Характеристика туристських ресурсів Херсонської області

2.4 Рельєф як рекреаційний ресурс

Геоморфологічна будова території, на якій розташована Херсонська область, склалася під впливом ендогенних і екзогенних факторів, які діяли в кайнозої. У загальному плані геоморфологічної будови область - слабохолмистої рівнина, характер розчленування якої обумовлений геологічною будовою і тектонікою. Між геоструктур і рельєфом на всій території області існує прямий зв'язок. Особливістю геоморфологічної будови Херсонської області є і те, що вона повністю розташована в межах самого низького геоморфологічного рівня Україна - Причорноморського, переважні висоти якого 50-60 м над рівнем моря. Широкі межиріччя є майже плоскими рівнинами без великих коливань відносних висот. Територія області має загальний ухил з північного заходу на південний схід. Середня абсолютна висота території області складає 46 м, максимальна амплітуда висот 101,4 м. Біля с. Ушкалка Верхньорогачицький район знаходиться найвища точка області - 101 м. Мінімальні позначки - мінус 0,4 м на деяких ділянках узбережжя Сиваша. У тектонічному відношенні територія Херсонської області ділиться на три частини. Перша - зона нижньопротерозойський складчастості - Український кристалічний щит (південні схили його Середньопридніпровському блоку). Кордон цієї частини проходить по лінії Калінінське - Каховка - Іванівка. Тут поєднуються лінійні або куполоподібна антиклінорій (Нікопольський, Каховський, Білозерський) з синклінорієв (Великолепетиським, Асканійський). Інша частина - Причорноморська западина, яка є зануреним південним схилом Східно-Європейської платформи. За геофізичними даними глибина залягання архейсько-протерозойський платформи становить тут від 1000 до 3000 м. Південна межа докембрійського фундаменту проходить по акваторії північно-західної частини Чорного моря, середині Сиваша, на північ від півострова Чонгар і Генічеська. Тут на крайньому південному сході в фундаменті виділяється причорноморська западина герцинської Скіфської плити, яка складає третю тектонічну структуру Херсонської області. Глибина залягання цієї частини фундаменту - 3000-3600 м. У формуванні як докембрійського, так і герцинського блоків фундаментів велика роль належить розломно-блокової тектоніці, проявом якої стали витягнуті з півночі на південь в субмеридиональном напрямку чотири регіональні розлому, а також мережа локальних розломів між ними як субмеридіонального, так і субширотного напрямків. Сучасні вертикальні рухи земної кори дуже диференційовані. У рельєфі Херсонській області виділяють такі складові частини: Бузько-Дніпровська, Токмацького, Асканійське-Мелітопольська, Нижньодніпровська рівнини і Присивасько низовина.

Бузько-Дніпровська лісова рівнина займає всю правобережну частину Херсонської області і нешироку смугу на лівому березі Дніпра вздовж Каховського водосховища. Вона має найбільші абсолютні відмітки висот і слабкий ухил на південь до узбережжя Чорного моря. Будова поверхні відрізняється незначною розчленованістю, широкими вододільними плато Інгульця і Дніпра на півночі і Південного Бугу і Дніпра на півдні. Долини цих річок врізані неглибоко. Коливання відносних висот на півночі становить 50-80 м, на півдні - 20-30 м.

Токмацька слабкоуклонна лісова рівнина займає лівобережну південну частину Херсонської області. Її південним кордоном є слабо-виражений уступ по лінії Каховка - Іванівка до Асканійське-Мелітопольської терасовою рівнини. У геологічно-тектонічному відношенні вона розташована на південному схилі Українського кристалічного щита до Причорноморської западини, де поверхня фундаменту поступово знижується. На півдні рівнини поверхні докембрійських відкладів заглиблюються до 600 м. Тільки їх краю порізані ярами і балками, а на вододільних просторах ідеальну рівнинність порушують поди - замкнуті зниження різних розмірів і форм. Абсолютні позначки поверхні складають 60-70 м. Від лінії, яка проходить приблизно через смт. Горностаївка - з. Покровка, існує помітний ухил поверхні на південь від 70-80 до 40-50 м. Цей розтягнутий на 30-40 км похилий уступ розчленований дрібними плоскодонними балками - розділами. Південна межа цього похилого широкого уступу збігається з південною межею Токмацький слабоуклонной лісової рівнини.

Асканійське-Мелітопольська Террасовая рівнина є продовженням на південь Токмацької. Її південна межа проходить по корінній частині Перекопського перешийка, далі трохи на північ узбережжям Сиваша до Генічеська. На заході вона проходить по лінії Каховка - Хорли, а на сході виходить за межі області. На сході рівнини найбільш поширеним є рівнинно-лощини тип рельєфу. Лощини, так само як і поди, неглибокі і мало помітні. У центральній частині цієї рівнини на широкому вододільному просторі багато ледь помітних замкнутих подів просадного походження. На півночі різко виділяються у рельєфі Дмитровська і Серогозької розділи, на схилах яких відбувається досить інтенсивне площинне змивання. Північно-східна частина рівнини дрену верхів'ями балок Великий Утлюк і Малий Утлюк і виділяється як район дренованих яружно-балкової типу з широкими обривистими вододілами.

