Розвиток готельного господарства у світі
Тенденції та передумови розвитку підприємств готельного господарства. Теоретико-методологічні засади суспільно-географічного дослідження готельного господарства. Характеристика сучасної готельної індустрії та перспективи розвитку готельних корпорацій.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.11.2014 |
| Размер файла | 139,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Оплата готельних послуг здійснювалась згідно європейських традицій: проживання та харчування оплачувались окремо, що давало можливість клієнтам харчуватись на вибір у готелі (згідно меню), або в інших закладах харчування. Таким чином, згідно основних функціональних параметрів - архітектурних особливостей, типу приміщень, облаштування інтер'єру, обслуговування, в США формується тип висококласного сучасного готелю, який з урахуванням європейських принципів у сфері гостинності модернізувався в індустріальному багатонаціональному суспільстві і став основою міжнародної готельної індустрії.[21]
У США з розвитком залізничного сполучення виникає нова форма засобів гостинності для обслуговування пасажирів - придорожні їдальні. Перші їдальні організовуються на вокзалах і найчастіше пропонували в антисанітарних умовах неапетитні страви. Згодом, у 1876 p., Фред Харвей на вокзалі міста Топіка (адміністративний центр штату Канзас) відкриває перший невеликий ресторан, що започаткував історію нового типу засобів харчування. У ресторанах Харвея відвідувачі відчували затишок, отримували високоякісне обслуговування та смачні страви. Цього ж року в місті Флоренс, на цій же вітці залізниці, Фред Харвей відкриває перший готель. Упродовж 1880 - 1890 pp., вздовж залізничної колії в Санта-Фе, через кожні 100 миль, будувалась мережа "Будинків Харвея". їхнім атрибутом було якісне обслуговування, яке надавалось молодим, підготовленим персоналом, в основному гарними дівчатами, а також сумісний ресторан, у якому завжди можна було замовити обід із свіжих та смачних страв.
У XIX ст., у Європі, аналогічно США, виникають готелі з високим рівнем комфорту, зорієнтовані на обслуговування багатих гостей - політиків, вищого офіцерства, інтелігенції. У розташуванні розкішні готелі тяжіли до найбільших адміністративних центрів, відомих місць відпочинку та оздоровлення. Серед найбільш відомих комфортабельних готелів - "Badishe Hof", що виникає у 1801 р. у Баден-Бадені (Німеччина), "Grand Hotel Schweizerhof" 1859 p., в місті Інтерлакені[8]
(Швейцарія) та ін. Водночас, відкриття та вивчення мінеральних вод зумовлює відкриття перших європейських бальнеологічних курортів у місті Хайлиген-дам, Нордерней, Тра-вемюнд (Німеччина).
Поява освітніх закладів у Європі зумовлює необхідність розвитку системи закладів громадського харчування та розміщення для учнів та студентів. Перші гуртожитки для студентів коледжів виникають у XII ст., у Франції, Іспанії, та інших європейських країнах. Значно пізніше організовуються їдальні при закладах освіти. Перші шкільні їдальні виникли у Франції 1849 р. У 1865 р. відомий французький письменник Віктор Гюго на острові Гернсей, що належить Англії, у власному будинку, організовує їдальню для місцевих школярів. У 1853 р. аналогічний заклад організовує Товариство допомоги у Нью-Йорку при промисловій школі. У найближчі десятиліття подібні заклади виникають у багатьох школах інших великих міст США.[20]
Посилення ролі міст на фоні швидкого індустріального розвитку у другій половині XIX ст. - на початку XX ст., зумовлює масову їх забудову, в тому числі появу робітничих кварталів та окремого типу засобів розміщення - гуртожитків. Типовим прикладом будівництва гуртожитків (фамі-лістерів) у Франції були побудовані підприємцем Годеном при заводі обігрівальних приладів у Гізі трьох великих корпусів для розміщення 1200 робітників. Біля кожного корпусу розташовувався великий двір, на кожному поверсі будівель виділялись окремі квартири, що доповнювались туалетом та ванною кімнатою. Комплекс фамілістери доповнювався кооперативним магазином, яслами, рестораном, диспансером, лікарнею, театром, школою, пральнею та місцем для купання на річці.[17]
Важливим моментом у рекламі готельних підприємств стає випуск у 1854 р. у Великобританії першого довідника. Довідник містив детальну інформацію про 8 тис. готелів, у ньому вказувались адреса, місткість та опис окремих послуг. Вихід цього довідника започаткував історію інформаційного просування готельних послуг на споживчий ринок, згодом у різних країнах видаються аналогічні довідники, каталоги, буклети, які водночас стають першою туристичною рекламою.
В кінці XIX ст. на початку XX ст. у сфері гостинності відбулися значні зміни. Кількість закладів гостинності інтенсивно збільшується, розширюється їхня функціональна структура, вдосконалюється обслуговування, модернізується архітектура, створюються стандарти в обслуговуванні та елементах оздоблення. Особливо інтенсивно збільшується кількість готелів і ресторанів у Європі і США. У Німеччині, в 1913 р. нараховувалось 90 тис. готелів, Австро-Угорщині - 15 тис, у Росії в 1910 р. - 4685 готелів і т.д. Будівництво нових готелів зумовлює чітку диференціацію у розмірах, умовах проживання, обслуговування. У великих нових готелях створюються комфортні умови проживання, вони розташовуються в центрі міст поблизу важливих транспортних комунікацій - вокзалів, магістралей. Часто нові готелі будуються на місці зруйнованих старих, що не відповідали необхідним вимогам цього часу.
