Особливості розвитку лікувального туризму в Україні

2.4 Організація створення туристичного продукту

Розробка нового оригінального туристичного продукту, його поліпшення та модернізація проводяться шляхом проведення туристичною фірмою своїх власних наукових досліджень. Зазвичай, процес розробки нового продукту поділяють на кілька етапів: генерація ідей, відбирання ідей, розробка концепції нового продукту, її перевірка, розробка маркетингової стратегії та безпосередньо продукту, аналіз перспективності бізнесу, пробний маркетинг і комерційне виробництво. Для ефективного проведення робіт на деяких етапах необхідно проводити відповідні маркетингові дослідження.

Наприклад, на етапі генерації ідей нового продукту проводять анкетування споживачів, співробітників підрозділів наукових досліджень, маркетингових, сервісних та інших служб туристичної компанії, співробітників посередницьких компаній (турагентів і туроператорів), окремих експертів. Важливу інформацію про напрями вдосконалення туристичного продукту, що створюється, може дати вивчення скарг, рекламацій та ін. Істотне значення може мати збирання вторинної інформації (патенти, звіти наукових дослідницьких інститутів). Також ідеї щодо нових туристичних продуктів можуть бути одержані на туристичних виставках та ярмарках.

Ідеї нових туристичних продуктів краще подавати у зручному для аналізу форматі. Під час складання їхнього рейтингу використовується інформація, що ґрунтується на результатах маркетингових досліджень: ступінь задоволення потреб споживачів, місткість ринку, умови конкуренції, передбачувані ціни та методи просування і продажу туристичного продукту та ін. При плануванні туристичної подорожі слід враховувати такі фактори, як швидкість доставки до мети поїздки, комфорт подорожі, вартість, можливість перевезення багажу і його вага, можливість зупинки у дорозі, умови харчування, рівень шуму, вібрацій, умови для сну та відпочинку, можливість широкого огляду під час поїздки, наявність несприятливих екологічних факторів і, звичайно, безпека.

За пріоритетами ці вимоги розподіляються у такій послідовності:

- безпека подорожі;

- вартість і наявність різних пільг;

- комфортабельність;

- швидкість доставки;

- інші фактори.

Чим більший набір позитивних факторів, тим вища вартість транспортної подорожі, однак жодний транспортний засіб не задовольняє всього набору вимог.

Технологічний процес підготовки, реалізації та проведення туру можна відобразити у вигляді таблиці.

Таблиця 2.3

№	Етапи	Заходи
1.	Укладення угод з постачальниками послуг: 1.1. Транспортною компанією; 1.2. Готелями та іншими закладами розміщення по маршруту; 1.3. Екскурсійними бюро по маршруту; 1.4. Страховою компанією.	Підписання договорів (контрактів)
2.	Укладання договорів з реалізаторами послуг: фірмами-турагентами та фізичними особами	Підписання договорів (контрактів)
3.	Інформаційно-методичне та рекламне забезпечення туру: 3.1. Підготувати програми туру; 3.2. Підготувати та розповсюдиш рекламний матеріал	Доведення до турагентів необхідної інформації по туру та прийом замовлень на обслуговування
4.	Прийом замовлення на тур. Підписання договору на туристичне обслуговування з туристом. Робота з клієнтом (туристом).	Оформлення бланка-замовлення на туристичні послуги (тур). Ознайомлення з умовами договору на туристичне обслуговування та умовами і термінами ануляції, штрафними санкціями, обов'язками і правами сторін
5.	Реалізація путівок	Реалізація путівок; контроль за своєчасною оплатою послуг та виплатою комісійних тур агентам
6.	Бронювання туристичного обслуговування: 6.1. Бронювання готельних, туристичних, екскурсійних та інших послуг (відповідно до програми перебування); 6.2. Замовлення залізничних квитків, автотранспортних квитків в АТП, авіаквитків на рейси різних авіакомпаній	Підготувати листи-замовлення, забронювати квитки
7.	Оплата послуг постачальників виробників) послуг: закладів розміщення, харчування туристів, транспортних компаній та ін.	Підготувати рахунки та документи банку для оплати послуг
8.	Забезпечення туристів проїзними документами	Підготувати бланки та оформити проїзні документи
9.	Оформлення страхових полісів	Підготувати бланки страхових полісів та повідомити страхову компанію
10.	Підготовка та призначення кадрів на маршрут: 10.1. Призначити керівника туристичної групи та ознайомити його з трасою маршруту	10.1. Наказ директора про призначення керівник туристичної групи; 10.2. Інструктаж з керівником туристичної групи
11.	Оформлення документів на виїзд (прийом): 11.1. Підготувати списки груп туристів та комплект документів, необхідних для проходження митного та прикордонного контролю; 11.2. Оформити проїзні документи	11.1. Надрукувати списки груп двома мовами (укр. та англ.) + підготувати комплект документів для проходження митного та прикордонного контролю; 11.2. Виписати талони на посадку (якщо квитки на транспорт групові)
12.	Підготовка путівок (ваучерів)	Виписати путівки (ваучери) на кожного туриста чи групу туристів
13.	Оформлення паспортно-візових формальностей: 13.1. Оформлення паспортів в УПР та МР ГУВС України на виїзд (при необхідності); 13.2. Оформлення віз країн відвідування в посольстві (консульстві)	13.1. Оформлення необхідних документів за вимогами УПР та МР ГУВС України; 13.2. Оформлення необхідних документів за вимогами посольства країни відвідування та контроль за своєчасністю отримання віз
14.	Проведення туру	Обслуговування туристів на маршруті
15.	Контроль за якістю обслуговування 15.1. Контроль за дотриманням умов та якості обслуговування; 15.2. Збір відгуків туристів про умови та якість обслуговування	Звіт керівника групи по проведенню маршруту; відгуки туристів

2.5 Реалізація туристичного продукту

Кінцевим фінансовим результатом діяльності туристичного підприємства є отримання виручки від реалізації туристичного продукту.

Туристичний продукт - це комплекс товарів і послуг, що надаються туристу туристичною організацією. Інакше кажучи, туристичний продукт - це право на тур, призначене для реалізації громадянам.

