Характеристика туристських ресурсів Херсонської області

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Невід'ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна туристична галузь. Попри всі політичні та соціально-економічні негаразди останніх років індустрія туризму стала тією галуззю народного господарства України, яка з року в рік без залучення державних дотацій стабільно нарощує обсяги виробництва туристичного продукту.

Туризм в Україні може і повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку та оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого народу і держави.

Туристична галузь є важливим чинником стабільного й динамічного збільшення надходжень до бюджету, істотного позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях економіки (транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство тощо). Туризм є не лише джерелом пізнавання світу, але й великим прибутковим бізнесом. Туризм сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, залученню громадян до пізнання багатої природної та історико-культурної спадщини краю, збереженню екологічної рівноваги. Сьогодні для багатьох країн туризм вже став провідним джерелом доходів. Україна за умови залучення інвестицій, також може зробити туризм дуже прибутковою справою. За останні роки в нашій державі відбуваються бурхливі процеси перетворення туристичної галузі в одну із провідних галузей економіки України. Це, перш за все, пов'язано з прийняттям ряду Указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України про підтримку розвитку туризму.

Мета контрольної роботи полягає у характеристиці туристських ресурсів Херсонської області.

Об'єктом дослідження в контрольній роботі виступають туристські ресурси Херсонської області, а предметом особливості їх структури, географії розповсюдження, потенційні запаси, сучасний та перспективний рівень використання.

У контрольній роботі ми використовували літературні джерела, Інтернет джерела.

Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Перший розділ - загальна характеристика географічного положення Херсонської області та аналіз стану розвитку туризму в різні роки. У другому розділі подається розгорнута характеристика туристських ресурсів. У третьому розділі розглядається проблема розвитку туристських ресурсів в Херсонській області та програма туру. У кінці зроблені певні висновки основної частини роботи. Та подано список використаної літератури.

1. Основні відомості про регіон

1.1 Географічне положення Херсонської області

Населення: 1149,8 тис. осіб, щільність - 40 осіб на 1 кв. км.

Площа: 28,5 тис. кв. км.

Обласний центр: м. Херсон.

Особливості природи Херсонської області визачають її географічне положення на півдні України в межах теплової зони Східноєвропейської рівнини. На півдні омивається водами Чорного і Азовського морів. Берегова лінія дуже порізана. Вздовж морського узбережжя тягнуться піщані острови, коси, мілководні затоки, Дніпровський лиман. Головні річки - Дніпро і його права притока Інгулець. На території області знаходиться велика частина Каховського водосховища, з якого вода надходить у Північно-Кримський канал і Каховську зрошувальну систему.

Клімат: помірно континентальний. Улітку сюди надходять повітряні маси з Північної Африки, Малої Азії і Балканського півострова, взимку - маси арктичного повітря, що сприяють ранній осені і пізній весні. Літо спекотне і сухе, іноді бувають чорні бурі. Зима здебільшого тепла, малосніжна; осінь і весна сухі й сонячні. Середня температура липня +22,5°C, січня -4°C. Купальний сезон у морях - із червня до жовтня. Кількість опадів становить 350-500 мм.

Природно-рекреаційний потенціал: заповідники - степовий Асканія-Нова, Чорноморський, а також Азово-Сиваське заповідно-мисливське господарство, Гори (Гола Пристань) - грязьовий курорт степової кліматичної зони, на лівому березі р. Конка. Скадовськ - зона відпочинку на узбережжі Чорного моря. Численні оздоровчо-спортивні заклади.

Територій та об'єктів природно-заповідного та культурно-історичного фонду: 2 біосферні заповідники, 5 заказників, дендрологічний парк Асканія-Нова (всі державного значення); 32 пам'ятки природи; 12 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, 10 заповідних урочищ.

Кількість адміністративних районів - 18: Бериславський, Білозерський, Великолепетиський, Великоолександрівський, Верхньорогачицький, Високопільский, Генічеський, Голопристанський, Горностаївський, Іванівський, Каланчацький, Каховський, Нижньосірогозький, Нововоронцовський, Новотроїцький, Скадовський, Цюрупинський, Чаплинський.

Зручне географічне положення Херсонської області є однією з передумов, яка сприяє здійсненню зв'язків з іншими областями України, є також розвиток з різними країнами. Херсонщина межує на сході - із Запорізькою, на північному заході - з Миколаївською, на півночі - з Дніпропетровською областями, на півдні по Сивашу і Перекопському перешийку - з Автономною Республікою Крим. По території області проходить державний кордон протяжністю 458 км., в тому числі 350 км. По Чорному і 108 км. по Азовському морях. На кордоні розташовано 4 пункти пропуску: авіа, річковий порт, морські порти м. Херсона і м. Скадовська.

Транспортна мережа. Херсонська область займає вигідне географічне положення і знаходиться на перетині транзитних транспортних коридорів. Сприятливим фактором економіко-географічного розташування області є її близькість до промислових центрів Донецького та Запорізького регіонів та виходу до Чорного, Азовського морів, Дніпро-Бугського лиману та річки
Дніпро.

Зростає значення Чорноморського регіону як перспективного вузла транспортних комунікацій і торговельних зв'язків Європи та Азії. Через Чорне море вже зараз пролягають морські вантажні лінії, які є продовженням чотирьох транспортних шляхів: Євроазійського транспортного коридору (ТРАСЕКА), Критського коридору №9, нового та перспективного транспортного коридору - Балтика - Чорне море та кільцевого (Навкруги Чорного моря) транспортного коридору, який зв'язує країни Чорноморського економічного співробітництва.

Економічний потенціал. Промисловість: Херсонська область - індустріально-аграрний край з високорозвинутим сільським господарством і багатогалузевою промисловістю. Регіон забезпечує 35 % загальнодержавного виробництва електромашин, 24 % - бавовняних тканин, по 5,8 % - зерна та насіння соняшника. У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова промисловість, машинобудування та металообробка, електроенергетика. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 66 %. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебуває 211 промислових підприємств, функціонує 380 малих промислових підприємств.

Корисні копалини: надра багаті на цементні та цегляно-черепичні глини, скляні піски, мергель, вапняк, сіль, торф, газ.

В області відкрито багато родовищ нерудних будівельних матеріалів. На Арабатській стрільці розробляється Стрелкове родовище газу. На півострові Чонга виявлено унікальне родовище термальних вод, які містять до 36 % йоду. На території області є два великих центри видобутку кам'яної солі. Грунт - переважно чорнозем і темнокаштановий.

