Розвиток сільського зеленого туризму в Закарпатській області

- тур по огляду старовинних ремесел історичної Підкарпатської Русі (автомобільний, велосипедний);

- пригодницький туризм - спуски з гір, (пішохідний, водний, кінний, велосипедний, лижний, автомобільний);

- спортивний - рибний лов форелі, відео і фотографування в заповідниках (пішохідний, кінний, велосипедний, лижний, автомобільний);

- тур за мінеральними джерелами Закарпаття (автомобільний, велосипедний);

- дегустаційний тур "Закарпатські вина, коньяки", виноградні плантації 4 години, 50 км (авто).

Селище Середнє - один з центрів виноградарства і виноробства Закарпаття. Після розповіді про виноградарство екскурсанти відвідують дегустаційний зал Середнянской агрофірми "Леанка" [5].

Берегово славиться своїм виноградарством і виноробством. Екскурсія проходить в дегустаційному залі винних льохів Береговского винзаводу-найбільшого на Україні, марочні вина якого ("Променисте", "Береговське", "Закарпатське") багато разів відзначалися медалями на міжнародних конкурсах. Традиційно новорічно-різдвяні свята завершує обласний конкурс вертепів і Мукачівський міський конкурс-фестиваль винарів "Червоне вино".

- тур по вузькоколійній залізниці кінця 19 почала 20 століть по маршруту "Берегово-Кушниця" (залізниці);

- поїздки пов'язані з проведенням конференцій і спеціалізованих нарад;

- по містам Закарпаття (авто). Екскурсія по містах, замки і палаци середньовіччя;

- ностальгічний тур по вивченню фольклору, кухні, традицій народів історичної Підкарпатської Русі (пішохідний, кінний, велосипедний, лижний, автомобільний);

- церковний тур по церквах, монастирях і кладовищах Підкарпатської Русі (велосипедний, автомобільний);

- окремі тури по вибору конкретної групи (пішохідний, кінний, велосипедний) тощо.

Українське село має багатющу історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, самою природою даровані мальовничі ландшафти; наділене багатими лікувально-рекреаційними ресурсами. Багаті села з індивідуальним житловим фондом та добрими і працьовитими людьми. Разом з тим гострою проблемою для багатьох сіл є брак робочих місць, зростаючий надлишок робочої сили, вивільнюваної з сільськогосподарського виробництва. Враховуючи відсутність потрібних капіталовкладень на створення нових робочих місць, більше уваги варто приділяти галузям, які не потребують для свого розвитку великих коштів. До таких галузей відноситься і сільський зелений туризм, який давно практикується в Україні. Адже в селах, які мають відповідну рекреаційну базу, завжди було багато відпочиваючого міського населення. Найпопулярнішими для відпочинку є села біля морів, річок та гірські.

2. Аналіз та оцінка сільського зеленого туризму в Закарпатській області

2.1 Оцінка туристичної привабливості Закарпатської області

Виключно важливим для Закарпатської області є розвиток сільського туризму. Привабливість цього виду туризму полягає в більшій доступності за витратами. Вигідний він і для селян, які за певну плату із задоволенням приймуть туристів, зручно їх розмістять, нададуть різні види послуг. Можливість займатися сільським туризмом -цілорічна.

Природне та етнокультурне середовище. Закарпаття -- найбільш гірська область України. Близько 80 % її території входить до складу Карпатської гірської системи. Наймальовничіші високо- й середньогірні масиви Карпат: Верховинський хребет, Чорногора, Ґорґани, Свидовець, Полонинський хребет, Рахівський масив, Вулканічні Карпати відмежовують область від решти території України, що додає самобутності багатовіковій традиційній культурі населення цього гірського краю.

Річки області належать до басейну Дунаю. Найбільші -- Тиса і Латориця. Розвинутий водний туризм (гірський рафтинг, кайякінг тощо). Загалом на території області серед смарагдових лісових шат протікає 9429 річок і потоків, у тому числі 147 річок довжиною понад 10 км.