Нижньодніпровська терасовою-дельтових рівнина за природними умовами найбільш різко виділяється серед всіх областей степової зони України. Геологескую основу сучасного рельєфу цієї території створюють алювіально-дельтові піщані відкладення, лесовидні супіщані суглинки, що залягають на розмитих, різноманітних за літологічним складом відкладах неогену: Вапняково-мергельних утвореннях меотис, понтічних вапняках і піщано-глинистих відкладах Куяльницького ярусу. Орографічно рівнина поділяється на два рівні - північно-східний з абсолютними відмітками висот 40-50 м і південно-західний з висотами 3-5 м. В цілому це слабохолмистої низовина.

Плавні Дніпра від Нової Каховки до Дніпровського лиману добре виражені в рельєфі. Вони поступово розширюються від 2-3 до 10-12 км. Висота плавнів над рівнем Дніпра змінюється від 2-2,5 м біля Нової Каховки до 1 м біля Херсона. Нижньодніпровські плавні надзвичайно порізані протоками і рукавами. Часто зустрічаються озера різних розмірів і конфігурацій. Нижче Херсона русло річки розділяється на численні русла, створюючи сучасну дельту.

2.5 Біотичні рекреаційні ресурси

Територія Херсонської області за ботанічним районуванням розташована в трьох ботаніко-географічних районах степової зони, а саме: в Правобережному Злаковому степу Лівобережному злаковому степу. За геоботанічним районуванням територія області відноситься до 9 геоботанічних районів смуги Типчаково-ковилових степів та смуги Полиново-Злакових.

(Пустельних половино-типчаково-ковилових) степів Приазовсько-Чорноморської степової під провінції причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько Азіатської степової зони (області).

Рослинний світ можна охарактеризувати як єдність флори і рослинності. Флора -- це система географічних популяцій всіх видів рослин, які спонтанно оселились на території даного природно-географічного району.

У зв'язку з різноманітністю природних умов території області тут зростає велика кількість видів рослин і грибів. Вищих судинних рослин (папоротеподібні, хвощеподібні плауноподібні голонасінні, покритонасінні) за попередніми даними відмічено близько 1500 видів, вищих несудинних (мохоподібних) - 120 видів, водоростей діатомових, жовто-зелених, харових, золотистих, динофітових, евгленових, червоних, зелених, а також синьо - зелених(прокаріотів) більше 500 видів, грибів близько 850 видів, в т.ч. 150 видів лишайників.

Рослинність - це сукупність рослинних угруповань, система фітоценозів даної ділянки земної поверхні або всієї Землі. На відміну від флори рослинність характеризується не тільки видовим складом, але й рясністю кожного виду, певним їх поєднанням, екологічними зв'язками. Вона залежить від еколого-географічних чинників, що діють на загально планетарному, регіональному та місцевому рівних. Фітоценоз -- це угруповання рослин, що пристосувалися до певних умов місцезростань в процесі пристосувальної еволюції і чітко відмежовані від угруповань на відносно однорідній ділянці земної поверхні Він є, відкритою системою, в якій відбувається продукування органічних речовин, динамічною системою, що змінюється протягом сезону, року та більш тривалих періодів.

Рослинність Херсонської області складають ценози зонального, екстра зонального та інтразонального типів. В зв'язку з цим рослинність області дуже різноманітна, складена різними типами ценозів, що сформувались в умовах строкатості материнської породи, ґрунтів, клімату та вологозабезпеченості.

Зональна рослинність -- це рослинність, яка розвивається в умовах плакору (від гр. плакос - рівнина, площина), тобто на підвищеннях, вододільних, рівних чи хвилястих територіях, кліматичні умови яких найбільше відповідають умовам даної географічної зони. Зональна рослинність включає в себе корінні або клімаксові рослинні асоціації і формації, тобто такі, які в процесі сукцесійного розвитку досягли повної відповідності з даними кліматичними умовами через середовищнотвірні абіотичні чинники.

До зональної рослинності відносяться типчаково-ковилові степи, пустельні полиново-злакові степи, степові чагарники, псамофітні різнотравно-типчаково-ковилові степи.

Нижньодніпровські плавні знаходяться у долині річки Дніпро, а також Інгульця, де сформувався своєрідний комплекс різних типів рослинності: лісової та чагарникової, лучної, водно - болотної.

Лісова рослинності приставлена вербовими лісами з верби білої, які приурочені до найбільш підвищених ділянок заплави. Деревостан розріджений, верби суховершиннять у зв'язку з нагінними явищами, проникненням солоної морської води під дією вітру до річища Дніпра та проток. В домішці трапляється верба ламка і осокір, в трав'янистому ярусі зростають: розхідник звичайний, гірчак перцевий, півники болотні тощо.

Осокорові ліси з осокора - тополі чорної займають дещо підвищені місцезростання порівняно з вербовими лісами. В підліску зростають аморфа кущова, ожина сиза, крушина ламка, бузина чорна, у трав'яному ярусі переважають куничник наземний, пирій повзучий, стоколос безостий та інші. На найбільш піднятих місцях в осокорових лісах різко зростає ценотична роль в'яза гладенького та ясеня високого.

Вільхові ліси зустрічаються в дельтовій та перед дельтовій області Дніпра. Це лісові болота, в більшості випадків обводнені, мають торф та мул. Домінує вільха звичайна, зрідка зустрічається верба біла, тополя чорна та біла, дуб звичайний, береза дніпровська.

Чагарникова рослинність значно поширена у плавнях, її складають чагарникові види верб. Чагарники вкрапляються в інші типи рослинності, особливо їх багато серед заростей очерету південного. Лучна рослинність виникла на місці заплавних лісів, з чагарникових угрупувань та замулених боліт. Розрізняють три типи лук: остепнені, справжні та болотисті. Болотисті луки зустрічаються частіше ніж інші.