Сільське господарство: площа сільськогосподарських угідь (по всіх товаровиробниках, включаючи підсобні господарства) - 1968,5 тис. га, з них ріллі - 1775,1 тис. га. Сільське господарство області спеціалізується на вирощуванні високоякісного продовольчого зерна озимої пшениці, кукурудзи, рису, соняшника, а також баштанних культур. Досить широко розвинуто в області тваринництво м'ясо-молочного напрямку. Сприятливі кліматичні умови дозволили утворити в області ефективне садівництво та виноградарство. Потенціальні можливості дозволяють щорічно вирощувати в області не менше 2 млн. тонн продовольчого зерна, 35 тис. тонн рису, 100 тис. тонн плодів, 50 тис. тонн винограду.

Особливістю національного складу населення Херсонської області є його багатонаціональність, за даними Всеукраїнського перепису населення в області проживали представники понад 115 національностей і народностей. Дані щодо найбільш численних національностей, які мешкають в області, наведено нижче:

Табл. 1. Національний склад населення Херсонської області станом на 2001 рік

№	Національність	Кількість осіб	Відсоток до загальної кількості
1	Українці	961 584	82,00 %
2	Росіяни	165 211	14,09 %
3	Білоруси	8 186	0,70 %
4	Татари	5 353	0,46 %
5	Вірмени	4 548	0,39 %
6	Молдавани	4 179	0,36 %
7	Турки	3 736	0,32 %
8	Кримські татари	2 072	0,18 %
9	Цигани	1 752	0,15 %
10	Євреї	1 732	0,15 %
11	Інші	14 336	1,22 %
	Разом	1 172 689	100 %

У національному складі населення області близько 82 % складали українці. За роки, що минули від перепису населення 1989 року, їх кількість зросла на 2,6 %. Друге місце за чисельністю посідали росіяни, кількість яких, порівняно з переписом 1989 року, зменшилась на 33,8 %. Разом з тим, в області зросла чисельність вірменів (у 3,8 раза), корейців (2,9 раза), татар (у 2,5 раза) і азербайджанців (у 1,7 раза).

На 1 березня 2009 р. в області, за оцінкою, проживало 1098,1 тис. чол. Протягом січня-лютого 2009 р. чисельність наявного населення зменшилась на 1142 чол. або на 6,4 чол. у розрахунку на 1000 населення.

Скорочення населення області відбулося в основному за рахунок природного скорочення - на 1086 чол., Разом з тим міграційне скорочення склало 56 чол. У порівнянні з січнем-лютим 2008 р. обсяг природного скорочення зменшився на 497 чол. Зросла кількість народжених (на 71 чол.) І зменшилася кількість померлих (на 426 чол.). У розрахунку на 1000 населення народжуваність збільшилася з 10,9 до 11,5 чол., А рівень смертності зменшився з 19,6 до 17,6 померлих.

Серед прибулих в область - 90,3 % приїхали з інших регіонів України, 8,4 % - з країн СНД, 1,3 % - з інших країн. Серед вибулих - 91,7 % виїхали в інші області України, 4,6 % - в країни СНД і 3,7 % - в інші країни.

На 1 жовтня 2010 р. в області, за оцінкою, проживало 1090,0 тис. осіб. На Протягом січня-вересня 2010 р. чисельність наявного населення зменшилась на 3416 осіб або на 4,2 особи у розрахунку на 1000 населення.

Зменшення населення області відбулося як за рахунок природного скорочення на 3099 осіб, так і міграційного - на 317 осіб. У порівнянні з січнем-вереснем 2009 р. обсяг природного скорочення зменшився на 218 осіб. Збільшилася кількість народжених (на 101 особи) та зменшилася кількість померлих (на 117 осіб). У розрахунку на 1000 наявного населення народжуваність збільшилась з 11,3 до 11,4 немовлят, а рівень смертності зменшився з 15,3 до 15,2 померлих.

Серед прибулих в область - 91,2 % приїхали з інших регіонів України, 6,3 % - з країн СНД, 2,5 % - з інших країн. Серед вибулих - 96,2 % виїхали в інші області України, 2,5 % - в країни СНД і 1,3 % - в інші країни.

Населення Херсонської області на 1 лютого 2013 року становило 1 077 643 осіб, в тому числі міського населення 659 109 осіб (61,2 %), сільського 418 534 осіб (38,8 %).

Херсонська область відноситься до числа найменш густонаселених регіонів України. Щільність населення області у 2013 р. становила 37,9 ос. на 1 кмІ, що вдвічі менше ніж в середньому по Україні.

Вигідне економіко-географічне положення Херсонської області, особливо вихід до Чорного та Азовського морів, сприятливі кліматичні умови сприяли формуванню в регіоні потужного туристично-рекреаційного комплексу, розвиток якого впродовж останніх років характеризується динамічним зростанням основних показників діяльності, що якісно впливає на соціально-економічну ситуацію в регіоні. Відбувається нарощування обсягів надання туристичних послуг за рахунок розширення внутрішнього туризму.

Насамперед, це значні курортно-рекреаційні ресурси: протяжність морських пляжів перевищує 200 км, родовища лікувальних грязей, унікальні соляні озера, лікувально-термальні води на Арабатській Стрілці, родовища мінеральних вод, а також наявність 79 об'єктів і територій природно-заповідного фонду; двох з чотирьох існуючих в Україні біосферних заповідників: Чорноморського та «Асканія-Нова»; понад 5 тис. історико-культурних об'єктів.

1.2 Аналіз сучасного стану розвитку туризму в Херсонській області

УСМСтаТ веде облік організованого туризму, тобто обсягів туристичних послуг, наданих ліцензованими фірмами і, окремо, послуг, наданих санаторно-курортними закладами.

Стан розвитку туризму на 2000-2001 роки.

У 2001 році обслуговано 410944 туриста, що на 35 % перевищує показники 2000 року. Незадовільний стан іноземного і закордонного туризму на Херсонщині. Але хоча частка іноземного туризму й мала, та все ж таки має місце стрімкий темп росту порівняно з минулим роком (98 %). Таких результатів отримано за рахунок збільшення кількості екскурсантів та підвищення ділової активності підприємств та установ Херсонщини, що призвело до притоку іноземців до нашого регіону. Попри все ліцензовані фірми мають великий резерв збільшення об'ємів обслуговування так як такі фірми мають можливість надавати послуги в більшому об'ємі, ніж санаторно-курортні заклади, бо мають більші контактні аудиторії та маркетингові можливості та необмежені розміром виробничої потужності. Найчастіше Херсонщина приймає туристів з близького зарубіжжя (Росії, Білорусі, Молдови), а також Польщі, Чехії, Франції, Англії, Угорщини, США.