Клімат області помірно континентальний. Характерна його особливість -- це чітко виражена висока зональність. Вегетаційний період на низовині продовжується 230 днів, у передгір'ях -- 210--230, у горах -- 90--210 днів.

Закарпаття вважається одним із найзалісненіших регіонів не лише України, а й сусідніх країн Європи. 52 % території області вкривають низинні, передгірні та гірські ліси. І майже половина з них -- це унікальні екосистеми дубово-букових і хвойних карпатських пралісів, що перебувають під охороною держави та використовуються лише для цілей розвитку екологічного туризму.

Закарпаття охоплює тепліші південно-західні схили Карпат, на яких рослинний покрив у польодовиковий період формувався дещо по-іншому, ніж на північно-східних, холодніших схилах. На низовині ростуть дубово-грабові ліси, у передгір'ях -- дубові і дубово-букові, у горах на висоті від 800--1000 м над рівнем моря -- букові, на висоті до 1300--1500 м -- хвойні (ялиця біла, ялина). Державний лісовий фонд області становить 694 тис. га (у породному складі переважають твердолистяні (64,4 %) ліси). А вінчають гірський ландшафт субальпійські та альпійські луки -- полонини [6].

Загалом в області нараховується 415 об'єктів природно-заповідного фонду держави сумарною площею 1,54 тис. км2. Серед них: міжнародний біосферний резерват "Східні Карпати", Карпатський біосферний резерват, Карпатський НПП, НПП "Синевир", 38 заказників державного та місцевого значення, 349 пам'яток природи, 22 пам'ятки садово-паркового мистецтва, 3 заповідні урочища тощо.

Таблиця 2.1

Характеристика природно-заповідного фонду Закарпаття

Рекреаційні зони названих об'єктів природно-заповідного фонду Українських Карпат -- "золоте дно" для цільового інвестування в розвиток транскордонного екологічного, сільського зеленого, пригодницько-екстремального й екзотичного туризму. В околі об'єктів природно-заповідного фонду з їх рекреаційною інфраструктурою є передумови для відродження ліцензованого міжнародного мисливського туризму з огляду на близьке сусідство Закарпатського краю з державами Європейського Союзу.

Закарпаття -- багатонаціональний край. Тут з давніх часів у тісному сусідстві проживають українці (80,51 % від усього населення області), угорці (12,08 %), румуни (2,56%), росіяни (2,47%), цигани (1,12%), словаки (0,45 %), німці (0,28 %).

У гірських районах на північному сході області мешкає етнічна група лемків, гори на сході області заселяють гуцули.

Давні традиції добросусідства створюють особливу атмосферу дуже гостинного ставлення селян до туристів, що є ще однією вагомою запорукою перетворення краю на найколоритніший осередок міжнародного туризму в Центрально-Східній Європі [7].

Соціально-економічна інфраструктура та туристичний комплекс. Закарпатська область розташована на крайньому заході України і межує з Угорщиною, Польщею, Словаччиною та Румунією. Площа області становить всього 12,8 тис. км2 (2,1 % території України), населення -- 1254,6 тис. осіб (2,6% населення України). Область поділена на 13 адміністративних районів, має три міста обласного підпорядкування, у найбільшому з них -- Ужгороді -- проживає 126,5 тис. осіб.

Проте Закарпаття -- це найунікальніша в природно-географічному та історико-культурному планах область заходу України. Закарпаття має стійкий імідж одного з найпривабливіших і найпрестижніших туристичних регіонів держави.