У престижних районах великих міст виникають спеціалізовані готелі для особливо багатих клієнтів - бізнесменів, політиків, діячів мистецтва. Такі готелі пропонували клієнтам максимальні зручності, вишколений персонал з особливою гостинністю сприяв задоволенню побажань гостей. Перший готель, орієнтований винятково на бізнесменів відкривається у 1908 р. у місті Буффало (США) Елсвортом Статлером. Збудований Е. Статлером готель "Statler Hotel" у свій час вважався архітектурним шедевром - просторий вестибюль, ліфти, обставлені дорогими меблями номери, декоративні тканини, дорога сантехніка. У Лондоні у 1905-1908 pp. відкривається подібний готель "Piccadilly", в Амстердамі (Нідерланди) - готель "Victoria", "American Hotel", у Москві готель "Метрополь", "Гранд-Готель", "Париж" та ін.[18]
На межі XIX - XX ст. індустрія гостинності стає важливою сферою економіки багатьох країн. Проблеми будівництва готелів, підготовки персоналу, ціноутворення вирішуються готельними союзами, акціонерними товариствами, концернами. На початку XX ст. з поміж інших виділяється "Лондонський синдикат власників готелів", французький "Союз власників готелів". У 1906 р. виникає "Міжнародний союз власників готелів", що об'єднав власників 1700 засобів розміщення у різних країнах.
3. Сучасний розвиток світового готельного господарства: функціональні та територіальні особливості
3.1 Характеристика сучасної готельної індустрії світу
Сучасний період розвитку готельної індустрії починається після Другої світової війни. Його особливості пов'язані з масовим характером туризму, який стає об'єктом інтересу значної частини населення насамперед у високорозвинених країнах. Розвиток туризму та висока ділова активність населення зумовлює формування упродовж 50 - 70-х років XX ст. потужної мережі закладів розміщення, харчування та розваг.[10]
Згідно даних Всесвітньої туристичної організації (ВТО), у 1980 р. у світі нараховувалось 8 млн. готельних номерів, у 2003 р. їхня кількість збільшилась до 15,4 млн. Лідерами щодо частки номерного фонду є Європа (38,5 % від загальної кількості) та США (33,5 %). В останнє десятиріччя XX ст. найбільше збільшення кількості номерів спостерігається у Південній Азії, з 111,1 тис. до 171,5 тис, друге місце займає Східна Азія і Тихоокеанський регіон, де нараховувалось 3,5 млн. номерів і збільшення становило 45,3 %.
На фоні швидкого загального збільшення кількості готельних підприємств, сучасна світова сфера гостинності перетворилась в індустрію з багатомільярдними доходами у всіх сегментах ринку. Серед головних тенденцій сучасного розвитку індустрії гостинності можна виділити:
1. Поглиблення спеціалізації та диверсифікація готельних послуг;
2. Утворення значних за розмірами корпоративних форм - готельних ланцюгів, які стають транснаціональними компаніями;
3. Широке використання в індустрії гостинності інформаційних систем управління, технологічного забезпечення, маркетингу;
4. Інтеграція капіталу готельних підприємств з капіталом фінансових, страхових, будівельних, транспортних та інших сфер економіки;
5. Широке використання наукового менеджменту в організації та управлінні готельним бізнесом;
6. Розвиток мережі невеликих готельних підприємств зорієнтованих на конкретний сегмент ринку.
У сучасній структурі готельних підприємств поряд з типовими повносервісними готелями активно розвиваються спеціалізовані заклади розміщення зорієнтовані на обслуговування певного сегменту туристичного ринку. Спеціалізовані підприємства згідно профілю виробничої діяльності орієнтуються на обслуговування певної категорії гостей, формують вузький перелік послуг, наприклад, зорієнтований на клієнтів, які приймають участь у конференціях, конгресах, проводять активний відпочинок та ін. Головне завдання спеціалізованих підприємств полягає у створенні максимального задоволення і комфорту під час відпочинку.[9]
Важливим напрямком оптимізації технологічного процесу у готельному бізнесі є диверсифікація виробництва, що пов'язується з розширенням виробничих можливостей готельного підприємства за рахунок раціонального використання ресурсів. Сьогодні готельні підприємства диверсифікують як окремі послуги - пропонують клієнтові згідно попиту та ціни найбільш прийнятний її варіант, водночас інформують клієнтів про нові форми діяльності у цьому виді сервісу. При спорудженні фешенебельних готелів та готелів середнього класу, сьогодні обов'язковими є розважальні, спортивні, оздоровчі послуги, послуги гастрономічних закладів, плавального басейну, фітнес-клубу, сауни, солярію, нічних клубів, косметичних салонів та інших закладів з надання додаткових послуг.
Сьогодні у готельній сфері широко використовують інформаційні електронні системи управління і резервування місць. Спеціальні системи розроблені для готельного сервісу забезпечують виконання систем управління і контролю номерним фондом, використання технічних засобів, ведення рахунків, безпеки тощо. Використання технічних засобів в автоматизації та інформаційному забезпеченні готельної сфери зумовило використання кваліфікованої праці, серед персоналу збільшилась кількість операторів з інформаційного управління, програмістів, портьє-операторів.