Щодо закордонного туризму, то він має не тільки меншу частку в загальному обсязі, ніж іноземний, але й зростає значно меншими темпами (30 %) порівняно з минулим роком (70 % у 2000 р.) й у порівнянні з іноземним та внутрішнім туризмом. Можливо, на Херсонщині, як і по всій Україні намічається тенденція до зниження темпів росту закордонного туризму. Хоча туристичні фірми розширюють коло країн, до яких можна виїхати херсонським туристам. Це майже 45 країн світу. При цьому слід відмітити зміни у цілях виїзду херсонських туристів за кордон у порівнянні з минулим роком: збільшилася кількість туристів, які виїхали за комерційними та пізнавальними цілями і навпаки зменшився відсоток виїзду на відпочинок.

У цілях іноземного туризму також відбулися зміни: збільшився відсоток пізнавального та ділового туризму і зменшився приїзд іноземних туристів на відпочинок.

Внутрішній туризм займає найбільшу частку в загальному об'ємі туризму. Крім зрозумілих факторів причиною цьому є також різноманітність цілей туризму. На відміну від інших видів туризму внутрішній передбачає екологічний, спортивно-оздоровчий туризм. Хоча Херсонщина володіє великим потенціалом для здійснення екологічного туризму (Азово-сиваське державне заповідне господарство, острів Бірючий, Чорноморський біосферний заповідник, Гаврилівське заповідне господарство, державний заказник Джарилгач), на даний момент його обсяги порівняно незначні і охоплюють лише вітчизняних туристів. Аналогічна ситуація склалася і в спортивно-оздоровчому туризмі. Незважаючи на велику частку внутрішнього туризму в загальному обсязі темп його росту знизився з 70 % у 2000 р. до 59 % у 2001-му. Лише на 26 % зросли показники внутрішнього туризму санаторно-курортних закладів. Це пояснюється загостренням конкуренції (наприклад, Крим займає міцніші позиції в туристичній галузі України), погіршенням екологічної ситуації в Україні (що тим більше змушує українців обирати Крим у якості найбільш чистої зони для відпочинку), а також порівняно низький рівень якості обслуговування у санаторно-курортних закладах Херсонщини.

Згідно даних УСМСтаТ за 2001 рік мисливськими господарствами було обслуговано біля 1500 туристів з інших країн і областей України. Але такі послуги надаються переважно в якості додаткових, а окремі мисливські тури майже не розробляються. Особливої уваги заслуговує молодіжний туризм. Зменшилася завантаженість дитячих таборів, збідніла їх матеріально-технічна база, деякі виставлені на продаж або продані; зменшилася кількість баз відпочинку молоді. Ціни на путівки зростають і досягай вже майже 180-200 гривень і багатьом багатодітним сім'ям недоступні. Також слід відмітити відсутність системи екскурсійної діяльності з учнями та студентами. Молодіжний, дитячий туризм має свої переваги в осінньо-зимовий період, особливо в періоди передноворічних та різдвяних свят.

В Херсонській області недостатньо використовується потенціал санаторно-курортних закладів. Протягом останніх років 40 % пансіонатів, санаторіїв щорічно заповнені лише на 50 %. Причиною цього є не стільки високі ціни, фінансова неспроможність громадян, скільки збідніла матеріально-технічна база, яка негативно впливає на якість обслуговування і призводить до не конкурентоспроможності підприємств. Доказом цього є той факт, що інші підприємства санаторно-курортної сфери, які мають ліпшу матеріально-технічну базу та у яких рівень обслуговування і ціни вищі, заповнюються щорічно на 90-100 %. Стримуючим моментом для всіх туристичних підприємств і санаторно-курортних закладів є важкий податковий прес.

Готелі Херсонської області взагалі за 2001 рік прийняли 1568 іноземних та 29580 вітчизняних туристів. Найбільшу частку усієї кількості іноземців приймає туристичний комплекс «Фрегат».3а даними управління за 2001 рік всього було обслуговано 60383 екскурсанти, (що на 122 % більше, ніж у 2000 p.). З них 1930 іноземців, 43674 вітчизняних туриста з інших областей та 10320 мешканців Херсонщини. При цьому можливості екскурсійної діяльності майже в 1,5 рази перевищують ці показники. Наприклад, заповідник «Асканія-Нова» протягом року надав послуг лише на 78 % від своїх можливостей. Це при тому, що відвідування заповідника входить майже в кожний екскурсійний маршрут.

Загальні обсяги реалізації туристичних послуг ліцензованими підприємствами за 2001 рік склали 15 млн. 119 тисяч гривень, що на 149,5 % перевищує показники минулого року. Платежі до бюджету склали 2386 тисяч гривень, що на 45 % вище, ніж у 2000 році. Зростаючою проблемою є неорганізований туризм (туристи, що відпочивають самі або за допомогою неліцензованих фірм). У 2001 році його обсяги перевищили обсяги організованого туризму майже на 22 %. Таке становище є негативним з погляду обслуговування туристів, їх безпеки, фінансової дисципліни, впливу на екологічну ситуацію. До того ж значно ускладнюється праця медичних, правоохоронних та інших органів та установ. На сьогоднішній день туристичні фірми недостатньо використовують можливості реклами. Це пов'язане з високими цінами на друковану рекламну продукцію, рекламні послуги на телебаченні та радіо.

Стан розвитку туризму у 2006-2007 роках.

У 2007 році Херсонську область відвідало близько 1 млн. туристів, що на 30 % більше, ніж торік. Відпочиваючих приймали 157 закладів оздоровлення та відпочинку. У регіоні здійснюють свою діяльність 4 тур оператора і 57 туристичних агентств.

Як повідомили в прес-службі Херсонської обласної державної адміністрації, обсяги надходжень до бюджетів усіх рівнів від об'єктів господарювання туристичної галузі області за 8 місяців поточного року склали 7 млн. 700 тис. грн., Що на 40 % більше, ніж у 2006 році.

За останні два роки значні інвестиції були залучені в туристичну сферу і модернізувалася матеріальна база закладів відпочинку. Також в регіоні отримало розвиток новий для України напрям туризму - сільський зелений туризм.

Зокрема, Херсонська міська громадська організація "Ліга ділових і професійних жінок" восени 2006 року розпочала реалізацію проекту " Бізнес-інкубатор з розвитку зеленого туризму на території Таврійський степової культури Херсонської області". Робота сфокусована на поширенні передового міжнародного досвіду та знань у розвитку галузі зеленого туризму на території таврійського степової культури.

Основним компонентом проекту є надання комплексної тренінгової, консультаційної допомоги фермерам, підприємцям - початківцям та малим підприємствам в даній галузі. Головним показником ефективності діяльності бізнесу - інкубатора є виведення до кінця поточного року на туристичний ринок 25 садиб сільського зеленого туризму Херсонської області.

