ, а також про розміри та порядок надання пільг.

Ідея запровадження СЕЗ в Україні отримала широкий розголос не тільки в наукових колах, але і в усьому суспільстві, проте питання практичної реалізації виявилось значно складнішим, ніж схвалення ідеї в цілому. Критики СЕЗ наголошують на деструктивному впливі СЕЗ на конкретне середовище, вагомі бюджетні втрати та можливості для зловживання. Водночас, прихильники ідеї СЕЗ наводять приклади успішної реалізації інвестиційних проектів за участю іноземних інвесторів, подолання кризи на місцевих підприємствах, розвиток яких, сприяв усуненню місцевих проблем (безробіття, наповнюваність місцевих бюджетів тощо). Щоб детальніше усвідомити сутність СЕЗ та механізми їх функціонування варто звернутися до міжнародного досвіду.

2.4 Інноваційні проекти з розвитку туризму Донецької області, інвестиційні проекти з розвитку туризму області

Поступове вичерпання потенціалу екстенсивного розвитку домінуючого ресурсномісткого виробництва (вугільного та металургійного) старопромислових регіонів Сходу України загострює системні соціально-економічні проблеми цих територій, вимагає пошуку нових сфер, напрямків та важелів розвитку економіки старопромислових регіонів. Перспективним (з урахуванням наявного на місцевому рівні ресурсного потенціалу) є розвиток сфери послуг, у т.ч. рекреаційно-туристичної сфери.

Природно-кліматичні та історичні умови створили на потужну ресурсну базу для розвитку туристично-рекреаційної індустрії, та, відповідно, розбудови туристично-рекреаційної інфраструктури. Це дозволить здійснити структурну модернізацію економіки старопромислових регіонів, сприятиме переорієнтації їх економіки на зростання доданої вартості сфери послуг на основі ефективного використання наявного на регіональному рівні ресурсного потенціалу.

Закон України „Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області“ відкрив реальну можливість створення нових і збереження діючих робочих місць, реконструкції і технічного переозброєння підприємств пріоритетних галузей. В загальному рейтингу інвестиційної привабливості регіонів України Донецька область посідає друге місце після м. Києва. Радою з питань спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області схвалюються нові інвестиційні проекти, що дозволяють створювати нові і зберігати діючі місця.

Область має великі можливості для вільного підприємства, залучення інвестицій. Це й технічна реконструкція провідних галузей народного господарства, і використання відходів виробництва, вторинних ресурсів, і розвиток міського господарства, використання можливостей вільних і рекреаційних зон, розвиток туризму.

Для ефективного використання наявних на місцевому (регіональному) рівні рекреаційних ресурсів, доцільно задіяти потенціал міжрегіонального співробітництва (що, одночасно, сприятиме залученню інвестиційних ресурсів у сферу рекреації та туризму).

Оновлення та вагомих інвестиційних вливань потребує зношена інфраструктура об'єктів Слов'янського курорту. В рамках міжрегіональної співпраці розробляються інвестиційні проекти щодо розвитку регіонального ландшафтного парку „Меотіда”, спелеосанаторія в соляній шахті міста Соледар Артемівського району.

Різноманіття та багатство природи найшло своє відображення на стендах регіональних ландшафтних парків області та національного природного парку „Святі Гори”. Окрім природних властивостей, парками запропоновано власні інвестиційні пропозиції щодо розвитку рекреаційного потенціалу на своїх територіях. Заслуговують на увагу представлені проекти створення еколого-туристичних рекреаційних комплексів (РЛП „Краматорський”), центру туризму та скельолазання з готельним та спортивно-розважальним комплексом (РЛП „Зуївський”), екологічного табору на узбережжі водосховища (РЛП „Клебан-Бик”). Окремо представлено природоохоронний проект щодо створення штучних островів для підтримання та збільшення чисельності популяцій навколоводних видів птахів, в тому числі, занесених до Червоної книги України, запропонований РЛП „Меотида”.

В рамках Самміту обговорено питання залучення інвестицій з недержавних джерел, умови участі інвесторів та терміни реалізації запропонованих проектів.