Болотна рослинність домінує у рослинному покриві плавнів. Болота Херсонщини відносяться до боліт, що живляться ґрунтовими водами, які містять багато мінеральних речовин. Ценози цих боліт дуже прості за структурою, одноманітні. Домінують в них очерет південний, куга озерна, рогіз вузьколистий.

Водна рослинність займає величезні площі мілководь та водотоків. З не вкорінених, вільно плаваючих рослин переважають ряска мала, сальвінія плаваюча, спорідела багатокоринева. Не вкорінена рослинність є дуже давньою, в її складі багато широко ареальних видів, реліктів. Це плавун щитолистий, сальвінія плаваюча, альдрованда пухирчаста. Багато водних угрупувань рідкісні і включені до Зеленої книги України. Це формації сальвінії плаваючої, латаття білого, глечиків жовтих, горіха плаваючого.

Тваринний світ Херсонської області своєрідний, представлений фоновими видами ссавців: козуля європейська, лисиця звичайна, миші, з птахів зустрічаються воронові та чайкові, представники герпетофауни - гадюка степова, вужі, батрахофауни - зелена ропуха, квакша.

Дніпро у своїй нижній течії є своєрідним фауністичним кордоном для ряду видів. Так, наприклад, на його правобережжі зустрічається кріт, крапчастий ховрах, комаха кравчик головач, а на лівобережжі малий ховрах, сліпак пісчаний, емуранчік. Дніпро перешкоджає розповсюдженню на захід близько 40 видів комах.

У прісноводній фауні звичайними представниками є риби, молюски, ракоподібні, комахи, черви, кишковопорожнинні, найпростіші. Крім них деякі тварини лише деяку частину свого життя проводять у воді у пошуках їжі, в період розмноження і розвитку. На поверхні води зустрічаються численні клопи - водомірки, павук доломедес. На відкритій воді живляться крижні, лиски, великі норці, крачки, болотні черепахи. Під листям плаваючих рослин (водокрасу, латаття) можна побачити прісноводних гідр. На підводній частині рослин часто прикріпляють яйця черевоногі молюски - ставковики та котушки. З нижнього боку листків знаходяться яйця метеликів - вогнівок. Серед рослин живуть хижі клопи, молюски - річкова чашечка, п'явки, до рослин прикріплюють свої житла павуки срібляники, в товщі води плавають дафнії, циклопи, личинки бабок, вертячки.

З хребетних тварин основними мешканцями прісноводних водойм є риби це: амур білий, товстолобик, гірчак, краснопірка, плітка, в'яз, короп сріблястий, до бентосоїдних відносяться промислові риби, такі як лящ, карась, гунтера, бички, серед хижих відомі щука, судак, сом.

У Дніпровських плавнях тваринний світ насичений і різноманітний. Із ссавців тут зустрічаються бобер річковий, видра річкова, норка європейська, горностай, кутори велика та мала, водяна полівка, миша маленька а також акліматизована ондатра. Багато видів що мешкають у плавнях занесено до Червоної книги України та Європейського Червоного списку.

рекреаційний туристичний чорноморський бальнеологічний

3. Рекреаційні ресурси природно-заповідного фонду

Парк ім. Ленінського Комсомолу Херсонська область, Херсон, вул. Перекопська, Парк Слави Херсонська область, Херсон.

Національний природний парк "Джарилгацький", Херсонська обл., 10000 га. Природний парк створено 11 грудня 2009 року згідно указу президента України Віктора Ющенка з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів північного Причорномор'я. До території національного природного парку «Джарилгацький» погоджено в установленому порядку включення 10000 гектарів земель державної власності, в тому числі 805 гектарів земель державного підприємства «Скадовське дослідне лісомисливське господарство», що вилучаються в установленому порядку та надаються національному природному парку в постійне користування, і 6726 гектарів земель державного підприємства «Скадовське дослідне лісомисливське господарство» та 2469 гектарів акваторії Джарилгацької затоки Чорного моря, що включаються до складу національного природного парку без вилучення.

Історико - культурні туристські ресурси в Херсонській області.

Визначні пам'ятки культури і місто будівництва.

Херсонська фортеця, комплекс будівель і залишки оборонних споруд, що дали почало місту (зараз - територія Комсомольського парку). Збереглися арочні Московські (Північні) і очаківські ворота (вул. Перекопськая, 13) кінця XVIII в., пороховий льох, а також арсенал (вул. Перекопськая, 10), побудований в 1784 р., - одна з найраніших будівель фортеці. Екатеріненській собор (1782-1787 рр.) з дзвіницею (1806 р.), вул. Перекопськая, 13. На місці дерев'яної Михайлівської церкви, на території колишньої фортеці. У інтер'єрі - твори живопиши, приписувані В. Боровиковскому і Д. Льовіцкому. У 1791 р. тут був похований кн. Р. Потемкин-таврічеській. На території - “Пантеон Херсонкой фортеці” - поховання полеглих офіцерів.

Греко-софійська церква (1780 р.), вул. Червонофлотська, 13. Кам'яна, з дерев'яним розділом. У інтер'єрі зберігся настінний живопис, різьблення, дерев'яні скульптури.

Святодуховській собор (1804-36 рр.), вул. Декабристів, 36. Кам'яний, в стилі класицизму.