Нагадаємо, в минулому 2006 році на Херсонщину на лікування та оздоровлення приїхало більше 806 тис. туристів. В цілому, в 2006 році Україну відвідало 18,9 млн. іноземних громадян. У порівнянні з 2005 роком в'їзний туристичний потік виріс на 7 %. Його структура за країнами походження виглядає таким чином: СНД - 11,9 млн. осіб (63 %), країни ЄС - 6,3 млн. осіб (33 %), інші країни - 0,6 млн. осіб (4 %).

Виїзний туристичний потік протягом 2006 року склав 16,9 млн. чоловік. Його структура за країнами походження: СНД - 8,3 млн. осіб (49 % потоку), країни ЄС - 7,4 млн. (44 %), інші - 1,1 млн. (7 %). Зокрема, турпотік до Росії склав 35 % від загальної кількості туристів, до Польщі - 27 %, Угорщину - 11 %, Білорусь - 8 %, Молдову - 7 %, Туреччину, Словаччину, Румунію - по 2 %, Єгипет і Німеччину - по 1 %.

Стан розвитку туризму на 2008-2009 роках

Спочатку 2009 Херсонську область (за офіційними даними облдержадміністрації на 1 грудня) відвідали 1 млн. 50 тис. туристів, що відповідає показникам за аналогічний період 2008 р.

Про це сказано в розпорядженні заступника голови Херсонської ОДА Анатолія осине № 1461 від 1 грудня 2009 р. « Про невідкладні заходи з удосконалення стану туристичної та курортної інфраструктури області».

Згідно з документом, текст якого розміщений на офіційному сайті ОДА, в 2009 р. Херсонська область посіла четверте в Україні місце по внутрішньому туризму і десяте за загальною кількістю туристів.

Також наголошується, що в січні - жовтні 2009 р. надходження до бюджетів усіх рівнів від суб'єктів господарювання туристичної сфери області склали 14 млн. 914,2 тис. грн., що на 0,2 % менше, ніж за аналогічний період 2008 р.

Однак, надходження від діяльності санаторно-курортних організацій склали 5 млн. 4 тис. грн., що на 663,7 тис. грн. (на 15,3 %) більше, ніж у минулому році. За даними за січень - вересень 2009 р. в Херсонській області працювали 108 ліцензованих суб'єктів туристичної діяльності, що на 38 % більше, ніж у цей же час в 2008 р.; колличество туристів, що скористалися послугами турагентів склало 90,98 тис. осіб (зростання - 12,3 %); на 16,3 % - до 81,982 тис. осіб - зросла кількість внутрішніх туристів; обсяг наданих туристичних послуг зріс на 9 % і склав 34 млн. 588,081 грн.

Крім того, з розпорядження стало відомо, що за офіційними даними ОДА під час літнього сезону на території 4-х курортно-рекреаційних районів області працювали 240 об'єктів туристичної сфери (165 з них - сертифіковані), серед яких 63 дитячих табори і 5 наметових містечок (на 15 тис. місць). Середня наповнюваність закладів становила 90 % від загальної кількості місць. Близько 40 % місць при цьому надали приватні міні-готелі і міні-пансіонати.

Стан розвитку туризму у 2012-2013 роках.

З початку 2013 року, Херсонщину відвідало близько 2,5 мільйонів туристів, що на 21 % більше в порівнянні з 2012 роком. Про це повідомляє управління туризму і курортів облдержадміністрації.

При цьому обсяги надходжень від туристичної діяльності області в 2013 році склали 26,3 млн. грн., що на 49 % більше, ніж у 2012 році.

Так, курортний сезон в області стартував з 01 травня 2013 року і пройшов успішно завдяки проведеній роботі з підготовки та потужної рекламно-інформаційної компанії.

Протягом туристичного та курортно-рекреаційного сезону 2013 туристів брали 273 заклади відпочинку та оздоровлення, з них 49 дитячих. Послуги розміщення в області надавали 420 офіційно зареєстрованих приватних міні-готелів і баз відпочинку, а також 51 готельний комплекс, що на 38 % більше в порівнянні з 2012 роком. Загальна кількість ліжко-місць у закладах розміщення в 2013 році склало більше 70 тисяч.

Крім того, завдяки продовженню роботи баз відпочинку та оздоровлення в Скадовському районі, які працювали до грудня 2013 року, вдалося розширити рамки туристичного сезону.

Що стосується послуг сільського зеленого туризму, то в області їх надають більш 40 садиб. Туристичну діяльність супроводжують 13 туроператорів. Для відпочиваючих задіяні більше 70 туристичних маршрутів, що на 19 % більше, ніж у 2012 році.

Також протягом зазначеного періоду в області вперше проведена повна інвентаризація та паспортизація туристичних об'єктів і створено відповідний реєстр з метою ефективного та раціонального використання наявних туристичних ресурсів, визначення їх якісних показників, придатності для використання у сфері туризму і курортів. Зараз, за результатами 2013 року, в області налічується 340 туристичних об'єктів.

З метою налагодження взаємовигідної співпраці в галузі туризму 16-18 травня 2013 року в м. Скадовську відбувся III Міжнародний туристичний форум «Херсонщина - відпочинок, лікування, подорожі в екологічних умовах Таврії», за результатами якого підписано 7 угод про співпрацю в сфері розвитку туризму.

Підводячи підсумки проведеного дослідження, щодо стану туристичної діяльності в Херсонській області можна визначити наступні перспективні задачі розвитку сільського, зеленого, водного, рекреаційного та інших видів туризму в регіоні:

1. Підвищення якості надання комплексної туристичної послуги.

2. Створення нових об'єктів, маршрутів привабливих у сфері туризму в регіоні.

3. Створення сприятливих умов для інвесторів.

4. Поліпшення умов перебування у санаторно-курортних закладах області.

5. Створення на автомобільних шляхах та маршрутах закладів, що надають санітарно-гігієнічні послуги.

6. Створення інформаційної підтримки туристичного бізнесу в регіоні, країні, за кордоном.

7. Впровадження програми туристичної освіти для підготовки професійних кадрів в сфері туристичного бізнесу.

8. Проведення різноманітних культурних заходів, що сприятимуть формуванню туристичної свідомості та поведінки.

9. Створення системи страхування та захисту туристів.

10. Проведення аналізу діяльності організацій, що надають туристичні послуги на ринку.

Зрозуміло, що виведення України до числа передових туристичних держав світу є завданням комплексним і вимагає системних зусиль від усіх гілок влади. Для цього необхідно буде вирішити певні законодавчі проблеми, узгодити роботу усіх учасників туристичного ринку та через системне фінансування, політичну та ідеологічну підтримку забезпечити сталий розвиток туризму. Здійснення у повній мірі вищезгаданих заходів не тільки допоможе розвитку туристичної галузі, але й сприятиме зміцненню економіки всієї країни, а значить і підвищенню добробуту українців.

