Гірськолижний туризм в Австрії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Гірськолижний туризм - історія розвитку, характеристика. Значення гірськолижного туризму для туристичного потенціалу Австрії

1.1 Історія розвитку гірськолижного туризму

1.2 Теоретичні відомості про гірськолижний туризм

1.3 Структура гірськолижного туризму в туризмі Австрії

2. Характеристика сучасного стану австрійських гірськолижних курортів

2.1. Загальна характеристика гірськолижних курортів Австрії

2.2 Детальна характеристика провідних австрійських гірськолижних курортів

3. Основі проблеми та перспективи розвитку гірськолижного туризму Австрії

Висновок

Список використаних джерел

Додаток



Вступ

Сучасна історія гірських лиж починається з містечка Телемарк (80 км від Осло) та його мешканця Сондре Норхайма. Цей чоловік мав розумну голову і «золоті» руки : виготовляв та ремонтував знаряддя для всієї округи. Він придумав нові кріплення, в яких п'ятка була добре з'єднана з носком берестяним ремінцем. Завдяки цьому винаходу, норвезький фермер міг не тільки впевнено керувати лижами на спуску, а й спокійно стрибати з різних природних трамплінів, не боячись загубити лижу.

У 1868 році на столичних змаганнях Сондре Норхайм разом із двома друзями вразив публіку шаленою швидкістю спуску та новою вишуканою технікою. Місцева преса декілька днів захоплено описувала переваги нововведень, які продемонстрували спортсмени з Телемарка. З того моменту почався справжній розвиток гірськолижного спорту. У теперішні часи розвитком більшості дисциплін лижного спорту опікується Міжнародна лижна федерація [4].

Інтенсивний розвиток туризму у світі, забезпечення необхідного комфорту дав поштовх до розвитку і освоєння гірських територій та розвитку гірських видів туризму. Серед таких видів гірського туризму як гірський піший туризм,спелеотуризм,альпінізм та інші, левову частину доходів від загального доходу приносить гірськолижний туризм. За даними спеціалістів, у світі налічується до 70 млн лижників,55 млн з них. гірськолижників.

Індустрія лижного спорту дає мільярдні прибутки,її частка в туризмі і індустрії відпочинку з кожним роком зростає. Регіони, які мають чи створюють на своїй території центри гірськолижного туризму, отримують вагомий внесок в доходи своїх бюджетів у виді податків від туристичної діяльності і галузей, обслуговуючих індустрію гірськолижного туризму. Кількість отриманого прибутку напряму залежить від якості обслуговування, місць розміщення, лижних трас та інших складових гірськолижного курорту.

Гірськолижний туризм належить до спеціальних видів туризму, оскільки є комбінованим видом туризму й включає елементи наступних видів: лікувально-оздоровчий, рекреаційний, спортивний аматорський, екологічний туризм. Гірськолижний туризм - яскраво виражений сезонний вид туризму

Метою нашого дослідження буде вивчення гірськолижних курортів Австрії , та їх опис по таким критеріям - загальна та технічна характеристика курорт ; клімат ; рекреанти ; заклади розміщення ; харчування та дозвілля курорту , характеристика їх сучасного стану та перспективи розвитку.

Об'єктом дослідження є гірськолижні курорти Австрії, що входять до Топ-50 альпійських курортів сезону 2011/2012. Це золота жила, забезпечує багатомільйонний потік гірськолижників зі всього світу. Це приклад виняткового рівня сервісу і комфорту, еталон підготовки гірськолижного відпочинку.

До завдань курсової роботи належать :

- Розглянути загальний стан гірськолижних курортів Австрії.

- Дати детальну характеристику гірськолижним курортам Австрії, які входять до Топ-50 альпійських курортів сезону 2011/2012.

- Описати перспективи розвитку гірськолижних курортів Австрії.

Поставлені завдання визначили структуру даної роботи, включаючи в себе три глави : загальний огляд гірськолижного туризму, характеристика альпійських гірськолижних курортів Австрії, детальний аналіз курортів,що входять до 50-и найбільш відвідуваних у сезоні 2011/2012 та проблеми і перспективи розвитку цих курортів.

гірськолижний курорт австрія



1. Гірськолижний туризм - історія розвитку,характеристика. Значення гірськолижного туризму для туристичного потенціалу Австрії

1.1 Історія розвитку гірськолижного туризму

З початку 1930-х рр. відкрилася нова ера в розвитку гірських лиж - вони стають популярним видом масового відпочинку і туризму. «Гірськолижний бум» був викликаний появою канатних доріг - підйомників. Де тільки не катаються сьогодні на гірських лижах! В Австрії та Франції, в США і Японії, у Новій Зеландії та на Філіппінах. Катаються на всіх материках : навіть в екваторіальній Африці.

Стрімкий розвиток туризму, організація масового відпочинку гірськолижників, забезпечення необхідного при цьому комфорту привели до створення в ряді розвинених країн цілої індустрії зимового відпочинку, що зайняла провідні позиції в національній економіці. Сучасний гірськолижний центр включає готельні комплекси, систему маятникових, канатно-крісельних і буксирувальних доріг - підйомників, траси спусків різної протяжності і складності, навчальні схили, службу трас і контрольно-рятувальну службу, спортивні організації та споруди, магазини, пункти прокату спортивного спорядження, гірськолижні школи . Понад 4 млн місць у великих і малих готелях, пансіонатах і притулках призначені для зимового відпочинку в горах Західної Європи. У 1996 р. більше 5 млн французів виїжджали в Альпи, Піренеї і їх передгір'я, щоб покататися на лижах. П'ята частина населення Австрії - гірськолижники.

Різноманітні форми гірськолижного катання і туризму. Любителі гірських лиж спрямовуються в гірськолижні центри малих і великих гір. За допомогою підйомників туристи «накочують» за день багато десятків кілометрів спусків. Такий обсяг тренувальних навантажень недосяжний при інших заняттях фізкультурою. Деякі, найдосвідченіші, любителі подорожей у пошуках романтики та гострих відчуттів направляються у віддалені гірські райони, щоб спуститися в складних, незнайомих і деколи екстремальних умовах по льодовиках, ущелинах, в лісових масивах по які прокладеним ще маршрутами. Спуски сміливців на лижах з гірських велетнів - не нове захоплення гірськолижників. Ще на зорі гірськолижного спорту альпіністи нерідко брали з собою лижі, щоб потім на узвозі випробувати ні з чим не порівнянне відчуття польоту по сніжних кручах і полях. Недарма вважають, що саме альпіністи дали другу, романтичне, народження сучасним гірським лижам. Альпіністи були першими, хто у Франції систематично використовував гірські лижі в кінці XIX - початку XX в. Ентузіасти відправлялися високо в гори у пошуках зручних для катання схилів. Кожен метр підйому коштував великих зусиль. Однак це не заважало лижникам відносити з собою наверх всяк випадок важку ношу ремонтного спорядження, мазей, продуктів і підручників по гірськолижній техніці.