Право на реалізацію туристичного продукту має туроператорська фірма або турагент. Туроперапюрська фірма (організація) це туристична оптова фірма, яка виступає посередником між підприємствами туристичної індустрії і турагентами. Вона організовує тури і реалізує їх від свого імені через туристичні агентства або безпосередньо клієнтам. У процесі організації турів туроператор встановлює зв'язки з підприємствами розміщення, харчування, транспорту, а також, в залежності від характеру туру, з культурно-освітянськими закладами та екскурсійними бюро, виступаючи як оптовий покупець туристичних послуг. Досить часто туроператори орендують на основі довгострокових контрактів чи угод готелі, мотелі, кемпінги, приватні квартири, туристичні бази, будинку відпочинку чи інші засоби розміщення, літаки, пароплави, автобуси, автомобілі, забезпечуючи тим самим їхню максимальну завантаженість й отримуючи від виробників туристичних послуг значні скидки.

Договірні відносини між туристом і туристичним підприємством створюються як відносини покупця (замовника) і продавця (виконавця). При цьому необхідно підкреслити особливий характер "продукту", який купляється у туристичної фірми. Вступаючи з нею у договірні відносини, турист розраховує у кінцевому результаті отримати необхідний йому набір послуг. Фірма, в свою чергу, надає клієнту не самі послуги, а права на них. Туристу гарантується отримання у відповідний час і у визначеному місці послуг, які здійснюються контрагентами туристичної фірми, не маючи прямих договірних відносин з даним туристом (наприклад, гарантія проживання у готелі відповідного класу, триразове харчування, трансфер, екскурсійне обслуговування згідно з програмою тощо).

Куплена туристом сукупність прав, як правило, оформлюється туристичною фірмою у вигляді путівки. Таким чином, путівка є кінцевим "продуктом" діяльності туристичної організації і відповідно предметом її реалізації. У зв'язку з цим оборот з реалізації "продукції"" у туристичної фірми відображається у момент продажу путівки, а не тоді, коли турист здійснить поїздку за даною путівкою. Отримання туристом самих послуг є процесом споживання купленої "продукції". Істотно, що за туристом лишається можливість пред'явлення претензій до туристичної фірми у випадку недотримання або отримання ним не в повному обсязі послуг, гарантії надання яких він придбав у туристичній фірмі. Таке право існує у споживачів, які придбали будь-яку продукцію, а не тільки путівку.

2.6 Організація партнерських відносин

В обслуговуванні туристів під час подорожей бере участь безліч різноманітних підприємств і організацій. Всі підприємства і організації, які беруть участь у комплексному обслуговуванні туристів під час проходження туру, прийнято називати постачальниками послуг.

При роботі з постачальниками послуг необхідні:

1) Серйозний підхід до якості послуг, що надаються партнером, а також облік репутації фірми - постачальника послуг серед інших партнерів туристського ринку;

2) Дотримання відповідності рівня і типу готелі, харчування, транспортних послуг тому соціальному сегменту споживачів і виду туризму, на який орієнтований конкретний тур;

3) Уважний і кваліфікований підхід до складання всієї договірної документації щодо співпраці, тому що це надалі може вплинути на авторитет турфірми. Адже відповідальність перед клієнтом за всіх своїх партнерів несе туристська організація.

Пошук перспективних партнерів полягає в тому, що з великого числа туристських фірм і підприємств, зареєстрованих в тій чи іншій країні, потрібно вибрати ті, які виявили б інтерес до співпраці з вами, і при цьому вони повинні відповідати вашим інтересам і вимогам щодо обслуговування туристів. Для їх пошуку можна використовувати різні довідники, Інтернет та інші засоби комунікації. Традиційним є встановлення контактів з постачальниками послуг під час спеціалізованих виставок, ярмарків і т.д. Важливо вибрати найкращі можливості по кожному виду послуг, що надаються. Вибираючи партнерів у готельному і транспортом обслуговуванні, важливо пам'ятати про небажаність роботи тільки з одним партнером. Наявність у регіоні подорожі та відпочинку декількох готелів і перевізників значно розширює їхній вибір і до того ж служить альтернативою при виникненні конфліктних ситуацій. Постачальники послуг підбираються з регіонального інтересу, виду туризму, змісту програм обслуговування, а також по сегменту споживачів у віковому, соціальному і економічному плані. Важливе значення мають їх ділові якості і репутація. Також слід звернути увагу на стаж і досвід роботи партнера, на його правове становище і успішність туристської діяльності, на наявність ліцензії та рівень надаваних послуг, на тарифи, знижки та пільги, а також на наявність і склад клієнтів. Корисно поцікавитися його партнерськими зв'язками з іншими туроператорами довготривалу їх співпраці.

Українське законодавство і міжнародне туристське право покладають на туроператора серйозну відповідальність за надання всіх передбачених туром та договором з туристом послуг, не залежно від того чи надаються ці послуги самим туроператором або третьою стороною. Тому треба дуже відповідально підходити до підбору партнерів - постачальників послуг .

2.7 Організація реклами на прикладі агентства "Іст-Вояж"

Туристична реклама - активний засіб здійснення маркетингової політики туристичної фірми по просуванню туристичного продукту, посиленню зв'язку між виробником і споживачем туристичного продукту.

Реклама - це засіб поширення інформації і переконання людей, які створюють уяву про продукт, викликають довіру до нього та бажання купити цей продукт. Рекламуючи ті чи інші послуги, туристична фірма публічно подає дані про свої можливості за допомогою художніх, технічних і психологічних прийомів з метою посилення попиту і збільшення їх реалізації.

В туризмі розрізняють рекламу: початкову - ознайомлення раніше встановленого кола споживачів з новим для конкретного ринку туристичним продуктом або послугами шляхом повідомлення детальних даних про якість, ціну, спосіб споживання, місце проведення туристичні акції; конкурентну - виділення рекламованого туристичного продукту з великої кількості аналогічної продукції, що пропонується конкуруючими туристичними фірмами; зберігаючу - підтримка високого рівня попиту на раніше рекламований туристичний продукт. Реклама в туризмі має характерні риси, які визначаються специфікою галузі і її товару - туристичних послуг.