Найважливішою особливістю Закарпаття є те, що це найзахідніша область України й єдина серед областей держави, що межує одразу з чотирма країнами Центральної Європи: Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією. Сумарна протяжність державного кордону України в межах області становить 467,2 км, у тому числі: з Румунією -- 203,9 км, Угорщиною -- 133,1км, Словаччиною -- 97,6 км та Польщею -- 32,6 км. Ця особливість перетворює Закарпаття на транскордонний "полюс" притягання туристичних потоків із Заходу й Сходу, Півночі й Півдня Європейського континенту.

Область має залізничне сполучення практично з усіма столицями Південної і Центральної Європи. Протяжність залізничної колії становить 1132,9 км, з яких 922 км електрифіковано. Пасажирообіг у 2003 р. склав понад 900 млн пас./км, обслужено 14,6 млн пасажирів.

Розвитку транскордонного туризму (передусім транзитного) сприяє найбільш розгалужена в Україні мережа митних переходів, їх в області нараховується 19.

Така "відкритість" прикордонної області для міжнародних туристичних потоків -- одна з основних передумов становлення Закарпаття як привабливого курортно-туристичного реґіону європейського масштабу.

Стан розвитку внутрішньо обласної дорожньо-транспортної інфраструктури також варто оцінювати як достатньо сприятливий. Загальна протяжність автомобільних шляхів становить 3,6 тис. км, з яких 87 % мають тверде покриття. Незважаючи на гірський рельєф та відсутність великих міст, щільність автомобільних доріг державного, обласного та місцевого значення становить у середньому по області 0,27 км/км2. Це, по-перше, зумовлює щорічне нарощення туристичних потоків самодіяльних мото- й автотуристів. По-друге, дає змогу охопити екскурсійно-туристичними маршрутами практично всі найцікавіші історико-культурні та природні атракції області, й передусім самобутні пам'ятки старожитньої сакральної і сільської архітектури та мальовничі карпатські резервати природи, регіональні ландшафтні та національні природні парки.

Закарпаття -- це одна з найбагатших пам'яток історії та культури Україні. На державному обліку перебувають 1839 пам'яток археології, історії та монументального мистецтва, у тому числі середньовічні замки і руїни давніх фортифікацій, самобутні шедеври дерев'яної архітектури закарпатського стилю, палаци і старовинні ландшафтні парки.

Туристичною "візитівкою" Закарпаття є 8 замків та самобутні дерев'яні храми, аналогів яким немає в інших регіонах України. Кожен із дерев'яних храмів (особливо барокового і п'ятизрубного типу) Закарпаття XVII--XIX ст. -- це музей народного мистецтва, де зосереджені древній живопис, різьба по дереву, вишивки, художні вироби, старожитні пам'ятники писемності і книгодрукування.

В області зареєстровано 50 готелів (сертифіковано близько 20).

Закарпаття у період існування СРСР вважалося елітною оздоровчо-курортною зоною в масштабі цілого Радянського Союзу. Тут відпочивали найвпливовіші комуністичні та військові лідери колишнього СРСР. Славою курорту загальносоюзного масштабу Закарпаття завдячує насамперед своїм унікальним бальнеологічним ресурсам.

Лікувальні властивості мінеральних вод Закарпаття вперше згадуються в архівних документах ще в 1463 p., а їх хімічні аналізи регулярно проводилися з 1803 р. У 1800 р. з'явилися перші дані про розлив мінеральної води родовищ Свалявського району, які експортувалися до Відня та в Париж. У 1842 р. у Будапешті Свалявська мінеральна вода була визнана однією із кращих за смаковими якостями, а у 1855 р. отримала "Золотий диплом" на виставці вод Європи у Парижі.