У червні 1972 р. в суворих полярних умовах команда альпіністів досягла вищої точки найпівнічнішого шеститисячника - вершини Мак-Кінлі (6193 м), розташованої на Алясці. Експедиції знадобилося для цього 20 днів з установкою проміжних таборів. Мета сходження - спуск з вершини на лижах. І належало це зробити одному швейцарському гірському гідові і інструкторові з гірських лиж Сільвен Соданія. Він почав спуск по південно-західній стіні Мак-Кінлі о 8 годині вечора. Незважаючи на сонці (яке за Полярним колом в червні не заходить за обрій протягом доби), термометр показує -35 ° C. Опівночі Содано влаштував бівак у сніговій ямі. Спати довго не довелося. Другу половину шляху він подолав за 4 години. У базовому таборі, розташованому на висоті 1800 м, його чекали товариші по команді [2].

1.2 Теоретичні відомості про гірськолижний туризм

Гірськолижний туризм належить до спеціальних видів туризму, так як є комбінованим видом туризму і включає елементи наступних видів: лікувально-оздоровчий, рекреаційний, спортивний аматорський, екологічний туризм. Гірськолижний туризм - яскраво виражений сезонний вид туризму. По створенню туристичного продукту гірськолижний туризм належить до капіталомістким і трудомістким видами туризму. Даний вид туризму має цілий ряд особливостей, що відрізняють його від інших, більш простих, видів. Перш за все необхідно відзначити особливості засобів розміщення в гірськолижному туризмі. Розміщення передбачено в спеціалізованих готелях типу гірських шале, архітектурно вписаних в навколишній пейзаж. Поблизу готелів обов'язкова наявність підйомників. Підйомники діляться на кілька типів: бугельні, крісельні, кабінні, гондольні. Готелі розташовані поблизу гірськолижних трас. За ступенем складності траси діляться на зелені, сині, червоні, чорні. У гірськолижному туризмі велику роль у вартісному відношенні грає асортимент додаткових послуг: послуги інструктора, прокат спорядження, ski-pass. Особливе значення для гірськолижного туризму має медичне страхування. Як правило, страхова премія в 2,5 рази більше, ніж при звичайних видах туризму. Незважаючи на те, що гірськолижний туризм відноситься до досить дорогим видам туризму, з кожним роком зростає число туристів, що захоплюються даним видом.

Серед різних видів активного відпочинку гірськолижне катання найбільше залежить від природних умов. Першорядне значення має наявність протягом чотирьох-п'яти місяців у році щільного сніжного покриву. Іншими факторами, визначаючими зручності і привабливість гірськолижного відпочинку, є : висота місцевості, особливості рельєфу, погодні умови гірськолижного сезону, характер рослинності, відсутність лавинної і селевий небезпеки і, безумовно, різноманітність і унікальність ландшафтів. Кількість випаданого снігу залежить не тільки від висоти, але і від розташування району, близькості його до моря, спрямованості гірських хребтів, рослинності. Там, де дмуть сильні вітри, сніг швидко твердне, утворюючи снігові дошки, покриті застругами. Такі умови часто зустрічаються на великих висотах в горах, в зоні гірської тундри. А в місцях масового катання на крутих схилах сніг стає жорстким і льодянистим від «закочування» його лижниками.

Від висоти залежить ступінь акліматизації - здатність організму пристосовуватися до нестачі кисню, а також деяким іншим особливостям високогір'я. Аж до висоти 2000 м над рівнем моря людина, якщо він здоровий, практично не відчуває особливих труднощів - це зона «індиферентності». Тут пристосувальні реакції організму проходять непомітно. На висоті від 2000 до 4000 м реакції пристосування до умов гіпоксії (кисневої недостатності) проходять більш гостро, проте резервні можливості середньої людини цілком достатні для пристосування. Це зона «повної компенсації». Фізичні навантаження на такій висоті будуть легше переноситися, якщо гірськолижник провів акліматизацію на меншій висоті (наприклад, катався на лижах на висоті 1500-2000 м) протягом трьох-п'яти днів. На висотах понад 4000 м акліматизація проходить ще складніше. Це вже зона «неповної компенсації», тобто неповного відновлення функцій організму. І тому катання вимагає особливого режиму, поступовості і помірності навантажень, пауз відпочинку. Порушення цих правил може викликати ознаки гірської хвороби, часто вимагає евакуації вниз.

Мороз, вітер, сонце - фактори, які практично завжди супроводжують відпочинку на гірських лижах. Протистояти їм, пристосуватися, звикнути і систематично брати участь у заняттях і тренуваннях - шлях до прямого загартовуванню організму, до зміцнення здоров'я. У цьому теж проявляється одна з привабливих сторін катання на гірських лижах.

При виборі схилів для катання звертають увагу на лавинну небезпеку, яка виникає не тільки від великої кількості снігових опадів і інших погодних умов, але і від крутизни схилів і характеру рослинності. Найбільше число лавин характерно для незалесенних схилів увігнутої форми з діапазоном крутизни від 25 до 50°.

Дослідження природно-кліматичних умов у різних зарубіжних і вітчизняних гірськолижних районах показало, що найбільш популярні з них розташовані на висоті 1500 - 1800 м над рівнем моря, характеризуються помірно низькими температурами (середня температура січня мінус 5 - 6 ° С), тривалим сонячним освітленням (1900 - 2000 год на рік), великою кількістю снігу (у смузі освоєння до 3 м), розміщенням місць активного відпочинку поза лавинонебезпечних зон.

Найбільшою мірою цим параметрам відповідають гірськолижні курорти Західної Європи. Країни цього регіону випереджають світ і за кількістю зимових курортів, і за загальною протяжністю і оснащеності трас [2].

Гірськолижний курорт складається з багатьох складових - заклади розміщення, заклади відпочинку та безліч інших складових, але для прихильників гірськолижного туризму основним фактором при виборі курорту є характеристика гірськолижних трас.

Гірськолижна траса - це виділена ділянка схилу, захищений від нетипових небезпек, особливо лавин, який маркується, контролюється і регулярно проходить підготовку. Гірськолижний круговий маршрут (Циркус) - це об'єднання декількох пов'язаних трас. Вільний гірськолижний простір являє собою частину гірськолижного регіону, не позначену, яку не захищено і до якої не потрібно спеціальної обробці. Як тільки Ви вступаєте в цю область, тим самим залишаючи марковані зони, Ви дієте на свій страх і ризик, можливо наражаючись на небезпеку. Залежно від рівня складності гірськолижні траси діляться на категорії. Істотним критерієм при цьому є стан місцевості. Погана погода або ж несприятлива сніжна обстановка часто можуть збільшувати рівень труднощі траси.

Для полегшення орієнтування на великих курортах існує певна класифікація трас спуску (а в деяких країнах - наприклад в Америці - і підйомників, провідних до трас) за колірною ознакою.