Ця відмінність полягає в тому, що:

- туристична реклама несе велику відповідальність за правдивість і точність повідомлень, які просуваються за її допомогою;

- послуги, які, на відміну від традиційних товарів, не мають постійної якості, смаку, корисності, вимагають пріоритетного розвитку таких функцій реклами, як інформаційність і пропаганда;

- специфіка туристичних послуг передбачає необхідність використання глядацьких, наочних засобів, які більш повно відображають об'єкти туристичного інтересу (кіно-фотоматеріали, картини, ілюстровані матеріали тощо);

- реклама є постійним супутником туризму і обслуговує людей не тільки до, але й під час, і після подорожі, що покладає на неї особливу відповідальність;

- реклама туристичної фірми складається з двох частин: реклама власних потреб і реклама своїх можливостей.

Реклама потреб - це вид реклами, необхідний для інформування можливих партнерів про існування підприємства і його потребах в чомусь.

Основними об'єктами реклами потреб є наступні оголошення:

- про залучення посередників. Для туристичної фірми ця реклама життєво необхідна, оскільки без наявності і розширення посередників її діяльність може бути значно обмежена, що неминуче призведе до краху. Туроператор зацікавлений в залученні і поширенні інформації про себе і його співпрацю з транспортними, готельними, кредитно-фінансовими та іншими організаціями. Турагент, будучи посередником між туроператором і клієнтом, на зможе ефективно працювати без пошуку нових туроператорів у відповідності з попитом клієнтів на нові маршрути, вищий рівень обслуговування тощо;

- про найняття на постійну або тимчасову роботу працівників, спеціалістів, обслуговуючого персоналу, які мають певну кваліфікацію та досвід роботи. Сезонний характер діяльності багатьох фірм змушує їх наймати працівників на активні туристичні сезони і без широкої інформації про це складно підібрати достатню кількість кваліфікованого персоналу;

- про пошук матеріально-технічних ресурсів, які можуть бути як основними, так і оборотними. Це бажання туристичного підприємства купити або орендувати приміщення під офіс, орендувати готелі, придбання меблів, інвентар'я, залучення до співпраці власників пунктів прокату туристичного спорядження та ін..;

- про розпродаж матеріально-технічних ресурсів. Необхідність в реалізації виникає у випадках, коли фірма проводить реконструкцію або модернізацію діючих об'єктів, продає свої філіали або надлишок товарно-матеріальних цінностей тощо.

Підтримка продажів є не менш важливим елементом просування турпродукту, ніж реклама. Основні відмінності між рекламою і стимулюванням збуту полягає в їх методах обігу та цінності, яку вони додають продукту або послузі. У той час як реклама займається створенням іміджу, і їй на це потрібен час, підтримка продажів займається стимулюванням, провідним до негайної дії, переважно - продажу (таблиця 3). З іншого боку, вони виконують спільні завдання, які полягають у збільшенні кількості споживачів і більшому використанні турпродукту споживачами.



Таблиця 2.4

Відмінності між рекламою та підтримкою продажів

реклама	підтримка продажів
Створює імідж з часом	Викликає негайну дію
Використовує емоційне звернення	Використовує раціональне звернення
Додає невидиму цінність продукту або послуги	Додає реальну цінність продукту або послуги
Вносить помірний внесок у створення прибутковості	Вносить значний внесок у створення прибутковості

Підтримка продажів - це пропозиція додаткового мотиву для покупки. Її головна перевага полягає в різноманітті та гнучкості методів. Найчастіше для просування київськими турфірмами використовуються різні знижки.

"Іст-Вояж" пропонує наступну систему знижок:

- знижки на свята

- сімейні знижки

- групові

- дитячі

- спеціальні (для тих, хто володіє купоном на знижку або для клієнтів, які призводять до фірми нового клієнта)

- інші.

Про знижки повідомляють безпосередньо в офісі при продажу турпродукту або за допомогою реклами.

2.8 Вирахування вартості туристичного продукту

Одним з найбільш важливих маркетингових рішень є рішення щодо встановлення ціни на товар. Ціна відображає те, як споживачі сприймають продукт. Термін "маркетинг" є похідним від слова "ринок". Процес розробки специфічних стратегій, що сприяють досягненню цілей фірми з урахуванням підтримки стратегічної відповідності між ними, її потенційними можливостями і шансами в сфері маркетингу називають маркетинговою стратегією. Попит - показник, що відображає обсяг продажу певного тур продукту на обраному сегменті ринку. Попит буває: нееластичний, стабільний (незалежно від коливання цін), еластичний (змінюється у той чи інший бік, залежно від зміни цін). Туристський попит підтверджується платоспроможністю рекреаційних потреб людей, виражених в певній кількості турпродукту і послуг, які споживачі можуть придбати за певних цінах на турпродукт. Основою туристичного попиту є потреба людини у відпочинку, пізнанні, спілкуванні, що й спонукає його до подорожі. Будучи елементом туристського ринку, попит формується на основі багатьох факторів об'єктивного і суб'єктивного характеру. Динамічний розвиток обумовлено дією комплексу демографічних, природно-географічних, соціально-економічних, науково-технічних факторів. Поряд з нею виділяється група чинників, що включає смаки, уподобання, національні традиції.

Пропозиція турпродукту - кількість турпродуктів (туристсько-екскурсійних послуг), яке виставлено на ринок при певному рівні цін. Якщо попит відображає імовірну ємність ринку, то пропозиція - це фактичний обсяг туристсько-екскурсійних послуг, пропонованих споживачу на ринку. Співвідношення між попитом і пропозицією залежить від багатьох чинників, одним з яких є ціна. Завищені ціни приводять, за винятком поодиноких випадків, до падіння попиту, а занижені - до втрати прибутків і нерентабельність підприємства. Тому кожне турпідприємств, що працює на ринку, має приділяти увагу політиці ціноутворення. Ціна - міра і регулятор рівноваги між попитом і пропозицією на туристичному ринку. Це основний критерій вибору турпродукту більшість споживачів і у першу чергу вона впливає на обсяг продажів. Витрати, пов'язані з виробництвом, просуванням і продажем турпродукту, а також норма прибутку зазвичай включені в ціну.

З метою встановлення правильної ціни на турпродукт необхідно проаналізувати такі фактори як:

1. ціни на послуги постачальників;

2. ціни на послуги, що надаються конкурентами на ринку;

3. коливання в попиті;

4. сезонність;

5. психологічні чинники, пов'язані з модою, престижем.