2. Туристський потенціал

2.1 Характеристика туристських ресурсів в Херсонській області

Важливе значення для розвитку як міжнародного, так і внутрішнього туризму мають туристичні ресурси, які є основною метою подорожей. Внаслідок цих обставин вони зумовлюють і визначають найважливіші економічні показники туризму, такі як кількість туристів, ціна на послуги, географія подорожей, їх сезонний розподіл, тривалість перебування та ін. Тому комерційна робота в галузі туризму повинна будуватись на всеохоплюючому обліку туристичних ресурсів як в цілому по країні, так і по окремих регіонах.

Під туристичними ресурсами розуміють сукупність природних та штучно створених людиною об'єктів, що мають комфортні властивості та придатні для створення туристичного продукту. Як правило, наявність туристичних ресурсів визначає формування туристичного бізнесу в тому чи іншому регіоні.

Кліматичні рекреаційні ресурси області.

Клімат помірно-континентальний, посушливий. Зима м'яка, малосніжна, часто бувають відлиги. Літо сухе і жарке, бувають суховії та пилові бурі. Середньорічні температури: літня +25,4°C, зимова -2,1°C. Максимальна річна температура 50°C, зимова -31,5°C. Тривалість безморозного періоду 179 днів на рік. Середньорічна кількість опадів становить від 320 мм до квітня 2000 мм.

Херсонська область знаходиться в межах Причорноморської низовини, на всій її території переважають степові ландшафти. Природні копалини на території Херсонської області представлені головним чином родовищами нерудних будівельних матеріалів.

Берегова лінія порізана мілководними затоками і лиманами, які відокремлюють невеликі півострова і довгі вузькі піщані коси. У межах області декілька морських островів (Джарилгач, Довгий). Поверхня області нахилена у південному напрямку, розчленована долинно-балкової мережею. Русло Дніпра ділить область на дві частини - лівобережну та правобережну. На Лівобережжі смугою в 140 км простягаються Нижньодніпровські піски з дюнами заввишки 8-15 м. Біля свого гирла Дніпро поділяється на ряд рукавів і утворює так звані Дніпровські плавні.

У суходільну частину Херсонської області врізаються Дніпровський лиман, Тендрівська, Ягорлицька, Каланчацький, Перекопська й інші затоки, а також озеро Сиваш. Уздовж морського узбережжя розташовані піщані острови, півострови і коси. Найбільші з них - острів Джарилгач, півострів Ягорлицький Кут, Тендрівська коса, Бірючий острів і Арабатська стрілка, Кінбурнська коса.

В області - 70 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі, степовий Асканія-Нова і Чорноморський (для охорони та відпочинку перелітних птахів), а також Азово-Сиваське заповідно-мисливське господарство (на островах Азовського моря і Сивашу).

За своїми природними і кліматичними умовами Херсонська область належить до числа унікальних куточків світу. Вона розташована в Причорноморській низовині, в степовій зоні, по обох берегах нижньої течії Дніпра і має вихід до двох теплих морів - Чорного і Азовського. Комфортності відпочинку і туризму сприяє унікальний клімат Херсонського регіону.

2.2 Бальнеологічні ресурси

В межах області зустрічаються різнобічні по складу і мінералізації води, із яких багато придатних для бальнеологічних цілей.

Поверхневі води озер і лиманів перспективні у відношенні вмісту йоду, брому, бору і повареної солі. Дані мулу також можуть використовуватись для бальнеологічних цілей. Так, озеро Гола Пристань (м. Гопри) має експлуатаційні запаси цілющих грязей в кількості 106652 куб. м, які і тепер використовується для лікарських цілей. В озері під товщею води залягають грязі потужністю від 0,1 до 1,1 м.

Озеро Устричне розташоване в Садовському районі. Грязь лікувальна, потужність - 0,5 м. Озеро є перспективним в значенні експлуатації грязей.

В районі Азовського узбережжя є в наявності грязьові озера Генічеське, Сальково, Лиман, Чокрак та ін.

Озеро Генічеське розташовано в 10 км на південь від м. Генічеськ, на Арабатській стрілці. Довжина озера - 4,1 км, максимальна ширина - 3 км; глибина його змінюється від 0,1 до 0,4 м. Майже на всій площі дно озера вкрите корою галіту і мірабіліту білого і злегка рожевого кольору. Під корою повсюди розпростертий шар чорної, в'язкої, пластичної, блискучої із запахом сірководню грязі. Щільність грязей на більшій площі не перевищує 0,2 м, тільки в центральній частині озера зустрічається лощина з потужністю до 0,6 м. Експлуатаційні запаси складають 1623 тис. т.

Озеро Сальково розташоване в 14 км до північного заходу від Генічеська. Ропа озера відрізняється високою концентрацією солей. Дно озера повністю вкрито корою солей, під якими залягає чорна, пластична грязь з сильним запахом сірководню. Через високу концентрацію солей грязьові відкладення озера збагачені кристалами гіпсу і галіту. Необхідно обводнити озеро водами Сиваша, оскільки в протилежному випадку використання грязей в лікувальних цілях не буде рекомендовано. Попередній підрахунок покладів грязей показав, що вони складають 501,3 тис. куб. м, які можуть бути рекомендовані для відпрацювання грязелікувальними установами. Озеро Лиман розташоване в 12 км на схід від м. Генічеська у с. Фрунзе. Максимальна глибина в центрі водоймища не перевищує 0,4 м. Дно складене сіркою, пластичною в'язкою глиною, на поверхні якої залягає чорна тонкодисперсна грязь з сильним запахом сірководню. Потужність її - від 0,1 до 0,8 м.

Озеро Чокрак знаходиться на південній окраїні с. Стрілкове (на Арабатській Стрілці). Дно покрите шаром ропи глибиною до 0,45 м. Під ропою залягає тонкий (3 см) шар суглинків, а нижче розвита чорна масляниста грязь з запахом сірководню. Потужність шару грязі - від 0,15 до 0,2 м. Запаси ще не підраховані.

Східний Сиваш був досліджений Інститутом курортології в районі м. Генічеська. Численні протоки, затоки і бухточки Сиваша містять темно-сіру і чорну пластичну грязь з запахом сірководню з сумішшю органічних залишків. Потужність шару грязі перевищує 0,2 м. Грязь покривається шаром води, максимальна глибина не перевищує 1,0-1,2 м.

Крім грязей, на території області є в наявності мінеральні води.

В районі м. Херсона знаходяться запаси мінеральних хлоридо-натрієвих вод, приурочених до вапняків верхнього сармата, які по своєму складу близькі до вод типу “Нарзан”. Глибина свердловини - 85 м, дебіт - до 200 куб. м /кг.