Найпростіші траси - зелені. Це траси, на яких початківець гірськолижник може їхати по прямій, практично не набираючи швидкості. У тому випадку, якщо ухил дещо більше - обов'язково є контр-уклону, на якому навіть не вміє повертати індивідуум обов'язково зупиниться. Досвідчений гірськолижник на таких трасах може їхати задом наперед, на одній лижі, вальсувати. У деяких місцях для того, щоб лижі ковзали, доводиться штовхатися палицями. Траси ретельно доглянуті, бугри відсутні.

Наступні за складністю - сині траси. На таких трасах комфортно себе почуває лижник, вже освоїв повороти “з упору”. Поворот плугом незручний через зрослу крутизни окремих ділянок трас. Кілька зросла крутизна, змінний рельєф, відсутність горбів і різких перепадів рельєфу схилу робить спуски по синім трасах більш цікавими та різноманітними для лижників середнього рівня, а часті прямі ділянки з маленьким ухилом дають можливість покататися на швидкості і тим, кому більш серйозні траси поки “ не по зубах”. Досвідчений гірськолижник на трасах цього типу може кататися по прямій, в крайньому випадку використовуючи повороти великого радіуса на високій швидкості. Траси ретельно доглянуті, бугри відсутні. У деяких країнах, наприклад в Америці, цей тип трас об'єднаний з червоними трасами.

Найбільш цікаві - червоні траси - мають ще більш зрослу крутизну, характеризуються відсутністю пологих ділянок або поєднанням недовгих крутих місць, де вже необхідно досить добре володіти поворотами малого радіусу на паралельних лижах, на яких можна встигнути погасити швидкість. Досвідчений гірськолижник на червоних трасах може кататися “великими або маленькими дугами” у всьому діапазоні швидкостей, спуски по прямій вже призведуть до небажаних наслідків. Траси ретельно доглянуті, бугри при великій кількості тих, хто катається можуть з'являтися до кінця дня. У цю-ж категорію потрапляють деякі спуски “поза трас”, які мають меншу крутизну, але через природних особливостей (наприклад глибокий сніг або вузькі місця) не можуть бути рекомендовані лижникам з малим досвідом катання. Спуски такого типу часто позначаються червоним пунктиром.

Наступний клас трас - чорні - для експертів. У більшості країн на ці траси новачків не впускають, і на них можна зустріти все, що завгодно - від крутих жорстких дощок з буграми до цілинного крутого-ж снігу, вузькі (але не пологі) місця, різкі повороти з перепадами схилу, тому якщо Ви не можете впевнено і швидко проходити червоні траси, на чорні краще не ходити - задоволення не отримаєте. У деяких місцях катання вже переходить в стрибання. До цієї-ж категорії належать спуски “поза трас”, за якими досвідчений лижник зможе спуститися (але задоволення від узвозу не гарантується). Зазвичай на схемах такі спуски позначаються чорним пунктиром. Крім того, сюди-ж відносяться штучні горби для могула, халфпайп і трампліни для сноубордерів [24].

1.3 Структура гірськолижного туризму в туризмі Австрії

Сьогодні для Австрії туризм є основним джерелом доходу, що покриває традиційно негативне торговельне сальдо. У цій галузі на 70 тис. середніх і дрібних туристських підприємств (готелі, ресторани, курортно-лікувальні установи, басейни і пляжі) зайнято 350 тис. чол. За питомою вагою валових надходжень від туризму у ВВП (більше 6%) Австрія займає одне з провідних місць у світі, а за доходами від туристичного сектору економік малих країн Європи міцно утримує лідируючі позиції.

Австрія відома насамперед завдяки розвиненому гірськолижному туризму. Стрімкий розвиток туризму, організація масового відпочинку гірськолижників, забезпечення необхідного при цьому комфорту призвели до створення цілої індустрії зимового спорту, що зайняла провідне місце в національній економіці. На частку зимового туризму ( грудень-лютий ) припадає 30% туристичних потоків - Австрія вже давно зробила ставку на розвиток зимового туризму й досягла в цьому значних успіхів. Гірськолижні курорти розташовані в безпосередній близькості від термальних джерел. Користується попитом термально-гірськолижний відпочинок серед широкого кола клієнтів. Наприклад, це може бути гірськолижник зі стажем, якому здоров'я не дозволяє красуватися на схилах як раніше, але при цьому зовсім лижі він не закинув. Для такого клієнта курорт, де є можливість поєднати оздоровлення з катанням - ідеальний варіант.

В Австрії давно сформована і налагоджена система обслуговування туристів. Багато містечка і села, такі як Ішгль, Санкт-Антон або Майрхофен перетворилися найбільші європейські курорти, а колишні сільські жителі займаються готельним бізнесом. Гірськолижний туризм змінив Австрію і австрійців - сьогодні для них це життя і надія на майбутнє [9].



2. Характеристика сучасного стану австрійських гірськолижних курортів Альп

2.1 Загальна характеристика гірськолижних курортів Австрії

Австрія ідеальна країна для любителів подорожувати по горах. Прекрасно розвинена рекреаційна інфраструктура (дороги, підйомники, фунікулери, готелі, ресторани) дозволяють охочим потрапити практично в будь-які місця. Найбільш популярні об'єкти туризму і спорту (наприклад, гора Гросглокнер) оперезані мережею чудових автострад. Австрію називають колискою гірничо-лижного відпочинку і спорту. Вважається, що саме тут на початку століття з'явився прототип гірських лиж [12].

Майже всі австрійці чудово вміють ходити на лижах, а гірськолижний спорт практично має статус національного виду спорту. Саме як гірськолижний курорт ця країна і відома більше всього, хоча так званий "північний стиль" (Nordic ski, Cross-country skiing - ходьба на лижах по пересіченій місцевості) має тут чимало шанувальників і прекрасні умови для розвитку. Більшість місцевих курортних областей мають досить різноманітним ландшафтом, придатним як для класичних видів відпочинку в горах, так і для сноубордингу, альпінізму або трекінгу, що перетворює їх на універсальні цілорічні центри відпочинку. А велика кількість льодовиків дозволяє продовжити лижний сезон практично на 8 місяців у році.