У туризмі застосовують диференційовані ціни. Диференціація цін може проводиться в залежності від часу (сезон, не сезон, проведення конгресів, Олімпіада), сегменту ринку та форми оплати (при оплаті в мінімальний термін - знижки).

Конкуренція - взаємна боротьба підприємств за монопольне / краще положення на туристичному ринку.

Взаємодія елементів ринку призводить до його циклічності, тобто із зростанням попиту збільшується пропозиція, що веде до підвищення цін і ця ситуація стимулює виробництво конкретного продута на ринку. У зворотному випадку, якщо пропозиція перевищує попит, відбувається зниження підприємницької активності з виробництва продукту. Після певного коливання цін настає період рівноваги попиту і пропозиції, ринок приходить в рівноважний стан. "У сучасній економіці і маркетингу виділяють три методи встановлення ринкової ціни, що також актуально і серед туроператорів".

У зв'язку з цим існують три методи ціноутворення:

1. на основі витрат або затратний метод (сукупність повної собівартості турпродукту - використовується турфірмами, які прагнуть в першу чергу отримати прибуток від інвестицій).

2. з орієнтацією на рівень конкурентів - метод характерний для тур-організацій. Ціни встановлюються нижче, вище або на рівні ринкових, в залежності від вимогливості клієнтів, наданого сервісу, реальної чи передбачуваної реакції конкурентів. Відмітна особливість - відсутність постійній залежності між цінами і витратами. У даному випадку для певної ціни розраховується середній рівень цін на ринку на основі каталогів, рекламних проспектів турфірм і готелів.

3. з орієнтацією на попит - метод, заснований на вивченні бажань споживачів і встановлення цін, прийнятних для цільового ринку. Застосовується, якщо ціна є вирішальним чинником у придбанні продукту клієнтами. При розробці цінової стратегії турфірма повинна використовувати три методи у взаємозв'язку, інакше це може призвести до непрямих або прямих збитків.

Необхідно врахувати особливості ціноутворення:

1. висока еластичність цін на різних сегментах туристичного ринку.

2. розрив у часі між моментами встановлення ціни та купівлі - продажу турпродукту.

Ціни на турпродукт є роздрібними, так як вони призначені безпосередньо для споживання. Нездатність турпослуг до зберігання, внаслідок чого роздрібні продавці не поділяють з виробниками ризику, пов'язаного з утворенням не реалізованих запасів.

Ціни треба орієнтувати на типові групи, а не на середнього клієнта. Собівартість турпродукту включає: візи і страховки, проживання, харчування, транспортні послуги (проїзд до країни, від аеропорту до готелю і назад), екскурсійне обслуговування, тобто включає ті послуги, які входять в обов'язкову програму туру. Непрямі витрати - витрати на управління та утримання турфірм (витрати на організацію набору груп, оренду, утримання офісу, зарплата). Ціна на турпродукт визначається методом нормативної калькуляції (це визначення вартості однієї одиниці послуг / товару) і включає витрати на людей, що супроводжують групу з маршруту.

Особливості ціноутворення:

1. ціни на певні види послуг туризму не входять у вартість тур продукту

2. груповий тур: чим більше людей, тим менше вартість туру в розрахунку на одну людину

3. ціна туру залежить від вікового складу туристів, так як, наприклад, для дітей, школярів існують знижки.

Прибуток закладається в ціну турпродукту, встановлюється турфірмою у відсотках собівартості витрат (від 5 до 100%, залежить від попиту).



Розділ 3. Розробка туру (на прикладі Жидачівського району, Львівської області)

3.1 Загальні відомості про тур

Тур - це програма, в межах якої реалізується мета перебування людини поза постійним місцем проживання, складена з урахуванням індивідуальних побажань, і комплекс заходів по її реалізації на відповідному якісному рівні.

Тури поділяються на види відповідно до мети подорожі та форми щодо організаційних заходів, класифікуються за кількістю учасників, сезоном та терміном перебування. Залежно від комплексу послуг та комфортності подорожування тури поділяються на класи обслуговування. Мотивація подорожі та решта її параметрів визначають програму туру. За формою тури поділяються на комплексні та індивідуальні. Індивідуальний тур передбачає забезпечення подорожування відповідно до побажань туриста. Комплексний тур формується туристичною фірмою, включає певний набір попередньо узгоджених з туристом послуг, вартість яких сплачується в повному обсязі.

Тур є ринковим продуктом туристичних підприємств, формою, яку набуває споживання послуг, матеріальних і нематеріальних благ, заходом, який реалізує мету подорожування і в той же час результатом діяльності турфірми, джерелом її прибутку. Складовими туру є маршрут, програма та комплекс послуг по життєзабезпеченню туриста, в межах яких реалізується на відповідному якісному рівні мета подорожування. Маршрут і програма забезпечують мету подорожування, а заходами з життєзабезпечення туриста під час подорожування - безпеку та комфортність при реалізації цієї мети.

Тури, які розробляються туроператорами, повинні відповідати таким принципам:

- безпека (всіх складових і на всіх етапах проходження туру);

- комфортність (задоволення життєвих потреб в проживанні, харчуванні, транспортуванні та інших послугах на рівні, по можливості не нижчому ніж в постійному місці проживання), тобто забезпечення якісного обслуговування під час подорожування;

- ергономічність (відповідність турпродукту та його складових фізіологічним та психологічним потребам туриста);

- достатність послуг, що пропонуються для задоволення потреб туриста під час подорожі, для реалізації мети подорожі;

- категоріальна відповідність ;

- конкурентоспроможність.

Таблиця 3.1

Основні властивості туристського продукту

Властивість	Характеристика
Обґрунтованість	Надання всіх послуг повинно бути обумовлено Метою подорожі і супутніми умовами, заснованими на потребах туриста
Надійність	Відповідність реального змісту продукту в рекламі, достовірність інформації
Ефективність	Досягнення найбільшого ефекту для туриста при найменших витратах з його боку
Цілісність	Завершеність продукту, його можливість повністю задовольняти туристську потреба
Ясність	Споживання продукту, його спрямованість повинні бути зрозумілі як туристу, так і обслуговуючому персоналу
Гнучкість	Здатність продукту та системи обслуговування адаптуватися до іншого типу споживача і бути сприйнятливим до заміни обслуговуючого персоналу
Корисність	Здатність служити досягненню однієї або кількох цілей, задовольняти ті чи інші потреби туристів

Розробляючи власний туристичний продукт, я вирішала створити тур по своєму рідному Жидачівському районі. Показати красу природних та архітектурних пам`яток, зануритись в історію краю, звичаї, побут, відкрити для себе щось нове, не звідане до цього.