В Генічеському районі зустрічаються мінеральні води в районі с. Петрівка. По мінералізації вони близькі до Березовської мінеральної води. Також в районі м. Генічеська виявлено термальні води, на базі яких можливе створення бальнеоводолікарні. Дебіт свердловини складає 150-200 куб. м на добу.

Район Присивашшя відноситься до територій з підвищеним термальним режимом. Води вміщують велику кількість йоду (29 мг/л), брому (79 мг/л), а також бору і можуть бути з успіхом використані в бальнеології. Так, на Арабатській Стрілці зустрічаються термальні води температурою більше 55 єС на зливі (в районі с. Стрілкове).

Крім того, в області є ряд унікальних заповідників, таких як Асканійський, Чорноморський, які знаходяться під охороною.

Корисні копалини. Територія Херсонського району в геологічному відношенні побудована досить складно, що зумовлено присутністю або відсутністю на тих чи інших площах тих чи інших корисних копалин.

Херсонська область знаходиться в зоні Причорноморської западини, де виходять на поверхню породи палеогену і четвертинної системи.

З четвертинними відкладеннями пов'язані численні місцезнаходження пісків, які використовуються в якості баластного заповнювача для бетонів і розчинів, місцезнаходження галечників для дорожнього будівництва, а також місцезнаходження суглинків і глин, придатних для виробництва будівельної цегли і черепиці.

Найбільшим розповсюдженням в області користуються різні вапняки, які різноманітні по віку, технологічних та хімічних властивостях.

Кам'яно-будівельні матеріали на території області представлені виключно карбонатними породами - вапняками понтичного, меотичного і сарматського ярусів неогену.

Ці породи виходять на денну поверхню тільки по долинах рік Дніпра та Інгульця, а також по балках, що впадають в них.

Сумарні запаси розвіданих родовищ складають:

Камені пиляні - 18773 куб. тис. м.

Вапняк для випалювання під вапно - 50416 тис. куб. м.

Вапняк на бут та щебінь - 1754 тис. куб. м.

Піски будівельні. В області для цілей будівництва розробляються піски сарматського ярусу і четвертинного віку. Сарматські піски залягають на глибині 10 м і більше при потужності до 10 м.

Піски четвертинного віку представлені наступними типами родовищ: алювіальними, утворюючими тераси рік, пляжі, пересипі та береги лиманів, а також береги Чорного та Азовського морів; еоловими, дюнними, розвиненими на значній території півдня області на лівобережжі р. Дніпро.

Розвідані родовища будівельних пісків придатні для будівельних розчинів, а також для виготовлення піщаного цементу.

Сумарні запаси розвіданих родовищ пісків складають:

Жовті піски та піски для силікатних виробів -131424 тис. куб. м.

Піски для кладених і штукатурних розчинів - 442 тис. куб. м. По Херсонській області обліковано одне родовище баластної сировини та піщано-гравійного матеріалу для бетону і одне родовище цементної сировини.

Цегельно-черепична сировина. Для виробництва глиняної будівельної цегли служать суглинки четвертинного віку, які суцільно покривають всю територію області, виключаючи пойми і дельти рік, а також площі розвитку дюнних, так званих Олешківських пісків.

Із дюнних пісків можливо виробляти силікатну цеглу.

Для виробництва глиняної черепиці існують лісовидні суглинки, як у чистому вигляді, так і в шихті з вигоряючими домішками чи з червоно-бурою глиною, поклади якої розташовані по всій місцевості під лісовидними домішками.

Балансові запаси цегляно-черепичної сировини по області складають 18974 тис. куб. м.

Марганцеві руди. В північно-західній частині області знаходиться Осокорівське родовище марганцю.

Виділена ділянка являє собою смугу довжиною 20 км і шириною 6,5 км. Площа ділянки 130 кв. км. Середня потужність рудного шару 1,2 м. Глибина покладу від 70,8 м до 130,3 м.

Орієнтовні запаси руди в межах виділеної ділянки складають 312 млн. т.

Родовища ільменіту і циркону знаходяться на острові Джарилгач, відокремлене від північного узбережжя Чорного моря Джарилгачською затокою і окремо на прилеглих материкових ділянках.

Нафта та горючі гази. Промислові запаси в області відсутні, однак є сприятливі структури і ознаки нафти та газу в районі, який примикає до Азовського моря, де були проведені комплексні геофізичні дослідження.

В області розвідано Північно-Сиваське родовище йодних вод. Скид вод промислового йодного виробництва можливо здійснити в північний і останній водойми Сиваша. Річний обсяг цих вод складе лише 2-4 % від обсягу вказаних водойм, що практично не відіб'ється на гідрологічному та гідрохімічному режимі озера Сиваш і не вплине на працю діючих заводів з комплексної переробки розсолів. Крім того, в Сиваш щорічно буде потрапляти близько 375 тис. т натрію хлориду і 1,2 тис. т брому.

Як засвідчили попередні техніко-економічні розрахунки, експлуатація даного родовища повинна бути рентабельною. Воно може забезпечити сировинну базу для йодного заводу з річним виробництвом 450 т йоду.

Озеро Сиваш - одне з найбільших ропних озер, утримуюче натрій хлориду, магній хлориду, кальцій хлориду, бром хлориду і інші компоненти. Запаси солей озера великі (200 млн. т), вони практично не вичерпні, тому що постійно поповнюються притокою вод Азовського моря.

Концентрація солей в водах Сиваша складає в середньому на рік 12-15 % по акваторії в цілому, а на окремих дільницях досягає 24-25 %.Така концентрація солей, що утворилася під впливом сонячної радіації в умовах півдня, перевищує в п'ять разів концентрацію в Азовському морі, в 8-15 разів води Чорного моря, має важливе значення для розвитку економіки держави і є потужною сировинною базою для хімічної та металургійної промисловості.

Курорти і їх лікувальна спеціалізація.

Херсонська область - край фруктових садів, рибного добробуту, численних заповідників дикої природи і сотні здравниць, які розташовані на узбережжі Чорного моря. Залізний Порт, Скадовськ, Лазурне - це курорти Херсонської області. які відомі далеко за межами області. За своїми природними і кліматичними умовами курорти Херсонської області належать до унікальних куточків світу. Вас чекають піщані пляжі на морському узбережжі, відпочинок і риболовля в затоках Дніпра, цілющі властивості грязей і мінеральних вод, цікаві екскурсії та напрочуд гарна природа. Раніше тут була найбільша в Європі пустеля, але за останні 50 років завдяки титанічній людській роботі вона перетворилася на квітучий оазис.