Втім, останнім часом відносно невисокі австрійські гори відчувають помітний вплив глобального потепління, і багато раніше відомі льодовики майже зникли. У підсумку жодна інша індустріальна країна в світі так не залежить від лижного спорту, як Австрія, де промисловість виробляє всього 4,5% ВВП країни, а гірський туризм дає 21%! І при цьому три чверті лижних областей країни розташовані на висотах менше 1000 метрів над рівнем моря, на яких сніговий покрив найбільш вразливий до підвищень температур.[15]

Приваблює любителів активного відпочинку долина Циллерталь. Розташовані тут курортні селища Майерхофен, Цель-ам-Циллер, Фінкельберг і Хинтертукс входять до числа найбільш привабливих лижних центрів Австрії. Всі вони утворюють єдиний гірськолижний простір трас, підйомників, альпійських готелів. Саме в Циллерталі знаходиться найвища канатна дорога країни, що доставляє лижників на висоту 3250 м. Наявність високогірного льодовика Хинтертукс дозволяє кататися в малосніжні зими і продовжувати лижний сезон до настання літа. Загальна протяжність трас входять до Циллерталь курортів рекорд-на для Австрії - 441 км. Практично від кожного готелю, розташованої в долині, вгору йде підйомник. Рейтинг популярності незмінно очолює Майерхофен, розташований в 60 км від Інсбрука.

Розташований на кордоні зі Швейцарією Лех, разом з сусіднім селищем Цюрс, відомий далеко за межами Австрії, оскільки має 260 км лижних трас середньої і складної категорії. Незважаючи на загальний високий рівень цін на курорті і переважання дорогих готелів, у Лехі є хороші, відносно недорогі вітальні двори і пансіони. Всього в невеликому селищі налічується більше 80 готелів [12].

Інсбрук мальовничо розкинувся в самому центрі Східних Альп, в долині біля підніжжя хребта Карвендель, що піднімається стіною з північної сторони міста. У місті багато будівель зі своєрідною архітектурою і властивим тільки Тіролю колоритом. Чудовою особливістю Інсбрука є сусідство готичних храмів і соборів старого міста в стилі бароко і рококо з сучасною, високорозвиненою інфраструктурою гірськолижного відпочинку.

Найкращу рекламу місту і розташованим в його околицях шести районам катання на гірських лижах (Іглі, Акзамер-Ліцум, Тулфес, Муттерс, Штубай, Хунгербург) зробили дві зимові Олімпіади 1964 і 1976 рр. Залежно від придбаного абонемента туристи можуть кататися як в окремому районі, так і в усіх шести районах. У 24 км від Інсбрука розкинувся тірольський Зеефельд, в 50 км - Кітцбюель, відомий у гірськолижному світі більше 80 років(Перші підйомники були споруджені ще в 1928 р) і що відноситься до елітних курортів Австрії. Тут у січні традиційно проходить етап Кубка світу з гірських лиж. Курорт ідеально підходить як для новачків, так і для лижників зі стажем. У розпорядженні відпочиваючих 160 км трас, 64 підйомники. Така велика кількість підйомників, розташованих на схилах двох долин навколо курорту, дозволяє виконувати захоплюючі кільцеві маршрути, так звані лижні сафарі.

У півгодини їзди від Інсбрука знаходиться Зеефельд. Він вважається одним з найбільш недорогих курортів країни. Зеєфельд найбільше підходить початківцям лижникам, так як більшість його трас малої ступеня складності. Невелика кількість трас (25) компенсується широкими можливостями вечірнього відпочинку. Тут є великий спортивний центр з критими і відкритими басейнами, тенісними кортами, сауною. Зеєфельд чудово підходить для відпочинку з дітьми : прямо в центрі містечка розташовані дитячі лижні траси та підйомники. До речі, це курортне містечко воліють і любителі рівнинних лиж. До їх послуг є 200 км доглянутих трас.

Недалеко від кордону з Італією, в 40 хвилинах їзди від Інсбрука, знаходиться курорт Отцталь. Отцталь назву найбільшої долини в Східних Альпах. Вона об'єднує чотири лижних курорту: Зельден, Хохзельден, Вент, Цвізельштайн. Хоча долина Отцталь своєму розпорядженні не найбільшою зоною катання в порівнянні з іншими районами, але вона популярна серед лижників за надійний сніговий покрив. Сніг випадає тут вже в листопаді.

Одним з престижних курортів вважається Санкт Антон, де 100 років тому був заснований перший в Австрії лижний клуб. Популярні у європейців курорти, розташовані в гірському районі Арльберг і регіоні Пітцаль. Зальцбургленд об'єднав великі області катання: Europa Sportregion, Pinzgauer, Saalachtal, Salzburger Sportwelt Amade, Gasteineral. Найбільш відомий у гірськолижників Європейський спортивний регіон, що включає курорти Цель-ам-Зеє і Капрун. Він вважається одним з найкрасивіших в Європі. Курорт розташований в 80 км від Зальцбурга. Засоби розміщення налічують 87 готелів. Загальна протяжність трас становить 150 км при максимальній висоті катання 3020 м.

Досить популярні і досить дорогі курорти - Бадгаштайн і Бад-Хофгаштайн в регіоні Гаштайні-раль. Тут туристи поєднують відпочинок з оздоровчими процедурами на місцевих термальних джерелах. Область Каринтія - найпівденніша федеральна земля Австрії, вона межує з Італією і Словенією. Карнійський регіон - найзначніший гірськолижний район краю. На курорті Насфельд (1300-2000 м) в сезон є сніг, а 300 км трас являють собою найбільшу лижну мережу Каринтії. Мельталь - найвисокогірніше регіон Карінтії. Він знаходиться в районі льодовика Мельталь (3120 м). Це єдине місце в Каринтії, де можливе катання і влітку. Курорт Бад-Кляйнкірхайм (1350-2043 м) зобов'язаний своєю популярністю тому, що тут катання на лижах поєднується з купанням в басейнах з термальною водою [2].

2.2 Характеристика сучасного стану австрійських гірськолижних курортів Альп

Санкт-Антон

Курорт знаходиться в федеративній землі Тіроль, площа Санкт-Антону 165,8 кмІ, кількість населення 2840 чол. , середня висота вершин курорту 1305-2813 м, відкриття першого спуску відбулося у 1901 році. Тривалість сезону від грудня до травня, лежить курорт на Альпах. Кількість рекреантів з Російської Федерації по даних Proalps сезону 2011/2012р : 2719 чол. Регіон входить в десятку кращих курортів Європи з позатрасовому катанню на просторих схилах з глибоким пухнастим снігом.

Не тільки понад 250 км різноманітних трас приваблюють сюди лижників, а й численні позатрасові спуски по чудовій цілині. Санкт-Антон, Санкт-Крістоф і Штубен відносяться до гірського району Арлберг. Всі вони пов'язані загальною системою канаток. Більше ста років тому, в 1901 році, в Санкт-Крістоф був заснований Лижний клуб Арлберг. А двадцять років по тому, вже в Санкт-Антоні, Ханнес Шнайдер відкрив знамениту лижну школу Арлберг. Подробиці цих епохальних гірськолижних подій можна дізнатися, відвідавши Музей історії гірських лиж. Зараз з великих гуру в Санкт-Антоні постійно проживає Карл Шранц. Він володіє власним готелем. Його ім'ям названа чорна траса, на якій проводився швидкісний спуск під час Чемпіонату світу-2001. Курорт досить дорогий і входить до групи Best of the Alps. При цьому він в міру демократичний і на ньому цілком достатньо готелів середнього рівня і пристойних апартаментів. У регіоні переважають спуски для хороших і дуже хороших лижників. Для новачків ж варіантів небагато. Складність багатьох трас занижена в позначенні, насправді вони можуть виявитися на сходинку складніше. Найбільш цікаві позатрасові спуски починаються з Валлуга (2811 м), найвищої точки регіону, і з Альбон над Штубеном. На схилі Рендл (2100 м) розташований чудовий сноу-парк.[17]

Довжина трас для катання 283 км. Категорія спусків : Траси для початківців - 110 км, траси середньої складності - 138 км, траси для досвідчених лижників - 30 км. Найдовша траса на курорті - 10 км. Також є траси для бігу на лижах - 63 км (класика 40, коник 23). Види підйомників : Крісельні - 39, бугельні - 36, кабінні - 6, гондола - 4.