Маршрут мого туру пролягає через: м. Жидачів - смт. Гніздичів - с. Руда - с. Лівчиці - м. Журавно - Жидачів - смт. Нові Стрілища - с. П'ятничани - Жидачів

Протяжність маршруту - 129 км.

Вихідний пункт - м. Жидачів.

Тривалість: 2 дні/ 1 ніч

Група: 10 осіб

Тур комбінований: автобусно-пішохідний

Сезонність: травень-червень

Призначений для осіб різного соціального статусу та вікової категорії, які бажають ознайомитись із історико-культурними та природними пам'ятками Жидачівщини.

Розміщення: готель - ресторан "Галпін"

Вартість туру: 374 грн./ особа.

Програма туру

1 день

10:00 - виїзд з м. Жидачів.

10:20 -11:20 - екскурсія в монастирі св. Герарда.

11:20 -11:30 - переїзд у седо Руда.

11:30 - 12: 30 - відвідування музею, панського двору Івана Виговського.

12:30 - 12:45 - дорога у село Лівчиці.

12:45 - 13:30 - огляд старого палацу.

13:30 -14:30 - обід в місцевому кафе.

14:30 -15:10 - переїзд до м. Журавно.

15:10 -17:30 - екскурсія містом, огляд місцевої ратуші, палацу та католицької каплиці Скшинських- Чарторийських.

17:30 -18:20 - повернення в м. Жидачів.

18:20 - 19:20 поселення в готель.

19:20 - 20:10- вечеря в ресторані " Галпін".

2 день

09: 00 - сніданок у ресторані готелю "Галпін".

10:00 - 12:30 - екскурсія по місту Жидачів.

12:30 -13:30 - дорога автобусом у смт. Нові Стрілища.

13: 30 - 14: 40 - огляд старого костелу конструктивізму та романського стилю.

14:40 - 15:35- обід в ресторані Нових Стрілищ.

15:35 - 16: 40 - огляд Парафіяльної церкви Успення Пресвятої Богородиці.

16:40 - 17:05 - дорога до с. П'ятничани.

17:05 - 18:30 - екскурсія в П'ятничанській вежі.

18.30 - виїзд з с. П'ятничани.

19:50 - прибуття до м. Жидачева.

3.2 Маршрут туру

Карта маршруту

Рис. 3.1

м. Жидачів - смт. Гніздичів - 8 км.

смт. Гніздичів-с. Руда - 4 км.

с. Руда - с. Лівчиці - 2.5 км.

с. Лівчиці - м. Журавно - 16.3 км.

м. Журавно - м. Жидачів - 19.8 км.

м. Жидачів - смт. Нові Стрілища - 30.9 км.

смт. Нові Стрілища - с. П'ятничани - 9 км.

с. П'ятничани - м. Жидачів - 38.5 км.



3.3 Програма обслуговування

Характеристика засобу розміщення

Готель-ресторан "Галпін"

Рис. 3.2

Розташування:

Знаходиться готель в центральній частині міста Жидачів, поруч розташований парк, футбольне поле, спортзал та багато інших закладів, де можна провести вільний час. Разом з цим доїзд до готелю " Галпін" з автодороги Тернопіль - Стрий дуже зручний. Адреса 81700, Україна, Львівська область, місто Жидачів, вулиця Фабрична 7.

Опис:

Триповерховий готель на 11 номерів (27 місць), ресторан (50 місць).

Опалення:

Автономне водяне.

Водопостачання:

Холодна та гаряча вода постійно.

Номери: Тримісний економ

розмір номера: 15 кв. м. Ліжко (ліжка): 3 односпальних ліжка Діти та додаткові ліжка:Додаткове ліжко не доступне для цього номера

Обладнання номера:

· можливість замовлення дзвінка-будильника

· підігрів

· міні-бар

· письмовий стіл

· телефон

· вентилятор

· телебачення

· холодильник

· суміщена ванна кімната

Двомісний стандарт

Розмір номера: 15 кв. м. Ліжко (ліжка): 1 двоспальне ліжко

Діти та додаткові ліжка: Додаткове ліжко не доступне для цього номера

Обладнання номера:

· можливість замовлення дзвінка-будильника

· підігрів

· міні-бар

· письмовий стіл

· телефон

· вентилятор

· in room safe

· холодильник

· туалетні засоби

· душ

· фен

Харчування:

Сніданок в ресторані проходить шведським столом з 7:00 до 11:00. Є комплексні обіди та бізнес-ланчі. Пропонується українська та європейська кухня.



3.4 Вирахування вартості туристичного продукту

Таблиця 3.2

Собівартість туру

Послуги	Розрахунок	Сума, грн..
У вартість туру входить
Перевезення автобусом	129 км	10 грн./км	1290
Проживання:	1 осіб/1ніч	110 грн. 1особ	1100
Вечеря у ресторані "Галпін"	1 особа	60 грн.	600
Страхування	10 осіб, 2 дні	25 грн.	250
Супровід керівника групи	2 дні	100грн./день	200
Екскурсовод	2 дні	150 грн./день	300
Собівартість туру	1290+1100+600+250+200+300	3740
Чисельність туристів	10 осіб
Вартість туру на одну особу	3740/10	374
Витрати не включені у вартість туру:
Обід у кафе	1 обід	50 грн.
Обід у ресторані	1 обід	60 грн.
Вхідний квиток до музею І. Виговського	Дорослий Дитячий	10 грн. 5 грн.

3.5 Опис об`єктів

1. Місто Жидачів районний центр Жидачів розташований на правому березі річки Стрий за 5 кілометрів від впадіння її у Дністер. Вперше згадується у 1164 році під назвою Удеч (Удечів). Городище XI-XIV століття, на якому було розбудовано середньовічний замок, виникло ще в князівський період.

Місто знаходилося на внутрішніх і міжнародних торговельних шляхах Галицько-Волинської Русі і було одним з центрів торгівлі підкарпатською сіллю. Вважається, що замок існував вже близько середини XIV століття, тобто в початковий період утвердження короля Казимира Великого на західноукраїнських землях.