На території області сконцентровано 50 родовищ (понад 360 джерел) мінеральних вод різноманітних бальнеолікувальних профілів. Серед них: вуглекислі, кремнієві, сірководневі, залізисті, миш'яковисті, сульфідні, сульфатні, кальцієво-магнієві та інші типи води з багатим мікроелементним складом та мінералізацією від 4 до 35 г/дм3. Ці родовища унікальні, їх води не поступаються відомим водам Чехії, Польщі, Франції. Як відомий курортний район Закарпаття прославилося також завдяки гірськовулканічним, насиченим рідкісними мікроелементами, термальним водам з температурою до 30--35 °С, подібні до яких лише мінеральні терми угорського курорту Хайдусобосло та Піренейських гір. Найбільш відомі родовища лікувальних мінеральних вод -- це Поляна Квасова, Голубине, Сойми, Келечин, Кваси, Плоске, Шаян та інші (тут знаходяться найпрестижніші санаторно-оздоровчі комплекси краю).

Загалом в області нараховується близько 160 бальнеологічних санаторіїв і пансіонатів, будинків відпочинку готельного типу і туристичних баз, що можуть прийняти одночасно до 6,5 тис. туристів. У санаторіях і пансіонатах з лікуванням (їх нараховується 36) функціонують лікувально-діагностичні кабінети, кабінети масажу і лікувальної фізкультури, фізіотерапевтичні кабінети, водолікарні, інгаляторії, аеросолярії [8].

В області є сприятливі умови для організації зимового туризму та гірськолижного спорту, період проведення яких триває з кінця листопада до середини березня. Гірськолижні траси обладнано 29 канатними дорогами протяжністю від 200 м до 1400 м. Поряд з розміщенням у турбазах, у гірськолижних центрах краю (Драгобрат, Пилипець, Красія, Воловець, Міжгір'я, Подобовець) активно розвивається приватний гостьовий сектор -- агропансіонати й оселі сільського зеленого туризму.

2.2 Динаміка туристичних потоків Закарпатської області

Рис 2.1 Динаміка туристичних потоків в Закарпатської області

З кожним роком кількість іноземних туристичних потоків зростає.

Рис 2.3 Туристичні потоки у Карпатський біосферний заповідник(2005-2009 рр)

*Сформовано за даними Головного управління статистики у Закарпатській області.

На графіках можно побачити, що іноземці цінуть зелений сільський туризм значно більше ніж українці. Для українців цей вид туризму не має особливого значеня і не приваблює так, як іноземців. Тому потрібно розвивати цей вид, для приваблення як іноземних туристів так і українців.

Закарпатське село має багатющу архітектурно-історична спадщина, культуру, самобутній побут. Перебуваючи в селі міські жителі мають можливість ознайомитися і власноруч спробувати себе в забутих ремеслах наших бабусь і дідусів - ткацтві, лозоплетінні, гончарство і т.д.Живописні місця регіону дозволяють вибрати недорогий відпочинок в Карпатах на будь-який смак: риболовля, полювання, збір грибів, малини, ожини, чорниці, лікарських рослин. Перебування в сільській місцевості дозволяє міським жителям долучитися до національної екзотиці, етнографічними особливостями, оздоровлення цілющими водними джерелами і чистим гірським повітрям.Значна частина історико-культурної спадщини регіону зосереджена саме в сільській місцевості краю. Тут є старовинні дерев'яні церкви,памятники природи та історії.Рекреаційні ресурси закарпатських сіл дуже багатий: тут є цілющі джерела мінеральних вод, деякі з них за своїм складом унікальні і є аналогом відомих кавказьких мінеральних вод типу "Боржомі", "Віші" і "Єсентуки", а також багато турбаз, пансіонатів, готелів, санаторіїв, профілакторіїв з розгалуженою мережею розваг і додаткових послуг.