Гірськолижних шкіл у Санкт-Антоні дві (300 інструкторів, у тому числі володіють російською мовою). Дитячий садок (від 2,5 років) . Дитяча гірськолижна школа (від 4-5 років ). Академія Сноуборду (частина навчального центру в Арлберг). На курорті діє прокат гірськолижного інвентарю і сноубордів.

Кількість сонячних днів (станом на січень) -16, кількість морозних днів - 15. Середня температура січня/липня : 1/22 гр. Цельсія. Середня швидкість вітру за рік : 0-2 м/с, середня кількість опадів (січень) : 106 мм, товщина снігового покриву(січень) : 180 см.

Заклади розміщення, харчування та дозвілля курорту : туристичні готелі, загальна кількість місць в готелях і пансіонах Санкт-Антона - близько 9 тисяч. П'ятизіркові готелі : Raffl's St. Antoner Hof, Arlberg Hospiz, Tannenhof. Чотирьохзіркові готелі : Hotel-Garni Bergschlцssl, App. / Hotel-Garni Anton-Aparthotel, App. / Hotel-Garni Dr. Otto Murr, Schwarzer Adler та інші. Трьохзіркові готелі : Hotel-Garni Schindler, Hotel-Garni Auhof, Hotel-Garni Kristall, Nassereinerhof та інші. В наявності є також агрооселі. Серед закладів харчування є близько 80 ресторанів. Galzig Verwall-Stube- один з кращих гірських ресторанів Австрії розташований на висоті 2 100 м. Чудова кухня. Arlberg Hospiz Sci-Club Stube, гірський ресторан у Санкт-Крістоф, трохи більш розкішний, ніж ресторан Hospiz-Alm, що належить тій же сім'ї. Rafflstube в готелі St. Antoner Hof. Brunnenhof - традиційна тирольска кухня, страви з дичини. Ресторан готелю Montjola - відмінне фондю восьми різних видів. Тут також можна скуштувати "Гігантський віденський шніцель". Обсяг порції цілком відповідає назві. Die Einkehr - тирольска кухня в затишній домашній атмосфері. Alte Post - місцева кухня в обстановці 17 століття. Museum один з кращих ресторанів, знаходиться на першому поверсі Музею гірських лиж. Недорогі страви завжди присутні в меню ресторанів Aquila Cafe, Amalis і Grieswirt.

Серед закладів відпочинку та розваг є 10 нічних клубів, критий басейн, метання айсштоків, дельтапланеризм, відкритий льодовий каток в центрі Санкт-Антона, катання на санях, запряжених кіньми, тенісні корти, сквош, кегельбан,Катання на санках, траси для піших походів, параглайдінг, скелелазіння. Усі заклади експлуатуються з грудня по травень

Переваги курорту : Чудова погода та пейзаж, вибір цін, чудовий сніговий покрив, достатня кількість підйомників.

Недоліки : Траси доволі складні і більше підходять для досвідчених туристів, різкі перепади погоди.

Кітцбюель

Розташований курорт у федеративній землі Тіроль,його площа становить 58,02 кмІ , а кількість населення 8544 чол. Перепад висот становить 800-2000 м. Перший спуск був відкритий у 1928 році. Відкривається гірськолижний сезон у грудні, а його закриття у квітні. Курорт розміщений на Альпійських горах. Кількість рекреантів з Російської Федерації по даних Proalps сезону 2011/2012р 3608 чол.

Лижний регіон катання Кітцбюель-Кірхберг-Йохберг - це втілення висот романтичного шарму і спортивної освіжаючою життєрадісності. Казкова атмосфера цього місця, особливо в зимовий час року, виключне географічне положення і безліч найрізноманітніших спортивних подій та фестивалів міжнародного значення рік за роком роблять це місце одним з найкращих для проведення зимової відпустки [21].

Щорічно Кітцбюель приваблює туристів більш ніж із сорока країн світу. Знаменита траса світових чемпіонатів зі слалому Streif і «райський сад» сноубордистів на Кітцбюелер Хорн створили цьому місту репутацію самого популярного й улюбленого гірськолижного курорту Тіролю.

Загальна довжина трас становить 170 км, з них сині траси (для початківців) - 69 км ; червоні траси (для середнього рівня) - 77 км ; чорні траси (складні) - 24 км. Види підйомників : крісельні - 26, бугельні - 18, кабінні - 9, а також 4 стрічкові транспортери та один гондол. У Кітцбюелі діє 10 гірськолижних шкіл (Кітцбюель і Кірхберг), дитячий гірськолижний сад (від 3 років), дитяча гірськолижна школа (від 3 років) та три школи сноуборду. Прокатні пункти гірськолижного інвентарю та сноуборду і камери зберігання зосереджені біля підйомників. В асортименті: Atomic, Rossignol, K2, Kastle, Burton, Salomon, Voelkl.

Кількість сонячних днів у січні становить 16, морозних днів - 15. Середня температура січня/липня : 2/24 гр Цельсія. Середня швидкість вітру : 0-2 м/c. Середня кількість опадів : 71 мм, товщина снігового покриву : 175 см.

Заклади розміщення,харчування та дозвілля курорту : п'ятизіркові готелі - Hotel Schloss Lebenberg, A-ROSA Kitzbьhel. Чотирьохзіркові готелі : Garten-Wellnesshotel Erika, Zur Tenne, Tiefenbrunner, Hahnenhof та інші. Трьохзіркові готелі : Hubertus, Villa Licht, Aurach Kьhr KG, Seebichl та інші. В наявності велика кількість агроосель. Серед закладів харчування є більше 120 барів та ресторанів. Кращі ресторани за версією Gault Millau : Unterberger Stuben, Tennerhof, Schwedenkapelle. Цікаво відвідати ресторан Hochkitzbьhel на верхній станції підйомника Hahnenkamm. Побувайте в ресторані Lois Stern, розташованому поруч зі старим містом. Кухня відкрита, і можна бачити як готуються Ваші страви.Для тих, хто віддає перевагу, великі порції і традиційну їжу, підійдуть наступний ресторани : Landhдusl - найбільші порції. Більшість столів розраховане на 6-8 чоловік. Обід на двох обійдеться в 35 євро, Huberbrau - тірольські спеціалітети і стандартна австрійська кухня.