Згодом він перейшов у руки угорського монарха Людовика і його залога утримувала фортецю до 1387 року.

Рис. 3.3

У 1393 році отримало Магдебурське право від короля Владислава Ягайла. Замок разом з жидачівською землею надавалися Ягайлом у володіння литовським князям Свидригайлу, Федору Любартовичу та Земовиту Мазовецькому. Після цього в твердині перебували королівські старости, зокрема відомий Ян з Чижова, який у 1448 році видав указ, звертаючись до міщан про добровільну участь в розбудові укріплення. В замку до XVIII століття знаходилися старостинська адміністрація жидачівського повіту і там же зберігалися актові документи гродських та земських судів.

Укріплення знаходилося за містом на горбку висотою понад 20 метрів, довжиною до 100 метрів та шириною близько 20 метрів, який був розділений на 3 частини (можливо, штучно), середня з яких була дитинцем, обведена невисоким валом з північної сторони. Від міста замок відділявся ставком з насипною греблею посередині. На валах була дерев'яна огорожа, житлово-господарська забудова, яка складалася з 4 будівель, каплиця та 4 вежі. У 1767 році замок був вже в руїні, та староста Жидачева Міхал Жевуський мав намір своїм коштом відбудувати та привести в належний стан фортецю. Але задум не був реалізований, і замок зник з лиця землі. Перший дерев'яний костел у Жидачеві був вже всередині XIV століття. Навколо нього був розташований цвинтар. У 1387 році король Владислав Ягайло подарував костелу маєток Рогізне, а його брат Свидригайло, який став власником Жидачева у 1403 році, у 1415 році оздобив храм. Рис.3.4.

Мурований костел збудовано у 1577 році на кошти Миколи Лігензи та освячено у жовтні 1612 року. Костел мав головний вівтар Успіння Пресвятої Діви Марії та два бічні - Різдва і Св. Анни. Храм зазнав пошкоджень під час турецько-татарського (1620-1621) та козацького (1649) нападів. У 1676 році король Ян ІІІ Собєський у жидачівському костелі дякував Всевишньому над перемогою над турками під Журавно. В середині ХІХ століття було збудовано парафіяльний дім, а в 1775 році проводилися реставраційні роботи в храмі. У 1895 році костел зазнав пошкоджень від пожежі і наступного року був відремонтований. У 1933 році костел відреставрували ззовні, а у 1938 році розписали в середині. У 1941 році німецька бомба зруйнувала парафіяльний будинок. Останній жидачівський парох та група парафіян 1946 року виїхали до Польщі разом з частиною костельного майна. Святинею опікувався о. Ієронім Квятковський, якого у 1947 році було заарештовано. З 1947 року до Жидачева доїжджали священики зі Стрия, і лише 1963 року культова робота храму була припинена. Радянська влада, зваливши з костелу вежу, знищивши вівтарі та заподіявши інших руйнувань, розмістила в ньому склад меблів, а пізніше - автобусну станцію. У місці, де відбувалося поклоніння Святим Дарам, було облаштовано бар, в якому розпивали алкогольні напої. Лише згодом храм перетворили на музей. У вересні 1989 року храм було передано римо-католицькій громаді. У листопаді того ж року костел було переосвячено під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії, а через 10 років було повернено і парафіяльний будинок.

2. Гніздичів (Кохавино) сьогодні не є окремим населеним пунктом. Не зустрінете ви таку назву і на сучасний картах. Знаходиться це місце майже в центрі сучасного містечка Гніздичів Жидачівського району і є відомим відпустовим місцем Львівщини. Його історія почалася у 1646 році, коли власниця сусіднього села Руда Анна Войнаковська, повертаючись з Жидачева до свого рідного села побачила на одному з дубівобраз Божої Матері. Перед образом зупинилися і впали на коліна і чотири коні, які везли панську карету. Коні вирушили в дорогу лише після того, як пані вийшла з карети і помолилася. Слава про чудо швидко розповсюдилася по околицях. Неодноразово його факт підтверджували спеціальні церковні комісії. Остаточно образ було проголошено чудотворним 26 травня 1755 року.

Вже у 1680 році Тереза Виговська збудувала на місці дубу, де з'явився чудотворний образ, дерев'яну капличку, куди помістила ікону з дозволу Львівського архієпископа Констанція Липського. У 1748 році власник Руди Костянтин Виговський побудував нову простору дерев'яну церкву і помістив в ній образ Кохавинської Матері Божої. 22 червня 1755 року львівський архієпископ Вижицький переніс чудотворний образ з каплиці до новозбудованої церкви. Навколо храму виріс монастир кармелітів. У 1780 році, його було ліквідовано наказом австрійського цісаря, а парафію перенесено до сусідньої Руди. Невдовзі парафія знову повертається до Кохавино, а монастир відроджується у 1855 р. Тоді ж було відновлено давню каплицю і відреставровано чудотворний образ.



Рис. 3.6.

Кількість прочан збільшувалася з року в рік, і старий дерев'яний костел вже не міг вміщати всіх віруючих. У 1868 р. було закладено наріжний камінь під новий храм, будівництво якого розтягнулося на декілька десятиліть внаслідок постійного браку коштів. Лише 30 серпня 1894 року костел було освячено, а 1 вересня відбулося урочисте перенесення до неї чудотворного образу Матері Божої, в якому взяло участь близько 30-ти тисяч паломників.

Протягом 1901-1902 років на місці старої дерев'яної каплиці, де з'явився, чудотворний образ) стараннями отця Яна Тшопінського звели нову муровану каплицю у неоготичному стилі. Поруч з цією стрункою красунею збудували будинок для гостей та плебанію. Тоді ж було розширено і костел: на 13 метрів добудовано пресвітерій та збудовано дві бічні каплиці, завдяки чому храм став хрестовим у плані. 15 серпня 1912 р. в присутності 180 тисяч прочан з Галичини та, навіть, з зарубіжжя, відбулась коронація ікони Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської папськими золотими коронами. З 1931 р. храмом опікувалися отці єзуїти. Напередодні радянської окупації вони встигли вивезти чудотворний образ до польського міста Глевіце, де він знаходиться донині.