Великі готельні корпорації з розгалуженою мережею готельних підприємств використовують єдину систему бронювання місць інтегрованих у глобальну систему Інтернет. Серед найбільш відомих систем виділяється "Amadeus", "Worldspan", "Galileo", "Sabre", "Fedelio Hotel Bank". "Amadeus" найбільш популярна система бронювання, що пропонує скореговану, чітку інформацію про розміщення у близько 35 тис. готелів та інших засобах розміщення у всьому світі. Ця система надає інформацію про розташування готелю, його номерний фонд, послуги, тарифи, окрему інформацію щодо поселення у якому розташоване готельне підприємство.[5]
Для сучасної готельної індустрії характерні різноманітні та складні типи управління представлені одноосібним управлінням, менеджментом, франшизою, орендою, консорціумами, а також різноманітним їх поєднанням. Значна кількість компаній, що володіє готелями, організовує управління професіоналами-менеджерами на підставі договору про управління.
Типова сьогодні форма управління, коли окремі компанії управляють не тільки власними готелями, але й готельним бізнесом, що належить іншим власникам. Частина власності готельного господарства представлена в акціонерній формі - власники володіють контрольним пакетом акцій або представляють лише незначну його частку, можуть продавати права франшизи, а також володіти часткою власності, що входить в консорціум. Інші учасники ринку займаються лише менеджментом або франчайзингом.
Однією із основних тенденцій у готельній індустрії останніх десятиліть, насамперед великих готельних корпорацій у США і Канаді, є участь у їхній діяльності великих інвестиційних фондів нерухомості. У поєднанні з іншими формами фінансування інвестиційні фонди докорінно змінили структуру організації готельного бізнесу, відокремивши право власності та управління готелями. Внаслідок впровадження цього виду фінансування виник новий тип власників готелів, які лише володіють нерухомістю, що приносить доходи, і адміністраторів, які забезпечують ефективне управління в умовах жорсткої конкуренції. Відповідно до форми управління сформувались два типи спеціалізації у готельній сфері: перший - зорієнтований на максимальне задоволення споживачів у довготривалій перспективі, другий - зорієнтований на фінансові інтереси інвесторів, що найчастіше має короткотерміновий характер.[6]
Новації у законодавстві щодо пільгового оподаткування зумовили широке інвестування готельної сфери та зміни у стратегії розвитку підприємництва. Наприклад, відома готельна корпорація "Starwood" складається з "Starwood Hotels & Resorts", американського інвестиційного фонду "REIT" і "Starwood Hotels & Resorts Worldwide" - управляючої компанії, яку фонд найняв для управляння мережею готельних підприємств. Активно охоплюють ринок готельних послуг ріелтерські компанії у Європі. Основними інвесторами виступають пенсійні фонди та банки, що вкладають гроші у готельну сферу за контрактами близькими з US REIT.
Поглиблення спеціалізації у сфері гостинності сьогодні пов'язане з активним процесом утворення корпоративних форм в організації готельних підприємств - міжнародних і національних ланцюгів. Готельні ланцюги - це об'єднання групи підприємств, які здійснюють колективний бізнес і дотримуються в організації бізнесу єдиних стандартів, перебувають під безпосереднім єдиним контролем апарату управління. Утворення готельних ланцюгів відіграє важливу роль у розробці і просуванні на світовий ринок високих стандартів обслуговування клієнтів, організації та управління.
Сьогодні готельні ланцюги охоплюють 30 % готельного ринку світу, понад 200 корпорацій, з яких 25 - найбільші і контролюють 25 % світового профільного ринку. Найчастіше масштаб готельної групи визначається кількістю готельних номерів. Згідно з цим критерієм на світовому ринку сьогодні домінують американські компанії. Вісім із десяти найбільших компаній розташовані в США, тут також знаходиться більше половини з п'ятдесяти найбільших готельних ланцюгів. Крім США, найбільшими готельними ланцюгами володіє Великобританія, тут зосереджено сім великих компаній, Іспанія і Японія - по чотири компанії та ще п'ять держав. Згідно участі торгових марок, сім з десяти належать компаніям США, а також Великобританії та Франції, зокрема відома корпорація "Accor".
На початок цього століття найбільшими конкурентами американських компаній у Європі були "Bass", "Accor" і "Sol Melia". Упродовж 1998 - 2000 pp. провідні європейські компанії значно зміцнили свої позиції на регіональному ринку та за його межами, загальна кількість номерів збільшилась на 13,7 %. Аналіз статистичних даних розвитку світової готельної індустрії свідчить, лідером останніх років є американська компанія "Candant", що займає перше місце за кількістю готельних підприємств - 6455 і номерів - 541315, та кількості франшиз - 6455. [19]
Водночас, проводити чіткий порівняльний аналіз на основі фактичних даних згідно єдиних критеріїв досить важко. Наприклад, за критерієм присутності на світовому ринку найвищий рейтинг має англійська компанія "Bass Hotels & Resorts", a "Marriot" займає перше місце за кількістю готелів якими управляє. Французька корпорація "Accor" відома широким спектром охоплення ринку у різних категоріях готелів - від однозіркових "Etar" до п'ятизіркових "Sofitel". Сучасні тенденції в умовах жорсткої конкуренції найчастіше пов'язуються із закріпленням корпорації лише у вузькому сегменті ринку та зміцнення у цій позиції своєї торгової марки за рахунок поглинання окремих підприємств та інших готельних мереж. Розширення спеціалізації зі створенням нової торгової мережі у готельній сфері сьогодні виняткове явище. Проте, необхідно зазначити, окремі ринкові тенденції та бурхливий розвиток нових технологій зумовлює створення не лише нових підприємств, а також нових типів готелів.[8]
У готельній сфері сьогодні посилились тенденції інтеграції - купівля, об'єднання, партнерські угоди, швидке зростання кількості номерів в окремих корпораціях. Готельна сфера набуває єдиного глобального сектора світової економіки. Про посилення концентрації ринку готельних послуг свідчать статистичні дані - у 2000 р. десять найбільших готельних мереж володіли 3,23 млн. номерів. Необхідно зазначити, що незважаючи на значний вплив великих корпорацій у готельній сфері зумовленого постійним посиленням якості послуг і популярністю торгових марок, особливо у сегменті ділового туризму, вони представляють лише незначну частку світового готельного ринку (18,4 % у 1998 p.).