2.5 Аналіз програми соціально-економічного розвитку конкурентної території з огляду на завдання комплексно-пропорційного стійкого розвитку туризму

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 №583 „Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки“ розпорядженням голови облдержадміністрації затверджено комплексні заходи щодо реалізації цієї програми в Донецькій області. Згідно з цими заходами передбачається створити при управлінні у справах сім'ї, молоді та туризму облдержадміністрації координаційну раду з питань туризму за участю представників туристичних підприємств, органів місцевого самоврядування, громадських організацій.

В плані розвитку матеріальної бази туризму пропонується:

- провести інвентаризацію об'єктів туристичної інфраструктури

- розробити регіональні програми будівництва, реконструкції та модернізації матеріальної бази туристично-рекреаційного комплексу з урахуванням пріоритетного залучення до їх виконання суб'єктів підприємництва

- вжити заходів щодо розширення мережі об'єктів туристичної інфраструктури в сільській місцевості

- зміцнити матеріально-технічну базу Донецького звідного воєнізованого аварійно-рятувального загону з метою забезпечення безпеки туристів.

У розпорядженні передбачається аналіз використання рекреаційних ресурсів та культурної спадщини для розвитку туризму. Для цього необхідно:

- провести інвентаризацію та оцінку стану природних ресурсів на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду області

- розробити перелік об'єктів культурної спадщини для включення в туристичні та екскурсійні маршрути

- вжити заходів щодо розвитку територій Українського степового природного заповідника, Донецького ботанічного саду, регіональних ландшафтних парків та окремих категорій заказників, пам'яток природи та заповідних урочищ

- розробити механізм раціонального та екологічно збалансованого використання природного потенціалу для потреб туризму на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду області

- виконати роботи щодо відновлення ландшафтів та поліпшення упорядкування рекреаційних зон на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду області

- створювати сприятливі умови, відповідну інфраструктуру та розробляти різнотематичні туристичні маршрути, в тому числі маршрути в заповідниках, національному природному та регіональних ландшафтних парках, інших об'єктах природно-заповідного фонду області

В плані організації туристично-оздоровчої та екскурсійної роботи серед дітей, підлітків та молоді передбачається:

- оптимізувати мережу міських і районних центрів туризму та краєзнавства, туристсько-краєзнавчих гуртків, відкривати відділи туризму та краєзнавства у Палацах і Будинках дитячої та юнацької творчості, Центрах позашкільної роботи

- забезпечувати позашкільні заклади науково-методичними розробками

- з метою підвищення професійного рівня туристсько-краєзнавчого активу області удосконалювати систему курсової перепідготовки для викладачів шкіл та позашкільних закладів, розробити і впровадити інноваційні програми курсової підготовки

- вивчати і впроваджувати у практику роботи кращий досвід педагогічних працівників шляхом проведення обласного конкурсу "Майстер-педагог позашкільної освіти" (туристсько-краєзнавчий напрямок)

- проводити огляди-конкурси на кращу організацію туристсько-краєзнавчої та екскурсійної роботи в закладах освіти Донецької області

- розвивати літні форми навчання, організовувати роботу профільних таборів юних туристів, археологів, краєзнавців

- організовувати масові туристсько-краєзнавчі заходи: туристські зльоти, змагання, чемпіонати зі спортивного туризму та орієнтування, туристські свята, походи вихідного дня, ступеневі та категорійні походи, навчально-тренувальні збори

- з метою удосконалення краєзнавчої та екологічної роботи активізувати участь учнівської молоді у Всеукраїнському русі „Моя земля - земля моїх батьків“, Всеукраїнських експедиціях „Краса і біль України“, „Сто чудес України“, акції „Марш парків“ і продовжити проведення конференцій учасників цих заходів на обласному районному та міському рівнях

- залучати засоби масової інформації до висвітлення діяльності позашкільних закладів освіти туристсько-краєзнавчого напрямку щодо поширення позитивного досвіду роботи

- проводити конкурс молодіжних проектів щодо організації туристичної діяльності у Донецькій області

- створити бібліотеку звітів про походи, спеціалізованої літератури для самодіяльного молодіжного туризму

- організувати висадку дерев у районі з'єднання р. Клебан-Бик та р. Кальміус з метою організації місця для проведення туристичних змагань

- надати допомогу навчальним закладам з метою створення мережі тренувальних залів для навчання молоді основам туризму та альпінізму.

Размещено на Allbest.ru