3. Напрямки розвитку сільського зеленого туризму в Закарпатській області

3.1 Проблеми розвитку сільського зеленого туризму в Закарпатській області

Для стійкого розвитку сільського зеленого туризму в Україні в цілому, та Закарпатській області вчасності, необхідно визначити роль і місце державних інституцій, зокрема, Міністерства аграрної політики України, в створенні сприятливого правового середовища для діяльності сільського населення, навчання власників особистих селянських господарств, надання, на умовах конкурсу проектів через програму "Власний будинок", довгострокових пільгових кредитів для створення функціонального житла і сприяння в залученні інвестицій для перебудови інфраструктури в селі і тому подібне. Як результат, з'явиться агротуристичний продукт, який ідентифікуватиме український сільський зелений туризм на внутрішньому і міжнародному ринках. Виходячи з цього, центральний орган виконавчої влади у сфері туризму піклуватиметься про питання популяризації відпочинку в українському селі, розробкою туристичних програм і маршрутів і здійсненням регуляторної політики відносно суб'єктів туристичної діяльності, які надають готельні послуги, екскурсійне обслуговування в сільській місцевості і тому подібне. Одним з елементів механізму розвитку і функціонування сільського зеленого туризму мають бути надані повноваження (компетенції) Союзу сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні відносно створення добровільної системи категоризації місць розміщення (якості послуг), а також здійснення контролю за дотримання цих норм господарями.

Відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство" (№742-IV, 15.05.03р.) сільський господар, який не є суб'єктом підприємницької діяльності, має право надавати послуги у сфері сільського туризму з використанням майна особистого селянського господарства. Положення цього закону не працюють, що стримує розвиток цієї сфери. Для нормування розвитку сільського зеленого туризму необхідне ухвалення Закону України "Про сільський зелений туризм" і здійснення державою регуляторної функції, направленої не на встановлення жорсткої регламентації діяльності власників особистих селянських господарств, які надають послуги в цій сфері, а на створення системи стимул-реакцій, заохочень і умов для подальшого розвитку. Подальше зволікання в створенні сприятливого середовища для цієї діяльності або спроби встановити багаточисельні вимоги і дозвільні процедури до сільського господаря стане відчутною затримкою розвитку сфери сільського зеленого туризму і спричинить подальше нелегальне надання послуг сільського зеленого туризму [9].

Фактори, що стримують розвиток сільського туризму можна умовно поділити на дві групи: системні фактори, характерні для інших регіонів України і приватні фактори, характерні для Закарпатської області. Серед системних факторів, що стримують розвиток сільського туризму [10]:

- відсутність нормативно-законодавчої бази, що підтримує розвиток сільського туризму, особливо в частині використання для сільського туризму земель сільськогосподарського призначення, оподаткування, інвестиційного розвитку агротуристичних комплексів;

- слабка матеріальна база сільських жителів. Значна частина сільських жителів проживають у будинках довоєнного періоду, а ще більше - в будинках, які побудовані в 1944-1970 роках. Велика частина будівель виконана з дерева, без елементарних санітарних зручностей, що не дозволяє надавати послуги гостьового будинку відповідно до встановлених стандартів;

- незадовільний стан об'єктів туристичної інфраструктури. Багато об'єкти туристичного показу перебувають в аварійному стані, клуби закриті, в незадовільному стані дороги і транспортне повідомлення;

- незадовільний стан системи забезпечення безпеки туристів, відпочиваючих у сільській місцевості;

- незадовільна демографічна ситуація. У багатьох сільських поселеннях в основі населення жінки та старі громадяни.

До приватних факторів відносяться:

- відсутність у значної частини міського населення потреби в сільському туризмі через наявність родичів або власних садиб у сільській місцевості;

- відсутність системи підтримки на рівні муніципальних утворень сільських жителів, які бажають надавати послуги сільського туризму, в частині вирішення земельних питань, забезпечення пиломатеріалами і т.д.;

- відсутність системи інформування потенційних туристів, у тому числі, за межами області про можливості відпочинку у гостьових будинках у сільській місцевості;

- відсутність системи консультування власників гостьових будинків і агротуристичних господарств з питань ведення бізнесу;

- відсутність цільової економічної системи підтримки сільських жителів, які вирішили зайнятися сільським туризмом;

- відсутність на муніципальному рівні програм розвитку сільського туризму і підтримки споконвічних промислів і ремесел, подієвих заходів, що представляють потенційний інтерес для туристів;

- відсутність заходів щодо залучення туристів в сільську місцевість у зимовий час;

- відсутність системи територіального планування в сільській місцевості з метою виділення зон розвитку сільського туризму і забезпечення їх інфраструктурою за рахунок федерального, обласного та районного бюджетів.