Інші лідери готельних послуг, що разом формують п'ятьдесят глобальних корпорацій, зосереджують лише 26 % всіх готельних номерів. Поряд з глобалізацією у готельній сфері розвиваються національні компанії, часто представлені національними готельними мережами ("Dorint", "Maritim" - у Німеччині, "Jolly" в Італії, "Fujita Kanko" в Японії, "Southern Sun Hotels" в Південній Африці, "Scandic Hotels" у Швеції та ін.). Таким чином, поряд із тенденціями до консолідації, готельна сфера сьогодні головним чином представлена незалежними підприємствами або невеликими компаніями.[7]
Однією із важливих тенденцій сьогодні є посилення позицій готельних корпорацій у суміжних галузях - туристичній, транспортній, сфері нерухомості та ін. Для готельних корпорацій глобального рівня аналітики готельного бізнесу визначили такий рівень структурно-геопросторової організації - присутність у 120-и країнах, наявність 250 тис. номерів та 1000 готелів. Згідно провідних позицій у світі, Північну Америку презентує корпорація "Cendant", у Південній Америці лідирує "Six Continents", в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні - перше місце займає "Six Continents", друге - "Accor". Аналіз даних ВТО серед окремих регіональних ринків свідчить, що у розвитку готельної сфери спостерігаються такі тенденції:
3.2 Стан готельного господарства в Північній Америці та Європі
У сфері гостинності активність цього регіону зменшилась, що зумовлено терористичним актом 11 вересня 2001 р. у США. Згідно тверджень експертів ринку готельної сфери цей спад суттєво не відобразився на готельній індустрії, сьогодні її позиції відновились.
Сьогодні американський регіон характеризується значною концентрацією готельних підприємств майже всіх відомих торгових марок світу. У зв'язку із високою конкуренцією більшість американських готельних корпорацій намагаються вийти за межі американського ринку. Водночас, відбувається поглинання великими корпораціями дрібних незалежних готелів шляхом їхнього переходу у категорію франшиз. Інший метод поглинання готельними ланцюгами незалежних підприємств стосується їхнього фінансового стимулювання шляхом зменшення членських внесків, звільнення від податків впродовж першого року, часткове повернення інвестицій та ін.[9]
У найближчій перспективі прогнозується зниження темпів розвитку готельної індустрії і зменшення кількості угод у цій сфері. Серед головних причин виділяється монополізація ринку великими компаніями та завищення цін, насамперед серед монополій. Сьогодні на американському ринку завершується процес консолідації і в наступні десятиріччя готельні корпорації очікує процес подрібнення.
Готельна індустрія Європи подібно американській, найбільш розвинена, проте розвивається більш стабільно із стійкими темпами збільшення доходів. У Європі готельна індустрія сьогодні приносить рекордні доходи і дає можливість компаніям достатньо засобів для модернізації та інвестування капіталу. У цьому регіоні значно вища частка незалежних підприємств, що урізноманітнюють ринок готельних послуг, зумовлюють вищу його гнучкість. Проте, світові процеси інтеграції та глобалізації дають підстави прогнозувати у найближчому майбутньому більш інтенсивне поглинання великими готельними компаніями менш конкурентоздатних. Прогнозована ситуація досить ймовірна, оскільки на європейському ринку частка готельних ланцюгів значно менша ніж у США.
Європейська готельна індустрія у порівнянні із північноамериканською характеризується високою часткою незалежних готельних підприємств. Проте, з розвитком франчайзингу, що дає можливість швидкого розширення діяльності при незначних інвестиціях, все більше відомих готельних корпорацій поглинає незалежні підприємства. Найчастіше просування відомих компаній здійснюється шляхом будівництва у великому місті готелю класу "люкс" та декількох готелів середнього та нижчого класу, які конкурують з незалежними готелями. [4]
З огляду на тенденції до консолідації і створення нових готельних корпорацій в останнє десятиріччя, у Європі майже 70 % готелів залишаються незалежними. Дослідження 83 європейських готельних мереж виявило лише 16, що охоплюють понад 100 готелів. Найбільшою мережею є "Ibis" (483 готелі), та "Mercure", "Companile" і "Formule 1". Найбільша кількість готелів із відомими торговими марками зосереджена у Франції, найменше в Італії та Австрії. Для Європи характерні готелі та готельні корпорації, що пропонують оригінальні послуги, кожен з яких виділяється нестандартним профілем.
Найбільшу частку готелів - 71,6 % охоплює лише дев'ять готельних корпорацій, серед яких найбільшими є англійська "Six Continents" та французька "Accor". Процес об'єднання активно відбувається в Іспанії, де в останні роки зафіксовано декілька значних торгових операцій з купівлі готелів. Найбільшою готельною корпорацією в країні є "Sol Melia", що займає 11-е місце у світовому рейтингу і сьогодні активно просувається на ринок Південної Азії. Найбільші європейські готельні корпорації сьогодні активно просуваються на регіональні ринки Східної та Північної Європи. Зокрема, у 2002-2004 pp., "Accor" придбала контрольний пакет акцій польської мережі "Orbis" (56 готелів), "Hilton International" купила шведську мережу "Scandic", у яку входить 150 готелів.
