Характеристика засобів відновлення спортсменів

Тому який-небудь стандарт, шаблон в застосуванні допоміжних засобів відновлення, однакові засоби і методика їх використання для всіх спортсменів або окремих груп недопустимі.

Необхідна упевненість в повній нешкідливості вживаних засобів відносно обміну речовин і діяльності нейроендокринних механізмів, метаболічної активності і ін.

Застосування в спорті недостатньо перевірених засобів, без урахування індивідуальної чутливості до ним організму, чітко розроблених і затверджених свідчень і протипоказань повинно бути повністю виключено. Навіть нешкідливий засіб при передозуванні може надати токсичну дію. Деякі засоби можна застосовувати тільки на тлі інших або на тлі певного живлення і режиму спортсмена.

Все це обумовлює необхідність дотримання найважливішого правила, а саме: тільки лікар, обізнаний особливості і стан кожного спортсмена і що має спеціальну підготовку і достатній досвід, має право вирішувати лікарські і деякі фізичні дії на організм.

Відновні засоби повинні використовуватися в повній відповідності з видом спорту, завданнями і етапом тренування, характером виконаного і майбутнього навантаження. При цьому слід враховувати, що далеко не завжди слід прагнути до штучного прискорення відновлення, тобто зняттю явищ, слідів навантаження. Спортивною практикою доведено, що в цілях розширення функціональних можливостей організму і досягнення нового, вищого рівня працездатності періодично допустимо проведення чергового тренування на тлі незавершеного відновлення. У дорослих тренованих спортсменів це не представляє якої-небудь небезпеки для здоров'я. Проте услід за такими періодами (наприклад, окремими днями мікроциклу, ударними циклами тренування, змаганнями з багатократними стартами і ін.) необхідна компенсація у вигляді зниження навантаження, збільшення інтервалів відпочинку, перемикання на інший вид роботи, використання спеціальних засобів для забезпечення повноцінного відновлення. Інакше (при тривалому перевищенні ритму дії над ритмом відновлення) фізіологічне стомлення може перейти в перевтому, перетренована (перенапруження) з характерними деструктивними змінами тканин організму, порушеннями регуляції і обміну, погіршенням адаптації до навантажень, зниженням працездатності, різними пред- і патологічними станами, що крім іншого чревато припиненням зростання результатів. Слід мати у в.иду, що в певних умовах (безпосередньо перед змаганнями і під час змагань, в період освоєння нових складних рухових завдань, перед заняттями, направленими на розвиток швидкості або складної техніки, а також для недостатньо підготовлених спортсменів або юних спортсменів) таке тренування недоцільне, а після захворювань за наявності ознак перевтоми і перенапруження взагалі недопустима.

Неприпустимо тривале застосування в цілях відновлення фармакологічних і деяких фізичних засобів. При цьому можливі несприятливі наслідки: звикання організму до таких засобів, кумуляція побічного впливу, зниження тренуючого ефекту навантаження. Річ у тому, що при зменшенні первинної сили подразника (тренування) в організмі не досягається необхідного, відповідного запланованому навантаженню рівня енергетичних, обмінних і вегетативних зрушень. Отже, навантаження не викликає очікуваної від неї функціональної перебудови організму. Підвищення працездатності в цих випадках вимагає безперервного підвищення сили подразника, що далеко не завжди доцільно. Крім цього ослаблення природної здатності організму до відновлення несприятливо позначається на його функціональному стані після відміни спеціальних засобів відновлення.

Підсумовуючи все сказане, можна укласти, що при адекватному перебігу відновних процесів, прогресивному наростанні тренованості і працездатності немає необхідності вдаватися тільки до медичних засобів відновлення, треба ширше використовувати педагогічні засоби.

Широкий комплекс медичних засобів відновлення може застосовуватися переважно на певних етапах підготовки - головним чином при багатоденних напружених змаганнях, декількох стартах в день, перед найбільш відповідальними змаганнями, на етапах нарощування навантажень і освоєння нових складних рухових завдань (у тому числі і для подолання психологічного бар'єру), після «ударних» циклів тренування, в перехідному періоді після напруженого сезону. При цьому доцільно циклове застосування таких засобів тривалістю не більше 3-4 тижнів з широким варіюванням як самих засобів, так і методики їх застосування (кількість, послідовність, тривалість).