є створення ефективного механізму розвитку сільського зеленого туризму.

Основними завданнями розвитку є:

- забезпечення розвитку сільського туризму як одного з пріоритетних напрямів туристичної діяльності в Закарпатті;

- підвищення рівня добробуту сільського населення, скорочення міграції робочої сили з сільської місцевості до міст;

- розширення сфери зайнятості сільського населення;

- розширення можливостей реалізації продукції особистого підсобного господарства;

- відродження та розвиток місцевих ремесел, місцевих фольклорних і культурних традицій, народних звичаїв, пам'яток історико-культурної спадщини;

- стимулювання розвитку інфраструктури сільського зеленого туризму.

3.2 Розробка туристичного маршруту з садибами в Закарпатті

Закарпаття - живописний край з унікальним геополітичним і географічним розташуванням: знаходиться на кордоні України, Угорщини, Польщі, Румунії і Словаччини, регіон має високий природно рекреаційний і курортний потенціал, оригінальну національну різноманітність населення, самобутню історію і культуру, розгалужену мережу туристичних рекреаційних, санаторно-курортних і готельних закладів. І хоча Закарпаття надзвичайно перспективний регіон України з точки зору туризму і відпочинку, туристична галузь регіону тільки-тільки починає набирати оборотів з усіма своїми мінусами і плюсами.

Сьогодні велику роль в процесі залучення кожної людини до системи етнонаціональних цінностей, колективної історичної пам'яті і соціального досвіду попередніх поколінь мають екскурсії, які складені на основі туристичних маршрутів. Власне, більшість розроблених сьогодні маршрутів Закарпаття передбачають вивчення історико-культурних пам'яток краю і туристично привабливих об'єктів. Сучасні маршрути розраховані на чітко певну тематику.

1. За годинними ознаками. Де основним показником є транспортна і інформаційна доступність до об'єктів:

Малий круг (1-2 дні):

Ужгород (замок, Кафедральний собор, філармонія, музей архітектури і побуту, ул.Корзо, липова алея, Народна рада) - Камяниця (замок, гребля) - Перечин - Тур`ї Ремети (пам'ятник листоноші, специфічна кухня) - Свалявка (перевал) - Оленячий (джерело мін води) - Якивське (кінний туризм) - сан. Сонячне Закарпаття (мин.вода) - Поляна (хв. вода) - Карпати (дворянський палац, джерело "Молодості", унікальний дендропарк) - Мукачево (замок "Паланок", монастир, площа Мункачи) - Ракошино (монастир) - Середнє (замок, винні підвали) - Ужгород.

Середній круг (2-4 дні):

Ужгород (замок, Кафедральний собор, філармонія, музей архітектури і побуту, вул.Корзо, липова алея, Народна рада) - Мукачево (замок, монастир, площа Мункачи) - Чинадиєво (замок) - Пасіка (джерело мін води) - Свалява (дерев'яна церква, хв. вода) - Кушниця (монастир) - Довге (дворянський палац, монастир, пам'ятник куруцам) - Липча (перевал, монастир, Закарпатське сафарі - оленяча ферма) - Іза (монастир, лозоплетение) - Хуст (замок, центральна площа, парламент Карпатської України, реформатская церква) - Рокосово (Червоне поле) - Виноградово (дворянський палац, замок, монастир) - Королево (монастир, замокнув) - Чернотисово (древній храм) - Дюла (древній храм) - Дяково (древній храм) - Бобове (древній храм) - Вилок (пам'ятник угорської революції) - Бені (древній храм) - Мужиєво (древній храм, золотокопальни) - Берегово (дворянський палац, центр міста, винні підвали) - Дийда (древній храм) - Чіп (межа, вокзал) - Ужгород.