Серед закладів відпочинку у Кітцбюелі є дискотеки, першокласні нічні клуби, місцеве казино, старовинні трактири, кінотеатр, картинна галерея. Усі вищеперелічені заклади функціонують з грудня по квітень.

Переваги курорту : Хороша забезпеченість закладами харчування, велика різноманітність трас, належний догляд за трасами, красиве місто.

Недоліки : Неповна забезпечення потреб сноубордистів, високі ціни.

Лех

Курорт розташований на альпійських горах, в федеративній землі Форарльберг, площа 90 кмІ, кількість населення 1896 чол. Висоти на курорті коливаються в межах 1450-2450 м. Перший спуск був відкритий у 1897р. Сезон триває з грудня по травень. Кількість рекреантів з Російської Федерації по даних Proalps сезону 2011/2012р 1984 чол.

Лех - найстаріший, найдорожчий і сніжний курорт Австрії. Він розташований в районі Арльберг, що на кордоні з Німеччиною. Зона катання поділена між Лехом і Цюрс і відома як «Австрійський Санкт-Моріц». Лех входить до престижної когорту курортів Best of the Alps, тут люблять відпочивати знаменитості і багатії, які розуміють толк в сьогоденні гірськолижному якості. Сільце Лех вельми симпатична, в 2004 році вона отримала титул найкрасивішої села Європи (Prettiest Village in Europe). Архітектура в традиційному стилі шале, але в цілому проживання в готелях Леха помітно дорожче, ніж в середньому по Австрії. Втім, як і шуби, які тут вигулюються після обіду. Життя в Лехі спокійне, шукати тусовку марно (це вам не Санкт Антон). Народ відпочиває під девізом «крюшон замість пива», більшість закладів помирає до ранньої ночі, а «гуляки» повертаються в готель до вечері. Чого і вам бажаємо: їжте, висипайтеся і катайтеся.

Загальна довжина трас 281 км, з них сині траси (для початківців) - 112 км, червоні траси (для середнього рівня) - 135 км, чорні траси (складні) - 34 км.Види підйомників : Крісельні - 37, бугельні - 39, кабінні -10. У курорті в наявності гірськолижна школа Skischule Lech. Прокатні пункти гірськолижного інвентарю та сноуборду і камери зберігання зосереджені біля підйомників. В асортименті 8 пунктів.

Кількість сонячних днів у січні становить 16, морозних днів - 15. Середня температура січня/липня : 1/22 гр Цельсія, середня швидкість вітру за рік : 1-3 м/c, середня кількість опадів : 131 мм, товщина снігового покриву(січень) : 120 см.

Заклади розміщення, харчування та дозвілля курорту функціонують з грудня по травень : до послуг туристів великий вибір зручних готелів і Гастхоф. У загальній складності є понад 7 000 місць. П'ятизіркові готелі : Almhof Schneider, Arlber, Gasthof Post. Чотирьохзіркові готелі : Berghof, Burgwal, Elisabeth, Gourmethotel Brunnenhof, Gotthard, Haldenhof, Petersboden, Pfeffernkorn, Plattenhof, Tannbergerhof та інші. Трьохзіркові готелі : Central, Lech & Chesa Rosa, Sandhof та інші. Крім цього у наявності є і агрооселі. На курорті працюють 53 ресторани та 12 барів. Заклади відпочинку : Крім катання на лижах та сноуборді, можна відправитися з гідом на вершину гори по стежках, зайнятися параглайдінгом, покататися на санях, пограти в сквош і кегельбан. На курорті є кінотеатр, дискотека, басейни з сауною, закриті корти для гри в теніс.

Переваги курорту : Чистота курорту, спокійна відпочинкова атмосфера, високий рівень комфорту та надання послуг.

Недоліки : Обмежений вибір закладів харчування,не надто високий рівень спусків для сноубордистів.

Зеефельд

Курорт лежить у федеративній землі Тіроль, його площа становить 17,4 кмІ, а кількість населення 3028 чол. Розміщений у Альпійських горах, висота спусків 1100-2060 м, перший спуск був відкритий у 1921 році. Сезон триває з грудня по березень. Кількість рекреантів з Російської Федерації по даних Proalps сезону 2011/2012р 3212 чол.

Зеєфельд давно вже відомий як один з кращих і найбільш популярних спортивних центрів Тіролю, що пропонують величезну кількість можливостей для занять спортом своїм завжди довгоочікуваним і бажаним гостям. На своїх безкрайніх рівнинних лижних просторах Зеефельд - австрійська столиця бігових лиж - брав три Зимові Олімпіади (в 1964, 1976 і 2012 роках), унікальна інфраструктура регіону створена для великих спортивних заходів. Саме рівнинні лижі є в регіоні спортом № 1. Близькість до Гармішу істотно розширює можливості катання в цьому регіоні [26]. Назвати Зеєфельд гірськолижним курортом можна хіба що з натяжкою. Судіть самі: загальна довжина трас для бігових лиж - 279 км, пішохідних стежок - 142 км, гірськолижних трас - 36 км. Додамо сюди обширну спортивно-розважальну інфраструктуру, пішохідну зону з магазинами і ресторанами, відоме на все Альпи казино, і картинка складеться. Зеєфельд - це центр зимового спорту і відпочинку, з опорою на бігові лижі.

Якщо не рахувати трас для бігових лиж (довжина яких становить 279 км), то довжина гірськолижних трас лише 36 км. При цьому сині траси (для початківців) становлять 21 км, червоні траси (для середнього рівня) - 12 км,чорні траси (складні) - 3 км. Серед підйомників є крісельні - 25, бугельні - 72, кабінні - 16. На курорті діє одна гірськолижна школа (близько 120 сертифікованих інструкторів). Одна з найсильніших гірськолижних шкіл Австрії. Прокатні пункти гірськолижного інвентарю та сноуборду і камери зберігання зосереджені біля підйомників.

Кількість сонячних днів(січень) : 18, кількість морозних днів(січень) : 13. Середня температура січня/липня : 4/25 гр Цельсія, середня швидкість вітру за рік : 0-2 м/c, середня кількість опадів : 75мм, товщина снігового покриву(січень) : 165 см.

Заклади розміщення,харчування та дозвілля курорту функціонують з грудня по березень. До послуг туристів апартотелі, шале, пансіони, готелі (з них два п'ятизіркові, 38 чотирьохзіркові та 24 трьохзіркові). Крім цього,в наявності агрооселі. З закладів харчування в наявності близько 60 ресторанів та барів. Заклади відпочинку : 6 дискоклубів, кінотеатр, казино, спортивний центр, тенісний корт, дельтапланеризм, катання на конях в закритому приміщені.