Очаківські (Західні) ворота, кінець XVIII ст.

До наших днів від архітектурного ансамблю Херсонської фортеці збереглися лише Очаківські та Московські ворота з пов'язаними з ним бастіонами, один з кріпаків колодязів, будівля арсеналу, пороховий льох, Катерининський собор з дзвіницею.

Ворота арочні, складені з добре обробленого Інгулецького вапняку, декоровані пілястрами і аттиком. Детальніше.

Московські (Північні) ворота, кінець XVIII ст. (Вул. Перекопська, 13).

Вони повністю ідентичні Очаківським воріт. Названо по напрямку доріг, що ведуть з Херсонської фортеці на Очаків і на Москву чи Петербург (друга назва Московських воріт - Санкт-Петербурзькі). Розташовані в північно-східній частині фортеці (нині парку Ленінського комсомолу). Мали підйомний міст через рів, з'єднували фортецю з військовим форштадт. Детальніше.

Будинок з атлантами (вул. Суворова, 8).

За відомостями Е.В. Горностаєва цю садибу розмірами 24 на 12 сажнів, що межує з півночі - з ділянкою дворянського зібрання Херсонської губернії, зі сходу - з ділянкою Марченко, із заходу - з ділянкою Зільберштейна, придбав в 1905 році видатний херсонський нотаріус, гласний міської думи, дворянин Ю.П. Куликівський під заставу майна своєї дружини Є.Л. Куликовської.

Будинок купця Медведєва, 1900 р. (вул. Петренко, 6 / пер. Дори Любарської).

Будинок побудований в 1900 р. як житловий у формах еклектизму з елементами класицизму і рококо. З 1957 р. в цьому будинку міститься Державний архів Херсонської області.

У топоніміці Херсона "Стежка" - знакове поняття, прикмета 20 століття, як Потьомкінський сквер - візитна картка 19 сторіччя. Військове, Млини, Сухарне, Забалка, Суворовська, Стежка - ці назви невіддільні від Херсона. Міська лікарня імені Афанасія і Ольги Тропіних, споруджена на кошти їх спадкоємців ", розташована на північно-західній стороні міста, де колись були морські казарми і госпітальні бараки, що прийняли поранених солдатів і матросів з театру Кримської війни, облоги Севастополя в 1854-55 роках. Діяльність Суворова безпосередньо пов'язана з історією нашого міста. Саме йому були підпорядковані війська, які в 1787-1788 роках обороняли Херсонсько-Кінбурнській плацдарм. Серед них були і чорноморські, і катеринославські козаки - колишні запорожці.

Після закінчення російсько-турецької війни 1787-1791 років штаб Суворова розташувався в Херсоні у будинку під номером 1-а. Детальніше...

На перехресті вулиць Комунарів та Леніна привертають увагу кілька видатних пам'яток старовини.

Серед них - будинок, побудований в 1904-1905 роках для Міської Думи. У його архітектурі відчуваються мотиви ренесансу: Він справді нагадує середньовічні ратуші.

З 1978 року в його стінах знаходиться експозиція Херсонського художнього музею ім. О.О. Шовкуненко. Детальніше.

У будинку № 16 в кінці XIX століття знаходився нічліжний будинок, споруджений на кошти родини Фальц-Фейнів. Не підтверджена документально історія про те, що в кінці серпня 1891 сюди був доставлений письменник Максим Горький, по-звірячому побитий селянами в селі Посад-Покровське за спробу заступитися за жінку. Після одужання Горький через Олешки вирушив у Крим.

Літературний відділ Херсонського краєзнавчого музею розташований у колишньому будинку А. Гурфінкеля.

У 80-х роках XIX століття його орендувало херсонське земство, а в 1891 році в ньому жила сім'я вчителів-вихователів, у якій народився майбутній російський письменник Б. Лавреньов. Інтер'єр житла, особисті речі письменника сьогодні складають важливу частину експозиції літературного відділу.

Будинок Другої Маріїнсько-Олександрівської жіночої гімназії, побудована в стилі еклектизму із застосуванням мавританських архітектурних традицій у 1896 році (вул. Перекопська, 3). Автор проекту - херсонський цивільний інженер Казимир Іполитович Квінто. Це найстаріше жіноче середній навчальний заклад Херсона, засноване відомими діячками народної освіти - сестрами Софією, Марією та Оленою Гозадіновимі.

Херсонська губернська лікарня була заснована в 1818 році за розпорядженням Херсонського цивільного губернатора. Керував нею "Наказ громадського піклування" Міністерства внутрішніх справ. У 1845 році на території лікарні розміщувалися притулок для немічних, самотніх людей похилого віку і сирітський будинок, в якому містилися 30 хлопчиків і 20 дівчаток. У 60-х роках XIX ст. губернська лікарня стає земської.

По вулиці Жовтневої революції звернемо на вулицю 9 січня. До 1917 року вона іменувалася Ганнібаловская, на честь першого будівельника Херсона, генерала-цехмейстера Івана Абрамовича Ганнібала. У двоповерховій будівлі № 30, побудованому в стилі неоампір на початку XX століття, перебувала мануфактура братів Камінських. Декоративне оздоблення фасадів будинку вражає своєю суворою урочистістю. Нині тут розмістився Обласна спілка споживчих товариств.

Архітектурний ансамбль Покровської площі сформувався на початку XX століття. У будівлі відділення Санкт-Петербурзького банку відчуваються мотиви романського і мавританського стилів, в колишніх прибуткових будинках - берлінського модерну (будинок № 18).