Великий круг (4-7 днів):

Ужгород (замок, Кафедральний собор, філармонія, музей архітектури і побуту, вул.Корзо, липова алея, Народна рада) - Камяница (замок, гребля) - Перечин - Малий.Березний (монастир) - Вів.Березний - Сіль (дерев'яна церква) - Кострино (дерев'яна церква) - (Волосянка - Тихий - Розтока) Перехресний (дерев'яна церква) - Ниж.Ворота - Верх. Ворота (пам'ятник кріпака права) - Воловець - Подобовець (дерев'яна церква) - Пилипець (дерев'яна церква) - Ізки (дерев'яна церква) - Межигір'я - Колочава (дерев'яна церква, музей Ольбрахта) - Вільшани (водосховище - "Закарпатське море") - Драгово (монастир) - Данилово (дерев'яна церква) - Крайниково (дерев'яна церква)-Сокирниця (дерев'яна церква):

Спелеомаршрути існують в Закарпатті ще періоду Чехословацької республіки початку ХХ століття і у своєму розвитку тісно пов'язані з карстологією і спелеологією, пошуком і дослідженням печер.Регіон багатий печерами в Тячевському, В. Березнянському, Раховському районах. Складність полягає в проходженні непростих за рельєфом маршрутів в умовах відсутності природного світла, високої відносної вологості і невисокої температури повітря. Усе це вимагає від спелеотуриста ретельної підготовки до походу, а також силу, витривалість, спритність у використанні засобів життєзабезпечення під землею і засобів страхування, стійких навичок в подоланні відповідних природних перешкод.

Спелеомаршрути:

- варіант 1: Стебливка - Тячево - Діброва (дерев'яна церква) - Солотвино (соляні печери) - Ділове (центр Європи);

- варіант 2: Хуст (замок, центральна площа, парламент Карпатської України, реформатска церква) - Рокосово (Червоне поле) - Широке - Сильце - Залужжя (перевал, водосховище) - Мукачево (замок, монастир, площа Мункачи) - Ужгород.

2. За панельними ознаками. Де основним показником є панельна каскадність маршрутів:

Понеділок - замки і аристократичні палаци Закарпаття: Середнє (руїни, замок тамплієрів), Берегово (палац), Квасово (руїни, рицарський замок), Виноградово (палац, руїни замку), Королево (королівський замок), Чинадиєво-Карпати (замок, палац, Джерело краси).

Вівторок - оглядова екскурсія по Мукачеву: замок "Паланок" центр міста, дегустація вина в середньовічних винних пидвалах.

Середовище - за мінеральними джерелами (мале кільце): Ужгород, Симер, пам'ятник листоноші, "Поляна" (Сонячне), "Поляна Квасова" (Поляна), "Поляна Квасова" (Поляна-санаторій), "Святе джерело"(Солочин), "Лужанська" (Квітка), "Свалява" (Свалява), "Пасіка" (Пасіка).

Четвер - оглядова екскурсія по Ужгороду: центр, Ужгородський і Невицкий замки, етнографічний музей, фольклорне шоу гастронома "Закарпатська держтвань" (ресторан "Деца у нотаря" м. Ужгород), готельний комплекс "Карпатія" с. Шаян, ресторан "Старий" м Мукачева, туристично оздоровчий комплекс "Богольвар" с. Анталовці).

П'ятниця - розважальний день: участь в приготуванні вина, зборі грибів (осінь), купанні в річках або озерах (літо), Долина нарцисів, шафранові і підсніжникові поля (весна), прогулянка в гори (зима), міські покупки (коньяки, провина, сувеніри), нічний клуб "Бабалу".