Рис. 3.7

В колишньому костелі совіті влаштували сховище льону, а згодом - інтернат для розумово відсталих дітей. Щоб стерти з пам'яті народу це чудотворне місце, Кохавино було ліквідовано, як окрема територіальна одиниця, і приєднано до містечка Гнізничів. На початку 90-х років ХХ століття святиню передали отцям редемптористам чину Найсвятішого Ізбавителя. Зараз тут діє монастир св. Ґерарда, куди з Польщі передано копію Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської. Потрохи відроджується і храм.

3. Село Руда

24 серпня 2004 р. в селі Руда відкрито перший в Україні музей гетьмана Івана Виговського. Музей є філією Львівської галереї мистецтв. Музейні експонати відтворюють період боротьби за незалежність від часів виникнення Запорізької Січі до кінця 1940-50-х рр. Тут широко представлені твори живопису вітчизняних та зарубіжних художників XVII-XX ст. Зокрема, цікавою для відвідувачів буде картина невідомого художника (ХІХ ст.), де зображена дружина І. Виговського Олена Стеткевич. Будучи високоосвіченою людиною, мала значний вплив на Чигиринський двір. Народила єдиного сина Остапа. Заповіт О. Стеткевич зберігався в Жидачівському архіві до 1929 р. (нині знаходиться в Польщі). Серед експонатів - твори сакрального мистецтва XVII-XIX ст. Привертає увагу ікона Вознесіння (невідомий художник ІІ пол. XVIII ст.) з церкви Воздвиження Чесного Хреста села Йосиповичі Стрийського району - родинної церкви Виговських. Ікона реставрована 2004 р. працівниками реставраційного відділення Львівської галереї мистецтв.

У музеї експонуються предмети матеріальної культури, знайдені на території колишнього замку гетьмана у селі Руда. Серед рідкісних - дубові двері з родинної церкви Виговських із дарчим написом невістки гетьмана Т. Завадської, дружини сина Остапа. Іван Остапович Виговський (?-1664 р.). Гетьман України (1657-59 рр.). Видатний державний та політичний діяч Козацької держави - Гетьманщини. 1659 р. здобув блискучу перемогу під Конотопом над 100-тисячною російською армією. Підступно вбитий 1664 р. За даними багатьох історичних джерел, похований у селі Руда.

4. Село Лівчиці - велике село Жидачівського району (Львівська обл.), що знаходиться в декількох кілометрах від монастиря в Кохавино. Назва "Лівчиці (Ловчиці)" походить від слова "лови". Приїхати сюди варто заради симпатичного палацу, зведеного у другій половині ХІХ століття. Ось тільки точний час побудови палацу і хто ж саме його збудував, залишається поки що загадкою. За різними даними це були Глуховецькі, Глуховські, Строжинські, Лосі. Сьогодні в колишньому палаці діє інтернат для розумово відсталих дітей.

туризм рекреація лікувальний маршрут

Рис. 3.8

За легендою, 1800 рр. француз по прізвищу Лось полював у цих місцях разом зі своїми товаришами і заблудився, натрапивши на невеличку річку. Він сподобав собі цю місцевість і вирішив тут побудувати собі хату, почавши розчищати ділянки лісу під забудову вздовж річки, яка дістала назву Бережниця. Майже за століття у селі було збудовано 80 хат. Тепер, версії, щодо часу будівництва палацу і його власників.

Версія 1: Палац і парк на березі річки Бережниця збудували у 1850 році графи Глуховецькі.

Версія 2: Палац було зведено у 1895 році графом Сторожинським. Граф взяв собі на виховання хлопця Кароля Глуховського і залишив йому своє багатство. К. Глуховський володів маєтком до 1939 р. Йому належала вся земля. Майже все село працювало на графа.

Версія 3: Палац збудував близько 1870 року француз Броніслав Лось. Будували його майстри спеціально привезені з Європи. Палац являв собою казковий будинок, що мав два поверхи і підвальні приміщення. Всього в будинку було 48 кімнат. Навколо палацу був посаджений парк з алеями. Всі дерева і квіти були завезені із-за кордону. У парку був став, вода до якого поступала з річки через спеціально відведений канал. У ставі плавали лебеді, розводилася риба. У парку збереглися різні види дерев: дуби, липи, різні види ясенів, кедри, сосни, ялини, тюльпанове дерево.

5. Місто Журавно

Містечко Журавно розташовано на півдні Жидачівського району Львівщини в міжріччі річок Дністра іСвічі. Його назва походить від чорних журавлів, які селилися в тих краях. Документально Журавновперше зафіксоване у 1435 році, а в актових книгах 1445 року воно вже фігурує, як містечко. До кінця XV ст. Журавно належало до родини Ходорівських-Журавнінських. У 1468 році у містечку вже бувкостел, який носив титул Відвідання Пресвятої Діви Марії та святих Войцеха, Валентина, Кузьми, Дем'яна, Катерини, Варвари, Дороти і Маргарити.

На початку XVI ст. містечко перебувало в руках родини Реїв, а в другій половині знову повернулося до попередніх власників - Ходорівських-Журавнінських. Магдебурзьке право Журавно отримало у 1563 році. Наприкінці XVI ст. воно знаходилося у володінні Жолкевських, потім перейшло до Сапєгів.



Рис. 3.10

Поселення вигідно розташовувалося посеред річок. Його оточували земляні фортифікації. Їх підсилював замок, який стояв в північно-західній частині над річкою. До міста вели чотири брами. Головною була Стрийська (або Західна) брама. На південь від неї йшла міська стіна, яка продовжувалася єврейською синагогою. Східну браму підсилював мурований костелом з контрфорсами. З півночі місто захищали річка Дністер та стіни жіночого монастиря. Міські укріплення та замок в Журавному зафіксовані на карті Боплана.

На час Журавненської битви між польським військом Яна ІІІ Собеського та турецько-татарським військом у 1676 році фортифікації Журавного перебували в жалюгідному стані. Замку на той час вже не було, тільки панський двір Сапєгів, оточений таким же розваленим валом, який проходив і навколо міста. Ще були насипи на кутах (мабуть, бастіони), на яких стояли невеликі гармати.