Ймовірно, будинок для міської поштової контори було побудовано в 1830 році. У його архітектурі були використані кільові арки у віконних прорізах як елементи татарської архітектури, специфічною для Північного Причорномор'я. До цього херсонська пошта знаходилася на вулиці Суворовської, в будинку, де жив Джон Говард, а ще раніше - на Ерделевской, в будинку адмірала Сенявіна.

Археологічні і історичні пам'ятки.

Пам'ятки, пов'язані з подіями Великої Вітчизняної війни:

1. Пам'ятний знак морякам Дунайської військової флотилії. Могила невідомого солдата. Монумент на честь воїнів-визволителів міста.

2. Герою Радянського Союзу І.О. Кулику, керівнику підпільної організації «Патріот Батьківщини».

3. Герою Радянського Союзу М.М. Суботті.

4. Меморіальна дошка воїнам-портовикам.

5. Монумент «Гармата-ветеран» на честь воїнів-визволителів міста.

6. Герою Радянського Союзу, генералу Д.М. Карбишеву.

Пам'ятники архітектури:

1. Петербурзькі ворота, 80-ті р. XVIII ст.

2. Арсенал 1784.

3. Очаківські ворота, кін. XVIII ст.

4. Резиденція губернатора 1905.

5. Складські споруди, кін. XVIII ст.

6. Бібліотека 1896-97 р.

В області народилися:

Куманченко Поліна Володимирівна (1910-1992) - актриса театру і кіно, народна артистка СРСР (1960).

Бондарчук Сергій Федорович (1920-1994) - актор, режисер кіно, народний артист СРСР (1952).

Матвєєв Євген Семенович (1922-2003) - актор, режисер театру і кіно, народний артист СРСР (1974).

Шульга Іван Миколайович (1889-1956) - художник, живописець, графік, Портретист, пейзажист. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1946). Почесний громадянин м. Скадовська (посмертно).

Спендіаров Олександр Опанасович (1871-1926) - композитор, диригент, основоположник вірменської симфонічної музики, видатний музично-громадський діяч, лауреат премії ім. М.І. Глінки (1908, 1910, 1912), народний артист Вірменської РСР (1926).

Музеї.

1) Літературна Херсонщина, музей-квартира Б.А. Лавреньова.

2) Природно-екологічний музей.

3) Херсонський обласний краєзнавчий музей.

Один з найкращих на Півдні України Херсонський краєзнавчий музей представляє собою музейний комплекс, який вміщує головну експозицію краєзнавчого профілю, окремі літературний і природознавчий відділи в м. Херсоні, а також периферійні - філія в м. Каховці.

У результаті пошукової роботи постійно зростає кількість експонатів у фондових колекціях. З 1997 р. вона збільшилася більш ніж на 70 тис. одиниць. У 1996 р. в музеї створено сектор етнографії, співробітниками якого, з метою пропаганди національного історичного та культурного надбання, організовано багато виставок, проведено пошуково-збиральної експедиції по районах області.

Музей здійснює координаційне керівництво мережею музеїв на громадських засадах. З його методичною допомогою в останні 25 років в області побудовано 135 музеїв на громадських засадах. З 1975 по 2000 рр. експозиції краєзнавчого музею.

4) Художній музей ім. О.О. Шовкуненко.

Соціально-економічні туристські ресурси в Херсонській області.

Туристична інфраструктура у нашому розумінні - це сукупність підприємств, установ і закладів, діяльність яких спрямована на задоволення потреб людей, котрі беруть участь в оздоровленні або відпочинку, а також шляхів сполучення і транспорту та об'єктів розміщення туристів, що забезпечують умови стабільного функціонування. Ми розглядаємо її цілісною системою, що складається з двох підсистем: соціальної та виробничої, які взаємопов'язані та взаємообумовлені відносно обслуговуючого суб'єкта. У свою чергу інфраструктура певною мірою формує туристичні регіони, сприяє туристичній спеціалізації та профілю господарювання, адже завдяки наявності інфраструктурних зв'язків між окремими об'єктами визначають якість обслуговування на тій чи іншій території.

Розвиток соціальної інфраструктури повинен відповідати високим стандартам обслуговування, адже турист, віддалений від постійного місця проживання і максимально звільнений від повсякденних турбот, вимагає ефективного обслуговування у вільному часопроведенні. Тут вагоме місце належить закладам розміщення туристів, громадському харчуванню, побутовому обслуговуванню. Саме вони можуть створювати якісні параметри особистого споживання людини, яка відпочиває.

Згідно законодавства України суб'єктами туристичної діяльності є підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, фізичні особи, що зареєстровані у встановленому порядку та мають ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг. Туристична діяльність характеризується великою видовою різноманітністю зайнятих в ній підприємств і організацій різних галузей народного господарства, які загалом утворюють туристичну індустрію. До них відносяться, суб'єкти туристичної діяльності, що здійснюють розробку і реалізацію турпродукту (туроператори), турагентства, що займаються реалізацією турпродукту, бюро подорожей, що організують тури, екскурсійні бюро, підприємства розміщення, харчування, транспортні організації, страхові та ін.