Субота - гірські монастирі Закарпаття: Мукачево, Боронява, Чумалево, Карповтлаш, Іза (вироби з лози), дегустація Селиського сиру (Нижнє Село).

Неділя - подорож до унікальних гірських дерев'яних храмів Карпат: Чорноголова, Вишка (гірськолижна база), Ужок (перевал), Кострино (закарпатський "Барбизон"), Домашин (метеорит Княгиня), Сіль (мин.джерело).

Похід по гриби, прогулянки по лісу. Купання в річці або озері. Найголовніша умова перебування туристів - у сільській місцевості не повинно бути сучасною багатоповерхової забудови. Чим старше село - тим вище до нього інтерес туристів. З кожним роком прогрес хоч і повільно, але впевнено йде до села. То тут, то там скуповуються ділянки і починається сучасна забудова. Тому незаймані цивілізацією глухі куточки так приваблюють туристів.

Висновки

Сільський туризм (rural tourism) -- відпочинковий вид туризму, сконцентрований на сільських територіях. Він передбачає розвиток туристичних шляхів, місць для відпочинку, сільськогосподарських і народних музеїв, а також центрів з обслуговування туристів з провідниками та екскурсоводами. Поняття «сільський туризм» часто ототожнюють з «агротуризмом», але поняття «сільський туризм» значно ширше.

Стратегічною метою розвитку сільського зеленого туризму в Україні є створення конкурентоздатного на внутрішньому і світовому ринках національного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби як наших співвітчизників, так і іноземців. А також розширення внутрішнього туризму і постійне зростання об'ємів в'їзного туризму, забезпечення комплексного розвитку рекреаційних територій і туристичних центрів, з врахуванням соціально-економічних інтересів їх населення. Не можна забувати і про збереження і відновлення природного середовища і історико-культурної спадщини, наповнення державного і місцевого бюджетів. Уряд України розвитком туризму, зокрема сільського зеленого, належним чином не займається. Весь світ робить на цьому великі гроші, будь-яка країна, що має хоч трохи цікаві пам'ятки, прагне залучити до себе туристів, а Україна недооцінює можливостей цього вигляду бізнесу для економіки держави. Безумовним чинником успішного розвитку сільського туризму є реклама, яка може бути надана на основі банку даних про розвиток сільського зеленого туризму журналом, видаваним Союзом підтримки сільського зеленого туризму: "Туризм сільський зелений", а також на основі створення всіляких інформаційних видань, які за підтримки органів державної влади (особливо в області оподаткування), дозволять стати сільському зеленому туризму потужним чинником відродження села і економіки в цілому.

Список літератури

1. Гостиничный и туристический бизнес: учебник / Под ред. А. Д. Чудновского. М.: Тандем, 2009. Экмос,. 352 с.

2. Зима А. Г. Статистические показатели международного туризма в 2007 году//Бизнес-информ. 2009. №3. С. 34-39.

3. Международный туризм: итоги - 2007 // Украинский туризм. 2008. № 1. С. 17-23.

4. . Кирєєв А.П. Міжнародна економіка. М.: Міжнародні відносини, 2007. 410 с.

5. Комплексна довгострокова програма соціально-економічного розвитку і структурної перебудови економіки Автономної Республіки Криму. Порада Міністрів АРК, 2007 р.

6. Васильев В.П. Зелене серце Європі // Туризм сільський зелений. 2007. №3. С. 2-3.

7. Васильев В.П. Зелене серце Європі // Туризм сільський зелений. 2007. №3. С. 2-3.

8. . Васильев В.П. Зелене серце Європі // Туризм сільський зелений. 2007. №3. С. 2-3.

9. Подгородецкий П.Д. Крим: природа. Сімферополь: Таврія, 2008. 92 с.

10. Ліпський е.л. Нові курорти Криму. Сімферополь: Таврія, 2005. 87 с.

11. http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=41028&pg=8.

Размещено на Allbest.ru