За медичними показаннями (після захворювань, при появі ознак перевтоми, перенапруження, перетренованої і для профілактики цих станів) медичні засоби відновлення за призначенням лікаря можуть використовуватися всіма категоріями тих, що тренуються на будь-якому етапі підготовки.

Особлива обережність потрібна при призначенні деяких засобів відновлення юним спортсменам, що пояснюється нестійкістю функцій, підвищеною реактивністю і сприйнятливістю, ще недостатньою активністю ряду ферментативних систем, віковими особливостями реакції організму на фізичні навантаження. Найбільшою мірою це відноситься до періоду активного статевого дозрівання, коли всі функції організму особливо лабільні і чутливі.

Відновні заходи слід включати в загальний план підготовки спортсменів в тісному зв'язку з тренувальним режимом, відображати їх в щоденниках самоконтролю, перевіряти ефективність за допомогою методів педагогічного і лікарського контролю, спостережень за здоров'ям, самопочуттям, працездатністю, станом основних функціональних систем і реакцій організму на фізичне навантаження.

Спеціалізоване живлення

У комплексі медичних засобів відновлення велика питома вага належить спеціалізованому живленню спортсменів.

Живлення - найважливіший природний засіб заповнення пластичних і енергетичних витрат організму при фізичних навантаженнях, а отже, засіб якнайшвидшого його відновлення. Основні відомості про раціональне харчування спортсмена містяться в курсах гігієни і біохімії спорту. Тут розглядаються деякі особливості раціону і режиму харчування, сприяючі якнайшвидшому відновленню організму.

Згідно сучасної теорії збалансованого харчування, для забезпечення нормальної життєдіяльності і працездатності в організм людини з їжею повинні поступати необхідне, відповідне енергетичним витратам, кількість енергії. Не менш важливо забезпечити при цьому і правильне взаємовідношення різних компонентів живлення, у тому числі і незамінних, тобто речовин, що не виробляються самим організмом і необхідних для нормальної течії фізіологічних процесів.

Кількість, склад і калорійність їжі повинні повністю задовольняти енергетичні і пластичні запити організму, забезпечувати нормальну регуляцію фізіологічних функцій за допомогою біологічно активних речовин відповідно до особливостей виду спорту, вагою спортсмена, конкретним режимом тренування і величиною навантаження. Якщо калорійність живлення нижча, ніж витрата енергії, відновний період затягується, що може привести до поступового виснаження організму. Надмірна калорійність веде до перевантаження організму, збільшення ваги тіла, утруднення травлення і тим самим також порушує нормальний перебіг відновних процесів.

Не менш важливі якісний склад їжі, правильне співвідношення різних її компонентів, смакові властивості і способи приготування їжі, раціональна кратність живлення і достатній період часу між їдою і фізичним навантаженням.

Розроблені орієнтовні таблиці енерговитрат при різних фізичних навантаженнях і змісті живильних речовин в стандартних харчових продуктах допомагають тренеру і лікарю оперативно вирішувати питання про адекватність калорійності живлення енерговитратам.

Для якнайшвидшого відновлення в тренувальних циклах з великими навантаженнями і особливо в період змагань доцільно збільшити калорійність живлення на 5-10% і кількість рідини на 0,5-1 л в порівнянні з прийнятими нормативами.

Список використаної літератури

1. Карпман В.Л. Спортивная медицина.- М.: ФиС, 1987.- 304 с.

2. Клапчук В.В., Дзяк Т.В., Муравов І.В. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина.- К.: Здоров'я, 1995.- 312 с.

3. Мухін В.М. Фізична реабілітація.- К.: Олімпійська література, 2000.- 420 с.

4. Платонов В.Н., Булатова М.Н. Физическая подготовка спортсмена /Учебное пособие.- К.: Олимпийская литература

Размещено на Allbest.ru