Упродовж 2012 р. в області налічувалось 315 колективних закладів розміщування (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) на 34,3 тис. місць, серед яких 82 (26 %) готелі та аналогічні засоби розміщування (мотелі, кемпінги, гуртожитки для приїжджих, туристські бази, студентські літні табори) на 4 тис. місць та 233 (74 %) спеціалізованих засоби розміщування (санаторії, дитячі санаторії, пансіонати з лікуванням, санаторії-профілакторії, будинки, пансіонати та бази відпочинку, оздоровчі заклади 1-2 денного перебування) на 30,3 тис. місць.

Найбільше закладів колективного розміщування розташовано на території Генічеського (33 %), Скадовського (20,6 %), Голопристанського (19 %), Каланчацького (8,3 %) районів.

За 2012 р. послугами готелів та аналогічних засобів розміщування скористались 51,7 тис. приїжджих, у спеціалізованих засобах розміщення відновили здоров'я та відпочили 156,6 тис. осіб.

За даними державного реєстру в Херсонській області у 2001 році налічується 45 ліцензованих туристичних підприємств, що на 41 % вище, ніж у 2000 р. (32 підприємства). З них 21 туроператор та 24 турагента. Туроператори займаються іноземним (прийом іноземних туристів), внутрішнім (прийом вітчизняних туристів) туризмом та екскурсійною діяльністю. При розробці і реалізації турпродукту вони взаємодіють на договірних засадах з усіма елементами інфраструктури туризму.

Страхуванням туристичної діяльності на Херсонщині займаються страхові компанії «Україна», «Гарант-Авто» та «Оранта». Це страхування медичне та від нещасного випадку, а також страхування відповідальності туроператора за ненадання чи надання не в повному обсязі турпослуг. Більшість фірм надають цю послугу з розрахунку страхового покриття до 10 тис. доларів. За добу клієнт сплачує від $1 до 5.

Найбільшим транспортним підприємством, що обслуговує туристичну галузь, є автобаза «Турист» у Херсоні, що має змогу одночасно виводити на маршрути до 40 машин. На Херсонщині налічується біля 20 підприємств, з якими укладаються договори на транспортне обслуговування, а також 5 туроператорів, що мають власний транспорт. Прибуття іноземних туристів здійснюється до Києва авіатранспортом або морським транспортом у порт Одеси. Туроператор забезпечує прибуття туристів на Херсонщину.

Банки забезпечують обслуговування туроператорів та їх клієнтів щодо здійснення безготівкових платежів та використання кредитних карток. При оплаті вартості путівки клієнтом існують два варіанти розрахунків. По-перше, офіційний, коли оплата здійснюється на підставі виставленого рахунка в приписній касі банку в приміщенні фірми або в будь-якому відділені банку. У цьому разі фірма сплачує державі податки і цілковито відповідає за надану послугу згідно договору з клієнтом. Другий варіант -- це оплата готівкою. Вартість може бути трохи нижчою, але весь ризик за неякісне виконання зобов'язань клієнт бере на себе. Практика використання дорожніх чеків на Херсонщині ще не розвинена.

Херсонські фірми не мають права на самостійне оформлення віз та інших документів, необхідних для перетину кордону. Цю процедуру здійснює на прохання херсонської фірми спеціально акредитована київська туристична компанія (зазвичай це фірма «Гамалія»). Іноземні туристи в'їжджають в Україну, виїжджають з України та прямують транзитом її територією через пункти перепустки на державному кордоні України з національним паспортом, у разі наявності відповідної візи.

При створенні туристичного продукту туроператор бронює місця у готелі або санаторно-курортних закладах. На Херсонщині налічується 51 готель, 242 заклади оздоровлення та відпочинку, з них 66 пансіонатів, 4 санаторії, 109 баз відпочинку, 5 оздоровчих комплексів, 3 студентські оздоровчі заклади, 1 табір 9 праці і відпочинку, 54 дитячих оздоровчих табори. При цьому деякі бази відпочинку та пансіонати мають власні потужні спортивно-оздоровчі комплекси (наприклад, база відпочинку «Маяк» у Залізному Порту). Взагалі сезон на херсонських курортах (Залізний Порт, Лазурне, Скадовськ, Генічеськ, с Красне та ін.) триває з 1 червня до 15--20 жовтня, на базі відпочинку «Червоні вітрила», що в Лазурному -- з 1 квітня до 20 жовтня. Середня місткість закладів в залежності від їх виду складає: пансіонати -- 400, бази відпочинку -- 350--400, санаторії -- 250--300, дитячі оздоровчі табори -- 200--250 місць, що дозволяє протягом року прийняти біля півмільйона туристів. Санаторно-курортні заклади забезпечують розміщення, харчування, та деякі організовують культурно-масові заходи. Взагалі санаторно-курортні заклади повинні підлягати обов'язковому ліцензуванню, але на Херсонщині ця практика тільки почала запроваджуватись. Існують три варіанти реалізації путівок санаторно-курортними закладами: власний збут, через посередників -- турагентів і туроператорів Херсонщини та через турагентів інших областей України та інших країн. Готелі в Херсонській області взагалі забезпечують розміщення, харчування і обслуговування туристів, але деякі туристичні комплекси, прикладом яких є готель «Фрегат» надають додаткові послуги, такі як екскурсії містом з відвідуванням музеїв, одноденні поїздки до сільської місцевості з обідом, дегустація вин, поїздки до заповідника «Асканія-Нова», прогулянки катером Дніпром, відвідування острову рибалок з обідом з рибних блюд, полювання. Крім того подібні готелі мають плавальний басейн, сауну, салони краси, ресторани, нічні клуби, банкетні зали для організації відпочинку та пункти обміну валют, відділення зв'язку, телефакс, ксерокс, конференц-зал для проведення ділових зустрічей. Але незважаючи на це, в Херсонській області досі немає жодного сертифікованого готелю.