Переваги курорту : Чудові умови для заняття біговими лижами, якісні готелі та ресторани, великі спортивний та тенісний центри.

Недоліки : Обмежена територія катання, високі ціни, короткий гірськолижний сезон.

Зельден

Лежить цей курорт на Альпійських горах, федеративна земля Тіроль. Сезон триває з грудня по квітень. Його площа становить 466,9 кмІ, кількість населення : 3423 чол. , висоти на курорті 1350-3250 м, перший спуск був відкритий у 1948р. Кількість рекреантів з Російської Федерації по даних Proalps сезону 2011/2012р 15 773 чол.

Гірськолижний курорт Зельден - один з найбільш популярних міжнародних гірськолижних курортів світу. Розташований зимовий курорт Зельден в долині Отцталь, захищеної з усіх боків високими горами, що створює на цьому курорті унікальний мікроклімат. Кілька разів він приймав змагання світового кубка по альпійському гірськолижному спорту, і на протязі останнього десятиліття курорт став одним з найбільших європейських гірськолижних центрів.Постійно зростаюча популярність гірськолижного відпочинку в Зельдені заснована на надзвичайно великій кількості сонячних днів на курорті і надійним сніжним покривом на трасах. З усього світу приїжджають в гірськолижні тури в Зельден любителі катання з самим різним рівнем підготовки, так як курорт здатний їм запропонувати близько 150 км різноманітних трас [19].

Довжина трас 150 км, категорії спусків : сині траси (для початківців) - 69 км, червоні траси (для середнього рівня) - 51 км, чорні траси (складні) - 28 км. Види підйомників : крісельні - 18, бугельні - 9, кабінні - 8. У Зельдені 4 гірськолижно-сноубордні школи (240 інструкторів, є і російськомовні), гірськолижний дитячий садок (від 2 років) та дитяча гірськолижна школа. На гірськолижному курорту Зельден з прокатом спорядження не виникає жодних проблем,тут працює понад 20 пунктів прокату спорядження.

Кількість сонячних/морозних днів за січень становить 14/17 днів. Середня температура січня/липня: 1/25 гр Цельсія, середня швидкість вітру за рік:1-2 м/c, середня кількість опадів : 31мм, товщина снігового покриву(січень): 190 см.

Заклади розміщення, харчування та дозвілля курорту: у 35-ти готелях і апартаментах близько схилів - 9 800 місць. В наявності 20 чотирьохзіркових готелів та велика кількість агроосель. Заклади харчування - близько 90 ресторанів (велика кількість італійських ресторанів), багато численні кафе та бари. Заклади відпочинку : 10 дискоклубів, кінотеатр, казино, спортивний комплекс “Фрайцайт Арена”, центр BMW, маса магазинів. Тривалість експлуатації закладів : грудень-квітень.

Переваги курорту : Сучасна система підйомників, оживлене нічне життя, стопроцентна гарантія снігу.

Недоліки : До підйомників, як правило, потрібно йти пішки, по вечорах в центрі Зельдена надто шумно.

Маєрхофен

Місцезнаходження - федеративна земля Тіроль, Альпійські гори. Площа курорту становить 178,8 кмІ, кількість населення : 3839 чол., висоти коливаються в діапазоні 630-2500 м. Перший спуск був відкритим у 1968 році, сезон триває з грудня по квітень. Кількість рекреантів з Російської Федерації по даних Proalps сезону 2011/2012р 19 273 чол.

Майрхофен входить до числа найпопулярніших гірськолижних курортів Австрії. Цей спортивно-курортний центр орієнтується безумовно і майже виключно на любителів гірськолижного спорту : тут поєднуються чотири вузькі долини, найвідоміша з яких - Туксерталь зі своїм знаменитим Хинтертукс. Саме тут, на льодовику, в 1968 році був відкритий перший в Тиролі літній гірськолижний район. Взимку Майрхофен пропонує різноманітні можливості для катання в трьох основних регіонах : Ахорн (для початківців лижників), Пенкен (для середнього катання) і льодовик Хинтертукс (за оцінками фахівців, найцікавіші льодовикові траси Австрії).

Гірськолижний курорт Майерхофен - найбільший і відомий гірськолижний курорт в долині Циллерталь. Типовий австрійський курорт із досить помірними цінами й широкими можливостями катання, справжній рай для любителів всіх зимових видів спорту і туризму [26].

Технічна характеристика курорту : Довжина трас - 159 км. Категорія спусків : сині траси (для початківців) - 45 км, червоні траси (для середнього рівня) - 94 км, чорні траси (складні) - 20 км. Види підйомників : крісельні - 18, бугельні - 16, кабінні - 6, також є два повітряні трамваї. В наявності 5 гірськолижних шкіл ,в наявність входять і дитячі школи. На гірськолижному курорту Маєрхофен діють центри прокату спорядження Intersport Hausberger, Ski Sport Hanzmann, Uli Spiess Skizone (3 пункти прокату), “Die Roten Profis” Skiverleih, Rent For Fun.

Клімат курорту : кількість сонячних днів(січень) : 13, середня температура січня/липня : 0/23 гр Цельсія, кількість морозних днів(січень) :18, середня швидкість вітру за рік : 1-2 м/c, середня кількість опадів : 55 мм. Товщина снігового покриву(січень) : 96 см.

Заклади розміщення, харчування та дозвілля курорту (функціонують з грудня по квітень) :готелі (є п'ятизірковий готель Elisabeth.), апартаменти, пансіони,агрооселі. Загальна кількість місць для гостей на курорті - більше 9 тисяч. Велика кількість барів та ресторанів, 28 кафе та ресторанів на схилах. Заклади відпочинку : Дискоклуби, аквапарк, плавальні басейни, теніс, сквош, кінотеатр, польоти на пароплані і повітряній кулі.

Переваги курорту : Можливість для катання лижників всіх рівнів підготовки, помірні ціни на проживання та послуги.

Недоліки : Мало схилів для досвічених лижників.

Цель ам Зее

Лежить курорт у Альпах, на федеративній землі Зальцбург, перший спуск був тут відкритий у 1945 році. Сезон триває з листопаду по квітень. Площа Цель ам Зее становить 55,17 кмІ, кількість населення 9568 чол., висоти коливаються у межах 750-2000м. Кількість рекреантів з Російської Федерації по даних Proalps сезону 2011/2012р 11 144 чол.

Цель ам Зее - великий гірськолижний курорт зі статусом і атрибутами справжнього міста на березі мальовничого озера Целлер, яке є його візитною карткою. На карті місто нагадує жіночі груди - півсферою входить в озеро, а на верхівці (або як би це назвати) - півострів, на якому височить найстаріший готель Цель ам Зее - Grand Hotel, побудований в 1894 році [17].