Залізний Порт - курортне селище, розташоване на березі Чорного моря в Херсонській області. Тепле море, прекрасні піщано-черепашкові пляжі, цілюща грязь солоних озер і велика кількість фруктів робить курорт Залізний Порт унікальним для відпочинку. На сьогоднішній день величезна кількість пансіонатів, дитячих таборів та баз відпочинку надають комфортабельні умови перебування. Уздовж набережної Залізного порту незчисленна низка кафе, де можна поїсти справжнього узбецького плову, приготованого прямо у величезному чані на живому вогні, всілякі страви кавказької, турецької, і звичайно ж, української кухні. Чорне море, величезні паркові зони, цілюще повітря, кілометри широких піщаних пляжів і чиста морська вода - все це пропонує курортне селище Залізний порт.

Курорт Херсонської області Скадовськ - місто районного значення. На території курорту розташовано сотня оздоровчих установи в тому числі і для відпочинку дітей. Щорічно у Скадовську відпочиває близько ста тисяч чоловік. У пансіонатах і санаторіях Скадовська використовують кліматолікування сонцем, морською водою, піском, мінеральною водою і цілющими грязями. А також великий достаток завжди свіжих фруктів і овочів роблять відпочинок в Херсонській області на Чорному морі комфортним і приємним.

Лікувальні заклади.

Обласний міжгосподарський санаторій "Золота нива" - Адреса: вул. Шкільна, с. Залізний Порт, Голопристанський р-н, Херсонська обл., 75653, Україна Типи систем, при захворюванні яких рекомендоване лікування в даному закладі: - нервова; - опорно-рухова; - урологічна. Лікувальні засоби: - водогрязелікарня (мінеральні води, місцева мулова грязь); - фізіотерапія; - кислородотерапія; - кліматотерапія В санаторії є сауна Додаткові послуги: Бібліотека, пляж, кіно, дискотека.

Пансіонат "Хвиля" - Адреса: вул. Шкільна, 37, с. Залізний Порт, Голопристанський р-н, Херсонська обл., 75653, Україна Пансіонат "Хвиля" розташований на першій лінії моря. На території - ставок з рибами та водоплавними птахами, невеликий дендропарк. На пляжі - водні мотоцикли, гірки, катання на банані. На набережній - численні кафе і бари. До послуг відпочиваючих їдальня, сауна, більярд, відеозал, комп'ютерний зал, волейбольний і баскетбольний майданчики, тенісний корт. Розміщення в стилізованих корпусах на 120 та 290 місць. Кімнати 2-х, 3-х місцеві, зі всіма зручностями (душ, умивальник, туалет), з балконом. Частина номерів обладнані холодильниками і телевізорами. Холодна вода подається постійно, гаряча - за графіком. Вартість проживання з повним пансіоном залежить від сезону.

Пансіонат "Волна" - Адреса: вул. Пролетарська, 1, м. Скадовськ, Херсонська обл., 75700, Україна Здравниця може одночасно прийняти до 200 чоловік. Сезон починається в травні і триває до середини вересня. Триповерховий спальний корпус розташований в зеленому оазисі посадок реліктової кримської сосни, в 50 метрах від моря. Вам нададуть 2-3-4-місні номери, як однокімнатні, так і двокімнатні, з усіма зручностями. У кожному номері є балкон з прекрасним видом на море.

Пансіонат "Канни" - Адреса: смт Лазурне, Скадовський р-н, Херсонська обл., 75722, Україна Розташований на березі моря. Комплекс має власну набережну, сучасні корпуса. До послуг відпочиваючих тенісний корт, стоянка автомобілів, бібліотека, кафе-бар, відео зал, спорт майданчик, пункт прокату інвентарю, більярд, комп'ютерні ігри.

Пансіонат "Прибій" - Адреса: с. Залізний Порт, Голопристанський р-н, Херсонська обл., 75653, Україна Пансіонат "Прибій" розташований на березі Чорного моря в зеленій парковій зоні і займає територію 8,7 га. Всього 800 метрів відокремлює його від межі Державного біосферного заповідника. Відстань від моря до корпусів близько 50 метрів.

Пансіонат "РЕАЛ" - Адреса: вул. Азовська, 10, с. Стрілкове, Генічеський р-н, Херсонська обл., 75583, Україна На території пансіонату працює літнє кафе, де Вам запропонують смачні і свіжі страви за помірними цінами. Відстань до моря - 600 метрів. Берег пологий, складається з піску і дрібних черепашок. Море біля пансіонату чисте і прозоре, без великої кількості водоростей. Глибина помірна. Питна вода чиста, без притаманного даному регіону сірководневого запаху. Унікальна, ще незаймана цивілізацією природа, теплий клімат, ласкаве море і наше привітність - запорука чудового настрою відпочиваючих.

Пансіонат з лікуванням "Скадовськ" - Адреса: вул. Набережна, 1, м. Скадовськ, Херсонська обл., 75700, Україна Пансіонат спеціалізується на лікуванні кардіологічних, неврологічних, пульмонологічних захворювань.

Санаторій "Гопри" - Адреса: вул. Леніна, 72, м. Гола Пристань, Херсонська обл., 75600, Україна Місто має унікальні умови для ефективного лікування різноманітних хвороб лікувальними сульфідно мулові грязі озера Соляне, які порівнюються з властивостями грязі Мертвого моря. Запаси грязі складають 87 тис. м куб. Хлоридно-натрієвий розсіл озера Соляний має наступний хімічний склад: хлориди, карбонати. гідрокарбонати, залізо, сірка, калій, бром, йод, магній тощо. Запаси розсолу складають 21 тис куб. м. на рік. Запаси грязі і ропи озера Соляне затверджені в ДКЗ України з 12.12.2003 року, протокол № 793. Лікувальні грязі та сольові ванни мають протизапальну, знеболюючий, десенсибілізуючу дії, прискорюють регенеративні процеси, поліпшують кровообіг, обмінні процеси в організмі, впливає на стан центральної нервової системи, підвищують захисні функції людського організму. Тому саме тут працює цілорічно санаторій «ТОПР», який стаціонарно та амбулаторно може оздоровити до 3000 чоловік за рік. Запаси лікувальної грязі складають 23700 м3, а за сезон 2004 року було використано 340 м3. З цього видно, що перспектива функціонування санаторію на основі грязелікування становить період близько 69 років. Більш того, відмічено, що грязі протягом часу відновлюються. У санаторії використовується ще один важливий фактор - повноцінне харчування з екологічно чистих продуктів. Тут за призначенням лікаря можна отримати будь-яку необхідну дієту. Керівництво санаторію уклало договори з інститутом південного овочівництва і баштанництва Академії аграрних наук України про постачання екологічно чистих кавунів, динь, гарбузів для використання їх у дієтичному харчуванні відпочиваючих. Для розміщення відпочиваючих в санаторії є 5 корпусів, 2 з них - з номерами "люкс". Це дозволяє прийняти одночасно до 350 осіб.