Екскурсійне обслуговування туристів здійснює Херсонський краєзнавчий музей, художній музей ім. О. Шовкуненка, Херсонський планетарій, заповідник «Асканія-Нова» (дендропарк, зоопарк, музей) та інші культурні заклади. Вони самостійно розробляють програму екскурсій щодо свого закладу і надають послуги екскурсовода на основі угоди з туроператором. Якщо туроператор має власний екскурсійний продукт і самостійно його реалізує, екскурсоводом (гідом-перекладачем) є працівник туристичної фірми, який діє на основі наряду-путівки, технологічної карти, контрольного тексту та матеріалів «Портфеля екскурсовода». Після закінчення екскурсії наряд-путівка повертається суб'єкту туристичної діяльності, який веде їх облік. Туроператори розробляють екскурсійні маршрути самостійно, на основі агентських угод або по рекомендації управління з питань туризму. Найбільш поширені рекомендовані маршрути: «Від Тягина до Кам'янки», «Давньоруське Олешшя і козацькі Олешки», «Кінбурнська коса». Вже кілька років розробляється туристичний маршрут «Чумацький шлях». Його розробка пов'язана з іншими областями і потребує їх участі. Але, можливо розробити цей маршрут і в межах Херсонщини. Додаткові послуги у вигляді організації рибалки та полювання на Херсонщині надаються туроператором на основі договору з Херсонським відділенням Українського товариства мисливців і рибалок, до складу якого входять три мисливсько-рибальські бази: «Краснюкове», «Проріжка» та Козачелагерська база. Другим подібним підприємством є Херсонське державне лісогосподарське об'єднання «Херсонліс», що має на території області такі лісомисливські господарства: Херсонське ДЛМГ (головна база в селищі Рабильче) -- полювання на водоплавну птицю в радіусі від 1 до 40 кілометрів, а також на вальдшнепа, фазана, гуску, зайця; Скадовське ДЛМГ (база на острові Джарилгач) -- полювання на оленя благородного, муфлона, водоплавну птицю; Гавриліське ДЛМГ (база в с Гаврилівка) -- олень благородний, косуля, лисиця, заєць, куріпка, качки, гуси.

Туроператор може займатися реалізацією власного продукту безпосередньо туристу, але найчастіше реалізацію здійснює турагент. У разі взаємин з турагентами в обов'язки туроператора входить створення турпродукту, а турагент зобов'язаний провести рекламну кампанію на ринку туристичних послуг, здійснити комплектацію груп та відправку туристів, забезпечити туроператора інформацією, необхідною для оформлення документів та бронювання місць на транспорті та в готелі, проінформувати туриста про вартість путівки та систему розрахунків, отримати та перерахувати кошти туроператору в оплату путівки. Організація турів здійснюється на підставі ваучера-путівки. Турагенти в Херсонській області загалом займаються внутрішнім та закордонним туризмом (відправкою вітчизняних туристів за кордон). При цьому вони взаємодіють з туроператорами інших областей України та іноземних країн.

За даними прес-служби Херсонської облдержадміністрації згідно статистичних показників і проведеного моніторингу впродовж літнього сезону Херсонську область відвідало більше 1 млн. організованих туристів.

У відповідності з реєстром ліцензіатів у поточному році в області зареєстровано 115 суб'єктів підприємств, що здійснюють туристичну діяльність (7 туроператорів та 108 турагентів), що на 10 % більше, ніж у минулому році.

Згідно проведеному моніторингу в області розташовано 313 закладів оздоровлення і відпочинку, з них під час курортного сезону офіційно функціонували 141 заклад, що на 48 % менше, ніж у минулому році.

На території чотирьох курортно-рекреаційних районів розташовано 288 міні-готелів і міні-пансіонатів, з них 125 - в Голопристанському, 81 - в Генічеському, 75 - Скадовському і 25 - в Каланчацькому районах.

Аналіз стану розрахунків з бюджетами всіх рівній підприємств туристичної галузі у розрізі видів діяльності показав збільшення доходів на 51 % - до 22 млн. грн.

Також треба зазначити, що головною проблемою розвитку туристичної галузі є сезонність функціонування більшості закладів розміщення туристів і слабка ефективність сертифікації і стандартизації оздоровчих закладів, а це найбільш дієвий інструмент управління якістю послуг і додаткові робочі місця.

Зазначимо, що згідно прогнозам курорти регіону в 2013 році відвідають майже на 40 % більше туристів, ніж у 2012 році.

У курортних зонах області в минулому році працювали 135 готелів з більш ніж 9 тис. номерів (більше 25 тис. місць). Також туристів приймали 50 будинків і пансіонатів відпочинку більш ніж на 10 тис. місць, 12 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням (майже 3 тис. місць), 8 санаторіїв-профілакторіїв (майже 1 тис. місць), 166 баз та інших закладів відпочинку (майже 22 тис. місць) і більше 500 дитячих таборів відпочинку (майже 16 тис. місць).