Повернемося до історії містечка. Протягом XVII - XVIII століть не раз змінювало власників. Так у 1790 році Журавно перейшло до Адама Жебровського, а в середині ХІХ ст., через доньку ЖебровськогоСусанну, дружину Владислава Скшинського - до родини Скшинських. Останнім власником Журавного був Казимир Чарторийський, одружений з Геленою Скшинською. Наприкінці XVIII ст. Адам Жебровський збудував у Журавному величний палац у стилі класицизму. Від був у вигляді підкови із симетрично розташованими двома крилами. На території палацового комплексу був зимовий сад і альтанка, обрамлена чавунною балюстрадою. Навколо палацу було закладено ландшафтний парк. Той старий палац згорів у 1904 році.

Того ж року власник Журавного Антоній Скшинський в ста метрах від згорілого палацу збудував новий палац (арх. В. Садловський) у стилі французького неоренесансу. У міжвоєнний період його перебудував останній власник Казимир Чарторийський.За совєтів в колишньому палаці обладнали протитуберкульозний санаторій. У 2004 році він сильно постраждав від пожежі, і сьогодні стоїть пусткою.

6. село П'ятничани

Село П'ятничани розташоване в Жидачівському районі приблизно за 10 км від Бібрки на трасі Львів-Франківськ, з якої добре видно оборонну вежу (14-16 ст.). До речі, колись тут теж пролягав шлях, який з'єднував Галич з Холмом (Хелмом). На жаль, дуже мало споруд такого плану збереглось до наших днів, а цій взагалі пощастило бути реставрованою (закінчено реставрацію у 1991 році). Дерев"яний міст перед входом. На вигляд вежа квадратна в плані, трьохярусна (висотою 10 м) з невеликими бійницями. Імовірно, що колись вежу оточували дерев'яні укріплення, які служили для захисту місцевого населення під час частих набігів татар.

Сходи на верхній ярус. Зараз тут перебуває музей-заповідник "П'ятничанська вежа". За вхід треба заплатити вього-навсього одну гривню для дорослих. Експонатів у музеї не є надто багато, але все ж дещо цікаве можна дізнатись, зокрема про історію аналогічних споруд, а також про реставрацію цієї вежі.

Рис. 3.11



Висновки

Отже, проаналізувавши усе викладене у курсовій роботі, можна зробити наступні висновки та узагальнення.

Лікувальний туризм полягає у переміщенні людей, викликаному необхідністю покращити здоров'я. Він вважається одним із найдавніших видів туризму та розвинений у країнах з найбільш зручним географічним положенням та сприятливим кліматом, з бальнеологічними та кліматичними літніми та зимовими курортами.

Для організації лікувального туризму першочергове значення має наявність цілющого клімату, лікувальних джерел та грязей, мальовничих садово-паркових ландшафтів.

Кожна туристична фірма, яка має на меті організацію маршрутів лікувального характеру, повинна співпрацювати з медичними закладами, з лікарями, які можуть чітко встановити доцільність та можливість вживання заходів лікувального характеру для певного кола туристів.

Сьогодні основну частину лікувальних турів складає санаторно-курортне лікування за медичними показниками.

У цій курсовій роботі висвітлено також тему про організацію туристичної діяльності тур фірми, це дало змогу мені поглибленно вивчити чим займається тур фірма, її структуру відділи, як створювати та реалізовувати туристичний продукт. Після отриманих знань у турфірмі я сама взялась створювати свій туристичний маршрут.

Останній розділ курсової роботи є тим підсумком, оскільки у ньому потрібно було вкласти всі свої знання здобуті за період навчання, і також за період написання курсової роботи. Розробка власного туристичного маршруту по своєму рідному Жидачівському районі є завершальним етапом моєї курсової роботи.



Список використаних джерел

1. Закон України "Про туризм"

2. Інструкція Державного комітету України про туризм "Про порядок видачі суб'єктам підприємництва спеціальних дозволів на діяльність, пов'язану з наданням туристичних послуг" від 22 липня 1994 р. №79.

3. Географічна енциклопедія України. - К.: УКр. Рад. енцик. ім. М.П. Бажана, 1990. - Т. 2

4. Агафонова Л. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: навч. посіб. - К.: Знання, 2002. - 263 с.

5. Бабушкін Н.І. Менеджмент туризму 3-е вид. - К.:Знання, 2004. - 390 с.

6. Бочан І.О. Технологія туристичної діяльності: підручник / І.О. Бочан, М.Ф. Цимбалюк, В.М. Цимбалюк. - Львів: ЛІЕТ, 2011. - 419 с.

7. Винниченко І.І. Середовище тур бізнесу: навч. посіб. - К.: Академперіодика, 2007. - 400 с.

8. Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму. - Чернівці: Прут, 2006, 289 с.

9. Король С.Я. Управління інформаційною базою управління готелем. - К.: 2003, 239 с.

10. Любіцева О.О. Методика розробки турів: навч. посіб. - К.: Альтрес, 2003.

10. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг. - К.: Альтрес, 2002

11. Мальська М.П., Худо В.В. Основи туристичного бізнесу:навч. посіб. - К.: ЦУЛ, 2004. - 272 с.

12. Мальська М.П., Худо В.В. Менеджмент туризму: навч. посібн. - Львів, Видавничий центр ім. Ів. Франка, 2002

13. Нечай Л.І., Телешин Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент. - Київ, 2005.

14. Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Туристичні основи: навч. посіб. - К.: Ніка-Центр, 2005

15. Пересічний М.І., Н.Я. Орлова, Т.І. Ткаченко. Туристична індустрія: К. - 2002. - 168 с.

16. Підвищення рівня послуг у готельному бізнесі: Львів. 2004

17. Розвиток туризму в Україні: Проблеми і перспективи: 1996, 204 с.

18. Смолій В.К. Федорченко В.І. Довідник з туризму. - Слово, 2006. - 372 с.

19. Сокіл Т.Г. Організація туристичної діяльності в Україні: навч.посіб. 2002.

20. Федорченко В.К., Дворова Т.А. Історія туризму в Україні: навч. посіб. - К.: Вища пік., 2002.

21. Чорненька Н. Організація туристичної індустрії. - К: Атіка, 2009.

22. Щур Ю.В., Дмитрук О.Ю. Спортивно-оздоровчий туризм. К., 2002.

Размещено на Allbest.ru

...