Цель ам Зее є популярним місцем відпочинку величезної кількості шанувальників як високогірних пейзажів і спусків, так і альпійської атмосфери, що панує тут цілий рік. Регіон пропонує те, що є найважливішим для будь-якого гірськолижника - гарантію снігового покриву.

Загальна довжина трас 77 км, з них по 25 км мають сині траси (для початківців) та чорні траси (складні) і 27 км червоні траси (для середнього рівня). На території курорту діє 21 крісельний підйомник, 17 бугельних та 10 кабінних. У спортивному регіоні Цель-ам-Зеє в цілому близько 10 лижних шкіл - "Скішуле Франц Оберладер", "Скішуле СКІ-Маджік-Спірит", "Скішуле Цель ам Зее-Арайтбан", "Скішуле Цель ам Зее-Шміттенхохе", "Скішуле Цель ам Зее-Тумерсбах" та інші. Також тут діє понад 20 пунктів прокату спорядження.

У січні середня кількість сонячних днів становить 16,морозних - 15 днів. Середня температура січня/липня : 1/23 гр Цельсія. Середня швидкість вітру за рік : 1-3 м/c, середня кількість опадів 64 мм ,товщина снігового покриву(січень) : 115 м.

Заклади розміщення, харчування та дозвілля курорту :на територію курорту є агрооселі,готелі, пансіони, апартаменти, шале. Найвідвідуваніші готелі Hotel Grand, Hotel Latini, Hotel Alpenblick, Hotel Berner, Hotel Der Mezgerwirt, Hotel Der Waldhof, Hotel Feinschmeck, Hotel Salzburgerhof, Appartament Pulzl, Pension-Apartment Gudrun. Тут працює близько сотні ресторанів з національною і європейською кухнею, бари. У спортивному регіоні Цель-ам-Зеє розміщено більше 30-и тенісних кортів, верхова їзда, сквош, 36 площадок для гольфа, боулінг, тренажерні зали, 2 великих криті басейни, сауни, два кегельбани, дискоклуби. Усі перелічені заклади працюють цілорічно.

Переваги курорту : Гарантоване цілорічне катання, сучасні підйомники, наявність красивого озера в центрі, вигідне положення поблизу великих аеропортів, курорт ідеальний для сімейного відпочинку.

Недоліки : Обмежена територія катання, гірськолижні райони віддалені один від одного, перенавантаження деяких трас.

Ішгль

Курорт належить до системи Альпійських гір та розташований у федеративній землі Тіроль. Площа становить 103,3 кмІ, кількість населення 1489 чол., висоти коливаються у межах 1400-2800м, сезон тут триває з листопаду по травень. Перший спуск був відкритий у 1963 році. Кількість рекреантів з Російської Федерації по даних Proalps сезону 2011/2012р 8 462 чол.

Сьогодні це популярне місце зимового відпочинку, модний і досить дорогий курорт. Своїх численних гостей зимовий курорт Ішгль вражає чудовою природою, панорамою гір, чистим високогірним повітрям і морем сонця. Гірськолижна арена Ішгля має славу найкрутішого тусовочного гірськолижного центру Австрії. Але натовпи туристів їдуть сюди не лише за пригодами нічного життя, випадковими знайомствами і активним неформальним відпочинком. Ішгль приваблює любителів цінителів лиж та сноуборду прекрасними умовами катання, м'яким покладеним і цілинним снігом і розумною системою підйомників. Єдине, чого тут бракує, - екстремального катання [26].

Загальна довжина трас 200 км. З них сині траси (для початківців) - 30 км, червоні траси (для середнього рівня) - 130 км, чорні траси (складні) - 40 км.

Види підйомників : крісельні - 21, бугельні - 16, кабінні - 5. Schneesport Akademie Ischgl - Єдина гірськолижна школа в Ішгль налічує у своїх лавах понад сто інструкторів. На території курорту діє 7 пунктів прокату спорядження, найвідоміша мережа - Ischgl Rent.

Кліматичні показники курорту : кількість сонячних днів(січень) - 13, середня температура січня/липня 0/18 гр Цельсія, кількість морозних днів(січень) - 18, середня швидкість вітру за рік 1-3 м/c, середня кількість опадів 79 мм. Товщина снігового покриву(січень) : 110 м.

Заклади розміщення,харчування та дозвілля курорту функціонують з листопаду по травень : до послуг туристів готелі і пансіони, апартаменти, агрооселі шале. Найпрестижніші готелі Elisabeth, Grillalm, Madleim, Nevada, Post, Sonne, Tyrol, Sporthotel Silvretta, Trofana Royal. На території курорті діють 47 ресторанів, 20 кафе, 18 нічних та денних барів, 10 гірських ресторанів. Серед закладів відпочинку функціонують 3 дискоклуби, кінотеатр, спортивні фітнес центри, аквапарк, дельтапланеризм, керлінг, екскурсія на квадроциклах.

Переваги курорту : Постійне оновлення та відсутність черг на підйомниках, великі можливості для заняття іншими видами спорту, довгі траси і маршрути, м'який сніг.

Недоліки: Тотальна дороговизна, не хватає екстремального катання.

Заальбах-Хінтерглем

Розташований цей курорт в федеративній землі Зальцбург,на Альпійських горах. Площа містечка 125,5 кмІ, кількість населення 2903 чол. , перепад висот 1000-2000м, тривалість сезону листопад - березень. Перший спуск був відкритий у 1947 році. Кількість рекреантів з Російської Федерації по даних Proalps сезону 2011/2012р 3 328 чол.

Заальбах і Хінтерглем - два гірськолижних центри, що розташувалися уздовж річки Заалах в 4 кілометрах один від одного в верхній частині долини Глемм. Все життя цієї долини має яскраво виражену туристичну спрямованість, пов'язану в першу чергу з одним з кращих в Європі величезним гірськолижним регіоном. Система трас і підйомників організована тут так, що не важливо, де ви оселилися, в Заальбаху, Хінтерглемі або в якому-небудь бюджетному пансіоні між ними, з будь-якої точки долини можна потрапити в будь-яку точку в горах і повернутися назад, не знімаючи лиж. По долині також ходить безкоштовний автобус. Завдяки невеликим висот, в Заальбаху не буває занадто холодно взимку, зате снігу, що випав надійно вистачає до середини і навіть кінця квітня. У верхній частині всіх дев'яти головних вершин регіону розкинулися великі снігові поля, нижче яких траси прокладені в лісі. Заальбах - Хінтерглем - відмінний варіант для новачків: тут працюють дев'ять гірськолижних шкіл, а навчальні схили знаходяться поряд з селищами. Експерти знайдуть чорні траси на північних схилах Шаттберг Ост (Schattberg Ost - 2020 м) і Цвельферкогель (Zwolferkogel - 1984 м). Любителів цілини чекають 100 км позатрасового катання в компанії місцевого гіда. Втім, складність більшості трас не висока, тому тим, хто шукає великого екстриму радимо гарненько подумати, перш ніж сюди їхати [17].

...