У Херсонській області активними темпами йде розвиток зеленого туризму - з'являються нові садиби, маршрути, розваги. Кожна садиба неповторна, як в оформленні інтер'єрів, так і в організації дозвілля. На одній садибі Вас навчать готувати оригінальні українські страви, на іншій - запропонують катання на байдарках або конях, на третьому - навчать робити сувеніри та прикраси своїми руками. Такий цікавий і різноманітний відпочинок запам'ятається надовго, і наступного разу можна буде приїхати вже з друзяьмі та рідними. Наприклад садиба Квітуча вишиванка - розташована на лівому березі річки Дніпро біля м. Херсона, база зеленого туризму Чайка - розташована на березі річки Чайка в мальовничому місці голопристанщини за 35 км. від міста Херсон. Бази відпочинку Чумацька криниця, Білі зорі. Також є сектор екологічного туризму Сатурн, якому в Україні немає рівних. Це прокладені маршрути на Козацьких островах, які вкриті лісами.

Історико-розважальний комплекс "Зелені хутори Таврії" створений на місці старовинних хуторів, які існували між Цюрупинському і Голої Пристанню до поч. XX в. Музеєм народного побуту XV-XX ст. є справжня українська хата. Музейна експозиція розповідає про побут українців на цих землях. Також представлена історія грошових знаків півдня України. Відвідувачам пропонують: майстер-класи в гончарній майстерні та кузні, атракціон "Торфоленд" (поїздка на торф'яні копальні), верхова їзда та ін.

Територія Херсонської області є одним з центрів міжнародних економічних та транспортних зв'зків, через який проходять залізничні, автомобільні магістралі та трубопроводи. Перспективи його розвитку пов'язані із збільшенням вантажопотоків та підвищенням ефективності перевезень.

Сприятливе економіко-географічне та геополітичне розташування, унікальна екологія та природні ресурси аграрної і переробної галузей, транспортної мережі, курортно-рекреаційної сфери та туризму, функціонування яких пов'язано із збільшенням пасажиро- і вантажообігу.

В Херсонській області діє розвинута транспортна система, до якої входять 2 діючі міжнародні морські порти в м. Херсоні та м. Скадовську, 2 законсервованих морських портопункти - в м. Генічеську та с. Хорли Каланчацького району, Херсонський міжнародний річковий порт та 7 річкових портів на річці Дніпро, мережа залізничних пасажирських та вантажних станцій, автомобільні та трубопровідні магістралі, міжнародній аеропорт м. Херсон та законсервовані площадки аеропортів в мм. Скадовську, Генічеську, с. Лазурне Скадовського району.

Через територію Херсонської області проходять транзитні автодорожні транспортні коридори: Євроазійський транспортний коридор Одеса - Миколаїв - Херсон - Керч, Чорноморська автомагістраль Рені - Ізмаїл - Одеса - Миколаїв - Херсон - Бердянськ - Ростов, автопаромна переправа Зунгулдаг (Туреччина) - Скадовськ - Херсон - Миколаїв - Одеса.

Над територією Херсонської області пролягає декілька міжнародних повітряних шляхів, які використовуються для перевезення вантажів важкими літаками і з'єднують Азію, Європу, США. Вже сьогодні ці літаки можуть виконувати дозаправлення пальним в Херсонському аеропорту.

Все це передумовлює створення вузлового Чорноморсько-Азовського контейнерного терміналу, що буде задовольняти потреби України як транзитної країни по використанню власних внутрішніх шляхів та внутрішніх шляхів сусідніх країн - Росії, Білорусі.

Разом з тим, термінальний комплекс буде задовольняти потреби регіональної економіки.

Для забезпечення інформаційної підтримки ведеться інформаційне супроводження розділу «Інвестиції» на Інтернет-сайті, висвітлюється у засобах масової інформації та на заходах виставково-ярмаркового характеру інформація про привабливість регіону для ознайомлення потенційних інвесторів з інформацією про туристично-курортний потенціал області.

Для створення більш якісного рекламно-інформаційного забезпечення туристичної привабливості області необхідно створити туристично-інформаційний довідник, як для споживачів послуг так і для інвесторів.

Одним із заходів, що впливають на стан та розвиток туристичної галузі в області є проведення аналізу діяльності суб'єктів туристичної галузі.

За даними звіту державної служби статистики за 2011 рік загальна кількість суб'єктів туристичної діяльності в Херсонській області склала 82 одиниці, в тому числі юридичні особи - 22 одиниці, фізичні особи-підприємці - 60.

Серед юридичних осіб 5 суб'єктів складають туроператори, 13 - турагенти та 4 - суб'єкти, що здійснюють екскурсійну діяльність. Серед фізичних осіб-підприємців найбільшу частку складають турагенти - 52 одиниці, та суб'єкти, що здійснюють екскурсійну діяльність - 8 одиниць.

Якщо порівняти ці дані з загальною кількістю суб'єктів туристичної діяльності в Україні за 2011 рік, що склала 2442 - юридичних осіб та 2351 - фізичних осіб-підприємців то доля Херсонської області складає 0,9 % та 2,5 % відповідно. Цей показник є невисоким в порівнянні з іншими областями.

України, але регіон має багато перспективних можливостей, зокрема дохід від суб'єктів, що здійснюють екскурсійну діяльність, який складає 4,5 %. Отже необхідно розробити заходи, щодо підвищення привабливості екскурсійної діяльності для споживачів, шляхом створення нових екскурсійних маршрутів, підвищення якості обслуговування на вже існуючих маршрутах, створення інформаційної підтримки екскурсійної діяльності в засобах масової інформації, мережі Інтернет, створення нових робочих місць, підготовки або перепідготовки кваліфікованих кадрів.

Размещено на Allbest.ru