3.3 Стан готельного господарства Азіатсько - Тихоокеанського регіону, Африки та Латинської Америки
Азіатсько-Тихоокеанський регіон поступається у темпах зростання та стабільності американському та європейському ринкам. Цей ринок також характеризується низькою часткою присутності глобальних готельних корпорацій, близько 75 % готелів позиціонують на ринку як незалежні підприємства. Найбільшими корпораціями, присутність яких помітна у регіоні є "Six Continents", "Marriot", "Accor", "Starwood", що володіюють тільки 8-12 % загальної кількості номерів. Незначна частка корпоративного ринку зумовлена певним ризиком для великих інвесторів, а саме: високими податками, недостатньо розвиненою банківською системою, політичною й економічною нестабільністю окремих держав.
Економічна криза в кінці 1990-х - початку 2000-х років позначилась на низькому інвестуванні цього регіону. Лише Австралія, що виділяється стабільним економічним розвитком, стала об'єктом уваги декількох іноземних операторів, насамперед корпорації "Accor" та "Six Continents". В процесі цієї ділової активності "Accor" стала першою за кількістю номерів, "Six Continents" - другою в цьому регіоні.[13]
Значним потенціалом у розвитку в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні володіє Китай та Індія. Швидке економічне зростання та вдосконалення якості готельних послуг у цих країнах зумовить інвестування у сектор гостинності великими транснаціональними готельними корпораціями. З урахуванням низької середньої платоспроможності туристів у цих країнах, великі компанії, зокрема "Accor", "Carlson", "Six Continents" i "Hyatt" сьогодні освоюють ринок з торгових марок середнього класу і в перспективі планують розвинути мережу готелів вищого класу. Привабливим напрямком для великих транснаціональних корпорацій в освоєнні Азіатсько-Тихоокеанського регіону є укладання партнерських союзів із великими місцевими операторами, зокрема "Asia Pacific", "Mandarin Oriental Hotel Group", "Shangri-La" та ін. Саме таким чином сьогодні освоює азіатський ринок американська корпорація "Cendant".
Особливо приваблива сфера гостинності Китаю, що характеризується одним з найвищих у світі темпами економічного зростання, найбільшою кількістю населення, прогнозованого швидкого вступу у Всесвітню торговельну організацію, є місце проведення Олімпійських ігор у 2008 р. Освоєння ринку готельних послуг Китаю пов'язується з корпорацією "Six Continents^, що купила за рекордну суму - 346 млн. дол. в Гонконгу готель "Regent Hotel", "Accor" відкрила дев'ять готелів "Sofitel" і "Novotel", а також уклала партнерську угоду з компанією "Zenith Hotels International)), що володіє у Китаї мережею із восьми готелів. Активно здійснюють пошук варіантів купівлі готелів або укладання партнерських угод корпорації "Starwood" та "Marriot".[1]
У Південно-Східній Азії низький економічний потенціал та політична нестабільність зумовлюють труднощі у розвитку туристичної та готельної сфери. Найвищим потенціалом у розвитку сфери гостинності володіє Пхукет (Таїланд) і Сімпін (Камбоджа). Проте, реалізація туристичного потенціалу, що пов'язується із природною екзотикою, створення нових фінансових механізмів економічного пожвавлення у найближчі десятиріччя, зумовить активізацію готельної індустрії. Сьогодні освоєння ринку цього регіону розпочала англійська корпорація "Six Continents".
Активний розвиток туристичної сфери, її диверсифікація у ряді країн Близького Сходу, низькі ціни на туристичний продукт зумовлюють високі темпи розвитку готельної індустрії. У 1988 р. у цьому регіоні зафіксовано найвище збільшення кількості готельних номерів - 15,3 тис. (6,9 %) від загальної кількості у 221 тис, що спричинить у найближчій перспективі перенасичення ринку та жорстку конкуренцію у готельній сфері. Актуальним напрямком є диверсифікація галузі із створенням гнучких конкурентних позицій окремих підприємств. Згідно такої стратегії позиціонують готелі Об'єднаних Арабських Еміратів, де розроблені та реалізуються проекти будівництва штучних островів-курортів, спортивних комплексів для зимових видів спорту, модернізації готельної сфери.[14]
Інвестування готельної сфери на Близькому Сході сьогодні здійснюється за рахунок великих американських, європейських та азіатських готельних ланцюгів, зокрема "Six Continents", "Accor", "Starwood" i "Marriot". Серед місцевих регіональних лідерів у готельній сфері, з якими доводиться конкурувати виділяється "Rotana Hotels" (Дубай).
Ринок готельних послуг Африки у зв'язку із політичними конфліктами характеризується високою нестабільністю, зменшенням кількості номерів, незначним інвестуванням та просуванням глобальних готельних компаній. У період 1997-1998 pp. загальна кількість номерів зменшилась на понад 1000 одиниць і становила 428 тис. Африка залишається єдиним континентом, де спостерігається зменшення готельних підприємств на фоні загальносвітового зростання, що становить в середньому 3 % у рік.[3]
Позитивні тенденції у розвитку готельної сфери характерні лише для Північної Африки та ПАР. Північна Африка зорієнтована на розвиток туристичної сфери, відома туристичними центрами, курортами, створена конкурентна мережа готельних підприємств на зразок світових стандартів. Південна Африка - єдиний на континенті регіон, що збільшує свою частку на ринку континенту, а регіональні готельні мережі "Southern Sun" і "Protea", що у 2000 р. нараховували 26 тис. номерів і 200 готелів, сьогодні конкурують з "Six Continents", "Accor" і "Club Med".