Санаторій-профілакторій "Золоті піски" - Адреса: с. Щасливцеве, Генічеський р-н, Херсонська обл., 75580, Україна Типи систем при захворюванні яких рекомендовано лікування: - верхні дихальні шляхи - опорно-руховий апарат (радикуліт, остеохондроз, артрит і т.д.) Основні методи лікування: - фізеотерапевтичні процедури - водолікування (хлоридонатрієва вода; вода, яка містить бром; термічна вода) Лікування триває влітку. Термін лікування - 15 днів. Додаткові послуги: Санаторій-профілакторій "ЗОЛОТІ ПІСКИ" має кінозал, бібліотеку, переговорний пункт, проводяться екскурсії.

Санаторно-оздоровчий комплекс "Гілея" - Адреса: смт Лазурне, Скадовський р-н, Херсонська обл., 75722, Україна Вища категорія акредитації МОЗ України (сертифікат М3 № 004246).

Напрямки лікування: опорно-руховий апарат; серцево-судинна система; шлунково-кишковий тракт; енурез. В СОК “Гілея” до Ваших послуг: кліматолікування; морські купання; ультрозвукова діагностика; кабінети: електролікування, інгаляторій, стоматологічний, масажний, гінекологічний, кардіологічний, магніто-лазерної терапії; озокерітолікування (Трускавецький озокеріт); водолікування: ванни підводного масажу, киснева, хвойна, ароматизована, гідроелектрофорез. Дозвілля Тут представлений у повному обсязі весь спектр зручностей, необхідних для відпочинку, спілкування, збереження спортивної форми, лікування і зміцнення здоров'я. спортмайданчик: волейбол, баскетбол, тенісні корти; більярдна; тренажерний зал; кінозал, відеотека; дискотека; дитячий майданчик для ігор; бібліотека; прокат водних велосипедів, човнів; прокат спортивного і пляжного інвентаря; екскурсії на острів Джарилгач, у Чорноморський біосферний заповідник та “Асканію-Нову” (за окремою домовленістю).

2.3 Водні рекреаційні ресурси

Природні водотоки займають площу 10,67 тис. га.

По території Херсонської області протікають велика річка Дніпро - 178 км, середня - Інгулець - 180 км та 24 малі річки загальною довжиною - 373,7 км.

Озера, лимани, прибережні замкнуті водойми - займають площу 327,9 тис. га.

Штучні водні об'єкти.

Ставки - 12,3 тис. га.

Водосховища - 64,28 тис. га.

Канали, колектори, канави - займають площу 15,35 тис. га.

Каховське водосховище - загальна довжина - 230 км, у т.ч. по території Херсонської обл. 100 км, середня ширина - 9,3 км, максимальна - 25 км, середня глибина - 8,5 м, максимальна - 24 м, об'єм - 18200 млн. м3 Використовується для судноплавства, зрошення, водопостачання, рибного господарства, рекреації. З водоймища починаються Каховський канал, Північно-Кримський канал і канал Дніпро-Кривий Ріг. На Каховському водосховищі перебуває порт Нікополь. Уздовж лівого берега водоймища проходить гілка залізної дороги із Запоріжжя в Сімферополь і Херсон. Є місцем відпочинку, а також аматорського й спортивного рибальства. Каховське водоймище покрило водою величезну територію найродючіших земель, у тому числі дніпровські плавні. Заплавні луги, озера, ліси. Усе кишіло рибою й звіром. Під час пуску Каховської ГЕС звірі бігли хвилями. Кілька років з настанням весни перелітні птахи кружляли в над водою в пошуку родових гніздувань і не знайшовши часто просто гинули. Старожили Запоріжжя й зараз згадують як по-варварськи, за кілька років, було знищено стільки тварин й просто гарних місць - природній заповідник. Мережа каналів покрила величезну територію, перетворивши її в сприятливу для землеробства зону.

Зрошувальні системи Херсонської області.

Каховський магістральний канал - Довжина - 130 км у тому числі в межах області - 121 км.

Північно-Кримський канал - Довжина - 437 км.

Краснознам'янський канал - довжина - 101 км.

Зональний канал - довжина - 35 км.

Сірогозький канал - довжина - 40 км.

Утлюкський затоку Азовського моря, що омиває другу частину південно-східних берегів Херсонської області, утворився внаслідок відділення частини акваторії косою Бирючий острів. Ця затока менше за розміром. Його північні берега майже не розчленовані. Він має значно більші глибини - до 8 м.

Південне узбережжя затоки більше розчленовані. На косі Бірючий острів утворюються невеликі за розміром затоки - лимани Ямковскій, Олень, Вершинський.

Сиваш або Гниле море - частина Азовського моря, відокремлене від нього низькою і вузької піщано-черепашкової косою - Арабатській Стрілкою. Між цією косою і материком є вузький Генічеська або Тонка протока шириною 100 м і глибиною 2-3 м, який з'єднує Сиваш з Азовським морем. Береги Сивашу низинні та пологі, дуже розчленовані. Їх загальна довжина становить близько 400 км. На окремих ділянках Сиваш глибоко врізається в корінні береги, утворюючи затоки і півострови. Найбільш значними з півостровів є Чонгар і Семенівський Кут. Острови в Сиваші - це ряд мілин, які частково заливаються водою, вони розміщені уздовж берегів (Чурюк, Куюк-Тук, Папанін, Верблюжий).

Чорне море (площа 413 тис. км2) займає глибоку тектонічну западину з переважаючими глибинами близько 2000 м і максимальною глибиною 2245 м. Але його північно-західна частина, яка омиває Херсонську область, є мілководною. Середні глибини цієї частини Чорного моря становлять 50 м. Берегова лінія Херсонщини дуже розчленована. Її загальна довжина становить близько 650 км. Тут є значна кількість заток: Ягорлицький, Тендерівському, Джарилгацька, Каржінскій, Каланчацький, Широкий, Перекопський, Дніпровсько-Бузький лиман. Серед півостровів найбільші Кінбурнській, Ягорлицький Кут, Кумбатін, Карадай, Дангелтіп, Горький Кут, Каржінскій Рожок. Про Дніпро-Бузькому лимані пише Євген Роман. Характерними для берегової лінії є піщано-черепашкові акумулятивні освіти - коси (коси-острова). Найбільш значущими з них є Тендерівському (довжиною близько 67 км), Джарилгацька (47,5 км), Білі Кучугури, Свиняча, овчина, Льовкіна, Дурілова, Дрібна, Глибока, Синя (останні 5 на острів Джарилгач).

...