Латинська Америка характеризується позитивними тенденціями збільшення внутрішнього та міжрегіонального туристського попиту. У період 1995 - 1998 pp. у Південній Америці спостерігалось найвище у світі збільшення кількості готельних номерів - на 11,9 %, тоді, як середньорічний світовий рівень зростання становив - 3 %. У регіоні зосереджено 773 тис. номерів, що становить 5 % всього світового готельного фонду. Водночас, для регіону властиві чітко виражені контрасти нерівномірного економічного розвитку, типова проблема безпеки туристів, недостатньо розвинена інфраструктура. Лише у Бразилії та Мексиці уряди країн вживають заходів із ефективнішого позиціювання національного туристичного продукту, інвестування у розвиток готельної сфери. Провідні позиції на латиноамериканському ринку сьогодні займають іспанські готельні корпорації. Серед регіональних лідерів найбільшою та активною у завоюванні ринку виступає мексиканська корпорація "Protea", а також "Cubanacan SA" (Куба) - 46 готелів (10859 номерів), "Super Clubs" (Ямайка) - 14 готелів (3990 номерів), "Blue Trec H&R" - 17 готелів (3419 номерів) та ін.
3.4 Перспективи розвитку готельних корпорацій в світі
Згідно прогнозів експертів ринку готельних послуг ВТО, у перспективі тенденції збільшення готельних корпорацій будуть зберігатись за рахунок охоплення ринку франчайзингом в організації управління готельним бізнесом. Ця тенденція позитивно відобразиться на фінансовому і економічному стані американських компаній, які сьогодні займають провідні позиції у цьому секторі економіки.
У США консолідація відбувається насамперед за рахунок злиття інвестиційних фондів нерухомості (REIT) і управляючих компаній, а також активне їх об'єднання з міжнародними готельними корпораціями. Аналогічний, проте дещо нижчої інтенсивності процес консолідації відбувається у Європі. Наприклад, "Bass" за рахунок продажу пивних заводів намагається у наступні п'ять років збільшити вдвічі капітал у готельній сфері і провести диверсифікацію готельних підприємств. Тенденція консолідації готельних підприємств у Європі зумовить створення в перспективі корпорацій загальносвітового масштабу.[15]
Поряд із транснаціональними корпораціями, заповнюючи окремі ніші, виникають невеликі компанії. Жорстка конкуренція з готельними ланцюгами, які намагаються перетворити їх у франшизи, зумовила появу готельних союзів. Основне завдання таких союзів полягає у створенні рівноцінних можливостей функціонування ринку та створення партнерських стосунків із великими компаніями. Перші союзи у готельній сфері виникли у Європі, згодом вони поширились у Північній Америці.
Союзи незалежних готелів створюються на основі подібних у стратегії, спеціалізації та рейтингу підприємств. Одним із найбільших у світі союзів такого типу є "Best Western" у США, у Франції "Logis de France", що об'єднує 3650 готелів. На початок 2000 p. у Франції існувало 26 подібних союзи.
Вдосконалення функціональної організації готельних асоціацій у найближчій перспективі зумовить створення для них належного іміджу, доступ до новітніх технологій. Готельні асоціації створюються з метою пропозиції маркетингових послуг, послуг з бронювання. Найбільшими у світі об'єднаннями такого типу є розміщена у Великобританії компанія "UTELL". Інша американська компанія "Design Hotels" успішно зарекомендувала себе пропозицією послуг з розміщення у готелях.[2]
Збільшення кількості союзів у готельній сфері зумовлює їхню консолідацію. У 2000 p. "Relais & Chвteaux" (Франція) і "Leading Hotels of the World" (Великобританія) об'єднались у союз "Luxury Alliance". Аналогічні об'єднання стали типовими для багатьох союзів незалежних готелів.
Для союзів у готельній сфері, незалежно від обраної стратегії для протистояння діловій конкуренції, необхідно розвивати широкі партнерські відносин з метою залучення додаткових ресурсів. Часто створення союзів розглядається як засіб реструктуризації виробництва і пристосування його до умов конкурентів і глобалізації ринку, проте не розглядається як тривале явище. Аналіз функціонування професійних союзів у готельній сфері свідчить, що близько 60 % від їхньої кількості існує не більше чотирьох, менше 20 % до десяти років. Швидке розпадання альянсів зумовлене відмінностями у стратегії управління, матеріально-технічними можливостями його учасників, низьким ступенем взаємодії.
Висновки та пропозиції
Специфіка готельного господарства базується на сутності послуг гостинності, які є діяльністю, спрямованою на забезпечення індивідуальних матеріально-побутових та соціальних потреб тимчасового відвідувача, і пов'язані як з процесом обслуговування, так і з експлуатацією основних фондів спеціалізованих закладів задля створення безпечних та комфортних умов перебування гостя. Це визначає їх специфічні риси: комплексність, технологічність, локальність, спрямованість на відвідувача та предмети, які його оточують. Цей ринок ієрархізований, складається з глобального, макрорегіонального, національного, регіонального та місцевого рівнів.
Світові тенденції готельного бізнесу полягають у зростанні виробничих потужностей та урізноманітненні типів підприємств, посиленні конкуренції, монополізації та транснаціоналізації діяльності суб'єктів ринку, що потребує інноваційних підходів до технології та організації готельної справи.
Провідними формами його організації в світі є франчайзинг та управління за контрактом, які лежать в основі формування готельних мереж як потужних монопольних об'єднань. Діяльність в країні транснаціональних та формування національних готельних мереж є запорукою включення країни до світової системи туристичних потоків, певним взірцем якості обслуговування для національного виробника готельного продукту.
Суспільно-географічні засади дослідження готельного господарства ґрунтуються на поєднанні системного та процесуального підходів. Галузева система «готельне господарство» сформована взаємодією елементів - спеціалізованих підприємств (готелів, мотелів, кемпінгів тощо). Вони різняться за величиною, типом, класом обслуговування, що дозволило структурувати об'єкт дослідження, виділивши компонентну, територіальну та організаційно-управлінську структури.
Аналіз динаміки територіальної організації готельного господарства за часовими зрізами дозволив встановити переорієнтацію галузі на потреби туризму, входження до міжгалузевого комплексу індустрії туризму як функціонально-виробничої складової. Одночасно підприємства готельного господарства як матеріально-технічна база туризму, на якій можна розширювати номенклатуру послуг і контролювати їх якість, стають системотворними елементами у формуванні дестинацій туризму, про що свідчать перетворення у територіальній структурі галузі.
Зміни в організаційно-управлінській структурі і перехід на ринкові засади діяльності, ознаки формування ринку готельних послуг позначені і змінами в галузевій структурі у бік урізноманітнення типів закладів розміщення, зростання частки закладів класу «люкс» при одночасному розширенні класу «стандарт Означені динамічні перетворення закріпились у територіальній структурі процесами територіальної концентрації закладів, що частково призводить до агломерування, у переростання елементів ТС нижчого рангу в елементи вищого рангу з відповідним збільшенням кількості вузлів та центрів. Переорієнтація на потреби туристичного ринку призвела до поглиблення територіальної диференціації у рівні розвитку готельного господарства з тенденцією до зростання розриву.
Напрямками формування ринку готельних послуг є державна політика протекціоналізму суб'єктам готельного бізнесу при одночасному посиленні контролю за якістю обслуговування туристів шляхом дотримання вимог стандартів, створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення внутрішніх та іноземних інвестицій, регулювання процесів монополізації, дотримання вимог сталого розвитку при розбудові мережі закладів гостинності, оскільки означені процеси територіальної концентрації та інтеграції діяльності призводять не тільки до формування територіально структурованого ринку з визначеною спеціалізацією елементів ТС гостинності, а й до деградації курортів, що негативно може вплинути на туристичний процес в країні.
Список використаної літератури
1. Александрова А.Ю. Международный туризм: Учебное пособие для вузов. М., 2004. 464 с.
2. Бабарицька В.К., Малиновська О.Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг. Понятійно-термінологічні основи, сервісне забезпечення турпродукту: Навчальний посібник. К., 2004. 721 с.
3. Дубович І. Країнознавчий словник-довідник. Львів, 2003. 182 с.
4. Здоров А.Б. Экономика туризма : учебник / А.Б. Здоров. М. : Финансы и статистика, 2007. 272 с.
5. Квартальной В А. Иностранный туризм / В.А. Квартальной. М.: Финансы и статистика, 2007. 232 с.
6. Квартальной В А. Туризм: учебник / В.А. Квартальной. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Финансы и статистика, 2007. 336 с.
7. Мальська М. Я., Худо В. В. Туристичний бізнес; теорія і практика: Навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2007. 424 с.
8. Мальська М.П., Антонюк Н.В., Ганич Н.М. Міжнародний туризм і сфера послуг: Підручник. К.: Знання, 2008. 661 с.
9. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. К., 2004. 394 с.
10. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник / За ред. проф. І.М. Школи. Чернівці, 2003. 182 с.
11. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство: Навчальний посібник. К., 2003. 591 с.
12. Поплавська І. В. Основні риси методики суспільно-географічного дослідження готельного господарства / І. В. Поплавська // Географія та туризм: Наук. зб. / Ред. кол. Я.Б.Олійник (відп. ред.) та ін.К.:«Альтерпрес», 2010. Вип. 3. С.122-125.
13. Поплавська І. В. Готельне господарство як об'єкт суспільно-географічного дослідження / Інна Володимирівна Поплавська // Географія і сучасніст. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. К. : Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 2010. Вип. 23. С. 48 - 50.
14. Поплавська І. В. Діяльність транснаціональних готельних мереж в Україні / І. В. Поплавська // Географія та туризм: Наук. зб. / Ред. кол. Я.Б.Олійник (відп.ред.) та ін. К.:«Альтерпрес», 2010. Вип. 7. С. 116-119
15. Поплавська І. В. Територіальна диференціація рівня розвитку готельного господарства України / Інна Поплавська // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. Тернопіль : СПМ «Тайп», 2010. № 2 (вип. 28). С. 95 - 100.
16. Поплавська І. В. Динаміка розвитку готельного господарства України / Інна Володимирівна Поплавська // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. Тернопіль, 2009. Вип. 20. С. 117 - 120.
17. Романов А.А. Зарубежное туристское страноведение: Учебное пособие. М., 2001. 298 с.
18. Сенин B.C. Организация международного туризма : учебник / B.C. Сенин. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Финансы и статистика, 2005. 400 с.
19. Смаль І.В. Основи географії рекреації і туризму. Ніжин, 2004. 173 с.
20. Смирнов І.Г. Логістика туризму: навч. посібник / І.Г. Смирнов. К.: Знання, 2009. 444 с.
21. Школа I.M. Менеджмент туристичної індустрії : навч. посіб. / І.М. Школа. Чернівці: ЧТЕІКНЕУ, 2003. 662 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Готельне господарство як матеріальна база туризму. Характеристика сучасного стану готельного господарства України. Проблеми, динаміка та тенденції розвитку туристського ринку України. Перспективи розвитку готельного господарства столиці України.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 11.01.2011Початок заснування готелів в Криму, ретроспективний аналіз розвитку туристичного господарства. Основні етапи та динаміка розвитку готельного бізнесу Криму за часів незалежної України. Характеристика розвитку санаторно-курортних комплексів регіону.
курсовая работа [49,1 K], добавлен 02.05.2012Зміст та місце діагностики діяльності підприємств готельного господарства. Антикризова діагностика діяльності підприємств готельного господарства на прикладі готельного комплексу "Русь". Напрямки удосконалення управлінської та економічної діагностики.
курсовая работа [626,2 K], добавлен 13.11.2009Україна володіє історичними та культурними цінностями й має великий потенціал у туристичному бізнесі. Виникнення та розвиток готельного господарства. Сутність та специфіка готельних послуг. Класифікація та сучасний стан готельного господарства України.
реферат [360,2 K], добавлен 29.02.2008Готельне господарство як важлива складова туристичної індустрії. Класифікація готелів України відповідно до "Рекомендації про порядок віднесення комунальних готелів України до міжнародної класифікації". Сучасний стан готельного господарства України.
реферат [504,9 K], добавлен 09.04.2013Характеристика соціально-економічних, історико-культурних, географічних ресурсів Харківської області. Розвиток заходів готельного господарства у даному регіоні. Перелік екскурсій, готелів та їх базова характеристика. Інші засоби розміщення туристів.
курсовая работа [859,5 K], добавлен 19.01.2011Сучасне готельне підприємство. Зростання пропозицій при одночасному скороченні попиту на послуги. Тенденції розвитку готельного господарства. Процес інтернаціоналізації виробництва. Присвоєння готелю певної категорії. Номенклатура і якість послуг.
курсовая работа [56,7 K], добавлен 22.02.2011Значення організації дозвілля. Характеристика підрозділів, що організують дозвілля гостей на підприємстві готельного господарства. Аналіз ефективності запропонованих методів покращення послуг дозвілля на підприємстві готельного господарства "Либідь".
курсовая работа [64,0 K], добавлен 08.12.2011Аналіз сучасних систем класифікації підприємств готельного господарства. Національні системи класифікації закордонних готелів. Класифікація підприємств готельного господарства за вітчизняними стандартами. Загальна структура служби покоївок в готелі "Yes".
курсовая работа [52,0 K], добавлен 11.08.2010Технологічний цикл обслуговування споживачів. Функціонування відділу бронювання. Поняття "послуга" та його визначення для індустрії гостинності. Аналіз технології обслуговування споживачів у підприємстві готельного господарства "Istion Club&Spa".
курсовая работа [214,4 K], добавлен 22.04.2014Поняття та особливості готельних ланцюгів. Сучасний стан готельних мереж світу. Аналіз організаційної структури світового готельного господарства. Сучасний стан та найважливіші проблеми готельного бізнесу в Україні, рекомендації щодо їх покращення.
курсовая работа [60,7 K], добавлен 22.02.2011Стан і перспективи розвитку готельного господарства України. Впровадження принципів гостинності у сфері в'їзного та внутрішнього туризму. Питання дотримання національних стандартів якості обслуговування та підготовки персоналу в готельній індустрії.
курсовая работа [264,2 K], добавлен 10.06.2014Готельний бізнес як компонент сучасної індустрії туризму, історія і шляхи формування готельних корпорацій світу, глобалізація та її переваги для готельного бізнесу. Характеристика туристичної галузі в Азії, готельний бізнес в Китаї, Індії, Таїланді.
курсовая работа [83,1 K], добавлен 04.08.2010Основні послуги у сфері готельного господарства. Основи прийому та розміщення туристів. Загальна характеристика готельного комплексу "Братислава". Аналіз організації прийому і обслуговування туристів в готелі. Вдосконалення роботи готельного комплексу.
курсовая работа [62,2 K], добавлен 25.09.2010Історичний розвиток індустрії гостинності. Виникнення перших мереж підприємств харчування у Європі та Америці. Тенденції розвитку готельного бізнесу. Роль обслуговуючого персоналу у створенні атмосфери гостинності у готельно–ресторанних комплексах.
курс лекций [139,8 K], добавлен 28.12.2009Географічне положення, клімат, природа Португалії як чудові компоненти для розвитку її туристської індустрії. Визначні пам’ятки культури країни. Інформація для гостей. Міста, курорти і найкращі готелі. Роз виток готельного бізнесу Португалії за 2010 р.
курсовая работа [61,2 K], добавлен 10.02.2011Загальна характеристика закладу готельно-ресторанного господарства та його організаційна структура. Нормативно-правове регулювання діяльності. Архітектура, інтер'єр та концептуальна направленість. Організація і управління закладом готельного господарства.
отчет по практике [220,3 K], добавлен 17.03.2014Теоретико-методологічні основи дослідження рекреаційного господарства. Природні рекреаційні, історико-культурні та інфраструктурні ресурси Київської області. Основні види рекреаційної діяльності в області, проблеми і перспективи розвитку господарства.
курсовая работа [62,8 K], добавлен 16.08.2011Теоретичні аспекти і сутність та економічне значення ресторанного господарства. Особливості технології надання послуг харчування туристів в готельних номерах. Характеристика ресторану та пропозиції і рекомендації для набуття швидких темпів розвитку.
курсовая работа [283,2 K], добавлен 27.03.2012Конкурентоспроможність персоналу, сутність та місце у забезпеченні ним підприємства. Збереження й розвиток людського потенціалу готельного господарства. Дослідження факторів та оцінка ефективності трудових ресурсів. Готельні послуги в сучасних умовах.
реферат [101,2 K], добавлен 22.10.2011
